CC BY
74
М.1. Хромов
ШВЕСТИЦП В ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ: ОСОБЛИВОСТ1 ВИЗНАЧЕННЯ ТА КРИТЕРП ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1
Капiтал як системоутворююча складова частина товарно-грошових вiдносин, у всьому рiзноманiттi трактувань його теоретико-економiчного змюту вченими вiд класикiв теори постшного i змiнного капiталу до сучасних учених-економiстiв, не здатний створюватися, юнувати,
перетворюватися i зростати без активно! участ людини в цьому процесс При всiй загальновiдомостi даного висновку вш, однак, протягом багатьох роюв не приводив дослiдникiв до закономiрностi й необхiдностi вiднесення людського ресурсу не просто до можливосп своею працею створювати матерiальнi блага або продавати здатнiсть людини до пращ як товар, а розглядати 11 як один iз видiв катталу й не лише як частку витратного ресурсу, а як головний чинник створення ново! вартосп.
Категорiя «людський каттал» завжди зорiентована на розвиток, створення додатково! вартостi як джерела для подальшого самозростання каттально! вартосп.
Розвиток сучасно! економiки визначаеться не простим зростанням обсяпв виробництва, а пею його складовою, яка вщбуваеться за рахунок рiзного роду шовацшних, якiсних зрушень у господарствi. Проте аксиоматично те, що будь-яка значима шоващя не може постати за рахунок поточних витрат. Вона е наслщком швестицш, часто спочатку венчурних, а потiм i виробничих [1, 29].
Проблеми дослщження iнвестицiй у розвиток економши, у тому чи^ у формування людського капiталу, висвплеш у працях багатьох учених, таких як В. Анто-нюк, Г. Аширова, О. Бородiна, О. Гршнова, С. Дятлов, Т. Кiр'ян, В.Марцинкевич, О. Че-чель та шших. Однак продовження дослiджень у зазначенш сферi е актуальним iз причини 1х незавершеностi й дискусiйностi окремих висновюв науковцiв.
Метою статтi е дослщження швестицш у формування елеменив
внутршньо! структури людського капiталу, особливостей визначення вкладень у людський каттал як iнвестицiй, критерив оцшки ефективностi й можливих ризикiв.
Одним iз характерних принципiв теори людського катталу е аналопя мiж швестищями в людський та фiзичний каттал. При цьому процес здобуття освгги, квалiфiкацil розглядаеться як процес катталовкладень з окупнiстю в майбутньому, звщси й визначення -«швестицп в людський каттал» [2, 245].
1нвестування в людський каттал -вкладення шдивадв, фiрм, держави, громадських оргатзацш в основнi активи людського катталу (освггу, науку, здоров'я, виховання дггей, мiграцiю, мотивацiю працi, пошук економiчно важливо! iнформацil тощо) задля досягнення певного економiчного результату (вищого доходу чи прибутку, зростання нащонального багатства й iн.) [3, 87].
Розумшня необхiдностi за будь-яких умов дбати про майбутне i здшснювати вiдповiднi, бодай мiнiмальнi, iнвестицil у свш власний людський капiтал (у здоров'я, в освггу тощо) е одним iз нарiжних каменiв переорiентацil економiки й суспiльства в цшому [4, 8].
За визначенням К. Макконнела i С. Брю, швестицп в людський капiтал - це будь-яка дiя, що сприяе тдвищенню квалiфiкацil та здiбностей i, тим самим, продуктивносп працi робiтникiв. Витрати, яю сприяють зростанню продуктивностi, можна розглядати як швестицп, тому що поточш витрати здшснюються з тим розрахунком, що вони будуть багаторазово компенсоват збiльшеним потоком доходiв у майбутньому [5, 171].
На думку Г.Т. Аширово!, цша група показниюв (витрат), якi звичайно розглядалися в складi поточного споживання згiдно з переглядом теорп виробництва працiвника (витрати на його <^зичне формування», освпу, професiйну пiдготовку,
© Хромов Микола 1ванович - кандидат економ1чних наук. 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украши, Донецьк.
ISSN 1562-109X
охорону здоров'я) переходять i3 рахyнкy споживання в рахyнок накопичення цього нового економiчного активy [6, 29]. До останнього часy iнвестицiï в людину розглядалися здебiльшого як поточнi витрати на пщтримку ïï життезабезпечення, пщвищення освiтнього рiвня тощо. Однак таю витрати являють собою нiщо шше, як довгостроковi капiталовкладення, якi приносять зиск як швесторам, що використовують набуп внаслiдок iнвестyвання новi якосп робочо1' сили, так i безпосередньо власникам (ношям) людського капiталy у виглядi оплати працi - ренти з накопичених знань, досвщу, здоров'я тощо.
За оцшками вчених, вщдача вiд людського капiталy, як правило, вища, нiж вiд фiзичного катталу: такий капiтал iз часом може пщвищувати свою ефективнiсть [7, 27]. Пращвники стають капiталiстами не тшьки вiд розширення власностi на корпоративш акцiï, а й вiд знань, навичок, таланту, що мають економiчнy цштсть [8, 130].
Як вщомо, як iнвестицiï почали розглядати матерiальнi витрати на розвиток людського катталу безпосередньо класики теори людського катталу Т. Шульц i Г. Бек-кер. Уперше термiн «швестицп в людину» використав Т. Шульц на пленарному засщант Американсько1' економiчноï асощацп у 1960 р. У 1962 р. тд цieю рубрикою вийшов спецiальний номер чиказького «Журналу полггично1' економи» з тiльки що написаними працями Д. Мiнцера, Т. Шульца i Г. Беккера [1, 36].
Т. Шульц обгрунтував, що витрати на освпу й охорону здоров'я розглядаються одночасно як споживання й швестищя [19]. Г. Беккер визначав швестицп в людський каттал як утворення, нагромадження виробничого досвщу, збереження здоров'я, географiчнy мобiльнiсть, пошук шформацп
[9, 63].
Надалi економiсти - науковщ визнали обгрyнтованiсть стверджень, що необхщтсть пояснення нових явищ в економщ потребують розгляду витрат на науку й освггу як елеменпв накопичення та заощаджень [20].
За визначенням О. Гршново1', iнвестyвання в людський каттал - це вс види витрат, як можна оцшити у грошовш
або шшш ФормГ i яю сприяють зростанню в майбутньому продуктивносп та заробiткiв пращвника [10, 370].
Комплексний системний пщхщ до дослiдження питань iнвестyвання в людський каттал потребуе всебiчного аналiзy процесу формування, вiдтворення та розвитку людського катталу з аспекта визначення:
особливостей процесу формування й вщтворення людського катталу;
шдходГв щодо визначення витрат у якосп iнвестицiй у людський каттал;
класифшацп видГв (спрямування) iнвестицiй;
джерел iнвестицiй у людський каттал; суб'екпв формування людського катталу та 1'х мотивацп щодо здшснення iнвестyвання;
оцшки ефективностi iнвестицiйного процесу, критерив оптимальностi вкладень у людський каттал, економiчних вигГд i можливих ризиюв.
Осо6ливГсть дослiдження процесу швестування в людський капiтал виникае ¡з само1' сутГ зазначено1' категорП'. По-перше, людський капiтал - це соцiально-економiчна категорiя, що потребуе визначення суспшьного впливу на процес використання швестицш i 1х ефективностi. По-друге, ношем зазначеноï капiталоспроможностi виступае безпосередньо людина й незалежно вщ сyб'eктiв швестування в людський каттал набуп якосп е ïï власнiстю.
1з цього ж приводу швестицп в людський каттал подшяють на втшет i не втшет в людях. Так, Дж. Кендрiк класифiкyвав iнвестицiï у формування людського катталу на:
втшет в людях, яю, у свою чергу, виступають як речовi (витрати, необхщт для фГзичного формування й розвитку людини) i неречовi (витрати, пов'язат ¡з примноженням знань i досвщу людей, яю сприяють зростанню продуктивносп катталу);
не втшет в людях - витрати на загальну i спещальну пщготовку, охорону здоров'я та мкращю робочоï сили [11, 63].
До вщмшностей мГж швестищями в людський капiтал та в шшГ форми капiталy, на думку С.В. Сyмароковоï, слГд вГдносити також те, що для формування людського
катталу необхщш витрати часу самого шдивщу (у тому числi i для його самоосвгги) i цi швестици мають високу ступiнь ризику, тобто не гарантують власнику (як i iншим суб'ектам формування людського катталу) отримання бажаного результату в майбутньому [12, 6].
Особливють процесу швестування в людський капiтал вiдображаe фактор часу його формування й вщтворення. Людський каттал створюеться протягом усього перюду життeдiяльностi iндивiда (з вщповщною необхiднiстю iнвестування у його формування й розвиток) i навiть - до народження людини i шсля виходу на пенсiйне забезбечення (за рахунок надбання успадкованих якостей i здiбностей). Це створюе розбiжностi термшв:
Перiоди формування й вiдтворення людського катталу*
вкладення швестицш; використання набутих якостей, навичок, здiбностей i спроможностей;
вiддачi вiд швестицшних вкладень. Не можна не погодитись iз висновками О. Сухарева i Т. Макаренко [13, 35] про визначення ощнки динамiки iнвестицiй у людський каттал та !х ефективносп залежно вiд фаз розвитку людини. Однак було б наочтше представлення наведеного дослiдниками графiку розрахунку «життевого циклу iнвестицiй в людину» за допомогою гiпотези Грублера-Фетiсова не за фазами розвитку людини, а вщповщно перiодiв формування i вiдтворення людського катталу (див. рисунок).
* I, II, III, IV, V - перюди формування i вщтворення людського катталу:
I - дошкшьного виховання;
II - шкшьно! освгги;
III - професшно! освiти;
IV - трудово! дiяльностi;
V - пенсшного забезпечення;
-----вкладення iнвестицiй у людський каттал;
==> вщдача вщ iнвестицiйних вкладень.
Рисунок. Схема процесу гнвестування в людський каптал
По-перше, людський капiтал як сощ-ально-економiчна категорiя характеризуе систему сустльних вiдносин по використанню у процес виробництва набутих i розвинених унаслщок iнвестицiй
знань, умiнь, навичок тощо [14, 144]. Розгляд процесу швестування поза системою об^у капiталу неможливий.
По-друге, швестици в людський каттал неможливо розглядати просто як
вкладення (поточт витрати) за фазами життeдiяльностi людини. 1нвестування як складова частина процесу вiдтворення мае на увазi розвиток особистих якостей людини, тобто елеменив внутрiшньоï структури майбутнього людського катталу.
Кожен етап жипедаяльносп людського катталу мае своï особливостi й важелi вiдносно необхiдностi iнвестицiйних вкладень, чи то перюди лише виключно формування майбутнього людського капiталу, чи початку його виробничого використання, або подальшого вiдтворення й розвитку. На раншх фазах формування людського катталу формуеться його основа (базис), у тому числГ i спроможтсть подальшого розвитку. Дуже важливими е висновки авторiв наведоного дослщження про неможливють отримання очiкуваних доходiв вiд iнвестицiй у будь-який перюд ïx здiйснення без достатнix вкладень у людський каттал на початкових етапах i запропонована ними з цього приводу гшотеза: швестицп в людський потенщал на визначеному етат обумовлюе ефективнiсть iнвестицiй на наступних етапах [13, 35].
Перiоди, що потребують особливоï уваги до швестицшних вкладень (на графiку вiдображенi у вигщщ пульсацiй), припадають на час:
завершення загальноï освгги i здобуття професiï, коли починаеться перiод набуття перших конкретних знань, умшь i вiдповiдниx навичок;
трудово1' дiяльностi з ознаками структурно!' трансформацп вже набутих знань i досягнень у зв'язку з необхщтстю вщкрити шляхи до можливостi ïx наступного оновлення.
Однак не можна стверджувати однозначно, що виключно щ перюди формування людського катталу потребують максимальних вкладень. Як правило це, мабуть, дшсно так. Але, на практищ все залежить вщ конкретних обставин у житп людини - ношя своеï катталоспроможносп i процесу розвитку економiчниx систем, що вносить своï корективи у спрямоватсть i розмiри iнвестицiйноï дiяльностi.
Однозначно характерним е те, що динамiка змiн обсягiв швестицш i вiддачi вiд
них мають, як правило, «паралельну спрямоватсть» (згщно iз графiком): зростання, зниження, максимуми, мшмуми з лагом у приблизно 25 роюв - iз початку швестицш до перших доxодiв вщ використання людського капiталу.
Крiм того, iз завершенням перiоду трудовоï дiяльностi людини не закiнчуються термiни отримання доxодiв вiд використання його людського катталу вшма суб'ектами процесу формування останнього (у тому числi й у якосп вiддачi вiд швестицш):
для пращвника - у виглядi одержання пенсiï за пенсiйним страхуванням (фонд пенсшного страхування формуеться з накопичення вщрахувань внескiв iз доxодiв роботодавцiв i заробiтноï плати пращвниюв пiд час i за рахунок джерел вщ використання людського катталу);
для роботодавця, держави i суспшьства - як доxодiв вщ використання переданого людиною досвiду, використання ïï винаxодiв, виробничих i наукових упроваджень тощо;
у процесi формування (звiсно з потенцшним наступним використанням) людського катталу майбуттх поколiнь через вiдповiднi надбання учениками i нащадками.
За ствердженням Г. Прошак, класифiкацiя iнвестицiй у людський каттал за термшами ïx дп необxiдна для визначення ефективностi швестицш у людський каттал на макрорiвнi та прогнозування стану людського катталу суспшьства [15, 57]. До довгострокових швестицш дослщник вiдносить видатки на освггу, охорону здоров'я, народження i виховання дггей, а до короткострокових - витрати на мобшьтсть, мотиващю працi, i пошук iнформацiï про цши на людський капiтал.
Важливим фактором дослщження процесу швестування в людський каттал е рацюнальтсть обрання пщходГв щодо визначення витрат як швестицш у людський каттал. 1нвестицшний процес - один ¡з найважливших атрибутiв, ознак та джерел формування людського катталу. Однак слщ вщзначити, що, на нашу думку, не вш витрати в життГ людини, у тому числГ й ¡з тих сфер, що належать до найбшьш прiоритетниx
i пов'язаних 3i створенням умов до формування майбуттх спроможнiстей людини, правомiрно визначати як iнвестицiйнi. Наприклад, витрати на харчування, лшування, соцiально-побутовi, господарсью, житловi цiлi е поточними витратами й не можна ïx вважати швестищями у формування людського катталу, хоча вони е активними чинниками зазначеного процесу i впливають на рiвень його ефективносп. Цi витрати не е швестищями, а забезпечують
життедiяльнiсть людини. ïx можна, i навпъ слiд, визнавати витратами на формування людського i трудового потенщалу, але не швестищями в людський каттал.
Абсолютна бшьшють дослщниюв справедливо вщносять до напрямiв iнвестування в людський каттал: охорону здоров'я, виховання дней, загальну освггу, професiйну пщготовку, науку, трудову мобiльнiсть, мотивацiю до пращ, пошук економiчно важливоï шформаци. О.М. Чечель цi напрями класифшуе як прямi iнвестицiï в людський каттал, подшяючи ïx на короткостроковi й довгостроковi, до того ж визначаючи додатково окремi iншi швестицшт заходи непрямого впливу на формування й розвиток людського капiталу [3, 87].
Таким же незаперечним фактом е визнання швестищй на освггу, професшну пiдготовку й науку у якосп одних Гз найпрiоритетнiшиx елементГв накопичення i розвитку людського катталу [20]. За визначенням ЮНЕСКО, на частку освГти припадае 60% серед факторГв, що формують доходи людини [16, 112]. КрГм того, зазначений напрям е найчаспшим, що застосовуеться захщними економютами як чинник формування й ощнки ефективностГ швестищй у людський каттал [17, 284].
Джерелами швестищй у людський каттал е вкладення у формування активГв людського катталу з боку:
шдивгщв, родин, батьюв (згщно з юнуючою класифшащею - за рахунок домогосподарств) ;
роботодавщв;
держави (державний i мюцевГ бюджети, фонди державного сощального
страхування: на випадок безробптя, фонд швалщв);
громадських оргатзацш.
ПершГ два з перерахованих напрямГв е швестищями мГкроекономГчного рГвня, наступний - макро- або, вщповщно, мезоекономГчного. Щодо громадських швестищй, то вони можуть бути застосоват, звюно, на будь-якому економГчному рГвнг
Особливе значення мае аналГз мотивацшних чинниюв процесГв
швестування в людський каттал Гз боку всГх суб'екпв його формування. Як правило, прийняття ращональних швестицшних ршень базуеться на ощнщ витрат i вигщ. Потенщйт швестори вкладатимуть кошти в людський каттал тодГ, коли е впевненими, що ризик вщ проекту буде мшмальним i в майбутньому вони отримають вищГ доходи чи прибутки завдяки катталовкладеням. ЕкономГчно виправданами будуть ri iнвестицiï, яю мають високий рГвень окупносп [3, 86].
Це - загальновщомий факт. Але, у даному процес юнуе окрема, особлива причина, яка своерщно впливае на швестицшну дГяльнють, спонукае ïï суб'екпв до необхщносп прийняття додаткових заходГв щодо виваженосп й попередньо1' ощнки виправданостГ ршень про потенцшт швестици. Ця причина криеться у вщносинах власностг Власником набутих унаслщок швестищй нових знань, навичок, продуктивних здГбностей тощо залишиться людина - носш свое1' катталоспроможностГ I, зрештою, перш за все, вщ не1' залежить -кому, крГм власно не1', щ швестици в майбутньому будуть приносити доходи.
ЦГ ризики стосуються, перш за все, роботодавця при прийнята ршень про розвиток людського катталу компани, разом з якими мають бути прийнятГ додатковГ заходи мотивацшного характеру вщносно персоналу, щодо якого здшснюються заходи фшансування додатково1' професшно1' пщготовки, пщвищення квалГфГкацп тощо. Як правило, у компашях Гз достатньо розвиненим рГвнем менеджменту з управлшня персоналом таю заходи не е окремими ршеннями, а становлять цшсну складову систему внутршньофГрмових
професшних стандарта. Вони складають комплекс взаемозалежних мотивацшних заxодiв з аспектiв визначення посадових ршень, кадрового резерву, оплати пращ, матерiального i соцiального стимулювання ïï результатiв тощо, залежно вщ багатьох чинниюв ощнки дГяльносп конкретноï особи й колективу в цшому.
Завдання роботодавця не тшьки забезпечити високу пряму, адресну вщдачу вщ iнвестицiй у людський капiтал (що, крГм того, впливае на недопущення плинносп серед квалiфiкованиx кадрiв, у пщготовку i пiдвищення квалiфiкацiй яких вкладеш кошти), а й за рахунок вкладених швестицш досягти високого рГвня економiчного й соцiального розвитку пщприемства, що додатково створюе вщповщний
корпоративний ¡мщж i буде заохочувати висококвалiфiкованиx працiвникiв шших компанiй змагатися за право працювати на такому годприемсга. При цьому з'являеться можливють економити на майбутнix власних швестищях у формування людського капiталу при залученш для роботи на годприемсга вже пiдготовлениx на достатньо високому рГвш кадрiв (проiнвестованиx за ïx власний рахунок, або шших роботодавщв, яю витративши кошти не забезпечили заxодiв закрiплення кадрiв на своïx пiдприемстваx).
Однак, по-перше, не слщ вважати, що досягнутий високий рiвень корпоративного ¡мщжу буде тривалий перюд «працювати на компашю» без постiйноï його пщтримки (економiчними, iнформацiйними, суто професшними й шшими заходами розвитку людського катталу). По-друге, помилковими е надп окремих роботодавщв, i навнь ствердження деяких дослщниюв, що швестицп у спецiалiзовану професiйну пщготовку е безпечними в аспектах можливосп ïx потенцшного використання в шших компашях, що шбито майже закрiпачуе ïx носив на окремих пщприемствах.
Навпъ класик концепцiï людського капiталу Г. Беккер, справедливо
стверджуючи, що загальна пщготовка надшяе працiвника знаннями i навичками, яю можуть приносити користь багатьом фiрмам,
зазначае: спецiальна пщготовка шяк не вiдображаеться на виробничих
характеристиках пращвниюв, яю могли б мати щншсть (корисшсть) для шших фГрм [9, 65].
У сучасних умовах глобалiзацiï економiчниx процесiв i конкурентного середовища практично не юнуе ушкальних сфер знань i професшних навичок, яю не можуть бути застосоваш чи використанi в шших компашях. Рiзноманiтними можуть бути й засоби впливу на право використання спроможностей спецiалiстiв високоï квалiфiкацiï окремих особливих чи ушкальних сфер дГяльносп. До того ж, навпаки, увага до вдоволенносп мюцем, умовами i оплатою професiйноï дГяльностГ фаxiвцями, що володГють особливими, ушкальними знаннями i навичками, мае бути постшною та кропГткою. На таких спе^ал^^ завжди буде «полювання» ¡з потенцiйними пропозицГями сплатити будь-яку цГну за право «ними заволодни». I, якщо конкурентам не вдаеться «перехопити» такого фаxiвця за рахунок використання коректних цившзованих заxодiв, частину своеï мети вони можуть вважати виршеною в разi досягнення його звiльнення або, навпъ, застосування бшьш радикальних шляхГв впливу.
Важливою умовою досягнення оптимального рГвня ефективноснi процесу iнвестування в людський каттал е збереження балансу штерешв суб'екпв формування людського катталу. Особливо в разi iнвестування за рахунок роботодавця або безпосередньо коштом особи. Кожна сторона мае свш штерес i кiнцевий результат е оптимальним у випадку, коли досягаеться максимальне вдоволення потреб у^х сторш. Працiвникiв пiдприемства - носiïв кашталоспроможносп людського капiталу цiкавлять, зрештою, перш за все, показники вщносних темтв зростання заробiтноï плати, ¡нших матерiальниx i соцiальниx вигГд. Щодо роботодавця, то вш у процесi швестування в людський капiтал мае за мету зростання дохщносп його використання, збшьшення капiталiзацiï бiзнесу тощо. Причому доходи однiеï сторони процесу використання людського катталу е одночасно видатками
шшо1', що потребуе особливо1' уваги до необхщносп збереження балансу штересГв, до того ж - з боку обох сторш.
До того ж зазначений процес мае за-гально-суспшьний характер. Застосування аналГзу «витрати-вигоди» для пщготовки й обгрунтування будь-яких швестицшних проекта не тшьки на макроекономГчному рГвт, а й на всГх рГвнях управлшня, потребують визначення щнносп певного швестицшного проекту стосовно всГх сторш суспшьного устрою [18, 7].
Головними завданнями i, звюно, критерГями ощнювання процесу
швестування в людський каттал е високий рГвень фаховосп, профпридатносп та конкурентоспроможносп пращвниюв (як ознак якосп людського катталу) та ефективна зайнятють (як мета процесу формування людського катталу для забезпечення виршення завдань досягнення кращих кшцевих результата його використання).
Загальна ефективтсть будь-якого економГчного процесу, звичайно,
вимГрюеться, як правило, стввщношенням доходГв i витрат. У нашому випадку це -ефективтсть швестищй у формування елемента внутршньо1' структури людського катталу (тобто у знання, здоров'я, шшГ якосп i властивосп), що виявляеться у процес його практичного використання (одержання доходГв, розвиток економГки, динамика змш показниюв, 1'х стввщношення тощо).
Однак не на всГх етапах формування людського катталу, зазначет критери е визначальними. I не для всГх суб'екпв формування людського катталу щ критери е рушшною силою щодо вкладання кошта у розвиток людини. Дж. Уолш пщкреслював, що певною мГрою процеси освГти не пщлягають цшеполяганню, що орГентуеться на максимГзащю прибутку. НамГри батьюв i держави полягають, скорше, у всебГчному заохочент громадянськоï освГченостг За яскравим визначенням дослщника, даний ринок (якщо його можна так назвати), зГгрпий теплим свпом сентиментальности розтоплюе прагнення до прибутюв i не дае
жаданню наживи визначати характер економГчних ршень, що приймаються.
Цш учня школи i здебшьшого студента професшного навчального закладу також значною мГрою не спрямоват до досягнення фiнансовоï вигоди вщ витрачання сил, часу й кошта. СкорГше не винятком, а правилом е намагання бути корисним людям, служити суспшьному благу. Усе це обумовлюе принципово шшу мотиващю швестищй у людський каттал на противагу розумшню визначення стандартних видГв катталовкладень у фГзичт активи.
До того ж особиспст риси, набуп людиною в зазначений перюд часу, стають головними у процес становлення особистосп, тим базисом, який визначае спроможтсть подолання наступних етатв формування яюсних ознак людського катталу. Можливо це - фГзиолопчне явище. Однак у тому числГ i з причини незаперечного факту отримання майбуттх результата залежно вщ фактора впливу на цей процес, може в тому й «перлинка», - що в щ перюди процес формування особистосп, а разом Гз нею i вщповщних ознакових елемента внутрiшньоï структури
майбутнього людського катталу, не на вимогу, без примусу, а за покликанням вщчуття.
Висновки. Наведет приклади ще раз констатують, що категорГя «людський каттал» не е суто економГчним явищем, а носить явно виражений сощальний i суспшьний характер, е сощально-економГчною категорГею. Дослщження аспекта швестування в людський каттал -завдання з багатьма невщомими. На перший погляд - загальновщомий процес, Гз не менш визначеними показниками i наявними економГчними мехатзмами. Але присуттсть людини як носГя i власника набутих у результат швестищй якостей, властивостей i спроможностей, потребуе окремих пщходГв до дослщження процесу швестування в людський каттал.
Лггература
1. Марцинкевич В. Инвестиции в человека: экономическая наука и российская экономика (Что скрывается за термином
«человеческий капитал») / В. Марцинкевич // МЭиМО. - 2005. - № 9. - С. 29-39.
2. Майбуров И. Экономическое обоснование накопления человеческого капитала / И. Майбуров // Общество и экономика. - 2006. - № 7-8. - С.245-263.
3. Чечель О.М. 1нвестування у розвиток людини як прюритетний напрям формування людського катталу / О.М. Чечель // Економша та держава. - 2010.
- № 3. - С. 86-88.
4. Соцiально-економiчний стан Украши: наслщки для народу та держави: нащональна доп. / за заг. ред. В.М. Гейця, А.1. Даниленка, М.Г. Жулинського, Е.М. Ш-баново! О С. Онщенка. - К.: НВЦ НБУВ, 2009. - 687 с.
5. Макконел К.Р. Экономикс: В 2 т. / пер. с англ. / К.Р. Макконел, С.А. Брю. -Баку: Азербайджан, 1992. - Т. 1. - 399 с.
6. Аширова Г.Т. Современные проблемы оценки человеческого капитала / Г.Т. Аширова // Вопросы статистики. - 2003.
- № 3. - С. 26-31.
7. Юр'ян Т. Нове в теори, методологи та практищ людського катталу / Т. Юр'ян, Ю. Кулшов // Аспекти пращ. - 2008. - № 4. -С. 26-31.
8. Чижов Н.А. Управление корпоративными кадрами / Н.А. Чижов. - СПб.: Питер, 2005. - 352 с.
9. Беккер Г.С. Человеческое поведение: экономический подход / Г.С.Беккер; пер. с англ., сост., науч. ред., послесл. Р.И. Капе-люшников. - М.: ГУ ВШЭ, 2003. - 672 с.
10. Гршнова О.А. Економша пращ та соцiально-трудовi вщносини: шдручник / О.А. Гршнова. - К.: Знання, 2006. - 559 с.
11. Кендрик Дж. Совокупный капитал США и его формирование / Дж. Кендрик. -М.: Прогресс, 1978. - 276 с.
12. Сумарокова Е.В. Инвестиции в человеческий капитал: проблемы и решения / Е.В. Сумарокова. - М.: Советский спорт, 2001. - 144 с.
13. Сухарев О. Теоретические основы и оценка эффективности инвестиций в человеческий капитал (антибеккеровская эволюционная парадигма) / О. Сухарев, Т. Макаренко // Инвестиции в России. - 2004.
- № 8. - С. 28-38.
14. Хромов М.1. Сутшсть i особливост людського катталу в OTcreMi сощально-еко-номiчних категорш / М.1. Хромов // Экономика и право. - 2009. - № 3. - С. 140145.
15. Прошак Г.В. Людський каттал в умовах формування нащонально! економши Украши: дис. ... канд. економiчних наук: 08.00.01 / Г.В. Прошак. - Львiв, 2008. - 275 с.
16. Добрынин А.И. Человеческий капитал в транзитивной экономике: формирование, оценка, эффективность использования / А.И. Добрынин, С.А. Дятлов, Е.Д. Цыренова. - СПб.: Наука, 1999. - 309 с.
17. Майер Джеральд М. Основш проблеми економши розвитку / М. Майер Джеральд, Е. Раух Джеймс, А. Фшшенко. -К.: Либщь, 2003. - 688 с.
18. Аналiз випд i витрат. Коцепци i практика / Ентош Е. Боардмен, Девщ Х. Гршберг, Ейдан Р. Вайншг, Девщ Л. Веймер; пер. з англ. О. Мороз, Т. Мороз. - 2-е вид. -К.: АртЕк, 2003. - 568 с.
19.Shultz T. Investment in Human Capital / T. Shultz. - N.Y.; L., 1971. - 272 p.
20. Mc.Grattan E.R. Productivity and U.S. Economy / E.R. Mc.Grattan, E.C. Prescott. -FBR of Minneapolis Research Depart Report 350. - November 2004.
