CC BY
76
Табл. 1. Прогноз фшансовихресурЫву Львiвськiй област'1 до 2015року
Показники Фактичт дат Прогноз
2000 2001 2002 2003 20042005 20062009 20102015
1. Доходи мшцевих бюдже-т1в, млн. грн. 1110,8 1352,3 1623,0 1931,3 2317,0 3243,8 5190,0
2. Надходження шоземних швестицш в економ1ку област1, млн. дол. США 150,0 168,4 220,3 304,9 325,0 369,2 430,0
3. Кошти тдприемств 1 оргатзацш, млн. грн. 736,8 1034,0 1290,2 1755,8 2458,0 3243,0 7472,0
4. Вклади та депозити населенна в установах комер-цшних банках, млн. грн. 433,6 787,8 1328,2 2225,8 4051,6 8113,0 15580,6
О^м проблеми визначення можливих джерел фшансування страте-гiчних прiоритетiв розвитку регюну, юнуе ще проблема першочерговост нап-рямiв 1х спрямування, оскшьки попит на фiнансовi ресурси завжди переви-шуе пропозицiю. Найбiльш швестицшно-привабливими залишаються в регь онi галузi обробно! промисловостi, транспорт i зв'язок, торпвля. У 2004 р. спостер^алась позитивна тенденцiя щодо збiльшення обсяпв iнвестицiй у машинобудування.
На останньому швестицшному форумi, який вщбувся у 2005 р. у Львовi найбiльшу кiлькiсть проектiв було запропоновано для науки та шновацшного розвитку. Саме ця сфера е прюритетною для подальшого прогресивного посту-пу Львiвшини i тому потребуе найбшьшо! уваги та обсягiв фiнансування.
УДК331.101.262:330.341 Асист. Л.Б. СЬверська1 - Льв1вський
баншвський тститут НБУ
ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ ЯК ПОТЕНЦ1ЙНИЙ ФАКТОР ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ
Нацiональне багатство будь-яко! кра'ни, добробут ii нацп вимiрюeться не тшь-ки кшьюстю матерiальних благ, а й ступенем розвитку продуктивних сил. Сьогоднi глобальш змiни, якi виникають у свт, доводять, що головним чинником економiч-ного розвитку держави, продуктивною силою е людський капiтал. KpiM цього, людський капiтал здатний пiдвищувати ефектившсть дiяльностi як у ринковому, так i позаринковому секторах i дохщ вiд нього може приймати як грошову, так не гро-шову форму. Внаслiдок цього споживчi аспекти вкладень у людину виявляються не менш важливими, нiж виробничi.
Ключов1 слова: людський капiтал, соцiальний каттал, економiчний розвиток, економiчний капiтал, штелектуальний капiтал.
Assist. L.B. Siverska - Lviv bank institute of national bank of Ukraine Labour capital as a potential factor of economic development of a state
Wealth of any country, the richness of the nation is measured not only by an amount of material goods, but also by a level of development of productive forces. Global changes
1 Кафедра менеджменту, економ1ки i соцюлоги
all over the world that are nowadays taking place prove that the main factor of economic development of the country is labour capital. Besides this, labour capital is able to increase the effectiveness of both market and non-market sectors of economy. Revenues on labour capital have both monetary and other forms. Consumption aspects of investment into labour are as important us those into production.
Постановка питания
У наш час людський каштал дедаи бшьшою мiрою стае передумовою сукупного виробництва, а отже, головним джерелом нагромадження наць онального багатства.
У сучасних умовах сусшльного виробництва змшилася структура со-цiально-економiчних цшностей суспшьства, значення та роль людини та сощ-ально! сфери в динамщ сусшльного розвитку. Людина в системi виробництва та економiчних вщносин посiдае центральне мiсце. Прогрес виробництва за-лежить бiльшою мiрою вщ людського капiталу, що е важливим компонентом суспiльного багатства, кiнцевим результатом економiчного функцiонування. Тому людський каштал проявляе себе як цiннiсна оцшка здiбностей i можли-востей члешв суспiльства у здiйсненнi трудово! дiяльностi.
Iнтелектуалiзацiя, швидкi темпи модершзаци технологш та методiв виробництва, посилення нещново1 конкуренци найбiльше розраховуе на план ш-телект, здiбностi, знання, талант i професiоналiзм працiвника, техтчт, техно-логiчнi й органiзацiйнi шноваци, тобто характеристики, що входять у поняття "штелектуальний каштал". 1нтелектуальний каштал у розвинутих крашах свiту сьогодш е одним iз стратегiчних ресурЫв, поруч з традицiйними, такими як: запаси сировини, державна територiя, золот запаси, валютний резерв тощо [6].
Аналiз дослiджень та публiкацiй. Виникнення та розвиток теорй людського кашталу пов'язанi з iменами вщомих американських учених-економiстiв Т. Шульца, Г. Беккера, Л. Троу, Я. Мшсера та ш. [1]. Т. Шульц пiд цим понят-тям розумiв сукупнiсть знань, здiбностей i квалiфiкацil, що забезпечують про-вiдну функщю засобiв виробництва та предметiв тривалого користування [3]. Г. Беккер дае шше визначення цього поняття: "людський каштал формуеться за рахунок швестицш в людину, серед яких можна назвати навчання, пiдготовку на виробнищш, витрати на охорону здоров'я, м^ащю i пошуки шформаци про цши та доходи" [1]. 1ншими словами, йдеться про культурний та освгтнш рiвень, квалiфiкацiю та здоров'я людей. У св^овш практицi людський каштал розглядаеться як найцшшший виробничий ресурс, який на противагу швидко зношуваному основному капiталу, невпинно оновлюеться, еволюцюнуе, явля-ючи собою могутнiй чинник економiчного та соцiального прогресу.
Невир1шеш аспекти загальноТ проблеми
Низька яюсть людського капiталу може стати у майбутньому головною перешкодою на шляху економiчного розвитку Украши, бо швестицй у людський каштал з боку держави та шдприемств у нас надзвичайно мал^ а вектор економiчноl полiтики спрямований на старi технологiчнi уклади шдус-трiального суспiльства [2].
Метою дослiдження е теоретичне розкриття економiчноl ролi людського кашталу та шдвищення ефективност використання людського капiталу
288
Збiрник науково-технiчних праць
Украши, як найiстотнiшого надбання кожное' наци, оскiльки саме bïh, а не ре-сурси i не матерiальнi цiнностi е головною рушшною силою економiчного зростання краши.
Головними завданнями ще1 статтi е:
• з'ясування сутиост людського капiталу як потеищйиого чиннику екоиомiч-ного розвитку держави;
• визначення основних груп iнвестування в людський капiтал;
• виклад основного матерiалу.
В Укра1ш тривае процес деквалiфiкацiï робочо1 сили. Кшьюсть пращв-никiв, якi шдвищують свою квалiфiкащю, становила у 2003 р. близько 8 % середньоï облiковоï чисельностi працiвникiв. Украй низьк обсяги фшансу-вання професiйного навчання найманих пращвниюв демонструють данi про витрати на робочу силу: середньомюячш витрати на професшне навчання одного пращвника становлять, у середньому, 1,9 грн., що трохи бшьше 0,3 % вiд загальних витрат на робочу силу. Роботодавщ, по суп, не несуть вщповь дальност за забезпечення надежного рiвня квалiфiкацiï найманих ними пра-цiвникiв. Не сформовано також довгостроковоï державноï политики стосовно розвитку нащональноï робочо1' сили, вщсутш прогнози щодо попиту на про-фесiï та розвитку ix змiсту. Тому нагальною е необхiднiсть формувати в Укра-im системи неперервного навчання персонажу протягом усього трудового життя. Для цього необхщно удосконалити нормативно-правову базу профе-сiйного навчання персоналу, в тому чист безпосередньо на виробництвi [2].
Теорiя людського капiталу розглядае швестици в людину як джерело еко-номiчного зростання не менш важливе, нiж традицiйнi кашталовкладення. А за розрахунками Е. Денiсона (Denison E.), iнвестицiï в людський капiтал дають вщ-дачу вп'ятеро - шестеро бшьшу, нiж вклади в матерiальне виробництво [4].
Використовуючи теорш людського кашталу, можна логiчно пояснити структуру розподшу особистих доxодiв, вшову динамiку заробiткiв, дискримь нацiю на ринку пращ. Ця теорiя стала щеолопею значних iнвестицiй в освгту та професiйну пiдготовку на вЫх рiвняx, оскiльки вони розглядаються як ефективне джерело економiчного зростання.
У теоретичному аспект! поняття "людський каштал" розглядаеться на таких рiвняx:
• особистшиому - це знания, навички та iншi продуктивнi характеристики;
• мiкроекономiчному - сукупиiсть квалiфiкацiй та продуктивиих здiбиостей усix пращвниюв тдприемства;
• макроекоиомiчиому - иагромаджеш вкладеиия регiоиу/краïии в так характеристики населенна, як рiвеиь освгти, професiйиоï пiдготовки та компетентности здоров'я тощо.
Таке розумiння людського кашталу мае принципове значения, оскшь-ки дае змогу розглядати людський каштал як стшке економiчне явище, як постшно вщтворювальний капiтал, втшений у людях [1].
Добре вщомо, що пiд впливом прогресу, наприклад, у сферi теxнiки i технологи роль людини у виробничому процес постшно змшюеться. Творш-ня великих гталшських скрипкових майстрiв нагадують про часи, коли яюсть продукци повтстю визначалась носiями професiйниx навикiв та секре^в.
Далi настав етап, коли пращвник розглядався як "придаток" до машини. Зараз усе змшилося у бiк збiльшення значення людини у виробництвi. Успiх фiрм, що займаються, наприклад, розробкою програмного забезпечення чи т^ що застосовують найновiшi бютехнологи, великою мiрою визначаеться квалiфi-кацiею 1х працiвникiв. Усшх лiкування та ефективнiсть освiти, без сумшву, напряму залежать вiд професшних i людських якостей лiкаря та викладача.
Це означае, що в майбутньому роль людського капiталу як чинника, вщ якого багато в чому залежить динамiка розвитку економжи, буде зростати. На вiдмiну вщ "звичайного" капiталу людський капiтал в сучасному сусшль-ствi розглядае людину не тотожну верстату чи пакету акцш, бо не може бути предметом кушвльпродажу. Як наслiдок, на ринку пращ встановлюються тшьки цши за "оренду" людського капiталу (у виглядi ставок заробггно! плати), тодi як цiни на його активи вщсутт.
Економiчний капiтал знаходиться на народних банювських рахунках, людський каштал - у головах людей, "сощалъний каптал" властивий струк-турi 1'хтх вiдносин.
Крiм цього, людський каттал здатний шдвищувати ефектившсть дь яльностi як у ринковому, так i позаринковому секторах i дохiд вiд нього може приймати як грошову, так не грошову форму.
Через це споживчi аспекти вкладень в людину виявляються не менш важливими, нiж виробничi. Робоча сила вщповщно до людського кашталу розглядаеться як засiб виробництва, що потребуе кашталовкладень з метою шдвищення виробництва.
1нвестици в людський каштал можна класифiкувати за такими групами витрат1:
• витрати держави 1 тдприемств:
■ витрати на профор1ентащю - ор1ентащя та навчання в навчальних закладах майбутшх спещатспв 1 квал1фшованих пращвниюв.
■ щор1чш видатки на осв1ту та науку;
■ затрати на пошук 1 найм персоналу - затрати мають постшний характер, оскшьки пов'язаш з систематичною роботою кадрових служб щодо планування персоналу 1 т.д.;
■ затрати на персонал у перюд адаптаци;
■ затрати на персонал у перюд нагромадження потенщалу росту;
■ затрати на персонал у перюд досягнення профес1онал1зму;
■ затрати на персонал у перюд навчання, шдвищення квал1ф1кацп;
■ затрати на персонал у перюд каттал1заци знань внаслщок шдвищення кватф1кацц;
■ затрати на персонал в перюд зниження та "морального стар1ння" професюнал1зму;
• витрати с1м'1 та окремих громадян:
■ на п1дтримання здоров'я;
■ на отримання загально! чи спещально! осв1ти;
■ на пошук роботи;
■ на професшну п1дготовку та переп1дготовку на виробницга;
■ м1грац1ю 1з залежних 1 незалежних вщ людини причин;
■ народження та виховання д1тей 1 т.д. [7].
1 Вперше дане поняття використав Г. Лур1. Див.: Loury, G. Dynamic Theory of Racial Income Differences // Women, Minorities and Employment Discrimination. Lexington, 1976
290 Збiрник науково-техшчних праць
1нвестуючи у своïx працiвникiв, пiдприемства активiзують ïxню трудо-ву вiддачу, шдвищують продуктившсть працi, скорочують витрати робочого часу, змщнюють свою конкурентоспроможнiсть, а приватне швестування людського капiталу е абсолютно необхщною умовою його нарощення на будь-якому рiвнi.
Висновки дослщження
Пiдводячи пiдсумок, важливо вiдзначити, що з точки зору сучасного кадрового менеджменту, покращення використання людських ресурЫв орга-шзаци справедливо розглядаеться як основний резерв шдвищення економiч-ноï ефективностi ïï дiяльностi, а швестици в людський каштал - як чинник економiчного розвитку держави, як найбшьш випдш iнвестицiï.
Пщгрунтя формування в Украш iнформацiйноï економiки, яка базуеться на штелектуальних та шформацшних теxнологiяx виробництва, становить роз-виток сощального капiталу, основу якого становить людський каштал [5].
Отже, значения людського кашталу е надзвичайно важливим для оптимального функцюнування та економiчного розвитку держави.
Лггература
1. Гр1шнова О.А. Людський капiтал: формування в системi освiти i професшно^' тдго-товки. - К.: Знания, КОО, 2001. - 254с.
2. "Профспшков1 Bicri" № 27 (231) ввд 9 липня 2004 р.
3. Наука и техника. Лауреаты Нобелевской премии. Шульц Т.//http://www.n-t. org/nl/ek/schultz. htm
4. Denison E.F. The source of economic growth in the United States and the alternatives before us. - N.Y., 1962.
5. Фонд 'Тнформацшне суспшьство Украши"// Л.В. Березовець. Розвиток сощального кашталу.
6. Экономический лабиринт, №11(40) ноябрь 2001 г.
УДК 339.164 Acnip. О.В. Сами1 - Львiвськuй НУ м. 1вана Франка
Б1РЖ1 ТА РИНОК Ф'ЮЧЕРСНИХ УГОД
Дослщжено особливосп формування б1рж на яких укладаються ф'ючерсш контракта. Автор дае рекомендацп щодо подальшого розвитку ринку ф'ючерсних угод в економщ1 Украши.
Doctorate O.V. Sanin - Lviv NU named after Ivan Franko The exchange and market of future agreement
In this article author investigates peculiarities of agreement and future market in economy. The author advises and makes a recommendation about development of future market of Ukrainian economy.
Здобувши державну незалежшсть, Украша здшснюе перехщ до ринко-во! економжи. У процеш цього переходу вщбуваються глибою змши в рiзних
1 Наук. кер1вник: доц. В.Й. Плиса, канд. екон. наук - ЛНУ 1м. I. Франка
