CC BY
67
В.1. Захарченко
ПРОМИСЛОВИЙ ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ
РЕГ1ОН1В УКРА1НИ
Пiд промисловим
трансформацiйним потенщалом регiону ми розумieмо тi рушшш сили, якi викликають якiснi змши у його промисловому розвитку, або так зваш трансформацiйнi переходи.
Ощнки промислового
трансформацiйного потенцiалу доцiльно давати на обласному рiвнi регiонiв Украши. Такi оцiнки мають принципове значення для проведення в Укра'1ш виважено'1 регюнально'1' промислово'1' полiтики. При деякому уточненш вони можуть бути використаш i для регулювання розвитку промисловосп в окремих регiонах.
Загальна ощнка промислового трансформацiйного потенцiалу регiонiв Украши, наскшьки нам вiдомо, ще не давалася, хоча е близькi ощнки виробничого потенцiалу регiонiв [2; 10].
Спираючись на розроблену нами методику [3], дамо економiчну оцiнку промислового трансформацшного
потенцiалу регiонiв Украши.
Серед часткових трансформацшних потенцiалiв провiдна роль належить трудовому потенщалу. Основну його частину (69,4%) становить реалiзований потенщал (табл. 1). У 2000 р. найбшьша його частина припадала на шдус^ально розвинут областi, але щодо частки загального трудового потенцiалу найбшьшим вiн е у Львiвськiй, Житомирськш, Iвано-Франкiвськiй та Закарпатськiй областях (приблизно на 20% перевищуе частку загального потенщалу). За регюнами вш
розподiляeться приблизно так, як i загальний трудовий потенцiал.
1з дещо бiльшими вiдхиленнями розподiляeться по територп
нереалiзований потенцiал. BiH пов'язаний насамперед (на 84,9%) i3 прихованим безробгттям, що широко практикуеться на промислових тдприемствах, щоб зберегти кадровий потенщал у надп на кращi часи. У 2000 р. це виявлялося в недоодержанш заробино! плати в розмiрi 5,7 млрд. грн. У розподш прихованого безробiття за регюнами простежуеться така загальна закономiрнiсть: шдус^ально розвинутi регiони мають меншу частку прихованого безробгття (порiвняно iз загальним трудовим потенщалом), а слабоiндустрiалiзованi регюни, крiм Чершвецько! та Чершпвсько! областей, навпаки - бшьшу.
Дуже важлива частина
нереалiзованого у промисловостi трудового потенщалу формуеться за рахунок загально! маси безробпних (1,2 млн. оаб). Насамперед це стосуеться тих областей, у яких рiвень безробiття перевищуе 5%, а навантаження на одне вшьне робоче мiсце складае понад 40 оаб. До них вщносяться Житомирська, Рiвненська, Тернопiльська, Волинська, Закарпатська, 1вано-Франювська,
Львiвська та Чернiгiвська область Зрозумiло, що усi цi та деяю iншi областi мають пщвищену частку нереалiзованого трудового потенцiалу за рахунок наявних безробпних, значна частина яких може бути зайнята у промисловосп.
© Захарченко Володимир 1ванович - доктор економ1чних наук, доцент, завщувач кафедри. Соц1ально-економ1чний шститут ушверситету «Украша», Вшниця.
ISSN 1562-109X
За нашою ощнкою, загальна величина трудового потенщалу промисловостi Украши у 2000 р. складала близь-ко 22 млрд. грн. Найбшьша його частка припадала на Донецьку (18,1%) та Дншропетровську (13,4%) обласп. Вщ 5 до 10% трудового потенщалу НПК Украши концентрують Луганська, Запорiзька та Харкiвська областi. Загалом на щ п'ять найбiльш iндустрiально розвинутих областей Украши припадае бiльше половини (52,7%) трудового потенщалу НПК. Це пояснюеться тим, що цi облас-тi, крiм Харювсько", мають високу част-ку (понад 60%) галузей паливно-енерге-тичного та металургiйного комплекав iз вiдносно високим рiвнем заробггно1 плати.
Основою розвитку бiльшостi iндустрiальних регюшв Украши став природно-ресурсний потенщал (ПРП), який формують мiнерально-сировиннi, воднi, лiсовi та рекреацiйнi (мiнеральнi води) ресурси. Найбшьший ПРП мають Донецька (21,0%), Дншропетровська (17,8%) та Луганська (15,7%) обласп, тому що тут зосереджеш основнi запаси мiнеральних ресурсiв (кам'яного вугшля, залiзних i марганцевих руд тощо). У Закарпатськiй та 1вано-Франювськш областях найважливiшим ресурсом у структурi ПРП е воднi ресурси, однак це ютотно не впливае на 'х загальний ПРП. Полiськi та карпатсью областi, особливо Закарпатська, 1вано-Франювська,
Рiвненська та Волинська, мають значний потенщал лiсових ресурсiв (вiд 15 до 20% регюнального). За потенщалом мiнеральних вод видiляеться
Закарпатська область.
Нинi у промисловосп Укра1ш використовуеться близько 1/5 частини ПРП, найбшьше у Донецькш та
Днiпропетровськiй областях. Однак нашнтенсившше ПРП використовуеться у Полтавськiй обласп, оскiльки тут реалiзований потенцiал складае найбшьшу частку (91,4%) вiд загального. В обласп штенсивно розробляються нафтогазовi ресурси, ресурси залiзних руд (Кременчуцький басейн) тощо. Детальшша характеристика ПРП регюшв Украши та особливостей його використання наведена у
фундаментальнш пращ В.П. Руденка [8].
Для бшьшосп регюшв Украши основним природним багатством е земельш ресурси. А це означае, що вони мають значний потенщал ресурыв стьськогосподарськог сировини. У цьому плаш видшяються, передуам, Вшницька, Кшвська, Донецька, Одеська, Черкаська, Хмельницька, Чершпвська та Полтавська обласп. Але якщо зважити, що Донецька область е найбшьшою в Укра'ш за чисельнiстю жшешв, а Одеська - за територiею, то за територiальною концентрацiею (у розрахунку на душу населення й одиницю площ^ цi областi не входять до провщно'' групи. Вщносно низьким потенцiалом ресурсiв
сшьськогосподарсько1 сировини
характеризуються карпатсью областi (крiм Львiвськоi), якi мають невелику територiю i незначнi площi сiльськогосподарських угiдь, а також Микола1вська (iз порiвняно екстенсивним характером сшьського господарства) та Луганська ^ значною зайнятiстю населення у промисловосп) обласп.
Зрозумшо, що шдус^альш найбiльш урбанiзованi регiони, особливо Дншропетровська та Донецька обласп, характеризуються i найвищими значеннями реалiзованого потенцiалу ресурав сшьськогосподарсько1 сировини (вiдповiдно 94,0 та 93,5%). Натомють
обласп
з низьким рiвнем урбашзаци, особливо т^ що мають потужний агропотенщал (Вiнницька, Полтавська та iн.), характеризуються значними резервами щодо промислового перероблення сшьгосппродукпв.
Для промислового зростання регiонiв Украши важливе значення мае потенщал основних фондiв. Його значення в розрiзi регюшв Украши свщчать про дуже значш регюнальш вiдмiнностi. Найбiльшi значення потенцiалу вiдмiчаються у регiонах iз переважанням базових галузей. Бшьше чвертi його припадае на Донецьку область, 1/5 - на Дншропетровську, 1/10 - на Запорiзьку область. Значний потенщал основних фондiв мають також Харювська ^з розвинутим
машинобудуванням) та Полтавська (нафтопереробка, машинобудування) обласп. Бшьшють же областей Украши мае порiвняно невеликi основш фонди -менше 1% вщ !'х загально1 вартостi, а три обласп - Закарпатська, Чершвецька та Тернопшьська - менше 0,5%.
На жаль, перехщ до ринкових вщносин супроводжувався небаченим у свiтовiй практищ скороченням завантаження виробничих потужностей. I хоча наприкшщ 90-х рокiв ситуащю вдалося стабiлiзувати, показники реалiзованого потенщалу основних фондiв загалом в Укршш не перевищують 1/4 частини вщ загального. Близько 40% наявних потужностей використовуються у Полтавськш областi, менше 1/3 - у Сумськш та АР Крим. Але е регюни, де частка використовуваних потужностей менша 1/10 вщ номiнальних, це - Юровоградська й Закарпатська областi. Зрозумшо, значну частину основних фондiв, насамперед фiзично й морально застарiлих, уже не
вдасться реашмувати, але те, що бшьшу 1х частину можна привести в дш, - не викликае сумнiвiв.
1з переходом до ринкових вщносин i розкручуванням маховика iнфляцiйних процесiв рiзко скоротилася вартють обiгових коштiв у промисловостi регюшв. Вщповщно зменшився i 11 потенщал матерiальних ресурав, або оборотних фондiв. Найбiльшi його значення вiдмiчаються у Донецькш (20,2% вщ загального),
Дншропетровськш (17,6%) та Запорiзькiй (9,6%) областях, найменшi - ум. Севастополi (0,4%), Закарпатськш (0,5%), Тернопiльськiй (0,6%) та Волинськш (0,9%) областях. Але якщо порiвняти частки регiонiв за потенцiалом оборотних фондiв та обсягом промислового виробництва, то у Волинськiй обласп, наприклад, на яку припадае тшьки 0,7% загального обсягу виробництва, ситуащя iз забезпеченням промислових пiдприемств матерiальними ресурсами значно краща, нiж у Донецькш. Якщо у першш обласп нестачу оборотних фондiв гостро вщчувають 29% пiдприемств, то у другш - 45%. Загалом же реалiзований потенцiал оборотних фондiв складае приблизно 41% вщ загального i потребуе суттевого нарощування, насамперед в АР Крим та Полтавськш обласп
Особливо! значущосп в умовах ринкового трансформування
промисловосп регюшв набувае 1'х тновацшний потенщал. Його розмiри залежать, передуам, вiд кадрового науково-техшчного складу, матерiально-технiчноi бази та фшансування наукових i науково-техшчних органiзацiй у промисловостi регiону. Як показуе аналiз, в умовах ринкових перетворень спостер^аеться тенденцiя до скорочення загальноi чисельностi працiвникiв,
зокрема з науковими ступенями, зайнятих у науково-техшчнш сферi промисловостi. Серед регюшв Украши за вiдсотком оаб iз науковими ступенями у загальнш кiлькостi науково-технiчних працiвникiв не мае конкурент м. Ки'в, тут цей показник у 1,6 раза бшьший, шж в Укра1ш загалом. А найпрше науково-технiчними кадрами забезпечеш Кiровоградська й Волинська областi: близько 15% до середнього рiвня.
За забезпеченютю матерiально-технiчною базою видшяються АР Крим, Херсонська та Чершвецька областi. Але за активною частиною основних фондiв науки (техноозброенiстю) першу позищю утримуе Закарпатська область. Однак при незначних обсягах НДДКР це не дозволяе 'м входити до регiонiв-лiдерiв за iнновацiйним потенщалом.
Найкраще фiнансуються НДДКР у Запорiзькiй областi, тут обсяги фiнансування у 1,9 раза бшьш^ нiж у середньому в Укра'ш. Значнi фшанси у науково-технiчну сферу вкладаються також у м. Киевi та Севастополе Луганськiй, Днiпропетровськiй та Микола1вськш областях.
Загалом же у промисловосп Украши реалiзуеться 38,7%
iнновацiйного потенцiалу, що неприпустимо мало. Найбiльша частка реалiзованого iнновацiйного потенцiалу припадае на регюни зi значними обсягами iнновацiйних витрат, це, передуам, - Донецька ^з найбiльшими обсягами витрат у вугшьнш промисловостi), Днiпропетровська (у космiчнiй галуз^ та Сумська (у компресорному машинобудуванш)
областi. Значнi резерви з використання шновацшного потенцiалу (вiд 60 до 71% вщ загального) мають, зокрема, Полтавська, Сумська, Донецька та Микола1вська областi. За рахунок цього
перша й остання з них також вщносяться до регюшв зi значним шновацшним потенцiалом.
1нвестицшний потенщал поряд з шновацшним, на думку багатьох фахiвцiв з швестицшного менеджменту, е найслабшою ланкою в системi ринкових трансформацiй у промисловостi регюшв Украши. Його параметри (у частиш реалiзованого потенцiалу) у
регiональному розрiзi визначаються передусiм обсягами iнвестицiй в основний капггал. Як показуе аналiз, за роки ринкових перетворень вщбувся значний територiальний перерозподiл цих швестицш на користь м. Киева (15,2% загального обсягу) та шдус^альних регюшв (Донецькох, Днiпропетровськоi та iнших областей). Натомють частка, наприклад
Житомирсько1 обласп, скоротилася вдвiчi й у 2000 р. на не1 припадало тшьки 1,1% загального обсягу iнвестицiй. Простежуються також значш зрушення у структурi iнвестицiй за джерелами фiнансування. Так, частка державних швестицш скоротилася за 1990-2000 рр. iз 27 до 6,1%, однак суттевих регюнальних вщмшностей у цьому процесi не простежуеться. Роль шоземних iнвестицiй в швестицшному потенцiалi Укра1ни загалом невелика i складае 3,2%. Причому основна 'х частина (42,7%) припадае на м. Ки'в та Ки1вську область.
Для усшшно' ринково1
трансформац11 промисловостi регюшв важливо максимально задiяти нереалiзовану частину швестицшного потенщалу, яка складае 22,1% вщ загального. Найбiльшi потенцiйнi можливосп для нарощування iнвестицiй у промисловють мають м. Ки'в i Кшвська область, Днiпропетровська, Донецька та Харювська областi. Загалом на них
припадае 74,8% нереалiзованого швестицшного потенцiалу. Пояснюеться це тим, що yci вони мають досить значш кредитнi "портфелГ' i порiвняно високий iндекс швестицшно'1 привабливостi: вiд 1,17 до 2,03 [5, 48].
Бшьшють же регюшв, щоб залучити швестици у промисловий сектор, мае подбати про зростання ïx швестицшного рейтингу. Передуам це стосуеться Чершвець^' (iндекс привабливостi - 0,63) та Хмельниць^' (0,66) областей. Пщвищенню iнвестицiйного iмiджy регiонiв мають сприяти чинники як макросередовища (активiзацiя дiяльностi на фондовому ринку, легалiзацiя "тшьового" капiталy, удосконалення правового поля), так i чинники регюнального середовища (наявнiсть ефективних ресyрсiв, лояльнють до бiзнесy мiсцевоï влади тощо).
1з переходом до ринкових вiдносин мюткють споживчого ринку промислових товарiв у регюнах (yнаслiдок рiзкого скорочення оборотного кашталу промислових пiдприемств та доxодiв бiльшоï частини населення) стрiмко впала. Вщповщно рiзко зменшився споживчий потенщал регюшв, причому i потенщал виробничого споживання (який кореспондуе з потенщалом оборотних фондiв), i потенщал особистого споживання. Розмiри останнього залежать, передуам, вщ чисельностi населення регiонy та рiвня грошових доxодiв. Оскiльки за цими показниками помггно видiляються м. Кшв, Донецька, Днiпропетровська та Харювська областi, то вони й мають найвищий споживчий потенцiал. На протилежному "полюсГ' перебувають регiони з низьким рiвнем грошових доxодiв на душу населення (Тернопшьська й Рiвненська обласп).
Оскiльки переважна бiльшiсть населення Украши живе "з колю" (що заробили - те витратили), то цшком зако-номiрним е те, що нереалiзована час-тина споживчого потенщалу складае тшьки 7,1%. Помiтним вш е тiльки у столицi, де грошовi доходи значно' кiлькостi людей дозволяють мати суттевi банкiвськi вклади, яю можна розгляда-ти як потенцшне джерело купiвлi промислових товарiв, зокрема тривалого користування.
Iндустрiальна економiка
характеризуеться значним "тиском" на природнi комплекси, тому велико' ваги набувае еколого-промисловий
потенщал регюшв Украши, який складаеться з потенщалу самоочищення природних комплекав та потенщалу еколопчно' шфраструктури.
Потенщал природного
самовгдновлення регюшв залежить вщ 'х розмiрiв (у загальному випадку, чим бшьша площа регiону, тим бшьший його потенцiал природного самовщновлення) та стiйкостi природних комплексiв до впливу шкщливих промислових викидiв. Виходячи з цього найбшьший потенцiал природного самовщновлення мае Одеська, а найменший - Чершвецька обласп (не рахуючи мют-регюшв). Водночас мiж регiонами юнуе значна диференцiацiя за потенцiалом реалiзованого потенцiалу природного самовiдновлення. Найбiльшим вш е у Донецькiй областi. Тут на 1 км2 площi припадае 60 т шкщливих викидiв в атмосферу i 9 млн. м3 - у поверхневi воднi об'екти. Якщо щ показники взяти за 95% ГДК шкiдливих викидiв у довкiлля, то це означатиме, що, ^м Донецько' областi, вичерпання природного потенцiалу самовщновлення вiдмiчаеться у м. Киевi (69,2%), Дншропетровськш (38,9%) та Луганськш
(34,8%) областях. Натомють в Укра'ш е ще чимало регюшв i3 невисокою тepитopiальнoю кoнцeнтpацiею
промислового виробництва (полюью, пoдiльськi та iH.), якi характеризуются значним нepeалiзoваним пoтeнцiалoм самоочищення природних комплексГв. Глибокий аналiз територГально'' диференщаци пoтeнцiалу природного самoвiднoвлeння peгioнiв Украши наведено у пращ В.А. Барановського [1].
Ще бшьш важливою складовою еколого-промислового пoтeнцiалу
peгioнiв е потенщал еколог1чно1 шфраструктури (потужносп очисних споруд з очищення забрудненого пoвiтpя i забруднених вод бiльшe нiж удвiчi перевищують обсяги асимшяцп шкiдливих викидiв природними комплексами). Зpoзумiлo, що найбшьший пoтeнцiал еколопчно'' iнфpастpуктуpи мають регюни зi значними потужностями очисних споруд - Донецький (28,5% загального потенщалу),
Дншропетровський (21,9%) та Луганський (11,3%). У цих же регюнах вiдмiчаються i найбiльшi нepeалiзoванi пoтeнцiали еколопчно'' iнфpастpуктуpи. Так, у Днiпpoпeтpoвськiй обласп 27,8% потужностей очисних споруд не використовуються. Потребуе значного нарощування eкoлoгiчна iнфpастpуктуpа, зокрема щодо очищення забруднених вод, у м. Киевi та Сeвастoпoлi, Херсонсько'', Тернопшьсько'' та iнших областей. У Вшницькш oбластi слiд збiльшити частку використання оборотно'' та повторно використовувано'' на виpoбничi потреби води, де вона складае 12% при середнш в Укра'ш -86%. Додаткових потужностей шфраструктури зi знешкодження шкiдливих викидiв у пoвiтpяний басейн потребують насамперед тдприемства
iндустpiальних мiст, зокрема Кривого Рогу, Маpiупoля та iн.
Сумарний еколого-промисловий потенщал peгioнiв Украши приблизно на 3/4 складаеться з потенщалу еколопчно'' шфраструктури, тому його ощнки
в poзpiзi peгioнiв приблизно такi ж. Ни-нi цей пoтeнцiал використано на 70,8%, тому юнуе гостра потреба його нарощування в шдустрГальних областях та
м. КиевГ
Для пiдвищeння швестищйно'' пpивабливoстi peгioнiв Украши та зростання конкурентоспроможносп 'х промислового сектору важливе значення мають потенщали виробничог, сощально'г та ринковог
шфраструктури. У зв'язку з цим зауважимо, що чимало регюшв Украши мають непогаш характеристики за окремими видами шфраструктури. Так, Вшницька область мае найвищу щшьнють автoшляхiв, Луганська -щшьнють залiзничних кoлiй, Львiвська -найбшьший вщсоток покриття територп мoбiльним зв'язком. За потенщалом сощально'' iнфpастpуктуpи ще за радянських чаав видiлялися
шдустрГальш peгioни, включаючи Хаpкiвську область, та м. Ки'в. Пoтeнцiал ринково'' шфраструктури швидко зростае у стoлицi, на яку, зокрема, припадае 72,2% банювсько'' шфраструктури кра'ни.
Розрахунок загального
iнфpастpуктуpнoгo пoтeнцiалу регюшв, за даними Я.О. Побурка та ш. [5, 86, 87], кoтpi характеризують щшьнють автoшляхiв, залiзничних колш та покриття територГ' мoбiльним зв'язком, показуе, що найбшьшим вГн е в шдустрГальних регГонах (включаючи ХаркГвську область, Гз найпотужнГшим в
Укра1ш залiзничним вузлом) та у м. Киев1 Значний потенцiал властивий i тим регюнам, що мають густу мережу транспортних комушкацш (Житомирська i Вшницька областi), а також транспорты вузли загальнодержавного та
мiжнародного значення (Львiвська i Волинська областi). Серед регюшв, що мають значний нереалiзований шфраструктурний потенцiал, видiляеться Волинська область (94,9% до загального). Найбшьше потребують нарощування iнфрастрyктyрного
потенцiалy карпатськi обласп (крiм Львiвськоï).
Оцiнки iнтегрального
трансформацшного потенцiалy
промисловостi регiонiв Украши давалися за матрицею нормованих показниюв (зведених до 100%) часткових трансформацшних потенцiалiв. На ïï основi було розраховано коефщенти кореляци мiж реалiзованими частковими (трансформацшними) та виробничим потенцiалами. Виявилося, що високий коефщент кореляци ("факторну вагу") мають трудовий (0,977), природно-ресурсний (0,909), основних (0,965) i оборотних (0,987) фондiв та еколого-промисловий (0,919) потенцiали, вище середнього - решта потенцiалiв: ресyрсiв сшьськогосподарсько'' сировини (0,639), iнновацiйний (0,688), швестицшний (0,686), споживчий (0,655) та iнфрастрyктyрний (0,772).
Коефiцiент множинно'' кореляци (мiж yсiма частковими
трансформацiйними та виробничим потенщалами) становить 0,998. Це означае, що iншi фактори на його величину практично не впливають. Про те, що варiацiю виробничого потенщалу майже повнютю визначае варiацiя часткових потенцiалiв, свiдчить i високий коефщент детермшаци (0,995). На
високу достовiрнiсть отриманих значень коефiцiента множинно1 кореляци вказуе також критерiй Фшера, оскiльки його фактичне значення (567,9) значно перевищуе табличне (близько 19).
Перемноживши далi коефiцiенти кореляци на фактичш значення часткових трансформацiйниx потенцiалiв (реалiзований, нереалiзований i загальний) i просумувавши одержанi значення, ми одержали ïx оцiнки (з урахуванням "факторно1 ваги"). Коли одержанi результати були нормоваш, вони показали, що найбшьший iнтегральний трансформацiйний
потенцiал в Укра1ш мае Донецька область (15,2% вщ усього), мало поступаеться 1и Дншропетровська область (12,8%). Значний потенщал мають також Луганська (6,9%), Запорiзька (6,3) i Харювська (4,9) обласп та м. Кшв (4,6%). Найслабший потенцiал промислового розвитку мають Чернiвецька, Тернопiльська та Закарпатська обласп (вщ 1 до 1,5% загального).
Найбiльшi резерви
трансформацiйного потенцiалy мае Микола1вська область. Спiввiдношення нереалiзованого й реалiзованого потенцiалiв у нiй становить 1,20. На протилежному "полюсГ' знаходяться м. Кшв (0,37) та Севастополь (0,24), тому що перше з них ошкуеться переважно управлшськими функщями, а друге -оборонними.
Перемноживши далi реалiзований виробничий потенцiал промисловостi регюшв Украши на сшввщношення нереалiзованоï та реалiзованоï частин iнтегрального трансформацiйного
потенщалу й коефщенти ефективностi використання цього потенщалу одержимо значення нереалiзованого виробничого потенщалу. Якщо
роздшений за регюнами реалiзований виробничий потенщал (130,9 млрд. грн.) узяти за 100%, то нереалiзований потенцiал становить 142,76 млрд. грн. (109,0%). Отже, за сприятливо1 ринково1 кон'юнктури Украша реально мае можливiсть бiльше як удвiчi наростити свiй промисловий потенщал. Серед регюшв найбiльшi можливостi для цього мають Донецька (18,4% нереалiзованого виробничого потенщалу),
Дншропетровська (25,1), Запорiзька (8,3), Луганська (7,8) та Харювська й Полтавська (по 3,8%) обласп.
Однак, використовуючи резерви трансформацiйного потенщалу
промисловосп регiонiв, слiд
орiентуватися на показники ефективносп 1х використання, яю характеризують спiввiдношення використаних ресурсiв ('х потенцiалiв), до обсягiв виробництва (або виробничого потенщалу). Як показали розрахунки (табл. 2), трудовий потенщал найефектившше
використовуеться у Полтавськш областi (коефщент ефективностi - 1,55), природно-ресурсний (не враховуючи мiст-регiонiв) - у Микола1вськш (2,96), iнновацiйний - у Чершвецькш (4,60), iнвестицiйний - у Луганськш (1,81) тощо. Загалом штегральний
трансформацiйний потенцiал
найефективнiше використовуеться у Дншропетровськш (1,51), Донецькiй (1,42), Луганськш (1,21) та Харювськш (1,07) областях. Найменш ефективно вiн використовуеться у Закарпатськш (0,30), Волинськiй i Чернiвецькiй (по 0,35) областях.
Висновки. Наведен вище викладки
- лише одна зi спроб наближення до практично прийнятних оцшок промислового трансформацшного потенцiалу регiонiв. 1з розвитком регюнально1 статистики й удосконаленням методики оцшки точнiсть одержаних результатiв, безумовно, буде зростати. I це дасть змогу давати бшьш реалютичш рекомендаци щодо напрямiв ефективного використання промислового трансформацiйного потенцiалу регюшв Украши.
Л1тература
1. Барановський В.А. Еколопчна географiя i екологiчна картографiя. - К.: Фiтосоцiоцентр, 2001. - 252 с.
2. Герасимчук З.В. Производственный потенциал региона: методика оценки и стратегия его наращивания // Страны и регионы на пути к сбалансированному развитию / Ред. кол.: Л.Г. Руденко и др. - К.: Академпериодика, 2003. - С. 135-140.
3. Захарченко В.1. Методика економiчноi оцшки факторiв трансформаци промислових територiальних систем // Економка промисловосп. - 2006. - № 4(35.) - С. 5666.
4. Мониторинг основних показниюв соцiально-економiчного розвитку регюшв Украши у 1990-2001 роках. - К.: Мшекономки Украши, 2001. - 120 с.
5. Побурко Я.О., Карпов В.1., Матковський С.О. та ш. 1нтегральна оцшка та порiвняння сощально-економiчного стану регюшв // Регюни Укра1ни. Екон.-стат. порiвняння. Додаток до ж-лу "Регiональна економша". - 2000.
- № 4-5.
6. Поплавська Ж.В., Поплавсь-кий В.Г. !нвестицшний iмiдж: регюналь-
нi аспекти // Фiнанси Украши. - 2004. -№ 7. - С. 47-55.
7. Промисловють Украши у 19962000 роках: Стат. зб. / За ред О.О. Васечко. - К.: Держкомстат Украши, 2001. - 400 с.
8. Руденко В.П. Географiя природно-ресурсного потенщалу Украши. - К.; Чершвщ: Академiя -Зелена Буковина, 1999. - 568 с.
9. Статистичний щорiчник Украши за 2000 рк / За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Техшка , 2001. - 566 с.
10. Щелкунов В.И. Производственный потенциал Украины. Стратегии
формирования и использования. - К.: КМУГА, 1999. - 248 с.
