CC BY
24
В.1. Захарченко
МЕТОДИКА ЕКОНОМ1ЧНО1 ОЦ1НКИ ПОТЕНЦ1АЛУ ФАКТОР1В ТРАНСФОРМАЦИ ПРОМИСЛОВИХ ТЕРИТОР1АЛЬНИХ СИСТЕМ
Промисловi територiальнi системи (ПТС) - це системш форми територiальноi оргашзаци
промисловостi. Можна видiлити декiлька титв таких систем: елементарнi (просторовi поеднання факторiв виробництва), багатостадiйнi (сукупностi просторово скооперованих виробництв), спецiалiзованi та штегральш (галузевi, мiжгалузевi та багатогалузевi промисловi центри, вузли, агломерацГi та райони), репональт промисловi комплекси тощо.
1з переходом до ринкових вiдносин ПТС рiзних типiв пiд впливом певних факторiв та умов iнтенсивно трансформуються. Пiд факторами трансформаци ПТС ми розумiемо тi рушiйнi сили, яю викликають якiснi змiни в них або так зват трансформацiйнi переходи (зникнення системи, або формування на й базi ново' системи, або перехщ вiд одного етапу розвитку системи до шшого). Щодо виробничо' пiдсистеми (ядра) ПТС усi iншi пiдсистеми та 'х елементи (ресурсш, споживчi, екологiчнi тощо) е факторами трансформаций тобто вони е внутршшми джерелами розвитку (саморозвитку) ПТС (див. рисунок).
На вiдмiну вщ факторiв, умови трансформаци ПТС виступають як сили зовнiшнього (щодо ПТС) впливу. Вони можуть посилювати або послаблювати дш факторiв трансформаций але самi безпосередньо на ПТС не впливають. Отже, фактори трансформаци ПТС слщ вважати чинниками прямо' дп, а умови -непрямо'!
Для розумшня базових процесiв трансформаци ПТС необхщно насамперед видiляти (за П. Самуельсоном) чотири фундаментальна фактори, або "колеса" економiчного розвитку, а саме:
1) людсью ресурси, 2) природш ресурси, 3) капггал та 4) шновацй [16, 739].
Крiм фундаментальних факторiв (назвемо 'х факторами першого порядку), на трансформацiю ПТС впливають i iншi фактори (другого порядку), що базуються переважно на елементах ПТС споживчо' та шфраструктурних пiдсистем. На нашу думку, критерiем 'х видiлення мае бути наявнють вiдповiдних статей у структурi витрат на промислове виробництво. Тому зняття з балансу промислових тдприемств об'еклв сощально' сфери фактично виводить 'х зi складу елементiв ПТС, а отже, i факторiв трансформаций
Взаемодiя факторiв трансформаци ПТС вiдбуваеться через вщповщш ринки. Причому схема взаемодй факторiв у принципi е однаковою для ПТС рiзних типiв, але сила впливу окремих факторiв суттево вiдрiзняеться. Так,
екстериторiальнi фактори, тобто т^ що не мають жорстко' територiальноi локалiзацii, - iнвестицiйний,
шновацшний та iн. - приблизно однаково впливають на ПТС рiзних титв. А територiальнi фактори (iз чгткою просторовою локалiзацiею) -працересурсний, природно-ресурсний, споживчий та ш. - особливо сильно впливають на трансформацш спецiалiзованих, iнтегральних та
© Захарченко Володимир 1ванович - кандидат географ1чних наук, доцент. Державний педагопчний ушверситет 1м. М. Коцюбинського, Вшниця.
111-1 12 ^ Г"11
К ^
§
2
к к
о
с> о
с>
о
Оо
^ Сй I 3 I О
^3
К §
О
§
1 1
52 я а
^ ¡3
Чз Ьо
о
с I
I я
1 о
пч Н
*а
§ I
о ц
0 к р о-
1 ^
§ I
° а 11
5' ^ ^ О
^з
о ^
к л о
оа Оо
1 к
0
Сй
X 1
1 *
5 а
Й § ^ Р
Ч N
I а и §
ы а
I К Ой
I §
^ К?
I ^
к ^
к! I
ж 1
§ а
к< Гй
I
1 ж ~ к
^¡•ЁЭ
§
X £ Оу а;
^ э! £ ^
Оу ^ »с
о , к
X о
Ой
а
к! 1
" • о
,
К
I
0
г §
§
с
1
о ^
|
§
1 а
о
е
>=" е 2 о очз ТЗ !—1 ТП
я И р 8 я 1.1* Я я 1-Н
§с 5 к держ. служ-бовщ > 1=1 я я
1
При- родш ресурсы ПРП
1
1 я £ 5 С Ресурси С.-Г. ПРСС
1
Ф1зичний каттал «и, о 8 е р ПМР ПМТР
основ- ш фонда а о 0
1
1нно-вацй нн И Я
. , Ринкова шфраструктура
Ринок шституцшних послуг
я
о
s
о
и
О
со öd
п>
W Я
s
►Ö
о
о\
33
s
ß
H
CO
о
Ринок виробничих _послуг_
ПВ1
Виробнича
шфраструктура
о >1
5' а
а s
X
Я
H
О
ресурсний; ПРСС - ресурсгв сшьськогосподарськог сировини; ПС1 Iнфраструктури; СП - споживчий; ТП - трудовий; УП - управлтський.
Фактори трансформацй ПТС можна класифшувати за напрямом дй: а) фактори позитивного впливу (фактори-стимулятори); б) фактори негативного впливу (фактори-дестимулятори); хоча одш й т1 ж самi фактори в одних системах можуть чинити стимулюючий вплив, а в шших - дестимулюючий [21, 10, 11].
Для вщображення сили
трансформацшного впливу доцшьно ввести характеристику "потенцгал фактора", яка означае граничну продуктивнють фактора, його здатнють впливати на розвиток (трансформащю) системи, насамперед розвиток виробництва. За В.П. Руденком [15, 10], саме продуктивнють як характеристика факторiв виробництва (ресурав) складае економiчну сутнiсть потенщалу, який е важливою складовою трансформацшних процесiв.
Конкретна величина потенцiалу фактора трансформацй ПТС виражаеться у його кориснш функцй, точнiше у його споживнш вартостi. Оскiльки остання за певний промiжок часу, наприклад один рш, може бути використана не повнютю, то е необхiднiсть будь-який потенщал роздiляти на двi частини - реалiзований та нереалiзований потенщал.
Потенщал факторiв трансформацй промислових ПТС можна визначати для "мюць прив'язки" систем усiх рiвнiв i титв, але найчастiше вiн визначаеться в розрiзi регiонiв обласного рiвня. Тому лопчно говорити про промисловий трансформацтний потенщал регютв, або територй.
Методику ощнки промислового трансформацiйного потенцiалу територй (здебшьшого у складi економiчного або виробничого потенщалу) розробляли чимало авторiв [12; 13; 15; 19]. Спещальну методику для його ощнки
соцгальног
нам вщомо,
при ощнщ
запропонувала, наскшьки тiльки Л.М. Яковенко [22].
Бшьшють авторiв iнтегрального трансформацiйного
потенщалу територй базуються на адитивних (сумарних) показниках часткових потенцiалiв - трудового, природно-ресурсного, основних фондiв та ш. Але оскiльки частковi потенцiали лише тiею чи шшою мiрою реалiзуються у виробничому потенщал^ то практичне значення мае знаходження 'х "сили факторного впливу". 1снують рiзнi методичнi пiдходи до виршення цiеi проблеми: на основi лшшного програмування [8], факторно-iндексного аналiзу [2], виробничих функцш [9], кореляцiйно-регресiйного аналiзу [5].
Кожний з указаних методiв мае сильнi та слабкi сторони, однак ми вщдаемо перевагу кореляцшно-регресiйному аналiзу. Це пов'язано з тим, що вiн дозволяе встановити не тшьки силу зв'язку (через коефщент кореляц11') мiж частковими трансформацшними та виробничим потенцiалами, але й виявити 11 форму - лшшну, логарифмiчну тощо.
Для виявлення резервiв розвитку ПТС в умовах ринкових перетворень принципово важливо дати ощнку не тiльки реалiзованого (П'), а й нереалiзованого (П") потенцiалiв кожного з часткових трансформацшних потенцiалiв (П).
Ураховуючи рiзноякiсний характер часткових трансформацшних потенцiалiв для 1'х порiвняння доцшьно користуватися вщносними та
нормованими показниками. Першi характеризують частку певного потенцiалу регiону у загальному потенщал^ другi - вiдхилення вщ середнього рiвня, яке приймаеться за одиницю.
Якщо для розрахунку часткових трансформацшних потенцiалiв не
вистачае необхщних показникiв у регiональному розрiзi (2 ), але вони е в галузевому розрiзi, то !х доцiльно "реriоналiзувати" за такою формулою1:
2 = ^ 2, ■ Бг / £ Б
(1)
г=1
г=1
де 2{ - показник i-'i галузi промисловостi краши, грн.;
- частка 7-1 галузi у промисловостi регiону;
г = 1, т - шдекси галузей промисловостi.
Оцiнку часткових
трансформащйних потенцiалiв доцiльно розпочинати з трудового потенщалу, ураховуючи його традицiйно важливе значення. Основною кшькюною характеристикою П'т, безперечно, служить середньорiчна чисельнють промислово-виробничого персоналу (ПВП). А ось щодо якюних характеристик П'т, то в цьому питанш iснуе значний рiзнобiй думок. Свою точку зору автори визначають через:
1) сукупнiсть економiчних, освiтнiх, соцiальних, медичних, екологiчних, психолопчних та iнших параметрiв [20, 44];
2) рiвень трудово! активностi пращвниюв i коефiцiент складностi працi [10];
3) вартють матерiалiзованих фондiв, яю можуть вивiльнювати оцiнюванi трудовi ресурси [15, 99];
4) рiвень заробпно! плати [17, 50].
Очевидно, що перший пiдхiд е
найбiльш багатогранним, але водночас i найбiльш складним iз погляду
1Звичайно, одержат розрахунковим шляхом даш, не будуть дуже точними, оск1льки одш й т1 ж показники галуз1 в р1зних репонах мають р1зш значення. Однак за законом середшх чисел вщхилення в р1зних галузях репону взаемно вр1вноважуються й тому в1дпов1дний показник репону загалом виходить досить репрезентативним.
формалiзованоi оцiнки трудового потенщалу. Другий i третiй пiдходи також досить складно реалiзувати через вузькють регюнально! статистично! бази. Найбiльш реалютичним нам здаеться четвертий пiдхiд: i з позицiй статистичного забезпечення, i з позицiй логiки само! ощнки. Адже в ринкових умовах вартють робочо! визначае рiвновага мiж попитом i пропозицiею на не! на ринку пращ. А ця рiвновага саме й установлюеться через рiвень заробино! плати (основно! та додатково!).
Ще бiльшi методичнi труднощi викликае оцiнка П"т. На нашу думку, в п
основу слщ покласти показники прихованого й наявного безробпгя та рiвень заробино! плати в еквiвалентi повно! зайнятосп2. Приховане безробiття, як вiдомо, характеризуе рiзниця мiж фактичною та розрахунковою (в еквiвалентi повно! зайнятостi) чисельнютю ПВП регiону. Наявне ж безробпгя вщображае фактична кiлькiсть безробiтних у регюш та рiвень зайнятостi населення у промисловосп.
Виходячи з наведених мiркувань загальна формула Пт мае такий вигляд: Пт = П' + П"= (122 ■ L) +
т т т \ / /г)\
+ [122 ■ (L - L ) +122 ■ В ■ Б 1, ( )
I тах V тах / тах р J '
де 2 - середньомюячна заробiтна плата у промисловосп регiону, грн.;
2тах - середньомюячна заробпна
плата у промисловостi репону в е^валеш! повно! зайнятостi, грн.;
L - чисельнiсть ПВП у промисловосп регiону, тис. оаб;
Ьтах - чисельнiсть ПВП у
промисловосп репону в е^валент повно! зайнятостi;
В - кiлькiсть безробпних у регiонi, тис. осiб;
Вона виникае за рахунок скороченого робочого дня 1 робочого тижня.
Dp - частка зайнятих у
промисловосп регюну (вiд кiлькостi зайнятих у вах сферах економiчноi дiяльностi).
Усе ще недостатньо розробленою е методика ощнки управлтського по-тенщалу промисловосп регiону (Пу). В.Г. Герасимчук [4, 18], зокрема, пропонуе розраховувати Пу за такою формулою (в регюнальному розрiзi):
Пу = К • Ку • Кок, (3)
де К - кадровий потенщал регюну;
Коу - коефщент, що характеризуе органiзацiйнi умови у регюш;
Кок - коефщент, який оцiнюе стан органiзацiйного ^мату у регiонi.
Однак на практищ провести розрахунки за формулою (3) надто складно, оскшьки важко встановити коефщенти Коу та Кок.
Ми вважаемо, що при визначенш Пу слщ ураховувати кiлькiснi та якюш
характеристики, з одного боку, менеджерiв промислового виробництва, а з шшого - державних управлiнцiв, зайнятих у промисловш сферi.
1з виходом фундаментальноi працi В.П. Руденка [15] були виршеш основнi методичнi проблеми оцшки природно-ресурсного потенщалу територй ( Ппр ). I
хоча в його пращ ощнки ПРП чiтко не диференцiюються за галузями господарства, усе ж покомпонентш ощнки природних ресурав дають для цього необхщний матерiал. Очевидно, що до ПРП промисловосп регiону (Ппр)
мають увiйти оцiнки мшерально-сировинних, лiсових i, частково, водних та рекреацшних (мiнеральнi води) ресурав.
Нагадаемо, що оцiнку Ппр, за
В.П. Руденком [15, 73], характеризують показники вiддачi (продуктивностi) природних ресурав, точнiше - вартiсть валовоi продукци, яка вироблена чи може
бути вироблена з одинищ природного ресурсу. Формула Ппр мае такий вигляд:
Ппр =Е М, • О,
(4)
де , - кiлькiсть /-го ресурсу, придатного для експлуатацп, за рк;
О/, - оцiнка суспшьно'1' споживно'1 вартостi (валово'1' продукцп) одинищ /-го ресурсу, за рiк.
Ощнку споживно'1' вартостi одиницi природного ресурсу В.П. Руденко [15, 76] виражае так:
т
Ог =(С + Ен • Ф)П К
(5)
де С - поточш iндивiдуальнi витрати на виробництво одинищ природного ресурсу;
Ф - вартють основних виробничих фондiв, витрачених на виробництво одинищ природного ресурсу;
Ен - нормативний коефщент ефективносп капiталовкладень; П - символ добутку; К, - коефщент якостi,
установлений за стввщношенням дiючих цiн на види продукци з природних
ресурав (/ = 1, т ).
1снують i iншi тдходи до оцiнки Ппр: за диференцшною рентою,
витратами на вщтворення ПРП тощо [14]. Однак вони не суперечать один одному. Так, розмiри оцiнок Ппр за валовою
продукщею i диференцiйною рентою практично збкаються [15, 74].
Певну методичну складнють викликае оцiнка реалiзованого (П'пр) та
нереалiзованого (П"пр) потенцiалiв
природних ресурсiв. За основу ощнки П'пр слiд брати щну одиницi та валовi
обсяги видобутку (чи заго^вл^ мiнерально-сировинних, люових та водних ресурсiв. Оцiнки П"пр можна
одержати розрахунковим шляхом: П" = Ппр - П'пр. Для цього слщ наявш
ощнки мшерально-сировинних та iнших ресурсiв у карбованцевому е^валент перевести у гривневий е^валент за реальним грошовим курсом.
Потенщал ресурыв
стьськогосподарськог сировини (Псг),
що мае у сво!й основi потенцiал земельних ресурсiв, е досить мiнливим, тому його краще визначати як середню величину за ряд роюв.
Величину Псг досить легко визначити, якщо ми знаемо обсяги виробництва (Жг) певного (/-го) виду
сшьськогосподарсько! продукцп (г = 1, т ) та оптимальний рiвень промислово! переробки сшьськогосподарсько!
продукцп ( К ), наприклад 0,9. Тодi
Псг ■ К (6)
г=1
Легко фiксуеться та частина Псг, яку ми називаемо реалiзованим потенцiалом (П'сг). Його характеризуе вартють сшьськогосподарсько! сировини, яка була перероблена промисловими тдприемствами регiону. 1! можна визначити, "зваживши" вартiсть промислово! продукцп репону на частку товарiв народного споживання, а ту в свою чергу на частку продовольчих та шших товарiв, виготовлених iз сшьськогосподарсько! сировини.
Знаючи П'сг, неважко визначити й не-
реашзований потенцiал ресурсiв сшьськогосподарсько! сировини:
К = Псг - П'сг.
Псг можна визначати окремо (що
особливо важливо для аграрно-шдустрь альних регюшв), а можна i в складi потенщалу матерiально-технiчних ресурыв ( Пмтр ), який подшяеться на два
вщносно самостiйнi потенцiали -
потенщал основних фондiв (П0ф) та
потенщал матерiальних ресурЫв або оборотних фондiв (Пмр). Зазначеш
потенщали, як i ва iншi частковi трансформацiйнi потенщали, дощльно роздiляти на двi частини - реалiзований
(ПМтр, ПМр , П'оф) та неPеалiзований
(ПМтр, ПМр, П""ф) потенцiали.
Вщповщно загальну формулу Пмтр можна представити так:
Пмтр = Пмр + Поф =(П'мр + ПМр) + + (П'оф + П"ф ^ + (З + В + Н + Р)КмР ]+ (Г)
+ [а + (ф ■ Ен ■ Коф + Ф )], де Q - матерiальнi витрати у промисловосп регiону (без витрат сшьськогосподарсько'! сировини), млн. грн.;
З - виробничi запаси у промисловосп репону, млн. грн.;
В - обсяг незавершеного виробництва у промисловосп репону, млн. грн.;
Н - нереалiзована продукщя промисловосп репону;
Р - державш резерви промислово! продукцп у регюш, млн. грн.;
Кмр - норматив рвня оборотних
фондiв;
А - амортизацiйнi вiдрахування у промисловосп репону, млн. грн.;
Ф - вартють основних промислово-виробничих фондiв (ОПВФ) регiону, млн. грн.;
Ен - коефiцiент дисконтування (приведення вартосп ОПВФ до рiчноí розмiрностi);
Коф - оптимальний коефiцiент
використання ОПВФ (до встановлено! потужностi);
Ф - вартють незавершеного будiвництва у промисловосп репону, млн. грн.
Серед показниюв Пмтр найбiльшi
труднощi для розрахунку викликае Коф.
Але вш легко може бути зведений до
показника оптимального ргвня
використання промислово-виробничих
потужностей в рег1он1 [1, 52]:
у DM D ■ Ф D Кф = = = — :M = ^^ = — = N, (8) оф v Ф Ф Ф ■ MM
де у - фактична фондовiддача;
у - потенцiйна фондовiддача; D - фактичний випуск продукци; M - виробнича потужнють; N - оптимальний рiвень використання виробничо'1' потужностi.
На практищ найбшьш реально розрахувати загальний потенщал основних фондiв Поф (на основi
номшально'1' вартостi ОПВФ) та реалiзованi - матерiальних ресурсiв (ПМр ) i основних фондiв (П'0ф): на
основi часток матерiальних витрат та витрат на амортизацш (у загальнш структурi витрат), скоригованих на загальний випуск промислово'1' продукци. Для ощнки загального потенщалу матерiальних ресурсiв (Пмр)
прийнятними е показники оборотного катталу у промисловосп регiонiв.
При вiдсутностi необхiдних даних для розрахунку Поф та Пмр можна
скористатися матерiалами
щоквартального обстеження майже 1,5 тис. промислових тдприемств, що його проводять фахiвцi НД1 статистики Держкомстату Украши, починаючи з 1997 р. [7, 30]. Для ощнки П'оф необхщно вартють ОПВФ регюну помножити на частку ix використання. Тодi П"аф легко
знайти за рiзницею: Поф - П'аф. Подiбним
чином можна знайти i значення нереалiзованого (за часткою пiдприемств, що вiдчувають нестачу обкових коштiв) та реалiзованого (за оберненим
показником) потенцiалiв оборотних фондiв.
Особлива методична проблема -економiчна оцiнка тновацшного потенщалу (Пы) промисловосп регюшв. Його, так само як i iншi потенцiали, роздiлимо на двi частини -реалiзований (П'ы) та нереалiзований ( П"н) потенщали. Першу - реалiзовану -частину шновацшного потенцiалу визначити вщносно нескладно, якщо за ii основу взяти вартють шновацшних витрат у промисловосп регюну. Для цього необхщно витрати на промислове виробництво у регюш перемножити на частку шновацшних витрат у промисловосп краши (0,125) та регюнальний коефщент шновацшних витрат (до середнього рiвня по крш'ш).
Зате набагато складшше визначити другу (потенцшну) ii частину. Тут необхщно враховувати фактичш та граничш (максимальш в умовах краши) показники, яю характеризують кадровий науковий потенцiал, матерiально-теxнiчну базу та рiвень фшансування
НДДКР у
П in = П in + П ы = Н + промисло n к - K вост
ттХ-* max i i I .
+ Н ^-/ n, регiонiв.
i-1 Ki Ввд
повiдно загальну формулу Пн можна
записати у такому виглядк
(9)
де Н - обсяг шновацшних витрат у промисловосп регюну, млн. грн.;
Ki - фактичний рiвень у регiонаx чисельностi фаxiвцiв iз науковими ступенями (i = 1), фондоозброеностi працi (i = 2), фiнансування НДДКР
(i = 3 ) тощо (i = 1, n );
Kmax, - максимальний рiвень у регiонаx тих же показниюв.
У другу частину формули (9) можна ще ввести множник, який часто застосовують у виробничш функци Кобба-Дугласа, модифкованш
Я. Тшбергеном та шшими ученими (за умови, що НТП задаеться "ззовш", тобто як незалежний фактор виробництва). Цей множник записуеться як е , де 7 -параметр, що характеризуе темп техшчного розвитку в реальному чаа, а е - основа натуральних логарифмiв У цьому випадку мова йде, згщно з теорiями Дж. Хкса, Р. Харрода, Р. Солоу, про так званий нейтральний НТП (катталозберкаючий, працезберкаючий тощо) як чинник промислового зростання.
У зарубiжних кра!нах Пн часто ще вимiрюеться вартiстю модернiзованих виробiв щодо вартостi реалiзованоí про-мислово! продукци регiону. Однак, на нашу думку, цей показник характеризуе i iншi потенцiали ( Пт, Пмтр ), з якими Пн
знаходиться у вщношеннях
автокореляци.
Особливий штерес викликае еконо-мiчна оцiнка твестицшного потенщалу промисловосп регiонiв (Пнв), причому не стшьки реалiзованого (П"нв), скiльки нереалiзованого (П"нв), як рушшно! сили ринкових перетворень. Для проведення розрахункiв ПЫв доцiльно подати у формалiзованому виглядi:
Пнв = П"т + П"не =(1п + 1д + 13 + 1о ) + + Кп ■ Бп ■ К нв.п,
де I п - швестици промислових тдприемств регiону за рахунок власних кош^в, млн. грн.;
1д - каттальш трансферти у промисловiсть регiону з державних фондiв i бюджету, млн. грн.;
1б - приватнi швестици у промисловють регiону, млн. грн.;
I з - iноземнi iнвестицГí у промисловiсть регiону, млн. грн.;
(10)
1о - iншi швестици у промисловють регюну, млн. грн.;
Кп - кредити, наданi комерцшними
банками суб'ектам господарювання регiону, млн. грн.;
Бп - частка промисловосп у господарсга регiону;
Кнв п - коефiцiент iнвестицiйноí привабливостi регюну.
Порiвняно нескладно визначити П"нв за певний перюд, просумувавши обсяги швестицш у промисловiсть регiону з рiзних джерел. Щодо П"нв, то його визначити досить складно, ураховуючи те, що кожен регюн може залучати практично необмежеш швестицшш ресурси. Однак на практицi таю обмежувачi для припливу iнвестицiй усе ж юнують - це кредитний "портфель" регюну (реальний обсяг кредш^в, яю "крутяться" у регiонi) та швестицшна привабливiсть регiону. I хоча щ характеристики не е стабшьними, усе ж на певний момент часу !х можна вважати константами. При визначенш
iнвестицiйноí привабливостi регюну, зокрема, ураховуються рiвнi розвитку економжи регiону, ринково! та фiнансовоí шфраструктури, людський капiтал [7, 20].
Сферу обку промисловостi регiону характеризуе його споживчий потенщал (Псп), який прийнято роздшяти на два вщносно самостшш потенцiали - виробничого (Пвсп) та
особистого (Посп) споживання, яю у свою чергу подiляються на реалiзованi (Ксп, Ксп) та неPеалiзованi (П1п , П""Сп) потенцiали. Загальну формулу Псп можна записати так: Псп = Пвсп + П0 сп = (Пвсп + Псп) + + (По.сп + Псп) = [Пв + Пв (1 - Бмр )] + (11) + (П ■ Б +1 ■ Б б ■ Б ),
V н о.сп н т.об о.сп
де Пв - обсяг реалiзащi промислових товарiв у виробничiй сферi регюну, млн. грн.;
Бмр - рiвень оборотних фондiв у промисловостi регюну (до нормативу);
Пн - роздрiбний товарооборот регiону, млн. грн.;
I - грошовi заощадження населення, млн. грн.;
Бт об - частка товарообороту у сукупних витратах населення регюну;
Бо сп - частка витрат населення регюну (у структурi роздрiбного товарообороту) на кутвлю промислових товарiв .
Недолком формули (11) е те, що вона мае статичний характер, тобто не враховуе того, що люди у мiру задоволення сво'х потреб, передуам у промислових товарах довгострокового користування, усе бшьшу частину сво'х доходiв спрямовують на задоволення духовних потреб.
Дуже специфiчною е ощнка еколого-промислового потенщалу ( Пеп) регiонiв, який складаеться з двох якiсно рiзнорiдних частин - потенщалу самоочищення при-родних комплексов (Псо) та потенщалу еколог1чно! ¡нфраструктури ( Пе ).
У загальному виглядi Пеп можна представити так:
Пеп = Псо + Пе, = (П'со + ПСо) +
+(п+П ).
Важливе значення мае ощнка резер-вiв природних комплекав регiонiв щодо знешкодження шкщливих промислових ви-кидiв, тобто нереалiзованого еколого-про-мислового потенцiалу (П"со). Найпросп-ше його можна вирахувати за формулою
(12)
П"со = Псо - Псо = Ткш • Si • 2 -- Ткг • Sг • 2 = Si • 2 (Гк11т - Ткг),
(13)
де ТкНт , Ткг концентращя
територiальна
вiдповiдно максимальна (на рiвнi гранично допустимих концентрацiй [ГДК]) i фактична в /'-му регiонi (г = 1, п ), тис. т/км2;
Si - площа /-го регiону, тис. км2;
2 - середня щна знешкодження 1 тис. т шкщливих речовин.
Якщо оцiнка Пеп даеться у вщносних величинах, то множником 2 можна знехтувати, оскшьки вiн для вах регiонiв береться однаковим.
Про Пе певною мiрою свiдчать обсяги очищено'' (зокрема про П'е[) та неочищено'1' (зокрема про П"е1) у регiонi води, пщраховаш у вiдсотках до загального обсягу скидання забруднених вод.
Для ощнки nоmенцiалiв виробничог, сощальног та ринковог тфраструктури регюшв можна модифкувати тдходи, розробленi для оцiнки рiвнiв ''х розвитку, зокрема виробничо'' iнфраструктури ( Пенн ) - Н.Ф. Толкова та В.Я. Двоскша [6, 160, 161], а сощально' ( ПсЫ ) - Н.М. Вiтренко [3, 1319]. Щодо узагальнюючо'' методики ощнки потенщалу ринково''
iнфраструктури (П ы) регюну, то й ще
слiд розробити.
Оцiнку сукупного
шфраструктурного потенцiалу регiону можна дати за такою формулою:
Пн = к+пн = а, +
+ а (Тктах - Ткг ) • Si,
(14)
шкiдливих
викидiв
де - вартiсть послуг, наданих в /-му регiонi (за перевезення вашашв i пасажирiв, зв'язок, кредит тощо), тис. грн.;
Тктах, Ткг - територiальна концентрацiя послуг, вщповщно максимальна й фактична в /-му регiонi
(г = 1, п ), грн./км2;
Si - площа /-го регiону, тис. км2.
промисловосп на 1 км територй,
Якщо бракуе статистичних даних у регюнальному розрiзi, то оцiнку сукупного шфраструктурного потенцiалу регiону можна дати на основi нормалiзованих (за одиницею площ^ показникiв рiвня розвитку окремих видiв iнфраструктури. Для цього показники кожного регюну спочатку слiд просумувати, потсм - знайти !х середне значення (подшивши одержану суму на кшькють показниюв). Далi середнi значення показниюв по всiх регiонах сумуються, прирiвнюються до 100% i для кожного з них розраховуеться вщсоток, який i характеризуе iнфраструктурний потенцiал регiону.
Для розмежування реалiзованого та нереалiзованого iнфраструктурного
потенцiалу можна застосувати такий алгоритм: знайти стввщношення мiж загальним шфраструктурним
потенцiалом i часткою регюну у виробницт промислово! продукцп ^ максимальне спiввiдношення прийняти за рiвень 95% забезпечення регiону iнфраструктурою щодо нього перерахувати рiвень iнфраструктурного забезпечення шших регiонiв ^ знайти нереалiзований iнфраструктурний
потенцiал, перемноживши загальний шфраструктурний потенцiал регiону на рiвень його забезпечення
шфраструктурою ^ знайти реалiзований iнфраструктурний потенцiал, вiднявши вiд загального потенщалу
нереалiзований.
Оцiнки часткових
трансформацшних потенцiалiв
створюють необхiдну базу для оцшки 1нтегрального трансформац1йного потенц1алу. Однак останню не можна одержати простим сумуванням ощнок часткових потенцiалiв, тому що вони мають рiзну силу факторного впливу. Щоб знайти й необхiдно усi реалiзованi трансформацiйнi та виробничий потенщали звести до "спшьного знаменника" - до 100%.
Потiм слiд пiдрахувати коефiцiент кореляци (г) мiж кожним iз часткових трансформацшних (х) та виробничим (у) потенщалами за стандартною формулою, вщомою iз загально! теори статистики, використавши для цього пакет програм STATISTICA.
Для визначення щшносп зв'язку мiж усiма частковими
трансформацiйними та виробничим потенщалами доцшьно розрахувати коефiцiент множинно! кореляци. Щоб установити, якою мiрою варiацiя часткових потенцiалiв визначае варiацiю виробничого потенцiалу варто розрахувати коефщент детермiнацií. Для спiвставлення факторно! та випадково! варiацГí виробничого потенцiалу, тобто встановлення достовiрностi отриманих значень коефщента множинно! кореляцií, слiд визначити критерш Фiшера.
Далi, перемноживши значення часткових трансформацшних потенцiалiв на вiдповiднi коефщенти кореляцй, можна знайти оцiнки часткових трансформацшних потенцiалiв з урахуванням !х "факторно! ваги". Просумувавши !х, матимемо оцiнки iнтегрального трансформацiйного
потенщалу регюну: реалiзованого, нереалiзованого та загального.
Якби оцшки трансформацшних потенцiалiв удалося дати абсолютно точно (чого досягти практично неможливо), а частковi потенщали були абсолютно пропорцшними (чого у принцит бути не може3), то оцiнки трансформацiйних i виробничих потенцiалiв спiвпадали б. Фактично ми маемо досить значш розбiжностi, яю бажано знiвелювати, даючи оцiнку нереалпованого виробничого
Це пояснюеться тим, що вони формуються незалежно один в1д одного й тому не ствпадають за розм1рами н1 у простор^ н1 в час1 !х використання.
потенщалу. Для цього ми спочатку нормуемо реалiзовану частину штегрального трансформацшного
потенщалу, звiвши й, як i реалiзовану частину виробничого потенцiалу ( П"), до 100%. Потсм знаходимо стввщношення нереалiзованого та реалiзованого потенцiалiв (Б") та коефщент ефективностi використання
трансформацiйного потенцiалу в регюнах (Кр), середне значення якого дорiвнюе
одиницi. Маючи цi показники, неважко знайти нереалiзований виробничий потенцiал (П'") за такою формулою:
П'" = П" • Кр • Б". (15)
На основi нормованих (приведених до 100%) ощнок реалiзованого, нереалiзованого та загального виробничого потенщалу промисловосп регiонiв можна знайти коефщенти ефективностi використання уах часткових та iнтегрального
трансформацiйного потенцiалiв за такими узагальненими формулами:
В" в " В
Е' = —; Е" = —; Е = —. (16 -18)
П П" П
Для оцiнки продуктивностi використання трансформацшного
потенщалу у промисловосп регюшв доцiльно використовувати й показники, запропоноваш О.П. Сологуб [18].
Наведена вище методика цiлком узгоджуеться з новою нащональною системою планування розвитку регюшв, яка базуеться на економiчних ощнках 'х трансформацiйного потенцiалу (див. [11]). I хоча вона потребуе деякого уточнення, усе ж дозволяе виявити найбшьш ефективш резерви розвитку промисловосп в регюнах.
Лггература
1. Алымов А.Н., Заставный Ф.Д., Федорищева А.Н. Размещение производительных сил. - К.: Наук. думка, 1978. - 287 с.
2. Буфетова А.Н., Зайкин В.С. Динамика экстенсивных и интенсивных факторов развития регионов России // Регион: экономика и социология. - 1999.
№ 3. - С. 97-111.
3. Витренко Н.М. Социальная инфраструктура Украины: оценка уровня и перспектив развития. - К.: Наук. думка, 1993. - 144 с.
4. Герасимчук В.Г. Маркетинг i розвиток тдприемства: Автореф. дис. ... д-ра екон. наук. 08.06.03 / КДЕУ. - К., 1996. - 35 с.
5. Герасимчук З.В. Производственный потенциал региона: методика оценки и стратегия его наращивания // Страны и регионы на пути к сбалансированному развитию: Сб. науч. тр. / Ред. кол.: Л.Г. Руденко и др. -К.: Академпериодика, 2003. - С. 135-140.
6. Голиков Н.Ф., Двоскин В.Я. Инф-раструктурно-территориальный комплекс (теория, методы, практика). - Алма-Ата: Гылым, 1990. - 222 с.
7. Економiчнi есе. 1нвестицшний рейтинг регюшв Украши у 1-му пiврiччi 2002 року. - К.: 1нститут реформ, 2002. -Вип 4. - 75 с.
8. Клоцвог Ф., Кушникова И., Костин В., Наумова Е. Тенденции изменения региональной структуры промышленного производства // Экономист. - 2002. - №3. - С. 66-73.
9. Кузьменко В.П. Инвестиционная политика в регионе. - К.: Наук. думка, 1992. - 250 с.
10. Либанова Э., Палий Е. Трудовой потенциал: проблемы статистической оценки // Вестн. статистики. - 1990. - № 3. - С. 10-15.
11. Мамонова В. Концептуальш засади створення ново! нащонально! системи планування розвитку регюшв // Управлшня сучасним мютом. - 2002. -№1-3. - С. 43-49.
12. Пщгрушний Г.П. Дослщження потенцiалу розвитку регюшв для потреб формування регюнально! полiтики регюшв // Регiональна полгтика Украши: науковi основи, методи, мехашзми: Зб. наук. пр. В 3-х ч. За матерiалами доп. мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Львiв, 2123 травня 1998 р.) / Ред. кол.: М.1. Долiшнiй та ш. - Львiв: 1РД НАН Украши, 1998. - Ч. 1. - С. 169-171.
13. Побурко Я.О., Карпов В.1., Матковський С.О. та ш. 1нтегральна оцiнка та порiвняння сощально-економiчного стану регюшв // Регюни Украши. Екон.-стат. порiвняння. Додаток до ж-лу "Регюнальна економша". - 2000.
- № 4-5. - 88 с.
14. Природно-ресурсний потенщал сталого розвитку Украши / Б.М. Данили-шин, С.1. Дорогунцов, С.М. Мщенко та iн. - К.: РВПС Украши НАН Украши, 1999. - 716 с.
15. Руденко В.П. Географiя природно-ресурсного потенщалу Украши. - Львiв: Свгт, 1993. - 238 с.
16. Самуэльсон П., Нордхауз В. Экономика: Пер. с англ. - М.: БИНОМ, 1997. - 800 с.
17. Сологуб О.П. До питання методолопчних пiдходiв побудови системи показниюв продуктивносп пращ в регюш // Регюнальна економка. - 1998.
- №4. - С. 47-56.
18. Сологуб О.П. Продуктивнють економжи: регiональнi аспекти. - К.: Знання, 1998. - 352 с.
19. Социально-экономический потенциал региона / М.И. Долишний, Е.И. Бойко, И.М. Петрович и др.- К.: Наук. думка, 1985. - 219 с.
20. Трудовий потенщал i зайнятють: теоретичш основи та регюнальш особливосп / Пщ заг. ред. М.1. Долшного, С.М. Злупка. - Ужгород: Карпати, 1997. - 422 с.
21. Шнипер Р.И. Конкурентные позиции регионов и их оценка // Регион:
экономика и социология. - 1995. - № 1. -С. 3-24.
22. Яковенко Л.М. Оценка промышленного потенциала регионов // Изв. РАН. Сер. геогр. - 1993. - № 6. - С. 76-88.
