CC BY
32
Пропонуемо вiтчизняним страховикам, якi мають власний корпора-тивний веб-сайт або планують його розробити, придiляти увагу не тшьки зов-нiшньому оформленню сайту, але й внутрiшньому наповненню, не забува-ючи про ефективнiсть тих чи шших мережевих ресурсiв.
Споживач найчастше потрапляе на сайти страховиюв через певнi по-шуковi системи, тому страховикам або тим оргашзащям, як обслуговують ïхнi сайти, доцшьно здiйснювати ряд заходiв з проштовхування самого сайту за до-помогою таких засобiв як перiодичне розсилання повщомлень зацiкавленим особам (мережений прямий маркетинг); реестращя сайту у пошукових системах, веб-каталогах, "жовтих сторшках" та на тематичних iнформацiйних серверах; розмщення оплачуваних посилань на найпопуляршших серверах (ште-рактивна реклама); банерна i мозаïчна реклама; оплачет лютинги тощо.
Найголовнiшим завданням в^чизняного 1нтернет - страхування на су-часному етапi е використання постшного зв'язку мiж страховиком i страху-вальником у режимi он-лайн для реалiзацiï страхових послуг. Ще Штер Дру-кер наголошував, що в будь-якому бiзнесi основним е "створити свого клiента", а це неможливо втiлити в життя, не шдтримуючи взаемних контак-тiв зi споживачем за допомогою маркетингу та шновацш. "Маркетинг та ш-новацiï створюють результат, все шше - витрати" [7, с. 56-57]. Впевненi, що слова вщомого маркетолога з далеких 1970-х рр. е актуальними i для сьогод-нiшнiх реалiй вiтчизняноï страховоï справи в мережi 1нтернет.
Лiтература
1. Винс И. Как сделать бизнес в Internet: Пер. с англ. - 3-е изд. - К.; М.; СПб.: Диалектика, 1998. - 464 с.
2. Грицай О. 1нтернет - маркетинг - реальна в1ртуальнють?// Страхова справа. - 2006, № 2. - С. 78-80.
3. Бшенчук Д., Бшенчук П. Правов1 основи використання 1нтернет - технологий в стра-ховш справа/ Страхова справа. - 2004, № 5. - С. 72-73.
4. Денисова I., Шевченко К. Дослщження поведшки користувашв 1нтернет. Практичт ас-пекти створення 1нтернет - представництва компани// Страхова справа. - 2005, № 4. - С. 88-90.
5. Охр1менко О.О. Страховий захист: менеджмент, маркетинг, економша безпеки: Навч. поабник для студ. вищих навч. заклад1в. - К.: М1жнародна агенщя "BeeZone", 2005. -416 с.: табл. (сер1я "Б1блютека страхування").
6. Осентон Т. Новые технологии в маркетинге: золотой ключик к лояльности потребителей/ Пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2003. - 304 с.: ил.
7. Drucker P.R. Management. - London: Heinemann, 1974. - P. 56-57.
УДК338.24:330.342+334.722.8(477) Асист. Т. I. Городиський -
Дрогобицький державний nedazozi4n^ утверситет
МЕТОДИКА ОЦ1НКИ ШНОВАЦШНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ РЕГ1ОНУ
Окреслено основш засади та етапи методики оцшки шновацшного потенщалу perioHy. Акцентуемо увагу на таких параметрах оцшки: як "ступшь шновацшносп", мiннoвацiйна активнiсть" та "шновацшна спpийнятливiсть". Виокремлено проблему iнфopмацiйнoгo забезпечення iннoвацiйних пpoцeсiв.
Assist. T.I. Gorodys'kyj - Ivan Franko Drohobytskyi state pedagogical university The methogy of the valuation innovational potential region
It is outlines the general principles and stages methogy of the valuation innovational potential region. It is accents attention into such parameters as: "the degree of innovation", "innovational activity" and "innovational sensitivity". The problem of information securing innovation processes has been separate.
Для забезпечення ефективност формування, використання та розвит-ку шновацшного потенщалу регюну необхщно розробити вщповщну методику його ощнки.
Сучасна економiчна наука мютить низку дослщжень з дано1 проблематики. Однак ус спроби виршення даного питання стосувались здебшьшо-го шновацшного потенщалу шдприемства або оргашзаци. Зокрема заслуго-вуе на увагу методика ощнки iнновацiйного потенцiалу навчально-науково-iнновацiйного комплексу багатопрофiльного технiчного ушверситету, що розроблено Ю. Максимовим, С. Мгаковим та О. М1тяковою. В основi ще1' методики лежить принцип функцiональноï декомпозицiï, який дае змогу пос-тупово i структуровано представити шновацшний потенцiал у виглядi iерар-хiчноï структури окремих елементiв; авторами запропоновано систему показ-никiв ощнки шновацшного потенщалу та метод единого нормування пара-метрiв, введено поняття динамiчноï та порiвняльноï функцiï шновацшного потенщалу та запропоновано обраховувати шновацшний потенщал як суму шновацшних потенцiалiв всiх його складових [1].
Оскшьки така методика стосуеться оцiнки шновацшного потенщалу шдприемства для застосування ïï основних елеменлв при оцiнцi шновацшного потенщалу регюну, то необхщно зробити ряд доповнень та уточнень. Зокрема, абсолютш показники, як характеризують складовi iнновацiйного потенщалу регiону, необхiдно розраховувати як суму вщповщних складових усiх суб'ектiв шновацшно1" дiяльностi регiону. Пiд суб'ектами шновацшно1" дь яльностi необхiдно розумiти сукупшсть фiзичних, юридичних осiб та оргашв державного самоврядування, якi беруть участь у реалiзацiï iнновацiйних про-цеЫв, що мають мiсце в регюш.
Методика оцiнки iнновацiйного потенцiалу регюну повинна охоплювати наступнi етапи:
1. Розбиття iнновацiйного потенцiалу регiону на складов^ Тут використо-вуеться принцип функцiональноï декомпозицiï, який дае змогу поступо-во i структуровано представити шновацшний потенщал у виглядi iерар-хiчноï структури окремих елеменпв, що робить можливим проведення бiльш детального його аналiзу.
2. Введення гнучко1 системи показниюв ощнки iнновацiйного потенщалу реп-ону. Данi показники повинн характеризувати та описувати як структуры елементи iнновацiйного потенциалу регiону, так i результативнють його ви-користання.
Кшьюсть i функцiональне наповнення цих показниюв може змiнюватись залежно вiд щлей дослiдження. При цьому всi показники можна розбити на три групи:
• показники типу так/т (наявнiсть/вiдсутнiсть) вимiрюеться логiчними величинами (0 - т, 1 - так);
• абсолюты показники, як мають розмiрнiсть (зазвичай - кшьшсть кого-не-будь чи чого-небудь у натуральних або грошових одиницях);
• вiдноснi показники, вимiрюють у частках i вони не мають розмiрностi.
При ощнщ шновацшного потенщалу необхщно, насамперед, розгля-нути таю його ютотт параметри як "стушнь шновацшностГ', "шновацшна актившсть" та "шновацшна сприйнятливють".
Стушнь шновацшност - це, зокрема, представляе показник, який ха-рактеризуе можливють перетворення науково-техшчно1" розробки в новащю, а пот1м 1 в нововведення. Даний показник рекомендуемо розраховувати вщ-повщно у двох вар1антах: стешнь шновацшност НДДКР (як вщношення числа заюнчених науково-дослщних 1 дослщно-конструкторських робгг до 1х юлькост1, яю перейшли у стан шноваци); стешнь шновацшност новацш (вщ-ношення юлькост новацш, яю мютяться в шновацшному портфел^ до числа новацш, яю перейшли у стан нововведення) [2, с. 42].
Розр1зняють поняття "шновацшшсть виробничо-господарсько! систе-ми" { "шновацшшсть продукту". Стушнь шновацшносп системи ощнюють за юльюстю новацш, яю введет 11 структурними елементами у сферу свого практичного використання у календарному перюд1. Це стало основою для виснов-ку про переважно ресурсний характер шновацшного потенщалу, оскшьки, чим бшьша величина ресуршв втягуеться у сферу шновацшно! д1яльносп, тим бшьшу стешнь шновацшносп повинна мати система. Однак при цьому не бе-реться до уваги та обставина, що новащя, перетворившись у нововведення, повинна позитивним чином змшити результуюч1 показники функщонуючо! системи стосовно 1х вщповщносп р1вню показниюв аналопчних систем, який за прийнятими у свт критер1ями визнаеться високим. Рекомендуеться визначати стешнь шновацшносп системи, насамперед, як вщповщшсть розм1рност1 показниюв, яю характеризують юнцев1 результати 11 функщонування, прийнято-му еталонному вар1анту, оскшьки як показуе практичний досвщ досягнути ета-лонного р1вня, не здшснюючи нововведення, не можна.
Стушнь шновацшност продукту сучасна наука { практика ощнюе за двома критер1ями: "р1вень новизни" { "можливють його удосконалення". Можна погодитися з думкою, що вщповщно з каношчним визначенням шноваци саме новизна продукту е головною ознакою його вщнесення до категори "нововведення". Можна також погодитися, що будь-яка змша чи удосконалення традицшного продукту також св1дчить про його шновацшш можливос-т1. Тим не менше, необхщно вважати бшьш ращональним шдхщ, зпдно з яким стешнь шновацшносп продукту вим1рюеться параметрами його реал1за-ци на ринку [2, с. 42, 43]. 1нноващя перестае бути такою, коли з'являеться но-вий продукт, який за сво1ми споживчими параметрами можна вважати, насамперед, аналогом рашше виготовлено1 продукци; дал1, параметри нового продукту повинш бути бшьш високими, шж того, який виготовлять. Окр1м цього, необхщно ще раз шдкреслити, що найбшьш ютотними моментами перетворення новаци в шноващю можна вважати таю, яю з'являеться у процес зрос-тання важливосл ознаки:
• придбання новацн потенцiйним користувачем;
• введення користувачем придбано1 новацiï у сферу практичного використання;
• позитивна змша показнишв, як характеризують кiнцевi результати функщ-
онування користувача новацiï [2, с. 43].
Однак необхщно шдкреслити, що новацiï, якi не приносять очжува-них економiчних результатiв, не змшюють величини iнновацiйного потенщ-алу виробничо-господарсько1' системи.
Пiд iнновацiйною сприйнятливютю необхiдно розумiти здатнiсть ви-робничо-господарсько1' системи до впровадження i використання у свош дь яльностi новацш рiзного роду. Чим вища ïï готовнiсть до iнновацiйного роз-витку, тим бшьшою iнновацiйною сприйнятливiстю володiе дана система. Спiвставляючи iдеологiю показниюв iнновацiйноï сприйнятливостi й степенi шновацшност^ необхiдно вiдзначити, що другий показник функцюнально за-лежить вiд першого. Видаеться доцiльним розглянути категорiю "шновацшна сприйнятливють" з точки зору двох моменлв: по-перше, стосовно розвитку використовуваного у виробничш системi технiко-технологiчного забезпечен-ня i, по-друге, стосовно асортименту продукци, нею виготовлено".
У першому випадку шновацшна сприйнятливють характеризуе сту-шнь адаптацп конкретно:' виробничо-господарсько1' системи до пропозицш розробниюв нових вид1в техшко-технолопчного, шформацшного, оргашза-цшного забезпечення.
У другому випадку шновацшна сприйнятливють вщображае стешнь адаптацп даноï виробничо-господарськоï системи до запипв споживач1в продукци, нею виготовленою [2, ст. 45].
Поняття iнновацiйноï активност розглядаеться як сукупшсть парамет-р1в дiяльностi господарюючого суб'екта, яка вiдображае впровадження нових чи вдосконалення вже вироблених продуклв, нових чи вдосконалених техно-логiчних процесiв, участь в шших видах iнновацiйноï дiяльностi шляхом ви-конання дослiджень i розробок, придбання патенпв i безпатентних лiцензiй, проведення маркетингових дослщжень. Тобто пiд шновацшною активнiстю можна вважати iнтенсивнiсть здшснення економiчними суб'ектами дiяльностi з розробки i впровадження нових технологш, продуклв, методiв або ix вдосконалення в господарський общ внаслщок чого стае покращення результу-ючих показниюв дiяльностi суб'екта.
Саме iнновацiйна актившсть, на нашу думку, повинна виступати ос-новним критерiем оцiнки ефективност розвитку та використання шнова-цшного потенцiалу. Адже потенцiал може бути великим з кiлькiсноï точки зору, тобто охоплювати значнi матерiально-теxнiчнi, шформацшш й трудовi ресурси, але при цьому мати низький яюсний рiвень i, власне, через це не здшснювати на економiчний розвиток ютотного позитивного впливу. З шшо-го боку, потенщал може бути великий у яюсному вiдношеннi, але у силу своеï малоï кiлькiсноï величини також не буде здшснювати вплив на темпи i масштаби економiчного росту у суспшьному виробництвi.
До показниюв оцшки iнновацiйноï активностi в регюш необxiдно вiд-
нести:
Кот - коефщент освоення ново! техшки. Вш характеризуе здатнiсть perioHy до освоення нового обладнання i новгтшх виробничо-технологiчних лiнiй i розраховуеться 3i спiввiдношення знову введених за останш три роки в експлуатацiю основних виробничо-технолопчних фондiв порiвняно з шши-ми засобами, охоплюючи будiвлi, споруди, транспорт, за формулою:
n n
Кот = ^ ОФн / ^ ОФср,
i=i i=i
n
де: ^ ОФн - вартють знову введених основних фондiв уЫх суб,ектiв шнова-
i=i
n
цшно! дiяльностi регiону, грн.; ^ ОФср - середньорiчна вартiсть основних
i=i
виробничих фондiв суб,ектiв шновацшно! дiяльностi регюну, грн.
При цьому: Кот = 0,35 ... 0,40 - стратепя лщера, Кот = 0,35 ... 0,30 -стратепя послiдовника, Коп - коефщент освоення ново! продукцй. Biн ощ-нюе здатнiсть регiону до впровадження шновацшно! чи шддано! технолопч-ним змiнам продукци за формулою:
Коп = £ ВРнп / £ ВРзаг,
i=i i=i
n
де: ^ ВРнп - виторг вщ продажу ново! чи вдосконалено! продукци (робiт,
i=i
послуг) i продукци (робiт, послуг), виготовлено! з використанням нових чи вдосконалених технологш суб'ектами шновацшно! дiяльностi регiону, грн.;
n
^ ВРзаг - загальний виторг вщ продажу вЫе! продукци (робгт, послуг)
i=i
суб'ектами шновацшно! дiяльностi регiону, грн.
При цьому: Коп = 0,45 ... 0,50 - стратепя лщера, Коп = 0,45 ... 0,40 -стратепя послщовника, Юр - коефщент шновацшного росту. Вш визначае стiйкiсть технолопчного росту i виробничого розвитку i свiдчить про досвiд регiону в реалiзацil iнновацiйних проектiв. Показуе частку засобiв, якi видь ляються в регюш на власнi й спшьш дослiдження з розробки нових технологш, навчання i пiдготовку персоналу, пов'язаного з шноващями, господарськi договори з проведення маркетингових дослщжень, у загальному об'емi всiх iнвестицiй (враховуючи i капiталотвiрнi й портфельнi) за формулою:
Юр = lie / 1заг ,
де: lie - вартють науково-дослдаих i навчально-методичних швестицшних проектов, як реалiзують в регюш, грн.; 1заг - загальна вартють iнших iнвестицiйних витрат, грн.
При цьому: Юр = 0,55... 0,60 - стратепя лщера; Юр = 0,55... 0,50 - стратепя послщовника.
У науковш лiтературi для описання науково-техшчного потенщалу використовують характеристик/и окремих складових (кадрово!, матерiально-техшчно!, шформацшно-методично!, оргашзацшно-управлшсько!).
Характеризують науково-техшчний потенщал з допомогою деюлькох груп показниюв:
• кадровi показники: шльюсть i квалiфiкацiя спецiалiстiв, як займаються на-уково-технiчною дiяльнiстю в рiзних галузях i сферах суспiльного виробниц-тва; кшьшсть i яшсть тдготовки спецiалiстiв з вищою i середньою специальною освiтою, як зайнятих у галузях i сферах нацюнально1 економiки, так i випускнишв вщповвдних навчальних закладiв; вiдповiднiсть кадрово1 структури науково-техтчно1 сфери загальним задачам i вимогам економiчного розвитку суспшьного виробництва;
• матерiально-технiчнi показники: витрати на науковi досл1дження, науково-техтчт, досладно-конструкторсьи роботи; затрати, пов'язанi з подготовкою спецiалiстiв; оснащенiсть науково-техтчно1 д1яльносп дослщно-експеримен-тальним обладнанням, матерiалами, приладами, оргтехнiкою;
• iнформацiйно-методичнi показники: шльюсть i яшсть нагромаджених шфор-мащйних фондiв, можливостi й яшсть нагромаджених шформацшних фон-дiв; задоволенiсть спещалютш кшьшстто i яшстю шформацп, коефщент пов-ноти шформацп, коефiцiент точност шформацп;
• органiзацiйно-управлiнськi показники: рiвень оргатзаци планування i управлш-ня наукою; взаемозв'язок м1ж НД1, КБ, ВНЗ, виробництвом [3, 4, с. 258, 262].
Формування ефективного мехашзму збору статистично1 шформацп, необхщно1 для обчислення показниюв шновацшного потенщалу регюну. Джерела шформацп про шноваци подшяють на:
1) внутршт джерела;
2) зовтшт комерцiйнi джерела;
3) науковi оргатзаци;
4) iншi зовнiшнi джерела [5, с. 83].
Шдсумовуючи далеко неповний (з огляду на обсяг науково1 стагп) пе-релж проблемних засад методики ощнки шновацшного потенщалу регюну, варто особливу увагу акцентувати на проблем! шформацшного забезпечення шновацшних процеЫв. В Укра1ш шформацшним забезпеченням шновацшних процес1в займаеться галузь статистики - статистика науки { шновацш, що базуеться на звгтност наукових оргашзацш про виконання наукових дос-лщжень { розробок; зведеннях мшютерств { вщомств про фшансування наукових дослщжень { розробок за рахунок кошт1в державного бюджету; звгт-ност наукових оргашзацш { шновацшних шдприемств про винаходи, корисш модел1 й промислов1 зразки, про створення зразюв нових тишв машин, устат-кування, апарат1в { прилад1в; звгтност НД1 й ВНЗ про шдготовку асшранпв { докторанпв; звгтност промислових шдприемств про технолопчш шноваци, освоення, сертифжащю, зняття з виробництва промислово1 продукцп, а також на матер1алах одночасних обстежень (матер1ально-техшчно1 й дослщно1 бази науки, грошових прибутюв { житлових умов вчених й ш.). Однак для формування та реал1зацп ефективно1 шновацшно1 политики на регюнальному р1вш щ даш не дають повно1 картини про наявний шновацшний потенщал регюну, оскшьки не вщображають ус його структурш елементи.
Зокрема, жодним чином не вщображено таю структурш компоненти шновацшного потенщалу як шновацшна культура та шновацшна шфрас-труктура. Щодо маркетинговое' складово1, то тут показано тшьки фшансов1 витрати шновацшно активних шдприемств на маркетинг та рекламу, однак
не вщображено кадрову, iнформацiйну та матерiально-технiчну складовi. В офiцiйних джерелах статистики не вщображено кооперацiйних зв'язкiв регь ону в iнновацiйнiй сферi з шшими регiонами Укра!ни та з шшими державами. Тому вщповщними структурними пiдроздiлами органiв мiсцевого самов-рядування, зокрема анкетним методом, можна отримувати щ данi та форму-вати вiдповiдну iнформацiйну базу.
Л^ература
1. http://transfer. eltech.ru/innov/ archive.
2. Жиц Г.И. Инновационный потенциал высшей школы: параметры. - Саратов: Саратовский государственный технический университет, 200i. - i78 с.
3. Галушко С.С. Пщвищення ефективностi використання iнновацiйного потенцiалу в умовах переходу до ринкових вiдносин (на прикладi промислових пiдприемств Донбасу): Ав-тореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.02/ 1н-т економши промисловостi. - Донецьк, i999. - 23 с.
4. Проблеми управлшня iнновацiйним розвитком пщприемств у транзитивнiй економь щ: Монографiя/ За заг. ред. д-р екон. наук, проф. С.М. 1лляшенка. - Суми: ВТД "Ушверси-тетська книга", 2005. - 582 с.
5. Павленко 1.А. Економша та оргашзащя шновацшно! дiяльностi: Навч.посiбник. - К.: КНЕУ, 2004. - 204 с.
УДК 336.77 Здобувач Н. €. Килипенко - RbeiecbKa КА
СТРУКТУРА В1ДСОТКОВИХ СТАВОК У ГРОШОВО-КРЕДИТН1Й СИСТЕМ
Висвгтлюеться структура вiдсоткових ставок та функцюнально-кореляцшш взаемозв'язки мiж рiзними вiдсотковими ставками. Розглянуто процентi ставки у двох аспектах: як грошове явище i як феномен реально! економши, окреслено вплив трансформацiйних процеав на формування вiдсоткових ставок.
Competitor N. Ye. Kylypenko - L 'viv commercial academy Structure of interest rates in money-and-credit system
Structure of interest rates and functional correlation between different interest rates is covered. Interest rates are view in 2 prospects: as a money phenomena and as a phenomena of ar physical economy. Concept of money supply is specified. List of economic agents who both directly or indirectly take part in money supply formation is argued. Peculiarities of interest rates formation in transitional economy are considered.
Biдсотковi ставки як один iз фундаментальних економiчних шдикато-рiв постшно е об'ектом економiчного аналiзу як основоположниюв сучасних економiчних шкш, так i укра!нських економю^в [i-5]. Проте широта постановки питань, пов'язаних iз грошових об^ом загалом i формуванням вщсотко-вих ставок зокрема, ставить за вимогу бшьш члке окреслення механiзму !х формування та особливостей !х структури, яка визначае взаемозв'язки в межах едино! системи вщсоткових ставок, що i стало метою до написання ще! статл. З iншого боку, досягнення ще! мети через призму реалш вiтчизняноi економi-ки накладае i додаткове завдання, що також вирiшуеться у нашiй статтi, а са-ме - врахування в цьому процеш формування вiдсоткових ставок впливу тран-сформацiйних економiчних процесiв у рамках становлення ринково! системи господарювання як у реальному секторi економжи, так i у фiнансовому.
