CC BY
10
Т.С. Лазарева
ПИТАННЯ ОЦ1НКИ ПОТЕНЦ1АЛУ СТАРОПРОМИСЛОВОГО РЕГ1ОНУ
Стаття присвячена теоретичним та практичним проблемам визначення сутностг та дгагностики потенцгалу старопромислового регюну як комплексноi оцтки можливостей i здатностей цШсного територiально-органiзацiйного утворення, у межах якого вторично склалася економжа iндустрiального типу.
Статья посвящена теоретическим и практическим проблемам определения сущности и диагностики потенциала старопромышленного региона как комплексной оценки возможностей и способностей целостного территориально-организационного образования, в рамках которого исторически сложилась экономика индустриального типа.
The article covers theoretical and practical problems concerning the determination of essence and diagnostics of an old industrial region's potential as a complex estimation ofpossibilities and capabilities of an integrated territorial-organizational structure within which there was formed the economy of industrial type.
Динамiчний розвиток ринкових процеав в Укра'ш потребуе nepeopieHTa^i' зусиль менеджменту на макро- i мiкpopiвнi i3 забезпечення поточних результат дiяльнoстi у площину створення довгострокових конкурентних переваг, формування яких е певним гарантом сталого ефективного функщонування eкoнoмiчнoi системи будь-якого масштабу й залежить вщ якост ре^зацп i'i потенщалу. Разом i3 тим eкoнoмiчнi прюритети розвитку Укра'ни у XXI ст., що складаються з необхщност зсуву акценту iз сировинного сектору eкoнoмiки на наукомюткий i штенсифжаци трансформацп промислових тepитopiaльних систем у нaпpямi бiльш високих технолопчних уклaдiв, поставили на провщне мiсцe завдання прискорення
© Т.С. Лазарева, 2010
розвитку старопромислових peгioнiв, якi характеризуются цiлим комплексом особливостей та проблем, спричинених довготривалим пepioдoм 'х активного господарського освоення й полшшення ступеня добробуту таких тepитopiaльних утворень, i тим самим нaцioнaльнoгo багатства, що й зумовило aктуaльнiсть дослщжувано' теми.
Дослщження пoтeнцiaлу тepитopiaльних систем, мeхaнiзмiв його формування, oцiнювaння й управлшня отримали розвиток у роботах B.I. Захарченко, Р.В. Маршукова, В.Я. Любовного, Л.Г. Руденка, B.I. Щелкунова, О.С. Пчелинцева, А.Б. Воякшо' та шших нaукoвцiв. Однак у даний час теоретичш та мeтoдичнi аспекти ощнки пoтeнцiaлу тepитopiaльнo-eкoнoмiчних систем, на нашу думку, розроблеш недостатньо. Анaлiз наукових публшащй iз дано' проблеми виявляе слабке i'i пророблення на регюнальному piвнi, у тому числi вщносно дiaгнoстики старопромислових peгioнiв, якi виступають, з одного боку, як територи iз застиглою eкoнoмiчнoю структурою, а з шшого - можуть розглядатися як опорш пункти eкoнoмiчнoгo розвитку. У деяких публiкaцiях [1, 14] лише констатуеться, що питання ощнки сукупного потенщалу окремих тepитopiaльних систем залишилися осторонь вiд уваги дослщниюв. Окpeмi вчeнi [2, 19] звужують коло дoслiджeння, пpидiляючи увагу лише якомусь зi структурних кoмпoнeнтiв потенщалу, тим самим випускаючи iз зору системш зв'язки, що виникають у процес функцioнувaння peгioну як eкoнoмiчнo-тepитopiaльнoi системи.
Метою дано' стaттi е подальший розвиток теоретичних та практичних положень щодо дiaгнoстики пoтeнцiaлу старопромислового регюну як комплексно' ощнки можливостей та здатностей цшсного тepитopiaльнo-opгaнiзaцiйнoгo утворення, у межах якого вторично склалася економжа iндустpiaльнoгo типу.
В eтимoлoгiчнoму значенш тepмiн «потенщал» латинського походження - вщ potentia, що означае сила або мщь. Вiдпoвiднo до визначення Великого eкoнoмiчнoгo словника пoтeнцiaл як eкoнoмiчнa кaтeгopiя становить нaявнi можливоси, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використаш для досягнення, здшснення будь-чого [3].
Спроби виршення проблеми оцiнки потенцiалу на piBHi perioHy, галузi та тдприемств привели до появи рiзноманiтних визначень. Так, потенщал характеризують як засоби, запаси, джерела, що е в наявност й можуть бути мобшзоваш, приведенi в дiю, використанi для досягнення визначених цiлей, здiйснення плану, виршення будь-якого завдання; можливостi окремо! особи, суспiльства, регiону, держави у визначенш сферi.
Тривалий час у втизнянш лiтературi потенцiал ототожнювався з масштабами дiяльностi виробничого пiдприемства, галуз^ територiального об'еднання, нащонально! економiки, а для його характеристики найчастше використовували такi показники як виробнича потужшсть, обсяг продукщ! з одиницi виробничо! площi тощо. Такий пiдхiд пщтримують також G.B. Лапiн та Р.В. Марушков [4, 34].
У бшьш пiзнiх роботах iз проблематики потенщалу можна знайти спроби трактування потенщалу не як простого набору ресурав та джерел !х утворення, а як складно! системи з наявними зв'язками. У загальному значенш змют термiна розкриваеться як ступiнь потужност в будь-якому вiдношеннi, сукупностi засобiв, необхiдних для чого-небудь.
Аналiз публжащй виявив значнi вiдмiнностi у визначенш потенщалу регюнально! системи, його елемешпв, взаемозв'язку з такими категорiями, як нащональне багатство, рiвень економiчного розвитку. У щлому можна видiлити декшька пiдходiв до розумiння сутностi потенщалу регюну. Перший пiдхiд визначае потенщал як сукупну потужшсть галузей народного господарства. Представниками цього пщходу е В.М. Мосш, Д.М. Крук.
Б.М. Мочалов, навпаки, вважае, що варто вiдрiзняти показники економiчно! потужностi вщ потенцiалу. Потенцiал кра!ни, регiону, галуз^ пiдприемства, вважае вiн, характеризуеться обсягами накопичених ресурав i максимально можливим обсягом матерiальних благ i послуг, виробництва яких можна досягнути в перспективi при оптимальному використаннi наявних ресурсiв. Економiчна потужнiсть натомiсть характеризуе фактично досягнутий рiвень розвитку продуктивних сил на певну дату. Аналопчно! точки зору додержуеться А.А. Задоя, роблячи акцент на вiдмiнностi термшв «народне господарство» i «економiчний потенщал» [5, 22].
Третш пiдхiд трактуе потенцiал територiально-економiчно! системи як результат економiчних i виробничих вiдносин мiж суб'ектами господарсько! дiяльностi. Л.1. Самоуюн вважае, що економiчний потенцiал необхщно розглядати у взаемозв'язку iз властивими кожнш суспiльно-економiчнiй формаци виробничими вщносинами, що виникають мiж окремими галузями народного господарства в цiлому щодо повного використання !х можливостей до створення матерiальних благ i послуг [6, 5].
Локальний аспект регюнального потенцiалу розглянуто у роботах В.М. Архангельського, Л.1. Абалкiна, якi визначають його як узагальнену збiрну характеристику ресурав, прив'язану до мiсця й часу [7, 19].
Отже, проаналiзувавши наведет визначення, можна зробити висновок, що змшт потенцiалу регiону як соцiально-територiальноl системи складають два компоненти: об'ек-тивний - сукупнiсть рiзноманiтних ресурсiв, задiяних i незадiяних iз якихось причин у створеннi суспшьних благ, таких, що мають можливють брати участь у ньому; суб'ективний -можливост соцiуму до використання ресурЫв i створення максимального обсягу матерiальних благ та послуг, а також можливост управлшсько! ланки господарсько! системи до оптимального використання наявних ресурЫв.
З огляду на змют вищесформульованого визначення потенцiалу територiально-економiчно! системи, його модель може мати графiчний вигляд (рис. 1).
Графiчна модель демонструе, що внутрiшнiй потенщал територiально-економiчного утворення е системою можливостей та здатностей щодо ефективного перетворення ресурав регiону, а зовнiшнiй потенщал - це можливост та здатност регiону щодо поступового розвитку за певних, сприятливих для регiону умов у нащональному чи глобальному середовищь
Оптимальний р1вень потенщалу Внутршнш потенщал регюну Середовище непрямого впливу (макросередовище)
ситуащя, коли загальний потенщал регюну менший за його внутршнш ситуащя, коли загальний потенщал максим1зуеться
Рис. 1. Модель потенщалу регюнальног системи
Внутршш можливост регiону визначаються ресурсами (наявними та резервними), зумовлюються оцiнкою об'ективних складових потенцiалу (фiнансово-промисловою потужнiстю, кадровою забезпеченiстю, розвитком iнфраструктури, iнновацiйною спрямовашстю, потенцiалом вiдтворення тощо), а здатност - його iнституцiональною та сощальною складовою (демографiчним, соцiокультурним, органiзацiйним, управлшським, iнформацiйним потенцiалом тощо).
Макрооточення створюе загальнi iнституцiональнi умови дiяльностi, обмежуючи або розширюючи сфери регiонального впливу. У нащональнш i глобальнiй економщ постiйно вiдбуваються процеси, якi вщкривають новi сприятливi умови для регюну, або, навпаки, створюють додатковi труднощь Дослiджуючи зовнiшнiй потенцiал пiдприeмства досить важливим е визначення можливостей та загроз. Можливостi трактуються як позитивш чинники зовнiшнього середовища, якi регюн може використати для змiцнення свое! позицп. Цим самим потенцiал дослщжувано! системи може значно збiльшитися (ситуащя а).
Загрози зовнiшнього середовища можуть значно зменшувати потенцiал регiону. При досить несприятливих умовах макросередовища та при слабкш iнституцiональнiй реакци (або ж 11 вiдсутностi) може скластися така ситуацiя, коли загальний потенщал регюнально! системи буде меншим, шж його внутрiшнiй потенцiал (ситуацiя б).
У зв'язку з тим, що рiвень реалiзацil поточних i потенцшних можливостей безпосередньо впливае на досягнення тактичних i стратегiчних цiлей репонального розвитку, виникае об'ективна необхiднiсть у його кшьюсному визначеннi, виявленнi його яюсних характеристик, тобто оцiнцi потенщалу економiчно-територiального об'еднання. Слiд сказати, що процедура
пщвищення потенцiалу потребуе, звичайно, його ощнки. А отже, саме дiагностування потенщалу репонального суб'екта е першим етапом на шляху до його пщвищення.
Донецька область е одним iз найбшьш характерних представниюв старопромислових регюшв Укра!ни. Вибiр Донецько! областi як об'екта дослщження зумовлюеться ще й тим, що область за наявним природно-ресурсним та виробничим потенцiалом господарства й шшими чинниками посiдае сьогодш одне з провiдних мiсць серед шших регiонiв кра!ни (табл. 1).
Таблиця 1
Показники, що характеризуютьрозвиток Донецьког област1 (станом на 01.01.2010р.) [8]
Показники Усього Частка Донецько! обласп в УкраМ, % Рейтинг (мюце) Донецько! обласп серед шших областей
Територ1я, тис. км2 26,5 4,4 11-12
Загальна чисельшсть населення, тис. ос1б 4466,7 9,7 1
Частка м1ського населення, % 90,5 х 3
Валовий рег1ональний продукт у розрахунку на 1 особу , грн. 26098 х 3
Реал1зац1я промислово! продукцЦ, млн. грн. 140895,4 17,5 1
Ольськогосподарське виробництво, млн. грн. 4946,0 4,9 7
1нвестицп в основний кап1тал, тис. грн. 12985,2 8,5 3
Обсяг експорту товар1в, млн. дол. США 9777,0 23,5 1
Викиди шк1дливих речовин в атмосферу, тис. т 1513,3 23,5 1
Крiм того, слщ зазначити, що сумарна величина природно-ресурсного потенщалу Донецько! област бшьше, нiж у 3 рази перевищуе середнш за областями Укра1ни показник i складае 12,2% вiд сумарного природно-ресурсного потенщалу краши [2, 20]. При цьому
1 Даш наведено за 2008 р.
основне мюце у CTpyKTypi цього потенщалу належить мiнеральним ресурсам (72,8%). Аналопчний показник у середньому по крах'ш становить лише 28,3%.
Першим етапом створення дiагностичноï системи потенцiалy регюну е формування комплексу iндикаторних показниюв, який би, ураховуючи рiзнобiчнi чинники, дозволив проводити цiльове оцiнювання територiально-економiчноï системи, зiставлення та ранжування ïx множини.
Об'ективна, доцiльна i конкурентна система ощночних показникiв потенцiалy мае враховувати таю умови:
1) обмежена юльюсть iндикативниx показникiв, що безпосередньо впливають на прийняття yправлiнськиx ршень;
2) використання при розрахунку показниюв даних пyблiчноï звiтностi;
3) можлившть здiйснення рейтинговоï оцiнки дiяльностi суб'екта дiагностyвання як стосовно iншиx аналопчних сyб'ектiв, так i в час1
Вiдповiдно до викладених вище принцитв була сформована система факторiв ощнки й пiдвищення потенцiалy регiонy, у яку включеш нижченаведенi блоки й шдикатори. Показники ефективностi виробничо1' сфери: валовий регiональний продукт; реалiзацiя промисловох' продукци; обсяг експорту товарiв та послуг; вартють основних засобiв у промисловоси, млн. грн.; кiлькiсть найманих працiвникiв у промисловостi, тис. оаб; обсяг iнвестицiй в основний каттал у промисловостi, млн. грн. Показники розвитку регюнального ринку працi: рiвень економiчноï активностi (мiське населення);
рiвень безробiття за методологiею Мiжнародноï оргашзацп працi (мiське населення);
рiвень зайнятост (мiське населення);
середня тривалiсть пошуку роботи (мiське населення);
питома вага працюючих в умовах неповного робочого дня (тижня) у загальнш чисельност зайнятих;
питома вага працiвникiв, яю перебували в адмiнiстративниx вiдпyсткаx, у загальнш чисельност зайнятих;
частка працюючих в умовах, що не вщповщають саштарно-ппешчним нормам, у загальнiй чисельност зайнятих;
спiввiдношення рiвнiв зареестрованого безроб^тя та визначеного за методологiею МОП;
плиншсть робочоï сили. Показники iнновацiйного розвитку:
обсяг фшансування наукових i науково-техшчних робiт; частка iнновацiйно активних тдприемств у регiонi; упровадження нових технолопчних процесiв; обсяг реалiзованоï iнновацiйноï продукцп. Оцiнка екологiчноï ситyацiï в регюш:
кiлькiсть промислових токсичних вiдxодiв у сховищах, т у розрахунку на 1 км2;
викиди арки, кг арчаного ангщриду в розрахунку на 1 км2;
викиди азоту, кг оки^в азоту в перерахунку на NO2 на 1 км2;
викиди шюдливих речовин вiд пересувних джерел забруднення на 1 км2;
юльюсть важких металiв у стiчниx водах на 1 км2;
питома вага скинyтоï неочищеноï води в загальному ïï обсязi.
Оцiнка рiвня людського розвитку (за методикою, затвердженою Спшьною постановою Колегiï Держкомстату Украши та Президи НАН Украши вiд 05.04.2001 р. та 14.03.2001 р. №182/76) [9].
Для приведення показниюв до порiвнянного виду дощльним е використання такоï формули, запропонованоï ООН для визначення рiвня розвитку людських громад:
Y - min . Y Pi = J
max . Yr - min . Y r (1)
де Yir - значення i-го коефiцieнта r-го блоку показниюв поj-му perioHy;
maxj Yir - максимальне значення i-го показника за вщповщним r-м блоком серед j-x регюшв;
minj Y ir - мшмальне значення i-го показника r-го блоку серед j-x peгioнiв;
Принцип розрахунку кожно! i-i' складово! зведеного шдексу по кожному r-му блоку показниюв полягае в oцiнцi вщносно! позицп фактичного значення на шляху до максимального, який е жаданою метою розвитку.
Розрахунок зведеного iндeксу по r-му блоку факторних показниюв пiдпpиемства j можна здiйснити за принципом розрахунку середньо! арифметично! таким чином:
In -
Pi + P 2 + ■■■ + P,
I P,
(2)
n
n
де Р1'—' Рп - шдшдекси показниюв г-го блоку;
п - кшькють показниюв г-го блоку.
Для отримання можливост проведення яюсного анал1зу потенщал Донецько! област ощнювався протягом 2007-2009 рр. (табл. 2).
За результатами проведених розрахунюв доцшьно побудувати граф1чну модель потенщалу Донецько! област у 2007-2009 рр., яка наведена на рис. 2.
Слщ вщзначити, що потенщал Донецько! област характеризуеться викривленою формою, де дом1нуючою е виробнича складова, яка спираеться на рашше нагромаджеш техшко-технолопчш потужност!, що е характерною рисою старопромислового регюну. 1нститущональна ж пщтримка традицшних для регюну галузей на регюнальному та нащональному р1внях призводить до консерваци наявних диспропорцш \ не надае поштовху до оптим1заци шновацшно!, фшансово!, вщтворювально! складово! регюнального розвитку.
Достатньо високий р1вень розвитку ринку пращ також вщбивае накопичений кшьюсний \ яюсний склад трудових ресурЫв. Разом !з тим суттевий р1вень плинност кадр1в та значна частка працюючих в умовах, що не вщповщають саштарно-ппешчним нормам негативно вщбиваються на трудовому потенщал! регюну.
Таблиця 2
Розрахунок коефщгентгв-тдикаторгв потенщалу тдприемства
Показники 2007 2008 2009
1. Показники ефективност виробничо'Г сфери
1.1. Валовий регiональний продукт1, млн.грн.
1.2. Реалiзацiя промисловоТ продукцм, млн. грн.
1.3. Обсяг експорту товарiв та послуг,
млн. дол. США
1.4. Вартють основних засобiв у промисловостi, млн. грн.
1.5. Юлькють найманих працiвникiв у 5949 5785 515 3 промисловостЬ тис. осiб
72361 92093 117646
137054,9182892,9140895,4
11054,2 14863,1 9777,0
91675,1 117247,4220843,1
1 Даш наведено за 2006-2008 рр.
9792,5 11584,4 7175,6
1.6. Обсяг Ывестищй в основний капггал у промисловостЬ млн. грн. Зведений индекс 11 0,824 0,869 0,813
2. Показники розвитку регионального ринку пращ Зведений iндекс 12 0,656 0,618 0,686
3. Показники шновацшного розвитку
3.1. Обсяг фiнансування наукових i науково-технiчних робiт, млн. грн.
3.2. Частка нноващйно активних пiдприeмств у репоы, %
3.3. Впроваджено нових технолопчних процесiв
3.4. Обсяг реалiзованоT нноващйноТ продукцм, млн. грн. Зведений ндекс 13 4. Оценка стану навколишнього природного середовища у
регюш
Зведений iндекс 14 0,143 0,213 0,345
5. Оценка р^вня людського розвитку
Зведений iндекс 15 0,392 0,401 0,408
365,9 447,8 372,0
10,4 10,5 9,6
52 114 74
5601,4 7411,9 7399,1
0,365 0,389 0,354
Вробнича сфера
— «- -2007 —■— 2008 -*-2009
Рис. 2. Графоаналтична модель потенщалу Донецьког област1
Довготривалий перюд виробничого освоення perioHy, специфжа провiдних галузей та використання у промисловост застарiлих технологiй у сукупност обумовлюють суттеве навантаження на навколишне природне середовище. Як наслiдок, i^^^ оцiнки стану еколопчно! ситуаци коливаеться протягом 2007-2009 рр. у межах 0,143-0,345 (за середньоукра!нського рiвня у 2009 р. - 0,710). Безумовно, що сукупшсть означених проблем негативним чином вщбиваеться й на якост стану та охоронi здоров'я, матерiальному добробутi, умовах проживання населення тощо, зрештою зумовлюючи невисокий рiвень людського розвитку у Донецькiй областi.
Найбшьше ж занепокоення викликае низька штенсившсть iнновацiйного процесу в регiонi. Лише кожне десяте пщприемство областi займалося протягом 2007-2009 рр. розробкою й упровадженням iнновацiйних продуктiв та технологш. Недостатнiй рiвень фiнансування даних проекив е, з одного боку, наслщком незважено! полiтики господарюючих суб'ектiв, яю, прагнучи максимiзувати прибутковiсть поточно! дiяльностi, не зважають на довгостроковi конкурентш переваги, а з iншого - вщбиттям недiездатностi регiональних i нащональних владних iнститутiв у питаннi штенсифжаци iнновацiйно! дiяльностi. У той же час формування потенщалу регюну на засадах штенсивного типу розвитку в сучасному свт може вiдбуватися лише за умови переходу до яюсно нового рiвня технiко-технологiчного забезпечення промисловость Натомiсть низька активнiсть господарюючих суб'екив у впровадженнi технiко-технологiчних та продуктових новацiй нiвелюе шанси промислового регюну в конкурентнш боротьбi на нащональному та глобальному рiвнях, тим самим зумовлюючи старшня провiдного - iндустрiального -потенцiалу територiально-економiчного утворення.
Висновки. Проведений аналiз потенцiалу Донецько! област наочно iлюструе тезу про старопромисловий характер даного територiально-економiчного об'еднання. Дшсно, незважаючи на високорозвинену промислову базу (у якш переважае пiдприемства групи А), у регiонi не працюють дiевi механiзми оновлення виробництва. 1нноващйний потенцiал регiону не задовольняе потреби ринку у випереджувальному розвитку техшки i технологи, не забезпечуе прогресивного поступового процесу вiдтворення.
У такш ситуаци на тлi вiдносно сприятливих економiчних показникiв спостерiгаеться достатньо низька яюсть розвитку соцiального середовища - неможливють переходу до якiсно нового етапу розвитку в технiко-економiчнiй сферi консервуе i накопичуе проблеми в еколопчнш, демографiчнiй, соцiокультурнiй, психологiчнiй сферi тощо.
Вказанi обставини, безумовно, пщвищують значення проведення ефективно! регiонально! пол^ики, визначення прiоритетiв та прийняття обгрунтованих управлiнських рiшень щодо формування та реалiзацi! стратеги соцiально-економiчного розвитку регюшв з урахуванням !х особливостей. За таких умов пол^ика розвитку старопромислових регюшв мае грунтуватися на залученш потенцiалу конкурентоспроможних стрижневих напрямiв (виробничого та кадрового) до виршення проблеми оновлення техшко-технолопчно! бази регiону i, як результат, вiдтворення промислово! матриц на iнновацiйному пiдгрунтi.
Л1тература
1. Захарченко В.1. Фактори трансформацп промислових територiальних систем та !х потенщал / В.1. Захарченко // Укра!нський географiчний журнал. - 2002. - № 1. - С. 14-21.
2. Руденко Л.Г. Природно-ресурсний потенцiал як чинник економiчного зростання в Укра!нi / Л.Г. Руденко, С.А. Лковський // Укра!нський географiчний журнал. - 2001. - № 3. -С. 18-27.
3. Пчелинцев О.С. Регулирование воспроизводственного потенциала территории как основа региональной политики / О.С. Пчелинцев, В.Я. Любовный, А.Б. Воякина // Проблемы прогнозирования. - 2006. - № 5. - С. 62-68.
4. Лапин Е.В. Оценка экономического потенциала предприятия: моногр. / Е.В. Лапин. -Сумы: ИТД «Университетская книга», 2004. - 360 с.
5. Задоя А.А. Народно-хозяйственный потенциал и интенсивное производство / А.А. Задоя. - К., 1986. - 265 с.
6. Самоукин А.И. Потенциал нематериального производства / А.И. Самоукин. - М.: Знание, 1991. - 175 с.
7. Щелкунов В.И. Производственный потенциал Украины. Стратегии формирования и использования /В.И. Щелкунов. - К.: КМУГА, 1999. - 248 с.
8. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2006 рж / Державний ком^ет статистики Укра!ни; пщ ред. О.Г. Осауленка. - К.: Консультант, 2005. - 625 с.
9. Регюнальний людський розвиток // Статистичний бюлетень. - 2010. - 28 с.
НадШшла до редакцп 28.10.2010 р.
