CC BY
22
• Голландсько-украшський проект "Сприяння збалансованому управлiнню ль сами".
Як видно, шоземт швестици надходять у люове господарство у виг-ляд1 гранив на реашзащю певних проекив, метою яких е реформування люо-вого господарства, забезпечення сталого розвитку галуз1, зважаючи на важ-ливе значення люових ресуршв в еколого-економ1чн1й безпещ.
Лiтература
1. М1жнародна д1яльн1сть / Держком. люового господарства Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article.
2. Рожен О. Котиться вал "зелених" швестицш. Впiймати б! / О. Рожен // Дзеркало тиж-ня. Людина. - 2007. - № 21.2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/3000/ 3100/59494/.
3. Синякевич 1.М. Кютський протокол: оптимiзм переплетений з песимiзмом / 1.М. Си-някевич // Деревообробник. - 2009. - № 3 (213). - С. 4.
4. Сторожук В. Проект Бюкарбонового фонду в Укра1'ш / В. Сторожук, Л. Полякова, М. Попков // Лсовий i мисливський журнал. - 2005. - № 6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.drupal.fmsc.com.ua/node/586.
5. Формування кластерноТ полггики в Карпатському регюш обговорюють у Львовi // Украшський лiсовод. - 2008. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lesovod.org.ua/ node/2990.
УДК 338.126 Ст. наук. ствроб. 1.В. Андел, канд. екон. наук -
1нститутрегюнальних до^джень НАН Украти
ЕКОНОМ1ЧНИЙ, Ф1НАНСОВИЙ ТА ЕКОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТИ 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 РЕГ1ОНУ
Дослщження швестицшно'1' привабливостi perioHy потребуе якнайточшшого визначення стану його економiки. Це зумовлюе пiдбiр вiдповiдних показникiв для ощнки рiвня економiчного розвитку регюну, оцiнки економiчного потенцiалy peri-ону за галузями для визначення швестищйно'1' пpивабливостi, оцiнки фiнансового розвитку за галузями регюну, ощнки piвня еколопчно'1' eфeктивностi функщонуван-ня пiдпpиемств за галузями регюну, розрахунок синтетичних показниюв: штеграль-ного iндeксy piвня eкономiчного розвитку peгiонy, iнтeгpального iндeксy ощнки еко-номiчного потeнцiалy для визначення швестицшно'1' пpивабливостi peгiонy, штег-рального шдексу piвня фiнансового розвитку за галузями регюну, штегрального ш-дексу piвня еколопчно'1' eфeктивностi фyнкцiонyвання тдприемств за галузями peri-ону. Це дае змогу iнвeстоpy здiйснити вибip найeфeктивнiшого вкладання iнвeстицiй у певну галузь певного регюну.
Senior research officer I.V. Andel - Institute of regional researches
NAS of Ukraine
Economic, financial and ecological aspects of investment attractiveness of region
Research of investment attractiveness of region requires determination of the state of economy of region in an of a particular branch cut. It foresees the selection of the proper indexes for the estimation of level of economic development of region, estimation of economic potential of region after industries for determination of investment attractiveness, estimation of financial development after industries of region, estimation of level of ecological efficiency of functioning of enterprises after industries of region, calculation of
synthetic indexes: integral index of level of economic development of region, integral index of estimation of economic potential for determination of investment attractiveness of region, integral index of level of financial development after industries of region, integral index of level of ecological efficiency of functioning of enterprises after industries of region enables an investor to carry out the choice of the most effective inlaying of investments in certain industry of certain region.
Pi3Hi дослщники вивчали проблему швестицшно! привабливост тери-торй. Завдяки 1'хтм дослщженням було визначено певш шдходи та вибiр сис-теми показниюв для характеристики регюну розмщення швестицш. Питання швестицшно! привабливост регюну висв^лено у роботах таких вггчизняних науковщв, як: С.1. Бандура, 1.А. Бланка, Д. Гамалiя, Б.В. Губського, Т.А. Зайця, О.В. Кужель, М.Д. Лесечко, А.А. Пересади, В.М. Пинзеника, В.П. Письмака, С.К. Реверчука, 1.В. Терона, А.О. Чемериса, А.О. Чемериса, О.М. Чемериса, М.Б. Дацишина, М.1. Мельник, Г.О. Харламово!, Н.Ф. Яс-тремсько! та шших. Перелiченi автори розглядали iнвестицiйну привабли-вють на загальнорегiональному рiвнi, тодi коли це питання потрiбно розгля-дати на рiвнi галузей.
Для визначення швестицшно! привабливостi регiону потрiбно досль дити такi характеристики, як рiвень соцiально-економiчного розвитку регь ону, економiчний потенцiал його швестицшно! привабливостi, фшансовий аспект ще! швестицшно! привабливостi.
Розглянемо проведення ощнки рiвня соцiально-економiчного розвитку регюну. Соцiально-економiчний розвиток регюну е складним явищем. мЕкономiчний розвиток регюну - це процес, який повинен забезпечити зрос-тання економiчного добробуту населення регюну шляхом ефективного вико-ристання вшх наявних регюнальних ресурсiвм [1, 11]. Зростання економiчно-го добробуту населення регiону виражаеться через показники економiчного зростання, до яких можна вщнести рiвень ВВП на одного мешканця, середнiй дохщ, що припадае на одного зайнятого, на одного жителя регюну, показники бюджету на одну особу тощо. Таким чином, економiчне зростання - це до-сягнення вищих, шж у попереднiх перiодах показниюв, що характеризують економiчнi та сощальш процеси в регiонi, та е результатом економiчного розвитку регюну. Тому аналiз економiчного розвитку регюну мае охоплювати такi основнi блоки:
1. Р1вень розвитку людських ресурив та ринку пращ у регют.
2. Р1вень социального розвитку регюну.
3. Р1вень економ1чного розвитку регюну.
4. Р1вень розвитку техтчно! шфраструктури регюну.
Для порiвняльного аналiзу рiвня економiчного розвитку окремих реп-ошв доцiльно використовувати показники доходiв у розрахунку на одного мешканця, тисячу мешканщв. Обгрунтуемо вибiр показникiв для висв^лення соцiально-економiчного розвитку регiону. Розглянемо блок '^вень розвитку людських ресуршв та ринку працi у регюш". Людський чинник вiдiграе ютот-ну роль у розвитку економiки регюну, людсью ресурси е першим i найважли-вiшим регiональним ресурсом. Рiвень розвитку людських ресурсiв е одною з базових оцшок економiки регюну. Зрозумшо, що демографiчнi процеси фор-
муються соцiально-економiчними умовами. Вiдтворення населення залежить вщ процесiв народжуваностi i смертность Процеси вщтворення населення е важливим напрямком репонально! економiки. Оцiнка демографiчних змш потрiбна для вибору типу вщтворення населення в сучасних умовах, а отже штенсивност демографiчних процесiв i механiзмiв ïx соцiального вщтворен-ня. Все населення, зокрема, населення працездатного вшу, е основою форму-вання трудового потенщалу регiону. Дуже важливими е також використання i структура робочоï сили. Ринок працi регюну характеризуеться зайнятютю, рiвнем безробiття та структурою зайнятость Специфiка розвитку кожного регюну формуе вщмшш риси трансформаци зайнятостi, структури зайнятостi. 1стотне значення мае також якiсть людського чинника, яка пов'язана з рiвнем знань, освiти i вмiнь, що е обов'язковою умовою для генерування техшчного прогресу й iнновацiйностi. У груш показниюв, що описують рiвень розвитку людських ресурсiв i ринку пращ висв^люються певнi дiагностичнi змшт: (див. табл. 1). Перелiченi дiагностичнi змiннi iлюструють потенцiал людського кашталу регiону (показники 1-4), змшна смертнiсть на одну тисячу населення е дестимулятором, рiвень урбашзаци регiонiв (показник 5), ресурси ро-бочоï сили (показник 6), та ïx використання (показник 7), а також структуру зайнятих (показники 8-10) i рiвень освiти населення (показник 11). Безробгття е негативним явищем для процесiв розвитку (показник 12). Ця змшна е дестимулятором, тобто зменшення ïï значення свщчить про вищий рiвень розвитку.
Наступний блок, це '^вень соцiального розвитку регюну", сощальний розвиток регiону характеризуеться такою важливою сферою, як умови життя населення. Оцiнити умови життя населення можна на основi обсягу бюджет-них доxодiв та доxодiв населення, обсягу доxодiв регiонального бюджету, до-xодiв населення регiону опосередковано свiдчить про рiвень сощально-еко-номiчного становища територiï, адже реальнi доходи населення регюну зале-жать вщ створеного ВРП (валовий регiональний продукт), його розподшу, рiвня цiн на товари i послуги. Для обрахунку показниюв доxодiв домогоспо-дарств у статистищ прийнято, що доxiд - це максимальна сума, яку може бути витрачено протягом певного перюду на споживання за умови, що власний каттал суб'екта господарювання за цей час не зменшиться. Доходи домогос-подарств охоплюють дохщ, отриманий домогосподарствами вщ виробничо!" дiяльностi, вiд власностi i внаслiдок перерозподшьних операцiй. Для досль дження рiвня соцiального розвитку регiону використано 25 дiагностичниx змiнниx: (табл. 1). Перелiченi дiагностичнi змiннi характеризують заможнiсть сусшльства дослiджуваного регiону (показники 1-3) та яюсть ïx життя грома-дян, вимiряну рiвнем задоволення соцiальниx потреб у сферi квартирного господарства (показники 4, 5), торгiвлi (показник 6), користуванш сучасною теxнiкою для одержання шформацп, для роботи (показник 7), охорони здо-ров'я (показники 10,11), культури i туризму (показники 20-23), освгти (показники 24, 25). Благоустрш житлового фонду висвiтлюють показники 12-19. Двi змiннi е дестимуляторами. Вони показують частку найбщшшого населення (показник 8) та масштаб загрози громадсь^' безпеки (показник 9).
Наступний блок, це '^вень економiчного розвитку регюну". Рiвень економiчного розвитку е вираженням сучасного стану економжи регюну та
ефективносп використання потенщалу виробництва товарiв i послуг. На нього впливае також рiвень проведених ринкових змш. Визначення рiвня економiчного розвитку можна здiйснити за такими показниками: (див табл. 1). З метою визначення рiвня економiчного розвитку регюну потрiбно проаналiзувати характеристики, що вiдображають рiвень уЫе! вироблено! продукцп (показник 1), ефективнiсть використання ресурЫв (показник 2), рь вень кашташзаци простору (показник 3), продуктившсть працi (показник 4), наростання швестицшних процесiв (показник 8), розвиток промисловосп (показники 5, 6, 7), розвиток сшьського господарства (показники 9, 10), пере-бiг i глибина структурних реформ у економщ (показник 11).
Табл. 1. Система показникв оргашзаци мошторингу рiвня економiчного _розвитку регюну_
Критери ощнки Напрямки ощнювання Показники
Розвиток Р1вень розвитку людських ресуршв та ринку пращ у регют 1) населення на 1 км 2 територп
2) народжуватсть на 1 тис. населення
3) смерттсть на 1 тис. населення
4) смерттсть немовлят на 1 тис. з тих, що народились жи-вими
5) населення у мштах у ввдсотках до всього населення
6) населення у працездатному в1щ у ввдсотках до всього населення
7) зайнят! у економ1щ на 1 тис. населення
8) зайнят! у промисловост на 1 тис. населення
9) зайнят! у сфер1 ринкових послуг на 1 тис. населення
10) зайнят! у сфер1 неринкових послуг на 1 тис. населення
11) випускники внз на 1 тис. населення
12) р1вень зареестрованого безроб1ття.
Р1вень сощального розвитку у регют 1) доходи бюджету регюну на 1 мешканця, грн
2) надходження з податк1в на 1 мешканця, грн
3) валов1 номшальт доходи у сектор1 домогосподарств на 1 мешканця, грн
4) житловий фонд у середньому на 1 мешканця, м2 загаль-но! площ1
5) квартири надан1 до вжитку на 10 тис. населення
6) кшькшть магазин1в на 1 тис. населення
7) кшькшть комп'ютер1в на 1 тис. населення
8) кшькшть ос1б, що користуються социальною допомогою на 10 тис. населення
9) кшькшть злочин1в на 100 тис. населення
10) чисельтсть л1кар1в на 10 тис. населення
11) кшьшсть л1жок у л1карнях на 10 тис. населення
12) питома вага загально! житлово! площ1, обладнано! водопроводом у м1ських поселениях, %
13) питома вага загально! житлово! площ1, обладнано! кана-л1защею у м1ських поселеннях, %
14) питома вага загально! житлово! плошд, обладнано! газом у мшьких поселеннях, %
15) питома вага загально! житлово! площ1, обладнано! цен-тральним опаленням у м1ських поселеннях, %
16) питома вага загально! житлово! площi, обладнано! водо-гоном у сшьськш мiсцевостi, %
17) питома вага загально! житлово! плошд, обладнано! кана-лiзаще:ю у сшьськш мшцевост!, %
18) питома вага загально! житлово! плошд, обладнано! газом у сшьськш мшцевосп, %
19) питома вага загально! житлово! плошд, обладнано! цен-тральним опаленням у сiльськiй мiсцевостi, %
20) книжковий фонд у примiрниках на 1 тис. населення
21) кшькшть вiдвiдувань кiносеансiв на 1 тис. населення
22) кшькшть вiдвiдувань концентртних органiзацiй i театрiв на 1 тис. населення
23) питома вага загально! житлово! плошд обладнано! цен-тральним опаленням у сiльськiй мшцевосп, %
24) книжковий фонд у примiрниках на 1 тис. населення
25) кшькшть вiдвiдувань кiносеансiв на 1 тис. населення
26) кшькшть вiдвiдувань концертних органiзацiй i театрiв на 1 тис. населення
27) кшькшть мiсць у готелях
28) кшькшть учнiв у загальноосвiтнiх школах на 1 тис. мешканщв
29) кшькшть учнiв, що припадае на 1 вчителя
Ивень економ1ч- ного розвитку регюну 1) ВРП на 1 мешканця, грн
2) енергоемтсть ВРП
3) валова вартшть основних засобiв на 1 зайнятого, грн
4) валова додана вартшть на 1 зайнятого, грн
5) валова вартшть основних засобiв на 1 зайнятого у про-мисловост!, грн
6) валова додана вартють на 1 зайнятого у промисловосп, грн
7) реалiзована промислова продукцiя на 1 зайнятого у промисловосп, грн
8) каттальт швестицй на 1 тис. мешканщв, грн
9) валовий збiр зернових з 1 га, т
10) велика рогата худоба на 100 га сшьськогосподарських угвдь, голiв
11) частка тдприемств недержавно! форми власностi, як1 мають права (фермерське господарство, приватне тд-приемство, колективне пiдприемство, спiльне тд-приемство, акцiонерне товариство, товариство з обмеже-ною вiдповiдальнiстю, повне товариство, командитне товариство) у загальнш чисельносп суб'ектiв СДРПОУ, %
Р1вень розвитку тех-тчно! ш-фраструкту-ри регюну 1) щшьтсть мережi залiзниць у км на км2 територй
2) щшьтсть мережi залiзниць промислових пiдприемств у км на км2 територй
3) щшьтсть мережi автомобiльних шляхiв загального ко-ристування у км на км2 територй
4) шiльнiсть мережi одиночно! протяжност! водогонiв у км на км2 територй
5) щшьтсть мережi одиночно! протяжност! каналiзацiйних головних колекторiв у км на км2 територй
6) шiльнiсть газово! мережi у км на км2 територй
7) к1льк1сть споруд для очищення сток1в
Економ1чне партнерство 1) обсяг товарообпу м1ж кра!нами у регют на 1000 населення
2) обсяг обпу послуг м1ж крашами у рег1он1 на 1000 населення
На наш погляд, вибiр швестором регюну, як територп для розмщення iнвестицiй залежить вiд очiкувань одержання якнайбiльших вигод вщ сво!х капiталовкладень. Це пов'язано з витратами iнвестора, величина яких зале-жать вiд вартостi виробничих чинниюв та ефективностi 1хньо1 роботи. Голов-ним критерiем ефективностi е обмеження вшх втрат фiнансових, матерiаль-но-технiчних i енергетичних ресурсiв, а також дотримання принцишв еколо-гп у регiонi разом iз досягненням високих показникiв якостi та термшв ре-алiзацil iнвестицiйних проектiв.
Ощнка швестицшно! привабливостi регiону полягае, зокрема, у ощнщ його економiчного потенщалу. Адже швестор, який прагне одержати як-найбiльшi вигоди вiд сво!х капiталовкладень, повинен насамперед вивчити економiчний потенцiал обраного регiону, його виробничий та невиробничий потенщали, iнвестицiйний кшмат, можливi ризики. До виробничого потенщалу вщносимо промисловiсть, зокрема, висок технологи, будiвництво та сiльське господарство, до невиробничого потенщалу - сферу послуг. Як виробничий, так i невиробничий потенщал оцiнюють за !хшми елементами. Виробничий та невиробничий потенщали регюну складаеться з таких елеменпв: потенцiал засобiв виробництва, трудовий потенцiал, природно-ресурсний потенщал. Результативнiсть роботи виробничого та невиробничого потенцiалiв залежить вiд супутнiх та допомiжних потенцiалiв регiону. До допомiжних по-тенцiалiв вiднесемо потенцiал транспортно! доступностi, природозахисний потенцiал, потенцiал економiчноl ^знесово!) iнфраструктури, потенцiал со-щально! iнфраструктури, до супутнiх iнновацiйний потенщал, шституцшний потенцiал, потенцiал емкостi ринку, швестицшний клiмат. Iнвестицiйний клi-мат регюну складаеться з економiчно-правового середовища, рiвня економiч-ного розвитку, стану довкшля, рiвня загально! безпеки та швестицшно! дiяль-ностi у регющ.
Отже, до критерilв iнвестицiйноl привабливосл регiону потрiбно вiд-
нести:
1. Виробничий потенщал (потенщал основних засобiв);
2. Трудовий потенщал (вартють, освiченiсть);
3. Природно-ресурсний потенщал (баланси енергетики, земельних ресур-сiв, природних ресурсiв);
4. Потенщал економiчноl iнфраструктури;
5. 1нновацшний потенцiал;
6. Потенцiал соцiальноl шфраструктури;
7. Потенцiал транспортно! доступностi;
8. Природозахисний потенщал;
9. Потенщал емносп ринку;
10. Рiвень економiчного розвитку;
11. Стан довкшля;
12. Рiвень загально! безпеки;
13. Економiчно-правове середовище (фiнансова стабiльнiсть, податковi тльги для iнвестора, вiдсутнiсть податку на швестицй, очiкування еко-номiчноï активност^ рентабельнiсть у виробничих галузях та галузях спецiалiзацiï);
14. Активнiсть регюну щодо iнвесторiв, iнвестицiйна дiяльнiсть у регют. До напрямкiв iнвестування можна вщнести промисловiсть, високi тех-
нологй, iнформацiйнi технологй, сiльське господарство, сферу послуг (зокре-ма iнфраструктуру, тобто транспортну шфраструктуру, дороги, аеропорт). Тому таю критерй, як виробничий потенщал (потенцiал основних засобiв), трудовий потенщал потрiбно розглядати не тiльки загалом для економiки ре-гiону, але й за галузями економiки, тобто за галузями промисловостi, сшьсь-кого господарства, будiвництва, сфери послуг.
Серед головних чинниюв iнвестицiйноï привабливостi трудовий потенщал вщйрае особливо значну роль. Його величина та вщповщна яюсть зу-мовлюють ефективне функщонування майбутнього пiдприемства. Важливим чинником, що формуе рентабельшсть трудових ресурсiв е 1'хня вартiсть. Щодо наявност трудових ресурсiв для промислово!" дiяльностi, прiоритетними е територй' з високим рiвнем розвитку галузей. Це стосуеться, зокрема, великих мют та шших територiй, де промисловiсть розвивалась традицiйно. З погляду майбутнього розмщення такого виду економiчноï дiяльностi як пос-луги, то найкращi трудовi ресурси, як щодо кiлькостi, так i щодо якост мо-жуть запропонувати тшьки найбiльшi мiста - центри освiти. Своею чергою, регюни типово аграрнi, де не було значного розвитку промисловост^ мають значно меншу чисельнiсть трудових ресурсiв. Особливо це стосуеться розмь щення промисловост та послуг, якщо на цш територiï немае освiтнix закла-дiв. По-друге, на зростання ролi трудових ресурЫв, як чинника розмiщення економiчноï дiяльностi, впливае емiграцiя населення iз Заxiдного регiону. У рiзниx секторах економжи зростае дефiцит квалiфiкованиx пращвниюв у зв'язку з емiграцiею.
О^м величини трудових ресурсiв, важлива також 1хня структура. За-лежно вщ запланованих iнвестицiй, iнвестицiйна привабливiсть цiеï територiï залежить вiд рiзниx характеристик трудових ресурЫв. Головною категорiею, ютотною для бiльшостi iнвесторiв, е чисельшсть цих ресурсiв, доступних на територй, звщки можна до1хати до мюця локалiзацiï розмiщення запланова-ного шдприемства. Ця чисельнiсть зумовлюе можливу юльюсть мiсць працi та посередньо впливае на вартють працi. Пiд час ощнювання чисельностi трудових ресурсiв залежно вiд виду запланованих iнвестицiй (промисловють, послуги), передусiм потрiбно звернути увагу на чисельшсть зайнятих у дано-му видi економiчноï дiяльностi. Щ зайнятi мають належну квалiфiкацiю та досвщ. Важливо, що для потенцшного роботодавця, цi властивостi завжди позитивно ощнювались на ринку працi.
Ощнюючи чисельнiсть трудових ресурсiв, потрiбно проаналiзувати також кiлькiсть безробiтниx. Велика чисельшсть безробгтних знижуе очiку-вання високих зарплат, що дае змогу зменшити вартють виконаноï працi. Крiм зниження рiвня безробiття, яке спостерiгалося у областях, потрiбно вiд-значити, що воно мае структурний характер, - що випливае з невщповщнос^
попиту i ^опозици poбoчoï cили у cфepi володшня певними нaxилaми, до^ вщом та вмшням. Oтжe, тpyдoвий потенщал perio^ визнaчaeтьcя наявними тpyдoвими pecypcaми пeвнoï тepитopiï, зайнятими у економщ, та незайнятою ïx чacтинoю. ^и цьому тpeбa poзглянyти зaйнятi тpyдoвi pecypcи у cфepi ма-тepiaльнoгo виpoбництвa та у нeвиpoбничiй cфepi як у дepжaвнoмy, так i у ^иватному ceктopax eкoнoмiки. Oтжe, до тpyдoвoгo пoтeнцiaлy peгioнy тpe-ба вiднecти тaкi cклaдoвi, як зайняте на^лен^, чacткoвo незайняте на^лен-ня, випycкникiв cepeднix шкш, етуденпв cтapшиx кypciв та випycкникiв BH3, випycкникiв пpoфтexyчилищ. Для виcoкиx тexнoлoгiй пoтeнцiaлoм e зaйнятi i бeзpoбiтнi дoктopи i кандидати наук з тexнiчнoю ocвiтoю. Гpoшoвa oцiнкa тpyдoвoгo пoтeнцiaлy eквiвaлeнтнa до витpaт на фopмyвaння тpyдoвиx pecyp-ciв ^отягом вcьoгo чacy вщ нapoджeння до кшця тpyдoвoгo пepioдy, у rapo-щеному вapiaнтi вapтicть тpyдoвиx pecypciв вимipюeмo чepeз показник зapo-бiтнoï плати.
Hacтyпним чинником, що впливae на пpивaбливicть тpyдoвиx pecypciв для потенцшного iнвecтopa, e величина нaдxoджeння кaдpiв з вщповщною тдготовкою. У випадку poзмiщeння пpoмиcлoвoï дiяльнocтi ютотним чинником e нaявнicть випуотниюв пpoфтexyчилищ та тexнiкyмiв.
У випадку щ^аз то iнтeнcивнiшиx нaдxoджeнь в peгioн iнвecтицiй пoв,язaниx 1з poзмiщeнням цeнтpiв ayтcopciнгy eкoнoмiчниx пpoцeciв, важли-вою e не тшьки чи^льт^^ випycкникiв BH3 загалом, але пepeдyciм велика чиceльнicть випycкникiв пeвнoï сте^альноеи, як додатково володдать шо-земними мовами. Таю умови можуть виконати лише декшька найбгльшта oc-вiтнix цeнтpiв peгioнy. Також poзмiщeння виду eкoнoмiчнoï дiяльнocтi вдоо-киx тexнoлoгiй залежить значною мipoю вщ piдкicниx xapaктepиcтик тpyдo-виx pecypciв, пoв,язaниx з виcoкoю кoнцeнтpaцieю фaxiвцiв пeвнoï гpyпи, нaйчacтiшe з тexнiчнoю ocвiтoю. У цш cфepi важливою e також ^опозищя пpaцiвникiв, що мають науковий етушнь кандидата чи дoктopa наук. Тaкi ви-моги задовольняють лише pинки пpaцi нaйбiльшиx мют або тepитopiй, що знaxoдятьcя peлятивнo близько вщ ниx i забезпечен галузевими науково-до^ лщними iнcтитyтaми або цeнтpи poзвиткy пiдпpиeмcтв.
Ha ^иваблив^ть тpyдoвиx pecypciв для пoтeнцiйниx iнвecтopiв, в oc-новному у гaлyзяx пocлyг та виcoкиx тexнoлoгiй впливae також якicть тиx pe-cypciв. Oкpiм вмшь пoв,язaниx 1з oдepжaнoю ocвiтoю, якicть тpyдoвиx pecyp-Ыв oпocepeдкoвaнo визнaчae також piвeнь eкoнoмiчнoï aктивнocтi та шщаль-нoï активноеи нaceлeння пeвнoï тepитopiï. Bиcoкий piвeнь eкoнoмiчнoï ак-тивнocтi збiльшye вipoгiднicть знайдення пpaцiвникiв з дocвiдoм ведення не-вeликиx фipм у мюцевому cepeдoвищi. Ця гpyпa людей вoлoдie cпeцифiчни-ми знаннями та контактами, недоетупними для зoвнiшнix iнвecтopiв. цього, виcoкий piвeнь пiдпpиeмництвa cвiдчить пpo cxильнicть до pизикoвиx шщатив i caмocтiйнocтi. Це e цшт навики з погляду вимог cyчacнoгo pинкy пpaцi. Bиcoкий piвeнь coцiaльнoï aктивнocтi фopмye, як i економ!чна актив-нicть, xapaктepиcтики pинкy npaui. Дiяльнicть у нeypядoвиx opгaнiзaцiяx ча-coм дae змогу здобуття уншального дocвiдy, який можна викopиcтaти у ^о-фeciйнiй площищ. Coцiaльнa активнють e також виpaжeнням будови шщаль-
ного кашталу, високий рiвень якого безперечно полегшуе розвиток спiвпрацi помiж пiдприемствами, покращуе функцюнування колективiв i пiдвищуе ïx-ню ефективнiсть.
Стан здоров'я населення, ще один з чинниюв, яю потрiбно аналiзува-ти, вiн формуе швестицшну привабливiсть у сферi трудових ресурЫв. Хороший стан здоров'я дае змогу краще використовувати трудовi ресурси, що зменшуе втрати, пов'язаш iз вiдсутнiстю через хворобу. Опосередковано вш свiдчить також про iншi аспекти iнвестицiйноï привабливостi, такi як функщ-онування соцiальниx послуг (охорона здоров'я), рiвень забруднення довкiлля чи рiвень соцiальниx патологiй. Стан здоров'я найкраще вимiряти таким ш-дикатором-показником, як рiвень смертностi немовлят.
Одним iз головних чинникiв, вирiшальним щодо iнвестицiйноï при-вабливостi територiï регюну, е транспортна доступшсть. Про рiвень тран-спортноï доступностi свiдчить здебшьшого географiчне розташування регь онiв, а також забезпечення складовими транспортноï шфраструктури. Перший iз згаданих чинниюв вирiшуе частково форму iншого, впливаючи на довжину мережi дорiг та залiзничниx лiнiй, а також щшьшсть транспортних вузлiв (розв'язок). Окрiм юльюсного аспекту також важливою е яюсть ш-фраструктури. З погляду потенцшного iнвестора, враховуються споживчi характеристики транспортноï мережi, якi впливають на час i кошти перевезень товарiв та пасажирiв. Потрiбно зауважити, що вони змшюються залежно вiд виду запланованого починання, тобто виду дiяльностi, вибраноï iнвестором. У випадку вкладання iнвестицiй у промисловiсть, ключову роль вщграе ширше розумiння поняття кошт1в транспортування виробленоï продукци, враховуеться час, вартють транспорту, термiновiсть доставки. Застосування методу промислового виробництва, коли оптимiзуеться використання запа-сiв, потребуе термшового постачання ключових елементiв. У цьому випадку регюн з погано розвиненою шляховою та залiзничною iнфраструктурами не мае шанЫв, а превалюючими стають регiони з високою транспортною дос-тупнiстю. Своею чергою, для швестицш у секторах послуг та високих техно-логiй, звичайно важливiшу роль вщграе час у дорозi, зумовлений яюстю за-лiзничноï мережi, доступшстю до мiжнародного аеропорту, наявнiстю перевезень (залiзничниx i повiтряниx), а також принаймш, доступнiсть через ав-томобiльнi дороги.
Табл. 2. Система показникв оргашзаци мотторингу оцшки економiчного
чотенц'шлу регюну для визначення його швестицшно'1 привабливостiрегюну
Критери оцшки Напрямки ощнки Показники
Потенщал основних засоб1в Стан та як1сть основних засоб!в 1) основн1 засоби сшьського господарства, млн грн
2) р!вень зносу основних засобiв сшьського господарства, %
3) основт засоби промисловосп, млн грн
4) р!вень зносу основних засобiв промисловост1. %
5) основт засоби буд!вництва, млн грн
6) р!вень зносу основних засоб!в будiвництва, %
7) основт засоби сфери ринкових послуг, млн грн
8) р1вень зносу основних засоб1в сфери ринкових послуг, %
9) основт засоби сфери неринкових послуг, млн грн
10) р1вень зносу основних засоб1в сфери неринкових послуг, %
11) основт засоби у населення, кшьшсть вантажних та лег-кових автомобшв в особистш власност1, тис.
Структура основних засоб1в 1) будинки, споруди та передавальт пристро!, %
2) машини та обладнання, %
3) транспорта засоби, %
4) шструменти, прилади, швентар, %
5) шш1 необ1гов1 матер1альт активи, шш1 основт засоби, %
Ефектив-тсть використання основних засо-б1в 1) фондоввддача основних засоб1в сшьського господарства, грн
2) фондоввддача основних засоб1в промисловост1, грн
3) фондоввддача основних засоб1в буд1вництва, грн
4) фондоввддача основних засоб1в сфери ринкових послуг, грн
5) фондоввддача сфери основних засоб1в неринкових послуг, грн
Трудовий потенщал Зайнят1 трудов1 ресурси 1) зайняи у галуз1 сшьського господарства, тис. ос1б
2) зайнят1 у галуз1 промисловост!, тис. ос1б
3) зайнят1 у галуз1 буд1вництва, тис. ос1б
4) зайнят1 у сфер1 ринкових послуг, тис. ос1б
5) зайняи у сфер1 неринкових послуг, тис. ос1б
6) зайнят з вченим ступенем у сфер1 техтчних наук, тис. ос1б
Попит на робочу силу за галузями еко-номши 1) попит на робочу силу у галуз1 сшьського господарства, тис. ос1б
2) попит на робочу силу у галуз1 промисловост1, тис. ос1б
3) попит на робочу силу у галуз1 буд1вництва, тис. ос1б
4) попит на робочу силу у сфер1 ринкових послуг, тис. ос1б
5) попит на робочу силу у сфер1 неринкових послуг, тис. ос1б
Вившь-нення за галузями економ1ки 1) вившьнення у галуз1 сшьського господарства, тис. ос1б
2) вившьнення у галуз1 промисловост1, тис. ос1б
3) вившьнення у галуз1 буд1вництва, тис. ос1б
4) вившьнення у сфер1 ринкових послуг, тис. ос1б
5) вившьнення у сфер1 неринкових послуг, тис. ос1б
Безробгтт 1) чисельтсть безробгтних, тис. ос1б
2) чисельтсть безроб1тних з вченим ступенем у галуз1 техтчних наук, тис. ос1б
Випускни-ки 1) випускники середтх шкш, тис. ос1б
2) випускники профтехучилищ, тис. ос1б
3) випускники ВНЗ, тис. ос1б
Студенти 1) студенти старших курс1в ВНЗ, тис. ос1б 2) студенти старших курс1в профтехучилищ, тис. ос1б
Ефектив-тсть використання трудо-вих ресур-с1в 1) продуктивтсть пращ у галуз1 сшьського господарства, грн/зайнятого
2) продуктивтсть пращ у галуз1 промисловосп, грн/зайнятого
3) продуктивтсть пращ у галуз1 буд1вництва, грн/зайнятого
4) продуктивтсть пращ у сфер1 ринкових послуг, грн/зайнятого
5) продуктивтсть пращ у сфер1 неринкових послуг, грн/зайнятого
Осв1че-тсть трудового потенщалу 1) штатт пращвники, що мали вищу освгту у галуз1 сшьсь-кого господарства, тис. ос1б
2) штатт пращвники, що мали вищу освгту у галуз1 промис-ловост1, тис. ос1б
3) штатт працiвники, що мали вищу освiту у галузi будiв-ництва, тис. ошб
4) штатнi пращвники, що мали вищу освiту у сферi ринкових послуг, тис. ошб
5) штатнi працiвники, що мали вищу осв^ у сферi неринко-вих послуг, тис. осiб
Вартiсть трудового потенщ-алу 1) зароб^на плата найманих працiвникiв у галузi сiльського господарства, грн
2) зароб^на плата найманих працiвникiв у галузi промисло-востi, грн
3) зароб^на плата найманих працiвникiв у галузi будiвниц-тва, грн
4) зароб^на плата найманих працiвникiв у сферi ринкових послуг, грн
5) зароб^на плата найманих працiвникiв у сферi неринкових послуг, грн
Приро-доресур-сний по-тенцiал Потенцiал земельних ресурсiв 1) земельт ресурси, тис. га
2) землi сiльськогосподарського призначення, тис. га
3) сшьськогосподарсьш угiддя, тис. га
4) ршля, тис. га
5) пасовища, тис. га
6) лши та вкрит! лiсом плошi, тис. га
7) забудоват землi, тис. га
8) землi пiд водою, тис. га
Потенщал енергоре-сурсiв ви-добувних 1) видобуток вугшля, тис. т
2) видобуток природного газу, млн м 3
3) видобуток нафти сиро!, тис. т
4) видобуток торфу, тис. т
Потенщал водних ре-сурсiв 1) забiр води, млн м3
2) внутршт води
Потенцiал деревин-них ресур-сiв загот!вля деревини, тис. м3
Потенцiал рекре-ацiйних ресурсiв 1) площа закршлених мисливських угiдь, тис. га
2) протяжтсть рiчок, площа озер, км, тис. га
3) наявтсть лшово! плошi, тис. га
4) площа прських ландшафтiв, тис. га
Потенцiал ефектив-ного вико-ристання енергоре-сурсiв 1) енергоемтсть у галузi сiльського господарства, т умовно-го палива /тис. грн продукцй
2) енергоемнiсть у галузi промисловост!, т умовного палива /тис. грн продукцй
3) енергоемтсть у галузi будiвництва, т умовного палива /тис. грн продукцй
4) енергоемтсть у галузi транспорту i зв'язку, т умовного палива /тис. грн продукцй
Для вибору розмщення швестицш дуже важливо проанашзувати фь нансов1 показники швестицшно! привабливосп галузей регюну. До фшансо-вих показниюв, що характеризують певш напрямки функщонування шд-приемств галуз1, зокрема, належать:
1. Необйов1 та обйов1 активи шдприемств галузь Збшьшення актив1в цього суб'екта господарювання вщбуваеться через надходження кошт1в вщ продажу майна, товар1в { послуг (без ПДВ) за розрахунковий перюд. Отже, динамжа зростання актив1в св1дчить про усшшшсть господарювання на шд-приемствах галузь
2. Чистий грошовий потж, р1зниця м1ж загальною сумою валового доходу та сумою валових витрат становить чистий грошовий потж. Це один з найважливших показниюв фшансового стану шдприемства. Якщо значения чистого грошового потоку вщ'емне, це означае, що шдприемство балансуе на меж1 банкрутства. "Наявшсть чистого грошового потоку дае тдприемству можливють сформувати фонди грошових кошт1в для свого подальшого роз-витку". Динамша збшьшення доход1в шдприемств галуз1 свщчить про покра-щення оргашзацй виробництва, наприклад, збшьшення здшснене за рахунок зменшення операцшних витрат свщчить про покращення оргашзацй виробництва, шдвищення технолопчно! дисциплши, зниження матер1альних витрат збшьшення випуску продукцй. (Дохщ шдприемств галуз1 взято як чистий доход, який являе собою р1зницю м1ж вартютю продукцй за цшами й реал1за-цй та повною соб1вартютю).
3. Валова рентабельшсть. Рентабельшсть е показником економ1чно! ефективносп виробництва на шдприемствах галуз1, який комплексно вщоб-ражае використання матер1альних, трудових { грошових ресурЫв. Валову рентабельшсть можна вим1рювати, як вщношення реал1зовано! продукцй без соб1вартосп до реал1зовано! продукцй. Один 1з способ1в вим1рювання р1вня рентабельносп е показник р1вня рентабельносп до поточних витрат - вщно-шення прибутюв до соб1вартосл товарно! або реал1зовано! продукцй.
4. Фшансовий стан шдприемств галуз1 у короткотермшовш перспек-тив1 оцшюеться показниками лжвщносп, що характеризують можливють своечасного { повного здшснення розрахунюв за короткотермшовими зо-бов'язаннями перед контрагентами.
5. Загалом, результатившсть д1яльност1 будь-якого шдприемства може оцшюватися за допомогою абсолютних { вщносних показниюв. 1снуе { вико-ристовуеться система показниюв ефективносп д1яльносл, серед них коефь щент рентабельносп реал1зовано! продукцй - рентабельшсть продаж1в.
Табл. 3. Система показникв оргашзацй мошторингу рiвня фшансового
розвитку за галузями регюну
Критерiï оц1нки Напрямки оцшки Показники
Розвиток ефективносп управ-л1ння коштами в1д продажу майна, то-варiв i послуг з ме- Динамiка збiльшення активlв у галузях регюну 1) динамша основаних засобiв пiдприемств сiльського господарства
2) динамша основаних засобiв шдприемств промисло-востi
3) динамiка основаних засобiв пiдприемств будiвництва
4) динамша основаних засобiв пiдприемств галузi тор-гiвлi i ремонту
5) динамша основаних засобiв пiдприемств транспорту i зв'язку
тою зб1ль-шення акти-в1в п1д-приемств 6) динам1ка об1гових актив1в тдприемств с1льського господарства
7) динам1ка об1гових актив1в п1дприемств промисловосп
8) динам1ка об1гових актив1в п1дприемств буд1вництва
9) динам1ка об1гових актив1в п1дприемств галуз1 торг1вл1 1 ремонту
10) динам1ка об1гових актив1в п1дприемств транспорту 1 зв'язку
Розвиток ефектив-ност1 управ-л1ння з метою зб1ль- шення доход1в п1д-приемств Динам1ка збшьшення доход1в у галузях ре-г1ону 1) динам1ка доход1в тдприемств сшьського господарства, грн
2) динам1ка доход1в п1дприемств промисловост1, грн
3) динам1ка доход1в п1дприемств буд1вництва, грн
4) динам1ка доход1в тдприемств галуз1 торг1вл1 1 ремонту, грн
5) динам1ка доход1в тдприемств транспорту 1 зв'язку, грн
Розвиток ф1нансово-го стану п1д-приемств галуз1 Динам1ка зб1льшення валово!рен-табельност1 у галузях регюну 1) динам1ка валово! рентабельност1 п1дприемств сшьського господарства, грн
2) динам1ка валово! рентабельност1 п1дприемств промис-ловост1, грн
3) динам1ка валово! рентабельност1 п1дприемств буд1в-ництва, грн
4) динам1ка валово! рентабельност1 п1дприемств галуз1 торг1вл1 1 ремонту, грн
5) динам1ка валово! рентабельност1 п1дприемств транспорту 1 зв'язку, грн
Динам1ка збшьшення чисто! рен-табельност1 у галузях регюну 1) динам1ка чисто! рентабельност1 п1дприемств сшьського господарства, грн
2) динам1ка чисто! рентабельност1 п1дприемств промис-ловост1, грн
3) динам1ка чисто! рентабельност1 п1дприемств буд1в-ництва, грн
4) динам1ка чисто! рентабельност1 п1дприемств галуз1 торг1вл1 1 ремонту, грн
5) динам1ка чисто! рентабельност1 п1дприемств транспорту 1 зв'язку, грн
Динам1ка зб1льшення загально! л1кв1дност1 у галузях регюну 1) динам1ка загально! л1кв1дност1 п1дприемств сшьського господарства, грн
2) динам1ка загально! л1кв1дност1 п1дприемств промис-ловост1, грн
3) динам1ка загально! л1кв1дност1 п1дприемств буд1вниц-тва, грн
4) динам1ка загально! л1кв1дност1 п1дприемств галуз1 торг1вл1 1 ремонту, грн
5) Динам1ка загально! л1кв1дност1 п1дприемств транспорту 1 зв'язку, грн
Динам1ка збшьшення швидко!' л1кв1дност1 у галузях регюну 1) динам1ка швидко! л1кв1дност1 п1дприемств сшьського господарства, грн
2) динам1ка швидко! л1кв1дност1 п1дприемств промисло-вост1, грн
3) динам1ка швидко! л1кв1дност1 тдприемств буд1вниц-тва, грн
4) динамiка швидко! лiквiдностi шдприемств галузi тор-гiвлi i ремонту, грн
5) динамша швидко! лшввдносп пiдприемств транспорту i зв'язку, грн
Розвиток результативности дь яльносп пд-приемств галузi Ефектив-тсть дiяль-ностi пвд-приемств галузi 1) динамша фiнансового результату шдприемств сшьсь-кого господарства у реалiзованiй продукцi!, %
2) динамiка фшансового результату шдприемств про-мисловостi у реалiзованiй продукцi!, %
3) динамша фiнансового результату пiдприемств будiв-ництва у реалiзованiй продукцi!, %
4) динамша фiнансового результату пiдприемств галузi торгiвлi i ремонту у реалiзованiй продукцi!, %
5) динамiка фшансового результату шдприемств транспорту i зв'язку у реалiзованiй продукцi!, %
Результа-тивтсть кадрово! полiтики на пд-приемствах Ефектив-нiсть кадрово! полпики на шдприемствах галузi 1) динамша зайнятост! на шдприемствах сшьського господарства
2) динамша зайнятост! на пiдприемствах промисловостi
3) динамша зайнятост! на пiдприемствах будiвництва
4) динамiка зайнятост! на шдприемствах галузi торгiвлi i ремонту
5) динамша зайнятост! на пiдприемствах транспорту i зв'язку
Результатившсть технолопч-ного, тех-нiчного та оргашза-цiйного рiв-ня на пвд-приемствах Ефектив-нiсть вико-ристання матерiалiв 1) динамiка матерiалоемностi на пiдприемствах сшьсь-кого господарства
2) динамша матерiалоемностi на шдприемствах промис-ловостi
3) динамiка матерiалоемностi на пiдприемствах будiв-ництва
4) динамша матерiалоемностi на пiдприемствах галузi торгiвлi i ремонту
5) динамша матерiалоемностi на пiдприемствах транспорту i зв'язку
Ефектив-нiсть вико-ристання енергй 1) динамiка енергоемностi на пiдприемствах сiльського господарства
2) динамша енергоемносп на пiдприемствах промисловост
3) динамiка енергоемност на шдприемствах будiвництва
4) динамiка енергоемностi на шдприемствах галузi тор-гiвлi i ремонту
5) динамiка енергоемностi на пiдприемствах транспорту i зв'язку
Стан фшан-сово! сфери пд-приемств Ефектив-нiсть робо- ти шдприемств гал блузi Викорис-тання пiльг 1) динамша частки податшв у доходах ввд продажу на пiдприемствах сшьського господарства
2) динамша частки податшв у доходах вiд продажу на шдприемствах промисловост
3) динамiка частки податшв у доходах вiд продажу на шдприемствах будiвництва
4) динамша частки податшв у доходах ввд продажу на шдприемствах галузi торгiвлi i ремонту
5) динамiка частки податшв у доходах вiд продажу на шдприемствах транспорту i зв'язку
Показники розвитку переважання надходжень над витратами / необiговi ак-тиви
1нвестиц1! / переважання надходжень над витратами
1нвестиц1! / амортизац1я
1нвестиц1! / активи
1нвестиц1! / необ1гов1 активи
зростання продуктивност1 прац1 / зростання зароб1тних плат
Ще один аспект швестицшно! привабливосп, який потр1бно розгляну-ти швестору шд час вибору розмщення швестицш, 1 який вдосконалюе ви-б1р, це еколопчний аспект галузей регюну. Окрем1 дослщники пропонують враховувати варт1сть придбаних лщензш на емшю шюдливих речовин [3, 169]. До еколопчних показниюв, що характеризують напрямки функцюну-вання тдприемств галуз1, з метою захисту довкшля пропонумо таю (див. табл. 4):
Табл. 4. Система показникв оргашзаци мошторингу ощнки рiвня екологiчноi _ефективностi функцюнування тдприемств за галузями регюну_
Критер1! ощнки Напрямки ощнки Показники
Розвиток ефектив-ност1 управл1ння захистом довкшля Платеж1в за забруднен-ня довкшля п1д-приемства-ми 1) нараховано еколопчних платеж1в за забруднення нав-колишнього природного середовища п1дприемствами сшьського господарства
2) нараховано еколопчних платеж1в за забруднення нав-колишнього природного середовища тдприемствами промисловост1
3) нараховано еколопчних платеж1в за забруднення нав-колишнього природного середовища п1дприемствами буд1вництва
4) нараховано еколог1чних платеж1в за забруднення нав-колишнього природного середовища тдприемствами галуз1 торг1вл1 1 ремонту
5) нараховано еколопчних платеж1в за забруднення нав-колишнього природного середовища тдприемствами транспорту 1 зв'язку
Витрати на охорону навколиш-нього природного се-редовища у рег1он1 1) витрати на охорону навколишнього природного середовища, грн
2) зокрема каттальт 1нвестиц1! на охорону навколишнього природного середовища, грн
3) зокрема каттальт 1нвестиц1! на каттальний ремонт засоб1в природоохоронного призначення у грн
4) частка витрат на охорону навколишнього природного середовища за рахунок кошт1в Держбюджету, %
Еколог1чна ситуац1я у регют, та стан довкшля Стан довкшля та заходи його покращення 1) варт1сть квот на ем1с1ю шквдливих речовин, грн
2) викиди шк1дливих речовин у атмосферне пов1тря ста-ц1онарними джерелами забруднення с1льського господарства, т
3) викиди шк1дливих речовин у атмосферне пов1тря ста-ц1онарними джерелами забруднення промисловост1, т
4) викиди шк1дливих речовин у атмосферне пов1тря ста-ц1онарними джерелами забруднення буд1вництва, т
5) викиди шквдливих речовин у атмосферне пов^я ста-цюнарними джерелами забруднення дiяльностi транспорту i зв'язку, т
6) загальний обсяг витрат на впровадження природоохо-ронних заходiв, грн
Тшьки шсля одержання синтетичних показниюв, штегрального шдек-су р1вня економ1чного розвитку регюну, штегрального шдексу оцшки еконо-м1чного потенщалу регюну для визначення швестицшно! привабливосл регь ону, штегрального шдексу р1вня фшансового розвитку за галузями регюну, розрахованих на основ1 показниюв, перел1чених у табл. 1-4, потенцшний ш-вестор може шсля пор1вняння цих синтетичних показниюв у р1зних регюнах за певний перюд здшснити виб1р якнайкращого вкладення швестицш у певну галузь певного регюну.
Лггература
1. Крайник О. Економ1чний розвиток репону : монограф1я / за ред. акад. М.1. Дол1ш-нього. - Л. : Вид-во "ЛЬа-Прес", 2002. - 294 с.
2. Герасимчук З.В. Фшансовий менеджмент : навч. поабн. / З.В. Герасимчук, 1.М. Ва-хович. - Луцьк : Вид-во "Надстир'я", 2004. - 517 с.
3. Крупка МЛ. Фшансово-кредитний мехашзм шновацшного розвитку економши Украши. - Льв1в : Вид. центр Льв1вського НУ 1м. 1вана Франка, 2001. - 608 с.
УДК 336.77.01 Acnip. Ю.М. Лазебна1 - Чернтвський державний
технологiчний умверситет
Л1ЗИНГОВИЙ КЛ1МАТ В yKPAÏHI
Дослiджено стан лiзингового ринку в Укрш'ш. Виявлено чинники, яю вплива-ють на його розвиток. Встановлено, що правовi та податковi проблеми потребують вирiшення на законодавчому рiвнi та полягають у приведены податкових умов подь лу лiзингу на фiнансовий та операцшний до бухгалтерських; зменшення податкового навантаження на учасниюв лiзингових операцiй шляхом звшьнення вiд оподаткуван-ня лiзингових платеж1в податком на додану вартють; активна участь держави у фь нансовiй пiдтримцi лiзингових вiдносин.
Ключов1 слова: лiзинг, лiзинговий клiмат.
Post-graduate Yu.M. Lazebna - Chernigiv state technology university Leasing climate in Ukraine
The article explored the state leasing market in Ukraine. There are factors that influence its development. It is set that legal and tax problems need decision at legislative level and consists in bringing of tax terms of division of leasing around to financial and operation to book-keeping; diminishing of the tax loading on the participants of leasing operations by tax exemption leasings payments by a tax value-added; active voice of the state is in sponsorship of leasings relations.
Keywords: leasing, leasing climate
Вступ. Лгзинг e одним i3 головних важел1в оновлення матер1ально-техшчного стану шдприемств у багатьох крашах свгту. Першу лiзингову угоду було зареестровано в Сполучених Штатах Америки у 1952 р. Y Захщнш
1 Наук. керiвник: доц. В.С. Лень, канд. екон. наук - Чершпвський ДТУ, м. Чершпв
