CC BY
19
Т.В. Уманець
ПРОБЛЕМИ ОЦ1НЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1 НА РЕГЮНАЛЬНОМУ Р1ВН1
У сучасних умовах реформування та трансформаций соцiально-економiчного ладу в Укра'ж ключовою ланкою е питання перспективного розвитку промислового виробництва репону (мiста чи району певного репону), його структурноi перебудови та модершзацп, активiзацГi сощально'].' сфери та територiального розвитку. Це пов'язано з тим, що постiндустрiальна
трансформащя укра'шського суспiльства стане можливою лише при умовi вiдновлення та набуття Украшою повномасштабного статусу
високошдустрiальноi держави, економiка яко1, i в першу чергу п промисловий комплекс, характеризуеться наступними ознаками:
динамiчним розвитком, що мае стабiльнi темпи приросту виробництва;
переважанням у структурi виробництва продукцп наукоемних, високотехнологiчних галузей
промисловостi, яю вiдповiдають свiтовим стандартам якостi та мають високий рiвень конкурентоспроможностi;
високим рiвнем техшчно'].' та технолопчно'].' озброеносп виробництва, яка забезпечуе його вщносно низьку енерго-, матерiало- та ресурсоемнють, помiрний чи незначний техногенний тиск на довкшля;
активним впливом виробництва на соцiальну сферу та територiальний розвиток, якi забезпечують висок стандарти життя населення [1, 34].
Таким чином, набуття промисловим комплексом Украши
високоiндустрiалiзованих ознак повинно
розглядатися сьогодш як основна мета цього розвитку. Досягнення ще'1 мети в межах Украши повинно грунтуватися на вщповщних трансформацiйних процесах у промисловосп окремих регiонiв.
Проблему визначення рiвнiв розвитку промисловостi регiонiв краши розглядали таю вчеш, як 1.О. Горленко, С.Н. Маслюк, В.А. Поповкш, Г.П. Пщгрушний, Л.П. Руденко, та ш. Але всi цi дослiдження носять суттево географiчно-економiчний аспект [2-5]. Всю сукупнють пiдходiв у цих дослщженнях можна умовно роздiлити на двi групи:
атрибутивно-синтизуючий пiдхiд, який передбачае формування великого масиву показниюв, що характеризують рiзнi аспекти розвитку промисловосп чи окремих 11 галузей, з наступним 1х зведенням в единий iнтегральний показник розвитку;
iндикативно-результуючий пiдхiд, який базуеться на застосуванш одного чи декшькох iндикативних за своею суттю показникiв, що вiдображають досягнутий рiвень розвитку промисловостi або окремих и галузей в регiонi. Як свiдчить мiжнародний досвiд, саме цей пiдхiд застосовують в роботах мiжнародних шституцш. На наш погляд, саме шдикативно-результуючий пiдхiд
доцiльно використовувати при дослщженш розвитку промисловостi регiонiв. Це пов'язано також з тим, що формування ринково! економши потребуе розробки нових систем i методiв управлiння та оргашзацп 1х ефективного функцiонування. Ринковi
© Уманець Тетяна Василiвна - кандидат eKOHOMi4Hm наук. Державний економiчний унiверситет, Одеса.
ISSN 1562-109X
умови передбачають не послаблення, а, навпаки, посилення державного управлшня, що пояснюсться бiльш складним змiстом економiчних та сощальних процесiв, якi вiдбуваються в житп суспiльства. Тому комплексна, об'ективна оцiнка результатiв економiчного розвитку е передумовою ефективного управлiння i мае бути складовою частиною управлшсько'1 дiяльностi на всiх рiвнях - вщ пiдприемств та 1'х структурних пщроздшв до органiв державного управлiння. Вона дае основу не тшьки для вибору стратеги i обгрунтування управлшських рiшень, але й для перевiрки 1'хньо'1 дiевостi та результативностi. Останшм часом у мiжнароднiй та нацюнальнш практицi управлшсько'1 дiяльностi широкого застосування для дiагностики об'ектiв управлiння набули рейтинги. У первюному значеннi рейтинг - це ощнка вагомостi, масштабносп, популярностi кого- або чого-небудь [6, 256]. У бшьш широкому плаш пiд рейтингом розумiють iерархiчну систему, де мiж об'ектами за певними принципами встановлено якiсне вщношення переваги i визначено 1'х мюце в ранжированому ряду. Об'еднуючи рiзнорiднi
характеристики i властивостi складних економiчних явищ в единий iнтегральний показник, рейтинги забезпечують методолопчну еднiсть усiх складових компонентiв системи i дають можливiсть однозначно ощнювати рiзнi аспекти дiяльностi об'ектiв господарювання та органiв державного управлiння. Визначення рейтингу певного об'екта (краши, регюну, району чи мiста, виду економiчноi дiяльностi, пiдприемства) у загальнiй 1'х сукупностi означае перехiд вiд певно'1 множини ознак, що характеризують цей об'ект, до одше'1 максимально шформативно'1 оцiнки. В
методичному вiдношеннi складнють подiбноi оцiнки полягае в одержаны такого узагальнюючого показника, за допомогою якого можна найбiльш рацiональним способом об'еднати рiзнорiднi за формою i змiстом показники в один - комплексний (синтетичний). Агрегування ознак в одну штегральну ощнку грунтуеться на так званш "теори адитивно'1' щнносп", згiдно з якою цiннiсть цшого
дорiвнюе сумi цiнностей його складових [7, 29]. При цьому головним завданням адитивного агрегування е приведення показниюв ознаково'1' множини, яю рiзняться за змiстом i одиницями вимiрювання, до одше'1' стандартно'1' основи за умови збереження стввщношення мiж ними. 1снують рiзнi тдходи до вибору бази порiвняння при розрахунках узагальнюючих показникiв. "У соцiально-економiчних дослiдженнях, - вiдзначае А.М. Срша, - широко використовуються iнтегральнi ощнки, розрахованi на основi вiдхилень, стандартизованих варiацiйним розмахом з використанням вщповщних формул для стимуляторiв i дестимуляторiв" [7, 30].
Таким чином, в умовах трансформаций економiки Украши, вдосконалення форм i методiв управлiння господарським комплексом потрiбен значно вищий рiвень обгрунтованостi планування
економiчного розвитку регюну. Але недосконалють шформацшно-
аналiтичного забезпечення ускладнюе i уповiльнюе обгрунтування та вибiр конкретних напрямiв господарського розвитку, збшьшуе ймовiрнiсть помилок, що е одшею з основних причин низько'1' ефективностi господарсько'1' дiяльностi. В розробку проблематики, пов'язано'1' з питаннями шформацшного забезпечення та оцiнювання соцiально-економiчного розвитку регюну, значний внесок
зробили украшсью вчеш-економюти: О.М. Алимов, Б.М. Данилишин, М.1. Долiшнiй, С.1. Дорогунцов, С.М. Злупко, М.Д.Лесечко, II. Лукшов, М.Г. Чумаченко та ш. Цим питанням займасться i Кабiнет МЫс^в Украши [8]. Разом Ï3 тим сучасш економiчнi умови вимагають пошуку нових форм i методiв оргашзацй шформацй як комплексу даних та ïx обробки. Сьогоднi державним обласним органам влади необхщно володiти комплексною аналогичною iнформацieю не лише про стан та тенденцй економiчного розвитку пщошчного регiону, але й про регюни-партнери, тобто тi, що входять до сфери ïx стратепчних штереав, економiка яких обумовлюе або вщчутно залежить вiд економiчного розвитку конкретного регюну. Це, передуам, аналгтична iнформацiя, що забезпечуе
обгрунтування економiчноï полiтики кожно'1' з областей (райошв, мiст) -партнерiв i регюну в цшому. Слiд зауважити, що при розробщ системи оцiнюючиx показниюв треба, перш за все, керуватись кшцевою метою дослiдження та якюним змiстом економiчниx явищ, що характеризують стан об'ектiв управлiння.
1з метою визначення розвитку промисловосп регiону доцшьно застосовувати спецiальнi iндекси, якi дають кiлькiсну характеристику виробничого i трудового потенщалу промислових пiдприемств, розвитку тдприемництва у промисловiй сферi, швестицшно'1' та шновацшно'1' привабливостi ще'1' галузi
[9, 11-18]. Використання цих шдекав забезпечуе обгрунтованють i
методологiчну коректнiсть порiвнянь розвитку промисловостi окремих мiст та райошв чи певних регюшв Украши, наукове забезпечення систематичних розрахунюв яких буде здiйснюватися в
розрiзi регiонiв Украши чи мют та районiв певного регiону за ушверсальною шкалою. Вона дозволяе виконувати методолопчно коректнi спiвставлення як за штегральним iндексом розвитку промисловостi, так i за груповими iндексами окремих ас-пектiв, що характеризують розвиток цього виду економiчноi дiяльностi. Принциповим моментом такого шдходу до оцшювання розвитку промисловостi е 11 орiентацiя виключно на iнформацiйну базу Державного комггету статистики Украши чи головного управлшня статистики в обласп - даш поточно!' статистики та систематичних вибiркових обстежень.
На концептуальному рiвнi запропонована технологiя розрахунку шдексу розвитку промисловостi регiону передбачае:
1. Системний аналiз проблеми, й структуризащю та представлення у виглядi iерархii.
2. Добiр показникiв регiональноi статистики, що характеризують розвиток промисловосп регюну.
3. Визначення показниюв: стимуляторiв (+), дестимуляторiв (-).
4. Формування шформацшних баз даних.
5. Ранжування показникiв у порядку збшьшення для визначення максимального i мiнiмального значення показникiв.
6. Вибiр максимального (кращого) значення для кожного показника, який характеризуе 1-й блок в побудовi iнтегрального шдексу розвитку промисловосп регiону.
7. Розрахунок часткових шдекав конкретного блоку, що характеризують рiвень певного аспекту дiяльностi промисловостi регiонiв або мют чи райошв певного регюну як вщношення фактичного значення /-го показника для
кожного репону (мюта чи району певного репону) до максимального (кращого) в Укра'ш (у певному регюш), тобто нормування показниюв.
8. Розрахунок добутку часткових шдекав для аналiзу розвитку промисловосп регiонiв у рамках Украши або суми часткових шдекав у рамках певного репону.
9. Розрахунок групових штегральних шдекав, що характеризують певнi аспекти розвитку промисловостi:
репону за формулою середньо'' геометрично'' часткових шдекав, що входять до певно'1 групи (блоку);
мiста чи району певного репону за формулою середньо'1 арифметично'' просто'' часткових iндексiв, що входять до певно'1 групи (блоку).
10. Розрахунок штегрального iндексу розвитку промисловосп репону (мют та райошв певного регiону) за формулою середньо'1 геометрично'1 з групових iнтегральних шдекав, що характеризують основнi аспекти розвитку промисловосп.
11. Ранжування регюшв (мют та райошв певного репону) за штегральним шдексом розвитку промисловостi.
Слщ зауважити, що, на наш погляд, для оцшювання розвитку промисловостi репону (мют та райошв певного репону) стовщсотково аналогом недоцшьно брати методику ООН шдексу розвитку людського потенщалу. Це пов'язано з трудомiстким процесом визначення ваг. Крiм того, у практичних розрахунках для репону ( мют чи райошв певного репону), що мае мЫмальне значення показника з окремого аспекту дiяльностi, за методикою ООН коефщент буде дорiвнювати "0", а це суперечить його економiчному змюту, а з максимальним значенням - у знаменнику коефщента з'являеться "0", i розрахунок його
втрачае змют. Таким чином, за базовий рiвень можна приймати рiзнi показники: нормативи, iншi рацiональнi норми, а при 'хнш вiдсутностi - середш чи кращi (максимальнi чи мЫмальш) досягнутi показники в окремих регюнах (мiстах чи районах певного репону). Для позитивних явищ (стимуляторiв) кращим доцiльно вважати максимальне значення, а для негативних (дестимуляторiв) -мЫмальне. У тих випадках, коли аналiзуються негативнi явища й оцшюеться 'хнш вплив на розвиток промисловосп в регюш (мiстi чи райош певного регiону), частковi iндекси, що характеризують рiвень розвитку окремих видiв дiяльностi промислових
пiдприемств, чи факторiв, що впливають на економiчну дiяльнiсть, повиннi виступати зворотнiми величинами, тобто розраховуватися вщношенням
мiнiмального значення (нормативу) до фактичного. У такому випадку буде дотримана порiвняннiсть коефiцiентiв, що розраховуються. Метод розрахунку ступеня вщповщносп кожного iз аспектiв, що характеризують розвиток промисловосп репону (мюта чи району певного репону) виходячи з нормативiв або ращональних норм виробництва, прийнято називати нормативним, а виходячи з кращих динамiчних чи територiальних цшьових показниюв -умовно-нормативним.
Таким чином, ¡нтегральний гндекс розвитку промисловост1 регюну (м1ста чи району певного регюну) розраховуеться на основi наступних п'яти групових штегральних шдекав, що характеризують основш аспекти промислового розвитку: оргашзаци промислового виробництва; рiвня iндустрiалiзованостi; швестицшно'].'
дiяльностi в промисловостi;
промислового виробництва; економiчноï' ефективностi промисловостi; ступеня та
особливостей адаптаци промислового виробництва до ринкових умов функцiонування.
Груповий штегральний iндекс, що характеризуе органiзацiю промислового виробництва в регюш (мiстi чи райош певного регiону), доцiльно розраховувати за наступними показниками:
кшькють промислових пiдприемств: зростання 1'х кшькосп свiдчить про формування сприятливих умов для розвитку промисловосп;
кiлькiсть промислових пiдприемств на 10 тис. наявного населення;
питома вага промислових тдприемств недержавного сектора.
Груповий штегральний шдекс, що характеризуе рiвень
iндустрiалiзованостi, вiдображае стутнь зорiентованостi господарства областей (мiст та райошв) на промислове виробництво та його потенцшш масштаби. В якост виxiдниx iндикативниx показникiв для розрахунку рiвня iндустрiалiзованостi слiд використовувати наступш показники:
питома вага середньорiчноï кшькосп найманих пращвниюв у промислових пщприемствах у загальнiй середньорiчнiй кiлькостi найманих пращвниюв регiону (мiста або району певного регюну) у вщсотках: характеризуе мiру залученостi робочо! сили у промисловють регiону (мiста або району певного регюну);
питома вага середньорiчноï вартост основних промислово-виробничих
засобiв у загальнiй середньорiчнiй вартостi основних засобiв регiону (мюта або району певного регiону) у вщсотках: характеризуе мiру залученостi основних промислово-виробничих засобiв у промисловiсть регюну (мюта або району певного регюну).
Груповий штегральний шдекс швестицшно! дiяльностi в промисловосп
регюну (мюта чи району) розраховуеться за показниками:
валовi швестици в основний каштал промисловостi: чим вищий ïx сумарний обсяг сьогоднi, тим вищi можливостi промисловостi в майбутньому;
прямi iноземнi швестици в промисловють: потенцшно посилюють розвиток промисловоï дiяльностi, а також вказують на зростання довiри та зацiкавленостi зарубiжниx iнвесторiв до економiчного розвитку промисловоï дiяльностi в регiонi;
обсяг банкiвськиx кредита, наданих у сферу промисловоï дiяльностi, е iндикатором ступеня активностi фшансових структур у забезпеченнi економiчного розвитку промисловосп регюну, ^м того, певним чином вщображае ступiнь довiри банкiрiв щодо сподiвань пiдприемцiв на усшшний розвиток ïx бiзнесу у регюш (мют чи районi);
середньорiчна вартють введених у дiю основних фондiв у промисловостi: даний показник може свщчити про ступiнь готовностi пщприемщв здiйснювати свою промислову дiяльнiсть у регюш (мю^ чи районi) всерйоз i надовго.
Груповий штегральний шдекс, що характеризуе рiвень промислового виробництва, вщображуе досягнутий в процеа функцюнування промисловостi областей (мiст чи райошв) економiчний результат, що формуеться пщ дiею внутрiшнix i зовнiшнix впливiв. Найбiльш адекватно, на нашу думку, економiчну результативнiсть
функцiонування промисловостi регюшв (мiст чи районiв) оцiнювати за допомогою наступно! системи показникiв:
обсяг виробленоï продукцй промисловостi;
питома вага обсягу продукцп, що вироблена у промисловосп, до загального обсягу продукцп та наданих послуг регюну (мюта чи району), яка розраховуеться як стввщношення обсягу продукцп, що створена в промисловосп, до загального обсягу продукцп i робгг регюну (мюта чи району), у вщсотках;
виробництво продовольчих товарiв народного споживання;
виробництво непродовольчих
товарiв народного споживання;
виробництво продовольчих товарiв на душу населення;
виробництво непродовольчих
товарiв на душу населення.
Цi показники певним чином вщображають ступiнь активносп промислових пiдприемств у формуваннi валово'' додано'' вартостi регiону.
Для розрахунку групового iнтегрального шдексу, що характеризуе рiвень економГчно'' ефективносп промисловостi, вихiдними даними слiд вважати наступш показники:
продуктивнiсть працi у
промисловосп;
фондовщдача у промисловостi; середньомюячна заробiтна плата одного працiвника, зайнятого на промислових пщприемствах.
Цi показники показують стутнь ефективностi використання основних елементГв виробничого процесу на промислових пщприемствах регюну (мюта чи району певного регюну).
Для розрахунку групового штегрального шдексу, що характеризуе стутнь та особливосп адаптацп промислового виробництва до ринкових умов функцюнування, в якост вихщних даних слiд використовувати наступнi показники:
шдекс виробництва продукцп промисловостi порГвняно з попередшм роком;
iндекс виробництва продовольчих товарiв народного споживання порГвняно з попередшм роком;
шдекс виробництва
непродовольчих товарГв народного споживання порГвняно з попередшм роком;
питома вага пщприемств, якГ одержали прибуток, до загально'' кГлькостГ пщприемств промисловосп регюну (мюта чи району) у вщсотках;
рГвень рентабельносп у
промисловосп регюну (мюта чи району) у вщсотках: розраховуеться як стввщношення результату вщ операцшно'' дГяльностГ отриманого пщприемствами промисловостГ, до вГдповГдних витрат операцшно'' дГяльностГ регГону (мГста чи району), виражене у вщсотках.
Чим вище рГвень означених показникГв, тим вище стутнь адаптацГ' промислового виробництва до ринкових перетворень.
Таким чином, виходячи з аналГзу розвитку промисловостГ регюшв Укра'ни, найбГльш обгрунтованою видаеться ГерархГчна схема. ВерхнГй щабель - це штегральний Гндекс розвитку
промисловостГ регГону (ПРП), другий -загальш Гндикатори розвитку п'яти основних аспекпв даного виду економГчно'' дГяльностГ. Системний аналГз проблеми оцГнювання регГональних рГвшв розвитку промисловостГ призводить до синтезу '' принципово' ГерархГчно'' структури. Кожний показник системи мае самостшне значення i водночас е складовою узагальнюючого показника. Система складаеться з п'яти блокГв, якГ характеризують рГзш аспекти розвитку промисловостГ регГону:
оргашзащю промислового виробництва, рГвень ГндустрГалГзованостГ, швестицшну дГяльнГсть у промисловостГ, економГчну ефективнють промисловостГ, ступГнь та
особливосп адаптаци промислового виробництва до ринкових умов функцiонування.
Пропонований нами пiдхiд передбачае використання кращих (максимальних) показникiв, досягнутих у регюш (мiстi чи районi певного регюну), за базу порiвняння для показниюв-стимуляторiв i мiнiмальних - для показникiв-дестимуляторiв. Це дозволяе розраховувати показники, що
характеризують рiзнi аспекти розвитку промисловостi регюну (мюта чи району певного регюну), для яких немае науково обгрунтованих нормативiв. До того ж, орiентацiя на бiльш високий рiвень стимулюе розвиток регiонiв (мiст чи райошв певного регiону), дозволяе оцiнити глибину i ступiнь диференщаци ix розвитку. Розраховаш за пропонованою методикою частковi показники рiвня окремих аспектiв розвитку промисловосп регiонiв (мiст чи райошв певного регюну) за абсолютними значеннями будуть не бшьше одиницi, що дозволяе однозначно 'х трактувати i використовувати для розрахунку узагальнюючих показникiв.
Л1тература
1. Трансформащя структури господарства Украши: регiональний аспект / За ред. В.П. Напрно', О.М. Нижник. - К.: Мшешум, 2003. - 404 с.
2. Поповкш В.А., Калггенко А.П., Розинка В.О. Рiвнi соцiально-економiч-ного розвитку регюшв Украши. - Кшв, 1994. - 78 с.
3. Пщгрушний Г.П. Розвиток промисловосп регiонiв Украши: особливостi, тенденци та перспективнi
напрями // Суспiльно-географiчнi основи регiонального розвитку Украши: Заключний звiт по НДР. - Кшв, 1999. -С. 35 - 47. Деп. в ДНТБ Украши, № держ. реестрацп 0195V019506.
4. Горленко А.И., Руденко Л.Г., Маслюк С.Н., Лебедь Н.П. Сбалансированное экономическое, социальное и экологическое развитие территории (экономико-географические аспекты). -Киев, 1991. - 56 с.
5. Пщгрушний Г.П. Особливосп, тенденци та перспективш напрями розвитку промисловосп Украши та ii регюшв // Укра'нський географiчний журнал. - 2000. - № 2. - С. 20 - 25.
6. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. - М.: Инфра -М, 1998. - 578 с.
7. Срша А.М. Статистичне моделювання та прогнозування: Навч. поабник. - К.: КНЕУ, 2001. - 170 с.
8. Про запровадження мониторингу результата дiяльностi Кабшету Мжс^в Украши та Ради мЫс^в Автономно' Республши Крим, обласних, Ки'всько' i Севастопольсько' мiськиx державних адмшютрацш: Постанова вiд 6 квгтня 2005 р. № 263. - Кшв, 2005.
9. Уманець Т.В., Пщгорний А.З. Методика розрахунку шдекав економiчного розвитку регiонiв. - Одеса: ОДЕУ, 2005. - 44 с.
