CC BY
32
9. Паньков, А.М., Хохлов, Д.А. Лабиринты стратегии. 8К- М.: ООО «Манн, Иванов и Фербер», 2016. - 142 с.
References
1. Borodin, A.I. Sostav i struktura organizacionno-ehkonomicheskogo mekhanizma strategicheskogo razvitiya predpriyatiya [Composition and structure of the organizational and economic mechanism of the strategic development of the enterprise] // Izvestiya Tomskogo politekhnicheskogo universiteta. - 2013. - T. 306 - 387 s.
2. Abalkin, L.I. Izbrannye trudy. Na puti k reforme. Hozyaj-stvennyj mekhanizm razvitogo socialisticheskogo obshchestva. Novyj tip ehkonomiche-skogo myshleniya. Perestrojka: puti i problem [On the road to reform. Economic mechanism of a developed socialist society. A new type of economic thinking. Restructuring: pathways and problems]. - V 4-h tt. T. II. - M.: EHkonomika, 2000. - 267 s.
3. Sovremennyj strategicheskij analiz: uchebnoe posobie [Contemporary strategic analysis : study guide] / E.YU. Kuznecova [i dr.]; pod red. prof., d-ra ehkon. nauk E.YU. Kuznecova.- Ekaterinburg : Izd-vo Ural. un-ta, 2016.- 131 s.
4. URL: http:// www.nobelprize.org;http://www.nobel-winners.com/Economics/; http://n-t.ru/nl/ek/.
5. Izmalkov, S.B., Sonin, K.I., YUdkevich, M.M. Teoriya ehkonomicheskih mekhaniz-mov (Nobelevskaya premiya po ehkonomike 2007 g.) [The theory of economic mechanisms (Nobel prize in Economics in 2007 g)] // Voprosy ehkonomiki. - 2008. - № 1. - C. 4-26.
6. Slepov, V.A., Burlachkov, V.K., Ordov, K.V. O teorii ehkonomicheskih mekhaniz-mov [On the theory of economic mechanisms] // Finansy i kredit. - 2011. - № 24. - C. 2-8.
7. Grant, R.M. Sovremennyj ehkonomicheskij analiz [Modern economic analysis]. - 7-e izd./ Per. s angl. -SPb.: Piter, 2016 - 511s. - (Seriya «Klassika MBA»).
8. Arzumanyan, R. Strategicheskij analiz i instrumenty strategii [Strategic analysis and strategy tools] / R. Arzuma-nyan. - Erevan : NOF «Noravank», 2016. -328 s.
9. Pan'kov, A.M., Hohlov, D.A. Labirinty strategii. 8K [The maze strategy. 8K] - M.: OOO «Mann, Iva-nov i Ferber», 2016. - 142 s.
Данные об авторах
Корсак Марина Михайловна, кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики и организации предприятий АПК Белорусского государственного аграрного технического университета (БГАТУ) 220012, г. Минск, просп. Независимости 99 e-mail: [email protected]
Сурдо Андрей Павлович, аспирант кафедры банковской экономики, Экономического факультета Белорусского государственного университета (БГУ) 220030, г. Минск, просп. Независимости 4 e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHORS
Korsak Marina Mikhailovna, Associate Professor, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor of the Departament of Economics and Agribisiness Organization of the Belarusian State Agrarian Technical University (BGATU) 220012, Minsk, prosp. Independence 99 e-mail: [email protected]
Surdo Andrey Pavlovich, post-graduate student of the Department of Banking Economics, Faculty of Economics of the Belarusian State University (BSU), Master of Economics: 220030, Minsk, prosp. Independence 4 e-mail: [email protected]
Удк 332.1(477.41) РСН: 10.5281/гепоСо.1220880
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦ1Т СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ (НА ПРИКЛАД1 КИТВСЬКОТ ОБЛАСТ1)
Костик е.П.
Предметом досл'1дження е: со^альний сектор економки; пдприемництво та нвестицйна д'яльн'ють; реальний сектор економки; зовншньоекономчна д'яльн'ють та фiнансовi ресурси КиУвськоУ област¡.
Мета наукового досл'1дження полягае у вивченн теоретичних засад та проведенн аналзу соцiально-економiчного розвитку рег 'юну (на приклад!' КиУвськоУ област).
Методи досл'дження. Для уточнення понятшного апарату, визначення змюту процесу о^нки, обфунтування критерив / системи показник/'в, класиф'кацУУ напрямюв / метод'в о^нки, застосовано методи абстракцП] аналзу та синтезу, систематизацУУ та узагальнення.
Методолог'т проведення роботи. У процес дослдження означеноУ проблематики були взят/ за основу: основн положення економ'чноУ теори в галуз/ регональноУ економки, статистичн дан
96
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 37/1
© Костик е.П., 2018
офiцiйних органiв влади, Стратег'я розвитку малого та середнього пiдприeмництва КиУвськоУ област'1 до 2020 р., Програма соцiально-економiчного та культурного розвитку КиУвськоУ област'1 на 2018 р., прац втчизняних та заруб'жних учених / практике в означенш сфер/'.
Результати роботи. Основний науковий результат досл'дження полягае в теоретичному обфунтуванн'1 та аналiзi соцiально-економiчного розвитку регону (на прикладi КиУвськоУ облает).
Галузь застосування результат¡в. Результати даного досл'дження можуть бути застосован/ у сферi вивчення проблем розмiщення продуктивних сил та регiонально'l' економки.
Висновки. Сл'д зазначити, що головними напрямами розвитку КиУвськоУ област'1, на подальшу перспективу повинно стати формування со^ально ор/'ентовано'У ринковоУ економки, перех'д на !нновацйний шлях розвитку на основ/ рацонального використання нтелектуального потен^алу та залучення iнвестицiйних ресурс'в, збльшення ефективностi традицйних галузей господарства, розвиток енергетичноУ, транспортноУ, телекомунка^йно), соцальноУ iнфраструктурних мереж, посилення !нтегрованост/ внутршнього ринку. В/'дчутно простежуеться прагнення област'1 до «самодостатност'1», проте ця мета досягаеться за рахунок посилення конкуренци м'ж регонами, а в/'дтак е потреба у виробленн!' iнструментарiю для в'дновлення мультиплкативного ефекту в'д сп1впрац1' ! кооперацУУ всередин краУни. Реалiзацiя цих напрямiв сприятиме суспльному пднесенню КиУвськоУ област'1, пдвищенню УУ конкурентоспроможност'! як особливого суб'екта господарювання.
Ключовi слова: економка регiонiв, регональний розвиток, КиУвська область, соцiально-економiчний розвиток, чисельнсть населення в област'1, безробття, зайнятсть, попит на робочу силу, зростання розмiру середньом'юячно'У зароб'тноУ плати, '¡ндекс реальноУ заро&тно'У плати, загальна чисельнiсть пенсiонерiв, середнш розмiр пенси, житлово-комунальна галузь, ефективне використання паливно-енергетичних ресурс'в, заклади освти в област'1, науково-технчна та iнновацiйна д'яльн'ють, заклади охорони здоров'я, розвиток малого та середнього пiдприeмництва, обсяг реал'зовано'У продукци, податков! надходження, кап'1тальн'1 ¡нвестиф, галуз промисловостi, виробництво валовоУ продукци сльського господарства КиУвщини, пасажирськ та вантажн перевезення, споживчий ринок област'1, активiзацiя транскордонного економ'чного сп'вроб'тництва.
СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ РЕГИОНА
(НА ПРИМЕРЕ КИЕВСКОЙ ОБЛАСТИ)
Костик Е.П.
Предметом исследования являются: социальный сектор экономики; предпринимательство и инвестиционная деятельность; реальный сектор экономики; внешнеэкономическая деятельность и финансовые ресурсы Киевской области.
Цель научного исследования заключается в изучении теоретических основ и проведении анализа социально-экономического развития региона (на примере Киевской области).
Методы исследования. Для уточнения категор'ального аппарата, определения содержания процесса оценки, обоснования критериев и системы показателей, классификации направлений и методов оценки, применены методы абстракции, анализа и синтеза, систематизации и обобщения.
Методология проведения работы. В процессе исследования обозначенной проблематики были взяты за основу: основные положения экономической теории в области региональной экономики, статистические данные официальных органов власти, Стратегия развития малого и среднего предпринимательства Киевской области в 2020, Программа социально-экономического и культурного развития Киевской области на 2018 г., труды отечественных и зарубежных ученых и практиков в указанной сфере.
Результаты работы. Основной научный результат исследования заключается в теоретическом обосновании и анализе социально-экономического развития региона (на примере Киевской области).
Область применения результатов. Результаты данного исследования могут быть применены в области изучения проблем размещения производительных сил и региональной экономики.
Выводы. Следует отметить, что главными направлениями развития Киевской области, на дальнейшую перспективу должно стать формирование социально ориентированной рыночной экономики, переход на инновационный путь развития на основе рационального использования интеллектуального потенциала и привлечения инвестиционных ресурсов, повышение эффективности традиционных отраслей хозяйства, развитие энергетической, транспортной, телекоммуникационной, социальной инфраструктурных сетей, усиление интегрированности внутреннего рынка. Ощутимо прослеживается стремление области к «самодостаточности», однако эта цель достигается за счет усиления конкуренции между регионами, а затем потребность в выработке инструментария для восстановления мультипликативного эффекта от сотрудничества и кооперации внутри страны. Реализация этих направлений будет способствовать общественному подъему Киевской области, повышению ее конкурентоспособности как особого субъекта хозяйствования.
Ключевые слова: экономика регионов, региональное развитие, Киевская область, социально-экономическое развитие, численность населения в области, безработица, занятость, спрос на рабочую силу, рост размера среднемесячной заработной платы, индекс реальной заработной платы,
общая численность пенсионеров, средний размер пенсии, жилищно-коммунальная отрасль, эффективное использование топливно-энергетических ресурсов, учебные заведения в области, научно-техническая и инновационная деятельность, учреждения здравоохранения, развитие малого и среднего предпринимательства, объем реализованной продукции, налоговые поступления, капитальные инвестиции, отрасли промышленности, производство валовой продукции сельского хозяйства Киевщины, пассажирские и грузовые перевозки, потребительский рынок области, активизация трансграничного экономического сотрудничества.
MODERN TRENDS OF SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT OF THE REGION:
THE CASE OF KYIV REGION
Kostyk Ye.P.
The subject of the study is the social sector of the economy; entrepreneurship and investment activity; real sector of the economy; foreign economic activity and financial resources of Kyiv region.
The purpose of this paper is to study theoretical foundations and to conduct an analysis of socio-economic development of Kyiv region.
Research methods. The author applies the methods of abstraction, analysis and synthesis, systematization and generalization to clarify the conceptual apparatus, to determine the content of the evaluation process, to substantiate the criteria and the system of indicators, the classification of directions and methods of evaluation.
Methodology of scientific research. The present study is based on the main principles of economic theory in the field of regional economy, statistical data of official authorities, Strategy for the development of small and medium enterprises of Kiev region by 2020, Program of socio-economic and cultural development of Kyiv region in 2018, the works of domestic and foreign researchers and experts in this area.
Results of the study are the theoretical justifying and analysis of the socio-economic development of the region (Kyiv region).
Practical implications. The results of the present study can be used in the study of the issues of the placement of productive forces and the regional economy.
Conclusions. It should be noted that the priority tasks of development of Kyiv region in future must be the development of the socially oriented market economy, the transition to an innovative way of development on the basis of rational use of intellectual potential and attraction of investment resources, increase of efficiency of traditional economy, development of energy, transport, telecommunication, social infrastructure networks, strengthening the integration of the internal market. The region's desire to «self-sufficiency» is perceptibly traced, but this aim is achieved through increased competition between regions, and therefore there is a need to develop tools to restore the multiplier effect of cooperation and cooperation within the country. The implementation of these areas will contribute to the social upsurge of Kiev region and increase its competitiveness as a special subject of economic activity.
Key words: regional economics, regional development, Kyiv region, socio-economic development, population in the region, unemployment, employment, labour demand, the average monthly wage growth, real wage index, total number of pensioners, average pension, housing and utilities sector, efficient use of fuel and energy resources, educational institutions in the region, scientific and technical and innovation activities, health care facilities, development of small and medium enterprises, sales volume, tax revenues, capital investment, industry fields, gross agriculture output of Kyiv region, passenger and freight transportation, consumer market of the region, enhance trans border economic cooperation.
Постановка проблеми. Економiчнi перетворення в УкраМ, як супроводжуються постшною со^ально-економiчною та пол™чно-законодавчою нестабтьнютю, нарощуванням кризових явищ, дисбалансом i диспропор^ями в регюнальному розвитку, вимагають розробки конкретних заходiв у рамках реалiзацГl' со^ально-економiчних реформ розвитку регюыв. Це дасть, на думку В.В. Томарева-Патлахова, змогу створити базис для регюнального розвитку, реалiзувати його стратепчы цл На сучасному етап соцiально-економiчних реформ в УкраТн формування ефективних й уыкальних моделей розвитку регюыв стае стратепчним завданням вах шститупв влади. Управлшня ним у контекст економiчних реформ для пщвищення конкурентоспроможност нацюнальноТ економш мае вщповщати основним базисам i принципам Державно! стратеги регюнального розвитку, яка е укрупненою моделлю реалiзацiТ загальнонацюнальноТ мети щодо визначення цтей, наявних тенденцш i закономiрностей розвитку, формування стратепчних прюрите^в у структурой, Ывестиц^шй, шновацшнш, со^альнш полгтицГ за регюнами, визначення етатв i механiзмiв Тх реалiзацiТ [1, с. 76].
Стушнь дослщження проблеми. У низцГ дослщжень розкрито ряд питань присвячен данш проблематищ зокрема, ^еТ проблеми торкалися: В.В. Томарева-Патлахова, Т.П. Сисоева, С.О. Джигалов, Н.М. Давиденко, М.П. Салтан, О.П. Крайник, Л.П. Дячевська, А.О. Михайличенко та ш. Так, Н.М. Давиденко дослщжуе оцшку швестицшноТ привабливост регюну в умовах сучасних виклиш, тодГ, як М.П. Салтан, вивчае розвиток соцiально-економiчного потен^алу регiону в умовах транзитивноТ економки. У свою чергу О.П. Крайник, вивчае систему мехашзмТв регулювання регюнального економiчного розвитку, а С.О. Джигалов розкривае систему оподаткування та ТТ вплив на соцiально-економiчний розвиток i фiнансове забезпечення регiону. Натомiсть, Л.П. Дячевська висв^люе соцiально-економiчний розвиток регюну з урахуванням геопол^ичного чинника (на прикладi Столичного економiчного району УкраТни). Проте, незважаючи на
вагомiсть цих дослщжень, залишаються не охопленими багато проблем, що постають у цiй сфер^ зокрема питання вивченнi теоретичних засад та проведены аналiзу соцiально-економiчного розвитку за регюнами, особливо в умовах децентралiзацN, цi та iншi питання потребують бшьшоТ деталiзацN. Актуальнiсть цих проблем зумовила вибiр теми наукового дослщження, визначила його мету та завдання.
Мета наукового дослщження полягае у вивченш теоретичних засад та проведены аналiзу со^ально-економiчного розвитку регюну (на прикладi КиТвськоТ обласп). Вiдповiдно до мети автор статт ставить наступнi завдання: дослiдити со^альний та реальний сектор економiки, пщприемництво та фiнансовi ресурси, iнвестицiйну та зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть регiону на прикладi КиТвськоТ областi.
Виклад основного матерiалу. На думку авторiв аналiтичноТ допов^д «Нова регiональна полiтика для ново! УкраТни» 1нституту суспiльно-економiчних дослiджень, структура економк регiонiв УкраТни мае багатоступшчасту ^енезу, яка вiдображае складний юторичний шлях, пройдений краТною за останне стол^тя. Володiючи широким спектром природних ресурав, включаючи багатий аграрний потен^ал, потужним людським капiталом та маючи перспективне геостратегiчне розташування, УкраТна дос не змогла належним чином скористатися цими можливостями для досягнення збалансованого розвитку, а фрагментарнють використання наявного потен^алу супроводжувалася посиленням регiональних диспропорцш. Формування останнiх вiдбувалося у три основних етапи.
По-перше, у спадок вщ радянського перiоду УкраТнi залишилася значна частка «традицшних» енерго-та екологоемних промислових галузей з незавершеним виробничим циклом, орiентованих на випуск переважно низькотехнолопчноТ продукци. Орiентованiсть на динамiчну iндустрiалiзацiю концентрувала економiчне зростання у великих мiстах, прискорена урбашза^я гальмувала сiльський розвиток. Командно-адмiнiстративна економiка сформувала мiцну налаштованють переважноТ бiльшостi населення на со^альний патерналiзм, що, у свою чергу, обумовило високе навантаження економки со^альними видатками.
По-друге, затяжний етап трансформацшноТ кризи призвiв до загострення регюнальних диспропорцiй внаслiдок «вимивання» аграрного населення та подальшого зростання економiчноТ «ваги» мют, «заморожування» виробничоТ спецiалiзацiТ при руйнуванш основного капiталу в промисловост та старiннi iнфраструктури через тривалу швестицшну кризу. Вiдбулося посилення еколопчних ризикiв, накопичення, особливо - в регюнах з депресивною економiкою, тягаря со^альних проблем, необхiднiсть вирiшення яких дедалi бiльшою частиною лягала на плечi мiсцевих громад.
По-трете, системна криза 2013-2014 рр., посилена й подовжена розв'язаною Росiйською Федерацiею «пбридною вiйною», окупацiею Криму та вщкритими бойовими дiями на Сходi УкраТни, внесла новий для нацюнальноТ економш комплекс регiонально локалiзованих проблем. Серед них - втрата частини територш та економiчного потенцiалу, фiзичне руйнування частини шфраструктури та житла, вщплив капiталiв та працездатного населення, загальне посилення пщприемницьких та iнвестицiйних ризиш навiть на вiддалених вiд конфл^у територiях, значне мiграцiйне навантаження шших регiонiв з боку внутрiшньо перемщених осiб [2, с. 7].
Пщ дiею зазначених чинникiв склався специфiчний регiональний економiчний «ландшафт», який визначае особливост економiчного розвитку регiонiв на сучасному етапк
1. Регiони демонструють рiзноспрямованi тенденци економiчного розвитку. За однакових внутршшх умов i зовшшньоТ кон'юнктури динамiка основних показникiв бтьшосп регiонiв мае не лише рiзну iнтенсивнiсть, але й рiзний тренд. Це свщчить про посилення конкуренци регiонiв за ресурси i ринки збуту. В таких умовах зростае зосередженють регiональних виробникiв на власних штересах i послаблюеться зацiкавленiсть у налагодженш внутрiшньоТ спiвпрацi.
2 Промислове виробництво регюшв повернулось до екстенсивного типу зростання. Лщери за динамкою промисловост у 2016 р. (Юровоградська, МиколаТвська, Одеська областi) забезпечили прирют виробництва за рахунок добувноТ промисловостк Основнi iндустрiальнi регiони (Днiпропетровська, Хармвська, Донецька областi) нарощують обсяги виробництва i постачання електроенерги, газу та води при досить помiрних показниках у переробнш промисловостi.
3. Посилюеться сировинна спецiалiзацiя аграрного виробництва. 6,1% приросту у стьському господарствi забезпечено виключно за рахунок рослинництва, а також за рахунок тих регюшв, ям забезпечують основний обсяг аграрноТ продукци (Вшницька, Житомирська, Хмельницька обласп). Натомiсть, регiони, якi спецiалiзуються на виробництвi продукцп тваринництва i переробц сировини (Черкаська, Херсонська, Полтавська, Дшпропетровська областi), мають набагато меншi темпи зростання. Тобто, аграрш виробники у регюнах бтьшою мiрою орiентуються не на глибоку переробку, а на ефект масштабу.
4. Тривае переорiентацiя регюнальних експортерiв з ринку РФ О СНД) на iншi краТни. Посилюються торговельнi зв'язки захiдних прикордонних регюшв з сусщшми краТнами - членами 6С (для ЗакарпатськоТ, ЛьвiвськоТ, ВолинськоТ областей частка товарообороту з 6С сягае 70%). Одночасно з цим змшюеться товарна структура експорту: зростае частка рослинноТ та продукци олiйно-жировоТ промисловостi; зменшуеться частка металургшноТ, хiмiчноТ та продукцп машинобудування. Таким чином, регюни у освоеннi европейського ринку вимушеш вiдходити на позици цiновоТ конкуренци, поступаючись iнтересами товарноТ i географiчноТ диверсифiкацiТ експорту.
5. 1нвестицшна активнiсть у регiонах корелюе з промисловою динамкою. Лщерами за темпами приросту каттальних iнвестицiй у 2016 р. були Юровоградська, МиколаТвська та Одеська областк Крiм цього, пом^ш поступовi зрушення у структурi капiталовкладень на користь реального сектора.
6. Посилюються виклики щодо визначення економiчноТ спецiалiзацN регюшв. Поступово зменшуеться роль iндустрiально-аграрних регюшв на користь переважно аграрних та переважно шдусщальних. У цен^ Укра'Тни сформувався кластер регiонiв (Черкаська, Полтавська, Юровоградська областi), якi поступаються бтьш спецiалiзованим регiонам за темпами i за якiстю розвитку. Це найперше вiдображаеться у стагнацп ринку прац i найвищими рiвнями зареестрованого безроб^тя [1, с. 8-9].
Слiд пщкреслити, що змiна пiдходiв до регюнального розвитку, що вщбулась в бвроп та зачепила Укра'Тну, спрямована на посилення ролi регiонiв, органiв публiчноТ' влади в регiонах та власному розвитку.
Ки'Твська область утворена 27 лютого 1932 р., займае площу 28,1 тис. км2 (без Киева), що становить 4,7% площi краТни. За розмiрами територи КиТвська область займае 8 мюце серед шших регiонiв Укра'Тни. Розташована у швшчнш центральнiй частинi УкраТни в басейш середньо'Т течiТ Днiпра. На сходi межуе з Чернiгiвською, Полтавською областями, на твденному сходi та твдш - з Черкаською, на твденному заходi -з Вiнницькою, на заходi - з Житомирською областями, на пiвночi з Гомельською областю Республiки Бiлорусь КиТвська область [3, с. 127-128].
Ки'Твщина е столичним регюном, у центрi територiТ якого знаходиться м. Ки'Тв - столиця Украши, потужний пол^ичний, дiловий, шдус^альний, науково-технiчний, транспортний та культурний центр краТни, пов'язаний з областю тюними комерцiйними i соцiальними зв'язками. В адмшютративному вiдношеннi область подiляеться на 25 райошв, 13 мiст обласного значення, 13 мют районного значення, 30 селищ мюького типу, 605 стьських рад та 1126 стьських населених пунктiв. Мiсто КиТв, де розмщуються основнi органи управлiння обласп, адмiнiстративно до складу областi не входить. Ще однiею особливiстю област е наявнiсть у ТТ складi мiста Славутич, яке територiально знаходиться у Чершпвськш областi [4, с. 14].
Мюце регюну в загальнодержавному територiальному под^ працi визначають його провщш галузi господарства - машинобудування, електроенергетика, легка промисловiсть, хiмiчна i нафтохiмiчна, харчова промисловiсть та агропромисловий комплекс. ^м цього, в област отримали розвиток деякi галузi люовоТ, деревообробноТ та целюлозно-паперовоТ промисловостi, промисловють будiвельних матерiалiв, борошномельно-круп'яна i комбкормова промисловiсть [3, с. 128].
З корисних копалин найбтьше значення мають запаси будiвельних матерiалiв, а саме: родовища грантв, гнейсiв, цегельно-черепичноТ глини, мергелiв, будiвельних i кварцових шсш. Загалом область недостатньо забезпечена покладами основних корисних копалин.
За характером рельефу територiя област подiляеться на три частини. ^вшчна лежить у межах ПолюькоТ' низовини, що являе собою заболочен моренно-зандровi та зандровi акумулятивнi рiвнини, розчленованi рiчковими долинами; твденно-захщна i центральна частини - в межах Придшпровсько'Т висо-чини; схщна, лiвобережна - розташована на заплавi й терасах Днiпра в межах Придшпровсько'Т низовини.
^мат КиТвськоТ областi помiрно-континентальний, м'який з достатньою вологютю, теплим вологим лiтом i порiвняно м'якою зимою. Середня температура сiчня - 3,5 ° С, липня + 20,3 °С. Ктькють опадiв в середньому неперевищуе 500-600 мм у рк.
Рiчки належать до басейну Дшпра, що тече в межах област впродовж 246 км. Всього нараховуеться 177 рiчок довжиною понад 10 км. Головш притоки Дшпра, що проходять по територи област, - Прип'ять, Тетерiв, lрпiнь, Стугна, Рось, Трубiж, Супш. Всього в КиТвськiй областi 55 водосховищ (найбiльшi КиТвське та Кашвське), 2383 ставки, що використовуються для водопостачання, риборозведення, зрошування.
На пiвночi поширенi дерново-пiдзолистi, лучнi та болотш фунти. В центральнiй частинi на лесах -чорноземи опщзолеш типов^ темно-сiрi опiдзоленi лiсовi фунти; в твденнш - чорноземи глибокi малогумусш; на лiвобережжi - чорноземи типовi малогумуснi, лучно-чорноземнi, лучнi солонцюватi, солончаковi фунти.
За останнi роки КиТвська область зберегла лiдируючу позицiю по основним показникам со^ально-економiчного розвитку серед регюшв УкраТни. Чисельнiсть наявного населення в област, за оцшкою, на 1 грудня 2017 р. становила 1753,1 тис. оаб. Упродовж ачня-листопада 2017 р. чисельнiсть населення збтьшилася на 18595 осiб. Збтьшення чисельностi населення областi вiдбулося виключно за рахунок мiграцiйного приросту - 28513 оаб, водночас зафiксовано природне скорочення населення - 9918 оаб.
За даними Головного управлшня статистики в Ки'Твсьш област кшькють зареестрованих безробггних на кiнець грудня 2017 р. становила 13,5 тис. оаб, а вже на кшець ачня 2018 р. - 14,5 тис. оаб., тобто ми спостер^аемо загальне збтьшення ктькосп безробггних на 1000 оаб i це пов'язано скорше сезоннiстю. 1з загально'Т кiлькостi безроб^них, на кiнець сiчня 2018 р., жшки складали 53,0%, молодь у вiцi до 35 рокiв - 35,7%. Допомогу по безроб^тю отримували 85,2% оаб, як мали статус безроб^ного, тодi як на кшець ачня 2017 р. цей показник становив 82,%. Рiвень зареестрованого безробгття в цiлому по областi впродовж грудня 2017 р. збтьшився i на кiнець мiсяця становив 1,3% населення працездатного вку, а на кшець ачня 2018 р. - 1,4%. Зазначений показник мешкан^в альсько'Т мiсцевостi впродовж грудня 2017 р. перевищив рiвень зареестрованого безробгття мешканцiв мюько'Т мiсцевостi та складав 1,5% проти 1,1%, а на кшець ачня 2018 р. - 1,7 проти 1,2% [5].
Серед зареестрованих безроб^них, як шукали роботу через Державну службу зайнятост впродовж грудня 2017 р., 46,9% рашше займали посади службов^в, 41,6% - роб^ниш, 11,5% становили особи без професи або таю, що займали мюця, як не потребують спе^альноТ подготовки, а на кiнець сiчня 2018 р. вщповщно - 44,8%, 43,2%, 12%. За повщомленнями пiдприемств кшькють втьних робочих мiсць i вакантних посад на кiнець грудня 2017 р. становила 4,7 тис., що на 3,4% бтьше, шж у листопадi 2017 р. та у 2,1 раза бтьше, нiж у грудш 2016 р.
Найбiльша кiлькiсть втьних робочих мiсць на кiнець ачня 2018 р. спостерiгалася у Бтоцершському районi - 704 посад, найменша в Тетивському районi - 15 посад. Навантаження зареестрованих безроб^них у Державнш службi зайнятостi на одне втьне робоче мiсце (вакансiю) загалом по обласп у сiчнi 2017 р. не змшилось та становило 3 особи. За районами значення цього показника коливалося вщ 0,6 оаб у Вишгородському райош до 63 оаб - у Тетивському райош.
За професшними групами найбтьший попит на робочу силу спостеркався на квалiфiкованих робiтникiв з шструментами (21,0% вiд кiлькостi вакансiй на мнець сiчня 2018 р.). Найменшим був попит на квалiфiкованих роб^нимв сiльського та лiсового господарств, риборозведення та рибальства (2,9%). За сприяння ДержавноТ служби зайнятостi у ачш 2018 р. працевлаштовано 454 оаб, ям мали статус безроб^ного, або 2,8%, що на 0,4% менше грудня 2017 р. Серед працевлаштованих оаб 58,1% складали жшки, 41,4% - молодь у вiцi до 35 рош. Найбiльша частка працевлаштованих серед оаб, ям мали статус безроб^ного, спостерiгалася у мют Славутич (19,3%), а найнижча - у Володарському райош (0,5%) [5].
Середньооблкова ктькють безробiтних, якi отримували допомогу по безроб^тю, у ачш 2018 р. становила 11,7 тис. оаб, а середнш розмiр допомоги у ачш 2018 р. порiвняно з груднем 2017 р. збтьшився на 1,5%, а з ачнем 2017 р. - на 20,2% i становив 2939 грн, що дорiвнюе 78,9% законодавчо встановленого в цьому пер^ мiнiмального рiвня зароб^ноТ плати (3723 грн.).
За результатами державних статспостережень загальна сума заборгованост з виплати зароб^ноТ плати по обласп протягом грудня 2017 р. зменшилася на 9,8%, або на 14,1 млн.грн. На 1 ачня 2018 р. сума боргу становила 129,7 млн.грн, що дорiвнювало 4,2% фонду оплати праф, нарахованого за грудень 2017 р.
За даними Головного управлшня статистики в КиТвськш обласп у структурi загальноТ суми заборгованосл 90,2% складали борги пщприемств-банкру^в, 9,5% - економiчно активних, решта - економiчно неактивних пiдприемств. Упродовж грудня 2017 р. заборгованють пра^вникам економiчно активних пiдприемств зменшилася на 53,2%, або на 14,1 млн.грн, i на 1 ачня 2017 р. становила 12,4 млн.грн, вся сума боргу припадала на промисловi пщприемства [5].
Ктькють працюючих, яким своечасно не виплачена зароб^на плата, на початок ачня 2018 р. становила 535 оаб, або 0,2% вщ загальноТ ктькосп штатних пра^вниш, зайнятих в економiцi обласп. Кожному з них не виплачено в середньому 23116 грн, що в 2,7 раза бтьше середньоТ зароб^ноТ плати за грудень 2017 р. [6, с. 20].
Слщ пщкреслити, що протягом 2017 р. збер^аеться тенден^я до зростання розмiру середньомюячноТ заробiтноТ плати одного штатного пра^вника областi. Так, цей показник, у порiвняннi з 2015 р. та 2016 р., збтьшився i станом на грудень 2017р. досяг 8719 грн. [7].
8 719
4 153 5 5 229
* 1 *
2015 р. 2016 р. 2017 р.
Рисунок 1. Середньомюячна номiнальна заробiтна плата одного штатного пращвника, грн.
Диференцiацiя розмiрiв зароб^ноТ плати за видами економiчноТ дiяльностi складалася наступним чином. Найбiльшу зароб^ну плату в економiцi отримували пра^вники складського господарства та допомiжноТ дiяльностi у сферi транспорту, а серед промислових видiв дiяльностi - у виробництвi основних фармацевтичних продуктiв i фармацевтичних препаратiв та у виробництвi комп'ютерiв, електронноТ та оптичноТ продукци де заробiтна плата у 1,7-6,8 раза перевищила середнш показник по економiцi обласп.
1ндекс реальноТ зароб^ноТ плати штатних працiвникiв у сiчнi-листопадi 2017 р. збiльшився вiдносно вщповщного перiоду попереднього року на 19,5%.
Загальна сума заборгованосп з виплати зароб^ноТ плати по областi на 1 грудня 2017 р. становила 143,7 млн.грн, що дорiвнювало 5,3% фонду оплати праф, нарахованого за листопад поточного року. У порiвняннi з початком року вщбулося збтьшення показника на 22,3 млн.грн, або на 18,4%. Основна частка боргу припадала на пщприемства транспорту (81,2%), металургшного виробництва, виробництва готових металевих виробiв, крiм машин i устаткування (4,3%), виробництва машин i устаткування, не вщнесених до шших угруповань (3,9%), а в розрiзi райошв та мiст областi - на пщприемства Борисптьського (80,6%) та 1вашвського (4,7%) районiв та мiста Бровари (3,7%).
Серед видiв економГчно' дiяльностi суттеве збiльшення суми невиплачено' 3apo6iTHoV плати за перiод з початку року спостерГгалося на пщприемствах металургiйного виробництва, виробництва готових металевих виробiв, крiм машин i устаткування (на 2201,0 тис.грн). З'явилися значш борги у виробництвГ машин i устаткування, не вщнесених до шших угруповань (5626,0 тис.грн), у наукових дослщженнях та розробках (3759,4 тис.грн), тимчасовому розмщуванш й органiзацiï харчування (2890,3 тис.грн), дiяльностi у сферi творчостi, мистецтва, та розваг (1748,8 тис.грн), постачанш електроенерги', газу, пари та кондицшованого повiтря (889,1 тис.грн). У структурГ загально' суми заборгованост борг економiчно активних пiдприемств на 1 грудня 2017 р. складав 18,4% (26,5 млн.грн).
Ктькють працюючих, яким своечасно не виплачена заробГтна плата, на початок ачня 2018 р. становила 535 оаб, або 0,2% вщ загально' кшькосп штатних працГвникГв, зайнятих в економГцГ областк Кожному з них не виплачено в середньому 23116 грн, що в 2,7 раза бтьше середньо' заробггно''' плати за грудень 2017 р. На 1 ачня 2018 р. сума боргу становила 129,7 млн.грн, що дорГвнювало 4,2% фонду оплати працГ, нарахованого за грудень 2017 р.
Зауважимо, що загальна чисельнють пенсюнерГв станом на 31.12.2017 склала 561,0 тис. оаб, а середнш розмГр трудово' пенси' збтьшиться на 604,8 грн. i становила 2468,7 грн., у тому числГ пеная вшськовослужбовцГв та деяких шших категорш громадян склала 2805,6 гривень [6, с. 22].
2015 р. 2016 р. 2017 р. 2018 р.(прогноз)
Рисунок 2. Середнш po3Mip пенси, грн. [6]
Протягом 2017 р. пщприемствами житлово-комунально' галузГ надано житлово-комунальних послуг, вщповщно до укладених договорГв, на суму 2717,1 млн.грн., що на 10,7% бтьше, шж у 2016 р. При цьому середньозважений рГвень вщшкодування затверджених тарифГв фактичними витратами для населення по област складае 86,1%, у тому числГ з теплопостачання - 82,7%, з водопостачання - 92,7%, водовщведення
- 89,1%, утримання будинкГв i споруд та прибудинкових територш - 80,0 % [6, с. 39].
У ачш-листопадГ 2017 р. призначено субсиди' на вщшкодування оплати житлово-комунальних послуг 364,0 тис. домогосподарств, з них у мюьких поселеннях - 217,1 тис. домогосподарств, у стьськш мюцевосп
- 146,9 тис. домогосподарств. Загальна сума призначених субсидш цього виду у ачш-листопадГ 2017 р. становила 147,9 млн.грн, з не' у мюьких поселеннях - 94,0 млн.грн, у стьськш мюцевосп - 53,9 млн.грн. Середнш розмГр призначено' субсиди' на одне домогосподарство у листопадГ 2017 р. становив 553 грн (у жовтш 2017 р. - 482 грн).
КрГм того, 11,9 тис. домогосподарств було призначено субсиди' готГвкою на вщшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого i рщкого пГчного побутового палива, з них 10,7 тис. - у стьськш мюцевосл. Загальна сума призначених субсидш цього виду у ачш-листопадГ 2017 р. становила 36,0 млн.грн (з них 32,4 млн.грн - у стьськш мюцевосп). Середнш розмГр субсидш готГвкою на вщшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого i рщкого пГчного побутового палива у листопадГ 2017 р. на одне домогосподарство становив 2934 грн (у жовтш 2017р. - 2974 грн) [5].
У ачш-листопадГ 2017 р. загальна сума субсидш готГвкою, отриманих домогосподарствами на вщшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого та рщкого пГчного побутового палива, становила 32,2 млн.грн. У ачш-листопадГ 2017 р. населенням област сплачено за житлово-комунальш послуги, включаючи погашення борпв попередшх перюдГв, 4797,4 млн.грн. РГвень сплати населенням житлово-комунальних послуг становив 90,9% вщ нарахованих сум у ачш-листопадГ 2017 р., або 71,3% з урахуванням заборгованост минулих ромв.
Заборгованють населення з оплати житлово-комунальних послуг на кшець листопада 2017 р. становила: за газопостачання - 1489,4 млн.грн, централГзоване опалення та гаряче водопостачання - 309,6 млн.грн, утримання будинкГв i споруд та прибудинкових територш - 127,2 млн.грн, централГзоване
водопостачання та водовщведення - 58,3 млн.грн, вивезення побутових вiдходiв - 6,2 млн.грн. ^м того, сума оплати населення за електроенерпю у сiчнi-листопадi 2017 р. становила 2046,0 млн.грн. Заборгованють зi сплати за електроенергiю на кшець листопада склала 243,5 млн.грн. [5].
З метою забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурав, пщвищення енергоефективностi, скорочення видатш бюджетних коштiв та кошлв громадян на оплату енергоресурсiв, збтьшення обсягiв iнвестицiй в енергоефективну модершзацш в областi розроблено Програму енергозбереження (пщвищення енергоефективносп) КиТвськоТ областi на 2017 - 2020 роки, яка затверджена ршенням КиТвськоТ обласноТ ради вщ 19.05.2017 № 312-14-УП. Фактичне фшансування Програми за 9 мюя^в 2017 р. склало 72252,7 тис.грн., з них: з державного бюджету - 3909,6 тис.грн., обласного бюджету - 19245,0 тис.грн., мiсцевих бюджелв - 34905,0 тис.грн., з шших джерел - майже 14193,1 тис. грн.(рис. 3) [6, с. 43].
Основной Основной Основной Основной Основной Основной Основной Основной
Державного бюджету 1нших джерел "Обласного бюджету Мiсцевих бюджетiв
Рисунок 3. Фактичне фшансування Програми енергозбереження Кшвсько! област за 9 мiсяцiв 2017 р. (тис.грн.)
Протягом 2017 р. в област продовжувалася тенденцiя до розширення мережi дошкiльних навчальних закладiв (далi - ДНЗ) та збтьшення кшькосп у них дiтей. У 2017/2018 н.р. в област функцюнуе 777 ДНЗ, що у порiвняннi з попереднiм навчальним роком бтьше на 24 заклади. Дошкiльну осв^у здобувають 73520 дiтей дошкiльного вку, що на 1820 дiтей бтьше, шж у 2016р. Усiма формами дошктьноТ освiти охоплено 93,2% д^ей вiком вiд 3 до 6 рош. Дiти п'ятирiчного вiку на 100% охоплеш всiма формами дошктьноТ осв^и.
У 2017/2018 н.р. мережа загальноосв^шх навчальних закладiв становить 712 шкт (720 - у 2016/2017 н.р.), з них 681 - комунальноТ форми власносл, у тому чи^ 11 закладiв осв^и обласноТ комунальноТ форми власностi (серед яких 3 навчально-реаб^тацшш центри); 23 приватних ЗНЗ (15 - у складi НВК, НВО); 7 вечiрнiх ЗНЗ та навчальний заклад Мшютерства охорони здоров'я.
Мережа закладiв професшно-техшчноТ освiти у порiвняннi з 2016 р. залишилась незмшною. Пiдготовку роб^ничих кадрiв для пiдприемств, установ КиТвщини за кошти обласного та державного бюджелв у 2017 р. здшснювали 29 професiйно-технiчних навчальних закладiв, з них: 2 професшно-техшчш училища, 11 професшних лiцеТв, 4 центри професшно-техшчноТ осв^и та 5 вищих професшних училища, 2 вищi навчальнi заклади, КиТвський обласний державний навчально-курсовий комбшат та 4 навчальнi центри при установах виконання покарань. Протягом 2017 р. у професшно-техшчшм навчальних закладах подготовлено близько 5 тис. квалiфiкованих роб^ниш, працевлаштування яких становить 70%, що вщповщае показникам минулого року [6, с. 48].
Пщготовку фахiвцiв з вищою освiтою в област здiйснюють 29 вищих навчальних закладiв, серед яких 25 закладiв 1-11 р.а. та 4 заклади Ш-М р.а.. У п'яти педагогiчних вищих навчальних закладах област навчаеться 1551 студент, що на 52 особи бтьше у порiвняннi з 2016 р. (1499 оаб).
У регюш науково-техшчну та iнновацiйну дiяльнiсть здшснювали 24 установи та 4 ВНЗ. В обласп розроблено оргашзацшну модель дистанцшного навчання учнiв та створено навчальний контент для 130 курав такоТ форми навчання, визначено платформу (Е^оП) для розмiщення навчальних матерiалiв, де розмiщено контент з 56 навчальних курав з 18 предме^в.
Загальна кiлькiсть закладiв охорони здоровья КиТвськоТ областi становить 141 заклад, серед яких: 64 лкарняш заклади, 33 амбулаторно-полкл^чш заклади. Мережа закладiв сiмейноТ медицини представлена 295 амбулаторiями при центрах первинноТ медико-санiтарноТ допомоги (ПМСД), що на 3 заклади бтьше, шж на вiдповiдну дату 2016 р. ^м цього, у Бтоцермвському центрi ПМСД вiдкрито 9 амбулаторш, що не мають статусу загальноТ практики сiмейноТ медицини.
Протягом 2017 р. продовжено роботу щодо змщнення матерiально-технiчноТ бази лiкувальних закладiв областi. Вщкрито 6 пунктiв постiйного базування екстреноТ медичноТ допомоги у мiстах 1рпшь, Вишневе, селах Велика Димерка та Л^ки Броварського району, а також у селi Мирне Бориспiльського району. Розпочали роботу 3 амбулатори загальноТ практики-сiмейноТ медицини у Броварському, Васильквському районах та мiстi Славутич.
У Стратеги розвитку малого та середнього пщприемництва КиТвськоТ областi до 2020 р. зазначено, що у 2016 р. в обласп налiчувалося 97889 суб'еклв малого та середнього пщприемництва (17796 малих та середшх пщприемств, 80093 фiзичних осiб пiдприемцiв). При цьому нараховувалось 34 велик пщприемства, що е одним iз найвищих показнимв в УкраТнi. На МСП регюну було зайнято 342,8 тис. оаб (77,1% усiх зайнятих на суб'ектах господарювання), а обсяг реалiзованоТ продукци (товарiв та послуг) досягнув 248,7 млрд. грн. (59,9% загального обсягу реалiзованоТ продукци уах суб'еклв господарювання). Такi цифри свiдчать про те, що сектор МСП репону в^грае суттеву роль в економiцi КиТвщини, а тому потребуе виваженоТ пiдтримки в рамках комплексно' регюнальноТ' полiтики розвитку пiдприемництва [8, с. 7].
Для бтьшосп малих та середшх пщприемств КиТвськоТ обласп основними видами економiчноТ дiяльностi е торпвля, промисловiсть, сiльське господарство та буфвництво, на якi в 2016 р. припадало вщповщно 28%, 14,9%, 12,9% та 10,7% вщ Тх загальноТ клькосл. Сумарно цi сектори забезпечували 73,8% робочих мюць та 88,6% обсягу реалiзованоТ продукцй' малих та середшх пщприемств. Водночас видтяеться промисловють, на яку припадала третина зайнятих пра^вниш та бiльше чвертi реaлiзaцй' продукцй'. Таким чином, Ки'Твщина е передуам промисловим регiоном, у якому збалансовано розвинеш всi сектори економки. За пiдсумками 2016 р., на КиТ'вщиш в секторi МСП працювало 47,4% вщ загальноТ кiлькостi зайнятих працездатного вку в регiонi. Порiвняно з 2015 р. кiлькiсть зайнятих на суб'ектах МСП зросла на 4,7%. При цьому рiвень безробгття серед економiчно активного населення працездатного вку в 2016 р. становив 6,9%, що було одним iз найнижчих показникiв серед усiх регюшв Укра'Тни. Це пояснюеться насамперед тим, що Ки'Тв вiдiграе роль головного роботодавця репону, що, з одного боку, зменшуе соцiально-економiчну напруженiсть у регюш, а з iншого - створюе серйозш проблеми iз забезпеченням обласп трудовими ресурсами належноТ квалiфiкацiТ.
Обсяг реалiзованоТ продукцй' (товарiв, послуг) на малих i середнiх пщприемствах у 2017 р. досяг 248,9 млрд. грн. ^ у порiвняннi з 2016 р., зростання на 27,3 млрд. грн. (на 12,3 %). Частка малих i середшх пщприемств у загальному обсязi реалiзованоТ продукцй' (товарiв, послуг) збiльшилась з 57,1% (у 2016 р.) до 58,3 %.
Загальна сума податкових надходжень до бюджелв уах рiвнiв вщ дiяльностi малого i середнього пщприемництва у 2017 р. склало 12438,5 млн. грн., що на 2402,3 млн. грн. або на 23,9% бтьше, шж у 2016 р. Частка податкових надходжень до бюджелв уах рiвнiв вщ дiяльностi малого та середнього пщприемництва в цтому по обласп становить 71,4% проти 66,6% у 2016 р. [6, с. 93].
Рисунок 4. Надходження податмв i платежiв до бюджетiв усiх рiвнiв вiд дiяльностi малого та середнього пiдприeмництва КиТвськоТ области млн.грн. [6]
У 2017 р. пiдприемствами та органiзацiями обласп з метою введення у дш нових та модершзаци дiючих виробничих потужностей пщприемств, збтьшення виробництва експортоорiентованоТ та iмпортозамiнноТ продукцiТ за рахунок уах джерел фшансування освоено 33,2 млрд. каштальних iнвестицiй, що у порiвняних цiнах на 2,4% менше, нiж у 2016 р. Зниження показника пов'язано, в основному, зi зменшенням загальноТ суми власних кошлв пiдприемств, якi спрямовуеться на швестицшш потреби, у зв'язку з необхщнютю перерозподiлу чистого прибутку на збтьшення премiального фонду. Це викликано необхщнютю забезпечення збалансованого рiвня оплати пра^ висококвалiфiкованих кадрiв через зростання з 1 ачня 2017 р. рiвня мiнiмaльноТ зарплати у 2 рази [6, с. 96].
На кнець 2017 р. у струю^ каттальних iнвестицiй за джерелами фшансування найбтьшу частку становлять влaснi кошти пiдприемств та оргaнiзaцiй 20,8 млрд.грн.[5]. Завдяки проведенiй роботi у напрямку залучення
потенцiйних Гноземних iHBearopiB до реалГзацп' iнвесrицiйних проекпв обсяги прямих Гноземних iнвесrицiй, внесених в економку областi з початку Гнвестування, за пiдсумками 2017 р. в економку КиТвськоТ областi iноземними Гнвесторами було вкладено 51,4 млн.дол. США, i на кiнець 2017 р. загальний обсяг прямих Гноземних Ывестицм в економiку КиТвськоТ обласri склав 1582,4 млн.дол. США., що на 5,3% бтьше, ыж на початку 2016 р.
У 2017 р. нарощування обсяпв виробництва продемонстрували майже yd галузГ промисловосп, окрiм галузей «Постачання електроенергiï, газу, пари, кондицшованого повГтря» та «Текстильне виробництво, виробництво одягу, шмри, виробiв зi шмри та iнших матерГалГв». Зокрема, протягом поточного перюду збiльшився випуск продукци' пiдприeмств з виробництва харчових продуктГв i напоТв на 14,2%, основних фармацевтичних продуктГв i фармацевтичних препаратГв - на 11,3%, виробництва хiмiчних речовин i хiмiчноï продyкцiï - на 10,2%, виробництва гумових i пластмасових виробiв, шшоТ' неметалевоТ мшеральноТ' продyкцiï
- на 8,4%, виготовлення виробiв з деревини, виробництво паперу та полiграфiчна дiяльнiсть - на 7,1%, з металургшного виробництва, виробництво готових металевих виробiв, крiм машин i устаткування - на 10,8%, машинобудування - на 1,2 %.
За попередыми даними, обсяги реалГзацп' промисловоТ' продукци' у вiдпyскних цшах пiдприeмств у 2017 р. скли 88,2 млрд.грн. (у 2016 р. - 82,6 млрд. грн.). 1ндекс промислового виробництва у 2017 р. становить 107,8 %.
Основы проблеми: неповна завантаженють виробничих потужностей промислових пщприемств; низька конкурентоспроможнють продукцГТ на внутрГшньому i зовнГшньому ринках, зокрема, внаслщок використання у виробничих процесах морально застартого, технологiчно зношеного та енергоемного обладнання; висока вартiсть енергоноси'в, сировини i матерiалiв, а також значна потреба у внутрГшшх та зовшшшх iнвестицiях.
Виробництво валовоТ продукцГТ стьського господарства у 2017 р. в уах категорiях господарств склало 14456,6 млн.грн., що на 9,0% менше (у постшних цГнах 2010 р.) порГвняно з 2016 р. Погодн умови, якГ склалися 2017 р. ютотно вплинули на збиральн роботи та врожайнГсть сГльськогосподарських культур, спека, мала ктькють опадГв та рГзкГ перепади температури весною, через це валовий збГр зернових та зернобобових культур в уах категорГях господарств зменшиться на 19,3%, цукрових бурямв - 9,0%, картоплГ - 21,5%, овочГв
- 43,0 %. У 2017 р. в галузГ тваринництва спостерГгаеться незначне збГльшення по вах категорГях господарств виробництва м'яса на 0,3%, молока - на 0,1%, яець - на 3,7%, поголГв'я велико!' рогатоТ худоби - на 5,6%, свиней - на 3,4%, птицГ - на 5,4 %.
Стьське господарство КиТвщини за обсягом освоених капГтальних ГнвестицГй зайняло 3 мюце пГсля будГвництва та шфраструктури постачання енергоносГТв. У товарнш структурГ експорту товарГв в област домГнуючою залишаеться частка продовольчих товарГв (бГльше 60 %).
Протягом 2017 р. в област продовжувалась робота, спрямована на забезпечення належноТ якост та безпеки пасажирських та вантажних перевезень за рахунок удосконалення системи управлшня автотранспортною Гнфраструктурою, полГпшення якост дорожнього покриття. ДГюча мережа автобусних маршрутГв КиТвськоТ областГ включае в себе 273 примюьких автобусних маршрути загального користування та 239 мГжмюьких автобусних маршрутГв. Перевезення пасажирГв здшснюють 2512 автобусГв та 94 приватних перевГзники [6, с. 108].
Слщ зазначити, що у 2017 р. вантажооборот пщприемств транспорту становив 1743,8 млн.ткм, або 100,5% вщ обсягу 2016 р. Пщприемствами транспорту перевезено 6877,4 тис.т вантажГв, що становить 114,6% вщ обсягу 2016р. У 2017р. уама видами транспорту виконано пасажирооборот в обсязГ 3102,1 млн.пас.км, що становить 116,4% вщ обсягу 2016 р. Послугами пасажирського транспорту скористалося 95,5 млн. пасажирГв, або 102,3% вщ обсягу 2016 р. Обсяги пасажирських автоперевезень (з урахуванням перевезень фГзичними особами-пщприемцями) у 2017 р. склали 86,7 млн. пасажирГв, або 103,1% вщ обсягу 2016р., пасажирооборот склав 2466,8 млн.пас.км, або 109,6% вщ обсягу 2016 р. [5].
З метою забезпечення оптимГзаци юнуючоТ' маршрутноТ мережГ, розмщення зупинок, пересадочних вузлГв громадського транспорту для пщвищення комфорту та ефективност послуг i безпеки перевезень розроблено обласну цтьову програму «Смарт транспорт КиТвщини (1нтелектуальна транспортна система) на 2017-2018 роки» (затверджена рГшенням КиТвськоТ обласноТ ради вщ 19.05.2017 № 314-14-VII). Вщповщно до завдань цГеТ Програми у 2017 р. впроваджуеться програмно-техшчний комплекс з просторового монГторингу транспортних засобГв, який оперуе на маршрутах по КиТ'вськш областГ [6, с. 109].
Споживчий ринок областГ у 2017 р. характеризувався високим рГвнем насиченост товарГв продовольчоТ i непродовольчоТ групи з переважанням продукцГТ вГтчизняних товаровиробникГв, широким спектром рГзноманГтних послуг для населення, подальшим розвитком мереж1 об'ектГв торгГвлГ та сфери послуг. Торговельне обслуговування населення здшснювали 10,5 тис. роздрГбних пщприемств та майже 4,0 тис. закладГв дрГбнороздрГбноТ торгГвлГ, торговельна площа яких складае 913,4 тис.кв. метрГв. За пщсумками 2017 р. оборот роздрГбноТ торгГвлГ становив 54,2 млрд.грн., що на 7,6% бтьше у порГвнянн з 2016 р., тодГ як шдекс фГзичного обсягу роздрГбного товарообороту (у порГвнянних цГнах) у сГчнГ 2018 р. до ачня 2017 р., склав 107% [7]. Приросту обороту роздрГбноТ торгГвлГ досягнуто у 26 районах та мютах обласного значення.
В областГ продовжувалася робота щодо активГзаци транскордонного економГчного спГвробГтництва та формування позитивного мГжнародного ГмГджу репону [6, с. 115]. 115 У 2017 р. проведено ряд офщшних зустрГчей голови КиТвськоТ облдержадмГнГстрацГТ з представниками шоземних бГзнес кГл з КитайськоТ НародноТ РеспублГки, Сполучених ШтатГв Америки, ФедеративноТ РеспублГки НГмеччина, РеспублГки Польща, РеспублГки 1ран, КоролГвства 1спашя. Незважаючи на негативний вплив торговельних обмежень з боку
РосiйськоТ Федераци на зовшшнш товарооборот, очiкувaний обсяг експорту зовшшньо'Т торгiвлi товарами облaстi у 2017 р. склав 1851,7 млн.дол. США, що на 8,6% бтьше у порiвняннi з показником 2016 р.
За даними Програма соцiaльно-економiчного та культурного розвитку КиТвськоТ обласп на 2018 рк. основу товарноТ структури експорту облaстi складали жири та олп тваринного або рослинного походження, продукти рослинного походження, готовi хaрчовi продукти, продукти тваринного походження, вироби з деревини або шших волокнистих целюлозних мaтерiaлiв, машини, обладнання та мехашзми, електротехнiчне обладнання. Так, обсяг iмпорту товaрiв у 2017 р. у порiвняннi з 2016 р. збтьшилося на 15,6% i становило 3412,0 млн. долaрiв США. Основну групу iмпортовaних товaрiв складали машини, обладнання та мехашзми, електротехшчне обладнання складали, продущя хiмiчноТ та пов'язаних з нею галузей промисловосп, засоби наземного транспорту, крiм зaлiзничного, полiмернi мaтерiaли, пластмаси та вироби з них, недорогоцшш метали та вироби з них, продукти рослинного походження, готовi хaрчовi продукти, продукти тваринного походження, мшеральш продукти [6, с. 116].
Слщ зауважити, що в обласп продовжуеться робота у нaпрямi мобiлiзaцiТ надходжень до бюджелв усiх рiвнiв. У 2017 р. доходи зведеного бюджету склали 62782,3 млн. грн., що на 8794,4 млн. грн., або на 16,3% бтьше, шж у 2016 р. Надходження доходiв до державного бюджету за 2017 р. вщ обласп становили у сумi 52241,5 млн. грн., що на 7477,5 млн. грн., або на 16,7% бтьше, шж у 2016 р., у тому чи^ Головним управлшням Державно' фiскaльноТ служби у Ки'Твськш обласп забезпечен надходження у сумi 8277,0 млн. грн., КиТвською митницею ДФС - 42757,7 млн. грн. та шшими органами - 1206,8 млн. грн.. Доходи мюцевих бюджелв склали 10540,7 млн. грн. податш, зборiв та обов'язкових плaтежiв, що на 2615,2 млн. грн., або на 33,0% бтьше, шж у 2016р.
Доходи до зведеного бюджету вщ обласп
Доходи до державного бюджету вщ обласп
Доходи до мюцевих бюджелв обласп
Основной
2015 р. 2016 р. 2017 р. 2018 р.
(прогноз)
Рисунок 5. Динамка надходжень до бюдже^в уах рiвнiв области млн. грн. [6]
З метою полiпшення ситуаци з виконання мюцевих бюджелв, вишукування додаткових ресурсiв для Тх наповнення вживаються вiдповiднi заходи, зокрема прийнято розпорядження голови облдержадмшютрацп вщ 04.01.2017 № 2-1 щодо впровадження загальнодержавних реформ у Ки'Твськш обласп. На виконання цього розпорядження продовжуеться подальша реaлiзaцiя державноТ пол^ики стосовно фiнaнсовоТ децентрaлiзaцiТ мiсцевих бюджелв облaстi.
Проведена робота щодо розроблення нового алгоритму розподту коштiв бюджету розвитку обласного бюджету, зокрема передбачено спрямування кошлв бюджету розвитку обласного бюджету бюджетам райошв, мют, ст, селищ та об'еднаних територiaльних громад (ОТГ) шляхом надання субвенци за наступним порядком дш: подання звернення вщ району, мiстa, села, селища, ОТГ; розгляд звернення на колеги та 'ТТ захист (в присутностi депутата облради вiд дано'Т територiaльноТ одиницi); у рaзi позитивного розгляду звернення, пщготовка розпорядження КОДА щодо внесення змш до обласного бюджету, в частиш перерахування мiжбюджетного трансферту (субвенци); схвалення КиТвською обласною радою змш до бюджету; внесення змш до вщповщних бюджелв, щодо отримання мiжбюджетного трансферту (субвенцГ'); укладання угоди мiж радами про прийняття/передачу мiжбюджетного трансферту (субвенци); перерахування коштiв.
Висновки. Отже, головними напрямами розвитку КиТвськоТ обласп, на подальшу перспективу повинно стати формування со^ально орiентовaноТ ринково'Т економiки, перехiд на iнновaцiйний шлях розвитку на основi рaцiонaльного використання штелектуального потенцiaлу та залучення швестицшних ресурсiв, збiльшення ефективностi трaдицiйних галузей господарства, розвиток енергетично'Т, транспортно'Т, телекомушкацшно'Т, соцiaльноТ iнфрaструктурних мереж, посилення штегрованосп внутрiшнього ринку. Вiдчутно простежуеться прагнення обласп до «самодостатносп», проте ця мета досягаеться за рахунок посилення конкуренцп мiж
регюнами, а вщтак е потреба у виробленнi Ыструментарш для вiдновлення мультиплiкативного ефекту вщ спiвпpaцi i коопераци всepeдинi кражи. Рeaлiзaцiя цих нaпpямiв сприятиме сусптьному пiднeсeнню КиТвськоТ oблaстi, пiдвищeнню ТТ кoнкуpeнтoспpoмoжнoстi як особливого суб'екта господарювання.
Список використаних джерел
1. Томарева-Патлахова В.В. Моделi регонального розвитку в контекстi економ'чних реформ / В.В. Томарева-Патлахова //Держава та регони. Сер.: Економка та niдприемництво. - 2013. - № 1. - С. 7680. - Б'бл'огр.: 11 назв.
2. Нова регональна полiтика для ново)' УкраУни: Аналтична допов'дь (Скорочена верся). - К., 1нститут сусп'тьно-економ'нних досл'джень, 2017. - 36 с.
3. Костик €.П. Економ'чна безпека КиУвсько'Уобласт'1, шляхи та перспективи розвитку // Економiчний всник унверситету: Зб. наук. праць учених та асп'рант'т / €.П. Костик. - Переяслав-Хмельницький: ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагог'чний унверситет iменi Григор'1я Сковороди», 2012. Вип. 18/1. - С. 127-132. - Б'бл'огр.: 13 назв.
4. Стратегя розвитку КиУвсько'У областi на перод до 2020 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.kyivregioneconomy.com/strategiya-kiyivskoyi-oblasti-2020. - (дата звернення: 07.02.18). -Назва з екрану.
5. Головне управлння статистики в Ки'Увськ/'й област'1. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: oblstat.kiev.ukrstat.gov.ua/content. - (дата звернення: 09.02.18). - Назва з екрану.
6. Програма соцiально-економiчного та культурного розвитку КиУвсько'У област'1 на 2018 рк. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://koda.gov.ua/normdoc/pro-skhvalennya-proektu-programi-socia-5/. - (дата звернення: 10.02.18). - Назва з екрану.
7. Державна служба статистики УкраУни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua. - (дата звернення: 07.02.18). - Назва з екрану.
8. Стратегiя розвитку малого та середнього пiдприемництва КиУвсько'У област'1 до 2020 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: docs.wixstatic.com/ugd/8400c6_8a4a2f8f33ab43b09413209f b1906961.pdf. - (дата звернення: 17.02.18). - Назва з екрану.
9. РегональноУ допов'д про стан навколишнього природного середовища КиУвсько'У облат у 2016 роц [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://menr.gov.ua. - (дата звернення: 07.01.18). - Назва з екрану.
References
1. Tomareva-Patlakhova V.V. (2013). Modeli rehionalnoho rozvytku v konteksti ekonomichnykh reform [Models of Regional Development in the Context of Economic Reforms]. Derzhava ta rehiony. Ser.: Ekonomika ta pidpryyemnytstvo [State and Regions. Ser: Economics and Business]. no. 1. pp. 76-80.
2. Nova rehionalna polityka dlia novoi Ukrainy [New Regional Policy for a New Ukraine]. ( 2017). K.: Institute of Socio-Economic Research. 36 p.
3. Kostyk Ye.P. (2012). Ekonomichna bezpeka Kyivskoi oblasti, shliakhy ta perspektyvy rozvytku [Economic Security of Kyiv Region, Ways and Prospects of Development]. Ekonomichnyi visnyk universytet [Economic University Bulletin]. Pereiaslav-Khmelnytskyi: SHEE «Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University». Vol. 18/1. pp.127-132.
4. Stratehiia rozvytku Kyivskoi oblasti na period do 2020 roku [Strategy of Development of Kyiv Region for the Period up to 2020]. Retrieved from https://www.kyivregioneconomy.com/strategiya-kiyivskoyi-oblasti-2020.
5. Holovne upravlinnia statystyky v Kyivskii oblasti [The Main Department of Statistics in the Kyiv Region]. Retrieved from http://www.oblstat.kiev.ukrstat.gov.ua/content.
6. Prohrama sotsialno-ekonomichnoho ta kulturnoho rozvytku Kyivskoi oblasti na 2018 rik [Program of SocioEconomic and Cultural Development of Kyiv region for 2018]. Retrieved from http://koda.gov.ua/normdoc/pro-skhvalennya-proektu-programi-socia-5/.
7. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [The State Statistics Service of Ukraine]. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua.
8. Stratehiia rozvytku maloho ta serednoho pidpryiemnytstva Kyivskoi oblasti do 2020 roku [Strategy of Development of Small and Medium Enterprises of Kyiv region up to 2020]. Retrieved from http://www.docs.wixstatic.com/ugd/8400c6_8a4a2f8f33ab43b09413209fb1906961.pdf.
9. Rehionalna dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha Kyivskoi oblasti u 2016 rotsi [Regional Report on the State of the Natural Environment of Kyiv region in 2016]. Retrieved from https://menr.gov.ua.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Костик Свгенш Петрович, кандидат юторичних наук, доцент кафедри економки
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ Тмеш ГригорГя Сковороди»
вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, УкраТна
e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Костик Евгений Петрович, кандидат исторических наук, доцент кафедры экономики
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина e-mail: [email protected]
INFORMATION ABOUT THE AUTHOR
Kostyk Yevhenii Petrovych, Ph.D. in History, Associate Professor of Economics SHEE «Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University» 30, Sukhomlynskyi St., Pereiaslav-Khmelnytskyi, Kyiv region, 08401, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 620:9:658 DOI: 10.5281/zenodo.1220888
1НТЕГРАЛЬНЕ ОЦ1НЮВАННЯ СКЛАДОВИХ МОТИВАЦИ НА ПЩПРИеМСТВАХ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ
Костш Д.Ю., Телегiн В.С., KocTiH Ю.Д.
Предметом досл'дження е сукупнсть науково-методичних i прикладних положень щодо удосконалення мотивацУУ на пiдприемствах електроенергетики.
Мета досл'дження - розробка управлнських рiшень нтегральноУ о^нки системи мотивацИ на niдприемствах електроенергетики.
Завдання досл'дження: удосконалити методичний п'дх'д до о^нки мотивацИ' на пiдприемствах електроенергетики, сформувати матрицю стандартизованих значень показник'т анал'зу, виявити загрози i небезпеки, що заважають Ух ефективнiй робот'! та стабльному розвитку.
Результати досл'дження. У статт'1 здйснено iнтегральне оцнювання складових у систем'1 мотивацУУ на пiдприемствах електроенергетики за 2009-2015 р.р., визначено, що на пiдприемствах спостергаються несприятливi тенденцУУ у кадро&й полiтицi, якi в цлому повторюють структура диспропорцУУ втчизняного ринку пра^, а саме: висока плиннсть кадр'т; зростання частки спiвробiтникiв старше 50 рок'т; масов'1 звльнення за рахунок оптим'зацУУробочих мюць; слабкий зв'язок грошових заохочень i пльг з якстю виконаних пра^вниками робiт, iнституцiональна незакрпленють виплат, якi зд/'йснюються за рахунок прибутку та iнше.
Висновки. 1нтегральна о^нка п1'дприемств розширюе економ'чну сутн'1сть мотивацУУ на пдприемствах електроенергетики та дозволяе застосовувати його для характеристики здатност'1 пдприемств повертатися до стану своеУ р'тноваги, збергати УУ параметри та переходити на новий етап розвитку в умовах випадкових зм/'н зовншнього та внутршнього середовища. Проведений аналiз визначених метод'т нтегральноУ о^нки показав, що таксономiчний аналiз дае змогу о^нити р'тень складових у систем'1 мотивацУУ на пiдприемствах електроенергетики в динамiцi та визначити основн показники, що мають найбльший вплив на них.
Ключов'1 слова: система мотивацУУ, механiзм, пiдприемства електроенергетики, управлнськ д'УУ, трудова д'яльн'ють, персонал, нтегральне оцнювання.
ИНТЕГРАЛЬНОЕ ОЦЕНИВАНИЕ СОСТАВЛЯЮЩИХ МОТИВАЦИИ НА ПРЕДПРИЯТИЯХ ЭЛЕКТРОЭНЕРГЕТИКИ
Костин Д.Ю., Телегин В.С., Костин Ю.Д.
Предметом исследования является совокупность научно-методических и прикладных положений по совершенствованию мотивации на предприятиях электроэнергетики.
Цель исследования - разработка управленческих решений интегральной оценки системы мотивации на предприятиях электроэнергетики.
Задачи исследования: усовершенствовать методический подход к оценке мотивации на предприятиях электроэнергетики, сформировать матрицу стандартизированных значений показателей анализа, выявить угрозы и опасности, мешающие их эффективной работе и стабильному развитию.
Результаты исследования. В статье осуществлено интегральное оценивание составляющих в системе мотивации на предприятиях электроэнергетики за 2009-2015 г.г., определено, что на предприятиях наблюдаются неблагоприятные тенденции в кадровой политике, которые в целом повторяют структурные диспропорции отечественного рынка труда, а именно: высокая текучесть кадров; рост доли сотрудников старше 50 лет массовые увольнения за счет оптимизации рабочих мест; слабая связь денежных поощрений и льгот по качеству выполненных работниками работ, институциональная не закрепленность выплат, осуществляемых за счет прибыли и другое.
108
ЕкономГчний вюник ушверситету | Випуск № 37/1 © Костш Д.Ю., Телепн В.С., Костш Ю.Д., 2018
