CC BY
41
УДК 340.116:316.42 Ю. I. Мисюк
Навчально-науковий шститут права та психологii Нацгонального унiверситету "Львгвська полиехшка", аспiрант кафедри теори держави i права
Р1ВН1СТЬ ПРАВА НА ОСВ1ТУ: М1ЖНАРОДН1 СТАНДАРТИ ТА НАУКОВ1 П1ДХОДИ
© Мисюк Ю. I., 2016
У статт розглядаеться право на освггу. Особливу увагу придшено розумiнню принципу piBHom права на освiту. Проводиться аналiз м1жнародних акт1в у сфер1 р1вност1 права на oсвiту. Вказано на розвиток права на oсвiту в сучасних умовах роз-витку державность
Ключoвi слова: oсвiта, право на освггу, р1вн1сть, iнвалiди, дiти.
Ю. И. Мисюк
РАВЕНСТВО ПРАВ НА ОБРАЗОВАНИЕ: МЕЖДУНАРОДНЫЕ СТАНДАРТЫ И НАУЧНЫЕ ПОДХОДЫ
В статье рассматривается право на образование. Особое внимание уделено пониманию принципа равенства права на образование. Проводится анализ международных актов в сфере равенства права на образование. Указано на развитие права на образование в современных условиях развития государственности.
Ключевые слова: образование, право на образование, равенство, инвалиды, дети.
Y. I. Mysyuk
EQUAL RIGHT TO EDUCATION: INTERNATIONAL STANDARDS AND SCIENTIFIC APPROACHES
In the paper the right to education. Particular attention is paid to the understanding of the principle of equal right to education. The analysis of international instruments in the field of equal right to education. Specified on the development of the right to education in modern conditions of statehood.
Key words: education, the right to education, equality, the disabled and children.
Постановка проблеми. Довгий час право на освггу залишалося другорядним до гнших прав, скажiмо до виборчих чи фгзичних. Однак саме право на освгту е перерогативним для розвитку людства, оскгльки майбутне держави прямо залежить вгд ргвня розвитку, здгбностей, таланов, культури та сввдомостг майбутшх поколгнь. Прогресивнг мислителг людства все ж завжди акцентували увагу на вагомостг освгтнього простору та вважали принцип ргвностг для здобуття освгти одним з визначальних. Дж. Локка та Ж. Ж. Руссо визначали освгту як основу розвитку наци та вказували на можливгсть формування вiльноi' людини тгльки через ргвшсть у правг на освгту [1, с. 25]. Дж. Локк, виводячи на перший план виховання перед особливими здгбностями, що вродженг у людини, обгрунтовував тезу про початкову ргвшсть дгтей i визначальну роль освгти для становлення людини [2, с. 410].
Аналiз дослщження проблеми. Проблеми правовог полгтики у сферг освгти постгйно привертали увагу вгтчизняних i зарубгжних юристгв i практичних пращвникгв. Серед них варто видглити роботи Т. А. ДенисовоГ, I. М. ЖаровськоГ, В. М. Дрьомгна, Н. А. Мирошниченко, А. П. Ту-зова, М. Д. Шаргородського, М. I. Хавронюка та гнших видатних вчених та практикгв. Проте
сощальт змши суспшьного розвитку вимагають оновлення пвдходГв, з'являються низки нових методолопчних пiдходiв до аналiзу права на освпу вiдповiдати вимогам сучасностi. Вказане, дае можливiсть стверджувати про наявшсть певних невирiшених проблем у сферi рiвностi освiти. Однiею з них е комплексне дослвдження поняття рiвностi у мiжнародному регулюваннi та науковш доктринi.
Метою статтi е аналiз принципу рiвностi реалiзацii права на освпу у свiтлi мiжнародних стандарта та науковоi доктрини.
Виклад основного матерiалу. Розвиток суспшьства, компаративiстськi, штеграцшш процеси спровокували активiзацiю суспшьства у напрямку освпнього простору та забезпечення права на освггу як основного, домшантного права, особливо для неповнолпшх та молодi. Однак, про-гресивним е й те, що сощум досягнув необхiдностi розумiння освiти як ширшоi' категорй, не зводячи й тшьки до шкiльноi чи вищоi освiти. "Освпа для всГх" як безперервний процес - сучасний новггаш правовий принцип, що надае глобальш перспективи для особи не залежно ввд вiку чи iнших чинниюв.
В юридичнГй лГтературГ зазначаеться, що в об'ективному значенш право на освпу - це правовий шститут, система конституцшно-правових норм, яю забезпечуються державою в ште-ресах людини Г громадянина, регулюють суспшьш ввдносини щодо здобуття визначеноi суми знань, умшь, навичок та детермшують постшний розвиток особистостГ, й подготовку до трудовог' дмльносп, учасл в управлшш справами суспшьства Г держави [3, с. 69].
Акцентують увагу науковщ також на конституцшнш природГ дослвджуваного права. Так В. Рибакова вважае, що конституцшне право на освпу е природним правом, неввд'емним ввд людини, визнаним державою на конституцшному рГвш та безпосередньо дточим (жоден орган не може прийняти нормативно-правовий акт, який би суперечив тому обсягу прав Г обов'язюв у сферГ освгти, який закршлений в конституцй); мае специфГчний сощальний змГст, який виражаеться у задоволенш природноi потреби людини шзнавати оточуючий свщ мае безперервний характер та здшснюеться через систему галузевих норм; е рГвним для тих, на кого поширюеться [4, с. 37-38].
О. Кушшч видшяе право на освпу в об'ективному та суб'ективному значенш. Так, конституцшне право на освпу в об'ективному значенш - це система конституцшно-правових норм, що регулюють суспшьш ввдносини у сферГ освпи, яю пов'язаш з набуттям знань, постшним розвитком особистостг Своею чергою, конституцшне право на освпу в суб'ективному значенш - це перед-бачена та гарантована державою мГра можливог' поведшки суб'ектш правоввдносин у сферГ освпи, що передбачае розвиток та виховання особистостГ, залучення людини до науковог' та культурно!' спадщини з метою полпичного, економГчного, сощального, культурного та шшого прогресу суспшьства [5, с. 26].
О. Мелиничук, дослвджуючи право на освпу комплексно, на рГвш монографiчноi пращ вказуе, що право на освпу - це правова можливГсть, визнана неввд'емною, загальною та рГвною, яка необхвдна для задоволення потреби особи у здобут знань, формуванш умшь, навичок з метою гармоншного розвитку й та суспшьства, що забезпечуеться державою, а також сощальним середовищем загалом[6, с. 98].
Отож, аналГз попередшх дослвджень дае можливГсть сублГмувати таю вагомГ елементи: право на освпу е неввд'емним, основним правом людини, що закршлене на конституцшному рГвш; право на освпу забезпечуе всебГчний розвиток особистостГ; рГвшсть права на освпу е одним з основних принцитв у мехашзмГ його реалГзацй.
Розглядаючи принцип ршносп акцентуемо увагу на його фшософському розумшт, де рГвшсть неввд'емна ввд шшог' категорii - справедливГсть, де "рГвшсть являе собою формальний принцип сощальних взаемин, що ввдповвдае критерГям справедливости, що розподшяе, зрГвнюе Г ввдплачуе, що мае морально-етичний Г правовий змГст" [7, с. 77].
Ще Аристотель вiдмiчав той факт, що у соцiальному змiстi люди не можуть бути рiвними. Вiд народження у кожного закладений свiй внутршнш критерiй, особливостi фiзичного, побуто-вого, психолопчного iснування. Тобто, всi люди не можуть бути однаковими. Принцип рiвностi не порушуе логiки природних речей, вш засввдчуе, що незалежно вщ всiх чинникiв суспгльного буття людям повиннi бути забезпеченi рiвнi умови для реалiзацii 1х прав. В нашому випадку рiвнiсть права на освггу забезпечуеться визнанням й людьми та загалом суспгльством як певноi' цiнностi, якою повиннi володгти та користуватися всi, з тим, щоб така можливiсть була у кожного. Тобто, акцентуемо увагу, що принцип рiвностi слад розумiти через критерш правностi, рiвнiсть права на освгту - це юридична рiвнiсть людей у iх можливостi реалiзовувати право на освiту.
Принцип рiвностi реалiзацii права на освiту закладений у мiжнародних стандартах. Про-аналiзуемо iх.
Позитивно, що рiвнiсть права на освгту видглена в основоположному мiжнародному актi -Загальнiй декларацй прав людини, стаття 26 яко' визначае, що "кожна людина мае право на освгту". Також вказаний документ визначае стандарти рiвностi в залежност вiд рiвня освiти, вказуючи, що початкова та загальна освгта мае бутим безплатною, таким чином забезпечуеться основний критерш рiвностi - економiчний. Загальна декларацм прав людини констатуе вимогу до держав щодо загальнодоступносп технiчноi i професiйноi освгга, а вища освiта повинна бути однаково доступним для всiх на основi здiбностей кожного. Цей мiжнародний акт акцентуе на тих же постулатах, про яю ми вже попередньо вказували - рiвнiсть не означае однаковГсть всiх, а юри-дичну рiвнiсть як принцип права цившзованих народiв. Розширене трактування положень за-гальноi декларацii вiдображено в ст. 13 та 14 Мiжнародного пакту про економiчнi, соцiальнi i культурнi права.
У 1989 рощ мiжнародна спгльнота приймае ключовий документ, що стосуеться прав дгтей -Конвенщю про права дiтей, який е спещальним актом щодо осiб якi не досягли 18 роюв. Такий документ засвiдчуе те, що суспгльство досягло розумiння того, що неповнолпт е суб'ектами права, як потребують не тгльки охорони, захисту та отки, але й мають можливостi та необхiднiсть у реалiзацii свого спецiального статусу та комплексу спещальних прав. В контекстi права на освгту вказаний документ мктить додатковi прогресивнi норми, зокрема ст. 28 окрГм згаданих попередньо загальних стандартiв мiстить загальну вимогу до держав, щодо забезпечення доступности шфор-мацii i матерiалiв у галузi освiти й професiйноi пiдготовки для вшх дiтей. Отож, окрiм економiчноi рiвностi видгляють iнформацiйну доступнiсть та рiвнiсть.
Позитивно, що мiжнародна спецiалiзацiя актiв щодо рiзних категорiй осто зберегла свою тенденцiю поширення. В 2006 рощ прийнятий мiжнародний документ у сферi правового статусу швалщв - Конвенцiя про права ошб з iнвалiднiстю. Стаття 24 закликае держави-учасницi визнати право осiб з швалвдшстю на освiту. Для цглей реалГзаци цього права без дискримшаци й на пiдставi рiвностi можливостей держави-учаснищ забезпечують iнклюзивну освiту на вшх рiвнях i навчання протягом усього життя.
Свропейське спiвтовариство також акцентувало увагу нормативному закршленш права на освiту. Протокол до Конвенци про захист прав людини i основоположних свобод : "шкому не може бути ввдмовлено у правi на освiту". Також ст. 17 €вропейськоi соцiальноi харти (переглянуто1) звертае увагу на освпт права.
На конституцiйному рiвнi право на освгту забезпечуеться в багатьох державах, але щкавим е той факт, що принцип рГвносп освпи також визначаеться обов'язком держави щодо повного його забезпечення. Наприклад, Конституцм Республiки Польща також покладае на пу6лГчну владу обов'язок забезпечення громадянам загального г рГвного доступу до освпи.
Висновки. Отже, принцип рГвносп права на освГту широко представлений на мГжнародному, регГональному та конституцшному рГвнГ демократичних держав. МГжнароднГ стандарти придгляють
увагу не тшьки р1вносп як загальному явищу, але й м1стять положення щодо р1вносп права на освггу окремих категорш oci6, серед яких дгги, швалвди тощо.
1. Белякович Н. Н. Права человека и политика : философско- правовые основы / Н. Н. Бе-лякович. - Минск : Амалфея, 2009. - 412 с. 2. ЛоккДж. Сочинения : в 3-х т/Дж. Локк ; [пер. с англ. и лат.]. - М. : Мысль, 1988. - Т. 3 ; ред. и сост., авт. примеч. А. Л. Субботин. - 668 с. 3. Боняк В. О. Конституцшне право людини i громадянина на освту та його забезпечення в УкраШ : дис. канд. юрид. наук : 12.00.02 / Боняк Валентина Олексивна. - Кигв, 2005. - 205 с. 4. Рыбакова В. В. Конституционное право на общее образование в Российской Федерации : проблемы теории и практики : дисс. ...канд. юрид. наук : 12.00.02 /Рыбакова Вероника Владимировна. - Екатеринбург, 2005. - 218 с. 5. КулЫч О. Конституцшне право на освту в об'ективному та суб'ективному значенш / О. Култч //Юридичний вюник. - 2014. - № 1. - С. 22-27. 6. Мельничук О. Ф. Право людини на освту : монографiя / О. Ф. Мельничук. - Втниця : ТОВ "Меркьюр^ПодЫля", 2013.- 440 с. 7. Сфремова I. В. Свобода, справедливють, рiвнiсть у системi цтностей моралi i права: сощально-фтософський контекст аналЬзу / I. В. Сфремова //Гумантарний часопис. - 2010. - № 1. -С. 72-80.
REFERENCES
1. Beljakovich N. N. Prava cheloveka i politika : filosofsko- pravovye osnovy [Human Rights and Politics: philosophical and legal bases]- Minsk : Amalfeja, 2009, 412 p. 2. Lokk Dzh. Sochinenija : v 3-h t [Compositions]. - Moscow, Mysl Publ, 1988, T. 3, 668 p. 3. Bonyak V. O. Konstytutsiyne pravo lyudyny i hromadyanyna na osvitu ta yoho zabezpechennya v Ukrayini Diss. kand. yuryd. nauk [Constitutional human and civil rights to education and its support in Ukraine] - Kyyiv, 2005, 205 p. 4. Rybakova V. V. Konstitucionnoe pravo na obshhee obrazovanie v Rossijskoj Federacii : problemy teorii i praktikiDiss. kand. yuryd. nauka. [The constitutional right to general education in the Russian Federation]-Ekaterinburg, 2005, 218 p. 5. Kulinich O. Konstytutsiyne pravo na osvitu v ob"yektyvnomu ta sub "yektyvnomu znachenni [The constitutional right to education in an objective and subjective sense] -Yurydychnyy visnyk, 2014, Vol. 1, p. 22-27. 6. Mel'nychuk O.F. Pravo lyudyny na osvitu : monohrafya [The right to education] - Vinnytsya : TOV "Merk'yuri-Podillya", 2013, 440 p. 7. Yefremova I. V. Svoboda, spravedlyvist', rivnist' u systemi tsinnostey morali i prava: sotsial'no-filosofs'kyy kontekst analizu [Freedom, justice and equality in the system of values of morality and law: social and philosophical context analysis] - Humanitarnyy chasopys, 2010. Vol. 1,p. 72-80.
