CC BY
62
НАУКОВ1 СТАТТ1
- Соцiально-економiчнi проблеми Донбасу -
УДК 338.24(477+477.62)
I. П. Булеев,
доктор економ!чних наук, Н. Ю. Брюховецька,
доктор економ!чних наук, 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
ШЛЯХИ В1ДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ ТА ДОНБАСУ1
Постановка проблеми. Сучасний сощально-економiчний стан Укра!ни не влаштовуе майже т одного суб'екта спiльноти i бшьшють суб'екпв внутрiшнiх ринкових вiдносин суспшьства, грома-дян кра!ни. У курсах навчальних закладiв наша кра-!на може бути використана як зразок того, як рес-публiка у складi союзу входила до першо! двадцятки найбiльш розвинених кра!н свггу, а за чверть сто-лггтя вiдкотилась в аутсайдери Свропи та свпу.
Отримавши незалежшсть, Укра!на вступила у затяжну системну соцiально-економiчну кризу i до цього часу мае ВВП на рiвнi близько 80% ввд показ-ника 1991 р. За ощнками експертгв у середньому за рiк упродовж свое! незалежност кра!на втрачала ВВП на рiвнi 0,8-1,2%. Ситуацiя значно попрши-лась у 2015 р., коли за ощнками прем'ер-мшстра А. Яценюка Укра!на втратила 25% свое! економiки, а за ощнками Президента П. Порошенка - 30%, е i iншi оцiнки. Але всi вони недостатньо обгрунтоваш i надiйнi. Держкомстат Укра!ни також робить акцент на показниках, як влаштовують владу. Анало-гiчна ситуацiя i в регюнах, особливо в Донбасi, де частка Донецько! i Лугансько! областей нетдконт-рольн центральнш владi Укра!ни, дають свою статистику, яка також потребуе критичного аналiзу. На протязi всього часу, як виник збройний конфлiкт на пiвденно-схiднiй частит Укра!ни, бiльшiсть населения Укра!ни та !! регiонiв бажае зупинення конф-лiкту, встановлення миру, вирiшення питань, що привели до протистояння олiгархiв та !х "добровшь-них батальйошв" У цi процеси втягнута значна кь лькiсть громадян Укра!ни, ям вельми слабо пред-ставляють глибинн причини конфлiкту та бажають миру, вщновлення економiки, полiпшення сощ-ально-економiчного стану в Укра!ш.
Вiдновлення економiки потребуе, перш за все, якюно! оцiнки реального стану економiки кра!ни,
регiонiв, що втягнуп у збройний конфлшт, прий-няття обгрунтовано!, тдтримано! бiльшiстю насе-лення концепщ! розвитку Укра!ни, як полiтично i економiчно незалежно! держави iз соцiально-орiен-тованою економiкою. На основi концепщ! слщ прийняти науково обгрунтованi економiчну, проми-слову, агропромислову полiтики, якi необидно кон-кретизувати у програми, проекти, напрями розвит-ку, де вказано термiни виконання, конкретн викона-вщ, дорожн карти, джерела фiнансування, вщповь дальшсть за виконання повинна бути персоналiзо-вана. Проведення тако! роботи повинно грунтува-тися на обраних та науково обгрунтованих напрямах виходу iз кризи, що мають економiчнi, полгтичш, со-щальш та iнституцiональнi чинники. Ця робота повинна виконуватись не лише владними структурами, а перш за все громадянськими шститутами. В якост експертiв повинн виступати економiчнi ш-ститути, перш за все шститути Нащонально! акаде-ми наук Укра!ни.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публ1кац1й. Пи-танням, яш ставляться у данiй роботт, присвячено багато публiкацiй, вони оприлюдненi у програмах рiзних полiтичних сил та !х лiдерiв, у виступах поль тикiв та державних дiячiв, у спещальнш фаховiй економiчнiй лiтературi. Серед останшх можна на-звати роботи зарубiжних вчених [1-7] та авторiв ре-комендацiй так званого Вашингтонського консенсусу. Цi роботи достатньо детально проаналiзованi вiтчизняними фахiвцями, яш вiдмiчають як пози-тивнi сторони робiт закордонних авторiв, так i !х не-долiки. Додатково слщ вiдмiтити, що аналiзуемi роботи не враховують реалiй Укра!ни, менталитету !! населення та його щнностей, стан економiки. Вони виходять iз процесiв, якi пройшли захiднi кра!ни ке-руючись лiберальною економiчною теорiею i прогнозують можливi варiанти розвитку сустльств
1 Статтю пiдготовлено в результат виконання НДР 1нституту економiки промисловостi НАН Укра!ни "Методы розвитку та забезпечення каmталiзацil промислових шдприемств в умовах iнституцiональних змш" (20122015 рр., номер держреестраци 0112U006882).
постсоцiалiстичних кра!н. Реальнi процеси в еконо-мiцi кра!н СНД сввдчать, що рекомендацп захiдних фахiвцiв далей ввд реалiй i часто opieHTOBam на ш-тереси розвинутих кра!н Заходу, що стали на шляхи постшдуст^ального, iннoвaцiйнoгo розвитку.
Роботи росшських вчених пoбудoвaнi на ана-лiзi та дoсвiдi Росшсько! Федерацп та деяких кра!н СНД [8-12]. Вони ближчi до виpiшення питань, що стоять перед Украшою. Але й вони не повною Mi-рою можуть бути використаш, oскiльки також opie-нтoвaнi на iнтеpеси iRm^ держав, якi не завжди ствпадають з iнтеpесaми украшського суспiльствa.
Роботи украшських вчених регулярно викону-ються i публiкуються у фахових виданнях, на якi мало уваги звертають можновладщ. У свiй час у роботах економют!в iнститутiв НАН Украши зверта-лась увага на ризики, якi мoжливi при використанш тих чи iнших моделей переходу Укра1ни до ринко-вих ввдносин. У бiльшoстi випадшв цi загрози мали мiсце на шляхах переходу Укра1ни до нових метoдiв господарювання. Бiльшiсть цих poбiт мали форму наукових та нaукoвo-aнaлiтичних дoпoвiдей, аналь тичних та дoпoвiдних записок, ям надсилались органам законодавчо!, виконавчо! влади, кеpiвникaм галузей та ведомств. 1х можна знайти на сайтах ш-ститутiв НАН Украши. Але реакцп пoлiтикiв та дер-жавних чинoвникiв майже не було. Серед ввдносно нових та сучасних публшацш слiд назвати роботи А.А. Чухна [13-14]; роботи виконаш пiд кеpiвни-цтвом В.М. Гейця [15;16], роботи В. Медведчука [17], О. Пасхавера [18], роботи 1нституту екoнoмiки промисловост НАН Украши [19-20], роботи, що ви-конувались фaхiвцями ряду шститупв пiд егiдoю Академп екoнoмiчних наук Украши [21-23] та шшг Тобто, проблем^ що поставлено у цш стaттi присвя-чена достатньо велика кшькють poбiт i публiкaцiй. Але вони ввдображають тi чи rnmi сторони функщ-онування екoнoмiки Украши в умовах мирного стану та розвитку суспшьства. До^дження проце-ав, що проходять в умовах збройного кoнфлiкту в
Укра1ш, а тим бiльше питаниям мобшзацп сустль-ства Украши та l'i окремих регюшв на вiдбудoву зруйнованих об'ект!в, виробничих зв'язшв, ввднов-лення виробництва регюшв, що постраждали, ще вкрай мало. Тому на сьогодн та недалеку перспективу ця проблема е вельми актуальною.
Мета роботи - aнaлiз сучасного стану еконо-мiки Украши та деяких l'i pегioнiв, де ввдбуваеться збройний кoнфлiкт, обгрунтування пропозицш та pекoмендaцiй щодо виходу економши iз кризи, ввд-новлення процеив нормального функцioнувaння су-спiльствa та екoнoмiки.
Викладення основного матерiалу. Загально визначеним е положення, що починаючи iз 90-х ро-кiв минулого стoлiття до тепеpiшньoгo часу еконо-мiкa Украши i l'i суспшьство знаходяться у стaнi системно! сoцiaльнo-екoнoмiчнol кризи. На цьому фот ввдбуваеться нелiнiйне функцioнувaння ll еко-нoмiки, про що свiдчaть роботи фaхiвцiв та науков-цiв [24-25]. Економша Украши мала як тдйоми до 10-12% за piк (2004-2005 рр.), тaкi пaдiння ВВП на 20-40%, а шфлящю - до 10 тис. ввдсотюв. Чергове пaдiння екoнoмiки мае мiсце пiсля 2011 року. На цей час (кшець 2014 р. - початок 2015 р.) економша мае показники за piзними oцiнкaми (oфiцiйиими, експе-рт!в, пoлiтикiв):
- за piвнем ВВП (близько 80% до 1991 р.), чисе-льност населення (близько 76%), зайнятосп насе-лення (безpoбiття близько 7%, за офщшними да-ними, 12-15% за oцiнкaми експерт^в), за piвнем за-робгтно! плати та продуктивности пpaцi все ще не до-сягнуто пoкaзникiв 1991 р. I якщо у 1988 р. Украша виробляла 2% ВВП свгту, то зараз - 0,2% [23, с. 37]. Мае мюце падшня якoстi життя, oсвiти, науки, куль-тури, загострились пpoтиpiччя в суспшьсти на ос-нoвi майнових, нацюнальних, pелiгiйних та iнших вiднoсин та iнтеpесiв;
- у 2014 р. за ощнками експеpтiв пaдiння ВВП склало бiльш шж 15%. Попршились iншi показники, деяк з них наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Динамжа деяких показни^в економжи Укра'шн, % до попереднього року *)_
Показники 2011 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р.
1ндекс промислово! продукци 107,6 99,3 95,7 89,9
Експорт тoвapiв (сiчень-листoпaд ввдповвд-ного року) 134,3 101,9 90,7 88,7
1мпорт тoвapiв (сiчень-листoпaд ввдповвд-ного року) 138,1 102,9 90,9 72,4
1ндекс номшально! середньомюячно! заробь тно! плати 117,6 114,9 107,9 105,9
1ндекс зареестрованих безpoбiтних (грудень до грудня вiдпoвiднoгo року) 88,6 105,0 107,0 109,2
*) Складено за даними Державно1 служби статистики Укра1ни [26].
У 2015 р. ситуащя попршилася. За даними В. Волги (народного депутата Верховно! Ради Укра-!ни декшькох скликань), як вiн озвучив 7 березня 2015 р. на Радю-Ера ФМ, посилаючись на держком-стат Укра!ни, показники ачня 2015 р. до ачня 2014 р. склали, %: промисловiсть - 78,7; сшьське господарство - 57,4; вантажоперевезення - 75,5; па-сажирськi перевезення - 86,7; експорт - 80,6; iм-порт - 72,0; роздрiбна торгiвля - 73,4; реальна заро-бiтна плата - 71,4; щни товаровиробнишв - 134,1; iнфляцiя - 128,7.
Зовшшнш борг Укра!ни зрю на 21% i набли-зився до рiчного ВВП (96,5%). Кредитив МВФ виста-чае лише на обслуговування кредитiв, що взятi Ук-ра!ною у попередн роки. Золотовалютний резерв за останн три роки знизився iз бiльш як 30 млрд дол. США, до 5,46 млрд у березн 2015 р.
Особливо значно знизились обсяги промисло-во! продукцп у Донецькш та Луганськш областях (табл. 2).
Таблиця 2 1ндекси промисловоТ продукцп, % *
За даними Головного управлiиня статистики у Донецькш областi за 2014 р. ввдносно 2013 р. про-мислове виробництво у Донецькiй обласп скороти-лося на 31,5%, а у грудш 2014 р. до грудня 2013 р. скорочення вiдбулося майже вдвiчi, i затронуло воно тдприемства всiх видiв економiчно!' дiяльностi без виключення, склавши вiд 74,0% у постачанш електроенергi!, газу, пари та кондицшованого по-вiтря до 46,5% у харчовш промисловостi, 6,3% у текстильному виробнищи [27]. Певну частину про-мислових тдприемств та шфраструктури було зруй-новано у ходi збройного конфлiкту 2014-2015 рр. а деяк тдприемства взагалi зупинили свою роботу.
За даними Державно! служби статистики Укра-!ни у 2014 р. обсяг реалiзовано! продукщ! (товарiв та послуг) у Луганськш обласп вiдносно 2013 р. ско-ротився на 33%, у порiвняннi iз 2012 р. - на 44% [28]. I починаючи iз червня 2014 р. данi Лугансько! обласп органами статистики обласп не публшуються.
Територй та економiка Донецько! i Лугансько! областей складаються iз пiдконтрольних i нетдкон-трольних центральнш ки!вськш владi.
Станом на початок квиня 2015 р. нетдконтро-льн владi Укра!ни територi! Донецько! i Лугансько! областей складають близько третини цих адмшют-ративно-територiальних одиниць, в яких живуть i працюють понад 50% населення цих областей.
Внаслвдок вiйськових дiй, що розгорнулися на територп Донецько! i Лугансько! областей у 20142015 рр. ситуащя у промисловосп погiршилася в результата
- розриву господарсько-виробничих зв'язшв пiдприемств, розташованих на нетдконтрольнш уряду Укра!ни територi! iз контрагентами, розташо-ваними на iнших територiях Укра!ни, а також iз бiльшiстю закордонних партнерiв;
- фiзично! руйнащ! значно! кiлькостi промисло-вих об'екпв, промислово! та громадсько! iнфра-структури.
За ощнками експерт^в до 80 % порушено або зруйновано шахтного фонду, до 75 % - коксових по-тужностей, до 60 % - доменних потужностей.
Подальший розвиток вшськових дш загрожуе безповоротн1м занепадом гiрничо-металургiйного та вугшьного комплексiв i сумiжних iз ними видiв дiяльностi у Донецький та Луганськiй областях.
За даними Мiнрегiону Укра!ни, станом на 1 ве-ресня 2014 року у Донецький i Луганськ1й областях пошкоджено або зруйновано 217 об'ект^в освгт, 45 - охорони здоров'я, 51 - культурного i спортивного призначення, 81 адмiнiстративна будiвля, 14 об'екпв торгiвлi, 132 промислових об'екпв на за-гальну суму 4 млрд 788 млн грн. Без житла залиши-лось понад 710 тис. оаб. У Донецький та Луганськш областях пошкоджено близько 5,5 тис. житлових бу-динк1в. За даними Мшшфраструктури Укра!ни руй-нування рiзно! мiри складност^ отримали майже 962 км автомобшьних дорiг загального користу-вання (250,5 км у Донецькш та 711,5 км у Луганськш областях), пошкоджено або взагалi зруйновано 30 моспв та шляхопроводiв загальною протяжн1стю 2708 м. Пошкоджено 483 об'екти залiзнично! шфраструктури (включаючи шляхи, контакт^ мереж^ пристро! електропостачання).
За iнформацiею Мiненерговугiлля Укра!ни вна-слiдок бойових дiй пошкоджень рiзного ступеню за-вдано об'ектам шфраструктури (будiвлi, комун1ка-цй) всiх ТЕС Донбасько! енергосистеми.
За даними НАК "Нафтогаз Укра!ни" станом на 12.08.2014 р. пошкоджено майже одну тисячу роз-подшьчих газопроводiв (767 - низького, 158 серед-нього та 54 - високого тиску), зруйновано (демонто-вано) 1400 м газопроводiв, один газонаповнюваль-ний пункт, вiдновлення потребують 53 газорозпо-дiльчi пункти та бшя 200 шафових газорозподiльних пунктiв газопостачальних компанiй. Зупинена екс-плуатац1я 5 АЗС та 4 АГНКС, викрадено або пошкоджено 70 одиниць автотранспортно! та спещально! технiки.
Кра!на та обласп 2013 р. до 2012 р. 2014 р. до 2013 р. Очень 2015 р. до ачня 2014 р.
Укра!на 95,7 84,4 78,7
Донецька область 93,6 68,5 50,4
Луганська область 91,1 58,0 13,0
* Складено за даними Державно! служби статис-
тики Укра!ни [26].
Згiдно даним Донецько! обласно! державно! ад-мiнiстрацii в результатi бойових дiй в Донецькш облает^ нанесено збиток жилим об'ектам на суму 3,2 млрд грн, в Луганськш обласп - на 3 млрд грн [29]. За даними Державного агентства автодор!г Укра!ни станом на 10 жовтня 2014 р. для ввдновлення об'екпв господарсько! шфраструктури, що пошко-дженi або зруйноваш в ходi бойових дiй у Донецькш та Луганськiй областях необхщно близько 2,2 млрд грн [30]. За попередшми даними вартють робгт по вiдновленню громадянсько! iнфраструктури в Донецькш обласп складае 735,1 млн грн, в Луганськш -1423,3 млн грн. Наведет вище ощнки збитшв е орь ентовними, приблизними. Для бiльш достовiрноi ощнки необхщно створити мiжгалузевi комiсii (у кожнш iз областей) за учасп фахiвцiв-експертiв ре-гiону та центрально! укра!'нсько!' влади. В обов'язки ще! комiсii треба вмiнити не лише ощнку збитшв, пошуки джерел фшансування вiдновлення вщповщ-ного потенцiалу, а й стан основних фондiв шфраструктури взагал!, оцiнку можливостi використання наявних ресурсiв (навiть i морально застарших), пропозицii щодо ринив реал!зацл продукцii та пос-луг, ям можуть бути вироблен пiдприемствами у зош АТО. Доцiльно також надати пропозицл вщ-носно того, ям роботи можуть бути виконан колек-тивами та власниками конкретних об'екпв, а якi по-требують залучення зовшшшх джерел фшансу-вання (закордонних та внутрiшнiх iнвесторiв, кредитив укра!нських i зарубiжних банкiв та рiзних фон-дiв, кошт^в державного та мюцевих бюджетiв i тощо). До складу таких комiсiй обов'язково повинш бути включен! фахiвцi НАН Укра!ни, провiднi вчен1, представники громадських органiзацiй, мiсцевого населення та колектиыв органiзацiй (пiдприемств), що постраждали.
Попередньо, виходячи навгть з наведених та опублiкованих даних, на оновлення виробничого потенцiалу зони АТО потребуються десятки млрд гривень.
Правомiрно виникае питання, чому укра!нське сустльство, яке завжди в!др!знялося толерантшстю, розсудливютю, терпiнням дшшло до такого критичного стану?
Однозначно! ввдповвд тут немае. Мабуть слад починати аналiз !з того, як партл, елгти, громадськ органiзацii, що прийшли до влади в умовах отрима-но! Укра!ною незалежностi, використали можли-вють побудови демократично! держави !з сощально орiентованою економiкою iнновацiйного типу, як! у сукупносп ведуть до постiндустрiального суспшь-ства.
Населенню нав'язуеться думка, що ввд суспшь-ства правляча елгта очiкуе вщповвд на питання яку державу ми будуемо. Це питання розраховане на не-пiдготовлену теоретично громадсьшсть. Адже т одна партия, н1 один лiдер не може працювати, не
знаючи що вони хочуть. В Украiнi поспйно йде по-лiтична, iдеологiчна, а зараз i збройна боротьба не за побудову суспшьства, яке вiдповiдае бажанням народу, а за владу полгтичних партий, певних груп та !х лiдерiв. Отримавши владу, вони направляють свою д!яльнють на збереження влади, що можливо при умов! укрiплення економiчного стану не держави, а провладних партий, груп та !х лiдерiв. З щею метою проводяться реформи власносп, шститупв, виробничих та громадських вщносин.
1з всього рiзноманiття економiчних шкш реаль зацii iнтересiв партiй та рух!в в Укра!н1 бшьш за все тдходить лiберальна економiчна теорiя. Вона пе-редбачае прiоритет приватно! власносп в економiцi, iндивiдуалiзм громадян, конкуренцто, ринков! вщ-носини, широкий д!апазон розриву р!вня доход!в р!зних груп громадян ! трудящих, обмежен1сть сощ-ального захисту населення ! т.п. Саме ця теор!я була прийнята провладними структурами. I звелась вона головним чином до практично нелептимного присвоения державно! (суспшьно!) власносп незнач-ною часткою населення. Ця процедура названа "ва-учерною приватизащею", процес названо "шоковою тератею", а результати - формування ол!гарх!чно! власносп, де!ндустр!ал!защя промисловосп, розрив економ!чних зв'язшв тдприемств, розрив техноло-гш виробництва повного (завершеного) циклу. Сустльство, його основна маса населення отримали спйкий стресовий стан, масове безробгття, поспйно падаючий р!вень сощального забезпечення.
Л!беральна теор!я передбачае демократию, свободу. Провладн парт!! та групи теж за демократию, за свободу, але для себе. Це свобода на повселюдне розповсюдження сво!х погляд!в ! заборона поглвдв, що не ствпадають !з поглядами провладних структур, свобода безоглядного використання природних ресурав краши, свобода ввд вщповщальносп за не-виконання програм, з якими йшли на вибори, це свобода недотримання конститущйних положень, ви-мог закошв, свобода не чути вимог населення ввдно-сно державного облаштування, мюцевого самовря-дування, мовно! политики, в1росповвдання ! т.п. В шнцевому тдсумку ця "свобода" довела до зброй-ного конфлшту на пiвдеиио-схiднiй частит Укра-!ни. В результат! до стресу вщ "шоково! терап1!" до-бавився стрес вщ бойових дш.
Як показано вище, економша пвдрвана, суст-льство у стрес!, пол!тики зважують, ск1льки ще його електорат у змоз! це витримати.
Рано чи тзно все зашнчуеться. Зашнчаться бо-йов! дп, де кра!на отримала за р!зними ощнками вщ 5 тис. (дан! ООН) до 50 тис. (дан! розвщки ФРН) так званих "двохсотих", раз!в у десять бшьше "трьохсо-тих", до 50 тис. працездатних чоловтв ведуть м!ж собою збройну боротьбу, парал!зована робота тд-приемств у зонах бойових дш Донецько! та Луган-
сько1' областей, значна частина мaшинобyдiвниx тд-пpиeмств пpaцюe на збpойнi сили.
Останне на пеpший погляд с^ияе зpостaнню зaйнятостi на виpобництвi, але це не дае зpостaння ВВП, який позитивно впливае на pозвиток виyтpiш-нього pиикy. Гpомaдяни, що пpaцюють на виготов-лення та pемонт збpоï, отpимyють зapобiтиy плaтy, яка не забезпечена товapaми i дае pезyльтaт той же, що i викид в обоpот шчим не зaбезпечеииx гpошей, тобто йде пpоцес збiльшеиня iнфляцiï. Адже вiдомi висловлювання мyдpиx вчениx, що вот^ати суспшь-ства на вiйиy piвнознaчиi тому як частина нащона-льного багатства викииyтa y небуття, а гpошi, отpи-мaнi за виготовлення збpоï та отpимaнi людьми, що воюють, е "пуст", шчим не зaбезпеченi гpошi. Ha-вгть експоpт збpоï дае доxод експоpтеpy, а iмпоpтеp отpимye збитки, пiдpивae свою економiкy. Тому заяви деякиx полiтикiв i фaxiвцiв, що ВПК тдшме економiкy Укpaïии е безтдставними, теоpетично необгpyнтовaиими, а ^актинно - шшдливими для економiки i деpжaви в цiломy. Тому лише встанов-лення миpy в кpaïиi дае можливiсть ствоpеиня умов виxодy економiки iз кpизи, а населення iз стpесy.
Встановлення миpy забезпечуе пpипинеиня по-дaльшиx витpaт на бойовi дп, як пpямi, так i опосе-pедковaнi. За piзиими оцiикaми Укpaïною вт^ча-еться на вшну вiд 200 млн до 8 млpд дол. США. ^и-пинення вiйии дозволить скоpотити вш^ата насту-пного пеpiодy у pозpaxyнкy на piк на цю величину. Kpiм того, пpипинения збpойного конфлшту дозволить вивiльиити iз бойовиx пiдpоздiлiв до 50 тис. пpaцездaтииx чоловiкiв, iз якиx можна сфоpмyвaти бyдiвельнi батальйони, як будуть ввдбудовувати зpyйновaиi об'екти (пpомисловi та громадянсьш), гpомaдянськy та пpомисловy iнфpaстpyктypy. Стане можливим пpипииити плaновi мобiлiзaцiï pезеpвiс-■пв, забезпечив тим можливiсть ïx pоботи в pеaль-ному сектоpi економiки. Це також позитивно вплине на стан гpомaдян, на ïx виxiд iз стpесового стану.
Hady^nn кpоком, що може позитивно впли-нути на зняття нaпpyги у сyспiльствi може стати вщ-мша дiï зaконiв, що ставлять у неpiвне положення гpомaдян у залежноси вiд pегiоиy, де вони поспйно чи тимчасово знaxодяться та ^оживають, вiд на-лежност до piзниx конфесiй за вipосповiдaиням, вiд мови, якою гpомaдяии коpистyються як piдною, вiд pегiонaльного ментaлiтетy населення, його щннос-тей, кyльтypи i т.п. Це може бути досягнуто ^ий-няттям вiдповiдниx Укaзiв Пpезидентa, чiткоï pо-боти силовиx та пpaвовиx стpyктyp щодо pеaлiзaцiï циx Укaзiв.
Одночасно необxiдно ствоpити центpaльнy та pегiонaльнi комiсiï, якi отpимaють повноваження об'ективно ощнити збитки вiд бойовиx дiй у зон АТО господapчиx стpyктyp i гpомaдян, джеpелa фь
нансування вiдновлення pyйнaцiй, мaтеpiaльниx, моpaльниx та псиxологiчниx збитшв гpомaдян зони
АТО та вимyшениx пеpеселендiв. У свох^ плaнax ко-мiсiï повинн чiтко видiлити частку фiнaнсyвaння виклaдениx пpоцесiв iз деpжaвного бюджету, мюце-виx бюджетов, доxодiв суб'екпв господapськоï дь яльносп, влaсниx коштiв громадян. Частково ви-тpaти бюджетiв мають викоpистовyвaтися на звоpо-тнш основа
Що стосуеться вiдpодження економiки У^а-1ни, то стpaтегiя цього ^оцесу повинна бути оpieн-тована на pозвиток на основi власного внyтpiшнього потенщалу. Лише кpaïнa, що досягла позитивна pе-зyльтaтiв у своему pозвиткy може pозpaxовyвaти на piвнопpaвне членство у будь-якому союзi, асощацп, мiжнapодномy об'еднанш. Pизики i позитиви такого пpоцесy детально pозкpито у pядi pобiт [19; 20], у якиx доведено, що як вступ Укpaïни у ВТО, так i тд-писання угоди щодо асощацп iз СС мае бiльше p№ зикiв та негapaздiв, а шж позитиву. Адже нaвiть у стapиx та новиx члешв СС значна кшьшсть населення мае сумшви щодо коpистi участ у СС. Так, сво1м членством у СС незадоволена значна кшьшсть населення (за даними експеpтa Всеволода Степа-нюка - Paдiо Epa ФM, 2У.12.2013 p.): Фpaнщï, Вели-кобpитaнiï, Hiдеpлaндiв, Iспaнiï, Гpецiï, Поpтyгaлiï, Болгapiï, Py^mf, кpaïн Балтл; кандидатов у члени
СС: Тypеччини, Mолдови, Гpyзiï.
Тому стpaтегiя pозвиткy економiки Укpaïни мае бути оpieнтовaнa на забезпечення якост життя населення, pозвиток внyтpiшнього pинкy за paxyнок внyтpiшнього потенщалу i pесypсiв, забезпечення конкypентоспpоможностi на зовнiшнix pинкax i лише пiсля цього визначати вею^ iнтегpaцiï iз тими чи iншими свiтовими, pегiонaльними союзами, асо-цiaцiями i т. in
Послабленню нaпpyги в сyспiльствi можуть спpияти: пеpеxiд на вiльне пеpесyвaння гpомaдян Укpaïни по всiй ïï теpитоpiï, включаючи paйони не-пiдконтpольнi на даний момент центpaльнiй у^аш-ськш влaдi. Пpопyскний pежим слщ вiдмiнити, осш-льки вiн не спpияe змiцненню безпеки в ^arni, одночасно зaбиpae багато часу на офоpмлення пеpепy-сток, пеpетинaння меpежi пpотистояння збpойниx сил Укpaïни i так звaниx ополчендiв сaмопpоголо-шениx ДHP та ЛHP.
Kpiм того, офоpмлення пеpепyсток, оpгaнiзaцiя виконання пpопyскного pежимy пpивели до додат-кового навантаження на бюджет, CT^pnro ще одну достатньо шиpокy rapy^irny систему. Ha даний момент для населення Укpaïни, пiвденниx та сxiд-ниx pегiонiв бiльш актуальним е не пеpеxiд на безвь зовий pежим до Свpопи, а вшьне без пpопyскне пе-pемiщення по всш теpитоpiï Укpaïни, включаючи зону АТО i лшто пpотистояння збpойниx сил У^а-ши та сaмопpоголошениx "незaлежниx" paйонiв;
пом'якшення полiтики деpжaви у гaлyзi кому-нaльниx тapифiв для населення та плaтежiв за енеp-гоносiï (на теpитоpiяx неmдконтpольниx ypядy Ук-
ра!ни тарифи не переглядаються). Для цього достат-ньо перейти на використання у ЖКХ газу, що видо-буваеться в Укра!ш, а електроенергп, що виробля-ють АЕС. 1мпортний газ та iншi види енергоноспв направляти промисловим пiдприемствам. Форма по-стачання - прямi контракта тдприемств Í3 поста-чальниками. 1з системи вiдносин приватних тдпри-емств "покупець-постачальник" держава повинна вийти. Це пвдрве ще одну корупцiйну систему, на якш сформувалась значна кшьшсть укра!нських оль гархiв;
припинити на державному рiвнi геро!защю уча-сниюв збройного протистояння з обох протистоячих бошв. Створити групу фахiвцiв iз розслiдування протиправних дiй осiб, що сприяли розв'язанню збройного конфлiкту, вчинили тяжк злочини. Учас-нишв АТО з обох бошв виключити iз числа учасни-шв бойових дш, вiдмiнити 1м пiльги як учаснишв бо-йових дiй, за виключенням лiкування отриманих по-ранень та втрати працездатностц
зняти економiчну блокаду територш та населения так званих ДНР та ЛНР. Ввдновити економiчнi та логiстичнi зв'язки тдприемств - партнерiв всiх регiонiв Украши. Одним iз напрямiв може бути пе-рехiд на вугiлля, що видобуваеться в Укра!ш у зош АТО, вiдказавшись вiд iмпорту, який склав у 2014 р. понад 1,5 млрд дол. США. Може бути реалiзована схема: вугшьш тдприемства, що розташован на не-тдконтрольних центральмй владi територп ("ДНР" або "ЛНР") постачають вугiлля пiдприемствам, що знаходяться на пiдконтрольнiй владi територп за щ-ною собiвартостi. Держава ввдшкодовуе тдприем-ству-споживачу збиток ввд отриманого вугiлля на рiвиi рiзницi мiж цiнами поставки та ринковими щ-нами. Така схема використовувалась у 90-тi роки минулого сторiччя в Нiмеччииi i може бути корис-ною для Укра!ни;
розпочати роботу щодо поступового переходу ввд фюкально! системи оподаткування доходiв юри-дичних та фiзичиих осiб (оподаткування прибутку, заробгтно! плати i навгть пенсп) до принцитв рентного оподаткування, формування нацiонального ди-ввденду (за досвiдом штату Аляска, деяких регiонiв Канади, Скандинавських кра!н, Австралп, Арабсь-ких Емiратiв [12]) з метою реалiзацi! принципу, що все створене Богом мае бути використане для блага вах людей иииi живучих на данш територп i май-бутшх поколшь;
розпочати роботу по формуванню рiзних фон-дiв вiдтвореиня громадянсько! шфраструктури, житла. З цiею метою створюються державно-прива-тн фонди, перебудовуеться система функцюну-вання малих тдприемств, що працюють у дашй сферi (ремонт та ввдновлення житла, водо- та газо-постачальних систем, будiвиищ•во житла, ремонт дорт i т.п.). На 2-3 роки так МП мають отримати податковi канiкули;
корисним може стати досввд КАМАЗА (Росiя). У даний час пiдприемство мае виробниче наванта-ження на 3 доби у недшю. 1з регiонального та федерального бюджетов пiдприемство отримуе фшансу-вання ще на 2 дш у недiлю. Тобто тдприемство пра-цюе 5 днiв у недшю: три дш виробляе продукщю свого профiлю, а два дш всi працюють на модерш-защю, вiдновлеиня, ремонт виробничих фоидiв, ви-робничо! та громадянсько! iнфраструктури, прохо-дять курси пiдвищеиня квалiфiкацi!, набуття сушж-них професiй, економiчиих i професшних знань, професiй, що будуть потрiбнi у наступн 2-5 роив. Одночасно вдосконалюеться оргаиiзацiйна структура тдприемства, форми участ трудящих в управ-лiниi виробництвом.
Названi вище пропозицл щодо пом'якшення напруги у сусmльствi будуть сприяти зростанню до-вiри населення до держави, що дозволить мобшзу-вати !х, !х резерви на вiдновлеиня економiки краши. Вже зараз без додаткового фшансування у Горлiвцi почали працювати чотири шахти, у Донецьку гази-фшовано мiкрорайон у Пролетарському райош, ввд-будовуеться придатне до ремонту та подальшого проживання житло у Слов'янську, Краматорську, Дебальцево i т. ш Люди готовi i згоднi працювати декшька мiсяцiв без оплати на ввдновлеш виробни-цтва i шфраструктури, якщо е впевненють, що влада та приватн володарi !х не обмануть, та через 2-3 мь сящ вiддадуть все ними зароблене. Самi господарi пiдприемств можуть стати шщаторами та актив-ними основними вкладачами кошт^в у фонди ввдро-дження, якi мусять працювати тд контролем гро-мадських iнститутiв.
У найкоротший час доцiльно сформувати кон-цепцiю вiдновления та розвитку Укра!ни, !! еконо-мiчиу та промислову полiтику. На основi об'ектив-но! оцiнки стану виробничих сил, основних фоидiв, iнфраструктури слiд скласти програму оновлення зруйнованого, демонтажу й виведення з експлуата-ци того, що неможливо вiдновити. Виробиичi фонди, навiть застарш, повиииi отримати повне за-вантаження, як це робиться в Кита!, що дозволить наповнити товарами вгтчизняний ринок, пращвни-кам отримувати заробгтну плату, населенню - тдви-щити доходи. Економiчна полiтики повинна базува-тись не на лiберальнiй, а на еволюцшшй та шститу-цюнальнш економiчних теорiях, сучасних страте-пях [12; 16; 20; 31; 32]. В економщ та у промисло-вост доцiльно впроваджувати iитеграцiю (вертика-льну та горизонтальну) кап1талу, труда, власносп, будувати та вiдновлювати об'еднання повного циклу виробництва товару, децеитралiзацiю власносп у межах крупних компанiй та корпорацiй, розвитку за рахунок власних ресурсiв та резервiв, уча-сп працiвиикiв та населення у власностi, в управ-лiииi виробничими та громадськими проектами.
Висновки. Незважаючи на переговори у Мш-ському та Нормандському варiантах на твденно-схiдних територiях Укра!ни продовжуються збройнi протистояння рiзно! iнтенсивностi. Це погiршуе стан економiки держави, руйнуе й далi виробничий потенщал, ускладнюе фiнансовий стан економiки, промисловосп, знижуе людський та iнтелектуаль-ний потендiал кра!ни. Достовiрнi данi збиттав, що виникли в результат бойових дiй, вiдсутнi. Тому не-обхвдно провести iнвентаризацiю стану виробничих сил, рiвень !х завантаження, дорожню карту ввднов-лення та модернiзацi!.
Ввд лiберально! економiчно! теорi!, як бази еко-номiчно! полiтики доцiльно перейти до еволюцшно! та iнституцiонально! економiчних шкiл. Необхiдно сформувати довiру укра!нського суспiльства до влади, для чого перш за все, необхвдно припинити бойовi дi!, розформувати нелегiтимнi збройш тд-роздiли, припинити мобiлiзацiю резервютв, оптимь зувати витрати бюджету та населення на АТО, ВПК, збройш сили. Докорiнно перебудувати вiдносини «влада-сусшльство», жорстко вимагаючи ввдповвда-льност державних чиновников, полiтикiв, законо-давцiв перед народом. Реально проводити економь чш, адмiнiстративнi та iншi реформи, як ниш зво-дяться до зростання комунальних платежiв i тари-фiв, стягнення податшв iз всього, що тшьки мож-ливо (навiть iз пенсiй окремих категорiй населення, податку на вiйну i т.п.). Доцшьно використати пози-тивний досвiд, який е у iнших кра!н свпу щодо ви-ходу iз системних фiнансово-економiчних криз.
Напрямки подальших дослщжень. Шляхи переходу до ново! стратеги, економiчно! полiтики, що базуються на сучасних економiчних теорiях i позитивному досвда iнших кра!н св^, що перебували в аналогiчнiй ситуаци. Методи формування довiри мiж владою i суспiльством, залучення населення до участ в капiталi, власносп, управлшш виробницт-вом та суспiльними шститутами. Принципи формування науково обгрунтовано! програми вiдновлення виробничого та людського капiталу економiки Ук-ра!ни та !! регiонiв.
Лiтература
1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия (теория и практика) / И. Ансофф. Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2003. - 414 с. 2. Друкер П.Ф. Задачи менеджмента в XXI веке / П.Ф. Друкер / Пер. с англ. - М.: Изд. - Дом «Вильямс», 2001. - 272 с. 3. Гаврили-Ш1111 Б. Дороговкази в майбутне / Б. Гаврилишин / Пер. з англ. - К.: Основи, 1993. - 233 с. 4. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество / Дж. Гэлбрейт / Пер. с англ. - М.: Изд.-во АСТ; Транзиткнига. -СПб., 2004. - 602 с. 5. Корнан Я. Дефицит / Я.Кор-нан / Пер. с англ. - М.: Наука, 1990. - 391 с. 6. Леонтьев В. Межстрановая экономика / В.Леонтьев /
Пер. с англ. - М.: Экономика, 1997. - 420 с. 7. Стиг-лиц Дж. Глобализация: тревожные тенденции / Дж. Стиглиц / Пер. с англ. - М.: Мысль, 2003. - 300 с. 8. Глазьев С.Ю. Новый экономический уклад в современной экономике / С.Ю. Глазьев / Международная экономика. - 2010. - № 5. - С. 5-27. 9. Губанов С. Неоиндустриализация России и нищета сабо-тажной критики / С. Губанов / Экономист. - 2014. -№ 4. - С. 3-32. 10. Лемещенко Л. Переходный период в контексте эволюционной теории / Л. Лемещенко / Философия хозяйства: альманах. -2002. -№ 3. - С. 179-192. 11. Львов Д.С. Экономический манифест - будущее российской экономики / Д.С. Львов. - М.: Экономика. - 2000. - 374 с. 12. Львов Д.С. Экономика развития / Д.С. Львов. - М.: Экзамен, 2002. - 512 с. 13. Чухно А.А. Становлення еволюцшно! парадигми економ1чно! теорп / А. А. Чухно / твори: у 3-х т. - К.: Логос, 2007. 14. Чухно А.А. Пост1ндустр1альна економша: теор1я, практика та !х значения для Укра!ни / А. А. Чухно / твори: у 3-х т. -К.: Логос, 2003. - 688 с. 15. Економжа Укра!ни: стратепя i полггика довгострокового розвитку / За ред. В.М. Гейця. - К.: Фенкс, 2003. - 1008 с. 16. Структурш змши та економiчний розвиток Укра!ни : монографiя / В. М. Геець, Л. В. Шинкарук, Т. I. Артьомова та ш; НАН Укра!ни, 1н-т економши та прогнозування. - К., 2011. - 696 с. 17. Медведчук В.В. Гражданское общество: Украинский выбор / В.В. Медведчук /. - М.: Логос, 2012. - 628 с. 18. Пас-хавер А. Когда власть борется с экономикой, это очень опасно / А. Пасхавер // Зеркало недели. -2005. - 15 октября (№ 40). - С.11. 19. Неокоторые аспекты выбора вектора интеграции Украины: монография / А.И. Амоша, И.П. Булеев, Н.Е. Брюхо-вецкая и др. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2013. -184 с. 20. Промисловкть i промислова полггика Укра!ни 2013: актуальш тренди, виклики, можли-восп: науково-аналггачна доповвдь / O.I. Амоша, В.П. Вишневський, Л.О. Збаразьська та ш/ За заг. ред. В.П. Вишневського; НАН Укра!ни, 1н-т екон. пром-сп. - Донецьк, 2014. - 200 с. 21. Перший стан модершзащ! економши Укра!ни: досввд та проблеми / О.М. Климов, O.I. Амоша та ш; за заг. ред. В.1. Ля-шенка; 1ЕП НАН Укра!ни, КПУ. - Запорiжжя: КПУ, 2014. - 798 с. 22. Украина и ее регионы на пути к инновационному обществу: монография: [в 2-х томах] / [И.П. Булеев, В.И. Дубницкий, М.П. Война-ренко и др.]; под общ. ред. В.И. Дубницкого и И.П. Булеева; ИЭП НАН Украины; ДЭГИ; АЭН Украины. - Донецк: Юго-Восток, 2011. 23. Структурш реформи економiки: свгтовий досввд, шститути, стратеги для Укра!ни: монографiя / O.I. Амоша, С.С. Аптекарь, М.Г. Бшопольський та ш - Тернополь: Економiчна думка ТНЕУ, 2011. - 848 с. 24. Булеев И.П. Трансформация общества и экономика: опыт и перспективы: монография / И.П. Булеев / НАН Украины, Ин-т экон. пром-сти. - Донецк, 2006. - 336
с. 25. Гейман О. А. Нелинейность экономики и неравномерность развития регионов: монография / О. А. Гейман. - Х.: ФЛП Либуркина Л.М.; ИД «ИН-ЖЕК»; 2009. - 428 с. 26. Державна служба статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/. 27. Даш Головного управлiння статистики у Донецькш област [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://donetskstat.gov.ua/. 28. 1ндекси промислово! продукцп за видами дiяльностi за сiчень 2015 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/. 29. Офшшний сайт Донецько! обласно! державно! адмiнiстрацi! [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://donoga.gov.ua/ index.php/. 30. Офщшний сайт Державного агентства автодор^ Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: [//www.ukravtodor.gov.ua]. 31. Стратепя економiчних реформ FYA Capital [Електронний ресурс] / ТОВ Компашя «ЕйВай-Кеттал»: Режим доступу: http://ayacapital.com/ uploaded/overviews/denied/141114-AYA Capital-Strategy of Reforms full.pdf. 32. Дерегулювання еко-номiки: проблеми та перспективи: монографiя / Пiд ред. М.О. Кизима та Ю.Б. 1ванова. - Х.: ВД «1Н-ЖЕК», 2014. - 288 с.
Булеев I. П., Брюховецька Н. Ю. Шляхи вщ-новлення економжи УкраТни та Донбасу
Проаналiзовано причини системно! сощально-економiчно! кризи в Укра!нi, яка в 2014-2015 рр. переросла у форму збройного протистояння центрально! влади та окремих мют i районiв Донецько! та Лу-гансько! областей. Збройний конфлiкт набув форми громадянсько! вiйни. У його основi - конфлiкт окремих олiгархiчних груп, а також насильницьке нав'язування населению Пiвденного Сходу Укра!ни неприйнятно! для нього iдеологi! радикальних сил i вiдвертого нацiоналiзму. Показано втрати i руйну-вання, як отримали регiони Пiвденного Сходу Ук-ра!ни i економiка в цшому. Обгрунтовано шляхи ви-ходу з кризи i збройного конфлiкту Укра!ни та !! окремих регюшв.
Ключов1 слова: криза, збройний конфлшт, збитки, промисловiсть, iнфраструктура, фшансу-вання, цiнностi, менталiтет, консенсус, iитеграцiя.
Булеев И. П., Брюховецкая Н. Е. Пути возрождения экономики Украины и Донбасса
Проанализированы причины системного социально-экономического кризиса в Украине, который в 2014-2015 гг. перерос в форму вооруженного противостояния центральной власти и отдельных городов и районов Донецкой и Луганской областей. Вооруженный конфликт принял форму гражданской войны. В его основе - конфликт отдельных олигархических групп, а также насильственное навязывание населению Юго-Востока Украины неприемлемой для него идеологии радикальных сил и откровенного национализма. Показаны потери и разрушения, которые получили регионы Юго-Востока Украины и экономика в целом. Обоснованы пути выхода из кризиса и вооруженного конфликта Украины и её отдельных регионов.
Ключевые слова: кризис, вооруженный конфликт, убытки, промышленность, инфраструктура, финансирование, ценности, менталитет, консенсус, интеграция.
Buleev I. P., Bryukhovetskaya N. E. Ways of reviving the economy of Ukraine and the Donbass
The reasons for systemic social and economic crisis in Ukraine, which in 2014-2015 turned into a form of armed confrontation the central government and the individual cities and regions of Donetsk and Lugansk regions. The armed conflict has taken the form of civil war. At its heart - the conflict of elite groups, as well as violent imposition of the population of South-East of Ukraine unacceptable to his ideology of radical forces and overt nationalism. Showing loss and destruction that have received the South-East of Ukraine and the economy as a whole. The ways out of the crisis and the armed conflict in Ukraine and its separate regions.
Keywords: crisis, armed conflict, loss, industry, infrastructure, financing, values, mentality, consensus, integration.
Стаття надшшла до редакцл 09.01.2015
Прийнято до друку 09.04.2015
