CC BY
22
НАУКОВ1 ПОВ1ДОМЛЕННЯ
УДК 338.124.4:355(477)
Ю. В. Макогон,
доктор економ!чних наук, вще-президент АЕН Украгни, заслужений д1яч науки 7 техники Украгни, м. Краматорськ
ПРИЧИНИ I ЧИННИКИ ЕКОНОМ1ЧНО1 КРИЗИ В УКРА1Н1 В УМОВАХ В1ЙСЬКОВО-ПОЛ1ТИЧНОГО ПРОТИСТОЯННЯ НА СХОД1 КРА1НИ
1. Стан сощальнот сфери Донбасу в умовах вшськово-полггичного протистояння
В умовах стрiмкоl змiни геополiтичних реалiй i ведения вшськових дiй на територн Донедько! та Лугансько! областей особливо! актуальиостi для економши набувае пошук шляхiв i мехаиiзмiв ре-формування регiоиальиих економiчних комплексiв, визначення перспектив диверсифшаци репонально! екоиомiки. Вiд успiшиого вирiшеиия цих питань за-лежать перспективи створення нових робочих мюць, рiвеиь i дииамiка заробгтно! плати, доходи мюцевих бюджетiв, а в концевому тдсумку - соща-льио-екоиомiчиа стабiльиiсть в репош
Вiйськовi дп на твденному сходi Украши, що почалися навесш 2014 р., i сформувалася в зв'язку з цим фiиаисово-екоиомiчиа i торговельна блокада, завдали важкого удару по економiчному сектору в репош. Найбшьш мобiльиi соцiальиi групи насе-лення покинули Донбас.
Укра1нська влада заявляе про наявнють 1,21,7 млн вимушених переселенщв, росiйська влада повiдомляе приблизно про 500 тис. бiженцiв, за ощнками ООН близько 2,2 млн чол. були змушеш покинути сво! будинки в межах Укра1ни та сусвдшх кра1н. На сьогодиi на данш територп проживають
Розвал колишиiх (сощальних i державних) по-лiтичиих шститупв i фактичне самоусунення право-охоронних структур, сприяли актиызацп дiяльиостi
близько 2-2,5 млн чол., половина з яких - пенсю-нери i сощально иезахищеиi верстви населення.
Кшьшсть екоиомiчио активного населенна в репош значно скоротилася. Так, в Донецькш области станом на 2015 р. чисельнють такого населення скоротилася на 55% порiвняно з 2014 р., а порiвняно з 2010 р. - на 59%. У Луганськш област станом на 2016 р. ввдбулося скорочення на 63% порiвняно з 2014 р. i на 66,5% порiвияио з 2010 р.
Зараз посилюеться тенденщя ввдтоку робочо! сили (так, ще до конфлшту багато жителiв регiоиу через низький попит на робочу силу в репош !здили на заробгтки в Росiю, молодь вшжджала i продовжуе вижджати на навчання i працевлаштування в iишi (бiльш перспективш) регiоии Укра1ни). Таким чином, проблема створення нових робочих мюць юну-вала ще до ескалацп збройного коифлiкту, а зараз тшьки загострилася у зв'язку з вимушеним пересе-ленням частини населення, руйнуванням шфра-структури регiоиу i втратою контролю над значною частиною тдприемств.
Вiйськовий коифлiкт в регiоиi призвiв до па-дiиия виробництва товарiв i послуг. За оцiиками експерт^в, втрати робочих мiсць для великих тдприемств склали вiд 50%, для малих i середиiх - до 80-90% (рис. 1).
кримшальних елеменпв, поширилася практика «рейдерських захоплень» бiзиесу, i незаконного пе-рерозпод^ власност i капiталiв.
32,0
33,0
1 ачня 2011 1 ачня 2012 1 сiчня 2013 1 ачня 2014 1 сiчня 2015
I 1ктьтсть безробiтнiх громадян, тис. осiб
Ктьюсть вакансiй, якi заявлен до служби зайнятостi, тис. одиниць
Навантаження на одне втьне мiсце, осiб
Рис. 1. Ситуацiя на зареестрованому ринку працi
1 липня 2015
До сьогодшшнього дня не сформовано повно! картини того, що вiдбуваeться в сощально-еконо-мiчнiй сферi. Зiбрана iнформацiя носить фрагмен-тарний характер, в зв'язку з чим може бути неко-ректною, що може вести до прийняття некоректних управлiнських рiшень.
Таким чином, можливост вiдтворення людсь-кого потенщалу Донбасу суттево звужуються. Дана ситуащя вимагае вiдновлення поселенсько! мережi, яке мае ввдбуватися з урахуванням iерархi! центрiв обслуговування. Необхiдно визначити функцюна-льнi типи поселень, доцiльнi змiни !х функцюналь-но! спецiалiзацi!. Пот^бно видiлити оптимальнi кластери послуг для кожного рангу центру обслуговування, ям забезпечують населення певно! терито-рп комплексом послуг для населення.
У даний час першочерговим завданням е ство-рення оперативного реестру гуманттарних потреб цивiльного населення, сприяння пропуску гумаш-тарно! допомоги (у тому чи^ продовольчо!), забез-печення фiнансування вiдновлення i функцюну-вання важливих об'ектiв сощально! iнфраструктури, у тому чи^ за рахунок мiжнародно! допомоги. Це дозволить вiдновити i забезпечити умови ефектив-ного ввдтворення людського потенцiалу регiону.
Тiньова економша в Укра!ш (i особливо на Дон-басi) останнi роки займала iстотну частку ВВП -ощнки коливалися вiд 37 до 50%. Особливо! ваги в тшьовш, а часом i кримшальнш, економiцi мали ву-гiльна промисловiсть (наприклад, копанки), мета-лургiя (металобрухт), хiмiя i малий бiзнес тощо. У даний час особливо в зош АТО до колишшх видiв тшьового бiзнесу додалися новi:
• пропускна система, яка стосуеться не тшьки фiзичних осiб, але й бiзнесу. Практично жоден iз секторiв економiки не може обштися без перевезень через кордон або лш1ю протистояння, особливо зорiентованi на експорт-iмпорт. А важка промисло-вiсть - на залiзничний транспорт. I тут реалiзуються найсерйознiшi обсяги корупцiйних схем;
• створилася цiла система оформления не тшьки власне пропускав, але видача лщензш на право перевезення людей, вантажiв. Створенi офь цiйнi i неофщйт транспортнi коридори (у тому чи-слi - контрабанднi) i скшьки платежiв здiйснюеться по обидва боки лш! протистояння готiвкою - шхто оцiнити не в змозi, проте вiдомий потiк людей, транспорту i вантажiв дозволяе визначити рiвень у мшьйони гривень i рублiв на добу;
• оскшьки одним iз перших на територп само-проголошених республiк перестала дiяти баншвська система Укра!ни та метою переселенцiв, в переваж-нiй сво1й бiльшостi пенсiонерiв, було просто отри-мання пенсш, регресiв, допомоги, «чорнобиль-ських», «дитячих» i т.д., i т.п. - з'явилися на терито-рiях самопроголошених утворень пункти «переве-дення в готовку»;
• осiбно сто!ть бiзнес оформлення статусу пере-селенця, в перший рш АТО - статусу бiженця, ви-плати допомоги i т.п. Тут з'явився бiзнес псевдопрописок i оформлення iнших документов.
2. Аналiз економiчних моказникчв дiяльмо-стi мiдмриeмств сходу УкраТми
Глибока криза, що охопила укра!нську еконо-мiку в 2013-2015 рр., зумовила И черговий спад i в якост ключового питання актуалiзував проблему ввдновлення економiчного зростання, оскiльки ни-зьк темпи посткризового вiдновлення економiки призведуть до подальшого падiння рiвня життя населення та посилення сощально! напруги на тлi за-гроз, обумовлених збройним протистоянням на сходi кра!ни.
Починаючи з 2014 р. падiння промислового потенщалу в Донецькiй i Луганськш областях е найбь льшим серед iнших областей Укра!ни. Вiйськовi ди на !хнш територп мають негативний вплив на всi га-лузi економши регiону без винятку.
Загальний спад економши, що почався в 2013 р., збшьшився протягом 2014 р., що багато в чому обумовлено тим, що окупована частина територп Донецько! i Лугансько! областей, а також анексований Крим тимчасово виведенi з економiч-ного простору Украши.
Сформований iнформацiйний вакуум не дозволяе визначити структуру проблемного поля в соща-льно-економiчнiй сфер^ Однак для переходу вiд ввд-новлення до розвитку економiки регюну, необхiдно комплексне дослiдження зазначено! сфери, попе-редне прийняття вiдповiдних управлшських рiшень з боку державних структур, представниив бiзнесу та некомерцiйного сектора.
У ситуацп, коли у державних шститупв ввд-сутня фiнансова, методична, оргашзащйна або мо-тивацiйна можливють провести вiдповiднi досль дження, мае сенс звертатися до оргашзащй грома-дянського суспiльства для проведення незаангажо-ваного аналiзу зазначено! сфери.
Проведено комплексне дослвдження по вияв-ленню економiчних проблем регiону. У структурi дослiдження видiляються два напрямки: якюне i кь льшсне.
В рамках яшсного напрямку дослiдження про-ведене експертне опитування 30-40 профiльних фа-хiвцiв в соцiально-економiчнiй сферi (державних службовщв, пiдприемцiв та бiзнесменiв, директорiв пiдприемств, голiв мiст i райошв тощо).
Це дозволило дати загальну оцiнку економiч-них проблем Донбасу. Визначити защкавленють державних структур регюну в прямих iноземних ш-вестищях, стутнь ризикованостi iнвестидiй в еко-номiку регiону, захист прав iнвесторiв, аналiз бан-швсько! та кредитно-грошово! системи регiону, ана-лiз економши регiону за секторами з виявленням ос-новних проблем, стутнь ввдкритосп законодавства для iнвестидiй, ризики розвитку проввдних галузей економiки регiону, аналiз значущостi фактора неформального прийняття полггичних рiшень i т.п.
У рамках до^дження проведено аналiз ввдкри-тих джерел з соцiально-економiчно! ситуацп регюну i отримано статистичну шформащю про кшьшсть та структуру господарюючих суб'ектiв регiону, !х ос-
новш проблеми, кшькють працюючого персоналу тощо. Крiм того, проведено соцюлопчне опиту-вання, спрямоване на виявлення основних еконо-мiчних проблем жителiв регiоиу.
Результатом до^дження став зведений аналь тичний звгт про екоиомiчиi проблеми Донбасу. Про-ведене дослiджеиия дае загальну картину стану со-цiальио-екоиомiчиоl сфери регюну, дозволяе ви-явити осиовиi проблемш точки в даиiй сферi i визна-чити першочерговi заходи щодо вiдиовлеиия еконо-мiки регiоиу, створити базу господарюючих суб'ек-■пв репону i карту iивестицiйио-екоиомiчиого сере-довища регiоиу, виявити рiвеиь безробiття. Крiм цього, даний аиалiз дозволяе виявити прюритетш для запуску тдприемства, робота яких носить сощ-ально значимий характер для населення регiоиу.
При цьому слiд мати на увазi не тальки попе-редиiй стан основних виробничих фоидiв, але вже i т змiии, якi ввдбулися за майже 3 роки екоиомiчио!
кризи i АТО. Цiлий ряд тдприемств i !х шфра-структура виведенi з ладу або зруйноваш. Híxto зараз i в найближчш перспективi нiяких коштiв вкла-дати не буде. Промислове виробництво буде дегра-дувати до повного руйнування i втрати кадрового потенциалу. МСБ пере!хав в iншi регюни, у тому чи-слi i за кордон, практично не повернеться в зону АТО. На ухвалення ршення щодо розвитку най-ближчим часом виробництва, будiвництва та iнших видiв iивестицiйно! дiяльностi впливае невпевне-шсть в стiйкостi правового поля, висок! ризики втра-тити б!знес, активи як в зон АТО, так i на територп, нетдкотрольнш Укра!ш.
Будiвельна !ндустр!я, як вид д!яльносп, в Доне-цькш i Луганськш областях, а так само в сусвдшх За-пор!зькш, Дшпропетровськш i Харшвськш областях повнютю згорнула роботи, при цьому залишивши, колосально «недобудову», яка з кожним днем втра-чае свш потендiал до продовження (рис. 2).
9 740,6
7 928,7
2 316,2
2011
2012
2013
2014
2015
в % до вщповщного перюду минулого року (в пор!вняльних цшах) Рис. 2. Обсяг будiвельних po6ÍT, млн грн
У ачш-грудш 2015 р. тдприемствами Донець-ко! област виконано будiвельних робгт на суму 2316,2 млн грн, що у пор1внянних цiнах становить 41% до обсяпв будiвниuтва у ввдповвдному перiодi 2014 р. (по Укра!ш (без урахування тимчасово оку-повано! територп' АР Крим i м. Севастополь, а також частини зони проведения антитерористично! опера-uji) - 85,1%). Питома вага област у загальнодер-жавних обсяз! виконаних будiвельних робгт складае 4,2%.
У зон! АТО по обидва боки лши протистояння ведуться лише др1бш ремонтш роботи по вщнов-ленню та ремонту житла, соцоб'екпв i елеменпв ш-фраструктури.
У Донецькш област обсяг промислового виробництва в 2014 р. пор!вняно з аналопчним попе-редшм перюдом скоротився на 30%.
За 2015 р. загальний обсяг промислового виробництва у пор1внянних цшах зменшився на 34,6%. Спад виробництва обумовлений несприятливою
конюнктурою св!тового ринку, недостатньо розви-нутим внутршшм ринком та проведенням АТО на територп област. Незважаючи на складну фшан-сово-економ!чну ситуащю, на тдприемствах области передбачаеться реал!защя заход!в з реконструк-цл та модершзацл виробництв:
• проведення монтажу технолопчно! лши з очищення та збагачення прив!зного шамотного лому у ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбшат»;
• впровадження системи доопалювання окису вуглецю в кауперах доменних печей № 4, 5 у ПАТ «Мар!упольський металургшний комбшат !м. 1л-л!ча»;
• введення в дто 7 металор!зальних верстапв та завершення роботи щодо розробки технологи ме-хашзованого зварювання алюмшевих сплав!в велико! товщини у ПАТ «Новокраматорський машино-буд!вний завод»;
• проведения модершзацл кранового госпо- цеху, модершзацп металообробних верстат^в у ме-дарства, реконструкци електросталеплавильного ханiчних цехах у ПАТ «Енергомашспецсталь» та iн.
246,3
| Юб'ем реатзовано! продукцн, млрд.грн. • 1ндекс виробництва, % до минулого року Рис. 3. Димамiка розвитку мромисловост ДомецькоТ областi
У структурi промисловост збiльшилась частка металургi!, виробництво коксу та продуктов нафто-переробки, гумових i пластмасових виробiв, iншо! неметалево! мiнерально! продукцi!, добувно! про-мисловост при зменшеннi частки iнших галузей.
Частка машииобудувания в загальному обсязi реалiзовано! продукдi! в Донецькш област за 2015 р. порiвняно з 2014 р. знизилася незначно (бли-зько в 1,2 раза). Це ввдбулося в основному за раху-нок фактичного функдiонування на територй, тд-контрольнiй укра!нськш влад^ значно! частини про-вiдних тдприемств машииобудiвно! галузi, пред-ставлених тдприемствами важкого машииобуду-вання, виробництва сшьськогосподарсько! техиiки, техиiки для хiмiчно! промисловост i побутово! тех-нiки. Переважна бшьшють машииобудiвних тдпри-емств не постраждали вiд бойових дiй або отримали незначнi неприициповi пошкодження.
У Луганськш областi ця галузь зазнала значних труднощiв. Обсяг виробництва за перюд з початку конфлiкту в регюш скоротився майже в 2 рази. При цьому на контрольованш Укра!ни частини Донбасу залишилися сприятлиш умови для модернiзацi! га-лузi та !! подальшого розвитку: збертаася науково-дослiдницька база, е потреба в товарах машииобу-дiвно! галуз^ в наявностi доступ до сировини та ре-сурсiв тощо.
У наш час машинобудування е основою еконо-мiки будь-яко! кра!ни i вiдiграе вирiшальиу роль у створенш матерiально-технiчно! бази господарства. В сучасних умовах йому належить виключно важ-лива роль у прискореннi науково-техшчного про-гресу. Випускаючи засоби виробництва для рiзних галузей народного господарства, машинобудування забезпечуе комплексну мехашзащю та автоматиза-цiю виробництва.
Шсля розвалу СРСР укра!нське машинобудування пройшло разом iз економiкою кра!ни через всi
етапи кризи, через в« рииковi експерименти, що проводилися над промисловiстю. Головна причина кризи дано! галузi в кра!нах СНД - розрив единого машинобудiвного комплексу колишнього СРСР. Його дроблення сприяло тому, що машинобудування ютотно потiснили великими закордонними корпорацiями як на внутршньому, так i на зовшш-нiх ринках, особливо в наукомюткому секторi (рис. 4).
На сьогоднiшнiй день багатогалузевий маши-нобудiвний комплекс - потужний сектор промисло-вост^ Укра!ни, який об'еднуе понад 11 тис. тдприемств. Частка машинобудiвно! галузi в укра!нськ1й промисловостi перевищуе 15%, у ВВП становить близько 12%. У машинобудуванш зосереджено по-над 15% вартосп основних засобiв, майже 6% обо-ротних активiв вгтчизняно! промисловост^ та понад 22% загально! кiлькостi найманих працiвникiв (рис. 5).
Нашi машинобудiвники програють конкурен-цiю iноземцям з трьох основних причин.
По-перше, величезний досвiд в сферi стБорення машин i агрегатов i сучаснi технологи забезпечують европейським фiрмам iстотне науково-техтчне ви-передження порiвияно з вггчизняними виробниками за якiстю, надiйнiстю i довговiчнiстю обладнания тощо.
По-друге, провiднi свiтовi фiрми володiють до-свiдом i можливостями для реалiзацi! проектiв "тд ключ", що iстотно знижуе транзакщйш витрати за-мовника.
I останне, шоземш машииобудiвники в змозi виконати замовлення в кредит, п1д низьк1 ввдсотки з вiдстрочкою платежу на кшька рокiв, що особливо актуально для укра!нських фiрм в умовах дефiциту лiкБiдностi.
Енергетика
!нш1
Харчова
Легка
Металурпя
Видобувна
Хiмiя та нафтохiмiя
ашинобуду вання
2014 --1990
Будiвель матерiали
елюлозно-паперова
Рис. 4. Скорочення частки машинобудування в промисловост УкраТни за пер1од 1990-2014 рр.
1990 2014
□ Машинобудування □ 1нша продукцiя Рис. 5. Частка машинобуд1вноТ галуз1 в ВВП УкраТни
Металургiйиа галузь зазнала значних втрат. Тiльки Донецька область втратила близько 60% ви-робничих потужностей через втрату двох з трьох по-тужних вузлiв металургшно! промисловостi области Донецько-Маклвського та Снакивського, в ям вхо-дять иайбiльш зиачимi тдприемства металурпйно! галузi. Однак частка металурпйно! галузi в струк-турi реалiзованоl продукцл Донецько! областi в 2015 р. по ввдношенню до 2014 р. практично не змь нилася. Це вiдбулося головним чином за рахунок збереження на територн, тдконтрольнш укра1нсь-кiй владi, виробничих актиыв двох иайбiльш по-
тужних тдприемств чорно! металургil - Марiуполь-ських меткомбiиатiв iм. Iллiча i «Азовсталь». Про-тягом 2015 р. на територн Донецько! областi працю-вали тiльки цi пiдприемства галузi. При цьому !х фуикцiоиуваиия ускладнювалося в перюд ведення активних бойових дш обмеженнями логiстичиого характеру й !х виробиичi потужност^ були заванта-жеш не повиiстю.
У Лугаиськiй област ситуацiя дещо складиiша. Питома вага металургшного виробництва област^ на територп, пiдкоитрольиiй укра!нськ1й владi, в 2015 р. скоротився порiвияио з 2014 р. у 18 (!) разiв
з 36 до 2%. Проте, для те! галузi в тдконтрольнш частит Донбасу юнують деяк позитиБнi тенденци.
Зберiгся основний технологiчний процес, е доступ до ключових ресурав, iснуе забезпеченiсть енергоресурсами, контакт iз споживачами та наяв-нiсть трудових ресурсiв.
У 2015 р. ситуатя в металургiйнiй промислово-ст змшилася кардинально. Причиною цього стали поди на сходi кра!ни, нестабiльний курс гривш, тен-денцi! свiтового ринку. Але остантм часом ситуацiя почала стабшзуватися, прииаймнi, якщо судити по щновш полiтидi.
Представники галузi в усьому звииувачують вiйну, через яку металурпйна iнфраструктура сер-йозно постраждала. Через проблеми з поставками сировини i вiдваигаженням готово! продукцi! деякi заводи були змушет на час припинити роботу, що призвело до виробничого провалу. Оскшьки мета-лургiйнi заводи i комбiнати продають майже 85% продукцп на закордонних ринках, там перебо! погано позначилися на експортних позидiях. Експорт сталi скоротився на 30%, нiшу укра!нцiв на свгто-вому ринку потихеньку займають кигайцi i росiяни.
Експерти вважають, що поштовхом для роз-витку внутршнього ринку може стати вiдновления шфраструктури по всiй Укра!нi i в зруйнованих мю-тах Донбасу. В даному випадку криза може сприяти розвитку металургiйних тдприемств. Iсторiя таке бачила не раз, наприклад, вся нитшня шфраструк-тура США була побудована за чаав Велико! депре-сi!.
Однiею з найбiльш постраждалих галузей еко-номiки Донецько! обласп виявилася хiмiчна проми-словiсть. Частка реалiзовано! промислово! продукцi! в сферi виробництва хiмiчних речовин i хiмiчно! продукдi! в загальному обсязi реалiзовано! промислово! продукдi! в 2015 р. скоротилася в 2 рази порь
Складний i нестабiльний економiчний стан в Укра!нi не мк- не вiдбигися на металургi!. Велик! заводи згткнулися з браком сировини, оскшьки його поставки впали на 24% (якщо порiвнювати з мину-лим роком). Це призвело до того, що оборот на ринку металобрухту в зимов! мюящ впав. Але вже наве-ст умови налагодилися, i експорт брухту збшьши-вся майже на 72%.
Перший квартал 2016 р. Укра!на завершувала на 12 мют за рейтингом Worldsteel. Якщо пор!вню-вати з 2014 р., то показники впали бшьше, тж на 30%. Це загрожуе серйозним зниженням прибутку (рис. 6).
вняно з 2014 р. Провщне тдприемство х!м!чно! про-мисловосп обласп Концерн «Стирол», яке вироб-ляло 80% обсяпв х!м!чно! продукци обласп, вияви-лося на нетдконтрольшй Укра!т територи.
З 15 тдприемств р!зно! спетал!заци, як! ви-робляли широкий спектр х!м!чно! продукцп (мшера-льт добрива, пластмасов! та х1м1чш реагенти, ам!ак, арчану кислоту, вибухов! речовини тощо) на тд-контрольнш територи Донецько! обласп з найбшьш значущих залишилися: ДП «Костяигинiвський х1мь чний завод», х!мшо-металурпйна фабрика ТОВ «Мар!упольський меткомбшат !м. 1лл!ча», ТОВ «Ла-кофарбовий завод «Емаль» (м. Краматорськ), Марь упольський завод !золяцшних матер!ал!в «Торе-ласт» (м. Слов'янськ), ПАТ «Краматорський завод «Кондищонер», Дзержинський фенольний завод та ш.
У той же час в Луганськш обласп в 2015 р. по-р!вняно з 2014 р. питома вага х!м!чно! галуз! за об-сягами реал!зацл продукцп за видами економ!чно! д!яльносп зрю практично в 2 рази. Так! показники забезпечеш завдяки функцюнуванню потужних тд-приемств галуз! - ПрАТ «Северодонецьке об'ед-нання «Азот», ТОВ «Руб!жанський трубний завод», ДП «Х!м!чний завод «Швденний», РКХЗ «Зоря»
2011 2012 2013 2014 2015
Рис. 6. Скорочеммя вимлавки чавуму, млн т
тощо. На даний перюд саме збереження на тдкоит-рольиiй украшськш влади територй i стабiльие фуикцiоиуваиия тдприемств хiмiчио! i иафтохiмiч-но! промисловост визначають сучасну промислову спецiалiзацiю Луганською областi, зосереджену в межах Лисичаисько-Рубiжаиського-Северодоиець-кого промвузла.
Через бойовi дп виробиичi потужиосп хiмiчио! промисловостi на територiях, пiдконтрольиих укра-!иськiй влад^ суттево не постраждали.
Основними обмежувальними факторами функ-цюнування тдприемств галузi е проблеми з поставками сировинного ресурсу (природного газу) за ць нами, якi забезпечують коикуреитоспроможиiсть. Крiм того, иестабiльиа ситуатя спостерiгаеться i в забезпечення електроеиерпею. Перш за все, через розташування переважно! бiльшостi ТЕС на лш! зiткиеиия. Виходячи iз зазначених обмежень, акту-альним в галузi е забезпечення резервних лiиiй енергопостачання; забезпечення розвитку хiмiчио! галузi на иеоiидустрiальиiй осиовi: iз застосуванням нових технологш по забезпечению еиерго-сировии-
ними ресурсами iз використанням техиологi! газифь кащ! вугiлля i забезпеченням хiмiчиих тдприемств технолопчними газами, техиологiй переробки газового конденсату в бензин, дизпаливо i мазут; осво-енням певних видiв альтернативно! еиергi!.
Падiиня виробництва спостерiгалося i у вироб-нищи коксу i продуктов нафтопереробки - на 45,1%, у виробнищш харчових продуктiв, напо!в та тютюнових виробiв - в 3,2 раза. Видобуток рядового вугiлля, а також кам'яного вугiлля за 2015 р. змен-шився в 2,7 раза i склав 7,5 млн i 5,8 млн тонн. Ви-робництво електроенергп скоротилося на 21,8%, до 11,9 млрд кВт- годин.
3. Економ1чш результати зовшшньоеконо-м1чноТ д1яльност1 тдприемств сходу Ук-раТни
За тдсумками 2015 р. експорт товарiв iз Доне-цько! областi скоротився в 2,8 раза i склав 1,840 млрд дол. США. Торш за цей же перюд експорт ста-новив 5,340 млн дол. США (рис. 7).
111111
2011 2012 2013 2014 2015
□ Експорт 01мпорт Рис. 7. Динамжа експорту та 1мпорту товар1в ДонецькоТ област1, млрд дол. США
17,2
I
5,0
14,1 14,1
5,3
12,4 12,4
6,1
8,4
2,1
3,7 1
1,2
Статп експорту промислово! продукцп Дон-басу в кра!ни далекого зарубiжжя визиачеиi мiсцем Донбасу в мiжиародиому подiлi працi. Статп iм-порту Донбасу з iнших регiоиiв Укра!ни визнача-ються територiальними зв'язками Донбасу i Укра!ни в цшому.
Зовиiшиьоторговельиий оборот товарами по-рiвияио з 2014 р. зменшився в 2,1 раза. Експорт скоротився в 2,3 раза, iмпорт - на 43,3%. Сальдо зов-шшньоторговельного обороту позитивне - 2,5 млрд дол. США (зменшення в 2,5 раза). Найбiльшi торго-вельш партнери: Iталiя (21,9% в загальному обсязi експорту товарiв), Росiйська Федератя (16,5%), Ту-реччииа (13,0%), Польща (5,1%), Болгарiя (4,5%), США (3,5%), Сгипет (2,9%), Словаччина, Велика Бриташя та Казахстан (по 2,2%), Шмеччина (2,1%), Бiлорусь (2,0%).
Скоротилася також i кшькють кра!н, в як екс-портувалися товари. 88 кра!н свiту проти 117 кра!н в минулому роцi. Примiтио, що найменше скоротився експорт на ринки Свропи - всього на 45,1%. Перше мюце в поставках з Донецько! област^ займае Iталiя, на друге мюце вийшла Туреччина, експорт в Росте, яка ще в 2014 р. була найбшьшим зовшшньо-торговельним партнером Донецько! област^, скоротився до 245,5 млн дол. США (в 2014 р. - 677,1 млн дол. США). Сьогодш Росшська Федеращя займае лише тшьки трете мюце з часткою в 13,3%. Найбь льшу частину експорту складають чориi метали (75,9% ввд загального обсягу). Валютна виручка ввд !х поставок за кордон скоротилася в 2,5 раза - до 1396,1 млн дол. США. Зменшився за 2015 р. порiв-няно з 2014 р. також експорт виробiв з чорних ме-талiв - в 2,2 раза, продукцп машинобудування - в
2,9 раза, продукцп хiмiчно! промисловостi - в 10,6 раза.
У 2015 р. розрахункове значення темпу спаду збпалося з iндексом розвитку економiки Украши (ВВП) i становило 16,2% по ввдношенню до 2014 р. (фактично ВВП знизився на 17,6%). На динамiку ш-дексу негативно вплинули: спад експорту на 35%, спад роз^бно! торгiвлi на 23,9%, спад промисло-вого виробництва на 21,4% i спад сшьськогосподар-ського виробництва на 4,7% по ввдношенню до ввд-повiдного перiоду попереднього року (табл. 1). У стовпщ (А) ввдображена питома вага складових ш-тегрального iндикатора, що збiгаeться, в стовпщ (Б) - темпи зростання показнишв 2015 р. до 2014 р.
У цьому випадку найбiльш критичним iндика-тором е зниження обсяпв експорту, який поступово збiльшуe питому вагу серед iнших складових iитег-рального iндексу. У 2014 р. вплив експорту на дина-мшу ВВП був менш вираженим. Темпи падшня екс-портних валютних надходжень протягом 20142015 рр. сумарно досягли 110,6%.
113,7 117,7
2011 2012 2013 2014 2015
С"™1Загальний об'ем продаж товар1в населению, млрд.грн. 1г"""-"1Розр1зний товарообгг тдприемств, юр.оиб, млрд.грн. А Темп розр1зного товарообмшу, %
Таблиця 1
Компоненти зб^аеться штегрального iндикатора розвитку економiки УкраУни, % *
№ з/п Складов! штегрального 1ндикатора, що збпаеться (А) (Б)
1 Промислове виробництво 56 78,6
2 Ольськогосподарське виробництво 19 95,3
3 Роздр1бна торг1вля 14 76,1
4 Експорт 11 63,1
* Джерело: розрахунки 1нституту екоиомiки та про-гиозуваиия НАН Украши [4, с. 128].
Оборот роздрiбно! торгiвлi за 2015 р. скороти-вся в 3,4 раза i склав 19,1 млрд грн в порiвияииих цiнах (включаючи роздрiбний товарооборот тдпри-емств, як! здшснюють дiяльнiсть з роздрiбно! тор-пвл^ розрахуиковi дан щодо обсягiв продажу това-рiв на ринках i фiзичиими особами-тдприемцями) (рис. 8).
Рис. 8. Динамжа обороту роздрiбноT торгiвлi, млрд грн
Оборот роздрiбно! торгiвлi, який включае розд-рiбний товарооборот пiдприемств (юридичних осiб), якi здiйсиювали дiяльнiсть iз роздрiбно! тор-гiвлi, розрахуиковi дат щодо обсяпв продажу това-рiв на ринках та фiзичними особами-тдприемцями, в цiлому по областi за 2015 р. зменшився у порiвнян-них цiнах на 66,4% до аналопчного перiоду 2014 р.
У 2015 р. тдприемствами та оргашзатями области за рахунок у«х джерел фiнансуваиня освоено 6,6 млрд грн каттальних iивестицiй, що становить 41,3% до обсягу капiтальиих швестицш за сiчень-грудень 2014 р. (по Укра1т - 98,3%) (рис. 9).
Обсяг прямих iноземиих iнвестицiй (акцiонер-ного кап1талу), внесених в область з початку iнвес-тування, на 31 грудня 2015 р. склав 1827,7 млн дол. США, - поввдомляе Головне управлiння статистики в Донецькш област^. З початку року в економшу До-нецько! областi iноземними iивесторами вкладено
2,6 млн дол. прямих iивестицiй (акцюнерного капi-талу). Зменшення капiталу за цей же перюд становить 343,2 млн дол. (у тому чи^ за рахунок курсо-во! рiзницi - 340,4 млн дол.).
Прямi iивестицil надiйшли з 55 кра1н свiту. З кра1н €С з початку iнвестуваиия отримано 1670,5 млн дол. iивестицiй (91,4% загального обсягу акцiо-нерного капiталу), з iнших кра1н свiту - 157,2 млн дол. (8,6%).
Найбiльшi обсяги прямих швестицш внесено нерезидентами з Кшру - 859,1 млн дол. (47,0% ввд загального обсягу), Нiдерландiв - 446,2 (24,4%), Нь меччини - 161,9 (8,9%), Литви - 83,1 (4,5%), Вели-кобританil - 74,9 (4,1%), Вiргiнських островiв (Брит.) - 47,8 млн дол. (2,6%). На т краши припадае 91,5% загального обсягу прямих шоземних iивести-цiй, вкладених в економiку областi.
31.7
2011
2012
2013
2014
2015
Рис. 9. Обсяг каштальних швестицш за рахунок усiх джерел фiнансування
у фактичних щнах, млрд грн
У той же час, обсяг прямих iнвестицiй (акцю-иериого капiталу) з област в екоиомiку кра!и свiту на 31 грудня 2015 р. склав 5391,2 млн дол., 99,2% якого направлено в економшу Кiпру.
Тобто, обсяг iнвестицiй iз областi в зовшшиш свiт в три рази перевищуе обсяг iивестицiй, внесений в область ззовш.
На тдприемствах промисловостi зосереджено 593,4 млн дол. (32,5%) прямих швестицш, у тому чи^ переробно! промисловост - 544,2 млн дол., добувно! промисловостi та розробки кар'ерiв - 26,2 млн дол., поставки електроеиергп, газу, пари та кои-дищоиоваиого повiтря - 22,8 млн дол. Серед галузей переробно! промисловост у металургiйие виробии-
цтво, виробництво готових металевих виробiв, крiм виробництва машин i устаткувания, внесено 264,1 млн дол. прямих iнвестицiй (14,4% вiд загального обсягу iивестицiй), у виробництво гумових i пласт-масових виробiв, iншо! неметалево! мiиеральио! продукцi! - 106,4 млн дол. (5,8%), у виробництво харчових продукпв, иапо!в та тютюнових виробiв -58,8 млн дол. (3,2%), у виробництво хiмiчних речо-вин i хiмiчио! продукцл - 47,2 млн дол. (2,6%).
В оргашзащях, що здшснюють операщ! з иеру-хомим майном, акумульовано 487,8 млн дол., або 26,7% загального обсягу прямих швестицш, на тдприемствах оптово! i роздрiбно! торгiвлi, ремонту автотранспортних засобiв i мотоциклiв - 401,7 млн дол. (22,0%), в оргашзащях, що здшснюють дiяль-шсть у сферi адмiиiстративиого та допомгжиого об-слуговування - 150,9 млн дол. (8,3%), на тдприемствах транспорту, складського господарства, пошто-во! та кур'ерсько! дiяльиостi - 103,4 млн дол. (5,7%).
Заборговашсть тдприемств област за кредитами та позиками, торговими кредитами та iншими зобов'язаииями (борговими iиструмеитами) перед прямими iиоземиими iивесторами на 31 грудня 2015 р. склала 277,4 млн дол. Загальний обсяг прямих шоземних iивестицiй (акцiоиериого катталу i боргових iиструмеитiв) на 31 грудня 2015 р. склав 2105,1 млн дол.
4. Причини економiчноТ кризи i механiзми його подолання
Називати головною причиною анексто частиии територп (Автономна Республiка Крим) i вiйськовi дi! на Доибасi було б неправильно, хоча щ подi! по-гiршили об'ективио сформовану ситуащю. Одиак справжш причиии такого екоиомiчиого спаду кри-ються в иедалекоглядиостi стратеги економiчних реформ, почииаючи з моменту здобуття иезалежио-стi.
За роки суверенитету реальний ВВП Укра!ии скоротився на 35%. Згiдио з даними Свiтового банку, це - иайпрший результат в свiтi за останш 24 роки (табл. 2). З 166 кра!н, що мали i розкрили повну статистику ВВП за 1991-2015 рр., вiи зиизи-вся лише в п'яти випадках. Укра!на в цьому списку випередила Молдову (-29%), Грузто (-15,4%), Зiм-бабве (-2,3%) i Центральноафриканську Республiку (-0,94%). ВВП iиших кра!и зрiс. З мiиiмальиим приростом в Барбадоа (8,9%) i Таджикистан (10,6%) i максимальним - в Кита! (ВВП вирю в 10 разiв) i Ек-ваторiальиiй Гвше! (в 61 разiв) (рис. 10).
Таблиця 2
Номшальний ВВП, млн грн ВВП, млн дол. США
2002 225810 42393
2003 267344 +41534 +18,4% 50133 +7740 +18,3%
2004 345113 +77769 +29,1% 64883 +14750 +29,4%
2005 441452 +96339 +27,9% 86142 +21259 +32,8%
2006 544153 +102701 +23,3% 107753 +21611 +25,1%
2007 720731 +176578 +32,5% 142719 +34966 +32,5%
2008 948056 +227325 +31,5% 179992 +37273 +26,1%
2009 913345 -34711 -3,7% 117228 -62765 -34,9%
2010 1082569 +169224 +18,5% 136419 +19192 +16,4%
2011 1316600 +234031 +21,6% 163160 +26740 +19,6%
2012 1408889 +92289 +7,0% 175781 +12622 +7,7%
2013 1454931 +46042 +3,3% 183310 +7529 +4,3%
2014 1566728 +111797 +7,7% 131805 -51505 -28,1%
2015 1979458 +412730 +26,3% 90615 -41190 -31,3%
Китай 1000%
Свгтовий ВВП ^^В 87%
Таджикхстан | 11%
Барбадос | 9%
ЦАР -1% |
Зiмбабве -2% |
ГРУЗХЯ -15% |
Молдова -29% ■
Украхна -35%
Рис. 10. Змша реального ВВП в свт в 1991-2014 рр.
Активно нав'язувана полпиками i державними чиновниками теза про те, що в« бвди Украши пов'я-зан з втратою частини II територiй, вiйною i руйну-ванням найбiльшого промислового регiоиу, не е ко-ректною.
Справа в тому, що у наведенш статистицi цi фактори не знайшли свого повного вiдображеиия. Крiм того, вшськове безсилля - результат економiч-но! i фшансово! неспроможностi. Але шяк не на-впаки. Адже i за перiод 1991-2013 рр., коли шхто не прогнозував ймовiрнiсть збройного конфлiкту на те-риторп Укра!ни, зазначена п'ятгрка краш-свгтових аутсайдерiв була все та ж. З пею лише рiзницею, що Молдова тодi мала гiршi порiвияно з Укра!ною по-казники зростання.
Обсяги вiтчизияного виробництва значно ско-ротилися в 1990-11 роки. Через !х щорiчного стис-неиия в першi дев'ять рошв незалежносп Укра!на втратила майже 60% ВВП. Цей спад вдвiчi переви-щив глибину падшня американсько! економiки в роки Велико! депресп. Вщ зазначеного шоку вгтчиз-няна економша, по сутi, так i не оговталася н шль-шсно, т яшсно. Тому сьогоднiшия криза, початок яко! зазвичай пов'язують зi змшою полгтично! влади в кра!ш, - не бшьше шж чергове сповзання до дна економiчно! ями, в яку крахна потрапила майже чверть столгття тому.
Навiть у благополучн роки темпи зростання ВВП Украхни коливалися з 12,1% (2004 р.) до 2,7% (2005 р.). З початком же глобально! рецеси еконо-мша Украхни знову опинилася найслабшою в свiтi: у 2009 р. вона очолила список свiтових аутсайдерiв, впавши на 14,8%. Тодi глибина спаду украхнського ВВП в «м разiв перевищила середньосвiтовий (-2,1%).
За 14 рошв, з 2000 по 2013 р., вгтчизняний ВВП збшьшився на 69,8%. Це найпрший результат серед у«х республiк колишнього Союзу. Пюля Украхни мiнiмальний прирiст ВВП показала Естошя (75,7%), а максимальний - Таджикистан (ВВП вирiс в 2,9 раза), Туркмешстан (3,1 раза) i Азербайджан (4,8 раза). Одночасно Украхна, за класифiкацiею Свiто-
вого банку, ввдставала i вiд групи економш, що роз-виваються - як з низькими доходами (106,8%), так i з середнiми (125,4%).
Одшею з причин цього колапсу стала техноло-гiчна деградацiя Украхни. За роки незалежносп крахна втратила не просто окремi тдприемства i на-уковi комплекси, а й цш галузi. З вггчизняно! про-мисловост^ зникли такi галуз^ як мiкроелектроиiка, верстатобудування, приладобудування, роботи, автоматика. Без !х складно! i дорого! продукцiI вичер-палися доходи, зникли виробиищва-сумiжники, збiднiла скарбниця, розчинилися мiжнароднi очiку-вання i нацiональиi перспективи. Прiоритети укра-Хнсько! економiки змiстилися вiд космiчиих програм до металургi!, найпростiшоI хiмil, сшьського госпо-дарства. Сформована структура економши не змог-ла генерувати ш колишнiх зарплат, зайнятост^, ш наукових пошукхв. Безробiтними виявилися десятки тисяч iнженерiв, технологiв, математикiв, фiзикiв i хiмiкiв, якх склали основну масу трудових мiграитiв.
Технологiчиий занепад привiв до формування сировинно! економiки, вага яко! за роки незалежносп в свгтовому виробиищвi скоротилася в 4-5 разiв. Сьогоднi вона ледве сягае 0,08% свпового ВВП, що майже в дев'ять разiв менше частки Укра!ни на свь товому ринку працi (0,7%). Цей розрив - умовний iндикатор того, наскхльки менше сво!х зарубiжних колег виробляе i заробляе середиьостатистичиий ук-ра!нець. Його можна трактувати i як показник над-лишку «зайвих» укра!нцiв на виутрiшньому ринку пращ (зпдно рiвию середиьосвiтовий продуктивности). Втративши колишню технологiчиу базу, вгт-чизняна економiка виявилася прив'язаною до свгто-во! кон'юнктури на сировину (рис. 11).
Поточна фаза вгтчизняного кризи почалася в 2012 р. з ввдновленням сировинно! рецесi!. Сьогодш вона тривае вже четвертий рш поспiль. З огляду на це, можна впевнено сказати, що падшня ВВП в 2014 р., бюджетш проблеми i девальвацiя гривнi ввдбу-лися б i без вшськово! iитервеицi!, а тальки лише в результат! структурно! вразливосп Украхни i зни-ження цiн на сировину на свгтових ринках до початку 2014 р. Анекия ж Криму i вiйськовi дi! в Донбаа лише поглибили цей процес.
Бавовна Кава Феросплави Цукор Метал Нафта Фосфор Газ Нафта
_
2038 2347 2379 3082 3101 3140 3151 3185
Узбекктан Гондурас Бутан Свазшенд Укра'ша Конго Мароко Бол1в1я Н1гер1я
Рис. 11. УкраТна в компанп сировинних придаткiв розвинених краТн
З'ясуваиия причини коливання свгтових щи на сировину дозволяе зрозумгти не тiльки екоиомiчну логiку минулого екоиомiки Укра!ии, а й ситуащю щодо майбутиього. Те, що сировинна кои'юиктура залежить вiд багатьох причин, цшком очевидно: тут i динамша свiтового виробиицтва, його структура, змша глобальиих попиту i пропозици, ктматичш i погодиi умови, продуктивиiсть пращ, стаи окремих товариих ринкiв, !х иасичеиiсть тощо (рис. 12).
За роки иезалежиост Укра!иа вдруге тсля 2008 р. переживае кризу системного характеру. При
вирiшеииi проблем попередиьо! кризи (19921995 рр.), названо! траисформащйиою, було визна-чеио майбутиiй шлях розвитку укра!исько! екоио-мiки, вiдбулося формування риикового середовища i вiдповiдио! йому системи управлiиия екоиомiкою. Хоча тсля бшьш иiж двох десятилiть !х становления i спроб удосконалення вони переважио не вiдповiдають вимогам сучасиостi, иезважаючи на те, що в результат приватизащ! приватна власнють була узаконена, i це було основним завдаииям траи-сформащйиих змш.
8 8 8 3 3
(М гч А1
О! т ^
О О О О О
^ гд О)
3 8 8
£
гд гм
О"!
■о
9 9 - Й & 2 5 5 ^
^НШни на сировину ВВп Укра'ш
Рис. 12. Залежшсть добробуту УкраТни вщ цш на ресурси (метал I зерно)
Приватизащя в Укра!иi проходила з масовими порушеннями законодавства. Не випадково, за да-ними 1нституту сощологп НАН Укра!ии, ще иапере-додш свiтово! фiиаисово! кризи 2008 р. поиад 64% опитаних ставилися до передачi великих тдпри-емств в приватну власиiсть скорiше негативно i лише 13,9% - скорiше позитивно. Зараз, напередо-диi чергово! хвит приватизацi!, цi показиики ще
бшьш контрастна Через иеповиоту риикових пере-твореиь ефективиого власиика, готового каппатзу-вати прибуток, сформувати не вдалося. 1иститут екоиомiки та прогиозуваиия НАН Укра!ии, дослщи-вши пiдсумки вггчизияно! приватизацi! 20002010 рр. дшшов висиовку, що за результатами дiя-льност приватизоваиi пiдприемства погiршили сво! доприватизацiйиi показиики. Саме тому чергова ^
швидше за все, заключна частина приватизацi! 2016 р. повинна проходити з ютотними корективами в законi про приватизацiю. 1накше ця !! хвиля приз-веде до посилення монопольного контролю над власнютю, а також до того, що отримаш в дохХд бюджету фiнансовi ресурси знову будуть використаш на споживання, а не для iнвестування. Проведення широкомасштабно! приватизацi! державного майна в перюд 2016 р. мае ряд значних ризишв. По-перше, це ризик низьких цш на об'екти приватизации Продаж майна буде проходити, по суп, в екстремальних умовах, тому цша продажу об'екпв державного майна може виявитися в 3-5 разiв нижче, шж при звичайних умовах. По-друге, юнуе загроза недо-отримання бюджетом доходХв внаслiдок неналежно! тдготовки об'ектiв до продажу через термшову не-обхвдшсть здiйснеиия цього етапу приватизацi!. Потрете, в разi вадсутносп чХткосп Х прозоросп проце-ав приватизаци в 2015-2016 рр. можна очшувати посилення невдоволення населення. По-четверте, юнують ризики, пов'язаш з сощально-економХчними наслвдками приватизаци в базових галузях еконо-мши, особливо в енергетищ. Досввд зарубХжних кра!н показав, що в результат приватизаци цши на енерпю не знижувалися, як очХкувалося, а збшьшу-валися (БолгарХя, РосХя). По-п'яте, е ризики, пов'язаш зХ зниженням ефективносп дХяльносп привати-зованих тдприемств (порХвняно з доприватизацш-ним перюдом).
Теза про те, що перехвд до приватно! власносп автоматично забезпечуе полтшення фшансових результата роботи тдприемств, в Укра!ш не знахо-дить свого гадтвердження. Для мшХмХзаци ризикХв та тдвищення ефективносп приватизаци та форму-вання умов для активХзаци виробничо! та Хнвести-щйно! активносп приватизованих тдприемств на !! завершальному етат група вчених з 1нституту еко-номХки та прогнозування НАН Укра!ни тд керХвни-цтвом В. Гейця пропонують:
1. Приватизащю в 2016 р. потенцшних об'екпв, де юнують ризики недоотримання доходХв бюджету, доцшьно ввдстрочити, а приватизувати тшьки швес-тицшно привабливХ стратепчш об'екти, ввдповвдт вдеологи запуску в Украхш iивестицiйно залежно! моделХ економХчного зростання.
2. Використовувати закордонний досввд по сплат державХ компенсацш у разХ продажу об'екпв приватизаци за заниженими цшами за прикладом Великобритании
3. Почати приватизащю об'екпв сошального призначення, як знаходяться на баланс оргашв ви-конавчо! влади Х державного управлшня (ввдомчХ установи медицини, санатори тощо), тобто формально - у державнш власносп, але фактично комер-щалХзувалися.
4. Ввдновити дХяльшсть позабюджетного Державного фонду приватизаци з метою акумулювати частину надходжень вш приватизаци майна та дохо-дХв ввд володшня державним майном (диввденди, ввдсотки, орендна плата тощо) для фшансово! тд-
тримки пiдприeмств, що залишаються пiд державним контролем, з метою забезпечення !х модершза-ци, що також вiдповiдаe iдеологi! iнвестицшно за-лежною моделi економiчного зростання.
5. Для пiдвищення ефективносп передпривати-зацшно! пiдготовки та реструктуризацп об'екпв приватизацi! передати повноваження з тдготовки до продажу об'eктiв виключно Фонду державного майна Укра!ни та прискорити створення Укра!нсь-кого банку реконструкци та розвитку.
6. Зберегти нормативною вимогою про обов'яз-ковий передприватизацшний продаж пакета акцiй пiдприeмства на фондовому ринку. Скасування норми про обов'язковий продаж на фондових бiржах пакетов акцiй у розмiрi 5-10% статутного катталу акцiонерного товариства до проведення конкурсу доцiльне тальки для шоземних фондових майданчи-кiв, оскшьки процедура допуску акцiй на них (лю-тингу) е надзвичайно витратною i вимагае значного часу. Разом з тим ця норма цшком прийнятна для вiтчизняного фондового ринку, оскшьки сприяе як його розвитку, так i бiльш об'ективному визначенню справедливо! вартосп об'ектiв.
7. Заради активiзацi! участi iноземних iнвесто-рiв у приватизацi! об'ектiв державно! власносп в Ук-ра!ш доцiльно спростити процедури репатрiацi! ш-вестицiй та повернутися до проведення приватиза-щйних процедур переважно на основi некомерцш-них конкурсiв, як передбачають фшсовану цiну продажу i максимальнi iнвестицiйнi зобов'язання в постприватизацiйний перiод.
8. Застосувати практику приватизаци держав-них об'екпв з використанням продажу акцш публiч-них акцiонерних товариств, у тому чи^ шляхом проведення 1РО i SPO як на зарубiжних, так i на вiт-чизняних фондових майданчиках.
9. Важливо, щоб для майбутнiх власнишв при-ватизованих пiдприемств були сформован вимоги з перспективами iнвестицiйно залежного характеру !х майбутнього функцiонування та примноження кшь-косп робочих мюць, оскшьки проблема безробiття в Укра!ш стае все бiльш значущою.
У сукупносп все викладене мае стати прологом ново! моделi економiчного зростання, оскшьки з'явиться можливiсть уникнути так званих провалiв у дiяльностi держави як власника, з одного боку, а з шшого - «провал1в ринку», особливо в частинi де-активiзацi! до розширення iнвестування, i мотивацi! до посилення монопольного контролю над власш-стю i невиконання бiзнесом зобов'язань перед державою як у ходi приватизацi!, так i пiсля не!, якщо збережеться неконкурентний доступ до ресурсiв держави. Проведення приватизаци на викладених вище засадах дозволить подолати наслiдки квазь приватизацi! минулого, коли роздержавлення тд контролем i при безпосереднш учасп в ньому державного менеджменту дозволило останньому нелегально, а часто i легально, заволодiти приватними пiдприемствами i отримувати доходи, використову-ючи свое службове становище. На шляху до iнвес-тицiйно залежно! моделi економiчного зростання
держава мае займатися не тшьки приватизащею, а й одиочасио розширювати свою участь в шиоващйио-iивестицiйиiй дiяльностi шляхом формуваиня шсти-тутiв розвитку, ям мають компеисувати упущения мииулого. 1иститути розвитку е одним iз елемеитiв iииовацiйио! iифраструктури, природа дiяльностi бь льшост з яких риикова, иезважаючи на головиу роль держави (як, наприклад, iидустрiальиих парив). Завдаиия держави в питаииi шститупв розвитку як обов'язковий елемеит сучасиост дво!сте: з одного боку, орiеитацiя компаиiй, якi залишаються у власиост держави, виключио на використання iииовацiй, з iишого - воио повиино тклуватися про формуваиия в«е! сукупиостi iиститутiв розвитку. Через рiзнопланову практику !х формуваиия Укра-!иа iстотио вiдстае иавiть вiд сво!х схщиоевропейсь-ких партиерiв i конкурентов одиочасио. Для прикладу: в Польщi фуикцiоиуе поиад 60 iндустрiальних парков, не кажучи вже про США, де !х поиад 400 тощо.
Отже, сучасие iиституцiйие середовище укра!и-сько! екоиомiки не вщповадае иавiть звичайиим ви-могам часу, не кажучи вже про виклики друго! пос-пiль кризи системного характеру.
Ще бшьшою помилкою було вважати, що устх досягаеться без напружено! пращ i дотримаиия жорстких обмежеиь, у тому числi i в споживаииi, як це вщбувалося в Кита!. Реалiзувати вiдповiдиу поль тику, не допускаючи стрiмкого життя в борг, Укра-!иа так i не зважилася i протягом поиад двадцяти ро-кiв иезалежиост так i не иавчилася жити за кош-тами. Тому !! боргова залежиiсть безперервио по-глиблювалась разом зi зростаючою залежиiстю вщ зовиiшиього фiиаисуваиия. В основу нишшньо! по-лiтики стабiлiзацi! в умовах дефiциту торгового балансу i розбалаисоваиостi державного бюджету, i иестабшьиосп баишвсько! системи покладеио використання зовшшнього фiиаисуваиия иериикового характеру, оскшьки доступ до свiтових фiиаисових риишв закритий (це е черговою озиакою квазiринко-вост в Укра!иi).
Якщо кра!иi не вдаеться домогтися ютотного екоиомiчиого зростаиия, а иавпаки, е спад, то в кш-цевому пiдсумку зростае i буде далi рости i боргове иаваитажеиия. Вщзначимо, що в черговий раз до-сягти иавiть такого иезиачиого рiвня зростаиия реа-льиих доходiв населения, як в мiжкризовий перiод, -за рахуиок зовшшшх запозичеиь, використания в концевому споживаииi иагромаджеиого основного катталу в традицiйиих видах дiяльностi при висо-кому рiвиi кореляцшно! залежиост дииамiки ВВП вiд кон'юнктури свiтових щи на такi основш товари укра!иського експорту, як сталь, мшеральш добрива та зерно, i тальки частково iивестицiй - неможливо. I иавiть не слiд очiкувати пiслякризового пiдйому в екоиомiцi за рахуиок збшьшеиия експорту завдяки девальвацп i зростаиия щиово! коикуреитоспро-можиост укра!иських товарiв. У пiслякризовому зростаии попередиiх роив ключову роль грали кш-цевi споживчi витрати, а не курсовi коливаиия, оскь
льки для укра!нсько! екоиомiки не характерна сиих-роииiсть змiи мiж девальващею i зростаииям експорту. У несиихронносп ключову роль грали i гра-тимуть, перш за все, умови торпвл^ слабшсть тор-гово! полiтики в частииi пiдтримки експорту i за-ияття иових шш на свiтових рииках. I, звичайно, ии-зька яшсть укра!иських товарiв i послуг i !х невщпо-вiдиiсть вимогам свiтових риишв, що не дозволяе розширити перелiк експортних товарiв за межi, окреслеиi сталлю, зерном, мiиеральиими добри-вами.
Позитивиий вплив иадасть полiтика полш-шеиия умов доступу на свiтовi риики, зокрема, за-безпечеиия оперативно! та прозоро! дiяльиостi укра-!исько! митиицi, яка, за ощнками експертиого сере-довища, шститущйно не вiдповiдае iдеологi! спри-яиия просуваиию укра!иського експорту на зовшшш риики. Крiм того, в Укра!ш досi вiдсутиiй фшаисо-вий iиститут, який повииеи був вщповщати за п1д-тримку експорту. Слабкою, а по суп, багато в чому нерииково орiеитоваиою е сьогодш укра!иська логi-стика. Не ринков^ а квазiрииковi методи домiиують в мехашзмах повериеиия валютио! виручки в кра!иу i можливостi !! використания для забезпечения екс-портоорiеитоваиих виробництв иеобхiдиими iмпор-тиими комплектуючими i сировииою. Незважаючи на те, що Укра!иу визиали кра!иою з рииковою еко-иомiкою, що, скорiше, було актом полгтично! волi, иiж результатом реформ, сво! фiиаисовi проблеми наша держава теж вирiшувала не ринковими, а ква-зiрииковими методами. Так, за наявними даиими, тальки за перюд 2008-2014 рр. иериикове розмь щеиия ОВДП стаиовила 356,1 млрд гри, або близько 75% вах розмщень [3]. Таким чииом, виутршт за-ощаджеиия виводили з потенщйно! сфери iивесту-ваиия в сферу споживания.
Пiдводячи пiдсумки дослiджеиия тенденцш, причии та факторiв поточно! економiчно! кризи, вiд-зиачимо, що економiчна дииамiка на 2016 очiку-еться без ютотних змiи.
Прирiст ВВП у рiчному виражеииi в сташ пере-вищити мiиус 10%, промислове виробиицтво - мi-иус 23-25%, шфлящя (СР1) бiльш 32-35%, валютний курс - иижче 27 гри за дол. США, при iнших рiвних умовах [6]. Рiвеиь життя населения кра!ии опуститься иижче середньоафриканських зиачеиь 1700 дол. США на душу населения на рш (з бшьш шж 4 тис.).
У разi порушеиия цих <анших рiвиих» умов, ви-кликаиих в першу чергу сумшвними дiями Нащона-льиого банку Укра!ии, падiиия реального ВВП, ш-фляцiя та валютний курс можуть перевищити иа-зваш значения ще до жовтия 2016 р.
Ревальващя гривиi призведе до дефляцшного згортаиия екоиомiки, тобто до посилення зиижеиия попиту i шфлящйного тиску. Екоиомiка поки не до-сягла рiвиоважиого валютного курсу, !! девальвац1й-иий потеиц1ал залишаеться значним. З огляду на ие-адекватш ситуац1!, що склалася, i сценарп траисмi-сiй в кризовiй економщ з фiксоваиим валютиим курсом, девальващя може посилитися i в шнщ року
перевищити значення в 30 грн за долар США. Валю-тний курс прогнозувати дуже складно тому Нацю-нальний банк перейшов в режим навгть не адшшст-ративних, а «монархХчних» шститупв.
У 2016 р., в умовах посилення вшськово-поль тичних Г природно-клiматичиих загроз економщ Украши, робити прогнози набагато складшше, шж в минулому. Однак орХентирХв ще досить. Взявши на-прям в мХнус, ВВП продовжить знижуватися Г його ввд'емне значення до мшус 10-12% в 2015 р. ймо-вХрно зберХгаеться. Питання про досягнення «дна» в падшш ВВП стае вкрай актуальным, оскшьки кра!на вже наближаеться до межХ виживання Г стабшьносп в сошально-полгтичнш Г вшськово-полгтичнш пло-щинах. В умовах, що склалися, економХчне зростання навгть на рХвш + 10% вже означало би не так зростання, скшьки ввдновлення економХки тсля масштабного депресивного стиснення.
Навгть не почавши вирХшувати питання створена iииовацiйиих секторХв економХки, здатних шдхопити слабку традишйну економшу, яка воюе, уряд Укра!ни саме себе поставив перед загрозою великих ХмХджевих ризикХв для залучення шоземних швестицш в Украшу, а крашу - на грань виживання. При цьому вкрай дивно, що урядом не тшьки не запущено жодного значного шноващйного проекту, не створено жодного високотехнолопчного технопарку або промислового парку зХ спещальним режимом державно! тдтримки, а й завдання створення таких не озвучуеться.
Допомога Укра!ш мХжнародних фшансових ор-гашзацш може стабшзувати на деякий час падХння економши, однак цього вже недостатньо в разХ пода-льшого гальмування структурних, модершзащйних реформ.
Таким чином, майбутне економХки Украши ми бачимо в поглибленш саме ринкових трансформа-цш Г забезпеченш на !х основХ усшху подальших де-мократичних перетворень Г техиiчно! модершзаци економши Укра!ни, яка дозволить знизити залеж-шсть краши ввд зовшшшх чиннишв, позначених в дашй статп. I шлях цей передбачае, перш за все, по-долання квазГринковосп.
5. Стратегiя соцiально-економiчного розвитку Донбасу
В умовах стрХмко! змХни геополгтичних реалш Г ведення вшськових дш на територи Донецько! области особливо! актуальности для економХки набувае пошук шляхХв Г мехашзмХв реформування регюналь-них економХчних комплексХв, визначення перспектив диверсифшаци регюнально! економши. ВХд ус-тшного вирХшення цих питань залежать перспек-тиви створення нових робочих мюць, рХвень Г дина-мша заробГтно! плати, доходи мюцевих бюджетов, а в кшцевому тдсумку - сошально-економХчна стабь льшсть в регюш
Стратепя розвитку Донецько! обласп на перюд до 2020 року розроблена на шдставХ Закону Украши
«Про стимулювання розвитку регюшв» ввд 8 вере-сня 2005 р. № 2850-1У, вадповадно до Державно! стратеги регюнального розвитку Украши на перюд до 2020 року, затверджено! постановою Кабшету МшютрХв Украши ввд 6 серпня 2014 р. № 385 та до-свХду реалХзаци Стратеги економХчного Г сощаль-ного розвитку Донецько! обласп до 2020 року.
ТенденцИ' соцгально-економгчного розвитку области:
• розвиток реального сектору економши;
• сощальна та гумаштарна сфера;
• фшансова ситуащя Г бюджетний процес;
• розвиток малого Г середнього тдприемни-цтва;
• розвиток виутрiшньо! торпвлц
• охорона навколишнього природного середо-вища;
• розвиток мют Г райошв обласп.
Характеристика конкурентних переваг та об-
межень перспективного розвитку области (SWOT-аналХз, SWOT-матриця):
• стратепчш прюритети розвитку обласп;
• стратепчш, операщйш цш та завдання;
• впровадження та мошторинг реалХзаци Стратеги.
Узгоджетсть Стратеги розвитку Донецьког области з Державною стратег1ею регюнального розвитку до 2020 року.
Загальним для всХх регюшв Украши е значне ввдставання ввд кращих Г навгть середшх результатХв у свт за показниками якостХ шкХл менеджменту Г поширеносп навчання персоналу в компашях - на-вХть лвдери в Украх'нГ не потрапили б в першу сотню глобального рейтингу. У той же час показник охоп-лення вищою освХтою у половини регХонХв Укра!ни конкурентоспроможний в свГтовому порiвияииi.
Але, в цшому, економХцХ Укра!ни на сучасному етат властивий розвиток за рахунок традицшних галузей, властивих кра!нам, якХ виступають як сиро-винна база для розвиненого центру, технолог^ 5-го Г 6-го технолопчних укладХв ще не отримали достат-нього поширення Г кра!на поки не може перейти до стандартов постГндустрГального розвитку.
Зараз украх'нсьш компанП зХткнулися зХ знижен-ням попиту, а також з проблемами наявносп креди-тування, ям пХдХрвали !х зусилля, спрямован1 на тд-тримку ХнновацХйно! дХяльностХ.
Економ1чш подП останнХх рокГв, а також трива-юче вХйськове протистояння в схвднш частинХ Укра-Хни стали джерелом серйозних труднощХв в обласп НТ1. Впровадження нових технологГй вимагае великих ХнвестицХй, якХ найближчим часом не можуть бути притягнуп в цХ регГони.
Прiоритетиi галузХ промисловостХ, якХ можуть забезпечити високий технологХчний розвиток Укра-ХНИ:
• машинобудування (виробнищво авХацХйно! Г ракетно-космХчно! техиiки, транспортне машинобудування, енергетичне машинобудування, сГльсько-господарське машинобудування);
• приладобудування (техтчие переосиащеиня систем зв'язку i транспорту, ре^защя еиергозберь гаючих техиологiй, виробництво дiагиостичиих систем i медично! апаратури, виробництво елемеитио! бази та комплектуючих);
• розвиток обороиио-промислового комплексу (виробництво радюлокащйних систем, ракетиих систем широкого спектру призначення, засобiв радю-i космiчиого зв'язку);
• розвиток приичо-металурпйиого комплексу на базi ресурсозберiгаючих, екологiчио чистих тех-иологш;
• розвиток хiмiчио! та нафтохiмiчно! промисло-вост (виробництво гумових i пластмасових виробiв, хiмiко-фармацевтичио! промисловосп);
• шформацшш техиологi!.
Розвиток малого i середнього п1дприемництва
Перевагою малого i середнього бiзиесу е мобь льиють, швидка адаптацiя, використания iииовацiй та иовгттх техиологiй, що иадае певи переваги в умовах рииково! економiки. Малий i середиiй бiзиес забезпечуе иасичеиия риику товарами i послугами, мобiльио реагуе на його кон'юнктуру, сприяе пози-тивиим екоиомiчиим i сощальиим теидеицiям у розвитку регюну.
На противагу попередиiм рокам, з 2014 р. ю-тотио змiнилися умови ведения бiзиесу в регюш в цiлому, а особливо на територiях проведения аити-терористичио! операщ! i бойових дiй. Це торкиулося безпосередиьо всiх суб'екпв господарсько! дiяльно-ст i суспiльства в цшому.
Осиовиi проблеми розвитку малого i середнього пiдприемиицтва:
• юиуваиия правових, екоиомiчиих, адмшютра-тивиих перешкод в реалiзацi! прав на тдприемни-цьку дiяльиiсть;
• иестабiльиiсть фшаисово! системи, девальва-щя гривиi;
• знижения рiвия iивестицiйио! привабливостi Донецько! i Лугаисько! областей та Укра!ии;
• иедоскоиалiсть нормативно-правового регу-лювания пiдприемиицько! дiяльиостi, складиiсть ад-мшстративних процедур;
• висока вартють кредитних ресурсiв для суб'екпв малого та середнього тдприемництва, иизь-кий рiвеиь фiиаисово-кредитио! пiдтримки суб'ектiв тдприемницько! дiяльиостi для реалiзацi! шиова-щйних проектiв;
• иеиалежие фiиаисуваиия мюцевих програм розвитку малого i середнього тдприемництва;
• обмежеиють фiиаисових ресурив для забезпе-чеиия иалежио! роботи цеитрiв иадаиия адмшстра-тивиих послуг та дозвiльиих цеитрiв, як !х складово! частиии, иезавершеиiсть реформуваиия системи иадаиия адмшютративиих послуг;
• недостатня ефективиiсть роботи iсиуючих об'екпв iифраструктури пiдтримки пiдприемиицтва, иерозвииеиiсть шновашйно! iифраструктури;
• иедостатиi можливост для пошуку иових дь лових партнерiв i формуваиия дiлових зв'язкiв, по-долаиия бар'ерiв входу на новi риики, стимулюваиия збуту i забезпечення коикуреитоспроможиостi про-дукцi!;
• недостатнш квалiфiкацiйиий рiвеиь кадрiв, якi займаються пiдприемиицькою дiяльиiстю або бажа-ють розпочати свою справу;
• иизька активиють суб'ектiв тдприемництва щодо впровадження iииовацiй.
Стратегiчнi прiоритети розвитку област
Пор1внялът переваги:
• иаявиють вiльиих майдаичикiв, сировиииих i рекреашйних ресурсiв, иаявиiсть мiсцевих еиерге-тичних потужиостей, розвииеиi мiжрегiоиальиi та мiжнароднi зв'язки, iстотиий екоиомiко-господарсь-кий, експортний потеиц1ал;
• перевагою области залишаеться iмплемеитацiя мехаиiзмiв, спрямоваиих на спрощення започатку-ваиия та ведения тдприемницько! дiяльностi шляхом видачi дозвшьних докумеитiв за принципом «единого вшна», забезпечеиия фуикцiоиуваиия ме-режi цеитрiв иадаиия адмiиiстративиих послуг;
• потужний кадровий потеицiал в сферi мюце-вого самоврядуваиия, а також тдстави таких гро-мадських оргаиiзацiй, як «Цеитр закоиодавчих iиiцi-атив» та Агентство регюнального розвитку «Дои-бас»;
виклики:
• стабшзашя суспiльио-полiтичио! ситуацi!, ввдновлення безпеки, життедiяльиостi та екоиомiчиа реабштащя регiоиу шляхом розробки та використания ефективних оргаиiзацiйио-правових та фшан-сових iиструмеитiв сприятиме подолаиию такого ю-иуючого в даиий час проблемного аспекту розвитку регюну, як руйнування i пошкоджеиия виробиичих, шфраструктурних та житлових об'ектiв;
• поглиблення сп1впрац1 з кра!иами Свропейсь-кого Союзу тсля тдписання угоди про асощащю, вiдкривае додатковi можливост^ доступу до иових шоземних ринков, що буде супроводжуватися зрос-таииям конкурентного навантаження на вiтчизияиi пiдприемства i зростаииям вимог до !хиьо! продук-цй;
ризики:
• продовжеиия на територп областi збройиого протистояиия буде супроводжуватися попршениям соцiальио-гумаиiтарио! та еколопчно! ситуац1! в ре-гiоиi, що е серйозиою загрозою;
• вплив на розвиток областi таких загроз, як знижения екоиомiчио! активности i погiршеиия iиве-стицiйио! привабливост^ регюну та Укра!ии в цi-лому;
• недостатнш рiвень розвитку малого i середнього пiдприемиицтва, иерiвиомiриiсть розвитку в територiальному розрiзi i за галузевою озиакою створюють додатковi ризики для сталого розвитку регiоиу в умовах наявносп правових, екоиомiчиих
та адмшстративних перешкод у ре^зацп прав на тдприемницьку дiяльнiсть.
При розробцi Стратеги област враховувалися пропозицп структурних пiдроздiлiв облдержадмш-страци, територiальних пiдроздiлiв центральних ор-ганiв виконавчо! влади, iнститутiв, представниюв громадськостi, експертгв i використанi методоло-гiчнi матерiали проекту Свропейського Союзу «Шд-тримка полiтики регiонального розвитку в Укра1ш».
Стратегiчною метою реалiзацil Стратеги облает^ на базi системнодiяльнiсного пiдходу визначено забезпечення захисту життя, прав i добробуту кожного громадянина незалежно вiд мюия проживання, зменшення негативних наслiдкiв в економщ шляхом ефективного використання всiх iнструментiв i факторiв li оновлення та модертзаци, реалiзацiю ре-гiоном власного потенцiалу розвитку, посилення конкурентних позицiй регiону.
Стратегiя област спрямована на визначення завдань i iнструментiв для вирiшення сощальних проблем, тдвищення рiвня економiчного потенщ-алу територiй, продуктивности 1'х економiки, при-бутковост бiзнесу i доходiв населения i, як насль док, створення умов для загального тдвищення сощальних стандартiв, якостi життя та розвитку бiз-нес-середовища.
Стратегiя областi визначае принципи, цiлi поль тики розвитку регюну та основнi завдання, спрямо-ванi на досягнення зазначених цшей.
Лiтература
1. Astrov V. Ukraine:current economic situation and outlook [Electronic resource] / Astrov V; the Vienna Institute for International Economic Studies. - Mode of access: http://www.wiiw.ac.at/. 2. GDP (constant 2005 US dollars) [Electronic resource] / World Bank. - Mode of access: http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP. MKTP.CD?page=5. 3. GDP (current US dollars) [Electronic resource]/ World Bank. - Mode of access: http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP. CD?page=4. 4. Makogon Y. Analysis of Current Situation and Perspectives of Innovation Development of Ukraine in the Conditions of Global Transformations
/ Y. Makogon, Y. Kinchevska // North-East Asian Academic Forum, Harbin: Harbin University of Commerce. - 2015 (1). - P. 52-56. 5. Zlobina O. War as a factor of Ukrainian national consolidation: lessons of 1914 for 2014 [Electronic resourse] / Zlobina O., Lintsova N. // Materials of European Central Slavic Conference «World war in Central and EasternE», Panstwowa Wyzsza Szkola Wschodnioeuropejska w Przemyslu, 910 VII 2015. - Mode of access: http://www.i-soc.com.ua/institute/news.php. 6. Геец В. От квазирынка к рынку и инвестиционному росту [Электронный ресурс] / В. Геец // Зеркало недели. Украина. - 2015. - 21 авг. (№30). - Режим доступа: http://gazeta.zn.ua/macrolevel/velikaya-depressiya-ukraina.html. 7. 1нтегральш композита iндикатори розвитку економши Украши: ощнка на 01.07.2015 [Електронний ресурс] / 1нститут економiки та прог-нозування НАН Украши. - Режим доступу: http://ief.org.ua/?p=4930. 8. Кораблин С. Великая депрессия: Украина [Электронный ресурс] / С. Кораблин // Зеркало недели. - 2015. - 21 авг.(№ 30). - РЕжим доступа: http://gazeta.zn.ua/macrolevel/velikaya-depressiya-ukraina.html. 9. Макаренко И. Прогноз ИЭЭ №1 (#91). Экономическая динамика на 2015 год (ч.1) [Электронный ресурс] / И. Макаренко, В. Кузьменко, А. Рогожин. - Режим доступа: http://iee.org.ua/ru/prognoz_by_iee/4759/. 10. Макогон Ю.В. Современное состояние и перспективы инновационного развития Украины в условиях гло-бализационных трансформаций / Ю.В. Макогон // Северо-Восточный Азиатский академический форум. - Харбин: Харбинский университет коммерции, 2015. - С. 151-157. 11. Национальные счета Украины за 2004-2015 гг. [Электронный ресурс]. -Режим доступа: www.ukrstat.gov.ua. 12. Социальный потенциал инновационного развития экономики: украинские реалии / под ред. акад. НАН Украины В.М. Вороны, д.соц.н. Т.О. Петрушиной. - К.: Институт социологии НАН Украины, 2014. - 353 с. 13. Статистическая информация Государственного управления статистики в Донецкой области [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.donetskstat.gov.ua/.
Стаття надшшла до редакци 05.12.2016
Прийнято до друку 22.06.2017
