CC BY
41
УДК 658: 334.7+621(477)
Н. В. Вецепура,
кандидат економ!чних наук, Кшвсъкий нацгоналъний ушверситет культури / мистецтва,
С. В. Прокоф'ева,
кандидат економ!чних наук, Донецъкий университет економ1ки та права, м. Бахмут
ПИТАНИЯ В1ДНОВЛЕННЯ МАШИНОБУД1ВНОГО КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ В УМОВАХ РОЗВИТКУ КООПЕРАЦ1ЙНИХ ЗВ'ЯЗК1В
Постановка проблеми. Системоутворюючою галуззю економши, яка визначае piBeHb наукового, технологiчного, виробничого i кадрового потенщ-алiв кра!ни, обороноспроможност держави, сталого функцiонування всiх галузей промисловостi, е ма-шинобудування. Машинобудування вiдiграе голов-ну роль в проектуванн i розробцi макетов i моделей нових виробiв, воно створюе оснащения для проми-слового освоення цих виробiв i забезпечуе формування матерiально-речового каркаса всiх виробни-чих пiдприемств, i становить фундамент розвитку нацюнально! економiки Укра!ни та надання !й шно-вацiйного характеру. Вихвд на внутрiшнiй i мiжна-родний ринки з iнновацiйною продукщею завершуе iнвестицiйний цикл, дозволяе ввдшкодувати витрати на створення i виробництво продукци i отримати прибуток для початку нового витку розвитку.
Практичний результат функцюнування вгтчиз-няних машинобудiвних тдприемств з позицiй об-сягу випущено! продукци сьогодн негативний. Бiльшiсть, тдприемств галузi (верстатобудування, суднобудування, сiльськогосподарське машинобудування, радюелектронна i авiацiйна промисловють та iн.) сво! виробничi потужност звели до мiнiмуму або зовим зупинили роботу, вiдправивши унiкальнi верстати та обладнання на металобрухт.
AH^i3 останшх досл1джень i публiкацiй. Сьогодш найактуальнiшим питанням залишаеться пошук шляхiв вiдновлення i подальшого розвитку нацюнально! економiки Укра!ни. Провiднi вчеш-економюти основну увагу зосереджують на вирь шенн проблем вiдновлення втраченого промисло-вого потенцiалу Укра!ни та його актиызаци за раху-нок розвитку машинобудiвного комплексу. Осш-льки саме машинобудування ввдграе ключову роль у створенн матерiально-технiчноl бази Укра!на i е фундаментом бюджетоутворюючих галузей еконо-мiки кра!ни. Серед вiдомих вгтчизняних дослiдникiв дано! проблематики: О.1. Амоша [1], В.М. Геець [2], С.М. 1лляшенко [3], Ю.В. Макогон [1], Г.М. Скудар [4], В.П. Соловйов [5], А.С. Телетова [6], В.Г. Чирков [7]. Бшьшють дослвднишв iндустрiальноl проблематики розглядають li окремi аспекти.
Однак в сучасних умовах господарювання ви-никае необхвдшсть створення умов для викорис-
тання продукци машинобудування вггчизняними тдприемствами, тобто мова йде про формування дь евого мехашзму ввдновлення машинобуд1вного комплексу Украши, який дозволить запустити процес нарощування виробничих потужностей, спрямо-ваний на розвиток кооперацiйних 1 1нтегращйних зв'язшв.
Метою статтi е анал1з стану вггчизняного машинобудування, визначення чиннишв, стримуючих розвиток машинобуд1вних тдприемств та еконо-мши Украши, та перспектив розвитку кооператив-них ввдношень через формування внутршньовироб-ничо! коопераци та сегментацiю.
Виклад основного матерiалу. Одною з голов-них умов модершзаци сучасно! економши, гарантом переходу до ново! стади сощального прогресу е шновацшна д1яльшсть. Машинобудування е основ-ним джерелом постшних 1нноватйних штатив ро-звинутих кра!н свггу. Тому в США щор1чно на нау-ков1 досл1дження в машинобудувант витрачаеться 2-2,5% ВВП, в кра!нах Свросоюзу - близько 3% ВВП, в Япони - 3,2% ВВП. У РФ бюджет наукових досл1джень в галуз1 машинобудування не переви-щуе 0,5% ВВП. Машинобудування - найважливша комплексна галузь обробно! промисловосп. У його склад1 - понад 70 галузей 1 300 р1зних виробництв. Свггове машинобудування випускае понад 3 млн ви-д1в вироб1в. Продуктя галуз1 р1зна за масовютю ви-пуску. Наприклад, лггашв в свт випускаеться близько 1 тис. на рш, металор1зальних верстат1в -1,2 млн, трактор1в - 1,3 млн, автомобшв - 4050 млн, електронно! техшки - 150 млн 1 т. д.
Машинобудування займае 1 мюце в свт серед 1нших галузей за кшьшстю зайнятих (близько 80 млн чол.) 1 за вартютю продукци, що випускаеться (близько 38% вартост св1тово! промислово! продукци). Галузь найбшьшою м1рою сприяе по-глибленню спетал1зацл, концентраци та коопераци в св1товому господарств1. Обсяги виробництва в машинобудувант залежать в1д попиту на продуктю кшцевих споживач1в. Це призводить до чергування економ1чних тдйом1в 1 криз у св1товому машинобудувант [8].
Машинобуд1вний комплекс Украши об'еднуе понад 30 галузей 1 50 тдгалузей нацюнально! еко-
номiки i представлений металургiйним, прничо-шахтним, тдйомно-транспортним, енергетичним, судно-, авiа-, автомобiлебудiвництвом, виробни-цтвом машин i механiзмiв для хiмiчно! i нафтохь мiчно!, легко! та харчово! промисловосп, сшьсько-господарським, будiвельно-дорожнiм машинобуду-ванням, виробництвом верстат1в, шструмент1в, машин i обладнання для збройних сил кра!ни. Випус-каючи засоби виробництва для рiзних галузей еко-номiки Укра!ни, машинобудування забезпечуе ком-плексну механiзацiю та автоматизащю виробництва, тим самим бере участь у прискоренш впрова-дження науково-технiчних досягнень. Крiм того, вiд частки машинобудiвно! продукцп в експортi зале-жить i статус кра!ни, 11 мюце в м1жнародних штегра-цiйних процесах. На початку 90-х рокiв ХХ столгття машинобудування в Укра!ш виробляло близько 1/3 загального обсягу промислово! продукцп. Галузева структура машинобудування охоплювала безлiч на-прямшв - ввд сiльськогосподарського машинобудування до верстатобудування, авiацiйно!, суднобудь вно! та ракетно-космiчно! промисловостi. За тдсум-ками 2014 р. обсяг виробництва машинобудiвно! продукцп в Укра!ш склав 8% загального промисло-вого випуску i 6,6% - ВВП Укра!ни [9].
Одним iз найважливiших чиннишв, стримую-чих розвиток машинобудiвних пiдприeмств та в щ-лому економiки Укра!ни на бшьш вiддалену перспективу, лишатиметься вiйськово-полiтичний конф-лiкт на Донбасс Внаслiдок бойових дiй на територп Лугансько! i Донецько! областей, руйнувань транс-портно! та енергетично! шфраструктури багато тд-приемств змушен були призупинити або припинити виробничi процеси. Озброене протистояння на територп Донбасу негативним чином вплинуло на тд-приемства машинобудування. З початку конфлшту падiння виробництва вiдбулося у вах основних га-лузях промисловосп Донецько! i Лугансько! областей, що спричинило зменшення експорту приблизно удвiчi. Тiльки у 2014 р. обсяги промислово! продукцп зменшились у Донецькш областi - на 31,5%, у Луганськш - на 42%. Зокрема, у Донецькш обласп скорочення обсягiв промислового виробництва склало у машинобудуваннi - 41,1%.
Частка Донецько! та Лугансько! областей у за-гальному обсязi реалiзацi! машинобудiвно! продук-ц1! в Укра!нi у 2013 р. становила вiдповiдно 15,8% i 6,9%, в 2014 р. - 18,7% та 9,8%, у I кварталi 2015 р. -6,7% та 1,5%. Значне падшня частки машинобудування Донбасу в 2015 р. обумовлено зупинкою тд-приемств та !х виведенням або перереестращею в iн-ших областях.
Наразi практично не працюють ПАТ «До-нецьклрмаш», ПАТ «Донецький енергозавод», ДП «НД1 комплексно! автоматизацi!». Призупинено ви-робничу дiяльнiсть ПрАТ «Горлiвський машинобу-д1вник», ПАТ «Новогорлiвський машзавод», ТОВ
«Ясинуватський машзавод». Майже не працюе ПАТ «Азовмаш», виробничi потужносп якого заванта-жен лише на 10%. З початку року чисельнють пра-цюючих зменшилась на понад 30% (4,4 тис. о«б). Через пошкодження шфраструктури та евакуащю людей не працюе ПАТ «Стахашвський вагонобудiв-ний завод». Збитки ввд простою пiдприемства щомь сячно складають близько 1,2 млн дол. США. На 51,2% зменшено обсяги виробництва ПАТ «Юров-ський ковальський завод «Центрокуз». Щомiсячнi збитки ввд недопоставки продукцi! на експорт -1-1,5 млн грн [10].
За попередшми розрахунками, втрати вггчизня-них машинобудiвних пiдприемств у 2014 р. оцшю-ються на рiвнi близько 10 млрд грн. Падiння виробництва машинобудiвно! промисловосп зумовлено такими чинниками, як заборона укра!нським тд-приемствам здiйснювати поставки до Росп продук-ц1! военного та подвiйного призначення, вiдмова вiд ствпращ замовникiв з Росiею, зупинка внаслвдок руйнування або знаходження на окупованш терито-рi! багатьох пiдприемств, що були замовниками ма-шинобудiвно! продукцп, передуем вугледобувних пiдприемств [11, с. 12].
Хоча бшьшосп пiдприемств вдалося уникнути непоправних руйнувань, проте сутки негативнi на-слiдки мае пошкодження шфраструктури (зокрема лопстично!), що призводить до порушення коопе-рацiйних зв'язшв мiж пiдприемствами. Крiм того, спостер^аеться падiння попиту з боку основних споживачiв - гiрничих пiдприемств, як через руйнування шахт, так i через загальне зменшення iнвести-цiйного попиту.
Пiсля пiдписання угоди про асощащю з СС Ук-ра!на отримала можливосп для виходу на европей-ськ ринки. Однак продукщя укра!нського машинобудування на Донбаи, основою часткою яко! е вуг-левидобувна техшка та електроустаткування, мало представлена на цих ринках. Причиною е як ввдсут-шсть попиту на дан види товарiв (передусiм, вугле-видобувного устаткування), так i технiчна неввдпо-вiднiсть продукцп, що виробляеться. Значна частина традицшних споживачiв продукцi! машинобудiвних пiдприемств Донбасу на даний момент втрачена. Укра!нсьш споживачi, серед яких багато шахт, е не-платоспроможними, або не планують вiдновлення функцiонування через руйнування внаслвдок бойових дiй.
Сьогодн для машинобудiвного комплексу Ук-ра!ни характерно: деформацiя його структури, розвиток низько технологiчного виробництва з викори-станням застарiлих технологiй, домiнування пере-робно! промисловостi.
Це обумовлюе скорочення обсяпв виробництва (на 20,8% за 9 мюящв 2014 г.) практично по вах по-зищях продукцi! машинобудування. Кiлькiсть збит-кових пiдприемств досягае 43% [12]. Причинами
цього е: по-перше, зниження попиту через неплато-спроможшсть нацюнальних замовнишв, в той час як нацюнальне машинобудування забезпечуе близько 65% емност внутршнього ринку; по-друге, бшь-шють машинобуд1вних тдприемств Укра!ни вироб-ляють продукщю на основ! ¿мпортних комплекту-ючих, як купуються за валюту, а негативн тенден-ци на валютному ринку зумовлюють тдвищення со-б1вартост1 виробництва. Слщ також зазначити, що якщо в 1991 р. частка машинобудування в структур! промислового комплексу становила понад 30%, у 2008 р. - 13,3, то в 2013 р. вона склала всього 8,7%. I це в той час як в економ1чно розвинених кра!нах питома вага машинобудування в продукци промисловосп знаходиться в межах ввд 30 до 60%. У Нь меччиш цей показник становить 53,6%, в Япони -51,5, Англи - 39,6, Кита! - 35,4%. Тшьки такий рь вень розвитку машинобудування дозволяе забезпе-чити техшчне переоснащення вае! промисловост кожш 7-10 роив [9]. Для Украши цей показник бшьш шж в 3 рази нижче, що е одшею з причин технолопчного ввдставання нацюнально! промисло-восп.
Усунення диспропорцш у розвитку структури машинобуд1вного комплексу, рацюнал!заци вико-ристання ресурсного потенщалу машинобуд1вних тдприемств, тдвищення конкурентних переваг нацюнальних виробнишв, розвиток внутршнього ринку збуту, нарощування темтв розвитку тдгалу-зей машинобудування можливо досягти за рахунок возз'еднання таких ввдокремлених ланок науково-дослвдного I виробничо-комерцшного циктв, як до-сл1дження [ розробка, виробництво, маркетинг [ збут.
Основними джерелами тдвищення економ1ч-но! ефективност ¿нноватйних процеав е ефективне використання ресурав [ отримання вигод в1д нових форм внутршньогалузево! спетал!заци, що дозво-ляють перетворити конкуренцто в кооперацто, тим самим знизити транспортт, шформатйт та транз-акцшт витрати в рамках регюнальних та виробни-чих ¿нтегратйних угод.
В якост нових регюнальних штегрованих структур машинобудування пропонуеться формування виробничих кластер1в як неформально! форми побудови територ!ально-виробничого комплексу, що у свою чергу, буде сприяти впровадженню конс-трукторсько-технолог!чних вдей в промислове виробництво, обумовлюючи п!двищення ¿нновацшно! активности в!тчизняних машинобуд!вних тдпри-емств та розвиток високотехнолопчного виробни-цтва в Укра!н1.
Основний механ!зм розвитку будь-якого кластера - поеднання конкурент! ! кооперац!!, взаемо-дто вс!х основних учасник!в - малих ! великих тд-приемств, оргатв влади, ВНЗ та ¿нших, спрямоване
на оптим!зац!ю умов сп!льного розвитку, що приводить до синергетичного ефекту.
Теоретичн! аспекти кластерного тдходу до-сить докладно розроблет М. Портером ! його посль довниками. В!дпов!дно до теор!! М. Портера, кластер - це група географ!чно сус!дн1х взаемопов'яза-них компан1й (постачальники, виробники тощо) ! пов'язаних з ними орган1зац!й (освгтт заклади, ор-гани державного управл!ння, шфраструктурт ком-пани), що ддать в певн1й сфер! ! взаемодоповню-ють один одного [13].
М. Портер перший виявив, що конкурентоспро-можн!сть кра!ни сл!д розглядати через призму м!ж-народно! конкурентоспроможност! не окремих !! ф!рм, а кластер!в - об'еднань ф!рм р!зних галузей, причому, принципове значения мае здаттсть цих кластер!в ефективно використовувати внутршт ре-сурси. Ним же розроблена система детермшант конкурентно! переваги кра!н, що отримала назву «кон-курентний ромб» (або «алмаз») по числу основних груп таких переваг. До них ввдносяться:
факторн! умови: людськ ! природн! ресурси, науково-шформащйний потенц!ал, кап!тал, шфра-структура, в тому числ! фактори якост! життя;
умови внутр!шнього попиту: як!сть попиту, ввдповвдтсть тенденц!ям розвитку попиту на свгто-вому ринку, розвиток обсягу попиту;
сум!жн! та обслуговуюч! галуз! ( кластери галузей): сфери надходження сировини ! натвфабрика-■пв, сфери надходження обладнання, сфери використання сировини, обладнання, технологш;
стратегия ! структура ф!рм, внутр!шньогалузева конкуренция: ц!л!, стратег!!, способи орган!зац!!, менеджмент ф!рм, внутр!шньогалузева конкуренц!я.
Теор!я кластер!в отримала свое продовження в роботах ¿ншого американського вченого М. Енрай-та, який створив теорто «рег!онального кластера». М. Енрайт вважае, що регюнальний кластер - це промисловий кластер, в якому ф!рми-члени кластера знаходяться в географ!чнш близькост! один до одного. Регюнальний кластер - це економ!чна агломерация ф!рм, що працюють в одтй або к!лькох спо-рвднених галузях господарства [14]. Сл!дуючи теор!! М. Енрайта, конкурентн! переваги створюються не на нацюнальному р!вн!, а на регюнальному, де го-ловну роль в!д!грають юторичт передумови розвитку регютв, р!зноман!тн!сть культур ведення б1з-несу, орган!зац!! виробництва ! здобуття осв!ти. Саме рег!ональн! кластери потребують цшеспрямо-вано! п!дтримки державних структур та дослвдни-цьких оргатзацш
Анал!з основних п!дход!в до визначення клас-тер!в показав, що автори фшсують у цьому понятт! три моменти: територ!альну концентрац!ю тдпри-емств, волод!ння ними конкурентними перевагами ! ведуть сп!льну д!яльн!сть. Так, тд кластером розу-
мiеться група взаемопов'язаних конкуруючих орга-нiзацiй (пiдприемств), локалiзованих на компактно! територп.
На вiдмiну вiд звичайних форм кооперацшно-господарських взаемодiй малого, середнього та великого бiзнесу, кластернi системи характеризу-ються такими особливостями:
наявнiстю великого тдприемства - лiдера, що визначае довготривалу господарську, iнновацiйну й iншу стратегiю всiе! системи;
територiальною локалiзацiею основно! маси господарюючих суб'екпв - учаснишв кластерно! системи;
стшшстю господарських зв'язшв господарюючих суб'ектiв - учаснишв кластерно! системи, до-мiнуючим значениям цих зв'язкiв для бiльшостi !! учасникiв;
довготривалою координацiею взаемодi! учаснишв системи в рамках !! виробничих, програм, iнновацiйних процесiв; основних систем управ-лiння, контролю якост та iн.
Так, вiдновлення машинобудування повинно супроводжуватися возз'еднанням таких ввдокремле-них ланок науково-дослiдного i виробничо-комер-цiйного циклiв, як дослiдження i розробка, виробни-цтво, маркетинг i збут, тобто територiально-проми-словий комплекс мае грунтуватися на логiстичних принципах, ям спрямованi на оптимiзацiю руху ма-терiальних, iнформацiйних, фiнансових потошв шляхом забезпечення ефективного управлiння роз-витком машинобудiвних пiдприемств, транспортно-розподшьчих комплексiв, промислово-логiстичних центрiв.
Оскiльки машинобудування грае ключову роль у створенш матерiально-технiчно! бази для всiх тд-приемств кра!ни, важливе мiсце в розвитку еконо-мiки Укра!ни займае розвиток логiстичних зв'язкiв. Так1 зв'язки дозволять сформувати систему збуту продукцп машинобудування на внутрiшньому ринку, з одного боку, i ввдкрити доступ до ново! шнова-щйно! продукцi! машинобудування для вiтчизняних тдприемств з точки зору !х техшчного поновлення, пiдвищення !х техшчного укладу, з iншого боку [15].
Висновки. Машинобудiвний комплекс Укра-!ни е найбшьш постраждалим внаслiдок свiтово! фь нансово-економiчно! кризи. Але кра!на мае достат-нш природний та iнтелектуальний потенщал кра!ни, що дае змогу за умов певно! реорганiзацi! машинобудування вийти на високий рiвень у свтовому гос-подарствi. Формування виробничих кластерiв спри-ятиме пiдвищенню iнновацiйно! активности вгтчиз-няних машинобудiвних тдприемств та розвитку ви-сокотехнологiчного виробництва в Украш! Однак, щоб кластери стали дiевим мехашзмом росту конку-рентоспроможно! регiонально! економiки, необ-хвдно активiзувати роботу в цьому напрямку як з
боку урядових та тдприемницьких структур, так й оргатзацш, що забезпечують iнформацiйне та мето-дичне обслуговування.
Лiтература 1. Макогон Ю.В. Перший етап модернiзацii економши Украiни: досвiд та проблеми / О.М. Аль мов, О.1. Амоша та iн. ; за заг. ред. В.1. Ляшенка; 1ЕП НАН Украiни, КПУ. - Запорiжжя : КПУ, 2014. -798 с. 2. ¡ммовацшма Украiна 2020: нащональна до-повiдь / за заг. ред. В.М. Гейця та ш. - К. : НАН Ук-раiни, 2015. - 336 с. 3. MapKeraHroBi аспекти уп-равлiння iнновацiйним розвитком : монографiя / за ред. С.М. 1лляшенка. - Суми : ТОВ «Друкарський дiм «Патрус», 2014. - 480 с. 4. Скударь Г.М. Управление конкурентоспособностью крупного акционерного общества: проблемы и решения / Г.М. Скударь; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - К. : Наук. думка, 1999. - 495 с. 5. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (Синергетиче-ские эффекты инноваций) / В.П. Соловьев. - Киев : Феникс, 2004. - 560 с. 6. ¡ммоваци в маркетингу промислового тдприемства : монографiя / О.С. Телетов, Н.В. 1вашова, G.I. Нагорний; за заг. ред. О.С. Телетова. - Суми: Сумський державний утвер-ситет, 2013. - 282 с. 7. Чирков В.Г. Эффектометрия: популярные очерки / В.Г. Чирков. - К.: Феникс, 2005. - 240 с. 8. Ковдратьев В. Глобальный рынок машиностроения [Электронный ресурс] / В. Кондратьев. - Режим доступа: http://www.perspektivy.in fo/rus/ekob/globalnyj_rynok_mashinostrojenija_2013-10-24.htm. 9. Герасимчук В.Г. Фактори лвдерства на свтовому ринку машинобудiвноi продукцп Маркетинг i менеджмент шновацш, 2015, № 3 с 84-104 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://mmi. fem.sumdu.edu.ua/. 10. Вщродженя Донбасу: Оць нка соцiально-економiчних втрат i прюритетт на-прями державно!' полггики [Електронний ресурс] / НАН Украши, Ки!в. - 2015. - Режим доступу: http://www.iepd.dn.ua/?p=3204. 11. Чор!а книга Кремля. Вiйна Росп проти Украiни. Iнформацiя на ос-новi даних центральних органiв виконавчоi влади Украiни. Лютий 2015 р. - 16 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mfa.gov.ua/media files/files/misc/2015-02-20/Kremlin_Black_Book_ Rus sian_February_2015.pdf. 12. Соцiaльно-економiч-!ий потенцiал сталого розвитку Украши та ii регiо-нiв: нацюнальна доповiдь / за ред. акад. НАН Украши Е.М. Лiбановоi, акад. НААН Украши М.А. Хве-сика. - К.: ДУ 1ЕПСР НАН Украiни, 2014. - 776 с. 13. Портер М. Конкуренция [Текст] / М. Портер. -М. : Вильямс, 2005. - 608 с. 14. Пилипе!ко И.В. Новая геоэкономическая модель развития страны: повышение конкурентоспособности с помощью развития кластеров и промышленных районов / И. В. Пи-липенко // Безопасность Евразии. - 2003. - №3. -
С. 580-604. 15. Дикань В.Л. Мехашзм ввдтворення машинобудiвельного комплексу Украши в умовах логiстичноï iнтеграцiï // Вюник економiки транспорту i промисловост! - 2014. - № 47. - С. 9-14.
Вецепура Н. В., Прокоф'ева С. В. Питання вщновлення машинобудiвного комплексу Украши в умовах розвитку кооперацшних зв'яз-кчв
У статп дослiджено стан та виявлено найваж-ливiшi чинники, що стримують розвиток машинобу-дiвних пiдприeмств та економiки Украши. Запропо-новано створення нових регiональних iнтегрованих структур машинобудування - формування виробни-чих кластерiв як неформальноï форми побудови те-риторiально-виробничого комплексу, що буде спри-яти впровадженню конструкторсько-технолопчних iдей в стратегiчнi галузi промислового виробництва. Така структура дозволить сформувати високопро-дуктивнi технологiï виробництва i переробки сиро-вини, поглибити спещ^защю тдприемств, тдви-щити технiко-технологiчний рiвень нацiональних промислових пiдприeмств, тим самим запустити ме-хатзм ввдновлення промислового потенщалу кра-ïни.
Ключовi слова: машинобудування, обсяг виробництва, кластер, ^егрована структура, локаль зацiя.
Вецепура Н. В. Прокофьева С. В. Вопросы восстановления машиностроительного комплекса Украины в условиях развития кооперационных связей
В статье исследовано состояние и выявлены важнейшие факторы, сдерживающие развитие машиностроительных предприятий и экономики Укра-
ины. Предложено создание новых региональных интегрированных структур машиностроения - формирование производственных кластеров, как неформальной формы построения территориально- производственного комплекса, что будет способствовать внедрению конструкторско-технологических идей в стратегические отрасли промышленного производства. Такая структура позволит сформировать высокопроизводственные технологии производства и переработки сырья, углубить специализацию предприятий, повысить технико-технологический уровень национальных промышленных предприятий, тем самым запустить механизм восстановления промышленного потенциала страны.
Ключевые слова: машиностроение, объем производства, кластер, интегрированная структура, локализация.
Vetsepura N., Prokofievа S. The issues of machine-building complex recovery of Ukraine under development of cooperative ties
The state of the machine-building enterprises and the economy of Ukraine were researched and the major factors constraining their development were identified in the article. The forming of new regional integrated structures of machine-building was proposed. They are industrial clusters as a form of informal construction of a territorial industrial complex, which will favour the implementation of technological ideas in the strategic sectors of industrial production. This structure will form high-production technologies of raw material and production process; that will intensify the specialization of enterprises, improve the technical and technological level of the national industry, thereby start the of recovery mechanism of the industrial potential of the country.
Keywords: machine-building, production volume, cluster, integrated structure, localization.
Стаття надшшла до редакци 08.08.2016
Прийнято до друку 21.09.2016
