CC BY
22
4. ЕКОНОМША, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ!
УДК 658.1 Доц. С. Б. Романишин, канд. екон. наук;
доц. Н.1. Горбаль, канд. екон. наук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
АНАЛ1З СТАНУ ТА ТЕНДЕНЦ1Й РОЗВИТКУ МАШИНОБУД1ВНО ГАЛУЗ1
Проаналiзовано особливостi, тенденцп та чинники розвитку машинобудiвноï галузi, що мае визначальну роль для економши Украши. Констатовано, що кiлькiсть украшських машинобудiвних тдприемств i обсяги 1хнього виробництва зростають, однак частка серед збиткових е значною, а конкурентоспроможнiсть залишаеться низькою, основнi причини чого - технолопчне вiдставання, висока ресурсомiсткiсть, зниження шновацшно1 активностi.
Assoc. prof. S.B. Romanyshyn; assoc. prof. N.I. Gorbal -
NU "Lvivs'kaPolitekhnika"
Analysis of the state and progress of machine-building industry trends
In the article tendencies and factors of Ukrainian machine building industry's development is analyzed. It is stated that quantity of machine building firms and their production scope are rising while the fraction of unprofitable firms is high and their competitiveness is low. The main reasons of this situation are technical lagging behind, high resource capacity and innovation activity decrease.
Постановка проблеми. Машинобудування - одна з провщних галу-зей промисловост^ що, створюючи найактившшу частину основних виробни-чих фонд1в - знаряддя пращ, ютотно впливае на темпи й напрями науково-техшчного прогресу в шших галузях господарства, зростання продуктивност пращ, шш1 показники, що визначають ефектившсть виробництва. В Украш1 за роки трансформаци економжи, машинобуд1вний комплекс зазнав трива^' руйнiвноï кризи, реформування вщносин власност^ структурних деформацш, що супроводжувалися значними втратами виробничого та кадрового потенщ-алу, майже двократним скороченням частки продукцп машинобудування у промисловому виробництв1, спадом iнновацiйно-iнвестицiйноï д1яльност1, попршенням зв'язкiв, розбалансуванням виробництва, зниження конкурен-тоспроможностi продукцiï тощо.
Мета дослвдження. Проаналiзувати особливостi, тенденцiï та чинники розвитку, обгрунтувати рекомендацiï щодо пiдвищення конкурентоспро-можностi продукцiï машинобудiвноï галузi, що мае визначальну роль для економжи краши.
Виклад основного матерiалу дослiдження. У високорозвинених кра-"нах на машинобудування припадае 1/3-2/5 i бшьше продукцiï обробноï про-мисловостi. Так, у США, Япони, Великобританiï, Францiï, Нiмеччинi розви-неш всi галузi машинобудiвного виробництва, тому вони безпосередньо фор-мують свгговий ринок. Структура машинобудування Швейцарiï, Канади,
Швеци зорiентована не на внутрiшнiй ринок, а на свгтовий, решта ж кра!н не в змозi повнiстю забезпечити себе щею продукщею й залежать вiд зов-нiшнього ринку. Окремi кра!ни, що розвиваються, за випуском продукци машинобудування на душу населення близью до розвинених, але машинобуду-вання тут розвиваеться здебшьшого за рахунок дешево! працi. Так, Швденнш Коре!, Сiнгапуру та ш. властива орiентацiя на розвиненi кра!ни як ринок збу-ту, велика роль шоземного капiталу в галуз^ дешева робоча сила. в також група кра!н (Бразилiя, Iндiя, Мексика, Аргентина тощо), у якiй, завдяки роз-витку iнших галузей, що працюють на свiтовий ринок, створено можливосл для зростання машинобудування, яке значною мiрою контролюють шозем-ним кашталом. У найменш розвинених кра!нах машинобудування представ-лене здебiльшого ремонтними та збиральними пiдприемствами [1, 2].
У свгговому машинобудуваннi сформувалося п'ять основних регiонiв:
1) Швтчноамериканський репон виробляе понад 30 % продукци, мае найширшу номенклатуру вироб1в { спещал1зуеться на виготовлент на-уково катталомютких товар1в. На нього припадае 1/4 продукци свгтово-го автомобшебудування, 2/3 цившьного л1такобудування й 70 % комп'ю-тер1в. Репон експортуе продукщю високо! складност^ вироби важкого машинобудування й наукомютких галузей, та поряд з цим !мпортуе по-бутову техтку, автомобт, судна;
2) Захщноевропейський репон виробляе 25-30 % продукци свгтового машинобудування. Це - машини середньо! складносп, але значна частка припадае й на вироби високо! складность Завозиться високо-складна техтка з1 США, а менш складна, але працемютка, - з Японн та кра!н, що розвиваються;
3) Схщно- та Швденно-Схщно-Аз!атський репон !з центром у Японн виробляе 20 % свгтово! продукци машинобудування. У Японн машинобудування досягло високого ступеня структурного й науково-техтчного розвитку лише на початку 1980-х роюв. Важливим напрямом розвитку машинобудування Японн е вивезення малоквал1фшованих { середтх за р1внем виробництв до кра!н з дешевшою працею. Експортер вироб1в високо! складносп, побутово! техтки, репон завозить продукщю найвищо! складност з1 США та Захщно! ввропи; 4) Кра!ни Латинсько! Америки (Бразитя, Аргентина) видшяються виробництвом лгтаюв, автомобтв, суднобудуванням - в Бразилн; ав1а- та автомобшебудуванням - в Аргентит;
5) кра!ни СНД та Схщно! ввропи видшяються розвитком верстатобудуван-ня (Чех1я, Укра!на, Рос1я), автомобшебудування (Угорщина, Укра!на, Бь лорусь, Рос1я), ав1а- та ракетобудування (Укра!на, Рос1я), морського суд-нобудування (Укра!на, Рос1я, Польща), вшськового машинобудування (Укра!на, Рос1я). В них е дешева робоча сила, у певних галузях (ав1а-, ра-кето, суднобудування, вшськова техтка) продукщя не поступаеться свь товим аналогам, але виробництво застаршо, потребуе модертзацн, залу-чення швестицш [2].
В Укра!ш машинобудування е великою комплексною галуззю промис-ловостi, що об'еднуе понад 30 великих галузей та 30 шдгалузей, у яких дiе 11267 шдприемств, з яких 146 - великих, 1834 - середтх та 9287 - малих з
виробництва рiзноманiтних машин та устаткування, приладiв i апаратури, рiзних видiв транспортних засобiв тощо. Частка reny3Ï в загальному обсязi продукцiï (робiт, послуг) промисловост становить 13,4 %, у валовш доданiй вартостi промисловостi - 15,6 %. У машинобудуванш зосереджено понад 15 % вартост основних засобiв i майже 6 % об^ових активiв украïнськоï про-мисловостi та понад 22 % кшькосп пращвниюв [3, 4]. В Украïнi розвинене широко профшьне машинобудування, шдприемства якого формують склад-ний взаемопов'язаний машинобудiвний комплекс. До його складу входять ус основнi галузi машинобудування, а провщне мiсце посiдають приладобуду-вання, тракторне та сшьськогосподарське машинобудування, де зайнято близько п,ятоï частини тих, хто працюе в машинобудуваннi. У рiзних реп-онах розвиваються транспортне, електротехшчне машинобудування, верста-тобудування тощо (табл. 1).
Табл. 1. Спецiалiзацiя машинобудування за регюнами Украши [1]
Регiони Спецiалiзацiя машинобудування
1. Донбас Важке, транспортне
2. Захвдний Хiмiчне, електромеханiчне, сiльськогосподарське машинобудування
3. Подшьський Обладнання, прилади, електротехшчне, сшьськогосподарське
4. Придтп-ровський Електрохiмiчне, сiльськогосподарське, автомобшьне, важке машинобудування
5. Причорно-морський Суднобудування, будiвельно-шляхове, тдйомно-транспортне, верстати, обладнання та прилади
6. Харшвський Енергетичне, електротехнiчне, сiльськогосподарське, транспортне
7. Центральний Верстати, обладнання, прилади, електрорадютехтчне, хiмiчне
Кшьюсть машинобудiвних шдприемств в УкраАт перевищуе 11 тисяч (табл. 2) [5, с. 111], обсяги 1хньо1 продукци за останш три роки зростали (табл. 3) [5, с. 112, 115], збшьшилась i рентабельнiсть 1хньо1 операцшно1 дь яльностi в 2007 р. (у 2000 р. становила - 0,3 %, у 2001 р. - 4 %, у 2002 р. -1,5 %, у 2003 р. - 1,9 %, у 2004 р. - 3,1 %, у 2005 р. - 3,4 %, у 2006 р. - 2,6 %, у 2007 р. - 4,3 %). Однак, низька КСП продукци украшських шдприемств по-рiвняно 3i зарубiжними та високий рiвень шфляци призвели до недованта-ження виробничих потужностей i зростання частки постшних витрат у струк-турi собiвартостi продукци, що в ринкових умовах спричинило збитковють багатьох шдприемств.
У Львiвськiй областi машинобудiвнi пiдприемства в 2007 р. реалiзува-ли продукци (робiт, послуг) на 2,4 млрд грн. Частка машинобудування у загальному обсязi реалiзованоl промислово! продукци областi становила 13,5 %. У промисловост областi машинобудування з 2002 р. посщае трете мюце за обсягом реалiзованоl промислово! продукци (пiсля пiдприемств iз виробництва харчових продукпв, напо!в та шдприемств з виробництва та розподшення електроенерги, газу та води). Протягом 2003-2007 рр. поспшь темпи приросту обсяпв виробництва у машинобудуваннi були вищими вiд загальнопромислових. Зокрема, у 2007 р. порiвняно з попереднiм роком темп
пpиpocтy агашв^ 43,0 % (пpoти 12,9 % y пpoмиcлoвocтi зaгaлoм). З маши-нoбyдiвнoï пpoдyкцiï, пopiвнянo з 2006 p. зpocлo виpoбництвo автонаванта-жyвaчiв, кoнвeepiв та eлeвaтopiв, aпapaтypи eлeктpичнoï виcoкoвoльтнoï, тe-лeвiзopiв, aвтoбyciв, тpoлeйбyciв, aвтoкpaнiв тoщo [6].
Табл. 2. К'иьшсть машuнoбудiвнuх ni^npuc^ucme в У^аШу 2OO1-2OO7pp.
Види дiяльнocтi Рoки
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Maшинoбyдyвaння 10345 10898 11150 11267 11448 11097 11073
а) виpoбництвo машин та ycтaткyвaння 4842 5051 5286 5303 5269 5175 5085
б) виpoбництвo eлeктpич-fíoro, eлeктpoннoгo i on-тичнoгo ycтaткyвaння 4471 4735 4693 4764 4905 4805 4847
в) виpoбництвo тpaнcnop-тниx за^б1в та устатку-вання 1032 1112 1171 1200 1274 1117 1141
Bcьoгo y пpoмиcлoвocтi 47348 50302 52336 53497 54558 54408 54925
Табл. 3.1ндекcu обсягу npодукцИ'машuнoбудiвнuх пiдпpueмсmв у 2OO1-2OO7pp.
Bиди дiяльнocтi Рoки
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Maшинoбyдyвaння 118,8 111,3 135,8 128 107,1 111,8 128,6
а) виpoбництвo машин та устат-кування y т.ч. 118,6 100,4 121,4 118,9 112,2 102,9 115,3
• мexaнiчнoгo ycтaткyвaння 112,9 100,7 123,1 114,6 113,6 101,2 107,5
• машин та уст. для c^^^ro та лicoвoгo гocпoдapcтвa 107,5 91,1 103,3 123,6 110,8 82,9 120
• вepcтaтiв 101,5 92,2 116 114,4 110,7 90,1 117,3
• rnmHx машин та устаткуван-ня cneцiaльнoгo npизнaчeння 126,5 99,8 122,5 119,4 106,2 108 125,9
• noбyтoвиx ^илад1в 124,7 119,5 137,1 121 122,1 104,1 108,2
б) виpoбництвo eлeктpичнoгo, eлeктpoннoгo i orn^^ro yc-гaткyвaння 115,2 108,1 119,2 149,3 90,8 110,7 122,6
• oфicнoгo ycтaткyвaння та EOM 86,9 124 128,3 143 129,8 96,9 95,7
• eлeктpичниx машин та устат-кyвaння 113,4 109,2 118,1 161,6 85,1 111,6 122,9
• aпapaтypи для paдio, тeлeбa-чeння та зв'язку 134,6 98,6 127,2 109,8 129,5 93 123,5
• мeдичнoï тexнiки, вимipю-вaльниx зacoбiв, onтичниx ^илад1в, гoдинникiв 114,3 107,4 115,8 125,1 91,5 116,9 125
в) виpoбництвo тpaнcnopтниx за^б1в та ycтaткyвaння 122 129,6 162,1 124,6 112,4 119,1 142,3
• aвтoмoбiлiв, npичeniв та на-niвnpичeniв 114,6 123,3 219,2 163,3 122,8 136,6 160,6
• iншиx тpaнcnopтниx зacoбiв 124,1 131,5 145,1 106,8 104,4 105 121,8
Bcьoгo y пpoмиcлoвocтi 114,2 107 115,8 112,5 103,1 106,2 110,2
Щодо мiжнародно! торгiвлi, то в 2007 р. частка продукци машинобу-дiвно! галузi в структурi експорту становила 17,2 % та 32,8 % - у структурi iмпорту [5, с. 264] (табл. 4).
Табл. 4. Товарна структура зовшшньоХ торгiвлi машинобудiвною _продукщею у 2007 р._
Види продукцИ Експорт 1мпорт
усього частка у заг. обсяз1, % усього частка у заг. обсяз1, %
Мехашчне обладнання; машини та мехашзми, електрообладнання та !хт частини; пристро! для записування чи в1дтворення зображення, звуку 4977,1 10,1 10578,6 17,5
Транспортн1 засоби та шляхове обладнання 3305,6 6,7 8216,6 13,6
Прилади та апарати оптичт, для фо-тографування або кшематографи; апарати медико-х1рург1чн1; годинники 203,6 0,4 1008,5 1,7
Серед номенклатури експорту переважають: мехашчне обладнання, машини та мехашзми, транспорты засоби, прилади тощо. Традицшними ринками збуту продукци укра!нських машинобудiвних пiдприемств залишають-ся Росшська Федерацiя, Казахстан та iншi кра!ни СНД. Щодо iмпорту маши-нобудiвно! продукци, то протягом останнiх рокiв !! частка мала стiйку тен-денцiю до зростання. Внутрiшнiй ринок Укра!ни характеризуеться високим попитом на таю види продукци, як наукомютке обладнання, зокрема мета-лургiйне, полiграфiчне, обладнання для текстильно! промисловостi та сшьсь-кого господарства, медична техшка. Варто зазначити, що потреба в таких видах продукци здебшьшого задовольняеться за допомогою обладнання, що бу-ло у вжитку, через низький технолопчний рiвень та фшансову нестiйкiсть вiтчизняних пiдприемств [3, 7].
1ндекс внутршньогалузево! торгiвлi продукцiею машинобудування становить 24 %, але в межах трьох товарних груп значення цього показника е вищими. Так, iндекс внутршньогалузево! торгiвлi машинами й устаткуванням дорiвнюе 39,7 %, електричними машинами - 34,4 %, лгтальними, космiчними апаратами та !хшми частинами - 31,8 %. Тривалi двостороннi поставки продукци цих товарних груп забезпечують стабшьш валютнi надходження. Регь ональна структура внутршньогалузево! торгiвлi Укра!ни продукцiею машинобудування така: 10 % становить шдекс внутршньогалузево! торгiвлi з кра-!нами вС, 30 % - з кра!нами СНД. Особливе значення в торгiвлi з кра!нами останньо! групи набувае торгiвля електричними машинами, приладами, ш-декс внутрiшньогалузево! торгiвлi для яких досяг вiдповiдно 38,6 % та 55,6 %.
Оцшюючи мiжнародну КСП вiтчизняного машинобудування, варто вщзначити, що загалом, данi про свгтову торгiвлю засвiдчують посилення в нш частки товарiв обробно! промисловосп при одночасному зниженнi частки продовольчих i сировинних товарiв, що пов'язано, насамперед, iз технологiч-ною револющею й переорiентацiею компанiй iндустрiально розвинутих кра!н на енергозберiгаючi технологi!, уташзацш вiдходiв. Структурнi змiни в еко-
номiцi цих краш виражаються у прискореному розвитку секторiв економiки, що виробляють складну машинотехнiчну та наукомiстку продукцда, (машинобудування, iнформатика, електрошка, бiотехнологiя та iн.), якi дають змогу 1м створювати новi конкурентш переваги вищого рiвня. Так, у США лщера-ми е сфера послуг, представлена в основному шформацшними технолопями (близько 20 % уЫх витрат на НДДКР), аерокосмiчна галузь (12 %) i автомобь лебудування (11 %), у крашах СС - електронiка (15 %), автомобшебудування (13 %) й послуги (14 %), в Япони - електрошка (18 %), електротехнiка (11 %) й автомобiлебудування (10 %) [8].
В Укра1ш ж дослiдники вщзначають загрозливий стан КСП економь ки. Наприкшщ 1990-х рокiв провiднi вчеш-економюти Украши констатували, що впродовж десятилггтя високотехнологiчнi галузi, а поряд iз ними i галузе-ва наука, можуть повшстю припинити свое юнування через вiковий розрив i лшвщацш наукових i виробничих шкiл. Важливим негативним чинником е також надзвичайно висока витратшсть виробництва, що зменшуе КСП укра-1нсько1 продукци, внаслщок чого Украша перетворюеться в постачальника на свiтовi ринки сировинних та екологомютких продуктiв. Так, у структурi про-мислово! продукци Украши сировинна продукщя становить 67,8 %, швести-цiйна - 12,9 %, товари широкого вжитку - 18 %, товари тривалого користу-вання 1,3 % [9]. Така структура е нерацюнальною внаслщок низько! частки швестицшних товарiв, виробiв тривалого користування, що найбшьше забез-печують технологiчний прогрес i вiдтворювальнi можливостi економiки.
На структурну деформацiю економiки Укра!ни на користь каттало-, енерго-, трудомiстких та еколопчно нечистих виробництв i закршлення 11 си-ровинно! низькотехнологiчноl спецiалiзацil в системi МПП вплинули також помилки у внутршнш економiчнiй полггищ, тенденцil iноземного iнвесту-вання, рекомендаци мiжнародних органiзацiй щодо розвитку експортно-зо-рiентованих галузей. Наслiдком стало гшертрофоване зростання частки базо-вих галузей - металурги, хiмil, енергетики та паливно1 промисловостi - у за-гальному обсязi промислового виробництва. Так, якщо в 1991 р. на базовi га-лузi припадало 25,6 %, то в 2007 р. 1хня частка у промисловостi зросла до 61,5 %, водночас питома вага машинобудування в 1990 р. становила 30,7 %, а в 2007 р. - 13,7 % [5, с. 110]. Варто вщзначити, що рiвень розвитку саме машинобудування вважають одним iз основних iндикаторiв розвитку та КСП краши, - якщо в структурi промислового виробництва та експорту краши частка машинобудiвноl продукцil е невеликою, то роблять висновок про низький рiвень КСП економжи загалом [3]. Так, в Укра1ш на сьогоднi частка машинобудування у структурi обробно1 промисловос^ становить 23,2 % [5, с. 111], тодi як у Швецп - 39 %, Iталil - 26 %, Нiдерландах - 25 % i Фiнлян-дil - 24 % [9], а без повноцшного вщновлення машинобудiвноl галузi немож-ливе пiдвищення КСП нацiональноl економжи.
I хоч економiка Укра1ни досить значний перюд характеризувалась ви-сокими темпами зростання (у 2000-2007 рр. - у середньому 7,4 % за рж), та економiчна актившсть продовжуе значною мiрою визначатися зовшшньою кон'юнктурою (попитом). При цьому умови торгiвлi (цiни експорту, iмпорту) наймiнливiшi для товарiв iз низьким ступенем оброблення i додано1 вартостi,
щo й сташвлять ocнoвy yкpaïнcькoгo eкcпopтy (y 2007 p. частка мeтaлypгiï cягaлa 42,1 %, xiмiчниx виpoбiв - 8,2 %, мiнepaльниx пpoдyктiв - 8,7 %). Так, пoкaзoвoю e мaйжe пpямa зaлeжнicть мiж динам^ю yкpaïнcькoгo виpoбниц-тва i cвiтoвими цiнaми в мeтaлypгiï, щo cпpичинили cпaд y 2004-2005 pp. та 2008 p. Частка машишбудування, я^ вce щe зaлишaeтьcя низькoтexнoлoгiч-ним, сташвить лишe 17,2 % [5, c. 264].
За poки тpaнcфopмaцiï eкoнoмiки мaшинoбyдiвний кoмплeкc зазнав тpивaлoï pyйнiвнoï кpизи, peфopмyвaння вiднocин влacнocтi, cтpyктypниx дe-фopмaцiй. Цi ^o^OT cyпpoвoджyвaлиcя значними втpaтaми виpoбничoгo та кaдpoвoгo пoтeнцiaлy, мaйжe двoкpaтним cкopoчeнням чacтки пpoдyкцiï ма-шинoбyдyвaння в пpoмиcлoвoмy виpoбництвi, cпaдoм iннoвaцiйнo-iнвecти-цiйнoï дiяльнocтi, пoгipшeнням зв'язкiв, poзбaлaнcyвaнням виpoбництвa то-щo. Koнкypeнтocпpoмoжнicть бiльшocтi мaшинoбyдiвниx пiдпpиeмcтв зали-шaeтьcя низькoю, ocнoвнa пpичинa чoгo - тexнoлoгiчнe вщставання, щo бepe пoчaтки з пopyшeння циклiчниx зaкoнoмipнocтeй пoшиpeння нoвиx тexнoлo-гiй за чaciв aдмiнicтpaтивнo-кoмaнднoï ^ст^ми. Затягування iнкyбaцiйнoгo пepioдy, нaдмipнa тpивaлicть життeвoгo циклу тexнoлoгiй, пepeнacичeння те-пiдгoтoвaнoï eкoнoмiки пeвними видами нoвoï тexнiки cпpияли фopмyвaнню pecypcoмicткoï cтpyктypи мaшинoбyдyвaння з гiпepтpoфoвaним cиpoвинним ceктopoм i тexнoлoгiчнoю бaгaтoyклaднicтю [10].
На cьoгoднi, нeзвaжaючи на пoзитивнi тeндeнцiï poзвиткy гaлyзi, ви-poбництвo лишe oкpeмиx видiв пpoдyкцiï в нaтypaльнoмy виpaзi (лeгкoвi ав-тoмoбiлi, пepcoнaльнi EOM, ocвiтлювaльнi лампи, eлeктpoвeнтилятopи TOm,o) дocяглo пoлoвини та дeщo бiльшoгo виpoблeння 1990 p., а виpoбничi штуж-нocтi бiльшocтi пiдпpиeмcтв зaвaнтaжeнi на 50-60 % (y 2005 p. piвeнь заван-тaжeння сташвив мaкcимaльнo 62 % на oкpeмиx пiдпpиeмcтвax гaлyзi), щo зyмoвлюe низку пpoблeм, зoкpeмa cпиcaння aмopтизaцiï ocнoвниx фoндiв пpипaдae на мeнший oбcяг виpoбництвa, щo пpизвoдить дo пoдopoжчaння пpoдyкцiï та втpaти цiнoвиx кoнкypeнтниx пepeвaг [3].
Тpaнcфopмaцiя гaлyзeвoï cтpyктypи пpoдyкцiï мaшинoбyдyвaння вщ-бyвaeтьcя на ^p^ra мeтaлoмicткoï нoмeнклaтypи, а частка нayкoeмниx виш-кoтexнoлoгiчниx гaлyзeй змeншyeтьcя. Пpи цьoмy, як yжe згaдyвaлocь, збepi-гaeтьcя нaдтo вeликa зaлeжнicть poзвиткy вiтчизнянoгo мaшинoбyдyвaння вiд зoвнiшньoeкoнoмiчнoï дiяльнocтi. Так, пoнaд 50 % виpoблeнoï в кpaïнi маши-нoбyдiвнoï пpoдyкцiï eкcпopтyють, oднaк тeмпи poCTy iмпopтy мaшинoбyдiв-нoï пpoдyкцiï знач^ випepeджaють тeмпи eкcпopтy, щo ^гатив^ впливae на тopгoвeльний бaлaнc i збiльшye йoгo вiд'eмнe caльдo [4].
Чepeз нecтaчy фiнaнcoвиx pecypciв дyжe пoвiльнo виpiшyють пpoблe-ми вiднoвлeння виpoбничoгo пoтeнцiaлy гaлyзi на ocнoвi викopиcтaння шдо-вaцiйниx тexнoлoгiй та peaлiзaцiï вiтчизняниx нayкoвиx poзpoблeнь, шдаль-шoï змiни cтpyктypи тoвapнoгo виpoбництвa i poзвиткy iнвecтицiйнoгo маши-^будування, зaбeзпeчeння KCn кiнцeвoï пpoдyкцiï. Так, y дocлiджeннi шш-вaцiйнoï дiяльнocтi вiтчизняниx мaшинoбyдiвниx пiдпpиeмcтв [11] виявлeнo вкpaй нeбeзпeчнi тeндeнцiï знижeння ïx iннoвaцiйнoï aктивнocтi за ocтaннi pora, oзнaки фiнaнcoвoгo та тexнoлoгiчнoгo бaнкpyтcтвa, пpи цьoмy ocнoвнi чинники, як cпpичинили cпoвiльнeння iннoвaцiйниx пpoцeciв: тестача ^ш-
TiB для фшансування перспективних iнновацiйних проек^в, неналежний роз-виток науково-дослiдноi бази, застарш технологи, домiнування iнтересiв поточного виробництва, неадекватш органiзацiйнi структури тощо.
Висновки. Таким чином, можна дшти висновку про визначальну роль машинобудування для економiки Украши. При цьому, основш чинники, що гальмують розвиток мiжнародноi торгiвлi продукщею машинобудування Украши, такi: зниження iнновацiйноl активносл, значна зношенiсть основних засобiв, неповне завантаження виробничих потужностей, переважання в структурi iмпорту машинобудiвноi продукци i обладнання, що було у вжитку та продукци, яка призначена для побутових потреб споживачiв, низький попит на продукщю украшського машинобудування на зовшшньому ринку. До чинниюв, що стимулюють розвиток мiжнародноi торгiвлi продукщею в!тчиз-няного машинобудування, можна вщнести: наявнiсть вiдносно дешево! кваль фiкованоi робочо! сили та потрiбних природних ресурсiв для розвитку галузц значний обсяг внутрiшнього ринку Украши; наявнiсть двостороннiх налаго-джених стосунюв у сферi мiжнародноi торгiвлi та сшвпращ в галузi машинобудування з крашами СНД.
Л1тература
1. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.ostriv.in.ua.
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.vuzlib.net/rps_l/?.
3. Курасова А.В. М1жнародна торпвля продукщею машинобудування в структур! кон-курентоспроможносп Украши. [Електронний ресурс] / А.В. Курасова. - Доступний з: http://www. intkonf.org.
4. Машинобудування в УкраТш: тенденци, проблеми, перспективи / за заг. ред. чл.-кор. НАН Украiни Б.М. Данилишина. - Н1жин : ТОВ "Видавництво "Аспект-Пошграф", 2007-308 с.
5. Статистичний щор1чник УкраТни за 2007 рш / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : "Консультант", 2008. - 571 с.
6. Прес-випуск "До Дня пращвниюв машинобудування". [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з: http://www.stat.lviv.ua.
7. Касич А.О. Стратепчт ор1ентири шновацшного розвитку машинобудування Украши / А.О. Касич // Актуальш проблеми економши. - 2007. - № 7 (73). - С. 32-40.
8. Пщдубний 1.О. Управлшня шжнародною конкурентоспроможнютю пщприемства : навч. пос1б. / 1.О. Пщдубний, Л.1. Пвддубна. - Х. : Вид-во 1НЖЕК, 2004. - 264 с.
9. Шнипко О.С. Конкурентоспроможнють Украши в умовах глобал1заци : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.00.03 "1н-т еконошки та прогнозування НАН Украши" / О.С. Шнипко. - К., 2008. - 40 с.
10. Воронкова А.Е. Моделювання управлшня конкурентоспроможнютю пщприемства: еколого-оргашзацшний аспект : монограф1я / А.Е. Воронкова, С.К. Рамазанов, О.В. Родюнов. - Луганськ : Вид-во СНУ ¡м. В. Даля, 2005. - 368 с.
11. Корнева О.В. 1нформацшно-методичш засади формування шновацшно'х' стратеги пщприемств (на прикид! машинобудiвних пщприемств ^ано-Франювсько'х' области) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук: спец. 08.02.03 "Оргашзащя управлшня, планування i регулювання економшою" / О.В. Корнева. - К., 2001. - 21 с.
УДК339.188.4 Доц. М.1. Бублик, канд. ф1з.-мат. наук;
магЬстрант Т.1. Бабш - Льв1вський Д1НТУ м. В. Чорновола
РОЗВИТОК ЛОГ1СТИКИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ РИНКУ
Дослщжено ключов1 проблеми застосування лопстичних тдход1в в умовах ринково! економ1ки. Проанал1зовано лопстичш системи та обгрунтовано потребу !х
