CC BY
43
УДК 339.5 Тетяна Валернвна Горянська,
канд. екон. наук, доцент Донецький державний ушверситет управлшня
КОНКУРЕНТН1 ПОЗИЦП ЕКСПОРТООР1еНТОВАНИХ СЕКТОР1В ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Останшми роками, незважаючи на свь тову економ1чну кризу, спостер1гаються швидю темпи зростання свггово! економши на фош значних темтв зростання м1жнарод-но! торпвл1. В Укра!ш щ процеси характеризуются приеднанням кра!ни до СОТ, л1бера-л1защею торпвл1, вщмшою кшьюсних обме-жень, значним зниженням ставок мита, збь льшенням кшькосп двостороншх торговель-них угод.
Зовшшня торпвля е засобом розвитку спещал1зацп кра!ни, зростання продуктивно-ст ресурс1в, збшьшення обсяпв виробницт-ва, I як наслщок, економ1чного зростання кра1ни. Вона мае важливе значення у форму-ванш тенденцш економ1чно! динамши Укра-!ни, де значне мюце выводиться експорту. Як вщомо, ще з час1в меркантил1зму зовшшню торпвлю розглядали як джерело добробуту наци. Прихильники теорп меркантил1зму, -Томас Смгг, Томас Ман, Ушьм Петп, Джон Поллексфен, Джерелд Мелайнс, Джон Кер1, Ричард Кантшьон, Джон Асджилл, Чарлз Кшг, - вважали, що зовшшньоеконом1чна полггика мае бути ор1ентована на накопичен-ня дорогощнних метал1в, шляхом проведен-ня полггики обмеження !мпорту та стимулю-вання експорту.
Меркантилюти стверджували, що саме експорт стимулюе економ1чне зростання, то-д1 як !мпорт призводить до збщнення кра!ни [1, с.18]. Особливо негативне ставлення у меркантилют1в було до ¡мпорту товар1в з ви-соким р1внем промислово! обробки. На !х думку, найвипдшше виробляти таю товари у сво!й кра!ш, використовуючи власну або ¡м-портну сировину, оскшьки товари з високим р1внем додано! вартосп дозволять отримати висок щни. Кр1м того, виробництва, що ви-робляють товари з високим р1внем промислово! обробки, в змоз1 забезпечити населення кра!ни роботою I тдвищити його добробут. Так, Томас Смгг тдкреслював, що вироблеш
© Т.В. Горянська, 2012
- Економжа промисловостi
138
товари в шших кра!нах «зроблеш з нашо! сировини i надходять знову нам, через що вони забезпечують свое населення роботою i дiйсно отримують багато скарбiв» [2, с. 65].
Дослщження економiстiв неодноразово пiдтверджували наявнiсть тюного взае-мозв'язку мiж розвитком зовшшньо! торгiвлi та економiчним зростанням кра!ни. Тому ди-версифiкацiя експорту залишаеться актуаль-ним питанням i сьогодш.
Мета статтi - дослiдження найбшьш експортоорiентованих секторiв вiтчизняно! економiки i визначення найвагомiших статей укра!нського товарного експорту.
Товарна структура експорту чггко вь дображае економiчнi «нiшi», у яких нащона-льна економша е конкурентоспроможною (див. таблицю).
Протягом багатьох рокiв домiнуючою позищею в укра!нському експортi товарiв залишаеться металургшна продукцiя, що по-яснюеться нижченаведеним. Укра!на е одним з найбшьших у свiтi виробникiв металопро-дукцi!. За обсягами виробництва стат вона посiдае восьме мiсце у свт. Розвитку цього сектору економши сприяло масштабне виро-бництво в поеднанш з доступом до сировини на внутршньому ринку. На нього припадае 10% сукупного випуску продукцп, третина сукупного обсягу експорту, а додана вартють металурги становить 5% вщ ВВП [3, с. 96]. У структурi зовнiшньо! торгiвлi продукщею металургi!, як i в структурi виробництва, до-мiнують чавун i сталь. В експортi галузi на них припадае 92% [3, с. 99]. Таким чином, Укра!на експортуе найбшьше металургшно! продукцi! з невеликою доданою вартiстю, а тому мае не найвищу прибутковiсть. У свою чергу, це свщчить про низький техно-логiчний розвиток металургiйно! промисло-востi.
Economy of Industry -
Таблиця 1
Найвагомш1 статт1 украгнського експорту у 2008-2011 рр.
Найменування товар1в 2008 2009 2010 2011
млн дол. США % до загального експорту млн дол. США % до загального експорту млн дол. США % до загального експорту млн дол. США % до загального експорту
Експорт товаргв
Недорогоцшш метали та вироби з них: чорш метали вироби з чорних метал1в 27594,0 22954,6 3533,1 41.2 34.3 5,3 12816,8 10252,5 1946,9 32,3 25,8 4,9 17332.5 14626.6 1993,7 33,7 28,4 3,9 22113,6 18478,2 2844,8 32,3 27,0 4,2
Мiнеральнi продукти 7046,1 10,5 3900,1 9,8 6731,3 13,1 10259,9 15,0
Машини та обладнання 6341,1 9,5 5014,3 12,6 5670,4 11,0 6760,9 9,9
Продукти рослинного походження 5577,4 8,3 5034,9 12,7 3976,3 7,7 5532,1 8,1
Продукщя х1м1чно1 галуз1 промисловосп 5045,3 7,5 2515,2 6,3 3479,2 6,8 5390,7 7,9
Транспортш засоби 4321,3 6,4 1596,4 4,0 3262,4 6,3 4855,1 7,1
Металургшна промисловють Украши е визначальною для розвитку економши вие1 краши. Однак и залежнiсть вiд свiтових тен-денцiй на ринках металу, високий стутнь зносу основних фондiв, низький технолопч-ний рiвень металургшно1 продукци та и не-вiдповiднiсть свiтовому створюють серйознi проблеми для подальшого розвитку сектору, i все це позначаеться на динамщ економiки краши.
Отже, з метою збереження свое! частки металургшно! продукци на свiтовому ринку, зокрема на ринку Европейського Союзу, оскшьки приеднання Украши до СОТ надало низку переваг (скасування квотування експорту, зменшення антидемпiнгових обмежень, спещальних захисних розслiдувань тощо), необхщно збiльшити фiнансування швести-цiй у модершзащю обладнання та технолоп-чш процеси, а також бiльше орiентуватися на виробництво кшцево1 продукци та 11 збут як на зовшшньому, так i на внутрiшньому ринках. Крiм того, оцiнки спещалю^в щодо впливу торговельних угод, зокрема зони вь льно! торгiвлi з ЕС, на економiку Укра1ни свiдчать про збiльшення обсягiв металургш-ного виробництва. Так, у 2010 р. частка ме-талургшно1 продукци в краши ЕС склала 29,3%, у 2011 р. - 29,5% загального експорту Украши.
Другу позищю посщае частка товарно1 продукци машинобудування. Стутнь розвитку сектору машинобудування будь-яко1 краши характеризуе И матерiально-технiчну ба-
зу та рiвень технолопчного прогресу. Розви-ток цього сектору економши в Украш яскра-во вщображають такi показники: частка су-купного випуску продукци складае 8%, на експорт продукци машинобудування припа-дае 17% загального украшського експорту, додана вартють становить 5%. Крiм того, од-нiею з особливостей вггчизняно1 машинобу-дiвельноl промисловостi е висока залежшсть вiд свггово1 торпвль Частка експорту у суку-пному обсязi виробництва продукци машинобудування складае понад 30%. Протягом останшх роюв частка експорту машинобудь вельно1 продукци мае тенденцiю збiльшення: у 2008 р. - 15,9%, у 2009 р. - 16,6, у 2010 р. -17,7, у 2011 р. - 17,0%. Таке зростання е нас-лщком сприятливо1 кон'юнктури внутрш-нього i зовшшшх ринкiв, i як наслiдок, зростання попиту на новi машини i обладнання. Це забезпечуеться швестицшною дiяльнiстю вiтчизняних та iноземних тдприемств, спря-мованою на модернiзацiю основних засобiв (транспорт, будiвництво, добувна промисловють). Традицшними ринками збуту украш-сько! машинобудiвельноl продукци залиша-ються: по-перше, кра1ни СНД, зокрема Росiя, на яку припадае понад 40% усього украшського експорту продукци машинобудування; по-друге, краши, що активно розвивають-ся шдус^ально, зокрема Китай, Iндiя; потрете, кра1ни ЕС, до яких експортуеться обладнання з електричним звуковим або вiзуа-льним сигналом (Кшр, Словаччина, Австрш, Велика Бриташя), запчастини i аксесуари для
Економгка промисловостг Экономика промышленности
апаратури аудю- та вщеозапису (Угорщина, Австр1я), судна, човни та шш1 плавзасоби (Кшр, Нщерланди) [3, с. 91].
Виходячи з цього, машинобуд1вний комплекс Укра!ни вщграе значну роль в економщ кра!ни. Розвиток виробництва ма-шинобуд1вельно! продукцп з високою дода-ною вартютю - це стимул до швидкого та яюсного розвитку кра!ни, розширення торп-вл1, визнання Укра!ни як стратепчного партнера для €С. До реч1, Укра!на визнана найбь льшим експортером у свт тако! експортно! статп товар1в, як зал1зничш локомотиви, за-соби наземного транспорту, машини та обла-днання. Частка ще! групи складае 7,2% вщ свггового експорту [3, с. 93], що вказуе на сильш конкурентш позицп впчизняного ма-шинобудування. Однак сьогодш цей сектор характеризуеться старою виробничо-матерь альною базою, дуже повшьним виршенням проблем вщновлення виробничого потенща-лу машинобуд1вних пщприемств, подальшо! змши структури машинобуд1вно! продукцп та розвитку наукоемного машинобудування, забезпечення конкурентоспроможносп кш-цево! продукцп, а також ор1ентащею на ринки СНД та кра!ни, що розвиваються. Усе це не створюе перспективи для майбутнього стабшьного розвитку вггчизняного сектору машинобудування. Таким чином сектор ма-шинобудування Укра!ни мае велику кшьюсть проблем, розв'язати яю без втручання дер-жави, яка сама по соб1 не е ефективною, не-можливо.
Приеднання Укра!ни до СОТ сприяло збшьшенню експорту сшьськогосподарсько! продукцп, що пояснюеться скасуванням кь льюсних обмежень, зокрема зернових, насш-ня соняшнику { соняшниково! олп. Частка експорту сшьськогосподарсько! продукцп Укра!ни у 2008 р. склала 12,4% загального експорту; у 2009 р. - 18,7; у 2010 р. - 14,3; у 2011 р. - 14,5%.
Традицшними ринками збуту продукцп сшьського господарства е кра!ни СНД, €С, Ившчно! Африки, Азп. Кра!ни СНД, зокрема Рос1я, залишаються основними !м-портерами продукцп молочно! промисловос-т1, кра!ни Африки, Азп, СС !мпортують зер-нов1 та олшш культури. На цих ринках збуту Укра!на мае певш конкурентш переваги -вщносно низька соб1вартють сшьськогоспо-
дарсько! продукцп з низьким ступенем пере-робки.
Проблеми, яю уповшьнюють розвиток сшьського господарства, таю сам1, як в ш-ших секторах впчизняно! економши - висо-кий стутнь зносу основних фонд1в; незадо-вшьна яюсть та безпечшсть продукпв харчу-вання, !х невщповщнють м1жнародним саш-тарним та фггосаштарним нормам. Кр1м того, на нашу думку, одшею з основних проблем у сшьському господарств1 е неефективнють системи державно! пщтримки та непередба-чуванють державних штервенцш у сшьсько-господарське виробництво.
Таким чином, товарна структура вггчизняного експорту свщчить, що протягом 2008-2011 рр. головною «шшею» нацюналь-но! економши у свгговому розподш пращ залишалося виробництво енергоемно! проду-кцп з низьким р1внем додано! вартосп. У свою чергу, така продукщя дуже чутлива до свггово! кон'юнктури цш { попиту, тому !! виробництво не може вважатися мщним пщ-грунтям стшких конкурентних позицш Укра-!ни на свггових ринках [4, с. 32].
Дослщження товарно! структури експорту укра!нських сектор1в економши показало, що низька диверсифшащя впчизняного експорту - одна з найгострших проблем економши Укра!ни. А саме вщ диверсифша-цп експорту залежить конкурентоспромож-нють укра!нсько! економши. Тому стратепя диверсифшацп мае стати одшею з домшую-чих базових стратегш розвитку реального сектору економши кра!ни. Диверсифшащя галузей промисловосп { створення нових ви-робництв, ор1ентованих на експорт мають дозволити здшснити загальну диверсифша-щю впчизняного експорту за напрямками:
шерцшна диверсифшащя, тобто в екс-портний оборот залучаються товари { послу-ги, що суттево не змшюються, а тшьки яю коригують вже юнуючу спещал1защю;
шновацшна диверсифшащя - подаль-ший розвиток { посилення системи нацюна-льних конкурентних переваг, становлення нових конкурентоспроможних виробництв, полшшення параметр1в м1жнародно! станда-ртизацп кра!ни.
Однак вщзначимо, що диверсифшащя впчизняного експорту неможлива в умовах постшного нарощування експорту товар1в з
Економта промисловостi Есопоту of
низьким piBHeM додано! вартостг Позитив-ний ефект можна отримати лише за умови одночасно! диверсифшаци пpомисловостi й експорту товаpiв, проведення реформ, спря-мованих на змiцнeння несировинно! складо-во! eкономiки. При цьому необхщш дepжавнi мeханiзми стимулювання даних процешв у виглядi амортизацшно!, податково! складо-вих, iнфpастpуктуpно! пiдтpимки тощо. Кpiм того, дивepсифiкацiя експорту можлива при шдвищенш у ньому питомо! ваги товаpiв, якi експортуються, через пшьгове кредитування i3 субсидуванням процентно! ставки, подат-ковi пiльги, страхування експорту несировинно! продукци, державш лiзинговi програ-ми для вiтчизняного обладнання.
Лггература
1. Ariffin А. The Free Trade Doctrine, Regionalism, the ASEAN Free Trade Area and Their Effects on Trade and Trade Policy / A. Ariffin. - Western Australia: Murdoch University, 2007. - 310 p.
2. Smith T. A Discourse of Commonwealth of This Realm of England / T. Smith. -Charlottesville: The University Press of Virginia, 1969. - 169 p.
3. Оцшка потреб Укра!ни у галузг Сприяння мiжнаpоднiй торпвлг Вплив тор-говельно! полггики на людський розвиток. -К.: Аналггично-дорадчий центр Блакитно! с^чки, 2011. - С. 132.
4. Участь Укра!ни в регюнальних тор-говельних союзах: вигоди i виклики. Аналь тична доповщь Центру Разумкова. Роздш 2. Укра!на в штеграцшних процесах: стан i проблеми // Нащональна безпека i оборона. -2007. - № 7 (91). - С. 24-46.
5. Магомедова З.Г. Диверсификация экспорта как условие экономического роста России / З.Г. Магомедова // Российский внешнеэкономический вестник. - 2009. -№ 3. - С. 35-40.
6. Якубовский Н. Концептуальные основы стратегии развития промышленности Украины на период до 2017 года / Н. Якубовский, В. Новицкий, Ю. Киндзерский // Экономика Украины. - 2007. - № 11. - С. 420.
7. Якубовский Н. Промышленная политика: проблемы и перспективы модернизации / Н. Якубовский // Экономика Украины. - 2010. - № 8. - С. 21-20.
References
1. Ariffin, А. (2007) The Free Trade Doctrine, Regionalism, the ASEAN Free Trade Area and Their Effects on Trade and Trade Policy. Western Australia: Murdoch University.
2. Smith, T., A (1969) Discourse of Common-wealth of This Realm of England. Charlot-tesville: The University Press of Virginia.
3. Analitychno-doradchyy tsentr Blakyt-noyi strichky (2011) Otsinka potreb Ukrayiny u haluzi. Spryyannya mizhnarodniy torhivli. Vplyv torhovel'noyi polityky na lyuds'kyy roz-vytok. Kyiv: Analitychno-doradchyy tsentr Bla-kytnoyi strichky.
4. Razumkov Centre (2007) 'Uchast' Ukrayiny v rehional'nykh torhovel'nykh soyu-zakh: vyhody i vyklyky (Razumkov Centre analytical report)". Rart 2 (Ukrayina v intehratsiy-nykh protsesakh: stan i problemy). Natsional'na bezpeka i oborona. 7(91). pp.24-46.
5. Magomedova, Z., G. (2009) 'Diversifi-katsiya eksporta kak uslovie ekonomicheskogo rosta Rossii'. Rossiyskiy vneshneekonomi-cheskiy vestnik. 3. pp.35-40.
6. Yakubovskiy, N., Novitskiy, V., Kind-zerskiy, Yu. (2007) Kontseptual'nye osnovy strategii razvitiya promyshlennosti Ukrainy na period do 2017 goda. Ekonomika Ukrainy. 11. pp.4-20.
7. Yakubovskiy, N. (2010) Promyshlen-naya politika: problemy i perspektivy moderni-zatsii. Ekonomika Ukrainy. 8. pp.21-20.
Надшшла до редакцИ 19.03.2012 р.
Економгка промисловостг Экономика промышленности
