CC BY
36
М1ж Украшою i Бшоруссю розвиваеться сшвроб1тництво в рамках свггових оргашзацш, зокрема в ООН i ОБСС. Сторони шдтримують спшьш тдходи щодо вироблення мехашзму м1жнародного сприяння ринковим реформам у крашах з перехщною економшою, перегляду шкали внесюв до бюджету ООН, реформування Ради Безпеки ООН та системи ООН, сшвпрацюють i3 питань лшвщаци наслщюв aBapii' на ЧАЕС тощо. Проходять перюдичш консультацп зовшшньопол1тичних вщомств кра!н. Виявились певш можливосп розвивати сшвпрацю в рамках просування до евроструктур. Зазначимо, що GC визначив Einopyci, як Укранл й Молдов1, своерщний статус краши-сусща GC. Особливютю пол1тики GC щодо Einopyci е поступове залучення ще! краши до демократичных засад.
Висновки. Пшсумовуючи вишезазначене ваото наголосити на tomv, шо в нашш деожав1 оозпочато поопес депеншал1заш1 влади та оозооблено стгатепю оозвитку Укоаши, вштак гоомадянн поапюватимуть на оозвиток людського потеншалу, шдустшальних паоюв, tvdh3mv та мюпево! енеогетики. Шоб Укоаша оозвивалася за vciMa згаданими наотямками, необхщно сшвпрацювати з крашами-сусщами, в тому числ1 й з Республшою Бшорусь. Украша послщовно внступае за актнвне пол1тичне та економ1чне сшвроб1тництво з Республшою Бшорусь. Украшська держава спрняе також виходу Einopyci з м1жнародно! ¿золяцп, формуючи вщповщну думку в ООН, ОБСС, шших оргашзащях. Разом i3 представниками Польщ1 й Лнтвн Украша шщдавала в Рад1 Свропи заяву постшних представниюв щодо необхщносп шдтримувати контакты i пол1тичний д1алог i3 владними установамн республши, що спрнятнме виконанню програм сшвроб1тництва з Бшоруссю.
Лггература
1. Електронннй ресурс - Режим доступу: http://belarus.mfa.gov.ua/ua/ ukraine-by/legal-acts
2. Електронний ресурс - Режим доступу: http://belarus.mfa.gov.ua/ua/ ukraine-by/trade
3. Елекшонний oecvoc - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
4. Митне законодавство заруб1жних кра!н / За ред. 3. О. Буричка. -Тернопшь: Астон, 2002. - 616 с.
5. Орлова Т. В. 1стор1я нових незалежних держав: Postsovieticum: Навч. noci6. / Т. В. Орлова. - К.: Знания, 2010. - 487 с.
6. Соскш О. Формування модел1 евроштеграцшного розвитку Einopyci в контекст! украшсько-бшоруського ствроб1тництва. Електронний ресурс - Режим доступу: www.ist.osp-ua.info
Стаття надшшла доредакци 17.04.2015
УДК 339.137.2: 061.1GC(477)
Дорош М. М., доцент, Дадак О. О., доцент, Чемерис В. А., доцент, Душка В. I., доцент, Гачек Т. С., доцент ©
Лъегесъкий нацгоналънийутеерситет ветеринарног медицины та б1отехнологт iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ОСОБЛИВОСТ1 ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ УКРА1НИ В РАМКАХ СП1ВРОБ1ТНИЦТВА 3 КРА1НАМИ еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Протягом остантх тръох poKie Украгна остаточно закр1пила за собою статус ceimoeozo nidepa з еиробництеа та експорту аграрног продукци. I як еизнаютъ експерти, попереду ще великий потенциал. Проте. одним ¡з найголовтших досягненъ остантх декыъкох voKie стало заеоюеання законодаечих aKmie, так i. насамперед, - вдосконалення еже iснуючих б1знес-практик.
© Дорош М. М., Дадак О. О., Чемерис В. А., Душка В. I., Гачек Т. С., 2015
207
Ключов1 слова: сгльське господарство, експортний потенцгал, гнновацШт технолога, маркетинговый piK, яюстъ продукцп, твестицтна приваблив1сть, продовольчий ринок, нацгональна економжа, свтовий ринок, агропромисловий комплекс, фермерсъю господарстеа, iмпорт, експорт, спожиечий потенциал, продоеолъча проблема, тновацтна iдея, конкурентоспроможна продукщя.
УДК 339.137.2: 061.1ЕС (477)
Дорош Н. Н., доцент, Дадак А. А., доцент, Чемерис В. А., доцент, Душка В. И., доцент, Гачек Т. С., доцент
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С. 3. Гжицького
ОСОБЕННОСТИ ЭКСПОРТНОГО ПОТЕНЦИАЛА УКРАИНЫ В РАМКАХ СОТРУДНИЧЕСТВА СО СТРАНАМИ ЕВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗА
В течение последних трех лет Украина окончательно закрепила за собой статус мирового лидера по производству и экспорту аграрной продукции. И как признают эксперты, впереди еще большой потенциал. Однако, одним из главных достижений последних нескольких лет стало завоевание продовольственного рынка Европейского Союза. Вслед за украинскими зерновыми на европейском рынке, на полках европейских супермаркетов появляются продукты питания с пометкой «Сделано в Украине». Европа заинтересована в нашей продукции, но здесь существуют свои неотъемлемые «правила игры».
Украине необходимо минимум 2-3 года напряженной работы, чтобы получить выход на европейский рынок по всем видам продукции сельского хозяйства. И эта напряженная работа включает как принятие необходимых законодательных актов, так и прежде всего - совершенствование уже существующих бизнес-практик.
Ключевые слова: сельское хозяйство, экспортный потенциал, инновационные технологии, маркетинговый год, качество продукции, инвестиционная привлекательность, продовольственный рынок, национальная экономика, мировой рынок, агропромышленный комплекс, фермерские хозяйства, импорт, экспорт, потребительский потенциал, продовольственная проблема, инновационная идея, конкурентоспособная продукция.
UDC 339.137.2: 061.1YES (477)
Dorosh M., assistant professor, Dadak A., Associate Professor, Chemeris V., Associate Professor, Duska V., Associate, Hachek T., Associate Professor Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
FEATURES OF UKRAINE'S EXPORT POTENTIAL IN COOPERATION WITH THE COUNTRIES OF THE EUROPEAN UNION
Over the past three years, Ukraine finally consolidated its status of world leader in the production and export of agricultural products. As recognized experts, there is still great potential. However, one of the most important achievements of the past few years has been winning food market of the European Union. Following the Ukrainian grain in the European market on the shelves of European supermarkets there are foods labeled «Made in Ukraine». Europe is interested in our products, but this has its own inherent «rules».
208
Ukraine needs at least 2-3 years of hard work to get access to the European market for all types of agricultural products. And that hard work involves both taking the necessary legislation and, above all, - improving existing business practices.
Key words: agriculture, export potential, innovative technology, marketing year, product quality, attractiveness, food market, national economy, the world market, agriculture, farming, imports, exports, consumption potential, the food problem, the idea of innovation, competitive products.
Постановка проблеми. Експортний потенщал украшсько! аграрно! галуз1 -невичерпний, адже справжшм багатством нашо! краши е 32 мшьйони гектар1в орних земель i третина св1тового запасу чорнозему. На сьогодш близько 25% валового внутршнього продукту припадае на весь агропромисловий комплекс. Чудовий природний та людський ресурс - справжня перевага будь-яко! держави. Важливо правильно розподшити наявний ресурс та забезпечити професшне управлшня та впровадження новптах технологш.
Твердження, що Украша — житниця Свропи, повшстю доводиться об'емами експорту украшських зернових, яю щороку зростають.
На сьогодшшнш день, можна смшиво декларувати нарощення експортного потенщалу у сфер1 сшьського господарства. За спостереженнями та висновками експерт1в, даними шдексу швестицшно! привабливосп та, найголовшше, — мовою статистики, в Укра!ш суттево збшьшився експорт сшьськогосподарсько! продукцп, у середньому, до 12 мшьярд1в долар1в США.
Св1това продовольча криза, зростання св1тових цш, девальващя гривш шдвищила конкурентоспроможшсть украшських товар1в. Без сумшву, членство Украши у Свгговш Оргашзацп TopriBni протягом останшх роюв також мае cboi позитивш наслщки та вплив на збшьшення експортного потенщалу. Виникли яюсно HOBi сощально-економ1чш умови розвитку сшьськогосподарського виробництва: змшилася економ1чне, шформацшне та правове середовище функщонування шдприемств АПК. Зараз у них шша мета i завдання, шший характер д1яльносп, який все бшьше набувае форми б1знесу. З'явилися р1зномаштш за видами та оргашзацшно-правовими формами шдприемства. Змшився характер ix зв'язюв i взаемовщносин м1ж собою та шшими суб'ектами ринку. Пюля вступу Украши до СОТ частка сшьськогосподарських товар1в у загальному експорт1 товар1в збшьшилась до 20 % замють 12 % до вступу. Для в1тчизняних шдприемств збшьшуються можливосп виходу на м1жнародш ринки.
Анал1з останшх дослщжень. Актуальшсть та необхщшсть виршення проблеми експортного потенщалу краши знаходить свое вщображення у численних наукових працях украшських i заруб1жних вчених. Статп, монографп та науков1 матер1али О. П. Катеринича, М. I. Сахацького, П. Т. Саблука, В. Г Маслича, Ф. О. Ярошенка, Ю. М. Бондаренка, В. I. Богачова, Б. А. Мельника, С. М. Онисько, В. Г. Ткаченко й дос1 е постшним предметом для вивчення i заслуговують детального розгляду та подальшого обговорювання.
В умовах економ1чно! кризи в Укрш'ш та на rai свггово! продовольчо! кризи, стае зрозумшим, що аграрний сектор економши, сьогодш е одним з найперспектившших шлях1в до виходу краши на европейський р1вень, - що ставить перед нами нову мету, i, вщповщно, HOBi завдання, яю потребують детального обговорення та своечасного ефективного виршення.
Мета статт1 полягае в анал1з1 експортного потенщалу АПК Украши, виявлення основних ринюв збуту продукцп, а також у визначенш перспектив розвитку АПК Украши теля тдписання угоди про асощащю з СС.
209
Виклад основного матер1алу. Агропромнсловнй сектор Укра!ни з його основною складовою - сшьським господарством е базисным та системотворчим в нацюнальнш економщ!, формуючи фактори стшкосп та незалежност! держави, зокрема - иродовольчу, економ1чну, еколопчну та енергетичну безиеку держави. Саме вш забезиечуе розвиток технолопчно иов'язаних галузей економши та стимулюе надшне та ефективне функцюнування ринку сшьськогосподарсько! продукци I продовольства кра!ни.
Украша е лщером в експорт! цшо! низки сшьгоспкультур (передуем зернових культур) 1 рослинних жир1в (зокрема соняшниково! олп). Впчизняний агросектор з1 значними ексиортним потенщалом може стати руш1ем розвитку нацюнально! економ1ки, надаючи ¿миульс швестицшному, технолопчному та сощальному шднесенню Укра!ни.
Окреслюючи основш тенденцп в експорт! сшьськогосподарських культур, неможливо не пом!тити зростання иостуиу держави в експорт! зерна, який щор1чно збшьшуеться.
Звертаючись до статистичних даних, можна констатувати, що експорт зернових стабшьно збшьшуеться (у структур! експорту з 20 % до 28 %), експорт жир1в за останш роки суттево збшьшився за рахунок соняшниково! олп - з 20 % до 27 %, а також реекспорту пальмово! олп до Роси.
Щодо експорту олшних культур, то збшьшилися обсяги продажу за кордон насшня соняшнику через зниження експортних мит. Експорт со! зрю у 6 раз1в. Також можемо спостер1гати зменшення обсяпв продажу рапсу через нов! вимоги
ее.
Нагадаемо, що найбшьше зернових Украша експортуе до Свросоюзу. У 2012 рощ туди поставлено 7,7 мшьйона тонн зерна. Найбшьше рослинно! олп Украша продае до 1ндп - 1,1 мшьйона тонн, та до СС - 684 тисяч тонн. За обсягами продажу соняшниково! олп у поточному маркетинговому рощ Украша поещае 1 мюце у свт.
Зростае на зовшшшх ринках 1 попит на украшську продукщю харчово! та переробио! промисловосп, яка стае все бшьш конкурентоздатною. Про це евщчить зростання на 18,3 % и експорту у 2012-2013 роках.
Белию врожа! та висока якють вггчизияиих овоч1в дають змогу збшьшити обсяги 1х продажу за кордон, а також зменшити ¿мпорт. Так, за остаиш роки ¿мпорт овочево! продукци значно зменшився, зокрема у 2013 рощ — на 40 %, проти 2012-го. Натомють експорт продукци у цей же перюд збшьшився майже на 20 %.
Також минулор1ч Украша експортувала м'яса та м'ясио! продукци на 316 мшьйошв долар1в. Так, пор1вняно з 2012 роком експорт яловичини збшьшився на 95 %, свинини, м'яса домашиьо! птиц! та субпродукпв ¿з нього - на 62 % кожного.
Якщо подивитися на географда експорту украшсько! сшьськогосподарсько! продукци, то це, насамперед Сгипет, Марокко, Саущвська Арав1я, Туреччина, куди продаеться зерно, соняшник та ол1я. До Бшорус! та Казахстану експортуються товари з бшьш високою доданою вартютю.
Держава всеб1чно шдтримуе сшьгоспвиробииюв. Упродовж остаишх роюв д1е система оподаткування, що включае в себе спещальш режими оподаткування у вигляд! фшеоваиого сшьськогосподарського податку та акумуляцп кошта податку на додану вартють. Зазиачеш режими юиують як доповнення до прямо! бюджетно! шдтримки. Така пол1тика сприяе !нвестиц!йн!й привабливост! галуз!, як для в!тчизняних, так ! шоземиих !нвестор!в, забезиечуе зростання валового
210
внутршнього продукту у галузях АПК та пщвищуе конкурентоспроможшсть продукцп на св1тових ринках.
3 початку 2012-2013 маркетингового року Украша поставила на зовшшш ринки близько 19 мшьйошв тонн зернових культур. Це перевершуе показники за попередш роки. За перюд 2012-2013 роюв аграрним сектором Украши було поставлено за кордон 6 мшьйошв тонн пшенищ, 2 мшьйона тонн ячменю \ близько 9 мшьйошв тонн кукурудзи. Розширюються географ!чш меж1 експорту зерна, натомють культурою-лщером експорту стала кукурудза. Сьогодш, основною метою виробниюв е привернути увагу швестор!в до аграрного сектору держави, розробити нов! швестицшш проекти.
Впчизняна продукщя вже давно \ остаточно завоювала прихильнють украшщв 1 зараз и обирають до 90 % наших стввггчизниюв. Тепер справа дшшла 1 до експорту на европейсью ринки. Проте, загальновщомо, що в Сврош жорстко поставлен! питания якосп 1 безпечност! продукцп харчування. Однак, вс1 впчизняш виробники сьогодш готов! до такого жорсткого контролю.
Удосконаленню показниюв безпеки та якосп продукцп сприятиме впровадження на укра!нських шдприемствах системи анал1зу небезпечних чинник1в 1 критичних точок керування (НАССР), яка е науково обгрунтованою системою, що дозволяе гарантувати виробництво безпечно! продукцп шляхом щентифшацп 1 контролю небезпечних чинниюв. Система НАССР е единою системою управлшня безпечн1стю харчово! продукцп, яка довела свою ефектившсть 1 прийнята м1жнародними орган1зац1ями.
Впровадження системи НАССР на украшських шдприемствах, що виробляють продукщю харчування, е вкрай необх1дним чинником для збереження та шдкршлення репутац1! компан11, що вщповщально ставиться до якост1 продукц11, яку випускае, та дбае про здоров'я споживача. Система стандарту харчово! безпеки юнуе вже дек1лька рок1в 1 е нормою та частиною корпоративно! пол1тики багатьох компан1й, якщо останш прагнуть в!дпов!дати стандартам харчово! безпеки.
Прикладом використання системи НАССР та усшшного виходу в!тчизняно! продукц!! харчування на ринок безумовно е сектор птах1вництва. Такий дозв1л на експортування укра!нськими п!дприемствами продукц!! птах1вництва став результатом 4-р1чних переговор!в укра!нсько! влади ¿з представництвом СС. Цей дозвш було отримано п1д час засщання Пост1йного ком1тету з питань харчування та здоров'я тварин (8СОРСАН) Генерального директорату Свропейсько! Ком!с1! «САНКО». На засщанш в1дбулося техн1чне голосування щодо проекту р1шення стосовно включения Украши до перелшу трет1х кра!н, яю мають право ¿мпортувати продукц1ю птах!вництва до СС, а також право на транзит. Щд час голосування вс1 кра!ни - члени СС проголосували за таке р1шення. Таким чином, украшсью п!дприемства птах!вництва можуть експортувати до кра!н СС, зокрема, м'ясо птиц!, готов! продукти з м'яса птиц! (ковбаси, нап!вфабрикати), а також яйця куряч! категор!! В (призначеш для переробки). Фактично, за умови дотримання вс1х узгоджувальних норм, встановлених СС, зокрема дотримання виробниками встановлених в СС вимог до м'яса птиц! зпдно з Регламентом 543/2008, реальний експорт може вщбутися вже найближчим часом.
За шформащею митно! служби у червн! 2014 року, Украша поставила до кра!н СС продукцп на суму 1,365 млрд. дол., що на 21,55 % бшьше, шж торпс. I, фактично сума експорту Украши до СС зр1внялася с сумою експорту Украши в
снд.
211
За червень 2014 року Украша експортувала до краш СНД продукци на 1,487 млрд. дол., що на 11,84 % менше, шж тор1к.
Мюяць червень 2014 року дуже ч1тко показав, що Украша все кардинальшше переор1ентуеться на краши GC. Багато в чому позначаеться пол1тичний вектор Украши, який зараз звернений на GC, а не на Pocira. Украша все бшьше i бшьше хоче роз1рвати дшов1 зв'язки з Pociera i сильшше бути штегрована до €С. Це була давня мр1я багатьох украшських псштиюв, щоб Украша бшьше залежала вщ GC, шж вщ Pocii. Часи СНД вщходять у мииуле, i тепер СС манить Украшу cboim ринком i можливостями.
Переор1ентащя украшського ринку на краши СС внесла cboi коригуваиия i в структуру украшського експорту. На 20 % збшьшився експорт украшського зерна. 1спашя i Голланд1я суттево наростили кушвлю украшсько! кукурудзи. KpiM кукурудзи краши СС збшьшили кушвлю украшського чавуиу i crani, особливо 1тал1я й Польща. Багато в чому завдяки цьому факту, експорт чорних метал1в цього року фактично перебувае на piBHi мииулого року. Bei щ змши дуже наочно показують сальдо зовшшиьо! торпвлг Якщо piK тому торпвля Украши з Польщею мала деф1цит б1льш шж 130 млн. дол., то тепер торпвля з Польщею мае профщит. 1тал1я мииулого року мала профщит зовшшньо! Toprieni з Укра!иою 7 млн. дол., а тепер вже майже 80 млн. дол. профщиту. У ц1лому в черви1 2014 року дефщит зови1шиьо1 Toprieni з крашами СС стаиовив 218 млн. дол., а piK тому цей деф1цит був на piBHi 1 млрд. дол. Все змшюеться.
Зниження експорту до кра!и СНД, це, насамперед, зиижеиия укра!иського експорту в Росда. За червень 2014 року обсяги украшського експорту до Pocii' зменшилися на 11,84 %. Як наслщок, в У краш р1зко впав експорт продукци машинобудування. Так, експорт транспортного машинобудування впав б1льш шж на 60%, експорт машин i механ1зм1в майже на 30 %.
KpiM того, бшьш шж на 20 % впав експорт xiMi4Hoi' продукци. Ця продукц1я поставлялася до Pocii'. А тепер для Украши цей ринок нашвзакритий, а продати до СС продукц1ю укра1иського машинобудування нереально. А вийти на iHmi ринки A3Ü або Африки украшсью машииобуд1виики не можуть. Там дуже сильш лоб1 СС, США та Китаю. U,i кра1ии иадають аз1атським i африкаиським кра1иам ninbroßi кредити для закуп1вл1 i'xHboi продукц1! машинобудування, а Украша цього робити не може. Тому наше машинобудування без Pocii' приречене на пов1льие або не дуже повшьне зникиеиия.
Свропейський Союз охоче купуе сировииу, але не готову продукц1ю. Це дуже добре пом1тно иав1ть з Toprieni продуктами харчуваиия. Кра!ни СС збшьшили закуп1влю зерна i соняшниково! олп в Украш, але вони не хочуть, i не будуть, найближчим часом купувати roroßi продукти харчуваиия. Цю продукц1ю зиову ж таки купувала т1льки Рос1я та iHmi краши СНД. Але тепер i украшська мол очна продукц1я, i кондитерсью вироби на рос1йському ринку небажаш товари. Як иасл1док, продаж! на експорт шоколаду i коидитерських вироб1в з какао впали майже на 40 %, молочно! продукцй майже на 20 %. I не очшуеться, що буде зростання в осяжному майбутньому.
Укра!н1, варто суттево перебудувати свое виробиицтво i бшьше займатися виробиицтвом с/г сировиии та металу. Що стосуеться продукц1! машинобудування та шших галузей, пов'язаиих з виробиицтвом готових товар1в, то варто i'x почати згортати. Тому що без ринку Pocii' Украш не можна продати в таких великих кшькостях ан1 вагон1в, ан1 шоколаду, а тим б1льше твердого сиру.
212
За шдсумками червня спостер1галося значне зниження ¿мпорту, як з GC, так i з Pocii'. 1мпорт з кра!н GC знизився на 27 %, аз кра1н СНД на 32 %. Це пов'язано 3i специфшою ¿мпорту з цих кра!н. Якщо зменшення ¿мпорту з кра!н СС вщбулося за рахунок зниження закушвель ¿мпортних автомобшв з Свропи, то зменшення ¿мпорту з кра!н СНД - це р1зке зменшення закушвель газу i нафтопродуклв з Pocii'. На 19% зменшилися закушвл1 нафтопродуклв та газу цього року пор1вняно з минулим. Зменшилися i закушвл1 продукпв з Pocii', але це зменшення незначне, оскшьки i'xHi обсяги в загальному обсяз1 ¿мпортних товар1в з Pocii' невелик!.
Це дшсно знаков! змши у зовшшнш торпвл1 Украши. При цьому не варто забувати, що за рахунок зменшення украшського експорту до кра1н СНД, Украша вже за перше швр1ччя недоотримала майже 2,8 млрд. дол. експортно! виручки, а за рахунок зростання украшського експорту до кра1н СС, Украша додатково отримала експортно! виручки лише на суму 1,2 млрд. дол. Поки що СС не може перекрити втрату росшського dhhkv.
Висновки. Пшписання Угоди nüo асошашю м1ж Укгашою та Свтопейським Союзом, i пеоедбачена Угодою гаомошзашя укоашського законодавства, зокоема, шо стосусться стандаопв i вимог до безпеки поодукип, дозволить шдпоиемствам -поедставникам впчизняно! сшьськогосподарсько! галуз1 значно розширити ринки збуту свое! поодукпи.
Свшпейський ühhok мае cboi стандарта i для того, шоб вийти на цей ühhok, вщповщати швню безпеки i техшчним умовам, нам необхщно провести необхщш змши i в техшчному оегулюванш i v вимогах шодо безпеки шэодукпп. Це дасть можливють не тшьки на внутошньому dhhkv шдвишити яюсть i безпеку товао1в, але i дозволить вийти на iHmi оинки, не тшьки на европейсью, але й на ринки шших кра!н, що беруть стандарти СС
Украша розпочне реатзовувати експортний потенщал ще у бшьшому обсяз1, якщо з боку держави буде вщчуватися всшяка шдтримка ринково! шфраструктури сшьського господарства, зменшення тиску та створення штучних 6ap'epiß для безперебшного ведения б1знесу в arpoceKTopi. Це зробить можливим залучення необхщних швестицш для техшчного та технолопчного оновлення аграрного сектору, формування кращо! цши на аграрну продукщю, а значить - буде зростати прибуток агровиробника та сшьського господарства в цшому.
Лггература
1. Галушко В. П. Економша св1тового сшьського господарства - К.: НАУ, 2006. - 514 с.
2. Нормативш витрати, цши, баланси сшьськогосподарсько! продукцп в Украш та кра!нах свпу / О. М. Шпичак, Ю. Я. Гапусенко, С. А. Станюевич та ш..; За ред. О. М. Шпичака, Ю. Я. Гапусенка. - К.: HHU «IAE», 2006. - 693 с.
3. Юоченко В. В. Птодовольча безпека як умова збалансованого розвитку агтоотомислового комплексу Укгаши ГЕлектронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://www.btsau.kiev.ua - Назва з екоана.
4. CineHKO Н. М.Нова ооль сшьського господаоства в економ1чному оозвитку коа!ни ГЕлекшонний оесурс]. - Режим доступу: URL: http://www.btsau.kiev.ua - Назва з екрана.
5. Оргашчне виробництво: мае шанс подолати голод i глобальне потеплшня [Електронний ресурс] Украшський оргашк журнал «Organic UA». - Режим доступу: URL: http://organic.ua - Назва з екрана.
6. Сучасш технологи в АПК [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://www.agro-business.com.ua/special-projects/high-technology-plants-breeding.html - Назва з екрана.
Стаття надшшла доредакци 30.03.2015
213
