CC BY
65
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^oHaibHoro ymBepcHrery BeTepHHapHoi' MeguuHHH
Ta 6ioTexHonorm iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7610
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 338.439.02
Перспективи розвитку агропромислового комплексу Украши
в умовах евроштеграцп
М.М. Дорош-Кiзим, О.О. Дадак, Т.С. Гачек mim. dorosh@gmail. com
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарно1 медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Укра'ша
Сьогодт агропромисловий комплекс е одним i3 найбыьших i найважливших сeкторiв економти Украши, адже саме тут формуеться основна частина продовольчих ресурав та майже три чвертг роздргбного товарообггу. Кргм того, що агропромисловг тдприемства роблять значний внесок у розвиток галуз1 i економжи краши в цыому, агропромисловий сектор Украши е також одним i3 найважливших eлeмeнтiв eкономiчних систем бiльшостi крат свту з ринковою eкономi-кою. Протягом остантх трьох ротв Украта остаточно закртила за собою статус свтового лiдeра з виробництва та експорту аграрной продукцИ. I як визнають експерти, попереду ще великий потенщал. Проте, одним iз найголовтших дося-гнень остантх декыькох ротв стало завоювання продовольчого ринку Свропейського Союзу. Слiдом за укратськими зерно-вими на европейському ринку, на полицях европейських супeрмаркeтiв з'являються продукти харчування з позначкою «Зроблено в Украж». Свропа защкавленау нашш продукцИ, але тут iснують своi нeвiд'емнi «правила гри». Проблеми мiж-народноi eкономiчноi ттеграцИ тiсно пов 'язат з мiжнародною торгiвлeю, яка е нeвiд 'емною частиною свтовог глобалiза-цй, остльки можуть суттево впливати на гeографiчну та товарну структури експорту й iмпорту. Вна^док зростання показниюв вiдкритостi ринюв з 'являються новi вимоги до якостi товарiв i послуг нащональних виробниюв, особливо виробниюв сыьськогосподарсько1 продукцИ. Розвиток експортного потенщалу сыьськогосподарсько1 продукцИ стае запорукою зростання економжи в цыому, що передбачае, у тому чиmi, тдвищення квалiфiкацii персоналу та яюсну змту системи маркетингу. Укра1н необх^дно щонайменше 2-3 роки напружено1 роботи, аби отримати вих^д на европейський ринок по вах видах продукцИ сыьського господарства. I ця напружена робота включае як прийняття нeобхiдних законодавчих ак-тiв, так i, насамперед, вдосконалення вже кнуючих бiзнeс-практик.
K.mnoei слова: сыьське господарство, експортний потенщал, тноващйт технологи, маркетинговий рж, яюсть продукцИ, твестищйна привабливкть, продовольчий ринок, нащональна економжа, свтовий ринок, агропромисловий комплекс, фермерсью господарства, iмпорт, експорт, споживчий потенщал, продовольча проблема, тноващйна iдeя, конкуре-нтоспроможна продукцiя.
Перспективы развития агропромышленного комплекса Украины
в условиях евроинтеграции
М.М. Дорош-Кизым, О.О. Дадак, Т.С. Гачек mim. dorosh@gmail. com
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий им. С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Сегодня агропромышленный комплекс является одним из крупнейших и важнейших секторов экономики Украины, ведь именно здесь формируется основная часть продовольственных ресурсов и почти три четверти розничного товарооборота. Кроме того, что агропромышленные предприятия делают значительный вклад в развитие отрасли и экономики страны в целом, агропромышленный сектор Украины является также одним из важнейших элементов экономических систем большинства стран мира с рыночной экономикой. В течение последних трех лет Украина окончательно закрепила за собой
Citation:
Dorosh-Kizym, M., Dadak, O., Gachek, T. (2017). Prospects of development of agroindustrial complex of Ukraine under conditions of European integration. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(76), 47-55.
статус мирового лидера по производству и экспорту аграрной продукции. И как признают эксперты, впереди еще большой потенциал. Однако, одним из главных достижений последних нескольких лет стало завоевание продовольственного рынка Европейского Союза. Вслед за украинскими зерновыми на европейском рынке, на полках европейских супермаркетов появляются продукты питания с пометкой «Сделано в Украине». Европа заинтересована в нашей продукции, но здесь существуют свои неотъемлемые «правила игры». Проблемы международной экономической интеграции тесно связаны с международной торговлей, которая является неотъемлемой частью мировой глобализации, поскольку могут существенно влиять на географическую и товарную структуру экспорта и импорта. Вследствие роста показателей открытости рынков появляются новые требования к качеству товаров и услуг национальных производителей, особенно производителей сельскохозяйственной продукции. Развитие экспортного потенциала сельскохозяйственной продукции становится залогом роста экономики в целом, что предполагает, в том числе, повышение квалификации персонала и качественное изменение системы маркетинга. Украине необходимо минимум 2-3 года напряженной работы, чтобы получить выход на европейский рынок по всем видам продукции сельского хозяйства. И эта напряженная работа включает как принятие необходимых законодательных актов, так и, прежде всего, совершенствование уже существующих бизнес-практик.
Ключевые слова: сельское хозяйство, экспортный потенциал, инновационные технологии, маркетинговый год, качество продукции, инвестиционная привлекательность, продовольственный рынок, национальная экономика, мировой рынок, агропромышленный комплекс, фермерские хозяйства, импорт, экспорт, потребительский потенциал, продовольственная проблема, инновационная идея, конкурентоспособная продукция.
Prospects of development of agroindustrial complex of Ukraine under conditions
of European integration
M. Dorosh-Kizym, O. Dadak, T. Gachek mim. dorosh@gmail. com
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
Today the agricultural sector is one of the largest and most important sectors of Ukraine's economy, because it is formed the bulk of food resources and almost three-quarters of the retail trade. In addition, agroindustrial enterprises that make significant contributions to the industry and the economy as a whole, the agricultural sector of Ukraine is also one of the most important elements of the economic systems of most countries with market economies. Over the past three years, Ukraine finally consolidated its status of world leader in the production and export of agricultural products. As recognized experts, there is still great potential. However, one of the most important achievements of the past few years has been winning food market of the European Union. Following the Ukrainian grain in the European market on the shelves of European supermarkets there are foods labeled «Made in Ukraine». Europe is interested in our products, but this has its own inherent «rules». Problems of international economic integration are closely linked to international trade, which is an integral part of world globalization, because it can significantly influence the geographical and commodity structure of exports and imports. Due to the growing openness of markets there are new requirements to the quality of goods and services of domestic producers, especially producers of agricultural products. The development of export potential of agricultural products is the key to overall economic growth, which implies, in particular, the staff development and qualitative change in the marketing system. Ukraine needs at least 2-3 years of hard work to get access to the European market for all types of agricultural products. And that hard work involves both taking the necessary legislation and, above all, improving existing business practices.
Key words: agriculture, export potential, innovative technology, marketing year, product quality, attractiveness, food market, national economy, the world market, agriculture, farming, imports, exports, consumption potential, the food problem, the idea of innovation, competitive products.
Вступ
Сшвробиництво з £вропейським Союзом е одним i3 головних прюритепв зовшшньоеконом1чно! поль тики Украши, саме тому на даний час активно здшс-нюються заходи, яш спрямоваш на поглиблення ств-пращ мiж Украшою та £вропейським Союзом, зокре-ма, у сферi агропромислового комплексу.
За даними Державно! служби статистики Украши у 2015 рощ прямi шоземш швестицп у сшьське, люо-ве та рибне господарство зросли на 15%, тодi як в економшу загалом - лише на 5%, i становлять 839,3 млн дол США.
Для устшного розв'язання завдань евроштеграцп агропромисловий комплекс Украши мае достатньо передумов: багатий природно-ресурсний та експорт-ний потенщал, вагомий людський каптал, поступово зростаючу швестицшну привабливють, збережений
уклад сшьського життя та багатовiковi традицп ведения сшьського господарства.
Твердження, що Украша - житниця £вропи, пов-шстю доводиться об'емами експорту украшських зернових, яш щороку зростають.
На сьогодшшнш день, можна смшиво декларувати нарощення експортного потенщалу у сферi альського господарства. За спостереженнями та висновками експерпв, даними шдексу швестицшно! привабливос-т та, найголовшше, - мовою статистики, в Украйл суттево збшьшився експорт сшьськогосподарсько! продукцд, у середньому, до 12 млрд дол. США.
Свггова продовольча криза, зростання свггових цш, девальва^ гривш тдвищила конкурентоспро-можшсть украшських товарiв. Без сумшву, членство Украши у Свгговш Оргашзацп Торгiвлi протягом останшх рошв також мае сво! позитивш наслвдки та вплив на збшьшення експортного потенщалу. Виник-
ли якйсно новi соцiально-економiчнi умови розвитку сiльськогосподарського виробництва: змiнилася еко-номiчне, iнформацiйне та правове середовище функ-цiонувания пiдприемств АПК. Зараз у них шша мета i завдания, шший характер дiяльностi, який все бiльше набувае форми бiзнесу. З'явилися рiзноманiтнi за видами та оргашзацшно-правовими формами пйдпри-емства. Змшився характер йх зв'язк1в i взаемовйдносин мйж собою та шшими суб'ектами ринку. Шсля вступу Украйни до СОТ частка сшьськогосподарських това-рiв у загальному експортi товарiв збшьшилась до 20% замiсть 12% до вступу. Для вичизняних шдприемств збшьшуються можливостi виходу на мiжнароднi ринки (Halushko, 2006; Shpychak et al., 2006; Babenko, 2008; Dorosh, 2015)..
Аналгз остантх дослгджень i публ1кац1й. Актуа-льнiсть та необхйдшсть вирiшення проблеми експортного потенщалу крайни знаходить свое вйдображення у численних наукових працях украйнських i зарубiж-них вчених. Статтi, монографп та науковi матерiали О.П. Катеринича, М.1. Сахацького, П.Т. Саблука, В.Г. Маслича, Ф.О. Ярошенка, Ю.М. Бондаренка, В.1. Богачова, Б.А. Мельника, С.М. Онисько, В.Г. Ткаченко й дос е постшним предметом для ви-вчення i заслуговують детального розгляду та пода-льшого обговорювання.
В умовах екошмчной кризи в Украйн та на тлi свгтовой продовольчой кризи, стае зрозумiлим, що аграрный сектор економйки сьогодш е одним з найпе-
За остачт1-1 ракш експсрг у крага
еЕрстеЯсыито союзу збкыгився у lOpasis
В структурi ВВП Украши сiльське господарство займае - 10,43%. За цим показником наша крайна посйдае трете мюце в Gвропi. На основi проведеного аналiзу даних можна скласти наступний рейтинг крайн, економiка яких залежить саме вiд розвитку агропромислового сектору:
рспективнiших шляхiв до виходу крайни на европей-ський рiвень, - що ставить перед нами нову мету, i, вщповщно, новi завдання, якi потребують детального обговорення та своечасного ефективного виршення.
Формулювання цшей cmammi полягае в аналiзi експортного потенщалу АПК Украши та виявлення основних риншв збуту продукцп.
Результата та Тх обговорення
Агропромисловий сектор Украйни з його основною складовою - сшьським господарством е базисним та системотворчим в нацiональнiй економiцi, формуючи фактори стiйкостi та незалежиостi держави, зокрема -продовольчу, економiчну, екологiчну та енергетичну безпеку держави. Саме вш забезпечуе розвиток тех-нологiчно пов'язаних галузей економiки та стимулюе надшне та ефективне функцiонування ринку сшьсько-господарськой продукцй' i продовольства крайни.
Експортний потенцiал украйнськой аграрной галузi - невичерпний, адже справжиiм багатством нашой крайни е 32 мшьйони гектарiв орних земель i третина свiтового запасу чорнозему. На сьогодш близько 25% валового внутрiшнього продукту припадае на весь агропромисловий комплекс. Чудовий природний та людський ресурс - справжня перевага будь-якой дер-жави. Важливо правильно розподiлити наявний ресурс та забезпечити професшне управлiння та впрова-дження новйтшх техно ло rift (рис. 1).
ш
III
ХЯЛ in Ал>
III ... i
PODRMi Ar ЮБШ
им
Т
ОДО
М(ЧЧШ
0J0
- ЦЩ1НШ HB
1. Албанiя - частка сiльського господарства у ВВП крайни 21,83%. Сшьське господарство е провйдною галуззю економiки крайни, орiентоване переважно на внутршнш ринок. Основнi сiльськогосподарськi ку-льтури в Албанп - кукурудза i пшениця. Також усш-
най&г.ьше грошей -приносить кютор: ОГ ПрОДуХЦЙ ю Asft
Динамик торг lb и i СС. илдо доп CI3JA
Рис. 1. Основш тенденци зовшшньоТ торгiвлi УкраТни
Джерело: вiдображеио за даними http://latifundist.com/infographics
xiB a^öaHCbKi ^epMepu gocariu y Bupo^yBaHHi TMTMHy
i öaBOBHH.
2. MoigoBa - nacTKa ciibcbKoro rocnogapcTBa y BBn KpaiHu 13,8%. CijibcbKe rocnogapcTBo e 6a3oBoM nacTHHoM Ha^oHajbHoi eKoHoMiKH. Pa3oM 3 nepepo6-hom npoMHcioBicTM nacTKa ciibcbKoro rocnogapcTBa b cTpyKTypi BBn cTaHoBHTb 6iH3bKo 30% o6cary. AnK $opMye Manse noioBHHy o6cary eKcnopTy.
3. yKpaiHa - HacTKa ciibcbKoro rocnogapcTBa y BBn Kpai'HH 10,43%. ArpoceKTop e kimhobhm y HanoBHeHHi 6MgseTy Ta ogHHM 3 kimhobhx gsepei HagxogseHb BajJMTH b Kpa'Hy. CijbcbKi KHTeii craHoBiaTb Manse TpeTHHy HaceieHHa Kpai'HH.
4. MaKegoHia - HacTKa ciibcbKoro rocnogapcTBa y BBn Kpai'HH 10,2%. npoBigHHMH raiy3aMH b ciibcbKo-My rocnogapcrai e obo^bhh^bo, niogiBHH^Bo, BiB-napcTBo. MaKegoHcbKi ^epMepu Bupo^yMTb TaKos пmeннцм, KyKypyg3y i puc. Eararo yBaru npugiiaMTb TexHinHHM KyibTypaM - TMTMHy, coHamHHKy, 6aBoBHH-Ky. OcTaHHi Bigpi3HaMTbca bhcokom aKicTM i ngyTb Ha eKcnopT. fflupoKo nomupem BHHorpagapcTBo i bhho-po6cTBo. y ciibcbKoMy rocnogapcrai 3anHaTo 6iH3bKo 20% eKoHoMinHo aKTHBHoro HaceieHHa, ogHaK 3anHa-TicTb HocuTb ce3oHHoi xapaKTep.
5. ^opHoropia - nacTKa ciibcbKoro rocnogapcTBa y BBn KpaiHH 10,1%. M'acHe bhpo6hh^bo goMiHye Hag Bupo^yBaHHaM ciibrocnKyibryp, boho 3anMae 3HaHHy nacTHHy (6iibm 60%) ciibcbKoro rocnogapcTBa. Cepeg KyibTyp 3HaHHy HacTHHy craHoBiaTb KapTonia, tmtmh, BHHorpag, цнтpycoвi, oihbkh, iHKup. Bupo^yBam b ^n KpaiHi npogyKTH BH3HaHi ogHHMH 3 Han6iibm eKoioriH-ho hhcthx i kophchhx b GBponi.
6. Cep6ia - nacTKa ciibcbKoro rocnogapcTBa y BBn KpaiHH 9,66%. CiibcbKorocnogapcbKi 3eMii 3anMawTb npu6iH3Ho 70% 3araibHoi nio^i 3eMeib. ^acTKa ciibcbKoro HaceieHHa cTaHoBHTb 44%, a HuceibHicTb 3anHa-thx b ciibcbKoMy rocnogapcTBi KHTeiiB gocarae 22%.
7. Eiiopycia - nacTKa ciibcbKoro rocnogapcTBa y BBn KpaiHH 9,2%. AnK e ogrnera 3 ochobhhx raiy3en eKoHoMiKH KpaiHH. OgHaK HacTKa ciibcbKoro rocnogapcTBa y BBn KpaiHH He xapaKTeproyeTbca cTa6iibHic™. npo6ieMHHMH raiy3aMH craiH внpo6ннцтвo 3epHoBHx i 3epHo6o6oBHx, KapTonii, цyкpoвнх 6ypaKiB Ta iboHo-BoioKHa. Tвapннннцтвo HaBnaKH geMoHcTpyBaio TeH-geнцiw 3pocTaHHa o6cary BHpo6ieHoi пpogyкцii.
8. EocHia i Гepцeroвннa - nacraa ciibcbKoro rocnogapcTBa y BBn KpaiHH 8,45%. OcHoBHi ciibcbKorocno-gapcbKi KyibTypu: KyKypyg3a, цyкpoвi 6ypaKH, nmeHH-^a, tmtmh, ^pyKTH Ta oBoHi. y nepegrip'ax Bupo^y-MTbca cihbh Ta ropixu; Ha niBgHi - BHHorpag, tmtmh, oihbkh, MHrgaib, iHKup. Гepцeroвннa e цeнтpoм bhho-po6cTBa. y твapннннцтвi nepeBasae po3BegeHHa oBe^ i Ki3.
9. Eoirapia - nacraa ciibcbKoro rocnogapcTBa y BBn KpaiHH 6,7%. OcHoBHi ciibcbKorocnogapcbKi Kyib-rypu: nmeHHua, KyKypyg3a, BHHorpag, $pyKTH, oBoni, цyкpoвi 6ypaKH, tmtmh, oiinHa rpoaHga, puc. EiH3bKo 60% nociBHHx nio^ 3aHMaMTb 3epHoBi - nmeHuna, KyKypyg3a i aHMiHb. ^uceibHicTb 3anHaTHx b ciibcbKo-My rocnogapcTBi cTaHoBHTb 6iH3bKo 7%.
10. PyMyHia - nacTKa ciibcbKoro rocnogapcTBa y BBn KpaiHH 6,4%. OcHoBHi ciibcbKorocnogapcbKi Kyib-
rypu o3HMa nmeHHua Ta KyKypyg3a Ha 3epHo, KoKHa 3 hhx 3aHMae 6iH3bKo TpeTHHH 3araibHoi nio^i o6po6-iMBaHHx 3eMeib. TpeTHHa, 3anHaTa nig iHmHMH Kyibry-paMH - coHamHHKoM, pinaKoM, coera, цyкpoвнмн 6ypa-KaMH, KapTonieM.
yKpaiHa yBinmia b gecaTKy roioBHHx eKcnopTepiB ciibcbKorocnogapcbKoi npogy^ii b KpaiHH £BpocoM3y i 3aHMae BocbMe мicцe. y 2015 po^ £C iMnopTyBaB yKpa-iHcbKoi ciibcbKorocnogapcbKoi npogy^ii Ha cyMy 3,5 Mipg eBpo. Xona, BapTo Big3HanHTH, ^o b aHaiorinHHH nepiog 2016 poKy цeн noKa3HHK 3MeHmHBca MaHKe Ha 15%.
yKpaiHa e iigepoM b eKcnopTi цiIoi hh3kh ciibrocnKyibTyp (nepegyciM 3epHoBHx KyibTyp) i pociHHHHx KupiB (3oKpeMa coHamHHKoBoi oiii). BiTHH3HHHHH arpo-ceKTop 3i 3HanHHMH eKcnopTHHM пoтeнцiaIOм Mose cTaTH pymieM po3BHTKy HaqioHaibHoi eKoHoMiKH, Haga-mhh iMnyibc iнвecтнцiннoмy, TexHoiorinHoMy Ta coцi-aibHoMy nigHeceHHM yKpaiHH (puc. 2).
OKpeciMMHH ocHoBHi тeнgeнцii b eKcnopTi ciibcb-KorocnogapcbKHx KyibTyp, HeMosiHBo He noMiTHTH 3pocTaHHa nocTyny gepsaBH b eKcnopTi 3epHa, skhh ^opinHo 36iibmyeTbca.
3BepTawHHcb go cTaTHcTHHHHx gaHHx, MoKHa kohc-TaTyBaTH, ^o eKcnopT 3epHoBHx cTa6iibHo 36iibmyeTb-ca (y cTpyKTypi eKcnopTy 3 20% go 28%), eKcnopT KH-piB 3a ocTaHHi poKH cyTTeBo 36iibmHBca 3a paxyHoK coHamHHKoBoi oiii - 3 20% go 27%, a TaKoK peeKcnop-Ty naibMoBoi oiii go Pocii.
eKcnopTy oiiHHHx KyibTyp, to 36iibmHiuca o6caru npogasy 3a KopgoH HaciHHa coHamHHKy nepe3 3HHKeHHa eKcnopTHHx mht. EKcnopT coi 3pic y 6 pa3iB. TaKos MoseMo cnocTepiraTH 3MeHmeHHa o6cariB npo-gasy pancy nepe3 HoBi BHMoru £C.
HaragaeMo, ^o Han6iibme 3epHoBHx yKpaiHa eKcno-pTye go £BpocoM3y. y 2015 po^ Tygu nocTaBieHo 7,7 MiibHoHa tohh 3epHa. HaH6iibme pociHHHoi oiii yKpaiHa npogae go iHgii - 1,1 MiibHoHa tohh, Ta go £C - 684 thc. tohh. 3a o6caraMH npogasy coHamHHKoBoi oiii y noTOHHoMy MapKeTHHroBoMy poцi yKpaiHa noci-gae ogHe 3 npoBigHHx Mic^ y cBiTi.
^k^o nogHBHTuca Ha reorpa^iro eKcnopTy yKpaiH-cbKoi ciibcbKorocnogapcbKoi npogy^ii, to цe, HacaM-nepeg £runeT, MapoKKo, CaygiBcbKa ApaBia, TypeHHH-Ha, Kygu npogaeTbca 3epHo, coHamHHK Ta oiia. Eiio-pyci Ta Ka3axcTaHy eKcnopTyMTbca ToBapu 3 6iibm bhcokom gogaHoM BapTicTM (Shubravska and Pro-kopenko, 2015).
CiibcbKorocnogapcbKa npogyкцia e ogHieM 3 kim-hobhx noзнцiн y 3oBHimHboToproBeibHoMy ToBapoo6o-poTi yKpaiHu, aKHH 3a nigcyMKaMH 2015 poKy cTaHoBHB 140,3 Mipg goi. CfflA (Dorosh, 2015). TaK, 3oBHimHbo-ToproBeibHHH o6opoT ciibrocnnpogyKqii yKpaiHu 3a 2015 piK cKiaB 25,9 Mipg goi. CfflA a6o 18,5% 3oBHi-mHboToproBeibHoro ToBapoo6opoTy yKpaiHu. npu цbO-My, ii eKcnopT 3a BKa3aHHH nepiog cTaHoBHB 17,3 Mipg goi. CfflA a6o 27,3% Big 3araibHoro eKcnopTy ToBapiB yKpaiHu; iMnopT - 8,6 Mipg goi. CfflA a6o 11,2% Big 3araibHoro ToBapHoro iMnopTy yKpaiHu; no3HTHBHe 3oBHimHboToproBeibHe caibgo cKiaio 8,8 Mipg goi.
CmA.
АГРОБ13НЕС ВИКОРИСТОВУе
ПЛОЩ1 УКРА1НИ
о о
Виробництво Виробництво Експорт
СОНЯШНИКа СОНЯШНККОВО! СОНЯШНИХОВ1 ОЛИ ОЛ11
41,5
млн га
УкраГна забезпечуе продукцию стьського господарства 174 краТни ceiTy
Виробниитво Експорт Експорт ячменю ячменю pinaxy
Експорт Виробництво Виробництво кухуруши меру ropbctB
Рис. 2. Структура експорту продукци АПК УкраТни
Джерело: вщображено за даними http://latifundist.com/infographics
Вичизняш аграри забезпечили провщт позицй' Украши на свггових ринках сйльськогосподарсько! продукци: за 2012-2015 маркетинговий р1к за обсяга-ми експорту соняшниковой оли Украша посша перше мйсце, зернових (пшениця, кукурудза, ячмйнь) - друге, кукурудзи - трете, пшениц - шосте.
Крайни £С е ключовими партнерами Украши у ре-г1ональн1й структурй товарообороту сшьськогоспо-дарсько! продукци за 2015 р1к, частка яких становить 31,2% (рис. 3). Найб1льш1 частки у зовшшньоторгове-льному оборот м1ж £С та Украшою мають наступш крайни: Польща - 13,3%, 1спан1я - 12,4%, Нвдерланди - 11,7%, Шмеччина - 11,6%, 1татя - 11,4%, Франщя -
10,2%, Бельпя - 4%, Великобриташя - 3,9%, Порту-галйя - 2,9%, Угорщина - 2,7%.
Ринки кра!н £С перебувають на другому шсщ у репональнш структурй експорту сшьськогосподарсь-ко! продукци Украйни за 2015 рйк йз часткою в 27,4% (або 4758,6 млн дол. США) (рис. 4). Найбшьшй обсяги в структур! експорту с!льськогосподарськой продукци Украйни до крайн £С займали зернов! злаки - 1,7 млрд дол. США; насшня олшних культур - 1,3 млрд дол. США; ол!я - 500,1 млн дол. США; залишки i ввдходи харчовой промисловостi - 497 млн дол. США; соки -154,2 млн дол. США; плоди, горiхи та цедра -82,5 млн дол. США (Heitsia et al., 2013).
11%
19%
IКрайни eC ¡Краши Азй «Краши СНД I Африканеью краши «США
• Irani краши
Рис. 3. Товарооборот сшьськогосподарськоТ продукци УкраТни у 2015 р.
Джерело: розраховано за даними Державной служби статистики та Мшстерства аграрной полижи та продовольства Украйни
Кра!ни £С е найбiлыпими iмпортeрами альсько-господарсько! продукцИ до Украши, частка яких у регюнальнш a^y^i^i iмпорту сшьськогосподарсько! продукцИ за 2015 рж становила 39 % (рис. 5). Основ-ними видами продукци iмпортy були: iншi рiзнi хар-човi продукти (продукти для приготування соyсiв, екстракти та концентрати з чаю, кави або лате та ш.) -380,2 млн дол. США; м'ясо та субпродукти - 304,4 млн дол. США; плоди, горiхи та цедра - 258,7 млн дол. США; зeрновi злаки - 221,3 млн дол. США; за-лишки та вшходи харчово! промисловосп - 198,7 млн дол. США; какао-боби, продукти з них, шоколад -150,6 млн дол. США; вироби iз зерна i хл1бних злакiв
- 124 млн дол. США; насшня олшних культур -111,6 млн дол. США; риба, ракоподiбнi та молюски -111,3 млн дол. США; продукти переробки овочiв, плодiв - 96,5 млн дол. США.
У рослиннищга експортуеться переважно продук-цiя товарно! групи 10 «Зeрновi злаки», серед яко! на частку кукурудзи у 2015 р. припадало 96,6% (7 млн тонн). Експорт пшениц i сyмiшi пшeницi та жита до кра!н £С за 2015 рш становив 101 тис. тонн (1,4% експорту зернових до кра!н £С), сорго зернового -115,8 тис. тонн (1,6%). На решту зернових культур припадало менш, нiж 0,5% експорту зернових.
34.32%
35,00%
30,00 % 2743%
25,00% II 21,39%
20,00%
■II II 14.64%
^В II ^Н г"
10,00% -
::: 1111
0,00% +
# # # ^
Рис. 4. Динамика експорту сшьськогосподарськоТ продукци Украши у 2015 р.
Джерело: розраховано за даними Державно! служби статистики та Мшстерства аграрно! полiтики та продовольства Укра!ни
-+J, UU70
40,00% 35,00% 30,00% 25,00% 20,00% 15,00% 10,00% 5,00% 0,00%
Краши GC Краши Азй Краши СНД Африкаисьи США Imiii краши
краши
Рис. 5. Структура iмпорту сшьськогосподарськоТ продукци в Украшу у 2015 р.
Джерело: розраховано за даними Державно! служби статистики та Мшстерства аграрно! полижи та продовольства Укра!ни
38,98%
X 18,01% 20,45%
12,95%
^4,42% 5,20%
Угода про асощацш мiж Укра!ною та кра!нами £С встановлюе обсяги квот на безмитш eкспортнi поставки зернових культур з Укра!ни з поступовим !х збь льшенням протягом 5 рок1в. Так, щорiчна квота на
ввезення пшeницi до £С встановлена в розмiрi 950 тис. тонн з поступовим збшьшенням до 1 млн тонн, ячменю - 250 тис. тонн iз збшьшенням до 350 тис. тонн (у 2015 рощ було експортовано 7,3 тис. тонн),
KyKypyg3H - 400 THc. ToHH i3 36iibmeHHaM go 650 THc. tohh Hepe3 5 poKiB. He3BasaMHH Ha BcTaHoBieHi o6ca-ru kbot Ha eKcnopT 3epHOBHx go KpaiH £C, Heo6xigHO BigMiTHTH HH3Ky oco6iHBocreH peryiMBaHHa pHHKy £C, aKi ciig BpaxoByBaTH:
> KyKypyd3a. B £C gie TaK 3BaHe «niaBaMHe mh-to»: hk^o BapTicrb KyKypyg3H Ha ^HKa3bKin 6ipsi cTaHoBHTb noHag 4 goi. CfflA 3a 6ymeib, eKcnopT KyKypy-g3H go KpaiH £C 3gincHMeTbca 6e3 MHTa, hk^o MeHme a6o gopiBHMe 4 goi. CfflA 3a 6ymeib - iMnopTHe mhto Ha nocTaBKH KyKypyg3H noHag KBoTy cTaHoBHTb 94 eBpo 3a ToHHy [4];
> nmeHuKpaiHu £C iMnopTyMTb yKpaiHcbKy nmeннцм nepeBaKHo gia ^ypaKHHx ^ieH. 3araioM, 3a eKcnepTHHMH oцiнкaмн, KpaiHu £C cnoKHBaMTb go 60 mih tohh ^ypaKHoi nmeннцi Ha piK. ToMy, gia yKpaiHu ^H phhok e Hag3BHHaHHO nepcneKTHBHHM. npu цbOмy, He3BaKaMHH Ha gocHTb HeBeiHKHH o6car kboth Ha eKcnopT nmeHH^ 3 yKpaiHu go KpaiH £C b o6ca3i 950 thc. ToHH i3 36iibmeHHaM go 1 MiH ToHH npoTaroM 5 HacTy-nHHx poKiB, yKpaiHa Mose po3paxoByBaTH Ha KBOTy gia TpeTix KpaiH (go cnHcKy aKHx BoHa BxogHTb) 3a niibro-bom cTaBKOM BBi3Horo MHTa y 12 eBpo 3a TOHHy. y 2013-2015 MapKeTHHroBOMy poцi Tapu^Ha KBOTa Ha BBe3eHHa nmeннцi cepegHboi i HH3bKoi HKocri go KpaiH £C gia TpeTix KpaiH cTaHOBHia 2378 thc. tohh. nocTaB-kh nmeHH^ noHag o6car kboth noTpaniaTHMyTb nig giro craBKH BBi3Horo MHTa y po3Mipi 95 eBpo 3a TOHHy;
> HuMiHb. ^ia nocTanaHHa npogyкцii noHag BcTaHoBieHy KBoTy BcTaHoBiMeTbca iMnopTHe MHTo y po3Mipi 93 eBpo 3a TOHHy. y TeKcTi yrogu oco6ihbo nponHcaHHH MexaHi3M TopriBii HaciHHaM coHamHHKy, aKe gia yKpaiHu e Hag3BHHaHHO BasiHBHM, ocKiibKH BOHO e cupoBHHOM gia внpo6ннцтвa coHamHHKOBoi oiii; 36iibmeHHa s eKcnopTHHx nocTaBoK Mose npH3Be-cth go 3HHseHHa nepepo6KH npogyкцii Ha BiTHH3HHHHx nignpHeMcTBax.
yroga npo aco^auiM go3BOiae ocBOMBaru phhok KpaiH £C BiTHH3HaHHM KOMnaHiaM, ^o 3aHMaMTbca внpo6ннцтвoм, nepepo6KOM Ta peaii3a^eM TBapuHHH-цbкoi npogyKqii. TaK, yKpaiHa Mose ^opiHHO nocraHa-th Ha phhok KpaiH £C:
> 12 thc. tohh hiobhhhhh;
> 20 thc. tohh cbhhhhh;
> 16 thc. tohh (i3 36iibmeHHHM npoTaroM 5 poKiB go 20 tohh) M'aca nтнцi;
> 1,5 thc. tohh (i3 36iibmeHHHM npoTHroM 5 poKiB go 3 thc. tohh) ae^;
> 8 thc. tohh (i3 36iibmeHHHM npoTHroM 5 poKiB go 10 thc. tohh) MOiOKa, BepmKiB, 3ry^eHoro moioko Ta HorypTiB;
> 1,5 thc. tohh (i3 36iibmeHHHM npoTHroM 5 poKiB go 5 THc. ToHH) cyxoro MoioKa;
> 1,5 thc. tohh (i3 36iibmeHHHM nporaroM 5 poKiB go 3 THc. ToHH) BepmKoBoro Macia;
> 250 thc. tohh nepepo6ieHHx MaciaHHx npogyK-
TiB;
> 5 thc. tohh (i3 36iibmeHHHM npoTHroM 5 poKiB go 6 thc. tohh) Megy.
BogHOHac, Ha cupu kbot He BcTaHOBieHo, ^o go3Bo-iae 3aBo3HTH Heo6MeseHy KiibKicTb gaHoro BHgy npo-gyкцii 3 yKpaiHu go £C. Pa3OM 3 thm, o6caru eKcnopTy
nepeвaкнoi 6iibmocTi TBapHHHH^Koi npogyкцii 3 yKpaiHu go £C Mi3epHi, y 2015 poцi bohh craHOBHiH (y Kr): BPX - 0, cBHHeH - 0, oвeцb, Ki3 - 0, KypeH shbhx -0; M'aca BPX (cBisoro) - 366,9, M'aca BPX (MoposeHO-ro) - 1187,14, cbhhhhh - 3170,7, 6apaHHHH a6o KO3ia-THHH - 128,7, M'aca Ta icTiBHHx cy6npogyKTiB cBiHcbKoi nтнцi - 447563,3, pu6u cBisoi - 162,6, MOiOKa Ta BepmKiB, He3ry^eHHx Ta 6e3 gogaHHa uyKpy hh mmux nig-coiogsyBaibHux peHOBHH - 10949,2, MOiOKa Ta BepmKiB, 3ry^eHHx Ta 3 gogaHHHM uyKpy hh rnmux nigcoio-gsyBaibHHx peHOBHH - 25483,4, Macia - 320,8, cupiB Bcix BHgiB i KHciOMOiOHHHx cupiB - 1279,3.
Ciig BigMiTHTH, ^o eKcnopT твapннннцbкoi npogy-Kqii yKpaiHu go £C MosHa 6yge 36iibmHTH 3a paxyHOK BHKopHcTaHHH Tapu^HHx kbot TiibKH 3a yMOBH, hk^o BiTHH3HHHi eKcnopTepu 3MosyTb 3agoBOibHHTH BHMoru £C ^ogo 6e3neHHocTi Ta craHgapTiB HKocTi npogyKqii i BignoBigHHM hhhom cepTH^iKyBaru npogyKqiM. y Ha^iHsHiH nepcneKTHBi 3anoBHHTH BcTaHOBieHi kboth gia TBapHHHH^Koi npogyKqii 6yge npo6ieMarHHHO, ocKiibKH nepeBasHa 6iibmicTb TBapuH yrpuMyeTbca rocnogapcTBaMH HaceieHHa (cTaHOM Ha 1.07.2015 p. HaceieHHHM yrpuMyBaiocb 71,6% 3araibHoi HuceibHoc-Ti BPX, y t.h. KopiB - 77,7%; cBHHen - 53,1%, OBe^ i Ki3 - 87,0%), aKi He MaMTb MosiHBocTeH 3acTocoByBaTH cynacHi TexHOiorii BHpo6HHurBa npogyкцii, ^o 3yMOB-iMe HH3bKy ii HKicTb Ta HeBignoBigHicTb eBponeHcbKHM caHiTapHHM HopMaM Ta cTaHgapTaM.
^epsaBa Bce6iHHO nigTpuMye ciibrocnBupo6HHKiB. ynpogoBs ocTaHHix poKiB gie cucTeMa onogarKyBaHHH, ^o BKiMHae b ce6e cne^aibHi pesuMH onogaTKyBaHHa y BHriagi ^iKcoBaHoro ciibcbKorocnogapcbKoro nogar-Ky Ta aKyMyia^i KomTiB nogaTKy Ha gogaHy BapTicTb. 3a3HaneHi pesuMH icHyMTb hk gonoBHeHHa go npaMoi 6мgкeтнoi nigrpHMKH. TaKa noiiTHKa cnpuae iHBecru-^HHiH npuBa6iHBocTi raiy3i, hk gia BiTHH3HHHHx, TaK i iHO3eMHHx iHBecTopiB, 3a6e3nenye 3pocraHHH BaiOBoro BHyTpimHboro npogyKTy y raiy3ax AnK Ta nigBH^ye KOHKypeHTocnpoMosHicTb npogyKqii Ha cBiTOBHx pHH-Kax.
^.ia пepeвaкнoi 6iibmocTi BiTHH3HHHHx Maiux i ce-pegHix ciibrocnnignpueMcTB TaKos icHyMTb npo6ieMH 3a6e3neneHHH BignoBigHocTi BiacHoi npogyKqii eBpo-nencbKHM cTaHgapTaM, ocKiibKH npoцecн rapMOHi3a^i Ta aganTauii 3aKOHogaBcTBa y c$epi TexHiHHoro peryiMBaHHa Ta caHirapHHx i ^iTocaHiTapHux 3axogiB noT-pe6yMTb He TiibKH TpHBaioro Hacy, aie h 3HaHHHx Ma-TepiaibHHx pecypciB. HanpHKiag, cyKynHi BHTpaTH Ha aganтaцiм go cTaHgapTiB £C TiibKH m'hchoI npoMucio-BocTi noib^i cTaHOBHiH 6iH3bKO 2 Mipg eBpo (Dorosh, 2014).
BiTHH3HHHa npogyкцiн Bse gaBHO i ocraTOHHO 3aBO-MBaia npuxuibHicTb yкpaiHцiв i 3apa3 ii o6upaMTb go 90% Hamux cniBBiTHH3HHKiB. Tenep cnpaBa giHmia i go eKcnopTy Ha eBponeHcbKi phhkh. npoTe, 3araibHOBigo-MO, ^o b £Bponi sopcTKO nocTaBieHi nHTaHHH HKocTi i 6e3neHHocTi npogyкцii xapHyBaHHH. OgHaK, He Bci BiT-HH3HaHi BHpo6HHKH cborogHi roToBi go TaKoro sopcTKo-ro KoHTpoiM.
HeBignoBigHicTb yKpaiHcbKoi npogyKqii eBponeHcb-KHM cTaHgapTaM e cyTTeBoM 3arpo3oM po3BHTKy BiTHH3-HaHoro arponpogoBoibHoro ceKTopy, ocKiibKH cTpHMye
постачання продукци на ринки крайн £С на перiод запровадження вах необхiдних технiчних регламентiв i отримання сертифiкатiв вiдповiдностi, призводить до зниження дохiдностi вiтчизняних малих i середшх сiльгосппiдприемств, а також до послабления конку-рентних позицiй на внутршньому ринку окремих видiв украйнськой продукци порiвняно з европейсь-кою, яка вже вйдповщним чином сертифiковаиа (Dorosh, 2014).
Процес впровадження европейських та мiжиарод-них стаидартiв безпеки та якосп продуктiв харчуван-ня (НАССР, ISO, EN, Кодексу Алiментарiус) у сферi агропромислового виробництва в Украйш вйдбуваеть-ся вкрай повiльно.
За даними Мшстерства аграрной полiтики та про-довольства Украйни, з 297 стандарпв системи Кодексу Алiментарiус гармошзовано та знаходяться на стади затвердження 30 стандартов.
ЗАКОНОДАЁСТВО КВОТИ
Шдписання Угоди про асоцiацiю мiж Украшою та крайнами £С, а також створення в рамках щей Угоди Зони вшьной торгiвлi (ЗВТ) з £вропейським Союзом е важливими чинниками розвитку аграрной галузi, оскй-льки для Украйни вйдкриваються перспективи посту-пового освоення ринку крайн £С вiтчизняними ком-панiями, пiдвищення рiвня якостi, безпечностi, еколо-гiчних характеристик украйнськой продукций АПК, покращення стану продовольчой безпеки держави. Тому для Украйни постае завдання вироблення меха-нiзмiв державной полiтики щодо тдвищення ефектив-ностi використання наявного потенщалу аграрного сектору економiки, його адаптаци до нових умов, з урахуванням можливих ризикйв, якй виникатимуть внаслщок лiбералiзацiй зовнiшньоторгове льних вйд-носин з европейськими крайнами (рис. 6).
СЕРТИФЖАЦ1Я ВИМОГИ ДО
ТА СТАНДАРТ И ЕКСПОРТУ Б £С
УГОДА ПРО ACOUIAUISO
ЗОС
ЗАКОН ПРО ЕЕЗПЕКУТА ЯМСТЬХАРЧОбИХ, ПРОДУКТ! Б
udlEFLUHH ПРИЙШСВ...»
ПРЦЕНЗУВАННЯ
НАССР ISO. IFS GLOBAL GAP
CAHfTAPHf. Ф1ТОСАН1ТАРН1. ТЕХН1ЧН1. MMTHJ. ПОДАТКОВ!
Eü-эМиТИа Topf üjih ЭДИНСНЮСТЬСЛ згздно s Угод-рц про Дсач1ац1ю з£С EJiil.1C.ri' ЛФ ЯОрчОЕШ П|МЛукЦ|1 в VKpaidi регулиються Заносном У?:рдГни про бе та дкйгь карнйеи-( прадукт^
йшеад
Рис.
Джерело: вiдображеио за даними http://latifundist.com/infographics
B&rawBfumi квот 2-х тия!в: Р" КЙЛТИ зо принципов . Перимй Сфий111йЁ - п^рии л
Ofor.yrciavfWi*»
«вот üa г.р:1чципсм л^ензування
S ЙИцДДрТи эвгпокп НАССР
s Сертнфйввг Gtofco' G. А Р ^СтлчД-эрти ISO IFS
fiHL BCTanoejigHi EapOKOMiUEO
6. Позитивш сторони виходу продукци АПК УкраТни на ринки СС
З метою мiнiмiзацiй ризикйв i використання мож-ливостей для агропромислового комплексу внаслйдок пйдписання угоди про асощащю мiж Украйною та £вропейським Союзом необхiдно реалiзувати низку заходiв державной аграрной полiтики, що не суперечи-тимуть принципам державной шдтримки та регулю-вання аграрного ринку, передбачених угодою про асоцiацiю мiж Украйною та £С, якй забезпечать умови для щдвищення конкурентоспроможиостi виробництва продукци АПК.
Висновки
£вропейський ринок мае свой стандарти i для того, щоб вийти на цей ринок, вщповщати рiвню безпеки i технiчним умовам, нам необхщно провести необхiднi змши i в технiчному регулюваинi i у вимогах щодо безпеки продукций. Це дасть можливiсть не тшьки на
внутрiшньому ринку щдвищити якйсть i безпеку това-рiв, але i дозволить вийти на iншi ринки, не тiльки на европейсьш, але й на ринки шших крайн, що беруть стандарти £С.
З урахуванням iснуючих проблем, а також позитивного зарубiжного досвщу, видаеться доцiльною реа-лiзацiя заходiв у контекстi пйдвищення рiвия конкуре-нтоспроможиостi вiтчизняной продукций АПК на евро-пейському ринку за такими основними напрямами: гармонiзацiя вiтчизияних стандарлв на альськогос-подарську продукцiю зпдно зi стандартами £С; збь льшення експортного потенцiалу вiтчизияних вироб-нишв сiльськогосподарськой продукци; налагодження сучасной шфраструктури аграрного ринку; посилення кооперац^ господарств населення виробникiв сшьсь-когосподарськой продукци; налагодження спiвпрацi мiж виробниками сшьськогосподарськой продукци та дослiдними установами; використання позитивного
gocBigy KpaiH £C y perygroBaHHi pHHKy arpapHoi' npo-gyKqii b HanpaMi 3M^HeHHa KoHKypemocnpoMo^HocTi
AnK.
GBponencbKHH CoM3 - цe HeBnnepnHe g^epego gocBigy ^yHKqioHyBaHHa PHHKOBOI co^agbHo opieHToBaHoi' eKoHoMiKH Ta gep^aBHoro perygroBaHHa eKoHoMiHHHx npoцeciв. OneBHgHo, caMe TyT yKpaiHa Mo^e oTpHMaTH 3HaHHa ^ogo po3po6KH H peagi3a^i pe3ygbraTHBHoi aHTHMoHonogbHoi' nogiTHKH Ta Hegony^eHHa HagMipHoi' KoH^mpa^i pHHKy oKpeMHMH noro ynacHHKaMH.
EiS^iorpa^inm nocH^aHHH
Halushko, V.P. (2006). Ekonomika svitovoho silskoho
hospodarstva. K.: NAU (in Ukrainian). Shpychak, O.M., Hapusenko, Yu.Ia., Stanisevych, S.A. (2006). Normatyvni vytraty, tsiny, balansy silskohos-podarskoi produktsii v Ukraini ta krainakh svitu. K.: NNTs «IAE» (in Ukrainian). Dorosh, M.M. (2015). Osoblyvosti eksportnoho potentsi-alu Ukrainy v ramkakh spivrobitnytstva z krainamy YeS [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: URL: http:// nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/ download/367/368 (in Ukrainian).
Dorosh, M.M. (2014). Eksportnyi potentsial Ukrainy: spivrobitnytstvo z krainamy Yevropeiskoho soiuzu [Elek-tronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: URL: http://cyberleninka.ru/article/n7eksportnyy-potentsial-ukraini-sotrudnichestvo-s-stranami-evropeyskogo-soyuza (in Ukrainian).
Heitsia, V.M., Ostashko, T.O., Tochylina, V.O. (2013). Mozhlyvosti i zasterezhennia shchodo naslidkiv uvedennia v diiu polozhen Uhody pro asotsiatsiiu mizh YeS ta Ukrainoiu: nauk. dop. DU «In-t ekon. ta prohnozuv». K. (in Ukrainian).
Shubravska, O.V., Prokopenko, K.O. (2015). Intehratsiini perspektyvy Ukrainy: perevahy i ryzyky dlia ahrarno-ho sektoru. Ekonomika Ukrainy. 1, 63-73 (in Ukrainian).
Zamozhne suspilstvo, konkurentospromozhna ekonomika, efektyvna derzhava : Prohrama ekonomichnykh reform na 2010-2015 roky vid 2 cherv. 2010 r. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.rada.gov.ua; (in Ukrainian).
Babenko, A.H. (2008). Derzhavne rehuliuvannia ta pidvyshchennia konkurentospromozhnosti ahrarnoho sektoru. Ekonomika APK. 5, 85-88 (in Ukrainian).
Cmammn nadiumm do peda^iï 10.02.2017
