CC BY
68
УДК 339.137.2: 061ЛеС(477)
Дорош М.М., к.е.н., доцент, Дадак О.О., к.е.н., доцент, Гачек Т.С., к.е.н., доцент, Грабовський Р.С., к.е.н., доцент© Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С.З. Гжицького, м. Лье1е,Украта.
ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ УКРА1НИ: СП1ВРОБ1ТНИЦТВО З КРА1НАМИ еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Протягом останшх трьох роте Украгна остаточно закртила за собою статус сетоеого л1дера з еиробництеа та експорту аграрног продукци. I як еизнають експерти, попереду ще великий потенщал. Проте, одним гз найголоешших досягнень останшх детлькох роте стало заеоюеання законодаечих акт1е, так i, насамперед, - едосконалення еже iснуючих б1знес-практик.
Ключовi слова: сыьське господарстео, експортний потенщал, тноеацшш технологи, маркетингоеий рщ ятсть продукци, шеестицтна приеаблиекть, продоеольчий ринок, нацюнальна економта, сетоеий ринок, агропромислоеий комплекс, фермерсьт господарстеа, iмпорт, експорт, спожиечий потенщал, продоеольча проблема, тноеацтна iдея, конкурентоспроможна продукщя.
УДК 339.137.2: 061.1СС(477)
Дорош М.М., к.э.н., доцент, Дадак О.О., к.э.н., доцент, Гачек Т.С., к.э.н., доцент, Грабовський Р.С., к.э.н., доцент Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Льеое, Украина.
ЭКСПОРТНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ УКРАИНИ: СОТРУДНИЧЕСТВО С СТРАНАМИ ЕВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗА
В течение последних трех лет Украина окончательно закрепила за собой статус мироеого лидера по произеодстеу и экспорту аграрной продукции. И как признают эксперты, епереди еще большой потенциал. Однако, одним из глаеных достижений последних нескольких лет стало заеоееание продоеольстеенного рынка Ееропейского Союза. Вслед за украинскими зерноеыми на ееропейском рынке, на полках ееропейских супермаркетое пояеляются продукты питания с пометкой «Сделано е Украине». Ееропа заинтересоеана е нашей продукции, но здесь сущестеуют сеои неотъемлемые «праеила игры».
Украине необходимо минимум 2-3 года напряженной работы, чтобы получить еыход на ееропейский рынок по есем еидам продукции сельского хозяйстеа. И эта напряженная работа еключает как принятие необходимых законодательных актое, так и прежде есего - соеершенстеоеание уже сущестеующих бизнес-практик.
© Дорош М.М., Дадак О.О., Гачек Т.С., Грабовський Р.С., 2014
25
Ключевые слова: сельское хозяйство, экспортный потенциал, инновационные технологии, маркетинговый год, качество продукции, инвестиционная привлекательность, продовольственный рынок, национальная экономика, мировой рынок, агропромышленный комплекс, фермерские хозяйства, импорт, экспорт, потребительский потенциал, продовольственная проблема, инновационная идея, конкурентоспособная продукция.
UDC 339.137.2: 061ЛеС(477)
Dorosh M., Dadak O., Gachek T., Grabovskyi R.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
EXPORT POTENTIAL OF UKRAINE IN THE CONTEXT OF EUROPEAN
UNION RELATIONSHIP
Over the past three years, Ukraine finally consolidated its status of world leader in the production and export of agricultural products. As recognized experts, there is still great potential. However, one of the most important achievements of the past few years has been winning food market of the European Union. Following the Ukrainian grain in the European market on the shelves of European supermarkets there are foods labeled "Made in Ukraine". Europe is interested in our products, but this has its own inherent "rules."
Ukraine needs at least 2-3 years of hard work to get access to the European market for all types of agricultural products. And that hard work involves both taking the necessary legislation and, above all, - improving existing business practices.
Key words: agriculture, export potential, innovative technology, marketing year, product quality, attractiveness, food market, national economy, the world market, agriculture, farming, imports, exports, consumption potential, the food problem, the idea of innovation, competitive products.
Постановка проблеми. Експортний потенщал украшсько! аграрно! rany3i - невичерпний, адже справжшм багатством нашо! кра!ни е 32 мшьйони reKTapiB орних земель i третина свгтового запасу чорнозему. На сьогодш близько 25% валового внутршнього продукту припадае на весь агропромисловий комплекс. Чудовий природний та людський ресурс -справжня перевага будь-яко! держави. Важливо правильно розподшити наявний ресурс та забезпечити професшне управлшня та впровадження нов^шх технологш.
Твердження, що Укра!на - житниця Свропи, повшстю доводиться об'емами експорту укра!нських зернових, яю щороку зростають.
На сьогодшшнш день, можна смшиво декларувати нарощення експортного потенщалу у сферi сшьського господарства. За спостереженнями та висновками експерив, даними шдексу швестицшно! привабливост та, найголовшше, - мовою статистики, в Укрш'ш суттево збшьшився експорт сшьськогосподарсько! продукци, у середньому, до 12 мiльярдiв долaрiв США.
Свгтова продовольча криза, зростання св^ових щн, девaльвaцiя гривш пiдвищилa конкурентоспроможнiсть укра!нських товaрiв. Без сумшву, членство
26
Украши у Свгговш Оргашзаци Торгiвлi протягом останшх роюв також мае сво1 позитивш наслiдки та вплив на збшьшення експортного потенцiалу. Виникли якiсно новi соцiально-економiчнi умови розвитку сiльськогосподарського виробництва: змшилася економiчне, iнформацiйне та правове середовище функцiонування пiдприемств АПК. Зараз у них шша мета i завдання, iнший характер дiяльностi, який все бшьше набувае форми бiзнесу. З'явилися рiзноманiтнi за видами та оргашзацшно-правовими формами пiдприемства. Змiнився характер !х зв'язкiв i взаемовiдносин мiж собою та iншими суб'ектами ринку. Шсля вступу Украши до СОТ частка сшьськогосподарських товарiв у загальному експортi товарiв збiльшилась до 20% замкть 12% до вступу. Для втизняних пiдприемств збiльшуються можливостi виходу на мiжнароднi ринки.
Анал1з останн1х дослщжень. Актуальнiсть та необхiднiсть вирiшення проблеми експортного потенцiалу кра!ни знаходить свое вщображення у численних наукових працях украшських i зарубiжних вчених. Статп, монографи та науковi матерiали О.П. Катеринича, М.1. Сахацького, П.Т. Саблука, В.Г Маслича, Ф.О.Ярошенка, Ю.М. Бондаренка, В.1. Богачова, Б.А. Мельника, С.М. Онисько, В.Г.Ткаченко й дос е постшним предметом для вивчення i заслуговують детального розгляду та подальшого обговорювання.
В умовах економiчноl кризи в Укра!ш та на тлi свггово1 продовольчо! кризи, стае зрозумшим, що аграрний сектор економiки, сьогодш е одним з найперспективнiших шляхiв до виходу кра!ни на европейський рiвень, - що ставить перед нами нову мету, ^ вщповщно, новi завдання, якi потребують детального обговорення та своечасного ефективного виршення.
Мета статт1 полягае в аналiзi експортного потенцiалу АПК Украши, виявлення основних ринюв збуту продукци, а також у визначенш перспектив розвитку АПК Украши пiсля пiдписання угоди про асощацш з СС.
Виклад основного матер1алу. Агропромисловий сектор Украши з його основною складовою - сшьським господарством е базисним та системотворчим в нацюнальнш економiцi, формуючи фактори стiйкостi та незалежностi держави, зокрема - продовольчу, економiчну, еколопчну та енергетичну безпеку держави. Саме вш забезпечуе розвиток технологiчно пов'язаних галузей економiки та стимулюе надшне та ефективне функцiонування ринку сшьськогосподарсько! продукци i продовольства кра!ни.
Укра!на е лiдером в експортi цшо1 низки сiльгоспкультур (передусiм зернових культур) i рослинних жирiв (зокрема соняшниково1 оли). Вiтчизняний агросектор зi значними експортним потенщалом може стати рушiем розвитку нащонально1 економiки, надаючи iмпульс iнвестицiйному, технологiчному та соцiальному тднесенню Укра1ни.
Окреслюючи основнi тенденци в експорт сiльськогосподарських культур, неможливо не пом^ити зростання поступу держави в експорт зерна, який щорiчно збшьшуеться.
Звертаючись до статистичних даних, можна констатувати, що експорт зернових стабiльно збiльшуеться (у структурi експорту з 20% до 28%), експорт жирiв за останнi роки суттево збшьшився за рахунок соняшниково1 оли - з 20% до 27%, а також реекспорту пальмово1 оли до Роси.
27
Щодо експорту олшних культур, то збшьшилися обсяги продажу за кордон насшня соняшнику через зниження експортних мит. Експорт со! зрю у 6 разiв. Також можемо спостер^ати зменшення обсяпв продажу рапсу через новi вимоги £С.
Нагадаемо, що найбiльше зернових Украша експортуе до Евросоюзу. У 2012 рощ туди поставлено 7,7 мшьйона тонн зерна. Найбшьше рослинно! оли Украша продае до 1нди - 1,1 мiльйона тонн, та до £С - 684 тисяч тонн. За обсягами продажу соняшниково! оли у поточному маркетинговому рощ Украша посiдае 1 мiсце у свт.
Зростае на зовнiшнiх ринках i попит на украшську продукщю харчово! та переробно! промисловостi, яка стае все бшьш конкурентоздатною. Про це свщчить зростання на 18,3% И експорту у 2012-2013 роках.
Велик врожа! та висока якють вiтчизняних овочiв дають змогу збшьшити обсяги !х продажу за кордон, а також зменшити iмпорт. Так, за останш роки iмпорт овочево! продукци значно зменшився, зокрема у 2013 рощ - на 40%, проти 2012-го. Натомють експорт продукци у цей же перюд збшьшився майже на 20%.
Також минулорiч Украша експортувала м'яса та м'ясно! продукци на 316 мiльйонiв доларiв. Так, порiвняно з 2012 роком експорт яловичини збшьшився на 95%, свинини, м'яса домашньо! птищ та субпродукив iз нього -на 62% кожного.
Якщо подивитися на географiю експорту украшсько! сшьськогосподарсько! продукци, то це, насамперед Египет, Марокко, Саудiвська Аравiя, Туреччина, куди продаеться зерно, соняшник та олiя. До Бiлорусi та Казахстану експортуються товари з бiльш високою доданою вартiстю.
Держава всебiчно тдтримуе сiльгоспвиробникiв. Упродовж останнiх рокiв дiе система оподаткування, що включае в себе спещальш режими оподаткування у виглядi фiксованого сiльськогосподарського податку та акумуляци коштiв податку на додану вартють. Зазначенi режими iснують як доповнення до прямо! бюджетно! тдтримки. Така полiтика сприяе iнвестицiйнiй привабливост галузi, як для вiтчизняних, так i iноземних iнвесторiв, забезпечуе зростання валового внутршнього продукту у галузях АПК та пiдвищуе конкурентоспроможнiсть продукци на св^ових ринках.
З початку 2012-2013 маркетингового року Украша поставила на зовшшш ринки близько 19 мшьйошв тонн зернових культур. Це перевершуе показники за попереднi роки. За перюд 2012-2013 роюв аграрним сектором Украши було поставлено за кордон 6 мшьйошв тонн пшенищ, 2 мшьйона тонн ячменю i близько 9 мшьйошв тонн кукурудзи. Розширюються географiчнi межi експорту зерна, натомють культурою-лiдером експорту стала кукурудза. Сьогодш, основною метою виробникiв е привернути увагу iнвесторiв до аграрного сектору держави, розробити новi швестицшш проекти.
Вiтчизняна продукцiя вже давно i остаточно завоювала прихильнiсть украшщв i зараз И обирають до 90% наших стввтизниюв. Тепер справа дшшла i до експорту на европейсьм ринки. Проте, загальновiдомо, що в Сврош
28
жорстко поставлен питання якост i безпечност продукци харчування. Однак, всi вiтчизнянi виробники сьогодш готовi до такого жорсткого контролю.
Удосконаленню показникiв безпеки та якост продукци сприятиме впровадження на украшських пiдприемствах системи аналiзу небезпечних чинниюв i критичних точок керування (НАССР), яка е науково обгрунтованою системою, що дозволяе гарантувати виробництво безпечно1 продукци шляхом щентифжаци i контролю небезпечних чинникiв. Система НАССР е единою системою управлшня безпечшстю харчово1 продукци, яка довела свою ефектившсть i прийнята мiжнародними оргашзащями.
Впровадження системи НАССР на украшських тдприемствах, що виробляють продукцiю харчування, е вкрай необхщним чинником для збереження та пщкршлення репутаци компани, що вiдповiдально ставиться до якостi продукци, яку випускае, та дбае про здоров'я споживача. Система стандарту харчово1 безпеки юнуе вже декшька рокiв i е нормою та частиною корпоративное' полiтики багатьох компанш, якщо останнi прагнуть вiдповiдати стандартам харчово1 безпеки.
Прикладом використання системи НАССР та устшного виходу в^чизняно1 продукци харчування на ринок безумовно е сектор птахiвництва. Такий дозвш на експортування укра1нськими пiдприемствами продукци птахiвництва став результатом 4-рiчних переговорiв укра1нсько1 влади iз представництвом СС. Цей дозвш було отримано тд час засщання Постiйного комiтету з питань харчування та здоров'я тварин (SCOFCAH) Генерального директорату Свропейсько1 Комки «САНКО». На засiданнi вiдбулося техшчне голосування щодо проекту рiшення стосовно включення Укра1ни до перелiку треих кра1н, якi мають право iмпортувати продукцiю птахiвництва до СС, а також право на транзит. Пщ час голосування вс кра1ни - члени СС проголосували за таке ршення. Таким чином, украшсью тдприемства птахiвництва можуть експортувати до кра1н СС, зокрема, м'ясо птицi, готовi продукти з м'яса птицi (ковбаси, натвфабрикати), а також яйця курячi категори В (призначенi для переробки). Фактично, за умови дотримання вЫх узгоджувальних норм, встановлених СС, зокрема дотримання виробниками встановлених в СС вимог до м'яса птищ згiдно з Регламентом 543/2008, реальний експорт може вщбутися вже найближчим часом.
За шформащею митно1 служби у червнi 2014 року, Украша поставила до кра1н СС продукц^ на суму 1,365 млрд. дол., що на 21,55% бшьше, шж торiк. I, фактично сума експорту Украши до СС зрiвнялася с сумою експорту Украши в СНД.
За червень 2014 року Украша експортувала до кра1н СНД продукц^ на 1,487 млрд. дол., що на 11,84% менше, шж торiк.
Мiсяць червень 2014 року дуже ч^ко показав, що Украша все кардинальшше переорiентуеться на краши СС. Багато в чому позначаеться пол^ичний вектор Укра1ни, який зараз звернений на СС, а не на Росш. Украша все бшьше i бшьше хоче розiрвати дiловi зв'язки з Росiею i сильшше бути iнтегрована до СС. Це була давня мрiя багатьох украшських пол^июв, щоб Укра1на бiльше залежала вщ СС, нiж вiд Роси. Часи СНД вiдходять у минуле, i тепер СС манить Украшу сво1м ринком i можливостями.
29
Переорiентацiя укра!нського ринку на кра!ни ЕС внесла сво! коригування i в структуру украшського експорту. На 20% збшьшився експорт укра!нського зерна. Iспанiя i Голландiя суттево наростили купiвлю укра!нсько! кукурудзи. Крiм кукурудзи кра!ни ЕС збшьшили купiвлю укра!нського чавуну i сталi, особливо Iталiя й Польща. Багато в чому завдяки цьому факту, експорт чорних металiв цього року фактично перебувае на рiвнi минулого року. Всi цi змши дуже наочно показують сальдо зовшшньо! торгiвлi. Якщо рiк тому торпвля Укра!ни з Польщею мала дефщит бiльш нiж 130 млн. дол., то тепер торпвля з Польщею мае профщит. Iталiя минулого року мала профщит зовшшньо! торгiвлi з Укра!ною 7 млн. дол., а тепер вже майже 80 млн. дол. профщиту. У цiлому в червш 2014 року дефiцит зовшшньо! торгiвлi з кра!нами ЕС становив 218 млн. дол., а рж тому цей дефiцит був на рiвнi 1 млрд дол. Все змшюеться.
Зниження експорту до кра!н СНД, це, насамперед, зниження укра!нського експорту в Росiю. За червень 2014 року обсяги укра!нського експорту до Роси зменшилися на 11,84%. Як наслщок, в Укра!нi рiзко впав експорт продукцi! машинобудування. Так, експорт транспортного машинобудування впав бшьш нiж на 60%, експорт машин i механiзмiв майже на 30%.
Крiм того, бiльш нiж на 20% впав експорт хiмiчноl продукци. Ця продукцiя поставлялася до Роси. А тепер для Укра!ни цей ринок нашвзакритий, а продати до ЕС продукцш укра!нського машинобудування нереально. А вийти на iншi ринки Азн або Африки укра!нськi машинобудiвники не можуть. Там дуже сильш лобi ЕС, США та Китаю. Ц кра!ни надають азiатським i африканським кра!нам пiльговi кредити для закупiвлi !хньо! продукцi! машинобудування, а Укра!на цього робити не може. Тому наше машинобудування без Роси приречене на повшьне або не дуже повшьне зникнення.
Европейський Союз охоче купуе сировину, але не готову продукцш. Це дуже добре пом^но навт з торгiвлi продуктами харчування. Кра!ни ЕС збiльшили закутвлю зерна i соняшниково! олi! в Укра!ш, але вони не хочуть, i не будуть, найближчим часом купувати готовi продукти харчування. Цю продукцш знову ж таки купувала тшьки Росiя та iншi кра!ни СНД. Але тепер i укра!нська молочна продукцiя, i кондитерськi вироби на росшському ринку небажанi товари. Як наслщок, продажi на експорт шоколаду i кондитерських виробiв з какао впали майже на 40%, молочно! продукци майже на 20%. I не очжуеться, що буде зростання в осяжному майбутньому.
Укра!ш, варто суттево перебудувати свое виробництво i бшьше займатися виробництвом сшьськогосподарсько! сировини та металу. Що стосуеться продукци машинобудування та шших галузей, пов'язаних з виробництвом готових товарiв, то варто !х почати згортати. Тому що без ринку Роси Укра!ш не можна продати в таких великих кшькостях аш вагошв, анi шоколаду, а тим бшьше твердого сиру.
За тдсумками червня спостер^алося значне зниження iмпорту, як з ЕС, так i з Роси. 1мпорт з кра!н ЕС знизився на 27%, а з кра!н СНД на 32%. Це пов'язано зi специфжою iмпорту з цих кра!н. Якщо зменшення iмпорту з кра!н ЕС вiдбулося за рахунок зниження закутвель iмпортних автомобшв з Европи, то зменшення iмпорту з кра!н СНД - це рiзке зменшення закупiвель газу i нафтопродуктiв з Росi!. На 19% зменшилися закупiвлi нафтопродуктiв та газу
30
цього року nopiBMHO з минулим. Зменшилися i зaкупiвлi продукпв з Роси, але це зменшення незначне, oскiльки 1хш обсяги в загальному oбсязi iмпopтних TOBapiB з Роси невеликi.
Це дшсно знaкoвi змiни у зовшшнш тopгiвлi Украши. При цьому не варто забувати, що за рахунок зменшення украшського експорту до кра!н СНД, Украша вже за перше пiвpiччя недоотримала майже 2,8 млрд. дол. експортно! виручки, а за рахунок зростання украшського експорту до кра!н £С, Укра!на додатково отримала експортно! виручки лише на суму 1,2 млрд. дол. Поки що £С не може перекрити втрату росшського ринку.
Висновки. Пiдписaння Угоди про асощацш мiж Укра!ною та Свропейським Союзом, i передбачена Угодою гармошзащя укра1нського законодавства, зокрема, що стосуеться стaндapтiв i вимог до безпеки продукци, дозволить пiдпpиемствaм - представникам в^чизняно! сшьськогосподарсько! гaлузi значно розширити ринки збуту свое! продукци.
Свропейський ринок мае сво! стандарти i для того, щоб вийти на цей ринок, вщповщати piвню безпеки i технiчним умовам, нам необхщно провести неoбхiднi змiни i в технiчнoму pегулювaннi i у вимогах щодо безпеки продукци. Це дасть можливкть не тiльки на внутршньому ринку пiдвищити якiсть i безпеку тoвapiв, але i дозволить вийти на iншi ринки, не тшьки на евpoпейськi, але й на ринки шших кра!н, що беруть стандарти £С
Укра!на розпочне pеaлiзoвувaти експортний пoтенцiaл ще у бшьшому oбсязi, якщо з боку держави буде вiдчувaтися всшяка тдтримка ринково! iнфpaстpуктуpи сшьського господарства, зменшення тиску та створення штучних бap'еpiв для безпеpебiйнoгo ведення бiзнесу в агросекторг Це зробить можливим залучення неoбхiдних iнвестицiй для технiчнoгo та технолопчного оновлення аграрного сектору, формування кращо! цiни на аграрну продукцш, а значить -буде зростати прибуток агровиробника та сiльськoгo господарства в цщому.
Л1тература
1. Галушко В.П. Екoнoмiкa свiтoвoгo сiльськoгo господарства. - К.: НАУ, 2006. - 514 с.
2. Нормативш витрати, цши, баланси сшьськогосподарсько! продукци в Укра!ш та кра!нах свiту / О.М. Шпичак, Ю.Я. Гапусенко, С.А. Сташсевич та ш..; За ред. О.М. Шпичака, Ю.Я. Гапусенка. - К.: ННЦ "1АЕ", 2006. - 693 с.
3. Юрченко В.В. Продовольча безпека як умова збалансованого розвитку агропромислового комплексу Укра!ни [Електронний ресурс]. -Режим доступу: URL: http://www.btsau.kiev.ua - Назва з екрана.
4. Оренко Н.М.Нова роль сшьського господарства в екoнoмiчнoму розвитку кра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://www.btsau.kiev.ua - Назва з екрана.
5. Оргашчне виробництво: мае шанс подолати голод i глобальне потеплшня [Електронний ресурс] Укра!нський оргашк журнал «Organic UA». - Режим доступу: URL: http://organic.ua - Назва з екрана.
6. Сучасш технологи в АПК [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://www.agro-business.com.ua/special-projects/high-technology-plants-breeding.html - Назва з екрана.
Рецензент - к.е.н., доцент Поперечний С.1.
31
