CC BY
46
0.1. Амоша,
1.П. Булеев, Г.З. Шевцова
1ННОВАЦ1ЙНЕ ОНОВЛЕННЯ ТЕХН1КО-ТЕХНОЛОГ1ЧНО1 БАЗИ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА НА СИНЕРГЕТИЧНИХ ЗАСАДАХ: ТЕОР1Я I ПРАКТИКА
Постановка проблеми. Одним iз головних завдань сучасного етапу розвитку украшсько'1' економжи е формування конкурентоспроможносп промислового комплексу iнновацiйного типу. Виршення цього завдання у базових галузях промисловосп потребуе розробки системи заходiв щодо кардинального пiдвищення техшчного рiвня дiючих виробництв, запровадження нових технологш та обладнання з високими технiко-економiчними
показниками.
Проте аналiз офщшно'1' статистики дозволяе стверджувати, що iнновацiйна дiяльнiсть в Укра'1ш залишаеться у сташ хрошчно'1" кризи. Так, за останш 12 рокiв (1994-2006 рр.) удвiчi знизилася кiлькiсть iнновацiйно активних пщприемств, 1'х питома вага знизилася до 11,0% (за 9 мюящв 2006 р. - 9,9%). У 2005 р. було освоено 657 нових видiв техшки, або у 1,8 раза менше, шж у 1994 р. (1181 од.), упроваджено 1808 нових технолопчних процеав (проти 3559 од. у 1994 р., тобто скорочення становило 2 рази). Бшьшють шновацшно активних пщприемств (60%) упроваджувало продуктовi шноваци.
впроваджували 402 пщприемства, або 37% пiдприeмств, що здшснювали нововведення. Для створення i впровадження ново! продукци та виробничих процеав промисловими пiдприeмствами було придбано 182 новi технологи (досить обнадiйливим виглядае цей показник за 9 мюящв 2006 р. - 389 од.).
Унаслщок зниження шновацшно! активностi значно скоротилася частка шновацшно! продукцп у загальному обсязi реалiзованоi промислово! продукцп - до 6,4% у 2005 р. (6,3% за 9 мюящв 2006 р.) [1].
Слщ також вщзначити, що у загальнш кшькосп iнновацiй переважну частину складають полшшуюч^ дрiбнi, а також псевдошноваци, яю суттево не впливають на техшко-технолопчний рiвень виробництв i не в змозi забезпечити радикальнi зрушення у технолопчнш структурi економiки.
Науково-методологiчнi та
практичш проблеми управлiння технологiчним розвитком у сучасних умовах розглядалися в роботах В. Александрово:, М. Згуровського,
© Амоша Олександр 1ванович - доктор економ1чних наук, професор, академж НАН Украши, директор; Булеев 1ван Петрович - доктор економ1чних наук, професор, завщувач ввддшу. 1нститут економ1ки промисловосп НАН Украши, Донецьк. Шевцова Ганна Зпвна - кандидат економ1чних наук, доцент, завщувач кафедри. Технолопчний шститут Схщноукрашського нацюнального ушверситету 1м. В. Даля, Северодонецьк.
Новi технолопчш процеси Н. Панкратово:, Л. Саломатшо':,
ISSN 1562-109X
В. Семиноженка, В. Соловйова, Л. Фе-дулово'1, В. Чиркова, М. Чумаченка, О. Швиданенка [2-10] та шших учених, де опрацьовувалися питання технолопчного передбачення, формування, оцiнки й пщтримки прiоритетних технологiй на державному рiвнi, органiзацiйних форм реалiзащi технологiчних шновацш, трансферу технологiй тощо.
Не менш важливими та складними виявляються проблеми кардинального полшшення технолопчнох складовох виробничого потенщалу окремих пiдприeмств. Цi питання тюно пов'язанi iз питаннями розвитку ринку технолопчних iнновацiй. Так, потреби шновацшного оновлення техшко-технолопчнох бази пщприемств формують вiдповiдний попит на новггш науково-технiчнi рiшення та технолопчш розробки. Створення цих iнновацiйних продуклв знаходиться на початку iнновацiйного ланцюжка й визначае його загальний потенщал. Але особливостям та проблемам розвитку саме ще'1' сфери не придшяеться достатньо уваги як у науково-теоретичних дослщженнях, так i у Закон Украши „Про iнновацiйну дiяльшсть".
При цьому бшьшють дослiдникiв шновацшнох тематики на мiкрорiвнi неявно спираються на припущення про iснування вже готових науково-техшчних розробок, якi створюють пропозищю на ринку технологiчних нововведень. Тому найчаспше головна увага зосереджуеться на проблемах вибору ефективно'1' шновацшнох стратеги, оргашзаци, фiнансування та стимулювання шновацшно'1 дiяльностi на промислових пiдприемствах. Значно менше опрацьовано методологiчнi пiдходи до розробки принципово нових шженерно-техшчних рiшень та iнших радикальних шновацшних продуктiв.
Разом iз цим за останш десятирiччя арсенал сучасно'1 науки поповнився новптами фiлософсько-методологiчними iнструментами тзнавально'1 дiяльностi, якi активно проникають у рiзнi сфери науки i сприяють реалiзацii 11 мiждисциплiнарних iдей. У цьому плаш новi можливостi вщкривае синергетична теорiя, яка дослiджуе процеси самооргашзацп у складних вiдкритих системах рiзноi природи. Вiтчизняна iнновацiйна практика вже мае приклади устшного використання цих
можливостей при створеннi й оновленш технiко-технологiчноi бази промислових виробництв. Аналiз та поширення такого позитивного досвщу сприятиме розвитку цiлеспрямованого пошуку та генерацii новiтнiх технiчних щей свгшвого рiвня, якi зможуть забезпечити створення вгтчизняних конкурентоспроможних проривних технологш у рiзних сферах. До того ж таю дшсно перспективнi результати науково-техшчно! дiяльностi не повиннi залишатися поза увагою державних структур. Залучення саме 1х органiзацiйних та фшансових ресурсiв дозволить заповнити тi прогалини, яю утворюються на шляху комерцiалiзацii розробок. В обгрунтуваннi цих тез i полягае мета даног статт1.
Одним iз важливих сегментiв промислового комплексу Украши е хiмiчна промисловють, яка мае високий експортний потенщал i значну частку внутрiшньовиробничого споживання. Й сучасна виробничо-технологiчна база сформувалася у 70-80-^ роки минулого столпгя. Вона характеризуеться переважно однопродуктовими
великотоннажними технологiчними схемами, безперервнютю, складнiстю, оснащенням автоматизованими
агрегатами велико!' одинично! потужностi, високою матерiало- й
енергоемнютю, еколого-, пожежо- та вибухонебезпекою. Попередш кризовi перiоди та сучасна економiчна ситуацiя додають до цих особливостей ще i такi проблеми, як висока моральна й фiзична зношенють технологiчного обладнання, недостатнi обсяги надходження швестицшних коштiв, низький iнновацiйний рiвень вiдтворювальних процесiв, критична залежнiсть вщ iмпортних поставок енергоресурсiв, передусiм природного газу, який складае сировинну базу азотно! пщгалузь
За таких обставин суттево знижуеться конкурентоспроможнiсть вичизняно! хiмiчноi продукци, товаровиробники втрачають сво! позицп на внутрiшнiх та зовшшшх ринках, погiршуеться !х фiнансовий стан. Для вщновлення та пiдтримки технолопчно! (а втiм, i щново!)
конкурентоспроможносп у базових сегментах галузевого виробництва потрiбнi якiсно новi змiни в технiчному та технолопчному забезпеченнi виробничих процесiв, упровадження енергозбер^аючих та екологiчно безпечних технологiй, докоршна реконструкцiя та модернiзацiя обладнання на принципово нових засадах.
Зрозумшо, що в умовах сучасного рiзноманiття технiки i технологiй доцiльною е розробка спецiалiзованих методiв пошуку нових iнженерних ршень, якi б ураховували специфiку певно! галузi. Серед таких слiд назвати синергетичний алгоритм пошуку та розробки нових техшчних рiшень для тдвищення ефективностi та
конкурентоспроможностi хiмiчних
виробництв [11]. Цей алгоритм можна розглядати як новптай методичний шструмент шновацшно! дiяльностi.
Створення та подальше практичне застосування такого алгоритму грунтувалося на глибокому усвщомленш синергетики як учення про взаемодш та самоорганiзацiю i концепцп
оргашзовано! самооргашзацп систем рiзноi природи, яка була запропонована у монографи [12].
Рiч у тому, що хiмiко-технологiчнi установки та апарати е, як правило, складними дисипативними системами, яким притаманш вiдкритiсть,
нерiвноважнiсть i нелшшнють, тобто властивостi, що виступають необхщними передумовами iнтенсифiкацii
технологiчних процесiв та обладнання за допомогою синергетичного пщходу.
Вщправною точкою нового алгоритму вдосконалення техшко-технологiчного забезпечення хiмiчних виробництв е розумшня того, що штенсивнють бiльшостi теплових, масообмiнних та хiмiчних процесiв багато у чому визначаеться гiдродинамiчною обстановкою, в якш вони проходять. Тому на першому етапi на основi знання сутносп певного процесу слiд сформулювати потрiбну гiдродинамiчну обстановку його перебiгу. На другому етат видiляють два головних потоки, яю надходять у той чи шший апарат. Наприклад, для таршчасто! колони це потiк газу (пари) i потiк рiдини, а для газофазного каталгтичного реактора це можуть бути основний та додатковий потоки реакцшно! сумiшi. На третьому, заключному, етат перший i (або) другий потоки подшяють на два чи бшьше потоки та забезпечуеться 1'х спрямована взаемодiя як необхiдна умова самоорганiзацii потрiбноi
гiдродинамiчноi ситуацii. Така самооргашзащя найбiльш ефективних гiдродинамiчних умов i е цiльовим
результатом застосування
синергетичного алгоритму.
1снуюча практика шновацшного оновлення дiючих хiмiчних виробництв пiдтверджуе, що технологiчне обладнання з оргашзованими
синергетичними ефектами мае висою технiко-економiчнi показники. Так, реалiзацiя запропонованого пiдходу при модершзаци таршчасто! колони у виробництвi адипшово! кислоти у Северодонецькому „Об'еднанш Азот" дозволила суттево збiльшити 1! пропускну спроможнють i як наслiдок -наростити виробничу потужнють при збереженнi первюного
великогабаритного колонного
обладнання. Упровадження винаходу, який став можливим завдяки застосуванню синергетично! методологи, у ВАТ „Щекиноазот" (Росiя) забезпечило збiльшення випуску метанолу за рахунок бшьш глибоко! переробки вуглеводно! сировини в юнуючому реакторi.
Технiко-технологiчне забезпечення виробничих процеав, розроблене на основi синергетичного пщходу, також дозволяе вирiшувати важливi еколопчш проблеми хiмiчних виробництв. Наприклад, у Северодонецькому „Об'еднанш Склопластик" проблема очистки повггряно-стирольних викидiв була вирiшена за допомогою установки знешкодження, до складу яко! увiйшов контактний апарат, що являе собою два синергетичних модулi iз конкуруючими потоками газу. Подiбний технолопчний процес та його апаратурне оснащення можуть також застосовуватися для очистки газових викидiв, що мютять фенол, формальдегiд, ацетон, толуол i ксилол (цей та iншi приклади докладно розглянут у [12]).
Серед важливих сощально-еконо-мiчних проблем Украши залишаеться
проблема йододефiциту та його наслщюв. Ii розв'язання у нашш кра'1ш можливе тiльки одним кардинальним шляхом - через оргашзацш власного виробництва йоду. Обгрунтування ринкових, природно-ресурсних i науково-технiчних аспеклв такого iнновацiйного проекту нацiонального масштабу було подано у статп [13].
1нститутом економiки
промисловостi НАН Украши це питання опрацьовуеться вже декшька роюв. Ще навеснi 2004 р. доповщна записка „Про створення промислового виробництва йоду в УкрашГ' з вiдповiдним обгрунтуванням та пропозищями була пiдготовлена та надюлана в Адмiнiстрацiю Президента, Кабiнет МЫс^в, профiльнi комiтети Верховно! Ради Украши. Фахiвцi iнституту пiдтримали цю шновацшну iдею та запропонували забезпечити виконання маркетингових, органiзацiйних i фiнансово-економiчних роздiлiв такого проекту, а також здшснити функц^' загально! координаци зусиль вiдповiдних управлiнських, науково-технiчних,
виробничих та фшансових структур.
Але складнють i нестабiльнiсть соцiально-полiтичних умов розвитку економжи Укра'1'ни, що спостерiгалася останшм часом, не сприяла державному виршенню подiбних великомасштабних завдань. Проте проблема йододефщггу залишаеться i ще бшьше загострюеться.
Навряд чи варто розраховувати на реалiзацiю таких iнновацiйних щей приватним бiзнесом. Це саме таю випадки, коли, ураховуючи соцiально-економiчну значущiсть i пiонерний характер проекпв, держава мае виступати iнiцiатором шновацшно-iнвестицiйного процесу.
Одним iз кроюв у даному напрямi слiд розглядати проведення
Всеукрашського конкурсу шновацшних технологiй, який був оголошений навесш 2006 р. [14] Мшютерством освiти i науки Украши, Мiнпромполiтики Украши разом iз НАН Украши й мав на мет забезпечення розвитку державно! системи шновацш i трансферу технологiй, визначення найбшьш конкурентоспроможних iнновацiйних технологiй та стимулювання 1'х упровадження у виробництво. Конкурс проводився за сьома напрямами шновацшно! дiяльностi, якi передбаченi Законом Украши „Про прюритетш напрями шновацшно! дiяльностi в УкрашГ'. Основними завданнями конкурсу були визначеш такi:
вiдбiр у рамках кожного прiоритетного напряму шновацшно! дiяльностi технологiй, якi б забезпечували ютотне оновлення вiтчизняного виробництва на рiвнi свiтових стандартiв;
пошук потенцшних споживачiв науково-технологiчних розробок;
сприяння формуванню
шформацшного середовища щодо використання результатiв
штелектуально! дiяльностi в науковiй сферi та !х упровадження у виробництво;
сприяння розвитку шновацшно! сфери та освоенню
конкурентоспроможних iнновацiйних технологш у базових галузях промисловостi.
За задумом органiзаторiв конкурс дасть змогу ввдбрати такi технологи, якi мають вщповщний науково-технолопч-ний рiвень та потенцшну сферу застосування, технiчну можливють реалiзацii та впровадження розробки.
У цшому Украшським iнститутом науково-техшчно! та економiчноi iнформацii було зареестровано 369 запшив [15], у тому чист за
стратегiчними прiоритетними напрямами шновацшно! дiяльностi:
модернiзацiя електростанцiй, новi та вщновлюваш джерела енергГ!; новiтнi ресурсозберiгаючi технологГ! - 73;
машинобудування та
приладобудування як основа
високотехнологiчного оновлення вах галузей виробництва, розвиток високоякiсноi металургГ! - 40;
нанотехнологи, мiкроелектронiка, iнформацiйнi технологii,
телекомушкацп - 37;
удосконалення хiмiчних технологш, новi матерiали, розвиток бiотехнологiй -45;
високотехнолопчний розвиток
сiльського господарства i переробно! промисловостi - 77;
транспорты системи: будiвництво i реконструкцiя - 13;
охорона й оздоровлення людини та навколишнього середовища - 84.
Найбшьше запитiв надiйшло iз Харкiвськоi (86), Днiпропетровськоi (50), Одесько! (29), Донецько! (27), Запорiзькоi (18) областей та м. Киева (57).
За результатами конкурсу був названий 21 переможець (перше, друге та трете мюця за кожним напрямом) [16], серед яких таю оргашзацп-розробники, як: НТУ „Харювський полгтехшчний шститут", Iвано-Франкiвський
нацiональний технiчний унiверситет нафти i газу, мале науково-виробниче пiдприемство ТОВ „LILEYA", Донбаська державна машинобудiвна академiя, 1нститут олiйних культур УААН, Луцький державний технiчний унiверситет, НАУ iм. М.С. Жуковського „Харкiвський авiацiйний iнститут" та iн.
Друге мюце за напрямом „Удосконалення хiмiчних технологш, новi матерiали, розвиток бiотехнологiй"
отримала шновацшна розробка Северодонецько-
го технолопчного шституту Схщноук-рашського нацiонального унiверситету iм. Володимира Даля „Високоштенсивна технологiя добування йоду", яка пропонуе радикальне полшшення традицiйноi повiтряно-десорбцiйноi технологи. Iнновацiйна повпряно-десорбцiйна технологiя добування йоду використовуе десорбер i абсорбер iз самооргашзащею критичного режиму шверси фаз, тобто з максимально можливою продуктивнiстю та ефективнютю процесiв десорбци та абсорбци, завдяки реалiзацii наукового вiдкриття № 141 „Явище стрибкоподiбного збiльшення тепло- i масообмiну мiж газовою i рiдинною фазами в режимi шверсп фаз". Конкурентоспроможнiсть i свiтовий рiвень цiеi технологи забезпечуеться бiльш глибоким добуванням йоду i багаторазовим зменшенням (порiвняно з iснуючими у свт аналогами) габаритiв, метало- i матерiалоемностi обладнання з високовартiсного титану, який е основним конструкцшним матерiалом йодних установок.
Таким чином, плщшсть та перспективнiсть застосування
синергетичного тдходу до формування та докоршного перетворення техшко-технологiчноi бази промислового виробництва отримали тдтвердження i з боку науково-технiчноi експертизи на державному рiвнi. Подальшим логiчним кроком вщповщних державних органiв мають стати оргашзащя та ресурсна пiдтримка пшотного проекту зi створення промисло-
вого модуля рiчною потужнiстю 100 т йоду (доцшьною е органiзацiя такого виробництва на базi Швшчно-Сивась-кого родовища кондицшних
йодомiстких вод у Херсонськiй обласп). За попереднiми оцiнками термiн побудови такого модуля не перевищуе трьох роюв, потрiбний обсяг капiталовкладень складае 6 млн. грн. iз термшом окупностi 23,7 мiс.
I ще один важливий аспект. Останнiм часом ключовi
експортоорiентованi сегменти хiмiчного комплексу Украши вiдчувають значний вплив дестабшзуючих чинникiв i економiчних ризикiв, пов'язаних iз коливаннями зовнiшньоi цiновоi кон'юнктури, невирiшенiстю питань щодо повного забезпечення галузi енергоресурсами та випереджальним зростанням цiн на природний газ. Активш органiзацiйно-технiчнi заходи, яю зараз вживають украiнськi виробники хiмiчноi продукцii, мають запiзнiлий та здебшьшого полiпшуючий характер i неспроможнi у повному обсязi нейтралiзувати поточнi й очжуваш загрози.
Тому подальшi перспективи розвитку украiнськоi хiмiчноi
промисловостi слiд шукати на шляхах И диверсифiкацii у напрямi виробництв, якi критично не залежать вщ iмпорту енергоресурсiв. У такому контексп реалiзацiя iнновацiйного проекту щодо створення вгтчизняного промислового виробництва йоду не тшьки сприятиме виршенню важливоi соцiально-економiчноi проблеми подолання йододефщпу, але й дозволить розширити i диверсифiкувати виробничий потенцiал галузi на власнiй ресурснiй базi. А якщо ще й ураховувати стабшьний попит i високу вартiсть цього хiмiчного продукту на зовнiшньому ринку (12-15 тис. дол. США/т), то стають зрозумшими й експортнi перспективи йодного виробництва.
Висновки. Проведений у статл аналiз методолопчних можливостей синергетично! теори у застосуванш до актуальних практичних завдань якюного оновлення техшко-технолопчно! бази промислового комплексу переконливо доводить доцшьнють такого пiдходу. Синергетичний пiдхiд до пошуку та розробки нових техшчних ршень, що розглядався на прикладi хiмiчних виробництв, можна рекомендувати для вивчення та подальшого поширення в iнновацiйнiй дiяльностi iнших галузей промисловосп.
У цiлому ж запропоноваш пiдходи можуть стати основою нового перспективного напряму технологiчного розвитку Украши, який сприятиме розбудовi шновацшно! економiки.
Л1тература
1. Iнновацiйна активнють промислових пiдприемств Украши у 2005 рощ; 1нновацшна активнiсть промислових пщприемств Украши за 9 мiсяцiв 2006 року: Експрес-доповщ. -www.ukrstat.gov.ua.
2. Александрова В.П. Прюритети технологiчного розвитку економжи Украши перехiдного перiоду // Економжа i прогнозування. - 2003. - № 1. - С. 7085.
3. Александрова В.П., Чирков В.Г. Прицшювання до ефективного впровадження шновацш // Проблеми науки. - 2005. - № 1. - С. 2-7.
4. Згуровський М.З., Панкратова Н.Д. Стратепя технолопчного передбачення в шновацшнш дiяльностi // Науково-тех-шчна iнформацiя. - 2006. - № 2. - С. 310.
5. Саломатина Л.Н. Актуальные вопросы международного трансферта технологий// Наук. пр. ДонНТУ. Сер.: економiчна. -2001. - Вип. 26. - С. 53-58.
6. Семиноженко В. Технологические парки Украины: первый опыт формирования инновационной экономики // Экономика Украины. - 2004. - № 1. - С. 16-21.
7. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (синергетические эффекты инноваций). -К.: Феникс, 2004. - 560 с.
8. Федулова Л. Технологическое развитие экономики// Экономика Украины. - 2006. - № 5. - С. 4-10; № 6. -С. 4-11.
9. Чумаченко Н.Г., Саломатина Л.Н. Роль инноваций в экономическом развитии Украины// Економжа промисловосп. - 2003. - № 1. - С. 102-108.
10. Швиданенко О.А. Технолопчна детермiнанта забезпечення нацюнально'1' конкурентоспроможностi // Економiка: проблеми теори та практики. -Днiп-ропетровськ: ДНУ, 2005. - Вип. 208, т. III. - С. 809-816.
11. Шевцова Г.З., Мемедляев З.Н. Синергетичний алгоритм як шструмент шновацшно'1' дiяльностi щодо оновлен-ня техшко-технолопчно! бази тдприемства // Управлiння пiдприемством: проблеми та шляхи ix вирiшення: Матерь али мiжнар. наук.-практ. конф. (Ялта, 6-8 жовт. 2005 р.).- Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. - Т. 2. - С. 300-302.
12. Шевцова А.З., Мемедляев З.Н. Синергетический подход в инженерной химии. - Луганск: Изд-во ВНУ им. В. Даля, 2004. - 160 с.
13. Клияненко Б.Т., Шевцова А.З. Об организации промышленного производства йода в Украине// Экономика Украины. - 2004. - № 10. - С. 37-42.
14. Свгг.- 2006. - № 13-14. - С. 4.
15. Наука сьогодш. - 2006. - № 37. - С. 13-14.
16. Свгг - 2006. - № 45-46. - С. 3-4.
