CC BY
24
Г.З. Шевцова
РОЗВИТОК СИНЕРГЕТИЧНИХ ЗАСАД 1НСТИТУЦ1ЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ У Х1М1ЧН1Й ПРОМИСЛОВОСТ1
Постановка проблеми. Досвщ реформування вiтчизняного
промислового комплексу переконливо доводить, що шституцшш чинники вiдiграють провiдну роль у системi забезпечення його ефективного функцюнування й розвитку. У ст. 10 Господарського кодексу Украши полiтику iнституцiйних перетворень визначено серед основних напрямiв економiчноi полiтики держави.
Питання трансформаци та оптимiзацii вiдносин власностi, формування збалансовано'1' шституцшно'! структури промисловостi та й окремих секторiв постiйно перебувають у центрi уваги державних i галузевих оргашв управлiння. Основнi положення Державно'1' програми розвитку промисловостi на 2003-2011 рр. передбачають реалiзацiю заходiв щодо прискорення iнституцiйних перетворень, зокрема створення макротехнолопчних виробництв iз замкненими циклами за прюритетами iнновацiйного розвитку, оптимiзацiю регiональних промислових комплексiв та виробничих потужностей тдприемств, полiпшення кооперацiйних зв'язюв, залучення коштiв, отриманих вiд приватизацй державного майна, на iнновацiйне швестування та
модернiзацiю промислових пiдприeмств i т. iн.
Хiмiчний комплекс е базовим сегментом економiки Украши, який у рiзнi перiоди формував 5-7 % ВВП та 810 % експортних поставок. I зараз, незважаючи на деяке уповшьнення темтв приросту вартiсних обсягiв товарно'1' продукцй, пiдприемства хiмiчноi та нафтохiмiчноi промисловосп
у 2005 р. забезпечили зростання виробництва на 9,8 % у порiвняннi з 2004 р. (У цшому по промисловостi цей показник складае 3,1 %).
Впродовж останнього часу позитивну динамжу галузевого виробництва обумовлювали декiлька ситуацшних чинникiв ринкового характеру (сприятлива цшова та товарна кон'юнктура на основних зовшшшх ринках, активiзацiя внутрiшнього попиту). Проте саме шституцшш перетворення повинш забезпечити створення умов для стшкого, незворотного та самопщсилюючого характеру динамжи розвитку галузi.
На вiдмiну вщ iнших галузей промисловостi, у хiмiчному комплексi саме зараз значно активiзувалися процеси роздержавлення власностi, 11
концентрацй та перерозподiлу, у тому чист за участю iноземних iнвесторiв. Минулий рш запам'ятався конфлiктом навколо створення ЗАТ "Северодонецьке об'еднання "Азот". ВАТ "Краситель", ВАТ "Сумихiмпром", ЗАТ "Росава" та ряд iнших
важливих об'еклв включенi Фондом держмайна Украши у перелш пiдприемств, державнi пакети акцш яких плануеться продати в 2006 р. Одночасно Мшпромполггики Украiни опрацьовуе питання створення вертикально штегровано! структури у титановому виробницт на базi майна ВАТ "Сумихiмпром", казенного пiдприемства "Запорiзький титано-магнiевий
комбшат", ДАК "Титан", 1ршанського та Вольногорського ГЗК.
Головною темою процесу приватизацй "велико'].' хiмii" у 2005-2006
© Шевцова Ганна Зпвна - кандидат економ1чних наук, доцент. Технолог1чний шститут Сх1дноукра1нського нац1онального ун1верситету 1м. В. Даля, Северодонецьк.
ISSN 1562-109X
рр. залишасться продаж Одеського припортового заводу та пов'язаш з цим проблеми його реструктуризации
Все це потребуе ретельного наукового аналiзу умов, особливостей i наслiдкiв реформування власностi та розробки нових концептуальних засад державно! полггики щодо подальших iнституцiйних перетворень з
урахуванням поточних й стратепчних завдань промислового комплексу. З шшого боку, кардинальних змш зазнають стратеги розвитку
реформованих тдприемств, все часпше вони змушенi працювати в умовах затяжних судових процеав, вiдволiкати значт фiнансовi та адмiнiстративнi ресурси для нейтралiзащi перiодичних загроз "недружтх" поглинань та об'еднань. Тому вкрай актуальними е дослщження перевiрених свiтовою практикою менеджменту шструмеш^в синергетичних стратегiй та розробка науково обгрунтованих рекомендацiй щодо !х використання в управлiннi дiяльнiстю вiтчизняних пiдприемств.
Анал1з остантх досл1джень / публгкацгй. Особливостi iнституцiйних перетворень на пострадянському просторi тiсно пов'язанi з проблемами i результатами процесiв роздержавлення й приватизаци, утворенням корпоративних i iнших штеграцшних структур та (меншою мiрою) входженням
тдприемств у мережевi та транснащональш корпораци. Цим проблемам присвячено багато
рiзноманiтних за змютом та об'ектом дослiджень вiтчизняних i зарубiжних науковцiв, серед яких варто видшити три напрями, якi й склали теоретико-методологiчну основу даного
дослщження.
По-перше, це роботи, присвячеш сучасним проблемам приватизацiйних процесiв в контекст загальних питань
захвату, розподшу й перерозподiлу власностi та формування ринку корпоративного контролю (ринку злиття та поглинань) [1-6]. По-друге, низка робгг, автори яких аналiзують швестицшш аспекти приватизацiйних процесiв, дiстають висновку, що iснуюча модель приватизаци визначаеться насамперед полгтичними та фiскальними цшями, та обгрунтовують напрями та мехашзми формування приватизацшно'1' полiтики iнвестицiйно-iнновацiйного типу [7-9]. I по-трете. Все часлше при вивченш причин i наслщюв рiзноманiтних напрямiв i методiв трансформацшних процесiв ученi звертаються до сутносп та форм прояву феномену синерпзму, що виникае при взаемодГ! окремих елемеш^в виробничих систем.
Як вiдомо, позитивний синерпзм розглядаеться як ефект "2+2=5" або явище, коли ефективнiсть дiяльностi пiдвищуеться за рахунок спiльного використання ресурав (синергiя технологiй i витрат), ринково! iнфраструктури (спiльний збут) чи сфер дiяльностi (синергiя планування та управлшня). Менш дослiдженими е випадки виникнення вщ'емного синергетичного ефекту "2+2=3", яю здебiльшого пов'язанi iз невiрними оцiнками потенцiйних вигод та витрат взаемоди.
Результати науково-практичних дослiджень вщомих захiдних учених (I. Ансофф, У. Кинг, Д. Клиланд, Е. Кемпбелл, М. Портер, Р. Мосс Кантер, Р. Румельт та ш.) дають можливiсть стверджувати, що пошук та реалiзацiя позитивних синергетичних ефекпв е однiею з ключових компонент стратегiчного менеджменту, яка дозволяе отримувати специфiчнi конкурентнi переваги (див., наприклад [10-12]). При обгрунтуванш основних мотивiв i
напрямiв штеграцшних стратегiй пiдприемств, у тому чист злиття та поглинань, також насамперед вивчаеться потенцiал синерпзму та проблеми його оцiнки й практичного використання.
Вивчення наукових робгт украшських науковцiв та менеджерiв, присвячених синергетичнш складовiй у стратегiях розвитку вгтчизняних пiдприемств [13-16 та ш.], показуе, що бiльшiсть iз них мае практичний характер i спрямована на розробку рекомендацш щодо використання кооперативних та iнтеграцiйних стратегш з урахуванням галузевих особливостей. Аналопчш за змiстом i формою прояву синергетичш закономiрностi дослiджуються i для виробничих структур бшьш високого рiвня - промислових корпорацiй, великих промислових комплекав, галузево-територiальних об'еднань пщприемств (кластерiв) [17-21].
Мета цього дослщження полягае в аналiзi особливостей та наслщюв реформування хiмiчноi промисловостi та обгрунтуванш можливостей
використання синергетичних механiзмiв при вирiшеннi проблем 11 шституцшного розвитку.
Також необхiдно акцентувати увагу на ще одному аспектi цього дослщження: воно проводиться з точки зору пщприемства, що е об'ектом швестицшного штересу або iнтеграцiйноi стратеги шшого економiчного суб'екта. Така постановка мае особливу значущiсть для багатьох вгтчизняних пiдприемств, якi
зараз вщчувають загрозу ворожих поглинань та шших методiв перехоплення контролю над власнютю й змушенi розробляти захиснi заходи.
Виклад основного матергалу. Аналiз результа^в реформування iнституцiйного складу хiмiчноi промисловосп Украiни свiдчить, що у галузi вiдбулася якiсна трансформацiя монопольно-державноi власносп,
виникло багато нових суб'ектiв господарювання рiзних органiзацiйно-правових форм. 1нтенсивне створення малих i середнiх пщприемств спостер^аеться в сегментах
лакофарбовоi продукцп, по6утово1 хiмii, полiмерних виробiв та синтетичних смол. Однак виршальну роль у формуванш валових показникiв галуз^ у тому числi експортних надходжень, ввдграють великi пiдприемства колективноi власносп, що виробляють базову хiмiчну продукщю.
10 найпотужнiших пiдприемств хiмiчноi галузi наведено у таблицi.
Пщприемство 2004 р. Темп приросту до 2003 р., % 2005 р. Темп приросту до 2004 р., %
ВАТ "Концерн "Стирол" (Горлiвка) 2383513,0 53,4 3050062,4 28,0
ДП "Одеський
Таблиця. Обсяги реал1зацИ продукцИ пгдприемствами хгмгчног промисловостг (у поточних щнах - тис. грн., за даними Черкаського НД1ТЕХ1Ма)
припортовий завод" 1478811,0 27,4 1798011,0 21,6
ЗАТ "Северодонецьке об'еднання Азот" 1206237,2 -2,0 1683630,5 39,6
ВАТ "Азот" (Черкаси) 1072298,3 55,3 1354549,9 26,3
ВАТ "Дншрошина" 639209,7 30,5 752561,9 17,7
ЗАТ "Росава"
(Бша Церква) 636396,4 56,0 738073,5 16,0
ЗАО "Кримський титан" (Армянськ) 599291,0 66,8 745679,0 24,4
ВАТ "Сумихiмпром" 526029,1 62,4 562825,8 7,0
ВАТ "Рiвнеазот" 520823,5 65,9 598300,0 14,9
ВАТ "Кримський
содовий завод"
(Красноперекопськ) 362710,3 50,0 464815,0 28,2
Переважна частина провщних хiмiчних пiдприeмств перейшла до акцюнерно'' власностi, що обумовило HOBi тенденцп та новi проблеми в управлшш галузевим виробництвом. У боротьбу за потенщал укра'нсько' "велико'' xiMiï" включилися як вiтчизнянi бiзнес-групи, так i представники росiйського, шмецького, американського капiталу. Однак цi процеси суттево не вплинули на виробничий та фшансовий стан приватизованих тдприемств, не забезпечили надходження необхiдних швестицшних ресурсiв на iнновацiйне оновлення техшко-технолопчно'' бази виробникiв.
За статистичними даними, "в надходженш прямих iноземних швестицш тривае iнвестицiйна пауза. Станом на 1 липня 2005 року прямi шоземш iнвестицГï в хiмiчну та нафтохiмiчну промисловГсть Украши склали 453 млн. дол. США та скоротилися порГвняно з ачнем 2005 року майже на 3 %. Значний вщплив катталу у поточному роцГ спостерiгаеться в такi кра'ни, як Франщя, Нiмеччина, Швецiя. Деяким
виключенням е лише РосГя, надходження П11 Гз РосГ' у сГчнГ - червш 2005 року виросли з 11,4 до 13,9 млн. дол. США" [22]. Не викликае сумшву, що ця негативна тенденщя пов'язана передусГм Гз несприятливим шституцшним клГматом, що склався за останнш час у галузГ внаслГдок бурхливих i суперечливих постприватизацшних та реприватизацГйних процесГв, численних судових розглядГв, пГдвищених ГнвестицГйних ризикГв, невизначеностГ та обмеженостГ майнових прав власниюв.
У Заходах по реалГзацГ' Концепцп розвитку хГмГчно'' промисловостГ Украши, схвалено'' Урядовим комГтетом економГчного розвитку вщ 13.02.2001 р., серед прюритетГв рГвня пГдприемств
названо забезпечення швестицшно'' привабливостГ пГдприемств для залучення прямих шоземних ГнвестицГй та приватизацГя тд ГнвестицГйнГ зобов'язання. У цих Заходах реалГзащю державних прГоритетГв передбачалося фшансувати за рахунок шо-земних ГнвестицГй (74,1%), внутрГш-нГх кредитГв (17,6%), бюджетних асигнувань (4,2%), власних коштГв пГдприемств (4,1%). Проте вже у новш ПрограмГ розвитку хГмГчно'' та нафтохГмГчно'' промисловостГ Украши до 2010 р., що розроблялася у 2003-2004 рр., констатувався той факт, що власш ГнвестицГйнГ кошти залишаються домшуючими в загальних обсягах промислового швестування (78 %), ГнвестицГйне кредитування галузГ з боку фшансово-кредитних установ не перевищуе 7-8 %, кошти шоземних швесторГв складають близько 5 %, бюджетне фГнансування вГдсутне. Наприклад, так i залишився нереалГзованим швестицшний проект щодо створення виробництва меламшу з використанням обладнання виробництва себациново' кислоти у
Северодонецькому ДВП "Об'еднання "Азот", який планувалося фшансувати за рахунок шоземних ГнвестицГй в обсязГ 76 млн. грн.
Серед основних чинниюв, якГ стримують промислове Гнвестування пГдприемств ще'' галузГ, звичайно називали високу катталоемнють, тривалий ГнвестицГйний цикл, низький рГвень рентабельностГ багатьох виробництв, нестачу оборотних коштГв та 'х поповнення за рахунок ГнвестицГйних ресурсГв. Зараз же проблема ще бГльше загострилася через неврегульованють питань щодо цш та обсягГв постачання природного газу, витрати на який у собГвартостГ хГмГчних продуктГв складають вГд 40 до 85 % (особливо
продукцп азотних виробництв, де природний газ е основним енергосиро-винним ресурсом). За оцшками, на початку цього року на 18 найпотужшших украшських тдприемствах споживання газу знизилося в середньому на 8,1 млн. куб. м на добу.
Складна ситуащя iз забезпеченням природним газом становить стратепчну загрозу економiцi хiмiчних виробництв. Разом iз критично високим рiвнем 1х енергоемностi вона спричиняе втрату конкурентоспроможносп вiтчизняних виробникiв на внутршньому та зовнiшнiх ринках. Сьогодш головна увага менеджерiв та фахiвцiв галузi зосереджена не на питаннях зростання вартiсних показникiв i технiчноi модершзаци, а на розрахунках рiвня цiни природного газу, який дозволить зберегти рентабельнiсть виробництва. За рiзними оцiнками, рентабельнiсть азотного виробництва збер^аеться при цiнi газу 120-140 дол./тис. куб. м. До того ж цей пор^ вiдрiзняеться для окремих пщприемств, яю мають неоднаковий конкурентний рiвень через техшко-технолопчш особливостi виробництва i вiдповiдно рiзнi питомi витрати природного газу, рiзнi умови транспортування i т. ш.
Енергоемнiсть вiтчизняних
агрегатiв амiаку складае у середньому 1012 Гкал/т при юнуванш зарубiжних агрегатiв з енергоемнютю 7-8 Гкал/т. Зрозумiло, що виршення проблеми збереження виробничого потенщалу промисловостi мiнеральних добрив слiд шукати на шляху впровадження енергозбер^аючих технологiй. Однак вони потребують великих коштв: за оцiнками фахiвцiв, для зниження питомих витрат природного газу у виробницт амiаку на 10 % необхщно вкласти в модернiзацiю обладнання
близько 20 млн. дол., яю можна окупити за три роки.
I все ж таки пщприемства хiмiчноi галузi i у теперiшнiй час залишаються iнвестицiйно привабливими через стабшьш ринковi позици та значний виробничий потенщал. Украшсью та зарубiжнi фiнансово-промисловi групи не знижують активностi щодо придбання активiв украшських хiмзаводiв як через приватизацшш процедури, так i шляхом оргашзацп банкрутств, манiпуляцiй з акщонерним капiталом та iнших методiв перехвату власностi.
На теперiшнiй час 92 % акцш ВАТ "Концерн "Стирол" належить компани "Стиролхiмiнвест" (Горлiвка), що афiльована з менеджментом заводу. Велию пакети акцiй ВАТ '^внеазот" контролюють компанiя "RAAM Beteiligungsverwaltungs Gmbh" та група "Фiнанси та кредит". Акщями ВАТ "Азот" (Черкаси) володшть афiльованi з "Укрсиббанком" харкiвськi компани, "Кшршговий дiм" та "Pearlman Enterprises Corp." Найбшьший виробник шин для легкових автомобшв - ЗАТ "Росава" - в серединi 2004 р. перейшло iз-пiд контролю росiйськоi "Amtel" до групи "УкрСиббанку". До збшьшення уставного фонду основними власниками ВАТ "Днiпроазот" були афiльованi з "Приватбанком" кiпрськi компан11'.
На початку 2004 р. шмецька компанiя "RSJ Erste BeteiligungsGmbh" купила 89,48 % Кримського содового заводу. У вересш 2004 р. ця компашя створила ЗАТ "Кримський титан", у яке були виведеш активи державно'1' компан11' "Титан".
Особливютю розвитку низки акцiонерних пiдприемств хiмiчноi галузi е активне використання емiсii акцiй як джерела iнвестицiйних ресурав. Так, у жовтнi 2004 р. акщонери ВАТ "Днiпроазот" вирiшили збшьшити
уставний фонд з 1,6 млн. грн. до 351,6 млн. грн. Основну частину залучених шляхом додатковоi емюп кош^в планувалося швестувати у побудову гики до амiакопроводу Тольятп -Горлiвка - Одеса та вщновлення роботи законсервованого амiачного агрегату.
Суперечливi оцiнки викликае проблема приватизаци Одеського припортового заводу, який зараз повнютю находиться у державнiй власносп. Вiн е найефективнiшим в УкраНш виробником азотноi продукци через наявнють прогресивного обладнання та вiдсутнiсть транспортних витрат. 88 % продукцп ОПЗ експортуеться. Також завод здшснюе прийом та перевантаження великих обсяпв хiмiчноi продукцп, що експортуеться виробниками СНД.
Перед його приватизащею держава мала намiр вщдшити завод вiд пiдроздiлiв, що здшснюють перевалку та зберiгання продукци. Однак це позбавить ОПЗ конкурентних переваг, тому зараз тдготовку до його реструктуризаци припинено.
Про стратегiчний iнтерес вщносно придбання ОПЗ та iнших активiв галузi, якi планують перепродати тепершш власники через невизначену ситуацiю iз природним газом, уже заявили декшька зацiкавлених бiзнес-груп, проте приватизацiйний процес стримуеться непослщовною позицiею державних оргашв та невизначенiстю пюляви6орчо1 ситуацп.
Великомасштабш iнституцiйнi змiни вiдбуваються i в росшському хiмiчному комплексi. З кшця 90-х рокiв в галузi домшують нафтохiмiчнi й агрохiмiчнi холдинги ("СИБУР", "ЛУКОЙЛ", "Gврохiм", "Фосагро", "Акрон").
Так, у складi МХК "Gврохiм" -тдприемства прничовидо6увно'1 та
хГмГчно'' промисловостГ: Ковдорський ГЗК, промислова група "Фосфорит", ВАТ "Невшомиський азот", Новомосковська акцюнерна компашя "Азот", компанГя "СврохГм-БГлорГченськГ мГндобрива" та "Lifosa" (Литва). До агрохГмГчного холдингу "Акрон" входять ВАТ "Акрон" (Великий Новгород), ВАТ "Дорогобуж" (Смоленська обл.), АК "Хунжи-Акрон" (Китай).
КомпанГя "Фосагро" е вертикально штегрованою структурою з повним циклом виробництва фосфатних добрив (65% загальноросшського випуску). В и складГ - основний виробник апатитового концентрату ВАТ "Апатит" та виробники фосфатГв: ВАТ "Аммофос" (Вологодська обл.), ТОВ "Балаковсью мГндобрива" (Саратовська обл.), ВАТ "ВоскресенськГ мГнеральнГ добрива" (Московська обл.). З жовтня 2004 р. пщ контроль "Фосагро" перейшло ВАТ "Череповецький азот".
До недавнього часу в галузГ також працювало чимало "незалежних" хГмГчних пГдприемств, якГ
контролювалися менеджментом або регГональними адмГнГстрацГями, проте у 2005 р. на цьому ринку значно активГзувалася дГяльнГсть великих компанГй щодо поглинання незалежних конкурентГв. АналГтики вважають, що у Роси почався "другий хГмГчний перерозподГл" [23]. Один Гз його напрямГв - боротьба за активи агрохГмГчного сектора, який в останш роки демонструе темпи росту та рГвень прибутковосп, не меншГ за показники металургГйно'' та нафтово'' галузей, i зараз е найбГльш привабливим з точки зору швестування приватного капГталу.
Показовою е дГяльнють у хГмГчнГй та нафтохГмГчнГй промисловостГ росшського газового монополГста "Газпрома", який давно переступив рамки первюно'' переробки та експорту енергоносГ'в. Зростання цш на нафту i
газ, зростання прибутюв та прагнення до широко'1 диверсифшаци виробництва обумовили бурхливий розвиток великого нафтогазохiмiчного холдингу "СИБУР", який належить "Газпрому".
"СИБУР" виробляе продукти органiчного синтезу (бензол,
капролактам, бутиловi спирти), полiмери (ПВД, полшропшен), синтетичнi каучуки, шини,
хiмволокно та iн. Побудоваш виробничi ланцюжки грунтуються на значнш залежностi хГми та нафтохiмГï вщ первинно'1' сировини й енерговитрат i дозволяють отримувати великi синергетичнi ефекти вщ тако'1' штеграци.
У 2006 р. очкуеться експансiя "Газпрома" у виробництво азотних мшеральних добрив через його контроль над ринком природного газу.
Серйозну конкуренщю росiйським корпорацiям можуть скласти i велию iноземнi компанГï. В 2005 р. свгговий лiдер
з виробництва мшдобрив - норвезький холдинг "Yara" - викупив 30 % акцш россошанських "МГндо6рив" (Воронiзька обл.).
Продовження цього агрохiмiчного ланцюжка пов'язано Гз подальшим розвитком ГнтеграцГйних процесГв в напрямГ консолщаци росГйського АПК навколо великих промислових структур. Це складний, довготривалий процес, який, однак, дозволить розвивати внутрГшнш ринок i виршувати проблему стабшзаци поставок мшдобрив вгтчизняним аграрГям по прийнятним цшам.
ВажливГсть вивчення росГйського досвщу ГнституцГйного реформування галузГ пов'язана з тим, що питання забезпечення сировинно-енергетичними ресурсами украшсько'1' азотно'1' промисловостГ все бГльше
загострюються. НавГть якщо не брати до
уваги полгтичш аспекти украшських вщносин з основними крашами-постачальниками природного газу, згодом вгтчизняш виробники навряд чи зможуть самостшно протистояти посиленому тиску з боку газових монополiстiв. Тому для збереження та розширення конкурентних переваг базових пщприемств необхщно розвивати новi методи управлiння iнституцiйними перетвореннями у хiмiчному комплексi, якi передбачають оргашзащю та реалiзацiю рiзних за змютом та формою прояву довгострокових синергетичних ефеклв.
Тут йдеться про те, що ускладнення, невизначенiсть та висока динамжа зовнiшнього середовища спонукають пщприемства до пошуку ефективних засобiв отримання контролю над його параметрами та полшшення сво1х позицiй у цьому середовищг Великого поширення набувають стратеги зовшшнього синергiзму, що грунтуються на рiзноманiтних формах об'еднання зусиль пщприемств та партнерських вщносин.
При цьому головним аналгтичним критерiем слщ вважати збереження чи втрату незалежноi власностi, тобто або пiдприемства залишаються незалежними i створюють стратегiчний альянс, або вщбуваеться повне злиття чи поглинання з утворенням бшьш вели^' корпорацП. Вирiшення питання про перевагу того чи шшого варiанта е метою окремого великого напряму науково-практичних розробок, тому в рамках даного дослщження обмежимося вивченням питання про основш мотиви штеграцшних стратегш та джерела синергетичних ефеклв.
У процесах злиття - поглинання до таких слщ вщнести:
бшьш ефективне використання виробничих ресурав за рахунок ефекту масштабу та комплементарного ефекту;
зниження адмшютративних витрат, усунення дублювання функцш та 1х централiзацiя;
отримання переваг у конкуренци, у тому чист за рахунок посилення тиску на ринок;
зниження ринкових ризикiв та диверсифкащя виробництва;
отримання доступу на новi товарнi ринки, координацiя збуту, використання каналiв розподiлу, мережi кшенпв та iмiджу торговельно'1 марки;
одержання контролю над ринками обмежених ресурав та покращення умов роботи з постачальниками;
спшьне використання
iнтелектуального потенцiалу, науково-техшчних та iнформацiйних ресурсiв, економiя часу та кош^в у сферi НДДКР;
розширення iнвестицiйних
можливостей та покращення умов кредитування;
зниження кiнцевих цш на продукцiю, зменшення податкiв, митних та шших платежiв i т. ш.
Зрозумiло, що конкретнi мехашзми використання синергетичних стратегiй та 1х результативнiсть залежать вiд галузевих особливостей, ринкових позицш учасникiв та шших чинниюв. Однак свiтова теорiя i практика менеджменту надають один важливий узагальнуючий висновок: ключове питання при розробщ iнтеграцiйних стратегiй полягае не в тому, як отримати синергетичний ефект у цшому, а як досягти специфiчних конкурентних переваг [12, 20]. Розумшня та реалiзацiя ще'1 концептуально! ще'1 е вкрай актуальними для промислового комплексу Украши, де зараз паралельно вщбуваються процеси приватизаци, перерозподшу
контролю над власнютю та становлення ринку злиття - поглинань, тобто формуеться та шституцшна структура, яка в майбутньому i визначатиме конкурентоспроможнiсть вичизняно! промисловостi.
Тому сучасна модель управлшня трансформацiею власностi поряд iз традицшними цiлями повинна забезпечувати вирiшення питань набуття пiдприемствами стратегiчних переваг та стабшьних позицiй на товарних i ресурсних ринках, консолщаци iнвестицiйних ресурав на iнновацiйне оновлення виробництв, зниження величезних трансакцiйних витрат i оптимiзацii взаемовiдносин iз зовшшшми агентами. Важливiсть останнього аспекту пов'язана з тим, що кожне тдприемство функцюнуе у системi певних мережевих i середовищних зв'язкiв i виконуе ряд сощально значимих функцiй
(мютоутворюючу, бюджетну,
стабiлiзацiйну, забезпечення зайнятостi).
У новгтнш iсторii хiмiчноi промисловостi Украши вже юнують практичнi приклади устшно'! реалiзацii цього пiдходу.
1з кшця 90-х рокiв Северодонецьке ДВП "Об'еднання "Азот" працювало в умовах значного зниження
конкурентоспроможносп продукцй, рiзких коливань кон'юнктури ринку, низького платоспроможного
внутршнього попиту, велико! частки бартерних операцш, перюдичного розвантаження виробництв, повзучого подорожчання природного газу та зростання транспортних тарифiв. Пщприемство було змушено зупинити та законсервувати виробництва себациново'1 кислоти, капролактаму, полiетилену, солi АГ та iн. Рiзке зростання кредиторсько'1 заборгованостi (насамперед через ди енергопостачальника, який намагався
реалiзувати одну 3i схем захвату контролю над пщприемством через штучне створення борпв) привело об'еднання "Азот" до процедури банкрутства, яка була розпочата у 2000 р.
У рамках плану санацп був проведений конкурс по вщбору швестора, який Mir би вкласти значш фiнансовi ресурси у вщновлення платоспроможностi пiдприeмства.
Переможцем конкурсу стала росшсько-американська "World Wide Chemical LLC", дочiрня компашя велико'1 корпораци "IBE Trade". Ïï спецiалiзацiя пов'язана з поставками, оптовим продажем та експортом добрив. Вона контролюе близько 12 % свгтового продажу амiаку, 6 % - амiачноï селiтри, 4 % - карбамщу.
Створення ЗАТ "Северодонецьке об'еднання "Азот" наприкшщ 2004 р. вщбулося шляхом злиття державноï власностi у виглядi цiлiсного майнового комплексу хiмiчних виробництв СДВП "Об'еднання "Азот" та залученого катталу iнвестора у розмiрi 120 млн. дол.
За минулий рж за допомогою додаткового швестицшного капiталу пiдприемство досягло очевидного покращення поточноï виробничоï та фiнансово-економiчноï дiяльностi:
погашена кредиторська заборгованiсть та забезпечена фшансова стабiльнiсть, зросли заробiтна плата персоналу пщприемства та вщрахування в бюджети, великi кошти iнвестовано в реалiзацiю стратегiчноï програми оновлення виробничоï бази, у тому числi модершзащю й розширення виробництва лiквiдноï продукцп, впровадження енергозберiгаючих технологiй.
Однак поряд iз iнвестицiйними ресурсами ця штеграцшна стратегiя дозволила вiтчизняному хiмiчному виробництву отримати й низку
конкурентних переваг довгострокового порядку завдяки практичному вмшню бачити, оргашзовувати та реалГзовувати синергетичнГ ефекти. Так, використання досвщу та ринкових позицГй великого трейдеру "IBE Trade" розширюе експортнГ можливосп та сприяе стабГлГзацГ'1' збуту хГмГчно'1' продукцГ'1'. Разом з Гнвестором на пщприемство прийшли перспективнГ ГнжинГринговГ розробки фГрми "Yara", що спрямованГ на зниження енерговитрат амГачних агрегатГв. I головне - володшчи контрольним пакетом акцш
россошанського ВАТ
"Мшдобрива", Гнвестор мае можливосп самостГйно вирГшувати проблеми постачання бГльш дешевого газу чи амГаку
(наприклад, за давальницькими схемами) та забезпечувати безперервну роботу азотних виробництв.
Виходячи з вищевикладеного можна зробити таю висновки. У хГмГчнш галузГ Укра'1'ни вГдбуваються незворотнГ якюш ГнституцГйнГ змГни, активГзуються процеси перерозподГлу контролю над власнГстю та розвиваеться ринок злиття -поглинань. Сучасш методи управлшня ГнституцГйними процесами необхщно спрямовувати на вирГшення завдань створення ефективного
конкурентоспроможного промислового комплексу i наповнення його швестицшними ресурсами. Вони повиннГ грунтуватися на пошуку та реалГзацГ'1' синергетичного потенщалу ГнтеграцГйних стратегГй i забезпечувати формування довгострокових конкурентних переваг рГзно'1' природи.
Лггература
1. Булеев 1.П., Прокопенко М.Д. МетодологГчнГ основи формування мехашзму господарювання пГдприемств
та виробничих комплекав // Економжа промисловосп. - 2003. - № 1. - С. 3-15.
2. Ляшенко В.И., Зубанов В.А. Анализ процессов приватизации сырьевых предприятий металлургической отрасли // Вюник економiчноi науки Укра'ни. - 2005. - № 1. - С. 74-83.
3. Дубинина М.В. Слияние и поглощение как основа эффективного развития предприятий // Управление экономикой переходного периода: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2004. -С. 198-207.
4. Дерябина М. Реструктуризация российской экономики через передел собственности и контроля // Вопросы экономики. - 2001. - № 10. - С. 55-69.
5. Еремеева В.В. Становление отношений собственности в России как предпосылка формирования рынка слияний и поглощений // Науковi пращ ДонНТУ. - Сер. Економiчна. - Вип. 89-3. - Донецьк, 2005. - С. 64-70.
6. Бизнес. - 2005. - № 38. - С. 6063.
7. Клияненко Б.Т., Маслова Г.Н., Шевцова Я.А. Управление инвестиционным потенциалом предприятий. - Луганск: Знание, 2005. -168 с.
8. Косова Т., Повный С. Инвестиционные аспекты приватизационной политики // Экономика Украины. - 2005. - № 6. - С. 30-37.
9. 1ваненко-Свинцицька 1.С. Стратепчний швестор в украшськш промисловосп // Фшанси Укра'ни. -2001. - № 4. - С. 90-95.
10. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. - СПб.: Питер, 1999. - 416 с.
11. Кинг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование и
хозяйственная политика. - М.: Прогресс, 1982. - 328 с.
12. Кемпбелл Э., Саммерс Лачс К. Стратегический синергизм. - 2-е изд. -СПб.: Питер, 2004. - 416 с.
13. Гошовська О.В. Стратепчне управлшня тдприемством на синерпчних засадах: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01/ Нац. ун-т "Львiвська политика". - Львiв, 2002. -21 с.
14. Глинська Г.Я. Злиття та поглинання пщприемств: причини та наслщки // Вюник нацюнального ушверситету "Львiвська полгтехшка". -Сер. Логютика. - № 526. - Львiв, 2005. -С. 520-523.
15. Дермешл Ф.С. Формування та оцшка ефективносп штегрованих корпоративних структур у промисловосп: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.02.03/ 1н-т економши пром-стi НАН Укра'ни. - Донецьк, 2004. - 20 с.
16. Левченко Г. Вертикальна штегращя в нафтовiй галузi Укра'1ни // Економют. - 2005. - № 5. - С. 46-51.
17. Булеев И.П., Богачев СВ., Мельникова М.В. Промышленные корпорации: особенности развития и принятия решений: Монография. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. - 116 с.
18. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры: Укр. контекст. -К.: Логос, 2002. - 646 с.
19. Дубницкий В.И., Левчук А.Г. Организационно-экономические предпосылки управления развитием промышленной группы предприятий региона// Економжа: проблеми теори та
практики. - 2003. - Вип. 185. - Т. II. - С. 361-371.
20. Решетилова Т.Б., Шинкаренко Н.В. Эффективность интеграции как фактор корпоративного развития // Економжа. Менеджмент. Пщприемництво. - 2000. - № 3. - С. 115119.
21. Бандилет А. Состояние и перспективы развития корпоративных структур собственности // Экономика Украины. - 2005. - № 11. - С. 55-61.
22. Ковеня Т.В. Функцюнування хiмiчного комплексу Украши в 2005 рощ: промiжнi результати, проблеми та тенденци // Хiмiчна промисловють Украши. - 2005. - № 5. - С. 3-12.
23. Ожидается второй химический передел// Химия Украины. - 2006. - № 3. - С. 10-11.
