CC BY
19
Л.М. Рассуждай
ОРГАН1ЗАЦ1Я ТА РЕГУЛЮВАННЯ ЕНЕРГОВУГ1ЛЬНИХ ВЕРТИКАЛЬНО-1НТЕГРОВАНИХ КОМПАН1Й
Трансформацiйнi ринковi
перетворення, якi вiдбувалися в економiцi Украши на початку 90-х рокiв, призвели до руйнування сформованих протягом тривалого часу виробничих, мiжгалузевих i мiжтериторiальних зв'язкiв, роздрiблювання великих виробничих об'еднань, що в сукупностi спричинило дезштеграцш виробництва. У той же час пщприемства у процесi виробничо'1, фшансово'1, комерщйноi дiяльностi вимушенi були взаeмодiяти один з одним, з фшансовими установами, iншими iнститутами ринково! економжи, що розвиваються. В умовах вщсутносп планових важелiв управлiння i ринкових шститупв, що не сформувалися на той момент, це вщобразилося на зниженш темпiв економiчного розвитку краши.
Одним iз шляхiв блокування таких руйшвних тенденцiй стало формування нових оргашзацшно-господарських
структур, якi об'еднали пщприемства на шшому рiвнi господар^^' взаемоди i вiдобразили взаемовигiднiсть процесiв промислово'1' i фiнансово-промисловоi штеграци, включаючи створення мiжгалузевих об'еднань у всiх галузях нащонально'1' економiки.
Як свiдчить досвщ розвитку свпово! економiки, великi штегроваш компани виступають основою сучасного промислового виробництва. Таю структури займають головш позици у найважливiших галузях економжи i е основним чинником розширеного вiдтворення.
Аналiз функщонування
пiдприемств паливно-енергетичного комплексу Украши свщчить про кризову ситуацiю у вугшьнш промисловостi та надто низький рiвень iнтеграцiйних
процесiв.
Паливно-енергетичний комплекс забезпечуе життедiяльнiсть усiх галузей економiки краши i е основою й енергетично'1 безпеки - однiеi з найважливших складових ^шо^льно! безпеки.
Украшська теплоенергетика мае багато проблем, пов'язаних перш за все з фiзичним зносом устаткування i вщсутнютю фiнансових ресурсiв.
Для 1х виршення необхiдний комплексний пiдхiд, основу якого мае становити залучення недержавних швестицш, удосконалення галузевого менеджменту i прогресивна державна регуляторна полггика. Задекларована стратепя розвитку енергетично! галузi до 2030 р. вже в даний час не вщповщае дшсносп i потребуе серйозного осмислення та оновлення. Держава як найбшьший власник в енергетищ (контролюе 85% генерацiй) не мае комплексного стратепчного плану розвитку галузь Крiм вiдсутностi сучасно! стратеги розвитку, виршенню проблем в енергетичному секторi перешкоджае вiдсутнiсть стiйких i передбачених умов i правил його функцiонування, що обмежуе приплив приватного катталу.
Аналiз дiяльностi енергетичного сектору за останш роки вказуе на те, що стримуючим чинником його розвитку е домшуюче положення держави, не здатнох виступити ефективним власником. Про це свщчить низький рiвень ефективносп управлiння енергетичними активами. Даш проблеми можуть бути виршеш шляхом приватизаци пiдприемств енергетичного сектору, що сприятиме пщвищенню ефективностi управлiння. Так,
© Рассуждай Людмила Микола!вна - кандидат eKOHOMi4Hm наук. 1нститут eKOHOMiKH промисловостi НАН Украши, Донецьк.
ISSN 1562-109X
приватизащя розподшьчих енергетичних компанiй (обленерго) i припливу недержавних iнвестицiй дозволили знизити рiвень неплатежiв у галузi.
Процесу приватизаци мае переду-вати розробка вщповщно! програми, що вiдображае державну полгтику розвитку енергетично'1 галузi. Приватизащя буде ефективною i виправданою у разi прив'яз-ки 11 до питань нащонально'1 безпеки, стратеги довгострокового розвитку галузi i створення стимулюючого законодавчого i регуляторного середовища. У цих умовах можливе створення та ефективне функщонування iнтегрованих структур у формi вертикально-iнтегрованих
корпоративних компанiй, яю об'еднують пiдприемства енергетики, вугшьно! промисловосп та iнших сумiжних галузей. Можливють об'еднання вугледобувних, вуглепереробних
пiдприемств i електростанцiй, як працюють на вугiллi, е найбшьш перспективним варiантом вертикально1 штеграци. Кшцевою продукцiею тако1 вертикально-iнтегрованоi структури буде електроенерпя, яка е лiквiдним продуктом. Високий стутнь
взаемозалежностi вугледобувного
пщприемства й електростанци виявляеться в тому, що електростанщя споживае значну частину продукци вугледобувного пiдприемства, а вугшьш шахти, у свою чергу, е не тшьки постачальником сировини, але i самi споживають електроенергiю.
Таким чином, економiчнi iнтереси потенцiйних учасниюв iнтегрованого об'еднання перетинаються. У той же час накопичення та ефективне використання фiнансових ресурсiв усерединi корпораци, у свою чергу, дозволить реашзувати iнвестицiйнi проекти розвитку
пiдприемств-учасникiв штегровано! структури з метою стратегiчно планованого збшьшення обсягiв виробництва.
Проблемам, можливостям i доцiльностi створення iнтегрованих структур присвячено ряд робгт зарубiжних i вгтчизняних учених: Ж. Тiроля, О. Ушьямсона, Ф. Шерера, Д. Роса, С. АвдашевоЛ, В. Дементьева, М. Вороновщького, I. Аммово'!,
А. Козаченко, М. Чумаченка. Про важливють вивчення проблем штеграци свiдчить вислiв Нобелiвського лауреата з економжи Р. Коуза, який наведено у вщомш роботi «Природа фiрми» (1987 р.), про те, що вертикальну штегращю можна вважати одшею з головних проблем теори промислово'1 оргашзацп [14, 5]. Проблему вертикально'].' штеграци можна вивчати з позици виробничого й органiзацiйного об'еднання, злиття i поглинання господарських структур, коопераци, взаемоди пiдприемств, якi пов'язаш загальною участю у виробництвi, переробщ, розподiлi i продажi кiнцевоi продукци.
Разом з тим залишаються не вивченими питання, пов'язанi iз захистом штереав пiдприемств, що входять до штегрованих компанiй. Ця проблема акцентуеться у зв'язку iз створенням в Укра^-Ш великих вертикально-iнтегрованих компанш, зокрема першою в енергетичному секторi - Донба^^ паливно-енергетичнiй компани (ДПЕК). Результати дiяльностi iнтегрованоi компани в щлому свiдчать про позитивну динамжу фiнансово-економiчних
показникiв. Проте детальний аналiз розкривае внутрiшнi непрозорi проблеми, а саме: вщставання в обсягах видобутку вугшля, низький рiвень стану прничих робiт, недофiнансування вугiльного й енергетичного структурних пщроздшв тощо. У зв'язку з цим виникае необхщнють розробки мехашзму забезпечення балансу iнтересiв тдприемств у процесi створення i функщонування штегрованих структур.
Мета дано'1 статл полягае у визначенш оргашзаци та регулювання енерговугiльних вертикально-
iнтегрованих компанiй. У рамках зазначено'1 мети поставлено такi задачi:
виконати структурно-шстуцюнальний аналiз оцiнки ефективностi оргашзацп та функщонування вертикально-штегрова-них енерговугшьних компанiй Укра'ни;
обгрунтувати доцiльнiсть
входження вугледобувних тдприемств до вертикально-штегровано'!
енерговугшьно'! компани;
обгрунтувати механiзм
забезпечення i захист енерговугiльних пiдприемств у процес створення i функцiонування вертикально-
штегровано'! компани.
У перiод масово'1 приватизаци в Укра'ш i кра'1'нах СНД дютали розвитку на новому рiвнi органiзацiйно-правових вiдносин процеси централiзацii i концентраци виробництва i капiталу. Вщбуваеться це шляхом формування великих корпоративних об'еднань, яю надалi були визначеш як iнтегрованi корпоративнi структури.
Одним iз завдань, що вирiшуеться при штеграци тдприемств, е створення таких оргашзацшних структур, яю забезпечили б економiчну ефективнiсть функцiонування штегровано'! компани, швидку адаптацiю до умов ринкового середовища, що змiнюються, значнi конкуренты переваги. Вивченню сутi корпоративних форм взаемоди, 1'х змiсту, класифшаци i розвитку присвяченi численнi науковi дослщження в Укра'ш, Роси та шших кра'1'нах.
У Росii концептуальним основам ме-ханiзмiв створення iнтегрованих корпоративних структур присвячеш дослiдження, що проводяться
Мiжнародною академiею корпоративного управлiння, в Украт - 1нститутом економiчних дослщжень i полiтичних консультацiй нiмецькоi консультативноi
групи, щодо питаннь економiчних реформ [1-3]. Основш проблеми дослiджень зводяться до такого:
визнання корпоративного
управлшня як комплексу вщносин щодо органiзацii ефективноi спШьно'1 дiяльностi рiзнопрофiльних
господарюючих суб'ектiв у рамках рiзних форм великих об'еднань;
створення i функщонування сучасних корпорацш, що визначають рiвень розвитку нацiональних i свiтовоi економж i представляють великi iнтегрованi об'еднання у виглядi рiзнопрофiльних виробничих,
фшансових i господарюючих суб'ектiв;
розробка всесторонньоi
законодавчоi, нормативно-методичноi бази;
консалтинг, а також суспшьна пiдтримка iнтеграцiйних процеав;
удосконалення системи вiдносин, що складаеться, «велию корпорацП -держава», суть яких полягае у визначенш державою прюрите^в розвитку матерiального виробництва, галузей економжи i нацiонального господарства в щлому;
стратепчне партнерство держави i корпорацiй, а отже, розвиток корпоративного сектору, розробка шструмеш^в i механiзмiв державного регулювання цих структур, а також залучення крупних штегрованих компанш до розробки програмних i прогнозних документiв
загальнодержавного i регiонального рiвня, тобто до розробки методологи i принципiв iндикативного i стратегiчного планування;
удосконалення форм, методiв i технологiй управлiння у великих штегрованих господарських структурах ринкового типу, включаючи '1'х широкий спектр - вщ «жорстких» типу холдингових i концернових утворень до
«м яких» - консорцiумiв, стратегiчних альянав, договiрних груп;
удосконалення управлiнських
взаемодш мiж господарюючими суб'ектами з приводу гармошзаци iнтересiв цих суб'ектiв, досягнення загальних цшей i забезпечення синергетичного ефекту як вщ спщьно!' дiяльностi, так i вiд вiдносин iз зовнiшнiми контрагентами (включаючи держоргани);
обгрунтування ефективного
функщонування единого центру-учасника координуючо! та управляючоi компани i взаемоди менеджменту основно! компани i дочiрнiх фiрм, постачальникiв i споживачiв продукцп, великих акцiонерiв тдприемств-учасникiв i вищого менеджменту i т.д.
Ураховуючи рiзноманiття типiв великих iнтегрованих корпоративних структур, що склалося в зарубiжнiй практицi, i методичнi пiдходи до 1х аналiзу, вiтчизняними вченими сформульовано принципи штегрованого об'еднання [4]:
цш та стратегiя корпоративного власника, як i механiзм 1х здiйснення, не повинш суперечити
загальнонацiональним сощально-
економiчним iнтересам,
загальноприйнятим критерiям
суспiльного блага i створювати загрози економiчнiй i нацiональнiй безпецi краши;
цiлi i стратегiю iнтегрованоi компани необхiдно реалiзовувати перш за все за допомогою компетентних дш корпоративних керiвникiв (виконавчих оргашв компани), тобто ефективно, причому мають бути задiянi функци контролю з боку власниюв;
економiчну поведшку окремих компонентiв корпоративноi системи необхщно рацiоналiзувати з позицiй вiдносин власносп й органiзацiйноi
iерархii (субординации) з метою досягнення синерги спiльноi дiяльностi.
Кожен iз наведених загальносис-темних принцитв ефективного формування i функщонування
корпоративних штегрованих структур стосуеться перш за все ефективноi взаемодй великого бiзнесу, держави i суспiльства. Практична реалiзацiя цих принципiв можлива при виконанш таких положень:
методологiчноi та iнформацiйноi спiвпрацi провiдних корпорацiй i держави у процесi розробки галузевих i загальнодержавних соцiально-
економiчних програмних документiв;
визначеностi, регламентованостi та стабшьносп складу функцiй i методiв державного регулювання великого бiзнесу;
розумно! вiдвертостi iнтегрованоi корпоративноi структури перед державою i суспiльством, повноти шформування широко! громадськостi про основш результати, прiоритети i цiнностi корпоративних об'еднань;
вщповщальносп керiвникiв
корпоративних структур перед суспiльством i державою за стан контрольованих сфер економжи;
функщонування шституту
незалежноi i квалiфiкованоi державно-суспiльноi експертизи з проблем формування швестицшних програм провiдних корпорацiй.
У рамках iнтегрованоi
корпоративноi структури взаемодшть численнi групи менеджерiв, рiзноманiтнi за штересами i впливом. У зв'язку з цим менеджмент материнського пщприемства холдингу зобов'язаний сприяти гармошзаци i консолiдацii позицiй уах акцiонерiв, ухваленню планiв i програм спшьно! дiяльностi, доведенню вiдповiдних цшьових завдань до нижчих керiвникiв i контролю за 1х виконанням. У той же час вищий менеджмент
корпораци мае проявляти максимум квалiфiкацii щодо створення умов, взаемодоповнення дiяльностi учасниюв об'еднання, формування сумiсних фондiв, тдготовки i виконання загальних програм i проектiв, проведення систематично!' роботи з упровадження загальнокорпоративних норм i цшностей, технологiй ухвалення сумiсних рiшень. Необхщно також здiйснювати:
аналiз i систематичне оновлення показниюв синергГ! спшьно! дiяльностi;
урахування чинника синергГ! на всГх стадiях формування, функцiонування i реструктурування корпораци;
планування показниюв синергГ!, постановку вщповщних цiльових завдань, органiзацiю контролю за !х виконанням;
нарощування потенцiалу керова-ностi, збалансованостi потужностей виробничих компонент штегровано! системи.
1снуе досвiд промислово! штеграци у 60-90-х роках ХХ ст., проте принципи проектування штегрованих структур сучасного ринкового типу i об'еднань попереднього перюду iстотно вiдрiзняються. У сучаснш економiчнiй лiтературi видiляеться декшька напрямiв розвитку теорГ! штеграци. Вiдомi зарубiжнi вченi О.1. Вiльямсон, Д. Хей, Д. Морю i росшсью С.Б. Алдашева, А.К. Матицин у рамках основних напрямiв розвитку теори штеграци обгрунтували пiдходи до аналГзу iнтеграцiйних процесiв, що полягають у такому [5-9]:
неокласична теорiя, яка визначае можливють синергетично! ефективностi i створення бар'ерiв входу потенцiйних конкурент;
iнституцiйна теорiя, що розглядае вертикальну штегращю з позицiй мЫмГзаци трансакцшних витрат, проблем управлiння поведiнкою
виконавщв i впливу на них розподшу прав власностi;
виробничо-галузевий пiдхiд, що визначае штегращю як органГзащю прибуткового бГзнесу;
теорiя динамiчних порiвняльних переваг, що розглядае штегращю з позицш адаптаци до життевих циклiв продуклв i технологiй;
теорiя корпоративних фшанав, що аналiзуе вплив iнтеграцГ! на ефективнють фiнансових потокiв i ринкову оцшку фiрми.
Вiдповiдно до теори трансакцшних витрат менеджмент корпоративних штегрованих структур концентруе свою увагу на економГ! всГх видiв ресурсiв шляхом укладання довгострокових контакпв, якi регулюють спiльну дiяльнiсть окремих структур. Як вщомо, контрактацiя потребуе великих
трансакцшних витрат. Проте
багатостороннш ефект довгостроково! системи контрактного регулювання спiльноi дiяльностi у сферi постачань, трансфертних цiн, збуту продукци може iстотно перевищити трансакцшш витрати, пов'язанi як з розробкою первинного контракту, так iз його коригуванням у зв'язку з умовами зовшшнього середовища, що
змшюються. Досвщ органiзацГ! i функцiонування укра'нських
штегрованих компанш дозволяе видiлити такi чинники, врахування яких може забезпечити ефективнють штеграци за рахунок зниження трансакцшних витрат: технолопчш умови виробництва господарських одиниць, що шщшють штегращю в перюд розробки й укладання контрактних вщносин;
ретельне опрацювання системи контрактних вщносин, що охоплюють основш аспекти спшьно! дiяльностi, включаючи науково-техшчну, збутову та шшц
наявнiсть загально! консолщовано! власностi, яка виступае iстотним
гарантом реалiзащï контрактних вщносин;
ЯК ПОКаЗНИКИ eKOHOMÎ4HOï
ефективностi штеграцп слiд приймати максимiзацiю прибутку i мiнiмiзацiю витрат.
EKOHOMi4ra ефективнiсть
формування iнтегрованоï корпоративноï структури визначатиметься за умови: AV = VT - VT (млн. грн.),
де VTi - сумарний середньорiчний рiвень
трансакцiйних витрат учасниюв групи до початку розгортання робгг з ïï створення; VT. - сумарний середньорiчний рiвень
трансакцiйних витрат учасникiв групи в перюд сталого функцiонування внутрiшньокорпоративних механiзмiв.
При цьому на початковш стадп створення штегровано'1' корпоративно'!' структури (1КС) трансакцшними витратами можуть виступати:
витрати на розробку
оргашзацшного проекту 1КС i на його узгодження з експертами i вщомствами;
витрати на формування
управл^сь^ компани, пов'язаш з ïï комплектуванням кадрами й
устаткуванням;
витрати пщприемств-учасниюв групи на створення комунiкацiйно'ï корпоративно'ï системи;
планована економiя витрат пiдприeмств-учасникiв на базi централiзацiï виконання
загальнокорпоративних завдань
(маркетингу, консалтингу тощо).
На стади функцiонування iнтегрованоï компани шдикаторами ефективностi можна вважати:
фактичну економш витрат на утримання управлшського персоналу на основi централiзацiï виконання ряду загальнокорпоративних функцш;
динамiку загальноï величини накладних витрат по вах учасниках корпораци;
середню частку накладних витрат у загальнш величинi собiвартостi продукци по групi в цшому.
При цьому слiд пiдкреслити, що оцiнка економи трансакцiйних витрат визначасться на основi емпiричних дослiджень.
Виходячи з неокласичноï теори, створення штегрованих корпоративних структур спрямоване на забезпечення конкурентних переваг Згiдно з даним тдходом iнтеграцiйнi рiшення оргашв управлiння компани мають бути нацшеш на досягнення довгострокових конкурентних переваг. При цьому потенщал конкурентоспроможносп не ототожню-еться з показниками поточного прибутку, а розглядасться як комплекс чинниюв попереджувального характеру, що гарантують довгостроковi переваги фiрми на товарних ринках. Серед цих чинниюв найважливiшими вважаються:
якють (споживчi характеристики) i цiна продажу виробленоï продукцп;
iнновацiйний потенцiал, достатнють виробничих i збутових потужностей;
наявнють довгостроковоï стратеги дiяльностi, що забезпечуе збереження або зростання обсягiв продажiв.
Вирiшальне значення в
iнтеграцiйному процес мае оптимiзацiя мiж- i
внутршньокорпоративних зв'язкiв,
пiдбiр ланцюжкiв взаемоди з постачальниками, збутовальниками i покупцями. Здшснюючи перестановки, удосконалюючи або виключаючи з цих ланцюжкiв окремi елементи, можна iстотно пiдвищити
конкурентоспроможнють корпораци.
Виходячи з теори корпоративних фшанав, основним мотивом об'еднання i спiльноï дiяльностi можуть бути [11]:
синергетичний ефект, який полягае в тому, що загальний результат пере-бшьшуе суму складених ефекпв, тобто вартiсть укрупненоï компани
перебшьшуе суму вартостей компанш, якi зливаються;
операцшна економiя на основi усунення дублювання управлшських функцiй, !х централiзацii i скорочення витрат на збут продукци;
економiя iз зростанням масштабiв виробництва, оскiльки його концентрацiя приводить до зниження витрат, бшьш ефективного використання ресурав;
економiя на податкових платежах при штеграци з фiрмою, що мае податковi пiльги, придбання збитково! фiрми для приховування сво!х високих доходiв, за рахунок зростання амортизацшних вiдрахувань при злиттi, що зменшуе базу оподаткування;
покупка активiв за ринковою цiною, значно меншою, нiж !х вiдновна вартють, пiд якою розумiеться вартiсть вщтворення основних засобiв;
одержання можливостi
використання тимчасово вшьних коштiв, тобто фiнансовi менеджери здiйснюють покупку акцiй шших компанiй замiсть того, щоб збшьшити дивiденди сво!м акцiонерам;
забезпечення диверсифшаци
дiяльностi компанГ!, що дозволяе знизити ризики компани i спрямоване на завоювання довгострокових
конкурентних переваг;
залучення позикових кош^в, що сприяе ютотному збiльшенню вартостi компанГ!, оскшьки укрупненiй компанГ! легко залучити кредитн ресурси пiд нижчi ставки вщсотка внаслiдок зниження фiнансового ризику;
придбання активiв компани-боржника i бшьш жорстке регулювання фшансових потокiв з метою забезпечення оплати борпв.
Аналiз лiтературних джерел i досвiду функцюнування укра'нських енерговугiльних iнтегрованих компанiй дозволяе зробити такий висновок: сьогодн вiдсутня цiлiсна теорiя i
методолопя визначення ефективностi функцiонування iнтегрованих структур. У зв'язку з цим необхщна розробка методолопчних i методичних пiдходiв до оцiнки ефективностi функцiонування штегровано! структури з позици скорочення трансакцшних витрат, нарощування конкурентних переваг, оптимiзацii взаемодГ! менеджерiв i акцiонерiв, ефективностi процесiв злиття i поглинання тощо.
Свiтова економiчна дiяльнiсть характеризуеться постiйною i
безперервною змшою рiзних форм iнтеграцiйних
утворень. Найчаспше в економiчнiй лiтературi та практищ iнтеграцiйнi структури подiляються на три типи: горизонтально вертикальнi,
конгломератнi.
Горизонтальна штегращя
передбачае злиття мiж тдприемствами однiеi галузi. Наприклад, об'еднання тдприемств вугiльноi промисловостi в цiлому по кра!ш в рамках Мiнiстерства вугшьно! промисловостi, а також об'еднання цих тдприемств у межах певних територш i створення державних пiдприемств.
Економiчнi переваги цього типу iнтегрування полягають у зменшенш витрат i полшшенш якостi управлiння за рахунок його централiзацii, проведення едино! прогресивно! техшчно! полiтики, централiзацii ремонтних послуг, перетдготовки i пiдвищення квалiфiкацii персоналу тдприемств тощо. При горизонтальнш iнтеграцii злиття тдприемств обумовлене економiею на масштабах дiяльностi за рахунок технологiчноi i ринково! схожостi (рис. 1).
Спшьна розробка i використання нових технологш;
спiльне придбання сировини i матерiалiв; ефективний трансферт управлiнських технологш i зниження рiвня питомих адмшютративних i операцiйних накладних витрат
Злиття пiдприемств однiеi галузi
___________ь___________
Формування стратеги розвитку на базi схожостi ключових ринкових параметрiв;
спiльнi зусилля з просування товарiв на ринок i користування каналами розподшу
Рис. 1. Фактори схожостг дгяльностг тдприемств, що обумовлюють горизонтальну Ытеграцт
Горизонтальна штегращя можлива завдяки злиттю тдприемств, але це не завжди найкращий шлях. На сучасному етат неможливо однозначно
стверджувати, яю типи об'еднання дають позитивнi результати. Для досягнення ефективносп горизонтальноi штеграци перш за все необхiдно правильно оцшити активи та зобов'язання компанш, якi були об'ектом придбання. До форм горизонтальноi штеграцп вiдносяться:
делегування штегратору функцiй вирiшення ряду питань, пов'язаних з iнтеграцiйною дiяльнiстю;
створення асощацш, тобто органiв координацй та управлшня;
створення консультативних органiв при обмеженш повноважень кожного з тдприемств, що штегруються;
створення загальних фшансових органiв (банкiв, холдингiв);
взаемний обмш акцiями або iншу форму учасп у взаемних прибутках.
Вертикальна штегратя передбачае, що стадП виробництва i розподiлу охопленi однiею iерархiчною системою
корпораци. Вертикальна iнтеграцiя дае змогу замшити ринковий механiзм внутрiшнiми оператями. У такому разi основна компашя поширюе свою дiяльнiсть або на попередш, або наступнi виробничi стади. Вертикальна iнтеграцiя являе собою таку систему, де пiдприемства або компани основного виробництва контролюють фiрми, яю доповнюють основне виробництво. Сутнiсну характеристику процесу вертикальноi штеграцп наведено на рис. 2.
В Е Р Т И К А Л Ь Н А
I
Н Т Е Г Р
А Ц
I
Я
Рис. 2. Характеристика пр
При вертикальнш штеграци встановлюються штеграцшш зв'язки з тдприемством-постачальником або тдприемством-споживачем та штегращя у мережi пiдприемств, що спецiалiзуються на збут продукцГ!.
У процесi дiяльностi тдприемства та оргашзаци використовують рiзнi мотиви для свого об'еднання. Пошук ефективно органiзованих форм об'еднань е одшею з головних проблем свiтового економiчного розвитку. У свiтовiй практицi склалися рiзнi типи iнтеграцiйних об'еднань, яю
вiдрiзняються залежно вiд цiлей ствпращ, характеру господарських вiдносин мiж учасниками, ступення самостшносп. Це асощаци, концерни, консорщуми, холдинги, вiльнi зони, промислово-фiнансовi групи, пули тощо.
су вертикальног штеграци
Законодавство Укра'ни визначае чо-тири види господарських об'еднань: асощащя, корпорацiя, консорцiум i концерн. Даний перелш дае змогу певною мiрою диференцiювати наявнi види об'еднань, виявити !х вiдмiнностi, проте не мае вичерпного характеру. У законодавствi зазначено можливють створення iнших об'еднань за галузевими, територiальними та iншими формами. Це дозволяе включити до сфери дп новi види об'еднань, невiдомi у практицi дiяльностi пiдприемств кра!ни.
Визначимо тi види iнтеграцiйних об'еднань, яю притаманнi пiдприемствам паливно-енергетичного комплексу. По перше, це асощащя, яка визначаеться в законодавсга як договiрне об'еднання, створене з метою координаци дiяльностi. Асоцiацiя е добровшьним об'еднанням
юридичних i фiзичних oci6 для досягнення загально'1 господарсько'1, науково'1, культурно! чи будь-яко! некомерщйно! мети.
У даний час в Укра'1ш створено асощащю вугледобувних пiдприeмств «Надра Донбасу», мета дiяльностi яко! полягае у вщродженш вугледобувних пiдприeмств Донецького вугiльного басейну. У 1995 р. було створено ТОВ «Донпромбiзнес», яке з'явилося першим пщроздшом асощаци. Надалi до ii складу увiйшли шахти, що закриваються, i3 залишеними запасами вугiлля i целiками: «Давидiвська-Захiдна №3», «Рассвет», ТОВ «Ждашвкавугшля», «Ровеньювська-Капiтальна», «Червоногвардiйська» ДП «Макйввугшля» та iншi. В асощаци виршують проблему зниження витрат за рахунок оптимiзацii чисельностi працiвникiв, транспортного ланцюжка, придбання устаткування за нижчою цiною. Ремонт основних виробничих фондiв вугледобувно-
го пiдприемства здшснюеться на ремонтних заводах, що входять до складу асощаци. До асощаци входять шахтобудiвне управлiння
«Донбасвуглепроходка», яке здшснюе вскришнi та пiдготовчi роботи, i пiдприемство «Донбасскреп», що виготовляе анкерне кршлення. Асоцiацiя вирiшуе кадровi питання за рахунок за-лучення квалiфiкованих працiвникiв iз шахт, якi закриваються, i надання рiзних видiв тльг: з6iльшення винагороди за вислугу роюв; можливiсть вiдпочивати у зручний для пращвника час тощо. Зараз в асощаци вугледобувних пiдприемств «Надра Донбасу» працюе 6iльше 3,5 тис. чол., середня заро6iтна плата гiрникiв i прохiдникiв складае 4,5 тис. грн., обсяг проведення гiрничих виробок - бшьше 15,0 тис.м на рк. У 2007 р. видобуток по тдприемствах асощащ склав 569,6 тис.т вугшля, у 2008 р. плануеться добути 1,2 млн.т, у 2009 р. - 1,7 млн.т.
Корпорацй створюються на основi поеднання виробничих i комерцiйних
iнтересiв iз централiзованим
регулюванням дiяльностi кожного з й учасникiв. Корпорацiя - це теж добровшьне об'еднання пiдприемств, у якш можлива централiзацiя функцiй, що визначаються 1х перелiком у договорi. Метою формування корпорацй е консолiдацiя виробничо-господарсько! дiяльностi пiдприемств, координацiя зусиль у розв'язанш складних технiчних, фiнансових, соцiально-економiчних
проблем, забезпечення захисту спiльних штереав, коригування випуску продукцii тощо.
Найбiльш розповсюдженою i розвинутою формою iнтеграцii компанш е концерн. Це форма об'еднання галузевих, а часпше мiжгалузевих самостшних пiдприемств, пов'язаних шляхом участi у каттал^ фiнансових зв'язкiв, угод спшьносп iнтересiв, патентно-лiцензiйних угод, тiсного виробничого ствробгтництва. Концерну притаманна централiзацiя з^чно! частини виробничо-господарських
функцiй i здiйснення всiма його учасниками едино! полгтики в рамках концерну. Особливою рисою концерну е централiзована оргашзацшна структура з жорсткими зв'язками його учасниюв.
Донецькою обласною державною адмiнiстрацiею висловлеш пропозицii щодо реструктуризацii шахтного фонду, щноутворення, розподiлу держпiдтримки за допомогою створення енергетично! компанii у виглядi «Укра1нського паливно-енергетичного концерну». До складу концерну запропоновано ввести Нащональну вугледобувну компанiю, до яко! увшдуть перспективнi та потенцiйно-перспективнi енергетичш шахти Донецько!, Лугансько!, Львiвськоi i Волинсько! областей, збагачувальнi фабрики i шахтобудiвельнi пiдприемства. Крiм того, до концерну запропоновано включити: Нацiональну енергогенеруючу компанш, до яко! увшдуть 4 пщприемства, представлеш 11
теплоелектростанщями; Нацюнальну компанiю з постачання електроенерпею, яка буде складатися з обленерго. Ство-рення вертикально-штегровано!
енергетично! компанГ! у виглядi концерну (УПЕК) надае можливють ефективно управляти всiма ресурсами,
матерiальними й фiнансовими потоками. Це дозволить досягти синергетичного ефекту у виглядi зниження собiвартостi виробництва електроенерги на 10-15%, що ютотно компенсуе пiдвищення вiдпускних тарифiв, викликане збiльшенням цiни на вугiльне паливо.
Крiм зазначених вище форм штеграци, iснуе цiлий ряд iнших форм об'еднань тдприемств: холдинговi компанГ!, промислово-фiнансовi групи, вiльнi економiчнi зони. У свГшвш господарськiй системi важливе мюце посiдають iнтегрованi промислово-фшан-совi структури. Таю структури спираються на взаемопроникнення промислового i банкiвського капiталу, що пiдвищуе ефективнiсть використання матерiальних, наукових, технологiчних, фiнансових, управлшських та iнших ресурсiв.
Створення великих мiжнародних промислово-фiнансових об'еднань
промислового, фшансового, наукового, трудового капiталу незалежно вщ нацiональних кордонiв надало змогу кра'нам, де розташованi центральнi компанГ! цих корпорацш, передусiм США, ВеликобританГ!, Япони, ФранцГ!, ФРН, контролювати свiтовi ринки багатьох товарiв. Близько 40 найбшьших фiнансово-промислових об'еднань
контролюють половину промислового виробництва i зовшшньоторговельних операцiй у свiтi.
На сучасному етат розвитку укра'нсько! економiки домшуючу частину ВВП виробляють пiдприемства, пщконтрольш фiнансово-промисловим групам. Мотив придбання власносп впливае на побудову ФПГ, !! потенцiал i
перспективи. Укра'!нсью корпораци (ФПГ) мають рiзнi мотиви придбання власносп: вiд iнвестицiйного до спекулятивного. У складi практично всiх укра'нських ПФГ е потужний комерцiйний банк, що виконуе функци генератора грошово! готiвки. Однiею з цiлей дiяльностi ПФГ е формування вертикально-штегровано! структури в рамках обраних напрямiв бiзнесу.
Стратегiчним гравцем в
гiрничодобувнiй промисловосп та енергетицi виступае фшансово-промислова компашя «Сютем Кепiтал Менеджмент», заснована в 2000 р. для управлшня активами в прничодобувнш, металургiйнiй i енергетичнiй галузях. З моменту свого заснування СКМ продовжуе будувати свш бiзнес, використовуючи накопичений промис-ловий потенцiал i здiйснюючи масштабнi iнвестицii в Укра'ш i за кордоном. Одночасно СКМ розширюе свiй бiзнес також в шших сферах укра'нсько! економжи: банки й фiнансовi послуги, телекомушкацп, пивоварство, засоби масово! iнформацii, нерухомють та iншi напрями бiзнесу.
У даний час компашя СКМ - одна з найбшьш прибуткових не тшьки в Укра'ш, але i в СНД. За 2007 р. вартють активiв компанГ! зросла в 6,4 раза i склала 32,6 млрд. грн. О^мке зростання показниюв в компанГ! пояснюеться iстотним збшьшенням ринково! вартостi акцiй пiдприемств групи, а також ефективною реструктуризащею, у процеа яко! акцii передавалися европейським дочiрнiм компанiям, що входять до складу вщповщного галузевого холдингу. Основними джерелами прибутку компани е вертикально-штегроваш холдинги -металургшний «Метiнвест» i
енергетичний «Донбаська паливно-енергетична компанiя». Донбаська паливно-енергетична компашя е першою в украшськш енергетищ вертикально-iнтегрованою структурою.
До структури Донбасько! паливно-енергетично! компанй увiйшли вугледобувна компанiя
«Павлоградвугшля», шахта
«Комсомолець Донбасу»,
енергогенеруюча компанiя «Схщенерго» i енергопостачальнi компанп «ПЕС-Енерговугшля» i «Сервiс-Iнвест» (рис. 3). Результати основних виробничих i фiнансових показниюв наведено в таблицi.
Аналiз цих показниюв свiдчить, що об'еднання пщприемств у вертикально-iнтегрований ланцюжок дозволило
отримати позитивш результати за рахунок синергетичного ефекту. Обсяг видобутку вугшля у 2006 р. порiвняно з 2005 р. зрю на 300 тис. т, виробництво електроенергп збшьшилося на 3,7 млрд. кВт-год. Уперше з 1991р. компанiя «Павлоградвугшля» видобула 12,208 млн. т вугшля; видобуток вугшля на шахт «Комсомолець Донбасу» вперше за час свого юнування склав бiльше 3 млн. т. Генеруюча компанiя «Схiденерго» виробила 16,3 млрд. кВт-год. електроенергп, що е кращим результатом з моменту !! створення.
Таблиця. Основы виробнич1 та фтансов1 показники роботи Донбаськог паливно-енергетичног компанй (ДПЕК)
№ з/п Показники Перюд
2004 2005 2006
1 2 3 4 5
1 Видобуток та збагачення вугшля
1.1 Видобуток вугшля, тис. т 13824 15033 15322,9
1.2 Проведення прничих виробок, км 121,2 126,5 125,8
1.3 Збагачення рядового вугшля, тис. т 5402,8 5648,7 5640,2
2 Генеращя електроенергп
2.1 Вщпуск електроенергп, млн. кВт-год. 11725,3 12607,5 16331,3
2.2 Коефщент використання установчо! потужносп, % 36,3 39,9 50,8
2.3 Питома витрата умовного палива на вщпуск електроенергп, г/ кВт-год. 397 396 390
3 Дистриб'ющя електроенергп
3.1 Передача електроенергп, млн. кВт-год. 9792 10317,3 10621,4
3.2 Технолопчш втрати електроенергп в мережах,% 2,81 2,54 2,33
4 Дохщ вщ реалiзацii, тис. грн. 2581025 3784320 5048787
5 1нвестицп 388045 559247 562395
6 Прибуток до вiдрахування процента, податюв тощо 329735 776521 1191173
7 Рентабельнiсть, % 12,78 20,52 23,59
8 Чистий прибуток, тис. грн. 220344 268463 492897
Закгнчення таблицг
1 2 3 4 5
9 Чист активи, тис. грн. 1749219 2388090 5180747
10 Чистий операцшний грошовий потж, тис. грн. 280798 430417 853598
ВАТ «Павлоградвуплля»
ш. «Самарська» ш. «Степна» ш. «Павлоградська» ш. «Терновська» ш. «Ювiлейна» ш. «Захiдно-Донбаська» ш. «им. Н.И. Сташкова»
ВИДОБУТОК ВУГШЛЯ
ТОВ «Схiденерго»
Зу'вська ТЕС Курахiвська ТЕС Луганська ТЕС
ГЕНЕРАЦ1Я ЕЛЕКТРОЕНЕРГП
ВАТ ЦЗФ «Добровольська» ВАТ ЦЗФ «Октябрьська» ВАТ ЦЗФ «Павлоградська» ВАТ ЦЗФ «Курахiвська» ВАТ «Моспинська УПП»
ЗБАГАЧЕННЯ ВУГ1ЛЛЯ
ТОВ «Сервю-1нвест» ТОВ «Пщприемство електричних мереж» ПЕС «Электроуголь»
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
Рис. 3. Структура вертикально-ттегрованог ДПЕК
Значне зростання виробничих показ-ниюв знайшло вiдображення у фшансових результатах компани. Досягти таких результат вдалося завдяки iнвестуванню 562,5 млн. грн. у проекти модершзаци i полiпшення соцiальних умов працi на тдприемствах компанГ!. За рахунок вкладення швестицш реалiзовано програму
переходу вуглевидобутку на новi для Укра'ни технологи анкерного i рамно-анкерного кршлення, що дозволило знизити частку ручно! працi i пiдвищити !! продуктивнють.
Енергогенеруюча компанiя «Схiд-енерго» плануе завершити реконструкщю енергоблокiв сво!х теплоелектростанцш до 2016 р.
Необхщно вщзначити, що ДПЕК -одна з найекономiчнiших з позици споживання ресурав компанiй Укра!ни. Таким чином, досвщ дiяльностi компанй свiдчить про ефективнють функщонуван-ня вертикально-iнтегрованих структур.
Лггература
1. Винслав Ю., Дементьев В., Мелентьев А., Якутин Ю. Развитие интегрированных корпоративных структур в России // Российский экономический журнал. - 1998. - № 1112.- С. 27-41.
2. Авдашева С., Дементьев В. Акционерный и неимущественные механизмы интеграции в российских бизнес-группах // Российский экономический журнал. -2000. - № 1.- С.13-27.
3. Аюмова I., Шербанов О. Стимули вертикально! штеграци. -Антимонопольний комггет Украши. Офщшний сайт // http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/pub-lish.
4. Утверждая научные принципы управления интегрированными корпорациями // Российский экономический журнал. - 2001. - № 10. -С. 3-26.
5. Авдашева С.Б. Формы вертикальной интеграции в российской промышленности в 1990-х годах: дис. ... д.э.н. - М., 2000.
6. Матыцын А.К. Вертикальная интеграция: теория и практика. - М.: Издат. дом «Новый век», Ин-т микроэкономики, 2002. - 368 с.
7. Уильямсон О.И. Экономические институты капитализма: фирма, рынки, «отношенческая» контрактация: Пер. с англ. - СПб.: Лениздат, CEV Press, 1996. - 702 с.
8. Хей Д., Моррис Д. Теория организации промышленности: Пер. с англ. - СПб.: Экономическая школа, 1999. - Т.1. - 384 с.
9. Хей Д., Моррис Д. Теория организации промышленности: Пер. с англ. - СПб.: Экономическая школа, 1999. - Т.2. - 592 с.
10. Якутин Ю. Концептуальные подходы к оценке эффективности корпоративной интеграции // Российский экономический журнал. - 1998. - № 5. -С. 71-81.
11. Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов: Пер. с англ. -М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 1997. - 1120 с.
12. Бригхем Ю.Ф Энциклопедия финансового менджмента: Пер. с англ. -М.: РАГС; Экономика, 1998. - 823 с.
13. Сколько заработала «Донбасская топливно-енергетическая компания» на объединении активов // Инвестгазета.
- 2007. - №45.- С. 44-45.
14. Бутыркин А.Я. Вертикальная интеграция и вертикальные ограничения в промышленности. - М.: Едиториал УРСС, 2003. - 200с.
15. Макаров В.Л., Клейнер Г.Б. Бартер в России: институциональный этап // Вопросы экономики. - 1999. - №4.
- С. 79-101.
16. Вороновицкий М.М. Перекрестное владение собственностью как механизм вертикальной интеграции на рынках товаров и капитала // Экономика и мат. методы. - 1997. - Т. 33, вып.3. - С. 77-89.
17. Вороновицкий М.М. Вертикальная интеграция поставщика и потребителя на рынках товаров и капитала при перекрестном владении собственностью // Экономика и математические методы. - 1999. - Т. 35, №1. - С. 28-42.
