CC BY
19
Л.В. Левковська
1НТЕГРАЦШШ ПРОЦЕСИ Ф1НАНСОВОГО ТА ПРОМИСЛОВОГО КАП1ТАЛУ ЯК МАТЕР1АЛЬНА ОСНОВА КОРПОРАТИВНОГО ШДПРИеМНИЦТВА
Рiзноманiття економiчних умов на ринках i в регюнах обумовлюе рiзнi форми штеграцп. У процесi економiчно! еволюцп шд впливом механiзму конкурентно! боротьби створюються i знищуються рiзноманiтнi iнтеграцiйнi форми. У результат конкуренцп виживають л з них, якi виробили найкращу систему адаптацп до економiчного середовища, що змiнюеться, i тим самим забезпечили достатню для виживання й розвитку ефектившсть i стiйкiсть. Необхщними умовами розвитку е конкуренцiя i певна нестiйкiсть економiчного стану шдприемств. 1снування потужних iнтеграцiйних об'еднань е запорукою стабiльностi нацiональних економiк. Держава, законодавчо шдтримуючи певний рiвень конкуренцп, заохочуе створення iнтеграцiйних об'еднань, водночас перешкоджаючи монополiзаци ринкiв.
Iнтеграцiя також сприяе розширенню ринкiв збуту продукци, освоенню нових територiальних ринкiв через iнтеграцiю з пiдприемствами в шших регiонах i кра!нах, а також створенню спiльних пiдприемств на цих територiях. Особливо необхiдно видiлити диверсифшащю ринкiв, що дае змогу краще використовувати мобiльнi ресурси, пiдвищувати ефектившсть i стiйкiсть загально! вщтворювально! системи. Прикладом може бути штегращя банювського i промислового капiталiв, у результат чого вiдбуваеться оперативне перемiщення вшьного промислового капiталу в найбiльш прибутковi сегменти фiнансового ринку.
Становлення великих штегрованих кор-поративних структур стало одшею з iстотних тенденци перетворення укра!нсько! економiки. Реформи не змшили загально! для всiх галузей народного господарства тенденци зростання концентрацi!
виробництва у великих шдприемствах i об'еднаннях. Свiтовий досвiд пiдтверджуе
ефективнiсть штегрованих форм власност з об'еднанням постачальниюв i споживачiв, виробництва i збуту тощо [1, 2].
У той час, коли розвинена ринкова економiка господарства штегруеться, створюючи все бiльш потужш надкорпорацi! транснацiонального характеру, якi фактично контролюють велику частину промисловостi у свт, у нашiй кра!нi вщповщно до курсу реформ вiдбувалася дезштегращя пiдприемств згiдно з тенденцiею послаблення i лiквiдацi! галузевих мiнiстерств, подрiбнення i розукрупнення пiдприемств пiд приводом створення конкурентного середовища й боротьби з монополiзацiею у промисловостi. При цьому не враховувався негативний аспект дезштеграцшно! установки, яка тдривала життездатнiсть вiтчизняного виробництва в умовах вщкритосп ринкiв i здатностi шдприемств протистояти проникненню зарубiжних компанiй. Пол^ика створення безлiчi неконкурентоспроможних суб'ектiв ринку тдривае основи економiки, оскiльки, розширюючись, держава органiзацiйно роззброюеться та економiчно послаблюеться в умовах загострення ринкового суперництва у свiтi.
Пiд впливом тенденцш iнтеграцiйного i дезiнтеграцiйного характеру поступово формуються новi види виробничих i управлiнських органiзацiйних структур.
На думку багатьох дослщниюв, про-вщною тенденцiею у кiнцi XX - на початку XXI ст. стала штегращя фшансових i промислових капiталiв [3-6], що створюе передумови формування великих
корпоративних оргашзацш (корпорацiй) -основи економiчно! та пол^ично! потужностi iндустрiально розвинених кра!н, визначае рiвень конкурентоспроможностi
нацiональних економш на свiтовому ринку. Про це свщчить, наприклад, те, що на велик корпорацi! припадае незначна питома вага у
© Левковська Людмила Володимирiвна - кандидат eKOHOMi4Hm наук, старший науковий сшвробггаик. ДУ «1нститут економiки природокористування та сталого розвитку НАН Украни», Кшв.
ISSN 1562-109X
складi шдприемницьких органiзацiй, саме вони визначають якiсть нацюнально! економiки. Так, наприклад у США корпорацп становлять лише 18% загально! кiлькостi промислових фiрм, але при цьому виробляють 90% обсягу промислово! продукцп. Причому на частку 100 найбшьших корпорацiй припадае 60% ВНП США, 45 - зайнятих у виробництвi робгг-ниюв, 60% iнвестицiй, а сукупний рiчний обсяг продашв 6 найбiльших корпоративних об'еднань Японп становить до 15% ВНП, тд И контролем перебувае близько 50%, а за деякими оцшками - навт до 75% промислових активiв кра!ни [4].
Сучасна економiчна полiтика Америки шдтверджуе тезу, яка висуваеться провiдними втизняними науковцями [5, 6], про переростання сучасного глобалiзму в економiчний державно-корпоративний
iмперiалiзм, у якому потужнi масштабш корпорацп набувають ознак структурно! характеристики св^ово! економiки. При цьому глобалiзм, як слушно зазначае О. Бшорус, е найбiльшою тоталiтарною системою, що будь-коли iснувала, оскiльки охоплюе весь св^ [7].
Оцiнка глобального ринку дае шдстави для висновку про те, що головну роль у свiтовiй економщ вiдiграе вузьке коло мiжнародних економiчних i фiнансових органiзацiй, до якого входить 50-60 найбшьших корпорацш. При цьому в кожнш розвиненiй кра!ш панiвне положення займають кiлька фшансово-промислових груп, що конкурують на вшх свiтових ринках мiж собою та шоземними корпорацiями [8].
Роль корпорацш у розвитку нацюнально! економши обумовлюе необхiднiсть !х дослiдження, з одного боку, як суб'екпв i об'ектiв промислово! полiтики, а з шшого - як iнституцiонально! основи змшано! економiки, що формуеться у процесi реформування нацiонально! економiки i трансформацi! господарсько! системи. У такш якостi корпоративнi органiзацi! стають стратепчними партнерами держави.
На наш погляд, формування великих iнтегрованих корпоративних структур вщповщае потребам розвитку вiтчизняного
виробництва. Нацюнальне господарство iндустрiально розвинених кра!н базуеться на великих штегрованих корпоративних оргашзащях, навколо яких формуються мережi тдприемств середнього та малого бiзнесу. Нацюнальний капiтал набувае шансу стати конкурентоспроможним на свiтових ринках, якщо у значнш сво!й частинi структуруеться в корпоративш ядра (центри), регульованi й шдтримуваш державою. Сучасна практика кра!н iз розвиненою ринковою економiкою штверджуе необхiднiсть змiни конкретних форм цього регулювання i пiдтримки, що, поза сумшвом, слiд ураховувати у процесi налагодження укра!нсько! системи партнерства держави i корпоративного сектору економiки [6].
Пщ ттегрованою корпоративною оргатзацгею ми розумiемо групу юридичних ошб (самостiйних господарських
органiзацiй), що здшснюють спiльну дiяльнiсть на основi консолщацп активiв або договiрних (контрактних) вщносин для досягнення спiльних цiлей [8].
Необхщно зазначити, що в сучаснш економiчнiй теорi! не юнуе едино! позицi! щодо поняття гнтеграцИ. Воно часпше дослiджуеться в роботах зарубiжних економiстiв у процесi анатзу концентрацi! капiталу в рiзних секторах економши, установлення цiн на товари (у процеш цiнових воен i картельних угод), розподiлу ринкiв за видами (досконала конкуренцiя, монополiя, олiгополiя). У рамках цих пiдходiв видшено найбiльш значущi економiчнi чинники штеграцп промислового i фiнансового капiталiв.
1нтегращя капiталу, як показують результати до^джень, е сукупнiстю таких послiдовно виконуваних дiй: мобiлiзацiя коштiв фiзичних i юридичних осiб для утворення акцюнерного капiталу; матерiалiзацi! акцiонерного капiталу в чинники виробництва; концентращя капiталу (збшьшення його розмiрiв у результатi каштатзацп частини прибутку);
централiзацiя капiталу (об'еднання капiталiв окремих господарюючих суб'ектiв у единий каштал групи суб'ектiв); концентращя виробництва (наростання маси засобiв виробництва i робочо! сили на великих
пiдприeмствaх y резyльтaтi концентрaцiï тa центрaлiзaцiï кaпiтaлy).
Мiж концентрaцieю кaпiтaлy, зросганням розмiрiв пiдприeмств
(концентрaцieю виробництвa) i
центрaлiзaцieю кaпiтaлy iснye взaeмозв'язок. У рaзi, якщо концентрaцiя кaпiтaлy перевищye можливостi збiльшення розмiрiв пiдприeмствa, то тaк звaний вiльний кaпiтaл спрямовyeться нa створення нових aнaлогiчних тдприемств aбо в iншi гaлyзi виробницта. Якщо ж зростaння розмiрiв пiдприeмствa мae високi потенцiйнi можливостi й бiльшi темпи, нiж концентрaцiя ^п^лу, то остaння мae доповнювaтися 3a рaхyнок його центрaлiзaцiï. При цьому слщ мaти нa yвaзi, що юнують об'eктивнi фaктори, якi обмежують збiльшення розмiрiв
пiдприeмствa, a сaме: мiсткiсть ринкiв збуту, природнi умови виробнищга,
спiввiдношення мiж розмiром виробнищга й керовaнiстю пiдприeмствa тa його ефектившстю. У мiрy зростaння розмiрiв пiдприeмствa покaзники ефективностi його роботи, як прaвило, збiльшyються, a по^м знижуються, обмежуючи сферу його рaцiонaльних розмiрiв при вiдповiдномy поeднaннi фaкторiв. Тому пiдвищення ефективностi пiдприeмств у св^овш прaктицi досягaeться 3a рaхyнок концентрaцiï кaпiтaлy й утворення об'едшнь (iнтегровaних корпорaтивних оргaнiзaцiй) у формi кaртелiв, синдикaтiв, комбiнaтiв, трестiв,
конгломерaтiв, трaнснaцiонaльних компaнiй тощо.
Кожнa тaкa корпорaцiя включae мaлi, середнi тa великi пiдприeмствa, що дae змогу крaще використовyвaти перевaги
спецiaлiзaцiï, кооперaцiï тa комбiнyвaння, економити нa yпрaвлiнських витрaтaх. Крiм того, компaнiя, що об'еднуе кшьта пiдприeмств, зaхоплюe зтачну чaсткy гaлyзевого aбо регiонaльного ринку i 3a рaхyнок його монополiзaцiï збiльшye обсяги продaжiв i, отже, прибутку, чaстинa якого спрямовуеться в кaпiтaлiзaцiю, зaбезпечyючи процес розширеного вщтворення.
Iнтегрaцiйнi процеси знaйшли свое виявлення в тaких формaх, як злиття i поглинaння, що остaннiм чaсом нaбyли
широкого розвитку в усьому свт. Злиття (приeднaння) хaрaктеризye об'едшння двох aбо бiльше компaнiй, яке може здiйснювaтися шляхом об'eднaння кaпiтaлiв без переоцiнки aктивiв чи кyпiвлi однieю компaнieю iншоï (iнших) з переоцшкою aктивiв придбaноï компaнiï. Анaлiз зaрyбiжного досвiдy свiдчить, що процес концентрaцiï виробництвa мae три ïï рiзновиди: горизонтaльнy, вертикaльнy тa конгломерaтнy. В остaнньомy випaдкy вiдбyвaeться придбaння фiрми однieï гaлyзi фiрмою шшо1', непов'язaноï гaлyзi (нaприклaд, стрaховa фiрмa купуе aвтотрaнспортнy), тобто жоднa фiрмa не збiльшye свое1' чaстки та влaсномy ринку, хочa i тут yрaховyeться технiко-економiчнa ефективнiсть злиття. Горизонтaльнa концентрaцiя - це зосередження основно1' чaстини виробництвa гaлyзi в декшькох компaнiях, рiдше - в однш. Вертикaльнa полягae в концентрaцiï в однш комтни послiдовних передiлiв (сгадш) виробництвa кiнцевого продукту, зaзвичaй, почишючи вiд видобутку сировини до збуту (продaжiв) готово1' продyкцiï. Диверсифiкaцiя - це проникнення велико1' компaнiï в iншi гaлyзi, з якими вота не перебyвae у прямому й гашть непрямому виробничому зв'язку. До процешв конгломерaтного злиття держaвa, як прaвило, вiдноситься поблaжливiше, нiж до горизонтaльного, коли конкyрyючi фiрми одша гaлyзi здaтнi монополiзyвaти ринок, оскшьки вiдбyвaeться збiльшення чaстки велико1' комтни в певнiй гaлyзi, зосередження в не1' все бiльшоï питомо1' вaги гaлyзевого виробництвa. Вертикaльним е злиття, коли фiрми iнтегрyються iз сyмiжними виробництвaми рiзних гaлyзей по етaпaх технологiчного передiлy основно1' продyкцiï. При тaкомy злиттi iншi фiрми втрaчaють можливiсть продaвaти свою продyкцiю фiрмi-покyпцевi (сyмiжниковi). Подiбнi визнaчення можнa вщнести й до фiнaнсовоï сфери економши, де горизонтaльне злиття виникae в певному фiнaнсовомy секторi (нaприклaд, злиття кшькох iнвестицiйних компaнiй yнaслiдок посилення вимог зaконодaвствa щодо влaсного кaпiтaлy). Вертикaльне злиття iнститyтiв фiнaнсового ринку е об'едтнням
шститутв, що спецiалiзуються в рiзних його секторах (банювському, iнвестицiйному, консалтинговому, офшорному,
ф'ючерсному). Ще однiею перевагою об'еднання банкiв у фiнансовi холдинги е зниження витрат у сферi реклами, аудиторських операцш i ревiзiй, а також розширення кола сво!х операцiй.
Сфери поширення в кожного виду концентрацi! рiзнi. Горизонтальна концентрацiя характерна для галузей iз низькою органiчною будовою кашталу, вертикальна - приводить до створення великих комбiнатiв, пiдприемства яких
зайнят послiдовною переробкою та обробкою сировини аж до створення кiнцево! готово! продукци.
Диверсифiкацiя обумовлена галузевою концентращею виробництва, прагненням знизити мiру ризику в шдприемницькш дiяльностi шляхом перенесення його на бiльшу кiлькiсть видiв дiяльностi, нiвелюванням рiвня попиту i високими кон'юнктурними коливаннями при багатопродуктовiй дiяльностi.
Процеси штеграци капiталу й концентрацi! виробництва системно обумовлеш (табл. 1).
Таблиця 1
П осл1довшсть реал1зацп схеми взаемодп кашталу 1 виробництва
Етап Завдання Спошб вирiшення
1 Вибiр джерел кашталу Використання накопичень i заощаджень громадян i компанiй
2 Збшьшення обсягiв капiталу Концентрацiя кашталу
3 Формування корпоративного кашталу Централiзацiя капiталу
4 Вибiр форми iнтеграцi! кашталу Горизонтальна iнтеграцiя
Вертикальна штегращя
5 Матерiалiзацiя капiталу в чинниках виробництва Концентрацiя виробництва i розширення ринюв збуту готово! продукц^
6 Зниження ризиюв ринково! кон'юнктури Диверсифшащя та спецiалiзацiя капiталу й виробництва
Таким чином, штегращю фiнансового i промислового капiталу можна визначити як об'еднання активiв компанiй, що дае змогу розширити масштаби присутностi в рiзних сегментах ринку або диверсифшувати ринки збуту продукцi!, яка випускаеться компанiею за основним видом дiяльностi.
Причини iнтеграцiйних процесiв мають подвшний характер: однi з них пов'язаш з тими внутрiшнiми перевагами, яю виникають у результатi iнтеграцi!, iншi - з появою зовнiшнiх закономiрностей ринкового господарювання.
Так, однiею iз внутрiшнiх причин промислово! iнтеграцi! став ефект масштабу, що дав змогу в умовах великосершного i масового виробництва значно скоротити внутршш витрати i збшьшити обсяг науково-дослiдних i конструкторських робгт. Розширення масштабiв (до певних меж у виглядi оптимального обсягу) виробництва сприяло бiльш ефективному використанню
наявних ресуршв. Крiм того, нестiйке становище виробника, коли в галузi е багато фiрм iз високими витратами, кожна з яких не змогла реалiзувати переваги масового виробництва через невелик розмiри, також сприяло концентраци капiталу. Прагнення фiрми до скорочення витрат призводить до активiзацi! процешв злиття i поглинань, коли розширення ринюв збуту вiдбуваеться за рахунок конкурентв.
Внутрiшньою причиною iнтеграцi! фшансового i промислового капiталу виявилися переваги цього процесу порiвняно iз сукупшстю окремих пiдприемств.
Наприклад, з'явилася можливють концентрацi! великих фiнансових ресурсiв i використання залишкiв коштiв на рахунках у кожнш органiзацi! на активiзацiю фiнансово! дiяльностi всiе! групи або проведення великих програм; оптимiзащi процемв управлiння фiнансовими потоками всерединi групи i
прискорення взаеморозрахунтв мiж пiдприeмствами-учасниками, скорочення термов деб^орсько! заборгованостi. У результатi цього збшьшуеться швидкiсть оборотностi засобiв i вiдпадаe необхiднiсть у банкiвському кредитуванш для поповнення оборотних коштiв. Тобто кошти постiйно перебувають в оборот^ приносячи таким чином додатковий економiчний ефект.
Це - прояв так званого ефекту злиття, що дае змогу фiрмi, крiм
Крiм того, виникають ще й додатковi синергетичш ефекти об'еднання: прирiст оборотiв руху коштiв, прибутку за рахунок шдвищення якостi управлiння взагалi та облшу й управлiння фiнансами зокрема.
Так, наприклад, при злиттi i поглинанш виникае безлiч проблем, але головна вигода вщ iнтеграцi! мае полягати в тому, щоб ринкова цша власного капiталу пiсля об'еднання була вища за просту суму цих величин до цього [8]. Таким чином, штегращя мае бути випдною вшм групам акцiонерiв.
Ефект синергп може виникнути в результатi вертикально! штеграцп, коли пiдприемство знаходиться на шшому рiвнi технологiчного ланцюжка виробничого процесу, здiйснюваного холдингом, що поглинаеться. Цей вид iнтеграцi! може забезпечити нижчi витрати повернення або
того, контролювати ринок i цiну продукцп. При злиттi у фiрми-поглинача з'являеться можливiсть контролювати капiтали бшьших розмiрiв, нiж 11 власний. Оскшьки найчастiше об'еднання компанiй вiдбуваеться за технолотчним принципом, то i компашя, яку придбали, збiльшуе загальний обсяг виробництва i стимулюе попит на продукщю суб'екта поглинання, тобто досягае ефекту синергп (табл. 2) [7].
ефектившший розподш ресурсiв, що позитивно впливае на прибутки чи грошовi потоки холдингово! групи.
Синергiя можлива i при горизонтальнiй iнтеграцi!, коли об'ект, що поглинаеться, щентичний за напрямом дiяльностi й мае невикористаш сумiснi виробничо-технологiчнi ресурси чи маркетинговi можливостi, якими могло б скористатися тдприемство або iнша компанiя холдингу. Основою для штеграцп фшансового i промислового капiталiв може бути: доступ до швестицшних ресурсiв; очiкування ефектившшого фiнансового управлiння компанiею, що керуе; можливють органiзацi! ланцюжка iнодi вщ видобутку сировини до випуску кшцево! продукцi! високого ступеня переробки; створення умов для диверсифiкацi! виробництва; збшьшення конкурентоспроможностi; новi можливостi модернiзацi! устаткування й упровадження досягнень НТП, створення шновацшних пiдроздiлiв, що забезпечують нов^ш
Таблиця 2
Взаемообумовленгсть гнтеграцИ та синергетичного ефекту
Ефект Ытеграци Джерела синергп
Економiя вiд масштабу Зниження витрат на виробництво одиницi продукци при розподiлi постмних витрат на великий обсяг виробництва i реалiзацN продукцГГ
Диверсифiкацiя ризикiв Скорочення ризиюв змш у перевагах споживач1в у результат! розширення номенклатури та асортименту продукци
Збшьшення темтв зростання Залучення до пiдприeмницького обороту бтьшого обсягу ресурсiв товарного виробництва
Централiзацiя управлiння Скорочення трансакцмних витрат за рахунок централiзацil' функцiй агентського контролю
розробки у сферi НДДКР; прагнення до монопольно високих прибуткiв.
Господарська одиниця, iнтегрувавшись до TÎeï або шшо1 структури, набувае велико! економiчноï та фшансово! стiйкостi. Вiдмовившись вiд частини прав на самостшшсть ухвалення господарських ршень, вона натомiсть отримуе додатковий прибуток.
Ефект об'еднання господарюючих суб'ектiв у едину iнтегровану корпоративну структуру можна розрахувати за формулою:
F = Пг + П2 + Е3 + П 4 + П5 - З, де П1 - прибуток, отриманий за рахунок шдвищення рiвня управлiння засобами учасниюв iнтегрованоï корпоративно! структури з боку компани, що керуе, i вкладення тимчасово вiльних коштiв у короткостроковi фiнансовi операцiï;
П2 - прибуток за рахунок використання переваг диверсифшаци дiяльностi та зниження ризикiв кредитування;
Е3 - економiя за рахунок зниження витрат виробництва завдяки рацiоналiзацiï кооперацшних зв'язкiв i великооптових закутвель зi сторони, внутрiшнiх трансфертних щн у групi, а також зниження витрат при використанш мiсцевих ресуршв територiï (трудових, природних,
фiнансових);
П4 - прибуток вiд розмiщення пакетв акцiй нових утворень, вартiсть яких нел!н!йно зростае в результат об'еднання активiв учасниюв iнтегрованоï
корпоративно!' структури;
П5 - прибуток вiд синергетичних ефекпв об'еднання;
З - витрати, пов'язаш iз придбанням акцiй сумiжних виробництв i розширенням масштабiв дiяльностi, у тому числi диверсифiкацiï.
У процес об'еднання компанiй виявляються i негативш ознаки процесiв iнтеграцiï. При утворенш фшансово-промисловоï групи дочiрнi фiрми втрачають самостiйнiсть, звужуються ix права, виникають проблеми узгодження iнтересiв не лише по вертикалi, але й мiж усiма учасниками. При холдинговш органiзацiï проблема полягае у формуванш рiвнiв iерарxiï, визначеннi оптимального обсягу
контрольованого кашталу, видшенш центрiв фiнансово! вiдповiдальностi тощо.
Отже, промислово-фiнансовi групи, концерни, холдинги, конгломерати та кон-сорцiуми, а також iншi структури асоцiативного типу, якi базуються на внутршшх договiрних вiдносинах, е своерщним каркасом економiки провiдних iндустрiальних кра!н i свiтового господарства в цшому. 1х створення в Укра!ш сприятиме виявленню економiчних прiоритетiв, змщненню господарських звяз-кiв, пiдвищенню мщносп промисловостi та розвитку фiнансово! сфери, шдвищенню конкурентоспроможностi укра!нських
пiдприемств i виходу !х на свiтовий ринок, розвитку шдприемств стратегiчно! орiентацi! шляхом !х iнвестування та реструктуризаци.
Л^ература
1. Галабурда Г.С. Корпоративное управление: факторы формирования и особенности российской модели / Г.С. Галабурда, Б.В. Коваленко. - СПб.: Изд-во СПб ЛУЭ, 2008. - 246 с.
2. Шаститко А.Е. Проблемы корпоративного управления и пути их решения в корпоративном законодательстве / А.Е. Шаститко // Российский журнал менеджмента. - 2006. - Т. 4. - № 2. - С. 3-24.
3. Федулова Л.О. Технолопчний розвиток економши Укра!ни / Л.О. Федулова.
- К.: 1н-т економши та прогнозування, 2006. -636 с.
4. Свердан М. Державне регулювання розвитку фондового ринку та управлшня державними корпоративними правами // Корпоративне управлшня в Укра!ш в сучасних умовах / М. Свердан; за заг. ред. I. Розпутенка та Б. Лессера. - К.: К.1.С., 2004.
- 106 с.
5. Грщчина М.В. Роль корпоративного управлшня у шдвищенш шновацшно! активност акцюнерних товариств / М.В. Грщчина // Корпоративш структури в нацюнальнш шновацшнш системi Укра!ни. -К.: Укр1НТЕ1, 2007. - С. 5-9.
6. Антонов Г.Д. Как сформировать эффективные интегрированные компании в промышленности России?
/ Г.Д. Антонов, О.П. Иванова // ЭКО. -2002. - № 7. - С. 14-24.
7. Венгер Л.А. Формування ефективно! системи корпоративного управлшня // По-тенщал нацюнально! промисловосп: цiлi та механiзми ефективного розвитку / Л.А. Венгер; Ю.В. Юндзерський (ред.). - К.: 1н-т економiки та прогнозування, 2009. - С.658-673.
8. Бiлорус О. Проблеми пол^ично! економи глобалiзму. Глобалiзм як свiтова система iмперiалiстично! штеграци / О. Бшо-рус // Украша в глобалiзованому свiтi: зб. наук. праць. - К.: 1н-т св^ово! економiки i мiжнародних вщносин НАН Укра!ни; Нац. б-ка Укра!ни iм. В.1. Вернадського, 2007. -С. 5-23.
