ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ СТРУКТУР У ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧН1Й ГАЛУЗ1
Складнi ринковi вiдносини у вiтчизняному eKOHOMi4HOMy npocTopi стимулюють можливостi вщходу вiд традицiйного одно-6i3HecoBoro тдприемства, обумовлюють неминyчiсть i економiчнy доцшьшсть створення великих виробничих об'еднань. Основними чинниками, яю спонукають пiдприeмства до об'еднання, е поси-лення ринково! конкуренци, прагнення до зниження виробничих витрат; вимога зниження ризиюв, небезпеки та загроз, обумовле-них диверсифшащею виробничо! дiяльностi; централiзацiя вико-нання збутово! функци (маркетинг, реклама, збут, закушвля тощо); необхiднiсть пiдвищення ефективност виробництва, розширення ринкiв збуту, залучення iнвестицiй i потреба фiнансового оздоров-лення виробництв.
Слщ також ураховувати, що в даний час суспшьство розви-ваеться в напрямi утворення глобального економiчного простору, у якому основними господарчими суб'ектами стають не кра!ни, а рiзнi органiзацiйно-економiчнi об'еднання, i в першу чергу корпораций
Усе це дало новий iмпyльс у розвитку дослщжень та уза-гальненш досвiдy формування вертикально iнтегрованих компанш та пiдвищення ефективностi систем управлшня в умовах ринково! економiки. В Укра!ш дану проблему розглядали В. Амган, О. Амоша, С. Аптекар, Д. Лук'яненко, О. Щербаков та шшь Цш-ний внесок у даний напрям зробили росшсью економюти I. Беляева, О. Вiханський, С. Губанов, Г. Клейнер, С. Ленський. У науко-вих працях цих авторiв розглянуто проблеми формував галузевих i мiжгалyзевих виробничих комплекшв, передумови пiдвищення ефективностi цих комплекшв у процесi !х розвитку. Серед праць зарyбiжних учених, присвячених штегрованим виробничим структурам, особливо видшяються роботи Р. Коуза, О. Вшьямсона, К.Р. Харрiген, Дж. Стiлгера, М. Аделмана, Ф.М. Шерера, Д. Росса, К. Лiyхто.
© Ю.О. Левшова, 2013
Слiд зазначити, що в наукових працях вiтчизняних учених-економю^в проблеми формування iнтегрованих виробничих стру-
ктур розглядаються переважно щодо умов ре^заци принципiв централiзованого планування та управлшня економiкою, зарубiж-них учених - в умовах iндустрiально розвинутих кра1н.
У той же час конкретш шляхи та iнструменти пiдвищення ефективност управлiння iнтегрованими компанiями в умовах рин-ково! економiки залишаються недостатньо дослщженою проблемою, вирiшення яко! становить безперечний iнтерес не тшьки з точки зору теори управлшня, а й iз точки зору практично! цшност для вiтчизняних компанш.
Метою дано! статтi е визначення сутностi та особливостей формування виробничого потенцiалу iнтегрованих промислових компанiй.
Мiжнародний досвiд свiдчить, що саме вертикальна штегра-цiя дозволяе з'еднати технолопчний цикл на окремих шдприемст-вах паливно-енергетичного комплексу: вiд видобутку сировини та його переробки до виробництва продукцп, пiдвищити !х конкурен-тоспроможнiсть на свiтових ринках. Завдяки технолопчнш верти-калi, що дозволяе будувати внутршш розрахунки за цiною, близь-кою до собiвартостi, вдаеться заощаджувати близько 40% витрат, порiвняно з виробниками, що працюють на зовшшнш сировинi.
«Вертикальна iнтеграцiя е комбшащею чiтко окреслених у технологiчному вщношенш виробництва, розподiлу, збуту та (або) шших економiчних процесiв у межах дiяльностi одше! фiрми» [1, с. 303]. При цьому можна видшити три основш складовi вертикально штегрованих компанiй:
компанп, зайнятi безпосередньо виробничою дiяльнiстю (видобутком, переробкою, збутом продукцп, а також виконанням геологорозвщувальних робгг);
сервiсна ланка (будiвельнi, консалтингов^ машинобудiвнi фiрми, матерiально-технiчне постачання тощо); фiнансова ланка.
До складу штегрованих промислових компанш входять структури, що забезпечують ус етапи виробничого циклу - вщ видобутку, транспортування та переробки сировини. Створення вертикально штегрованих промислових компанш, зосереджуе у сво1х структурних пiдроздiлах весь цикл основних процешв галузi. 1нтегрована виробнича компашя являе собою групу економiчно
самостшних шдприемств, взаемопов'язаних у виробничо-технолопчному та господарському вiдношеннi, якi ведуть спшьну економiчну дiяльнiсть на договiрних засадах на основi консолща-ци активiв, використання загальних ресурсiв сировини, палива, енерги, води, землi, робочо! сили, об'eктiв допомiжного господарс-тва та шфраструктури для досягнення спшьно! стратепчно! мети. Переваги створення штегрованих промислових компанiй: зниження питомих каштальних вкладень на одиницю виробничих потужностей за рахунок зменшення сумарних каштальних витрат на спорудження об'екпв допомiжного господарства, виробничо! та сощально! iнфраструктур загального призначення;
шдвищення ефективностi використання природних ресурсiв на основi бiльш повно! переробки ресуршв сировини, палива, води у взаемозалежних та взаемообумовлених виробництвах;
рацiональне використання трудових ресуршв шляхом створення достатньо! кiлькостi робочих мiсць i залучення працездатно-го населення в суспшьне виробництво;
скорочення експлуатацiйних витрат i часу на транспорту-вання сировини, матерiалiв, напiвпродуктiв при переходi вiд однiе! стадi! виробництва до шшо! за рахунок полiпшення використання виробничих потужностей i основних фондiв;
зниження пiдприемницького ризику за рахунок диверсифь кацi! виробничих процесiв та шдвищення гнучкост виробничо! структури компани;
пiдвищення якостi продукцi! за рахунок консолщаци кашта-лу в рамках компани та його використання для модершзаци заста-рiлих виробництв i впровадження нових технологiй.
Водночас вертикальна штегращя мае ряд негативних сторш: уповiльнення адаптацi! до нових технологш, за рахунок за-хисту сво!х iнвестицiй, збереження технологiй та виробничих потужностей, що застарши;
можливi обмеження щодо свободи вибору постачальниюв; проблеми балансування потужностей на кожному етат виробництва продукцi!.
Для запобшання цих негативним чинникам, формування штегровано! виробничо! структури паливно-енергетичного комплексу мае базуватися не лише на досягнутому рiвнi використання
ресуршв, а на потенцшних можливостях виробництва щодо вико-ристання ресуршв i досягнення синергетичного ефекту на кожному еташ ланцюгу цiнноcтeй. У найбшьш загальному виглядi потуж-нicть кожно! виробничо! одиницi визначае максимальну кшьюсть пpодyкцiï, що потeнцiйно може бути вироблена, або максимальна кшьюсть сировини, що потенцшно може бути перероблена за до-помогою даноï сукупност заcобiв пpацi на одиницю часу.
Бшьш повне визначення виpобничоï потужност iнтeгpованоï компанiï паливно-енергетичного комплексу можна подати через функщю виробничого потенщалу, як cyкyпнicть техшко-тeхнологiчних, оборотних, трудових можливостей пiдпpиемcтва, що забезпечують йому конкypeнтнi переваги на ринку.
У втизнянш наyковiй лiтepатypi одним з перших поняття виробничого потенщалу використовував О. Анчшкш, який вклю-чае в нього набip ресурав, що у пpоцeci виробництва набувають форми фактоpiв виробництва [2].
Ресурсний шдхщ до концeпцiï виробничого потенщалу дю-тав досить велике поширення серед доcлiдникiв. З одного боку, виробничий потeнцiал являе собою сукупшсть pecypciв без ураху-вання ix взаемозв'язкiв та yчаcтi у пpоцeci виробництва. Так, Л. Абалкш вважае, що потeнцiал е узагальненою характеристикою pecypciв [3].
З шшого боку, виробничий потeнцiал трактуеться як сукупшсть ресуршв, що здатш виробляти певну кiлькicть матepiальниx благ. Так, В. Свободш розглядае виробничий потенщал як «сукуп-нicть спшьно фyнкцiонyючиx pecypciв, що мають здатшсть виробляти певний обсяг продукцп» [4]. На думку Д. Шевченко, виробничий потенщал являе собою «сукупшсть виробничих ресуршв, з'ед-наних у пpоцeci виробництва, що володдать певними потeнцiйними можливостями у галyзi виробництва матepiальниx благ i послуг»
[5].
Поряд iз ресурсним пiдxодом до визначення cyтноcтi виробничого потенщалу в лiтepатypi зус^чаються й iншi його дефш> цп. Так, Ю. Донець вважае виробничий потенщал синошмом ви-pобничоï потужност концепцп та визначае його як «максимально можливий piчний, добовий, вартовий або вщнесений до iншоï ча-cовоï одиницi обсяг випуску продукцп» [6].
Виxодячи i3 циx концепцiй, виpобничий потенцiaл Mae включaти в себе виpобничi aпapaт i piвень теxнологiï, ^^одш pесypси тa мaтеpiaльно-сиpовинний бaлaнс, певну системy комуш-кaцiй, теxнiкy, оpгaнiзaцiю тa системy збеpiгaння, пеpеpобки тa пеpемiщення iнфоpмaцiï. Невiд'eмними склaдовими в^обничого потенцiaлy, нa нaшy думку, e тaкож нayково-теxнiчний потенцiaл i пpомислово-виpобничий пеpсонaл.
Пiд виpобничим потенцiaлом iнтегpовaноï компaнiï пaливно-енеpгетичного комплексу будемо pозyмiти сyкyпнiсть мaтеpiaль-ниx i немaтеpiaльниx pесypсiв, об'eднaниx у систему ддачими теx-нологiчними, виpобничими тa оpгaнiзaцiйними стpyктypaми й am-paтом yпpaвлiння, пpaцiвники якого володiють певною оpгaнiзa-цiйною кyльтypою, нaвичкaми тa компетенцiями до зaдоволення зaпитiв споживaчiв тa iнтеpесiв деpжaви i пapтнеpiв по бiзнесy. Елементи виpобничого потенцiaлy пеpебyвaють у тiснiй взaeмодiï, are певною мipою вони взaeмозaмiннi. Ще однa ознaкa в^обничо-го потенцiaлy - це його здaтнiсть до с^ий^^я як елементiв нов> raix досягнень НТП, пеpш 3a все теxнологiй.
Taким чином, виpобничий потенцiaл iнтегpовaноï ^омисло-во1' компaнiï e сукупшстю pесypсiв, якi пеpебyвaють у pозпо-pядженнi пiдпpиeмств, що вxодять до склaдy коpпоpaцiï. У тaкомy pa3i всi елементи виpобничого потенцiaлy слyжaть однiй спiльнiй метi - досягненню цiлей стpaтегiчного pозвиткy комтанп. Але сa-ме те, що мюце тa фyнкцiï кожного в^обничого пiдпpиeмствa, що вxодить до склaдy веpтикaльно iнтегpовaноï компaнiï, визнaчaють-ся вимогами, якi стaвлять до сукупносп елементiв у цiломy, i xa-paктеpизye його впоpядковaнiсть. З шшого боку, виконaння суку-пнiстю елеменлв зaгaльного для виpобничого потенцiaлy зaвдaння ознaчae, що вони взaeмопов'язaнi тa взaeмодiють мiж собою.
Цi вщмтгш pиси виpобничого потенцiaлy пiдпpиeмствa -^гогочен^, здaтнiсть до сaмовiдтвоpення тa особливостi як склa-дно1' економiчноï системи й визнaчaють його стpyктypy. Внyтpiшнi взaeмини мiж цими рутами пiдпpиeмств piзниx гaлyзей ^омис-ловосп, що вxодять до iнтегpовaноï компaнiï, a тaкож ïx взaeмодiï з шшими елементaми всеpединi сaмоï в^обничох' системи тa з об'eктaми, що пеpебyвaють зa ïï межaми, у сукупносп yтвоpюють основнi зовнiшнi тa внyтpiшнi взaeмозв'язки.
Зовшшш зв'язки визначають мicцe даноï виpобничоï системи в гоcподаpcтвi кpаïни та його спещатзащю в маcштабi краши й peгiонy. Як правило, зовшшш зв'язки бувають двоcтоpоннi: вiд економши кpаïни та iмпоpтy до вepтикальноï iнтeгpованоï компани та вiд iнтeгpованоï компани до eкономiки кpаïни та експорту. Пе-pшi вiдобpажають потребу економши в ресурсах або кiнцeвоï продукцп компани (проявляеться у виглядi попиту), склад i кшьюсть pecypciв (пpодyктiв), якi eкономiка може видшити данiй виробни-чiй систем (формуеться пpопозицiя пpодyктiв). Дpyгi мютять ш-фоpмацiю про ресурси та можливосп компани, пepeлiк pecypciв (продукпв) iншиx виробничих систем, якi необхщш для здшснен-ня дiяльноcтi компани.
Рiзноманiтнi cкладнi внyтpiшнi зв'язки, яю здiйcнюютьcя в рамках виpобничоï структури iнтeгpованоï компани паливно-енергетичного комплексу, можна роздшити на такi групи: виpобничо-eкономiчнi;
матepiально-тexнiчнi (поcтачальницько-збyтовi), якi охоп-люють сировину, паливо, допомiжнi матepiали, обладнання та го-тову продукщю;
зв'язки, зyмовлeнi тepитоpiальним розташуванням, тобто едшстю тpанcпоpтно-гeогpафiчного положення пiдпpиемcтв, i ви-никають при викоpиcтаннi piзними пiдпpиемcтвами одних i тих самих обслуговуючих пpиcтpоïв (електро-, газо-, водопостачання, транспорт тощо).
Найважливiшy роль у формуванш виpобничоï структури вертикально iнтeгpованоï компани паливно-енергетичного комплексу вщграють внyтpiшнi виpобничо-eкономiчнi зв'язки:
взаемодiя мiж пiдпpиемcтвами, якi беруть cпiльнy участь у виробницга одного готового продукту з piзниx видiв сировини, нашвфабрика^в i деталей (гоpизонтальнi зв'язки);
взаемодiя мiж пiдпpиемcтвами, якi поcлiдовно беруть участь у виробницга одного готового продукту на piзниx cтадiяx одного технолопчного процесу (вepтикальнi зв'язки);
комбшування - взаемодiя виробництв (або технолопчних пpоцeciв), при якiй з однiеï i тiеï ж сировини можна отримати од-ночасно piзнi продукти шляхом поcлiдовноï переробки виxiдноï сировини i комплексного його використання та утатзаци вiдxодiв.
Сукупшсть зовшшшх i внутрiшнiх зв'язюв виробничо! системи необхщно розглядати в розвитку. Причому розвиток мае за-безпечувати створення оптимальних пропорцiй у система Оптимальна пропорцiйнiсть мае юнувати як мiж основними структурними компонентами територiально-виробничих систем, так усередиш ïx.
Виробнича структура вертикально iнтегрованоï компанiï до-повнюеться виробничою шфраструктурою, яка являе собою сукупшсть iнженерно-теxнiчниx споруд, що включають будiвельну та енергетичну бази, транспорт, iнженернi комунiкацiï тощо. Розвиток ушх елементiв, що формують структуру iнтегрованоï компанiï у взаемних зв'язку та зумовленосп, мае бути пiдпорядкований единому критерда оптимальностi, предметом оптимального пла-нування та розвитку iнтегрованоï компани.
Загальну схему побудови ращонально1' виробничо1' структури на прикладi штегровано1' компанiï енергетично1' галузi Украши подано на рисунку.
У загальному виглядi процес формування виробничо1' структури iнтегрованоï компанiï мае мютити такi етапи:
встановлення оптимально!' кшькосп шдприемств-виробникiв, якi входять до iнтегрованоï компанiï, визначення ix потужностi та зiставлення iз заданим випуском продукци;
визначення просторового розташування в генеральному пла-нi компани;
формування системи транспортних, комушкацшних, шфор-мацiйниx та iншиx зв'язкiв усередиш компани;
побудова iнфраструктурноï пiдтримки виробничоï структури компани;
визначення ринкiв збуту продукци та формування зовнiшнix транспортних потоюв.
Найбiльш вiдповiдальним кроком процесу формування ви-робничоï структури е встановлення оптимального складу саме виробничих шдроздшв, яю визначають потенцшш можливостi компани щодо досягнення встановлених цшей розвитку. Все це й обу-мовлюе напрями подальшого наукового пошуку.
Продаж та постачання електроенергл та тепла
Продаж вугiлля
А А
Виробнича структура iнгегрованоí коммами
Генеращя електроенерги | Теплова генеращя
Альтернативна енерпя
Збагачення вугiлля
Видобуток вугхлля
Видобуток корисних копалин
Видобуток нафти та газу
4---1
Виробництво та ремонт обладнання Сощальна сфера
1нфраструктурна складова
-► - виробничо-економпчт зв'язки
--------► - матерiально-техыiчm зв'язки
Рисунок. Узагальнена схема виробничог структури ттегрованог компанИ паливно-енергетичного комплексу
Л1герагура
1. Портер М.Е. Стратепя конкуренци / М.Е. Портер; пер. з англ. - К.: Основи, 1997 - 390 с.
2. Анчишкин А.И. Вопросы планирования народного хозяйства / А.И. Анчишкин // Сборник статей МГУ. - 1983. - С. 72.
3. Абалкин Л.И. Диалектика социалистической экономики: мо-ногр. / Л.И. Абалкин. - М.: Экономика, 1981. - 384 с.
4. Свободны В.И. Анализ производственного предприятия. / В.И. Свободин. - М.: ЮНИТИ, 2007. - 598 с.
5. Шевченко Д.К. Проблемы эффективности использования экономического потенциала: моногр. / Д.К. Шевченко. - Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1984. - 155 с.
6. Донец Ю.Ю. Эффективность использования производственного потенциала: моногр. / Ю.Ю. Донец. - К.: Знание, 1998. - 123 с.
7. Ерохин Е.А. Современное понятие и виды интегрированных организационно-производственных структур [Электронный ресурс] / Е.А. Ерохин. - Режим доступа: http://ekportal.ru/ page-id-1515.html.
8. Стратепчне управлшня потенщалом шдприемства: моно-графiя / Б.Г. Шелегеда, Н.В. Касьянова, А.Я. Берсуцький. - До-нецьк: 1ЕП НАН Украши, 2006. - 219 с.
НадШшла доредакцП25.07.2013р.
И.Н. Майер
ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ МАШИНОСТРОИТЕЛЬНОЙ ОТРАСЛИ УКРАИНЫ
В настоящее время в Украине одной из ведущих отраслей является машиностроение, которое определяет уровень научно-технической политики страны, экономическую и военную безопасность государства. Одним из факторов развития машиностроительной отрасли выступает ее инвестиционное обеспечение. Одним из источников инвестиционного обеспечения отрасли выступает прибыль, полученная от реализации продукции машиностроения на мировых рынках, поэтому внешнеэкономическая деятельность (ВЭД) машиностроительных предприятий является одной из важнейших сфер их деятельности.
Теоретические и методологические вопросы развития внешнеэкономической деятельности являются предметом исследований отечественных и зарубежных ученых-экономистов: А.И. Амоши, А.И. Бутенко, И.О. Дергачевой, М.И. Долишнего, О.П. Зайцевой, Т.П. Карповой, Н.О. Кухарской, Ю.В. Макогона,
© И.Н. Майер, 2013