CC BY
9
Л.М. Рассуждай, к.е.н., О.П. Завгородня
ДЕЯК1 АСПЕКТИ КАПГГАЛ1ЗАЦП ТА ШТЕГРАЦП ВУГЛЕДОБУВНИХ
ШДПРИСМСТВ
Обтрунтовано тдходи до визначення каптал1зацИ тдприемств вугшьно'1 npoMu^oeocmi. Розглянуто вертикальну iнтегрcцiю nidnpueMcme паливно-енергетичного комплексу як напрям niдвuщення його каттатзаци.
Обоснованы подходы к определению капитализации предприятий угольной промышленности. Рассмотрена вертикальная интеграция предприятий топливно-энергетического комплекса в качестве направления повышения его капитализации.
The approaches to determination of capitalization at enterprises of the coal industry are well-grounded. A vertical integration of enterprises of the fuel and energy complex is considered as a way of increasing its capitalization.
© Л.М. Рассуждай, О.П. Завгородня, 2009
Сутшсть фiнансово-економiчних вщносин мiж суб'ектами господарювання з приводу розпод^, ощнки i напрямiв використання ними власного катталу визначае капiталiзацiя. На рiвнi промислових тдприемств, корпорацш капiталiзацiю прийнято визначати як процес прирощення власного катталу. Ввд ращонального оперування катталом та його зростання, тобто капiталiзацil, залежить ефективний розвиток тдприемства (компани), тому метою статтi е обгрунтування капiталiзацil вугледобувних пiдприемств i визначення ефективностi створення та функщонування енерговугiльних вертикально iнтегрованих компанiй.
Розгляду сутност капiталiзацil, визначенню li джерел присвячено пращ багатьох учених, у тому чи^ й украшських: Л.Г. Мельника, 1.А. Бланка, О.1. Барановського, Н.В. Шевченко, 1.П. Булеева, М.А. Козорiза та iн. З позицш системного пiдходу капiталiзацiя дослiджуеться за такими напрямами: як процес перетворення додатково! вартостi на капiтал суб'екив господарювання; як критерiй оцiнки ринково1 вартостi суб'ектiв господарювання; з позицш впливу рiвня капiталiзацil на розвиток суб'екив господарювання [2].
Такий пщхщ е обмеженим, оскiльки не враховуе збиткових тдприемств, до яких належить значна кiлькiсть пiдприемств вугшьно1 промисловоси. Проте збитковi вугледобувнi пiдприемства мають вартiсть або ресурси, використання яких мае забезпечити отримання додатково1 вартость У зв язку з цим дослщження капiталiзацil збиткових вугледобувних пiдприемств пов'язане з необхщшстю вивчення факторiв прничого виробництва, перспектив розвитку господарсько1 дiяльностi, а також визначення очiкуваних доходiв на тривалий перiод. За показником додатково1 вартостi можливо розглядати питання закриття шахт або !х подальшого функцiонування.
Кращi вугледобувнi пiдприемства (шахти «Красноармшська-Захщна №1», «Комсомолець Донбасу», компанп «Павлоградвугшля», «Краснодонвугшля» й iншi менш потужнi шахти) увiйшли до складу вертикально штегрованих компанiй, створюючи замкнутий цикл виробництва юнцево1 продукци: вугшля-кокс-метал та вугшля-електроенергiя. У цьому випадку слщ розглядати капiталiзацiю штегровано1 компанп, визначаючи ll як перетворення частини прибутку або всього прибутку на активи компани; як синошм ринково1 капiталiзацil, при якiй вартють компани визначаеться шляхом помноження ll акцiй i облiгацiй на !х ринкову вартiсть [3].
Трансформацiйнi ринковi перетворення, якi вiдбулися в економщ Укра1ни на початку 90-х роюв, призвели до руйнування сформованих протягом тривалого часу виробничих, мiжгалузевих i мiжтериторiальних зв'язкiв, роздрiбнення великих виробничих об'еднань, що в сукупностi спричинило дезiнтеграцiю виробництва. У той же час тдприемства у процес виробничо1, фшансово1 та комерцшно1 дiяльностi вимушет були взаемодiяти один з одним, з фшансовими установами, iншими шститущями ринково1 економiки.
Одним зi шляхiв блокування цих руйнiвних тенденцiй стало формування нових органiзацiйно-господарських структур, як об'еднали пiдприемства на iншому рiвнi
господарсько! взаемоди та вiдобразили взаeмовигiднiсть процеЫв промислово! та фшансово-промислово! штеграцп, включаючи створення мiжгалузевих об'еднань у вах галузях нащонально! економiки.
Ан^з лiтературних джерел [6-9] доводить, що у свiтовiй економiцi великi штегроваш компани виступають основою сучасного промислового виробництва. В енергетичному секторi таю структури займають провiднi позици, проте в Укра!ш створена i функщонуе лише одна вертикально iнтегрована компашя - Донбаська паливно-енергетична компанiя (ДПЕК). Це пов язано з цiлим комплексом проблем, яю iснують у даному секторi економiки, тобто значна кшьюсть вiтчизняних вугледобувних пiдприемств знаходиться у тривалш економiчнiй кризi, яку важко подолати через високу енерцiйнiсть, катталоемшсть та тривалi строки окупностi кошив на розширене вiдтворення. 1х виршення потребуе системного пiдходу, який передбачае залучення недержавних iнвестицiй у вугшьну галузь, удосконалення галузево! структури i менеджменту, здiйснення ефективно! державно! регуляторно! полiтики.
Задекларована стратегiя розвитку вугшьно! галузi до 2030 року вже в даний час не вщповщае дшсност та потребуе серйозного осмислення й оновлення. Держава як найбшьший власник у вугiльнiй галузi не мае комплексного стратепчного плану !! розвитку. Окрiм вiдсутностi сучасно! стратеги розвитку, виршенню проблем в енергетичному секторi перешкоджае вiдсутнiсть стiйких i передбачених умов i правил його функщонування, що обмежуе приплив приватного катталу. Аналiз роботи енергетичного сектору за останш роки показуе, що стримуючим чинником його розвитку е домiнуюче становище держави, яка не здатна виступити ефективним власником, що свщчить про низький рiвень ефективност управлiння активами. Ц проблеми можуть бути вирiшенi шляхом приватизацп тдприемств енергетичного сектору, створення iнтегрованих енерговугшьних компанiй.
Процесу штеграци мае передувати приватизацiя пiдприемств на основi вщповщно! програми, яка вiдображае державну пол^ику розвитку енергетично! галузi. Приватизацiя буде ефективною i виправданою в разi прив'язки !! до питань нащонально! безпеки, стратеги довгострокового розвитку галузi та створення стимулюючого законодавчого й регуляторного середовища. У цих умовах можливе утворення й ефективне функщонування штегрованих структур у формi вертикально штегрованих компанш, якi об'еднують пщприемства енергетики, вугшьно! промисловостi та шших сумiжних галузей. Можливiсть об'еднання вугледобувних, вуглепереробних пiдприемств й електростанцiй, яю працюють на вугiллi, е перспективним варiантом вертикально! штеграцп. Кiнцевою продукщею тако! вертикально штегровано! компани е електроенерпя, яка виступае лiквiдним товаром. Високий стутнь взаемозалежностi вугледобувного пщприемства й електростанци виявляеться в тому, що остання споживае значну частину продукци вугледобувного пiдприемства, а вугшьш шахти, у свою чергу, е не тшьки постачальником сировини, але й самi споживають електроенергiю. Таким чином, економiчнi iнтереси потенцiйних учасниюв iнтегрованого об'еднання перетинаються. У той же час накопичення й ефективне використання прибутку компани, у свою чергу, дозволить реалiзувати iнвестицiйнi проекти розвитку тдприемств, яю входять у !! структуру, збiльшити обсяги виробництва та пщвищити !! капiталiзацiю.
Проблемам, можливостям i доцiльностi створення штегрованих структур присвячено роботи зарубiжних i вiтчизняних учених: Ж. Тiроля, О. Вшьямсона, Ф. Шерера, Д. Роса, С. Авдашево!, В. Дементьева, М. Вороновицького, I. Акимово!, А. Козаченка, М. Чумаченка. Про важлившть вивчення проблем штеграци свiдчить вислiв Нобелiвського лауреата з економiки Р. Коуза, наведений у вщомш роботi «Природа фiрми», про те, що вертикальну iнтеграцiю можна вважати однiею з головних проблем теори промислово! оргашзаци [6, 92]. Вертикальну iнтеграцiю можна вивчати з позицп виробничого й оргашзацшного об'еднання; злиття i поглинання господарських структур; кооперацп; взаемоди тдприемств, пов'язаних загальною участю у виробницга, переробцi та продажу юнцево! продукци.
Разом iз тим залишаються невивченими питання, пов'язаш iз захистом штереав пiдприемств, що входять до штегровано! компанп. Ця проблема акцентуеться у зв'язку зi створенням в Укра!ш великих вертикально iнтегрованих компанiй, зокрема ДПЕК. Результати роботи штегровано! компани в щлому свiдчать про позитивну динамiку фiнансово-
економiчних показниюв. Проте детальний аналiз розкривае внутрiшнi проблеми, яких на перший погляд не видно, а саме: вщставання в обсягах видобутку, низький piBeHb полшшення стану гiрничих робщ недофiнансування вугiльного й енергетичного виробничих пiдроздiлiв, заборгованiсть по заробiтнiй плат у зв'язку з кредиторською заборговашстю енергетикам тощо [10]. Так, видобуток вугiлля за перше пiврiччя 2009 р. склав 8715,5 тис. т, що на 149,7 тис. т, або на 1,7%, менше порiвняно з вщповщним перюдом 2008 р. При цьому видобуток енергетичного вугшля знизився на 0,7%, кокЫвного вугшля - на 5,8% [11].
Метою створення штегровано! компани е забезпечення ïï ефективного функцiонування i розвитку, швидка адаптацiя до мiнливих умов ринкового середовища, набуття значних конкурентних переваг. При цьому необхiдно забезпечити баланс штереЫв пiдприемств, якi входять до складу iнтегрованоï компанiï. Для активiзацiï iнтеграцiйних процесiв в економщ краïни необхiдно:
розробити вiдповiдну законодавчу та нормативно-методичну базу; забезпечити консалтингову, а також суспiльну пiдтримку штеграцшних процесiв; удосконалити систему вiдносин «велию корпораци - держава», сутнiсть яких полягае у визначенш прiоритетних напрямiв розвитку матерiального виробництва, галузей економши i нацiонального господарства в цшому;
сприяти стратегiчному партнерству держави i корпорацш, що потребуе розвитку корпоративного сектору, розробки шструменив i механiзмiв державного регулювання дiяльностi цих структур, а також залучення великих штегрованих компанш до розробки програмних i прогнозних документiв загальнодержавного i регюнального рiвнiв, тобто до розробки методологи та принцитв iндикативного i стратепчного планування;
удосконалити форми, методи i технологи управлшня в iнтегрованих компашях, включаючи ïx широкий спектр - вщ «жорстких» типу холдингових i концернових утворень до «м'яких» консорцiумiв, стратегiчниx альянсiв, договiрниx груп;
полшшити управлiнськi взаемодiï мiж господарюючими суб'ектами, яю входять до складу iнтегрованоï компанiï з приводу гармонiзацiï штереав, досягнення загальних цiлей i забезпечення синергетичного ефекту вiд спiльноï дiяльностi;
забезпечити ефективне функцiонування управляючоï компани, взаемодш менеджменту основноï компанiï i дочiрнix фiрм, постачальникiв i споживачiв продукци, великих акцiонерiв i вищого менеджменту тощо.
В економiчнiй наущ iснують декiлька напрямiв розвитку теори штеграци, яю обгрунтовують пiдxоди до аналiзу iнтеграцiйниx процесiв:
неокласична теорiя визначае можливiсть синергетичного ефекту i створення бар'ерiв входу потенцiйниx конкуренив;
iнституцiйна теорiя розглядае вертикальну штеграцш з позицiй мiнiмiзацiï трансакцiйниx витрат, проблем управлшня поведшкою виконавця i впливу на них розподшу прав власностц
виробничо-галузевий пiдxiд визначае штеграцш як шструмент органiзацiï прибуткового бiзнесу;
теорiя динамiчниx порiвняльниx переваг розглядае штеграцш з позицш адаптацiï до життевих ци^в продуктiв i технологш;
теорiя корпоративних фiнансiв аналiзуе вплив iнтеграцiï на ефективнiсть фiнансовиx потоюв i ринкову оцiнку компанп.
Аналiз економiчноï лiтератури i досвiд функщонування втизняних iнтегрованиx компанiй дозволяе зробити висновок, що сьогодш немае цiлiсноï теорiï i методологiï визначення ефективност ïx створення i функцiонування. Проте теорiя iнтеграцiï дае такi напрями для обгрунтування цього процесу:
виявляти якi конкурентнi переваги виступають як цiльовi завдання формування iнтегрованоï структури;
визначати частку продаж1в продукцiï на товарних ринках, причому до i тсля створення iнтегрованоï структури;
детально дослщжувати взаемодш технологiчних ланцюжкiв з метою виявлення в кожному ланцюжку як найбiльш, так i найменш цiнних компонентiв;
зiставляти показники дiяльностi аналiзованоl компани з iншими компашями, присутнiми на ринку, для визначення ефективност функцiонування;
оцiнювати ефективнiсть функцюнування штегровано! компани з позици скорочення трансакцiйних витрат;
визначати ефективнiсть взаемоди менеджерiв i акцiонерiв.
Джерелами капiталiзацп пiдприемств е власнi нагромадження, позики банюв, бюджетне фiнансування та ш. Досвiд роботи пiдприемств вугшьно! галузi в останне десятирiччя свiдчить про необхщшсть кардинальних змiн у менеджмент й насамперед в управлiннi фшансами. Використання власного i залученого катталу для забезпечення функцiонування пiдприемств е характерною ознакою для кра!н iз ринковою економiкою. Вiд розподiлу i визначення напрямiв використання капiталу залежить ефективне функцiонування як пiдприемства, так i штегровано! компани, пiдвищення 1х каmталiзацп.
Л1тература
1. Шевченко Н.В. Особливост дослiдження сутностi каmталiзацп промислових пiдприемств / Н.В. Шевченко // Репональна економiка. - 2008. - № 3. - С. 175-181.
2. Козорiз М.А. Роль i функци каmталiзацil в забезпеченнi економiчного розвитку суб'екив господарювання / М.А. Козорiз // Репональна економжа. - 2007. - № 2. - С. 42-48.
3. Булеев И.П. Некоторые вопросы капитализации экономики предприятий /И.П. Булеев // Розвиток нацюнально! промисловост у сучасному контекста прюритети, проблеми, регулювання: тези доп. i повiдом. мiжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 19-20 жовт. 2009 р.): В 2 т. Т.1 / НАН Украши. 1н-т економiки пром-сть - Донецьк, 2009. - С. 188-191.
4. Шевченко Н.В. Роль i функци каmталiзацп в забезпеченш ефективного розвитку промислових пiдприемств / Н.В. Шевченко // Формування ринкових вщносин в Укра1ш. - 2008. - № 1(80). - С. 101-105.
5. Шейдин З.М. Особенности оценки имущества угледобывающих предприятий / З.М. Шейдин, Н.А. Жердева // Бюллетень «О приватизации». - 2004. - № 7. - С. 22-24.
6. Бутыркин А.Я. Вертикальная интеграция и вертикальные ограничения в промышленности / А.Я. Бутыркин. - М.: Едиториал УРСС, 2003. - 200 с.
7. Винслав Ю. Развитие интегрированных корпоративных структур в России / Ю. Винслав, В. Дементьев, А. Мелентьев, Ю. Якутин // Российский экономический журнал. -1998. -№ 11-12. - С. 27-41.
8. Авдашева С. Акционерный и неимущественные механизмы интеграции в российских бизнес-группах / С. Авдашева, В. Дементьев // Российский экономический журнал. - 2000. -№ 1. - С. 13-27.
9. Якутин Ю. Концептуальные подходы к оценке эффективности корпоративной интеграции / Ю. Якутин // Российский экономический журнал. - 1998. - № 5. - С. 71-81.
10. Сколько заработала «Донбасская топливно-энергетическая компания» на объединении активов // Инвестгазета. - 2007. - № 45. - С. 44-45.
11. ДТЭК подвела итоги производственной деятельности в I полугодии 2009 года [Электронный ресурс]. - Режим доступа: // dtek.com/press/news.
НадШшла до редакцИ 21.12.2009 р.
