CC BY
72
роботу з персоналом на рш та проводять оцшку ступеня забезпеченостi тру-довими ресурсами. Тридцять п'ять вщсотюв респондентiв проводять на сво!х тдприемствах роботу з пiдготовки i шдвищення квалiфiкацп кадрiв, а оцiнку стратепчного потенцiалу шдприемства персоналу керiвники не проводять взагалi [2, с. 36].
Безумовно, персонал шдприемства мае володгти певною квалiфiка-щею та професшними здiбностями, але до стратега висуваються ще й окремi, додатковi вимоги: вш повинен не тiльки вмгти абстрактно i стратегiчно мис-лити, доступно подавати свою щею шдлеглим працiвникам в усiх нюансах, а й вщзначатися культурою мислення взагалi та рефлекторного мислення зок-рема.
Отже, стратепчне управлiння пiдприемством е надзвичайно ефектив-ною методикою управлiння дiяльнiстю пiдприемства. Звичайно ж, в Укра1ш е великi перешкоди щодо його втшення у життя, що, на нашу думку, пов'язано з низькою популяризацiею ще! специфiчноl функцп бiзнесу. База для впро-вадження цього рiзновиду управлiння господарською дiяльнiстю е, водночас украшсью пiдприемства можуть заручитися уже набутим досвщом шд-приемств економiчно розвинених держав, таких як США, Япошя та iн.
Зважаючи на те, що пiдприемства часто мають проблеми з адаптуван-ням до змшних умов зовнiшнього середовища необхiдно якнайшвидше зап-ровадити систему стратепчного управлшня, що не тшьки допоможе у розв,язаннi окремо! проблеми, а й посприяе шдвищенню ефективност його господарсько! дiяльностi.
Л1тература
1. Баранцева С. Стратегия управлшня прибутком як регулятор д1яльносп тд-приемства// Торпвля 1 ринок Укра1ни. - 2002, вип. 14, т. 2. - С. 80-84.
2. Воробйова О. Проблеми стратепчного потенщалу персоналу торговельних пщ-приемств// Торпвля 1 ринок Украши. - 1999, вип. 8, т. 2. - С. 33-39.
3. 1гнатьева 1.А. Методолопчш аспекти управлшня стратепчним потенщалом шдприемства// Проблеми науки. - 2005, № 1. - С. 8-12.
4. Колпаков В., Анисимов О. Стратегия развития: факторы, достижения и поражения// Персонал. - 2004, № 2. - С. 66-70.
5. М1зюк Б.М. Особливосп стратепчного управлшня пщприемством// Фшанси Украши. - 2002, № 12. - С. 31-36. _
УДК 334.78 Астрант Н.Й. Олекав1 - Львiвськuй НУ м. 1вана Франка
РОЛЬ ТА М1СЦЕ ПРОМИСЛОВО-Ф1НАНСОВИХ ОБ'СДНАНЬ В РИНКОВ1Й ЕКОНОМ1Ц1 УКРА1НИ ТА ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д
Розглядаеться економ1чна природа штеграцп промислового та фшансового ка-ттал1в у ринкових умовах, подано характеристики основних оргашзацшних форм штегрованих структур, визначено 1х основш цш та завдання.
1 Наук. кер1вник: доц. В.Н. Коваленко, канд. екон. наук - ЛНУ 1м. I. Франка
Doctorate N. Yo. Oleksiv - L 'viv NU named after Ivan Franko
The role and place of industrial and financial groups in Ukrainian market
economy and international experience
The author dwells on the economic nature of integration of the financial and industrial capitals in market condition, outlined their main task and aims in Ukraine.
Украша офщшно визнана крашою з ринковою економжою - це iмiдж для краши i прагматична вигода для виробниюв, як торгують з крашами Свросоюзу, це також позитивний сигнал для швестора. Проте ринкова еконо-мжа - це не тшьки ринкова щна та ринкова конкуренщя, це також потужна ринкова шфраструктура.
З розвитком ринкових вiдносин в Укршт розвиваються i форми шд-приемницько! дiяльностi. Для того щоб успiшно працювати в умовах ринко-во! конкуренци та реалiзовувати значш фiнансово-промисловi проекти шд-приемствам уже недостатньо функцюнування в рамках окремих розрiзнених господарських товариств, i тому вони прагнуть об'еднуватись у групи шд-приемств за галузевим, територiальним чи iншим принципом. Такi об'еднан-ня пiдприемств у цивiльному правi називають господарськими об'еднаннями. Чинне законодавство Укра!ни видiляе чотири основних види об'еднань шд-приемств, до яких належать асощацй, корпораци, консорцiуми i концерни.
За останнi десятирiччя в процес еволюци та iнтенсивного розвитку зарубiжнi економiчнi системи нагромадили багато рiзноманiтних прикладiв концентраци капiталу шляхом об'еднання капiталу та виробництва, який вторично вiдбувався - вщ простого до бiльш складного: вщ розрiзнених, авто-номних, дрiбних форм до об'еднання, взаемопроникнення i зрощування у ве-личезнi органiзацiйнi об'еднання. Саме такою е звичайна лопка формування фшансового капiталу та його об'еднання з промисловим у межах единих ор-гашзацшних утворень за класичними канонами ринково! економiки. Причо-му iсторично виробничий капiтал забезпечив самостшно процес видiлення зi свого складу нових форм кашталу, спочатку торговельного, а згодом - i грошового, який з часом перетворився на фшансовий. Згадаш окремi самостiйнi форми капiталу на початковому еташ свого розвитку тiльки взаемодiяли мiж собою, а потiм розпочався процес !х взаемопроникнення та поеднання, що призвело до появи промислово-фшансових об'еднань (ПФО) як органiза-цшно! форми взаемодil виробничого та фшансового капiталiв.
Отже, капiтал подiлявся на види, вщмежовувався один вiд одного -промисловий, фшансовий, аграрний, але в рамках галузевого капiталу про-довжувався процес концентрацil з тим, щоб з часом за певних умов призвести до об'еднання рiзних видiв кашталу.
На сучасному еташ економiчного розвитку, коли ведеться штенсив-ний пошук засобiв подолання кризових явищ, взаемодiя фiнансово-кредитних органiзацiй i промислових пiдприемств може вiдiграти виняткову роль у фор-муваннi стратеги використання обмежених фшансових ресурсiв, зниження !х дефiцитностi, пiдвищення ефективностi використання.
Об'еднання кредитних установ Ï3 промисловими шдприемствами в ринкових умовах мае здшснюватися на таких принципах:
• добров1льтсть i платтсть входження i можливють виходу при вщшкодуван-m упущено: об'еднанням вигоди;
• вiдкритiсть для прийому нових членiв, якщо 1хне включення створить синер-гетичний ефект;
• добров1льтсть делегування частини управлшських функцiй центрально: компанй' холдингу;
• збереження автономност кожного з члетв об'еднання;
• обов'язковiсть проведення едино1 стратегiчноï полiтики;
• прiоритетна орiентацiя банку альянсу на обслуговування тдприемств ПФО.
Окр1м зазначених принцишв, ПФО можуть бути побудоваш i за галу-зевим принципом, тобто об'еднувати шдприемства однiеï галузь Такий шдхщ виправданий за умови взаемопов'язаностi та однорщност технологiчних про-цесiв тдприемств, що об'еднуються, близькостi профiлю ïхнього виробниц-тва, що дае змогу швидко сконцентрувати кошти та потужност на найвипд-нiшiй промисловiй продукци, яка користуеться попитом на внутршньому та свiтових ринках, i в результат посилити ринковi позици.
Однак, бшьшими перевагами характеризуються ПФО, побудоваш за мiжгалузевим принципом. Формування мiжгалузевих ПФО, якi об'еднують добувнi, переробш пiдприемства та пiдприемства iнфраструктури, а також фiнансовi iнститути i проводять скоординовану полiтику на мiжгалузевому рiвнi, сприятимуть здешевленню кiнцевоï продукци, розширенню ринкiв збу-ту, стабiлiзацiï виробничих процеЫв.
Варто зазначити, що ПФО за кордоном, особливо у США та крашах Свропи часто не мають жодних чiтко окреслених оргашзацшних меж, обов'язкових форм та державно1' реестраци. Певна обмежувальна державна регламентащя iснуе для нацiональних холдингових компанш (наприклад, 1та-лiя), вiдсутня стандартизащя принципiв, за якими виникають ПФО як у галузi спецiалiзацiï, так i у виробничш та географiчнiй диверсифiкацiï. Унаслiдок чого iснують багатогалузев^ спецiалiзованi за деякими галузями, регюнальш, нацiональнi та багатонацiональнi ПФО. Головним чинником 1'хнього функщ-онування е можливють одержати додаткову вигоду вщ консолiдацiï капiталiв та розширення сфери 1'хнього впливу. Для таких ПФО характерною особли-вiстю е вщсутшсть будь-якоï формально закрiпленоï органiзацiйноï структу-ри. Такими е, наприклад, створеш на основi горизонтальноï мiжгалузевоï ш-теграцiï найбiльших банкiв i промислових концершв у Нiмеччинi: група на чолi з "Deutsche Bank ", ядром якоï е концерни " Siemens", "Bosch", " DaimlerBenz"," Tissen", а також група, очолювана " Dresdner Bank", до складу яко! входять концерни " Hehst" "Krupp", " Grundig" [1].
Частка мiжгалузевих об'еднань в Украïнi становить 20 %, а внутрша-лузевих - 80 %, а у високорозвинутих крашах таке сшввщношення: 70 % -мiжгалузевих, та 30 % - внутршалузевих, як являють собою замкнений на-уково-технологiчний ланцюг iз проведення фундаментальних i прикладних наукових дослщжень, проектування, розроблення й виробництва певноï про-дукцiï (наприклад: металургшна та хiмiчна галузi).
Як свщчить свiтовий досвiд, ПФО функцiонують досить усшшно в умовах ринкових вщносин, а чим значимiше для економжи краши виробниц-тво, тим бшьш життево необхiдним е утворення навколо нього конгломерату з фшансових i комерцiйних структур. За даними ООН, близько 40 найбiльших фiнансово-промислових об'еднань контролюють половину промислового ви-робництва i зовнiшньоторговельних операцiй у свiтi. У захiдних крашах значнi за обсягом швестицшш проекти реалiзуються переважно через ПФО [2].
В розвинутих крашах таю структури займають головш позицп в бшь-шост галузей економiки. Так основу економши Япони становлять шiсть про-вщних фiнансово-промислових груп - "Мщубш", "МщуГ, мСутiмотом, "Сан-ва", "Фуе", "Дай-гте-канге". Пiдприемства, якi входять в !х склад, забезпечу-ють бiльше половини загальних продаж в рядi важливших галузей промис-ловостi. Торговi фiрми, якi входять у склад цих груп, здшснюють бiльше половини експортно^мпортних операцiй, а !х доля в iмпортi окремих, в основному наукомютких товарiв, досягае 90 %. Комерцшш i трастовi банки цих груп контролюють близько 40 % загального кашталу банкiв, страховим ком-панiям належить 53-57 % всього страхового кашталу.
Найбiльшими з швденнокорейських фiнансово промислових груп е та-кi всесвiтньо вiдомi фiрми, як "Самсунг", "Деу", "Хенуе", "ЬО". Починаючи з 1975 р. швденнокорейський уряд на базi найбiльших ПФО створив 13 ушвер-сальних торгових компанш. Цi компанil стали важлившими експортерами продукцil пiдприемницького капiталу, а !х вплив на економiчний розвиток Пiвденноl Коре1, на динамiку И зовнiшньоекономiчних зв,язкiв значно збiль-шився в серединi 80-х рр. Вже тодi 11 провiдних пiвденнокорейських корпо-рацiй володiли приблизно 40 % статутного кашталу п'яти найбiльших банюв краА'ни. Подiбну ситуацiю можливо спостершати i в економiцi iнших краш -США, Нiмеччинi, Iталil, Франци.
Як свiдчить свiтовий досвiд, джерело стратепчних переваг для учас-ниюв об'еднань - це конкурентнi переваги, значною мiрою в сферi техноло-гiчного розвитку, забезпечення ресурсами.
Трансформащя економiчноl системи до ринково1 моделi господарю-вання зумовила появу нових оргашзацшних форм функцiонування виробниц-тва та принципово нових для украшсько1 економжи механiзмiв взаемодil промислових шдприемств та фiнансових установ. Процес структурних перетво-рень економiки пов'язаний з формуванням багатогалузевих компанiй, асощ-ацiй, холдингiв, фiнансово-промислових груп, концершв, корпорацiй, синди-катiв тощо.
Вщповщно до Закону Укра1ни " Про шдприемства в Укра1ш " [3] кор-порацiею визнано "договiрне об'еднання, створене на основi поеднання ви-робничих, наукових i комерцiйних штереЫв, з делегуванням окремих повно-важень централiзованого регулювання дiяльностi кожного з учасниюв".
Перехiдною структурою вiд корпоративного до групового бiзнесу до-цшьно насамперед назвати концерн, який уже повною мiрою е iнтегрованою структурою, об'еднанням шдприемств, що мають обмежену самостшшсть, едине ядро власнос^ та контрольний орган. Термшом концерн часто позна-
чають промисловi корпораци, наявнiсть у яких кредитно-фшансових установ досить поширена, хоча вони вщшрають пiдпорядковану роль. На сучасному еташ розвитку економiчних вщносин концерни здiйснюють значний вплив i на розвиток економiки високорозвинутих краш Швтчно1 Америки i Захщно1 Свропи. Пiд словом "концерн" тут розумшть об'еднання групи пiдприемств (дочiрнiх фiрм) навколо одного пiдприемства (материнсько1 компанп), яка володiе контрольним пакетом акцш цих пiдприемств.
Одним з видiв договiрного об'еднання е асоцiацiя. Вона створюеться учасниками з метою координаци !х дiяльностi, тобто узгодження дiй стосов-но визначення цiн, освоення ринюв збуту, захисту iнтересiв сво1х членiв то-що. Координацiя не вимагае центрашзаци управлiння пiдприемствами - членами асощаци. Саме тому правлшня асощаци не мае права втручатись у ви-робничу та комерцшну дiяльнiсть сво1х членiв. Асощащя являе собою "м'я-ку" форму центрашзаци зусиль И учасникiв, для не1 характернi: менша цен-трашзащя управлiнських зв'язкiв порiвняно з шшими видами об'еднань; мож-ливiсть одночасно бути членом юлькох асоцiацiй.
Холдинговi компани - юридичнi особи, яю е власниками iнших юри-дичних оЫб або здiйснюють контроль над такими юридичними особами як пов'язаш особи. Особливе мюце серед штегрованих корпоративних структур належить синдикату, що зумовлено привабливютю цiлей його створення в умовах загострення конкуренци. Синдикат - це об'еднання, що централiзуе структуру просування товару та послуг на ринки, управлшня збутом, марке-тинговi плани в бiзнес-плануваннi. 1ншою формою великих утворень е картель. Це об'еднання незалежних суб'еклв господарювання, що передбачае ко-ординацш маркетингово1 дiяльностi його учасникiв на договiрнiй основi.
Власне, з метою запобшання монопольному становищу на ринку таких форм об'еднань, як синдикат, картель, трест, в украшському законодав-ствi вони навiть не згадуються. Консорщум, навпаки, е досить поширеною формою корпоративних структур, в украшському законодавствi " консорцi-ум - це тимчасове статутне об'еднання промислового та банювського кашта-лiв для досягнення спiльноl мети ".
Злиття банк1в i промислових шдприемств здшснюеться найрiзноманiт-нiшими способами i не мае закiнчених форм. Пщ впливом концентрацil промислового та банювського капiталiв, зсувiв у сшввщношенш сил окремих мо-нополiй i держави вiдбуваеться розвиток старих та поява нових форм об'еднання банювських i промислових монополiй. Особливого значення набувають !х довгостроковi взаемовщносини. Органiзацiйним оформленням таких вiдносин в усьому свт стали промислово-фiнансовi групи (ПФГ), яю покликанi забез-печити процес штеграцй промислового та банювського капiталiв. Таким чином, ПФГ на основi розроблених стратегiй мають змогу здшснювати нагро-мадження власного й залучення зовнiшнього капiталу для реалiзацil довгос-трокових та широкомасштабних iнвестицiйних проектiв i програм.
Використання ПФО як форми сшвробгтництва фшансових i промислових установ дае змогу:
• ввдновити роз1рван1 технолопчт зв'язки в промисловост1;
• створити фшансовий мехатзм для розвитку виробництва;
• збшьшити стшшсть як промислових тдприемств, так i банкiвськоï коалщи;
• п1двищити конкурентосироможтсть продукцiï, що випускаеться;
• проводити шновацшну дiяльнiсть, нов^т науков1 розроблення, впроваджен-ня яких тдвищить яшсть вихщного продукту;
• акумулювати одержат ф1нансов1 ресурси тшьки в банку ПФО, запобкши ххньому розпиленню по 1нших кредитних установах, що дасть змогу оргат-зувати ххню роботу винятково в штересах цшьових програм;
• ус1м членам ПФО, включаючи банки, одержувати додатковий прибуток ввд реалiзацiï продукци;
• використовувати мехатзм внутрштх цш i тим самим уникати багаторазово-го оподаткування;
• мати консолвдований баланс, що при такому об'еднант може досягти знач-них розм1р1в, що в багато раз1в полегшить як одержання шоземних швести-цш, так i великих кредипв;
• зменшити трансакцшт, технолопчт й шформацшт витрати;
• виступати на ринку в двох ролях - як самостшна компатя i як ПФО, що дасть додатков1 можливост! для одержання замовлень i реалiзацiï продукци;
• використовувати штегральний iмiдж процвгаючих компанiй для одержання додатковох переваги не тшьки на вiтчизняному, але i на свiтовому ринку.
Промислово-фшансова iнтеграцiя сприяе встановленню стiйких коопе-рацiйних зв'язкiв мiж пiдприемствами. Внаслщок вдосконалення економiчного механiзму ПФО стало можливим зменшити потреби в обйових коштах пiд-приемств (шляхом створення вексельного центру всерединi групи), знизити собiвартiсть i цiни на продукцш на внутрiшньому ринку, сконцентрувати тим-часово вiльнi кошти з метою лжвщаци неплатежiв i запуску швидкодоступних проектiв, залучити iнвестицiï за рахунок власних кош^в учасникiв, емiсiï цш-них паперiв, кредитних ресурсiв i кош^в державноï пiдтримки.
Особливе значення державна шдтримка матиме для створення ПФО у регюнах з метою штенсифжаци розвитку економiки на мюцях. У цьому iс-тотну роль мають вадграти мiсцевi органи самоврядування, яю можуть вiд-працювати додатковi заходи щодо пiдтримки учасникiв ПФО, зокрема: на-дання податкових кредш!в з метою реiнвестування в межах ПФО; пiльговi умови оренди або передача на умовах безоплатнос^ в тимчасове користуван-ня майна, яке перебувае у комунальнш власностi.
Сьогодш вже можливо визначити прiоритетнi сфери, яю мають необ-хiднi передумови створення ПФО, мова йде про енергетичну, авiацiйну, мета-лургiйну, хiмiчну, видобувну промисловiсть. У зв'язку з цим у перспективi потрiбно поглибити науковi дослiдження щодо вирiшення ряду проблем:
• стратеги формування нащотльно: активно: зовнiшньоï полiтики;
• визначити прюритетт напрями структурування ряду тдприемств з метою перетворення ïх у потужт промислово-фiнансовi об'еднання, якi матимуть змогу конкурувати з мiжнародними аналогами.
Украт потрiбнi мiцнi ПФО, (причому у вЫх галузях економiки: ство-ренi в ходi земельних реформ велию пiдприемства стали одним з основних чинниюв зростання в аграрному секторi Украïни; практикою зумовлена необ-хiднiсть виникнення ПФО в шахтно-транспортно-енергетичнш сферi, мета-
лурги, машинобудуваннi, обороннiй та хiмiчнiй промисловостi), якi б розви-валися не на тшьовш, а на узаконены економiчнiй основi, i ми тшьки виг-раемо, вiд того, що створимо вщповщт умови для !х утвердження.
Л1тература
1. Исаев И. Стратегия развития финансового-промышленных групп. - 1995. - 246 с.
2. Економпка та оргашзащя д1яльност1 об'еднань шдприемств: Навч. поабник/ Пщ заг. ред. Л.М. Чепурди. - К.: ВД "Професюнал", 2005. - 464 с.
3. Закон УкраТни "Про промислово-фшансов1 групи в Украiнiм вщ 21.11.95 № 437/95-ВР.
УДК 336.71 Магктр Е. Смик - Вища школа господарча в Перемишлi,
Польща
ВИКОРИСТАННЯ ФАКТОРИНГУ У Ф1НАНСУВАНН1 ЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Розглянуто економ1чну cyTHicTb i види факторингу. Проаналiзовано переваги фiнансyвання господарсько'1 дiяльностi на засадах факторингу nopiB^HO 3i застосу-ванням банкiвських кpедитiв. Встановлено чинники, що впливають на piшення про доцшьшсть використання факторингу.
Ключов1 слова: факторинг, фшансування, кредит, банк, оплата.
Master's Degree E. Smyk - High school economic in Peremyshl, Poland Use of factoring in the financing of economic activities
The economic essence and kinds of factoring are considered. The advantages of factoring-based financing of economic activities over bank drawing up are analyzed. The factors influencing the decision on expediency of factoring use are established.
Keywords: factoring, financing, credit, bank, payment.
Поряд 3i змшою економ1чного устрою в постсощалютичних крашах i динам1чним розвитком торговельних вщносин, важливого значения в еконо-м1чному житт почав набувати обш кредитами.
Значну роль в економ1чному обшу мають кредити, яю надаються у сфер1 продажу товар1в i послуг. З кожним кредитуванням, особливо з кредитами, яю утворилися в екoнoмiчнoмy обшу, пов'язаний певний ризик. Його можна подшити на ризик, що виникае з юридичного боку (пов'язаний з фор-мулюванням зобов'язань, процедурою 1х виконання, вимогами i т.п.), та еко-нoмiчний ризик. Можемо видшити 3 види екoнoмiчнoгo ризику: макроеконо-мiчний (екoнoмiчна ситуащя в кра1ш, piвень шфляци, piвень вiдсoткiв, кон'юнктура); мiкpoекoнoмiчний (ситyацiя в данш екoнoмiчнiй сфеpi, шдга-луз^ мiкpopегioнi); внyтpiшньoекoнoмiчний (ситyацiя у самш фipмi, 11 вiднo-сини з партнерами).
На пеpшi два види екoнoмiчнoгo ризику шдприемство мае мшмаль-ний вплив, в той час, як piвень внyтpiшньoекoнoмiчнoгo ризику залежить значною мipoю вщ самого пiдпpиемства i його контрагенпв. З контрагентами пов'язана основна небезпека, що вони не виконають сво1х зобов'язань, зокре-ма не заплатять за отримаш товари або послуги. Шдприемство повинно, зви-
