CC BY
25
14. Шинкоренко Т.П. Структурш змiни в економщ Украши: порiвняння i3 загальносв> товими тенденщями / Т.П. Шинкоренко // Економжа i прогнозування : наук.-аналгг. журнал. -2006. - № 1. - С. 77-92.
Башнянин Г.И., Свинцов О.М., Скирка Н.Я., Гаврилко П.П., Потын-ский М.Л. Эффективность структурных сдвигов в национальной экономике Украины
Исследованы особенности структурных сдвигов в экономике страны. Проведен статистический анализ валового выпуска украинской экономики. Определены основные направления структурных изменений, которые необходимы для достижения экономического роста страны.
Ключевые слова: структурные пропорции, структурные трансформации, валовой выпуск, национальная экономика.
Bashnyanyn G.I., Svincov O.M., SkirkaN.Ya., Gavrilko P.P., Potynskyy M.L. The efficiency of structural transformations of economy of Ukraine
The features of structural changes in the economy of country are explored in the article. The statistical analysis of total output structure is carried out in the article. Main changes in structure of economy which must be eliminated in order to achieve economic growth of country are defined.
Keywords: structural proportions, structural transformations, total output, national economy.
УДК 336.71 Проф. О.Д. Вовчак, д-р екон. наук; астр. В.1. Рудевська -
Утверситет бантвськог страви Национального банку Украши, м. Кшв
ПЕРЕДУМОВИ ТА ТЕНДЕНЦН РОЗВИТКУ ПРОЦЕС1В КОНСОЛ1ДАЦН У БАНК1ВСЬК1Й СФЕР1
Дослщжено основш тенденци консолщаци банюв в Укра1ш на сучасному еташ, вплив фшансово! кризи на специфжу здшснення процешв злиття та поглинання в бангавському секторi Украши з урахуванням свгтових тенденцш та перспективи консолщаци банювського кашталу на еташ посткризового вщновлення економжи.
Ключовг слова: консолщащя, злиття, поглинання, фшансова криза, бангавсью об'еднання, форми консолщаци, корпоративна реструктуризащя.
Постановка проблеми. Криза фшансового сектору Украши поставила перед банювськими регулюючими органами важлив1 завдання: змщнення вггчизняних банюв та забезпечення виконання покладених на них функцш на основ! зростання р1вня концентрацп банювського кашталу, вщновлення довь ри до банювсько! системи з боку населення, ктенпв та швестор1в; шдвищен-ня швестицшно! привабливосп банювського сектору загалом. Ц проблеми можна виршити шляхом консолщаци банюв.
У св1товш банювсьюй практищ злиття 1 поглинання широко викорис-товуються як методи вщбору найбшьш ефективних 1 пристосованих до кон-курентних умов банюв. Багато нацюнальних 1 м1жнародних банюв виникли внаслщок численних злитпв 1 поглинань з конкуруючими установами. Бан-ювський сектор Укра1ни ниш сто!ть перед необхщнютю масштабних проце-ив консолщаци й укрупнення дточих банюв.
Дослщження проблем концентрацп 1 консолщаци банювського кашталу, вартост банювсько! компани, оцшки ефективност результапв злиття 1 поглинання достатньо широко висв1тлеш в роботах в1тчизняних науковщв:
З. Васильченко, О. Вовчак, В. Грушка, С. 1щенко, Л. Кузнецово!, О. Лавру-шина, Ю. Лшевича, I. Лютого, В. Мщенка, А. Мороза, С. Науменково!, Л. Примостки, Н. Шелудько та iн. У свiтовiй економiчнiй лiтературi iснують теорп, що мають на метi пояснити причини i мотивування банкiвського злит-тя i поглинання.
Однак, невирiшеними залишаються конкретш науково-прикладнi та практичнi завдання щодо необхiдностi й наслiдкiв консолщацп, порядку злиття та приеднання банюв, шляхiв пiдвищення рiвнiв каmталiзацп й лжвщ-ностi тощо. Недостатньо дослiдженими залишаються питання, пов'язаш зi специфiкою консолщацшних процесiв у вiтчизняному банювському секторi пiсля фшансово! кризи в умовах швестицшно! непривабливостi банкiв, попр-шення якостi !х активiв та посилення вимог до катталу з боку НБУ.
Отже, потреба у розробщ та вдосконаленнi конкретних схем i мехашз-мiв консолщацп комерцiйних банюв, пошуку оптимальних для вiтчизняних банюв титв консолщацп з метою забезпечення !х стабiльного функщонуван-ня в штересах економiки й суспiльства зумовлюють необхiднiсть поглибле-них дослiджень тенденцш та передумов розвитку консолiдацiйних процешв у банкiвськiй сферi, що визначае актуальнють теми цього дослiдження.
Метою роботи е дослщження тенденцiй та специфжи здiйснення про-цесiв консолщацп в банкiвському секторi Укра!ни з урахуванням свiтових тенденцiй та визначення перспектив консолщацп банкiвського капiталу на етат посткризового вiдновлення економiки.
Виклад основного матер1алу. Останнiм часом активiзацiя процесiв злиття та поглинання в банювсьюй сферi бiльше обумовлена необхщшстю, оскiльки для деяких банкiв об'еднання стае майже единою умовою "виживан-ня". Органи банкiвського нагляду бшьшост зарубiжних кра!н одностайно визнали доцшьним оздоровлення "хворих" банков шляхом !х приеднання до фiнансово стiйких банюв, яю виступили з такою шщативою. У цьому випад-ку важливими е цш та завдання, спрямоваш на порятунок банку вiд банкрут-ства i лжидаци, зниження рiвня ризиюв i вiдновлення ефективного функщ-онування банкiвських послуг. Реалiзацiя цих завдань часто вщбуваеться шляхом поглинання одним банком шшого, менш стiйкого i стабiльного суб'екта дiяльностi [1, с. 530].
Водночас основна щея бiльшостi злиттiв та поглинань - збшьшення вартостi новоутворено! структури та, як наслщок, зростання добробуту акщ-онерiв через збiльшення показника прибутку на акцiю. Консолiдацiя отрима-них унаслiдок злиття чи поглинання переваг забезпечуе синерпю або ж си-нергiйний ефект, за якого ринкова вартють (капiталiзацiя) компанп, утворе-но! внаслiдок злиття, перевищуе суму вартостей !! складових частин, узятих окремо. Як стверджують окремi науковщ, поява синергiйного ефекту можли-ва внаслщок ди п'яти чинникiв: операцшно! економп, яка виникае внаслiдок ефекту масштабу в маркетингу, виробництвi чи збут продукцп; фшансово! економп, яка визначаеться меншими трансакцшними витратами та кращими умовами залучення фiнансових ресуршв; економп на податках, якщо новоут-ворена установа платить меншi податки, шж двi установи ранiше сплачували
окремо; ефективност управлшня, за якого управлiння единою установою ви-явиться ефективнiшим та що 11 активи стануть бшьш оборотними; зростання ринково! сили внаслщок зниження конкуренцп [2, с. 608].
Консолщащя фiнансового сектору розпочалася у 80-х роках ХХ ст., внаслщок лiбералiзацп i дерегуляцп мiжнародних фшансових ринкiв, посту-пу iнформацiйних технологш, а в Сврот також завдяки утворенню валютного союзу. Цей процес зосереджувався спочатку на американському та евро-пейському ринках, однак з часом почав проникати також в iншi регюни свiту. У Латинсьюй Америцi та Пiвденно-Схiднiй Азп консолiдацiя фiнансового сектору значною мiрою стала наслiдком фiнансових криз, з якими змагалися держави регюну в останньому десятилiттi ХХ ст. Щдтвердженням цього е дослiдження фахiвцiв Мiжнародного валютного фонду, котрi, починаючи з 1997 р., щентифжували 112 системних банювських криз у 93 кра!нах свiту i 51 кризу в 46 кра!нах мiж 1975 i 1995 рр. Однiею з таких банювських криз бу-ла "криза заощаджень i позик" у США наприюнщ 1980-х рокiв, що обшшлася американському суспiльству в понад 150 млрд дол. США [3]. Водночас у другш половит 90-х роюв вщбулася змiна консолiдацiйних процесiв у банювському секторг Поруч з реструктуризацшними поглинаннями щоразу важ-ливiшу роль почали вiдiгравати ринковi злиття, яю полягали в об'еднаннi банюв у доброму фшансовому станi з метою збшьшення масштабу дiяльностi та змщнення ринково! позицп.
Свiтова валютно-фшансова криза, що охопила, починаючи з вересня 2008 р., переважну бшьшють держав, безпосередньо стосуеться банювсько! системи, осюльки розвиток кризи розпочався з шформацп про банкрутство найбiльших свггових банкiв (Lehman Brothers, Merill Lynch) та провщних фь нансових компанш свiту.
За твердженням окремих науковщв, фiнансова криза 2008 р. спровоку-вала укрупнення банкiв в Укра!т, осюльки дрiбнi банки просто не впораються з проблемами. Цей процес може вщбуватися шляхом злиття i поглинання бшь-шими фiнансовими установами менших [4, с. 226]. Для укра!нсько! економiки злиття та поглинання в банювському секторi - це насамперед зашб нагрома-дження капiталiв, збiльшення частки на ринку, здшснення iнвестицiй. Зазви-чай пiсля консолщацп капiталу (злиття та поглинання) й утворення великих компанiй надходять реальн швестицп, вiдбуваються високотехнологiчнi змь ни, здшснюеться модернiзацiя виробництва i реструктуризащя реального сектору економiки. Саме у цьому полягае позитивний вплив процешв злиття i поглинання на розвиток банювського сектору та реально! економп загалом.
На сучасних фшансових ринках спостер^аемо iнтенсивний процес консолщацп як секторного, так i мiжсекторного характеру. Змiцнення або хо-ча б утримання попередньо! ринково! позицп потребуе вщ фшансово! установи сталого, динамiчного зростання, якого складно досягти шляхом внут-рiшнього розвитку. Тому фiнансовi установи активно шукають партнерiв для здiйснення спшьно! дiяльностi як в кра!ш, так i за 11 межами. Сьогоднi в мiж-народнiй практицi у фшансовому секторi домiнують об'еднання, яю спира-ються на злиття i поглинання.
Зауважимо, що поняття злиття i поглинання не е однозначними, часто одне й те саме поняття у рiзних авторiв мае цiлком iнший змют. Процеси злиття i поглинання значно ширше визначаються економiчною лггературою, шж правовими нормами [5, с. 25-34]. Так, злиття означае "дружне" злиття двох суб'екпв, найчастiше подiбних за величиною, внаслщок якого на основi об'еднаних активiв виникае один суб'ект, контроль за яким здшснюють попе-реднi акцiонери обох суб'ектiв, що об'еднуються. Тому злиття може призво-дити до лжвщацп одного шдприемства внаслiдок поглинання його iншим або до лжшдацп обох пiдприемств i створення на 1х мiсцi нового суб'екта. Влас-не, другий випадок визначаеться в лiтературi як консолщащя (consolidation). Пiд поглинанням зазвичай розумшть звичайне прийняття контролю суб'ектом поглинаючим за суб'ектом, якого поглинають, при цьому переваж-но об'еднання активiв не вiдбуваеться. Поглинання може бути наслщком дружнiх домовленостей, але може бути теж реалiзовано проти бажання керiв-ництва товариства, яке поглинають (вороже поглинання). Наслщком погли-нань е розбудова оргашзацшно! структури та об'еднання капiталу, персоналу й шформацп, що призводить до утворення холдингу. Фшансовий холдинг об'еднуе капiтал та складаеться переважно з фшансових установ, при цьому домшуюча фiнансова установа (материнська компанiя) значною мiрою впли-вае на стратепчш рiшення у сферi фшанансово!, операцшно! та швестицшно! полiтики дочiрних установ, яю, проте, не втрачають юридично! особи.
У сучасному фiнансовому секторi переважають два типи об'еднань:
• об'еднання ршня (типи: банк-банк, яю об'еднують суб'екти, що дiють у тому самому сектор^;
• об'еднання концентрацй (типи: банк-страхова компанiя, чи iнвестицiйний банк, якi об'еднують суб'екти, що дшть у рiзних площинах фшансового ринку).
Найпоширенiшою формою консолщацп е внутрiшньосекторнi об'еднання, основною метою яких е зростання вартост шляхом досягнення ефекту масштабу, та яю призводять до посилення концентрацй у секторь Консолща-щя у банкiвському секторi, реалiзована здебшьшого шляхом внутршньосек-торних об'еднань, призводить до виникнення щоразу бiльших за масштабами дiяльностi установ, якi охоплюють контролем щораз бшьшу частину нащ-онального банкiвського ринку. Згiдно з Законом Укра!ни "Про банки та бан-кiвську дiяльнiсть", банки у процеш свое! дiяльностi можуть створювати бан-кiвськi об'еднання таких титв: банкiвська корпорацiя, банкiвська холдингова група, фiнансова холдингова група.
В Укра!ш банкiвське об'еднання створюеться за попередньою згодою Нацюнального банку Укра!ни та тдлягае державнiй реестрацп шляхом вне-сення вiдповiдного запису до Державного реестру банюв. Банк може бути учасником лише одного банювського об'еднання, та мае вказувати тодi перед своею власною назвою назву банювського об'еднання. Основш характеристики видiв банювських об'еднань узагальнено в таблищ, з яко! можна зробити висновок, що банювська корпорацiя може створюватися з метою концентрацй капiталiв банюв-учасниюв корпорацп, пiдвищення !х загально! лжвщносп
та платоспроможносп, а також забезпечення координацп та нагляду за 1х дь яльнютю.
Банкiвськi холдинговi групи можна створювати лише за умови, що угода про 1х створення передбачае покладання на головний банк групи додат-кових органiзацiйних функцiй стосовно банюв-члешв групи, а також створення системи управлшня спiльною дiяльнiстю. Материнському банку бан-ювсько! холдингово1 групи мае належати не менше 50 % акщонерного (пайового) капiталу або голошв кожного з iнших учасниюв групи, якi е його дочiрнiми банками. Дочiрнiй банк не мае права володгги акцiями материнсь-кого банку. Якщо дочiрнiй банк набув право власносп на акцп материнсько-го банку, то вiн зобов'язаний вщчужити 1х у мiсячний термш.
Табл. Поркнялъна характеристика вид'к бантвських об'еднань
Види банювсь-ких об'еднань Учасники Мета створення
Банювська корпоращя тшьки банювсью установи концентрация капталв банюв-учасниюв, щдвищення !х загально! лжшдносп та платоспроможносп, а також забезпечення координаци та нагляду за !х дяльшстю
Банювська холдингова група тшьки банювсью установи покладання на головний банк (материнсь-ку компанзю) групи додаткових оргашза-циних функций стосовно банюв-учасниюЕ
Фшансова холдингова група установи, що надають финансов! послуги, серед яких мае бути щонайменше один банк, [ материнська компатя мае бути фшансовою установою покладання на материнську компашю групи додаткових оргашзацшних функцш стосовно банкш-учасникш
Банкшсью спшки та асощацп тшьки банювсью установи захист та представлення штересш сво-!х члешв, розвитку м1жрегюнальних та м1жнародних зв'язюв, забезпечення наукового та шформацшного обмшу [ професшних штересш, розробки реко-мендацш щодо банювсько! д1яльносл
Фшансова холдингова група мае складатися переважно або виключно з установ, що надають фiнансовi послуги, причому серед них мае бути що-найменше один банк, i материнська компанiя мае бути фшансовою устано-вою, якiй мае належати бшьше нiж 50 % акщонерного (пайового) кашталу кожного з учасниюв фшансово! холдингово1 групи. Материнська компашя фшансово! холдингово1 групи зобов'язана подавати наглядовим органам кон-солiдовано-фiнансовий та статистичний звгга групи.
Однак в Укра1ш створення банювських об'еднань не зазнало значного розповсюдження, що пояснюють, з одного боку, недосконалiстю вщповщно! нормативно1 бази, а з шшого - неготовнiстю власникiв банкiвських установ поступатися контролем над ними шляхом перерозподшу чи взаемного обм^ пакетами акцш. Однак застосування будь-якого адмшютративного тиску для прискорення процесiв консолщацп може спричинити лише шкоду, вони по-виннi бути зумовленi об'ективними економiчними потребами.
Як свщчить банювська практика, сьогоднi ще процеси об'еднання, злиття i поглинання у впчизняному банкiвському секторi знаходяться на до-сить низькому рiвнi. Це зумовлено недосконалютю укра!нського законодав-ства, а також неготовнютю власникiв банюв йти на розподiл i перерозподш власностi. В Украш не вщбулося ще жодного злиття великих банюв, а процеси приеднання та злиття середшх i дрiбних банюв вщбуваються досить по-вiльно, на вщмшу вiд свiтових тенденцiй. В Украш Нацiональний банк збiльшив норматив адекватносп регулятивного капiталу вiд 8 % до 10 %, а також мшмальний обсяг статутного катталу. Також НБУ рекомендуе низь-кокапiталiзованим банкам активно застосовувати процедуру реоргашзацп шляхом злиття, а також реструктуризащю через закриття збиткових фiлiй. Цей процес мае бути стимулом для банювсько! системи Укра1ни. Тому сьогодш в Украш спостерiгають процес концентрацп банкiвського капiталу шляхом поглинання нестабшьних невеликих банкiв крупними або видшення збиткових фiлiй iз нестабiльних банюв та приеднання до шших банюв. Щд-твердженням цьому е те, що пiд час кризи в Украш банки з iноземним кат-талом використовували найрiзноманiтнiшi форми реструктуризацп залежно вiд обраних стратегiчних цшей, серед яких домiнували тi, що мали консолща-цiйний характер, а саме:
1. Корпоративна реструктуризащя (реорганiзацiя), до яко! належать злиття, приеднання, подш, видшення та перетворення. Вона здшснювалась шведськими банками в Украш з метою консолщацп актив1в юлькох до-ч1ршх фшансових шститупв у рамках едино! материнсько! групи. Унас-л1док цього впродовж 2009 р. вщбулось приеднання доч1ршх банюв Сведбанк 1нвест та Фактор1ал-банку до банюв Сведбанк та СЕБ, що призвело до зменшення юлькост банюв з шоземним катталом за статистикою НБУ вщ 53 до 51 [6]. Цю консолщащю актив1в власники пояснили необхщшстю усунення дублювання функцш шдроздшами та впро-вадження единих корпоративних стандарта у банках, яю перед погли-нанням одшею шоземною фшансовою групою були окремими юридич-ними особами.
2. Реструктуризащя б1знес-процеав шоземних банюв. В Украш вщбува-лась у форм1 створення нових вщдЫв у робот з проблемною заборгова-шстю, впровадження бшьш централ1зовано! модел1 прийняття кредитних ршень, закриття збиткових точок продаж. Зокрема, 1НГ Банк Укра!на вщмовився вщ роздр1бного б1знесу [ згорнув свою д1яльшсть у сфер1 рь тейлу. Бшьш1сть шоземних банюв припинили видачу нових шотечних кредилв. Банки з шоземним катталом проводили централ1защю управ-лшня шляхом надання рашше вщокремленим територ1альним шдроздь лам статусу безбалансових вщдшень.
Водночас кризовi явища у свиовш економiцi i у вiтчизнянiй фшансо-вiй сферi негативно вплинули на процеси консолщацп в банкiвському секто-рi. Кiлька iноземних iнвесторiв, яким належали банки з низьким обсягом ак-тивiв, прийняли рiшення щодо виходу з укра!нського ринку банювських пос-луг. Так, 24 жовтня 2008 р. банк "Ппо Алiм" (1зра!ль) розiрвав пiдписану рашше угоду про поглинання Укрiнбанку з огляду на непередбачуванi еконо-
MÎ4HÎ поди у глобальному фшансовому ceKTopi та заборону центрального банку 1зрашю на входження у банювську систему Украши, що опинилась у кризовому сташ. У 2009 р. Хоумкредит груп (Нщерланди), якiй належали три юридичш особи на вiтчизняному кредитному i фiнансовому ринку, лжвщува-ла фшансову компанiю "Хоумкредит Фiнанс", а також продала свою частку збитковому банку "Приватшвест" за 74 млн грн, зосередившись на розвитку другого дочiрнього банку Хоумкредит (Украïна) [7].
Незважаючи на перелiченi випадки, вивiд шоземного капiталу з бан-кiвськоï системи Украши був незначним, порiвняно з припливом фшансових ресурсiв з-за кордону на тдтримку нових та юнуючих банкiв. На думку вче-них, найоптимальшшим варiантом для украïнських банюв е злиття банкiв iз рiзних регiонiв з урахуванням спiльних штерешв, що дасть змогу з наймен-шим опором пiдвищити рiвень концентрацп банкiвського капiталу. Це змщ-нить банювський сектор економiки та тдвищить конкурентоспроможнiсть вiтчизняних банкiв. Пiсля цього з'явиться можливють вливання кредитних ресуршв у виробничий сектор [8, с. 80].
Висновки. Загалом активiзацiя процешв злиття та поглинання наць ональних банкiв дасть змогу значно розширити банкiвський бiзнес завдяки скороченню адмшстративного апарату та сприятиме приведенню катталь-ноï бази банкiвських установ нашоï краïни вiдповiдно до реальних потреб розвитку реального сектору економжи.
Сьогодшшня економiчна ситуацiя в Украïнi, на нашу думку, якраз i е пею об'ективною економiчною потребою, що мае спонукати банки до створення банювських об'еднань з метою уникнення ризику банкрутства та по-вернення довiри вкладниюв. Дозвiл та стимулювання створення пулiв у бан-кiвськiй системi, на наш погляд, дасть поштовх до створення банювських об'еднань, осюльки ця форма об'еднання не позбавляе власниюв банку контролю над ним, а лише сприяе досягненню поставленоï мети.
Л1тература
1. Васильченко З.М. Комерцшш банки: реструктуризащя та реоргашзащя / З.М. Василь-ченко : монограф1я. - К. : Вид-во "Кондор", 2004. - С. 528-540.
2. Этрилл П. Финансовый менеджмент для не специалистов / П. Этрилл. - Изд. 3-е, [пе-рераб. и доп.]. - СПб. : Изд-во "Питер", 2007. - 432 с.
3. Аналогична записка "Уроки бангавсько!' кризи 2008-2009 роюв i шляхи стратепчно1 трансформаци бангавсько!' галуз1 Украши" // Експертна група ¡нформацшно-аналггачний центр АУБ (вересень-листопад 2010 року). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.aub.org.ua.
4. Кириченко О.А. Економ1чна безпека бангавсько!' системи Украши в умовах глобально!' фшансово!' кризи / О.А. Кириченко // Актуальш проблеми економжи : наук. економ. журнал. - 2009. - № 8. - С. 223-231.
5. Z. Korzeb, Teoria kreowania wartosci dla akcjonariuszy w procesach fuzji i przejçc w polskim sektorze bankowym / Z. Korzeb. - Warszawa : Wyd-wo Difin, 2010. - S. 11-16, J. Poteraj, op.cit. - S. 25-34.
6. Матер1али офщшного сайту Нацюнального банку Украши. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.bank.gov.ua.
7. Банювський сектор в Украшг минул1 поди та майбутш виклики. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ier.com.ua/ua/publications/consultancy_work/? pid=2781
8. Диба М.1., Осадчий С.С. Кашташзащя бангавсько!' системи як чинник тдвищення на-дшносп економжи Украши / М.1. Диба, С.С. Осадчий // Банювська справа. - 2008. - N° 6. -С. 77-81.
Вовчак О.Д., Рудевская В.И. Предпосылки и тенденции развития процессов консолидации в банковской сфере
Исследованы основные тенденции консолидации банков в Украине на современном этапе, влияние финансового кризиса на специфику осуществления процессов слияний и поглощений в банковском секторе Украины с учетом мировых тенденций и перспективы консолидации банковского капитала на этапе посткризисного восстановления экономики.
Ключевые слова: консолидация, слияние, поглощение, финансовый кризис, банковские объединения, формы консолидации, корпоративная реструктуризация.
Vovchak O.D., Rudevska V.I. Background and trends process of consolidation in the banking sector
The article examines the main trends of consolidation of banks in Ukraine today, the impact of the financial crisis on the details of mergers and acquisitions in the banking sector of Ukraine in view of global trends and prospects for the consolidation of bank capital at the stage of post-crisis recovery.
Keywords: consolidation, merger, acquisition, financial crisis, bank associations, forms of consolidation, corporate restructuring.
УДК 331.5 Проф. B.I. Приймак, д-р екон. наук;
acnip. В.М. Кщера - Львiвський НУ iM. 1вана Франка
1НТЕНСИВН1СТЬ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦ1АЛУ РЕГ1ОН1В УКРА1НИ
Розглянуто алгоритм розрахунку первинних та штегральних (базових та лан-цюгових) темпових шдекшв розвитку людського потенщалу. Запропоновано систему первинних показниюв, значення яких дощльно використати для виконання еконо-мiчного аналiзу. На осжга проведених розрахунгав дослщжено напрями та штенсив-шсть розвитку людського потенщалу в Укра1ш та l! регюнах.
Ключовг слова: людський потенщал, штенсившсть розвитку людського потенщалу, регюн.
Вступ. У сучасних умовах розвитку економжи i зменшення обсяпв природних ресуршв дедалi бшьшу роль у виробнищга товарiв i наданш пос-луг вдаграють люди, !х здiбностi та знання, пiдприемливiсть i кмггливють, ш-шi характеристики. Формування постшдус^ального суспiльства веде до не-обхвдносл бiльш ефективного використання наявного в кра!ш людського по-тенцiалу (ЛП), юнуючих виробничих потужностей та шформацшних техно-логiй [1, 2].
З огляду на те, що, вчеш щоразу бiльше уваги придiляють вивченню людського потенщалу, його формуванню i розвитку, вiдтворенню, збережен-ню i реалiзацi! як у цiлiй кра!ш, так i в !! регюнах. Ефектившсть таких досль джень значною мiрою залежить вiд того, наскшьки вони е iнновацiйними, тобто наскшьки повно вони використовують новi методи i пiдходи, зокрема математичне моделювання та прогнозування [3, 4].
У сучасних умовах людський розвиток стикаеться з проблемами, заг-розами i ризиками, яю потрiбно дослщжувати [5, с. 25; 6]. У доповда ПРООН про розвиток людини за 1994 р. викладено основш засади концепцп безпеки людського розвитку, яка видшяе економiчну, продовольчу, еколопчну, осо-
