CC BY
20
2. Енциклопедичний довщник з iнвестування / за ред. В. Фещенка. - К. : Украшське агентство фiнансового розвиток, 2009. - 594 с.
3. Ршення ДКЦПФР Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на o6ir акцiй або облiгацiй шдприемств украшських емiтентiв за межами Украши вiд 17.10.97 р., № 36. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uazakon.com.ua.
4. Рубан О. Спецпроект "Корпоративш фшанси": Бонд. Свробонд // Украшський дшо-вий тижневик "Контракта". - 2006. - № 50. - 11 грудня. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.archive.kontrakty.ua
5. Украина: Эмиссии долговых бумаг. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www. cbonds.info.
Рубаха М.В. Еврооблигационные займы как инструмент мобилизации долгового финансирования отечественными предприятиями на международном рынке капитала
Проанализированы возможности выхода отечественных предприятий на мировой рынок долгового капитала путем эмиссии еврооблигаций. Исследованы особенности выпуска кредитных нот и нот участия в кредите, преимущества и недостатки их использования субъектами ведения хозяйства для мобилизации финансового капитала за рубежом.
Ключевые слова: еврооблигации, кредитные ноты, ноты участия в кредите, SPV-эмитент, кредитный рейтинг.
Rubakha M. V. Eurobond loans as instrument of mobilization of promissory financing by domestic enterprises at the international capital market
Analyzed the possibility of entering the domestic enterprises of the global debt capital markets by issue Eurobonds. Specific features of issue the of credit notes and participate in loan notes, the advantages and disadvantages of their use by business entities to mobilize financial capital abroad.
Keywords: Eurobonds, credit notes, loan participation notes, SPV-issuer, credit rating.
УДК 336.71 Викл. Л.Б. Оверська - Льв1вський тститут банквськог справи
Унврситету бантвськог справи НБУ, м. Львiв
ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ БАНК1В ЯК СПОС1Б ПОСИЛЕННЯ IX КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ НА Ф1НАНСОВОМУ РИНКУ
Проаналiзовано особливост посилення конкурентних переваг бангав на втиз-няному фшансовому ринку, запропоновано матрицю трансформаци рiвнiв банювсь-ких об'еднань.
Ключовг слова: банк, фшансовий сектор, злиття i поглинання, синергетичний ефект, банювське об'еднання.
Характерною рисою сучасного розвитку св1тово! економжи е значне збшьшення обсягу злитпв та поглинань в банювському секторь Остання хви-ля м1жнародно! консолщацп зумовила зм1ну структури м1жнародного бан-ювського б1знесу.
Результати дослщження р1зних аспекпв природи злитпв та поглинань висвгглеш у працях таких вггчизняних та шоземних науковщв, як Г. Азарен-ково!, I. Ансоффа, З. Васильченко, I. Лютого, В. Мщенка, С. Науменково!, Т. Смовженко та шших. Проте необхщною е систематизащя теоретичних напрацювань з проблематики оргашзацп процешв злиття та поглинання в умовах посткризового вщновлення економжи Укра!ни.
Для посилення конкурентних переваг на ринку банювсью установи мають можливiсть обирати одну з двох стратепчних альтернатив нарощуван-ня масштабiв: за рахунок внутршшх джерел (в рамках юнуючо! оргашза-цшно! структури або за допомогою створення ново1 оргашзацп) i за рахунок зовшшшх джерел (шляхом використання ресурив iснуючих банюв, що здшснюють дiяльнiсть на цiльовому ринку або в цшьовому секторi). До пер-шого способу розвитку банкiв належать створення нового мiжнародного тд-роздшу (фшп чи дочiрньоl установи). Другий спошб передбачае злиття i поглинання, що призводить до встановлення повного контролю над шшим банком або тдписання угоди про стратепчний альянс, який формуеться шляхом купiвлi неконтрольного пакету акцш, або перехресним обмшом частками в статутному капiталi [2].
Термiни "злиття i поглинання" широко використовуються в економiч-нiй лiтературi для позначення угод концентрацп та централiзацil капiталу. Коли таю угоди передбачають участь банюв з рiзних кра!н, то йдеться про транскордонш злиття та поглинання. Хоч термши "злиття" i "поглинання" часто вживаються як синошми, мiж ними iснують вщмшносл, оскiльки 1х тлумачення виначаеться правою системою кра1ни. Рiзноманiтнiсть пiдходiв пов'язана з тим, що вони включають не тшьки економiчнi, але й правов^ бухгалтерию й податковi аспекти [3].
Що стосуеться вiтчизняного трактування термшв злиття та поглинання, вщзначимо, що навiть самi 1х англшсью аналоги, що вживаються, не мають однозначного тлумачення в перекладь Ме^ег - поглинання (шляхом придбання щнних паперiв або основного катталу), злиття (компанiй). Асqui-sitiоn - придбання (наприклад акцiй), поглинання (компанш). Mегgег апё ас-quisitiоn - злиття та поглинання компанш. Таким чином, у вичизняному ро-зумшш можна видiлити наступнi визначення процешв - складових М&А.
Злиття - об'еднання компанш, внаслщок якого утворюеться новий суб'ект господарювання. Приеднання - взяття одше! компанп iншою тд свiй контроль, управлiння нею з придбанням повного або часткового права влас-ност на не1. Варто наголосити, що видшення у законодавст термiна "приеднання" характеризуе лише добровшьну (легальну) форму поглинання. Проте приеднання може здшснюватися i шляхом рейдерства чи таемного придбання акцш (активiв) з метою отримання повного контролю за дiяльнiс-тю установи. Зважаючи на середовище функцiонування вiтчизняних банюв, вважаемо за доцшьне вживати надалi термiн "поглинання" натомiсть запро-понованого у законодавсп термiна "приеднання".
Щодо поглинання шляхом купiвлi акцiй чи активiв, 1х використання знаходиться тд впливом регуляторних особливостей приймаючо1 кра1ни. На сьогоднi купiвля контрольного пакету акцш банку-цЫ е домiнуючою формою у свт. Полiтика банку-покупця визначае майбутне поглинуто1 установи: остання може залишатися формально незалежною або бути реоргашзова-ною у межах материнсько! структури [1].
Кушвля активiв передбачае формування пакету зобов'язань банку, що поглинае, з метою пред'явлення його до погашення, що означае для установи, пакет зобов'язань яко! купуеться, вибiр мiж двома альтернативами: або дозво-
лити поглинання через неможливють погасити сво! зобов'язання, або своечас-но розрахуватися за ними.
Злиття та поглинання банюв вщбуваеться з метою посилення !х кон-курентних переваг на фшансовому ринку. Серед головних чинниюв активiза-цп злиттiв та поглинанння банюв потрiбно видiлити лiбералiзацiю нащ-ональних регуляторних режимiв та розвиток банювських технологiй. Дерегу-ляцiя сфери банювських послуг е спричинена технолопчними покращення-ми, фiнансовими кризами, ринковими змшами.
Нацiональнi регулятори можуть по-рiзному впливати на процеси реструктуризацп банкiвських установ, зокрема:
• встановлювати обмеження або забороняти угоди злиття та поглинання банюв, регулюючи ринкову конкуренцта та умови входу на ринок;
• керуючись антимонопольним законодавством, дозволити або заборонити ор-гашзацта окремих угод злиття та поглинання;
• встановлювати обмеження на певш напрями д1яльност1.
Протягом останнiх рокiв було знято багато законодавчих бар'ерiв з ог-ляду на те, що акцент регулювання був змiщений з кра!ни походження мате-ринсько! установи на стабшьнють дiяльностi банков та ринкову дисциплшу [4]. Похiдним явищем дерегуляци е глобалiзацiя, яка вщкрила доступ до но-вих ринюв як розвинених кра!н, так i кра!н, що розвиваються. Проте для ви-користання ефекту масштабу виникае необхщнють у створеннi великого банку, щоб знизити значнi постшш витрати, зумовленi присутнiстю на рiзних фь нансових ринках та пропозищею широкого спектра послуг [5].
О^м цього, глобалiзацiя спричинила змiни конкурентного середови-ща на iнших сегментах фшансового ринку, оскiльки нацiональнi та регь ональнi гравцi змушенi тдтримувати та посилювати конкурентнi позицп, ко-пiюючи послуги iноземних банкiв або встановлюючи нижчi цiни, що вимагае шдвищення ефективностi або якостi банювських послуг [6]. Вщбулася змiна ринкового середовища функцiонування банкiв, зокрема, через шдвищення ефективносп та лiквiдностi ринюв катталу замiсть традицiйних банкiвських операцш дедалi частiше здiйснюеться трансакцiй з борговими та комерцшни-ми цшними паперами. За рахунок збiльшення обсягу послуг небанкiвських установ вiдбулося зменшення банкiвських депозитiв.
Вплив глобалiзацil зумовив необхщнють посилення системи корпоративного управлшня для власниюв тих банюв, що бажають зберегти за собою контроль над управлшням. Власникам, що мають за мету продаж установи, необхщно здшснити стандартизацiю моделi управлшня банком вщповщно до мiжнародних вимог, що дасть змогу пiдвищити його швестицшну привабли-вiсть. Для ефективного залучення додаткового капiталу шляхом емiсiй акцiй, варто звернути увагу на стабшьнють виплати дивiдендiв, високий рiвень рен-табельностi активiв (ROA) та власного катталу (ROE) [7].
Ц показники впливають також на можливють залучення шститу-цiйних iнвесторiв до процесу акумуляцп додаткового обсягу фшансових ре-сурсiв. Цi фiнансовi посередники розпоряджаються значними активами та от-римують дохiд, що залежить вщ прибутковостi портфеля. У таких умовах банки потребують постшно нарощувати масштаби дiяльностi та демонструвати
прибутковють вище середнього, тобто розмiр банку стае його конкурентною перевагою, що пояснюе зосередження уваги на угодах злиття та поглинання.
Ре^защя угод злиття та поглинання застосовуеться для посилення конкурентних переваг банюв, 1й надають перевагу в разi виходу на новий ри-нок або в нову для банку галузь. Варто зауважити, що бар'ерами тд час вхо-дження у iншi сегменти фiнансового ринку можуть виступати особливост за-конодавчого регулювання, iмiдж та знання, необхщш для ведення бiзнесу. Через нестабiльнiсть конкурентного середовища реатзащя угод злиття та поглинання дае змогу забезпечити швидке входження на новий географiчний ринок iз збереженням повного контролю за прибутками та поступовим ос-военням ново1 сфери дiяльностi з можливiстю виходу з не1 на ранньому етапi без ютотних втрат. При цьому в разi невдачi можна продати рашше куплену установу i, таким чином, хоча б частково компенсувати витрати.
Угоди злиття та поглинання дають змогу проникати на ринки тих кра1н та фшансових послуг, як характеризуються високим рiвнем конкуренцн та зосередження катталу шляхом використання iмiджу i репутацн придбаного мюцево-го банку. Об'ектами поглинання зазвичай обираються банки, вартiсть яких занижена внаслщок 1х фiнансових проблем, або та, як мають можливосп для розвит-ку, проте позбавлеш можливостi зовнiшнього фiнансування iнвестування.
1снують дискусн стосовно визначення основних причин, наслщюв та ефективностi реалiзацil угод злиття та поглинання, особливо у мiжнародному масштаб^ що пояснюеться бажанням максимiзувати прибутки в мiнливому середовищi функцiонування. Як правило, з щею метою використовують два пiдходи: перший характеризуе угоду з позицiй теорш iнвестування, а iнший -з позицш корпоративного управлiння (табл. 1).
Табл. 1. Теори обГрунтування мети злиттгв та поглинань
Мета угоди Теоретичш тдходи
Досягнення синергетичного ефекту тсля реал1зацп угоди Теор1я синергетики (ефективноста)
Мшм1зац1я ризикш д1яльносп Теор1я диверсифжаци
Оптим1защя оподаткування Теор1я податкових переваг
Отримання монопольных переваг Теор1я монополп та конкуренцн
Економ1я на придбанш компани через занижену ринкову вартгсть банку певно! краши Теор1я занижено! ринково! вартос-тт, шформацшна (теор1я оцшки)
Отримання випд ввд угоди не за рахунок еконо-м1чно! ефективноста, а шляхом реал1заци спеку-лятивних операцш Теор1я спекуляци
Отримання топ-менеджерами бонуив або задо-волення !х особистих амбщш, що залежать ввд прибутюв та розм1р1в компани Теор1я менеджерал1зму (управлшня)
Отримання прибутюв шляхом подовження життевого циклу компани чи послуги через И поши-рення на шш1 сегменти ринку фшансових послуг Теор1я життевого циклу
Усунення шоземних конкуренпв Теор1я олтзполн
Використання специф1чних переваг власносп, розмщення [ штернал1зацп Еклектична парадигма Данншга
PÎ3HOMaHÎTHÎCTb мотивГв створення банкiвських об'еднань пояснюе на-явнiсть рiзних класифiкацiйних ознак ïx видiлення:
1) залежно вщ ставлення менеджменту банку-цЫ до злиття i поглинання:
• дружнi - здшснюються на погоджених двома сторонами угоди умовах;
• ворожi - реалiзуються шляхом поступового придбання акцш до отримання блокуючого пакету, що6 таким чином впливати на прийняття ршення про формування органв управлшня та основн напрями дiяльностi й отримати контроль над банком. Альтернативним способом отримання контролю над 6анком може 6ути пред'явлення до погашення портфеля його 6оргових зо-бов'язань з пропозищею ïx покриття через обмш на акцiï;
2) залежно вщ характеру iнтеграцiï та сектору дГяльност учасникiв угоди:
• горизонтальнi - поеднання банкв, що працюють в одному сегмент ринку (наприклад швестицшних);
• вертикальнi - передбачають доповнення дГяльностг 6анку-iнiцiатора угоди спецiалiзацiею поглинутого банку (наприклад кушвля iнвестицiйним банком ктрингового);
• конгломератнi - об'еднання установ, що здшснюють рГзн види фiнансовоï д1яльност (наприклад банку та страxовоï компанiï). МожливГ об'еднання фь нансового та промислового капiталу, яю вважатимемо чистим конгломератом, тобто таким, що не передбачае отримання додаткових канал1в збуту фь нансових послуг та розширення ïx асортименту, тодГ як об'еднання суто фь нансових установ здшснюеться, насамперед, з щею метою;
3) залежно вщ мети об'еднання:
• стратепчш (концентрацшш) - спрямован на досягнення синергетичного ефекту вщ iнтеграцiï актив1в;
• тактичн (фшансовГ) - спрямован на використання доступу до рГзномаштних джерел фшансових ресурав на мГжнародному ринку катталщ
• захисн (конкурент) - пов'язан з необхщтстю вГдповщати гснуючим тен-денщям розвитку фшансового ринку, що знаходиться пщ впливом глобалГза-цшних стратегш розвитку;
4) залежно вщ способу фшансування процедури злиття чи поглинання:
• за допомогою акцш - обмш вщбуваеться на основГ угоди, а пропорцiï обмшу визначаються вартгстю банку-покупця та банку-продавця. МожливГ таю типи угод:
■ обмш рашше ем1тованими акщями м1ж банками;
■ додаткова емгая акцш банком, що здшснюе поглинання, для ïx обмшу на ак-ци банку, що поглинаеться;
■ випуск новоствореним банком акцш та пропорцшний ïx розподш м1ж учасни-ками угоди;
• готгвкою - здшснюеться кутвля банку за грошГ у власник1в;
• шляхом поеднання акцш та готтвки - такий вид угоди вщбуваеться тодГ, коли частина старих власниюв хочуть повшстю вийти з бГзнесу, а шшГ - залиши-тися його сшввласниками.
5) залежно вщ ступеня iнтеграцiï учасниюв угоди тсля ïï завершення:
• повне поглинання (абсорбщя) - передбачаеться створення новоï юридичнл особи та формування органiзацiйноï структури, тобто обидвГ установи втра-чають автономшсть та стають повшстю взаемозалежними;
• симбюз - характеризуеться високою автономшстю та високою взаемозалеж-шстю фшансових структур без створення новоï юридичноï особи;
• холдинг - передбачае змшану штегращю, коли ва структури зберггають певну автономшсть, проте 1х акщями волод1е материнська компашя, що виз-начае загальну стратепю д1яльносп.
Реалiзацiя злиття та поглинання мае бути Грунтовно обдуманим та тд-готовленим процесом, оскшьки передбачае iстотнi фiнансовi витрати та реор-ганiзацiю дiючих бiзнесiв для утворення нового, який може об'еднувати як фшансовий, так i промисловий каттали, як у межах нацюнально! економiки, так i на мiжнародному рiвнi.
Таким чином, логiчною е побудова трансформацшно! матрицi, що дасть змогу схематично зобразити рiвнi штеграцн вiтчизняних банков у свио-ву економiчну систему (табл. 2). Необхщшсть побудови тако! матрицi обгрунтована потребою вироблення единого тдходу до штерпретацп термь нiв, що розкривають сутшсть рiзних об'еднань, де основними учасниками виступають банки.
Рiвень екон(^чно! системи Суб'екти об'еднань
Нацiональний Б+Б=НБО Б+ФО=НФГ Б+(ФО)+П=НФПГ
Регiональний Б+Б=РБО Б+ НФГ =РФГ Б+НФПГ=РФПГ
Мiжнародний Б+Б=МБО Б+ НФГ =МФГ Б+НФПГ=МФПГ
Свгтовий (транснацiональний) Б+Б=С (Т) БО Б+ НФГ=С (Т) ФГ Б+НФПГ=С (Т) ФПГ
Примаки: розробив автор.
• I ршень: Б - банк, НБО - нацюнальне банквське об'еднання; ФО - фшансова оргашзащя; НФГ - нацюнальна фшансова група; П - тдприемство; НФПГ -нацюнальна фшансово-промислова група.
• II р1вень: РБО - репональне банквське об'еднання; РФГ - регюнальна фшан-сова група; РФПГ - регюнальна фшансово-промислова група.
• III р1вень: МБО - м1жнародне банк1вське об'еднання; МФГ - м1жнародна фь нансова група; МФПГ - м1жнародна фшансово-промислова група.
• IV р1вень: С (Т) БО - свгтове (транснацюнальне) банквське об'еднання; С (Т) ФГ - свгтова (транснацюнальна) фшансова група; С (Т) ФПГ - свгтова (транснацюнальна) фшансово-промислова група.
Д1яльн1сть банювських об'еднань ютотно в1др1зняеться залежно вщ р1вня економ1чно! системи, що анал1зуеться. Так, об'еднання двох банюв, що функцюнують в межах нацюнально! економжи, лопчно трактувати як НБГ.
Конкурентне середовище може викликати у банку потребу об'еднати-ся з небанювською установою, наприклад страховою компашею. Таке об'еднання на фшансовому ринку Укра!ни е НФГ. Об'еднання вичизняних банку та тдприемства характеризуватимемо як НФПГ (ФПГ).
Видшення регюнального та м1жнародного р1вшв викликане р1зним р1в-нем розвитку та географ1ею д1яльност1 конкретного банку. Якщо регюналь-ний банк д1е на територн кшькох держав та його каттал1защя перебувае на базовому европейському р1вн1, то д1яльн1сть м1жнародного банку охоплюе кра!ни з високим ступенем розвитку, та банк е достатньо каттал1зованим.
Св1товий, або транснацюнальний, банк волод1е не лише високою кат-тал1зац1ею, д1е на м1жнародному р1вн1, але й впливае на параметри економ1ч-но! полггаки як у крашьпоходження, так i в крашах-базування.
Використання в eKOHOMi4Hrn лiтературi абревiатури iH03eMHoro термь на ТНБ (Transnational Bank) та СФПГ (Transnational Company) пропонуемо адаптувати до вггчизняних екoнoмiчних реaлiй Ta нaцioнaльнoгo законодав-CTBa i використовувати вщповщно С (Т) БГ та С (Т) ФПГ.
Основними заходами тдвищення конкурентоспроможносп на мiжнa-родних фтансових ринках сучaснi трaнснaцioнaльнi банювсью об'еднання (СБО) вбачають в зосереджент та центрaлiзaцп кaпiтaлу шляхом злиття чи поглинання. СБО дедат менше уваги придiляють розвитку мережi власних закордонних фшш, бiльш ефективним для них е поглинання мюцевих банюв та 1х закордонних пiдрoздiлiв.
Мiжнaрoднa кoнцентрaцiя кaпiтaлу шляхом злиття та поглинання вь дiгрaе дедaлi бшьшу роль у дoсягненнi стратепчно1 мети об'еднань - захисти-ти та розвинути сво1 кoнкурентнi переваги на свгговому фiнaнсoвoму ринку, що особливо важливо в умовах високого ступеня динaмiчнoстi конкурентного середовища.
Л1тература
1. Зарипов А.Н. Эффективность интеграции банков после слияния или поглощения / А.Н. Зарипов // Банковские услуги. - 2003. - № 11. - С. 11-14.
2. Савинская Н.А. Слияния банков / Н.А. Савинская, Д.А. Мизгулин, В.И. Питернов / Науч. ред. Г.Н. Белоглазова. - М. : Изд-во "Руда и металлы", 2001. - 270 с.
3. Чередин Е.В. Слияние и поглощения в банковской сфере: международный опыт и российская практика : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук / Е.В. Чередин / Санкт-Петерб. гос. ун-т экономики и финансов. - СПб., 2001. - 26 с.
4. Ваугакаг N. Foreign Bank ЕЩгу, Pеrformanсе of Domеstiс Banks, and 8едие^е of Finan-rial Libеralization / N. Ваугакаг, У. Wang // World Bank РоНсу Rеsеarсh Working Рарег. - 2004.
- № 3416. - P. 56-61.
5. B^h С. Banking Globalization: Шетайош! ^^oMat^n and Ме^еге in Banking / С. B^h, G. DеLong // IAW Dis^ssion Рареге. Institut für Аngеwandtе Wiгtsсhaftsfoгsсhung. - 2008.
- № 38. - 44 р. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.iaw.еdu/RеPЕс/iaw/pdf/ iaw_dp_38.pdf.
6. ^mmimg Ск Rеviеw of гесеЩ trends and iss^s in l^andal sесtor globalization / Ск ^mmimg // BIS Papеrs. - Basеl. - 2006. - № 32. - 65 p.
7. ^е Globalization of Finantial Institutions and its Impl^ton for Finantial Stabil^ // Global Finantial Stabi% Rеport. Chaptеr III. - 2007. - April. - P. 98-127.
Сиверская Л.Б. Слияние и поглощение банков как способ усиления их конкурентных преимуществ на финансовом рынке
Проанализированы особенности усиления конкурентных преимуществ банков на отечественном финансовом рынке, предложена матрица трансформации уровней банковских объединений.
Ключевые слова: банк, финансовый сектор, слияние и поглощение, синерги-ческий эффект, банковское объединение.
Siverska L.B. СопЯиепсе and аЪ«огрйоп оf b.inks а« а mcth<>(l оf «1геп§;1Ьеп1п§ оf tlidn соmpеtitivе edges at the finаnсiаl market
The features of strengthening of rampet^^ edges of banks are analysеd at 4е domеs-tiс finanсial ma^t, Ше matrix of transformation of ^еЫ of bank assoсiations is offеrеd.
Keywords: bank, finanсial sесtor, сonfluеnсе and absorption, synеrgеtiс еffесt, bank assotiation.
