CC BY
10
гулирования запасов посредством устранения недостатков. Исследовано место управления запасами в системе управления предприятием.
Ключевые слова: управление, управление запасами, функциональный подход.
Fedak L.M. An enterprise inventory management as based on the functional approach
The article justifies the consideration of an enterprise inventory management as a specific function of management which is presented on the basis of general functions. It studies the planning of an enterprise inventory, organization of the storage facilities, motivation of the storage facilities workers, enterprise inventory controlling, and the management of inventory by means of defects elimination. The article also studies the place of the inventory management within the system of enterprise management.
Keywords: management, inventory management, functional approach.
УДК 336.71 Здобувач Ю. О. Бойко1 - Льв1вська КА
НЕ ОБХВДШСТЬ I СУЧАСН1 НАПРЯМИ КОНЦЕНТРАЦИ БАНК1ВСЬКОГО КАП1ТАЛУ В УКРА1Ш
Розглянуто основш причини необхщносп концентраци кашталу у бангавськш системi Укра!ни, висв^лено сучасш напрями концентраци бангавського кашталу з урахуванням залучення шоземного кашталу в бангавський сектор.
Ключовг слова: концентращя кашталу, концентращя пасивних i активних опе-рацш, залучення шоземного кашталу, методи продажу бангав.
Постановка проблеми. Об'ективною законсяшршстю розвитку бан-ювництва у ринковш економщ е постшне посилення тд впливом конкурен-цп, зокрема 1 м1жнародно!, процесу концентраци катталу. Концентращя бан-ювського катталу е основою стабшьносп 1 прибутковосп д1яльносп банку. Щоб витримати конкуренщю 1 забезпечувати розширення свое! д1яльносп, банк мае постшно нарощувати свш капггал. Сьогодт ж в Укра!т частка власного катталу банюв у загальних активах банюв е у три рази меншою за частку власного катталу у загальних активах в економщ загалом. Саме тому важливого значення набувае дослщження причин необхщносп та напрям1в концентраци банювського катталу в сучасних умовах розвитку банювсько! системи.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Процеси концентраци катталу у банювськш систем! дослщжували вггчизнят вчет - економюти М. Алексеенко, О. Барановський, З. Васильченко, У. Владичин, О. Вовчак, А. Вожжов, А. Гальчинський, А. Герасимович, М. Диба, О. Дзюблюк, Ж. Довгань, Л. Кузнецова, Б. Лущв, I Лютий, В. Матв1енко, В. Мщенко, А. Мороз, С. Науменкова, Л. Примостка, С. Реверчук, М. Савлук, Т. Смов-женко, В. Федоренко, Н. Шелудько та шш1 1хт дослщження стосуються сут-ност процешв концентраци банювського катталу як вагомого елементу ефективно! д1яльност1 банюв. Водночас визначення передумов та необхщнос-т тих чи шших форм концентраци банювського катталу потребують пог-либленого дослщження.
1 Наук. керавник: проф. О. Д. Вовчак, д-р екон. наук - Л^вська КА
Метою дослщження е з'ясування причин щодо необхщносл концентрацн банкiвського капiталу та визначення напрямiв зростання концентрацн катталу з урахуванням сучасних тенденцiй розвитку економiки i банювсько! системи в Украш.
Виклад основних результат1в дослщження. На пiдставi проведених дослiджень нам вдалося з'ясувати, що стабiлiзацiя та подальший розвиток банювсько! системи перебувають у тiсному взаемозв'язку з поступовим наро-щуванням капiталу. До конкретних причин необхщносп концентрацн бан-ювського капiталу в Украш ми вщнесли такi:
• слабюсть катталу окремого банку [ неспроможтсть конкурувати на зов-ншньому ринку;
• в1дкрипсть вггчизняно! економжи потребуе формування конкурентно! проти-дц проникненню шоземного банкшського катталу;
• недостатня фшансова стшюсть [ стабшьтсть банкш в умовах економ1чних криз;
• наявтсть мюцевого [ репонального монопол1зму у банювськш дшльноста, який породжуе дискримшацта ктентш [ споживач1в;
• висою ц1ни на довготермшов1 банювсью кредити, без яких неможливе еконо-м1чне зростання;
• розвиток фшансово-промислових груп.
На наш погляд, внаслiдок зростання концентрацн катталу банки ста-ють монополiями, а до основних форм монополiзацil банюв належать: злиття i поглинання, розширення мережi фшш, формування банкiв-холдингiв тощо. У цiй ситуацп важливим правовим шструментом банкiвського сектора був би Закон Укра!ни "Про банкiвськi монополн". Однак вiтчизняне антимонополь-не законодавство монопольним вважае становище, коли його частка на ринку перевищуе 35 %. З цього погляду в Украш вiдсутнi банювсью монополп, ос-кiльки частка найбiльшого банку - "Приватбанку" на ринку банкiвських пос-луг сьогоднi сягае 10 %.
У кiнцевому пiдсумку посилення концентрацн банювського капiталу вiдбуваеться шляхом здшснення пасивних i активних операцiй. До показни-кiв концентрацн пасивних операцш банку належать: частка банку на ринку депозипв фiзичних ошб; частка банку на ринку депозипв юридичних ошб; частка банку на ринку ощадних депозитав; частка банку на ринку депозипв до запитання; частка банку на ринку строкових депозипв; частка банку на ринку куплених (отриманих) кредипв; частка банку на ринку цшних паперiв тощо. Пасивн операцн не тiльки формують банювсью ресурси, а й мають чггку мету - забезпечення i проведення активних операцш, за допомогою яких комерцшт банки вкладають власний, залучений та запозичений капiтал в кредити, щнш папери, валюту та за шшими напрямками з метою отримання доходу.
Вважаемо, що структура кредитного портфеля за принципом строко-восп по^зному може впливати на процеси концентрацн катталу в економь щ i банкiвництвi. Так, якщо у кредитному портфелi банку переважають ко-роткотермiновi кредити, то у цьому разi завдяки високiй лiквiдностi "коротких" кредипв, !х високiй обтовосп, частка банку, наприклад, на кредитному
ринку юpидичниx oci6 бyде зpocтaти. Boднoчac, якщo y кpедитнoмy пopтфелi бaнкy пеpевaжнoю e чacткa дoвгoтеpмiнoвиx кредипв, то y цьoмy випaдкy зpocтae poль бaнкy y poзвиткy кoнцентpaцiï кaпiтaлy пiдпpиeмcтв pеaльнoï еш^м^и, тoбтo ^з^^ьни^в i3 виpoбничoгo cектopy.
Як зacвiдчив aнaлiз, вaжливoю xapaктеpиcтикoю пiдвищення шнцен-тpaцiï кaпiтaлy y бaнкiвcькiй cиcтемi Укpaïни e динaмiкa зpocтaння влacнoгo кaпiтaлy (тaбл.).
Табл. Динамжа влжного катталу та його 4acmKU в nacueax 6aHKiecbKoï cucme-
ми на 01.01.2004-2011рр., млрд г рн [1, с. 69]
Вид кaпiтaлy 2004 2005 2006 2007 200S 2009 2010 2011
1. Bлacний кaпiтaл 12,9 18,4 25,5 42,6 69,6 119,3 115,2 137,7
2. Пacиви 100,2 134,3 213,9 340,2 599,4 926,1 880,3 942,1
3. Чacткa кaпiтaлy в пacивax, % 12,9 13,7 11,9 12,5 11,6 12,9 13,1 14,6
Ta^ 3a 2004-2010 pp. влacний кaпiтaл бaнкiв Укpaïни збiльшивcя y 10,7 paзiв, вoднoчac чacткa влacнoгo кaпiтaлy в rncrnax зменшилacя 3a цей перюд з 12,9 дo 14,б %.
Сьoгoднi вiдчyтнy poль y зpocтaннi кaпiтaлy бaнкiв вiдiгpae зaлyчення ^зем^то кaпiтaлy. Iнoземнi бaнки aктивiзyвaли cвoï зycилля нa фiнaнcoвo-му ринку y^arn^ пoчинaючи з 2005 p. Ta^ yпpoдoвж 2005-2010 pp. кшь-кicть бaнкiв з iнoземним кaпiтaлoм зpocлa бiльше, нiж yдвiчi. Серед ocнoвниx чинникiв, щo шрияли зтачнш aктивiзaцiï дiяльнocтi iнoземниx бaнкiв в y^a-ïнi, мoжнa видiлити тaкi: пoзитивнi cтpyктypнi зрушення у вичизнянш е^го-мiцi тa виcoкi темпи зpocтaння ВВП; aктивне зpocтaння гопиту нa бaнкiвcькi пocлyги з 6o^ нacелення; poзшиpення зoвнiшньoекoнoмiчниx зв'язкiв y^a-ïнcькиx пiдпpиeмcтв; мoжливicть oтpимaння виcoкиx пpибyткiв; вcтyп дo Свiтoвoï opгaнiзaцiï тopгiвлi тa дoтpимaння вcix вимoг щoдo лiбеpaлiзaцiï дocтyпy iнoземнoгo бaнкiвcькoгo кaпiтaлy [2, c. 55].
Ha пoчaтoк 2011 р. з 176 дiючиx в Укpaïнi бaнкiв 55 - 6araH з ^зем-ним кaпiтaлoм пpoти 23-x нa пoчaткy 200б р. При цьoмy cтpiмкo зpocтaлa кiлькicть бaнкiв зi 100 % iнoземним кaпiтaлoм. Taк, зa пеpioд 2006-2010 pp. ïx кшькють збiльшилacя бiльше, нiж yдвiчi й та пoчaтoк 2011 р. cтaнoвилa 20 бaнкiв [3]. Biдпoвiднo, зi збiльшенням кiлькocтi зapеecтpoвaниx бaнкiв з ^земним кaпiтaлoм, зpocтae чacткa ïx кaпiтaлy тa aктивiв у cyкyпниx гогаз-никax бaнкiвcькoï cиcтеми. Фaxiвцi НБУ ввaжaють безпечнoю для бaнкiвcь-кoï cиcтеми тa екoнoмiки Укpaïни пpиcyтнicть iнoземнoгo кaпiтaлy нa piвнi 50-60 % ïx yчacтi [4, c. 106].
Дocлiдження теpитopiaльнoï нaлежнocтi iнoземнoгo кaпiтaлy, звлуче-нoгo дo вiтчизняниx бaнкiв, пoкaзye, щo нaйбiльшa чacткa в cтpyктypi ^зем-roro кaпiтaлy в бaнкiвcькiй cиcтемi Укpaïни нвлежить фiнaнcoвим ycтaнoвaм з Австрп (25,5 %). Знaчнa чacткa квштвлу пpипaдae нa тaкi кpaïни, як Фpaн-цiя (12 %), Po^ (S %), Hiдеpлaнди (6,6 %), Угopщинa (4,1 %), Швецiя (5,6 %), Hiмеччинa (5,3 %), Пoльщa (4,9 %) тa iн. Baгoмa чacткa нвлежить бaнкiвcькoмy кaпiтaлy, щo нaдiйшoв з Кiпpy (15,2 %). Однaк Кiпp e oфшop-гою зoнoю, тoмy визнaчити кpaïнy пoxoдження кaпiтaлy cклaднo [5, c. 56-57].
Основними ж мотивами входження шоземних банкiв у банювський сектор кра1н Схщно1 Свропи, зокрема й Укра1ни, е захоплення нових терито-рiй та отримання вищих прибуткiв. Так, у 2006-2008 рр. доходшсть банювсь-кого бiзнесу сягала 60-70 %: банки залучали кошти в iноземних материнсь-ких структур тд низькi вiдсотки (4-6 % рiчних) i надавали резидентам кра1ни позички пiд 20-80 % рiчних залежно вiд виду кредитування. 2008 р. став найрезультатившшим для укра1нсько1 банювсько1 системи за всю гсторш 11 iснування - фiнансовi установи заробили 7,3 млрд грн чистого прибутку [6].
Проте фiнансово-економiчна криза негативно вплинула на потреби ш-весторiв щодо ведення бiзнесу в Укра1ш, i у 2009 р. почалось згортання бiзне-су окремими шоземними банками. Якщо аналiзувати динамiку кiлькостi бан-кiв з шоземним капiталом в Укра1ш, то до 2009 р. 1х чисельшсть зростала як в абсолютному (з 35 банюв у 2006 р. до 53 у 2008 р.), так i у вщносному вимь рi (з 20,6 % до 28,8 %) [6].
Лише у кризовий 2009 р. вщбулось певне зниження показниюв. Нато-мiсть у 2010 р. повшстю вiдновилась попередня динашка навiть з переви-щенням показникiв 2008 р.: кiлькiсть банюв з шоземним катталом зросла до 55, що становить 31,3 % вщ 1х загально1 кiлькостi.
При цьому у всiх роках, ^м 2009, зростала i частка шоземного кашталу у статутному капiталi банюв, яка за 2002-2010 рр. збшьшилася бшьш як у 3 рази i становила на 01.01.2011 р 40,6 % [7, с. 69].
1стотне перевищення частки шоземного кашталу у статутному катта-лi банкiв над часткою банкiв з шоземним катталом в 1х загальнш кiлькостi свiдчить про те, що тд контролем iноземних фiнансових структур перебува-ють переважно великi банки, яю значно перевершують за рiвнем конкурен-тоспроможностi малi та середш вiтчизнянi банки.
Надходження iноземного катталу в банювський сектор Укра1ни здшснювалося здебiльшого шляхом злиття та поглинань.
Найбшьш поширеним методом проникнення шоземного катталу в банювський сектор економжи кра1ни е придбання банкiв шоземними швесто-рами. Методи такого придбання залежать вщ органiзацiйно-правового типу власносп установ, що продаються. В Украш органiзацiйно-правовий тип власностi банкiв регулюеться законодавчо. Всi банки мають бути акцюнерни-ми товариствами, а вщнедавна - лише вiдкритими акцiонерними товариства-ми [8, 9, 10].
Саме тому продаж укра1нських банкiвських установ вщбуваеться через продаж 1х акцiй, який, зазвичай, мае сво1 специфiчнi риси, i тому можна виокремити таю основш методи продажу укра1нських банкiвських установ:
1. Повний продаж, коли нерезидент купуе контрольний пакет акцш (переважно понад 90 %) вгтчизняного банку [ фшансова установа переходить у його власшсть. Цей метод е найбшьш поширеним [ був застосований щодо банюв "Ажю", "Аваль", "НРБ-Укра!на", "Мр1я", "1ндекс-Банк".
2. Продаж банку з подальшим спшьним веденням б1знесу. Цей метод до-сить специф1чний, адже банювсью установи, яю е уже штегрованими в промисловий сектор та належать фшансово-промисловим групам, не
можна продати повшстю: !х n0Tpi6H0 продавати з рахунками корпора-тивних ктенлв, яю утворюють ресурсну базу бан^сь^ установи. По-купець не зацiкавлений у повному придбаннi такого банку, адже тсля його поглинання ктенти будуть залишатися в розпорядженнi попереднiх власниюв. Цей метод продажу обрали для себе "Укрсоцбанк" та "Ва-Банк".
3. Ринковий продаж акцiй шляхом 1х розмiщення у ПФТС (Перша Фондова Торговельна Система) е вигiдним для середнiх та великих банювських установ, акцп яких перебувають у вшьному обiговi. Саме таким чином банки можуть швидко збiльшити свою капiталiзацiю. Ще у 2006 р. акцп укра1нських банкiв не продавали на ПФТС, але вже у 2007 р. загальна сума угод становила 291 млн грн, а у 2010 р. у банювському секторi було зареестровано угод на суму в 1 119,07 млн грн, що у 26 разiв бшьше вщ рiвня 2007 р. [11]. За цим методом було продано банки "Форум", "Мега-банк" та деякi iншi.
4. Публiчне розмiщення акцiй (IPO) укра1нських банкiвських установ на свiтових фондових бiржах. Проведення IPO е прийнятним способом од-ночасно залучити достатнш обсяг додаткового капiталу i не "продатися" стратегiчному iнвесторовi. Банки вдаякуе необхiднiсть бути прозорими, що е обов'язковою умовою на етапi тдготовки IPO. За цим методом було продано акцп таких банюв як "Укршбанк", "Надра", "Родовiд". Зазначенi вище методи дають змогу залучити банкам додатковi кошти
для свого подальшого функцiонування. Але справжню ринкову вартють будь-яко! установи, зазвичай, досить важко визначити, особливо в Украш, оскшьки на внутрiшньому ринку ще не розроблено показниюв, якi б досто-вiрно визначали ринкову вартiсть банювсько! установи.
Бiльшiсть iноземних iнвесторiв, яю придбали украшсью банки, е з Свропейського Союзу [12]. Водночас активтсть окремих кра!н - членiв €С е досить низькою, на окремi кра!ни (крiм Австрп) припадало у середньому по 2 угоди купiвлi акцiй вiтчизняних банкiв.
Вважаемо, що нишшнш обсяг проникнення iноземного катталу у ви-чизняну банкiвську систему створюе серйозну загрозу i не лише !й, а й нащ-ональнiй економiчнiй безпецi, адже сьогодш немае жодних правових норм, що регулювали б пропорцiйне спiввiдношення нацюнального та iноземного капiталу у фшансовш системi Укра!ни.
На наш погляд, посиленню концентрацil банкiвського капiталу мае сприяти перехщ до створення банюв у формi публiчних акцiонерних това-риств та кооперативних банкiв. У цьому разi основною перевагою акцюнер-них товариств публiчного типу е залучення капiталу iз зовнiшнiх джерел, пе-редусiм, шляхом концентрацil катталу фiзичних та юридичних осiб з метою !х використання для отримання прибутку. Для вирiшення цих питань банкам було б доцшьно розробити стратепю трансформацil заощаджень у довготер-мiновий акцiонерний капiтал. важливим резервом можуть стати готiвковi за-ощадження населення, обсяг яких динамiчно зростае, але вони i наразi мало тдвладт регулюванню з боку держави. Ддтвердженням цьому е те, що на 01.01.2010 р. обсяг гопвки поза банками становив 157,03 млрд грн [13].
Ще одним способом для залучення заощаджень у банювську систему е створення кооперативних банюв - спецiалiзованих кредитно-фiнансових шдприемств, учасниками яких виступають кооперативнi тдприемства та пайовики (фiзичнi особи) на основi колективно! та державно! власносп, демократичного характеру вибору керiвних органiв та прийняття рiшень з метою пшьгового кредитування дрiбних i середнiх пiдприемств та жителiв (пе-редушм у малих мютах, сiльськiй мiсцевостi) i надання шших послуг на ви-пдтших, порiвняно з комерцiйними банками, умовах [14].
Висновок. Сьогодт банки збiльшують свш капiтал, намагаються спрямовувати його для забезпечення стабшьносп як банкiвсько! установи, так i держави. Концентрацiя банювського капiталу в Укра!нi демонструе в ос-таннi роки позитивну динамжу, однак нинiшнiй рiвень капiталiзацi! банювсь-ко! системи все ще залишаеться низьким, що робить !! вразливою до внутрш-нiх i зовтштх загроз, ризикiв i викликiв. В умовах посилення процеив гло-балiзацi! вiдбуваеться скасування iснуючих обмежень доступу нерезидента у нацiональнi банкiвськi системи. Глобалiзацiя сприяе перемiщенню капiталу мiж банкiвськими системами окремих кра!н i формуванню мiжнародного банкiвського бiзнесу, що тдвищуе конкурентну боротьбу i призводить до од-ночасно! концентрацi! банювського катталу.
Л1тература
1. Основн1 показники даяльноси банкв УкраУни // Вюник Нащонального банку Укра!ни. - 2011, № 7. - С. 69.
2. Капран В.1. Банювсьга операци / В.1. Капран, М.С. Кривченко, С.1. Омельченко - К. : ЦНЛ, 2006. - 206 с.
3. Офпийний сайт Державного комиету статистики / www. ukrstat. gov. ua/
4. Кириченко М.М. Альтернативш стратеги виходу банку на закордонш ринки/ М.М. Кириченко// Актуальш проблеми економ1ки. - 2005., № 7. - С. 49-56.
5. Банкшсью операци: шдручник / Пвд ред. A.M. Мороза. - К.: КНЕУ. - 2006. - 476 с.
6. Дмитренко М.С. Управлшня фшансами банку/ М.С. Дмитренко // Вюник НБУ. -2004, № 23. - С. 32-37.
7. Вкник Нащонального банку УкраУни. - 2011, № 4- С. 69.
8. Закон УкраУни "Про акщонерщ товариства" вщ 29.04.2009 № 514-17.
9. Закон УкраУни "Про внесення змш до деяких законодавчих акт1в Укра!ни щодо форми створення банюв та розм1ру статутного катталу" вщ 04.10.2009 № 133-V.
10. Закон УкраУни "Про внесення змш до Закону Укра!ни "Про банки i банювську д1яльшсть". - Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР). - 2007, № 2. ст. 15.
11. Барановський О. 1ноземний каштал на ринках банювських послуг Укра!ни, Роси та Бшоруа/ О. Барановський// Вюник НБУ. - 2007, № 9. - С. 12.
12. Смовженко Т.С. Створення та д1яльшсть фшш шоземних банюв в Укра!ш: регуляторщ аспекти / Смовженко Т.С., Другов О.О. // Фшанси Укра!ни. - 2007., № 7. -С. 98-106.
13. http://www.bank.gov.ua / - офщшний сайт Нащонального банку Укра!ни.
14. Про банки та банювську даяльтсть: Закон Укра!ни вщ 7 грудня 2000 р. № 2121-III: ¡з змшами та доповненнями за станом на 24 липня 2009 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.rada.gov.ua.
Бойко Ю.О. Необходимость и современные направления концентрации банковского капитала в Украине
Рассмотрены основные причины необходимости концентрации капитала в банковской системе Украины, освещены современные направления концентрации банковского капитала с учетом привлечения иностранного капитала в банковский сектор.
Ключевые слова: концентрация капитала, концентрация пассивных и активных операций, привлечение иностранного капитала, методы продажи банков.
Boyko Yu.O. Necessity and modern directions of concentration of bank capital for Ukraine
Considered principal reasons necessity of concentration of capital in the banking system of Ukraine, modern directions of concentration of bank capital light up taking into account attracting of foreign capital in a bank sector.
Keywords: concentration of capital, concentration of passive and active operations, attracting of foreign capital, methods of sale of banks.
