CC BY
105
УДК 658.713 Викл. Г.М. Пурш - Дрогобицький державний
nedazo¿Í4Huü утверситет м. 1вана Франка
АКТИВ1ЗАЦ1Я 1НВЕСТИЩЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ В КОНТЕКСТ ГЛОБАЛВАЦП
Дослiджено особливостi розвитку в^чизняно'1 банювсько'1 системи у сферi ре-алiзацii швестицшно'1 дiяльностi з урахуванням наростання впливу ÍH03eMH0r0 бан-ювського капiталу, запропоновано напрями активiзацii швестицшно'1 дiяльностi бан-kíb у контекст! збереження економiчноi безпеки Украши. Встановлено, що прихiд на украшський ринок потужних шоземних банкiв Í3 дешевим кредитним ресурсом веде до посилення 1хнього впливу на управлшня напрямами та процесами використання кредитних ресурав у реальнш економiцi, а отже, до обмеження можливостей не лише вггчизняних комерцiйних банкiв, а й НБУ впливати на розвиток економши Украши. Цього не можна допустити, адже як втизняний, так i зарубiжний банкiвський каттал, якщо вiн функцiонуe в Укрш'ш, повинен забезпечувати ефективний розвиток нащонально'1 економiки вiдповiдно до визначених урядом стратепчних напрямiв.
Lecturer G.M. Puriy - Drogobych state pedagogic university
named after Ivan Franco
Activation of investment activity of banking system of Ukraine
in context of globalization
The features of development of the domestic banking system are investigational in the field of realization of investment activity taking into account growth of influence of foreign bank capital, directions of activation of investment activity of banks are offered in the context of maintainance of economic security of Ukraine. It is set that arrival to the Ukrainian market of powerful foreign banks with a cheap credit resource conduces to strengthening of their influence on a management directions and processes of the use of credit resources in the real economy, and consequently, to limitation of possibilities of not only domestic commercial banks but also NBU, to influence on development of economy of Ukraine. It can not be assumed, in fact both domestic and foreign, bank capital, if he functions in Ukraine, must provide effective development of national economy in accordance with certain a government strategic directions.
Вступ. Розвиток процешв економ1чно1" глобашзаци, посилення взаемо-ди нацюнальних економж 1з м1жнародними фшансовими ринками супрово-джуеться посиленням концентрацн банювських катташв та актив1в. Характер-ними ознаками прояву глобашзаци та м1жнародно1" штеграцн у сфер1 фшансо-вих вщносин е входження шоземного катталу в нацюнальш ф1нансов1 ринки та посилення його впливу на розвиток нацюнальних фшансових систем.
Зростання присутносп шоземного катталу в банювському сектор1 несе загрожуе поступовому збшьшенню впливу шоземних швестор1в на банювську систему Украши та витюненню втизняних банюв 1з традицшних для них сек-тор1в фшансового ринку. Зважаючи на те, що банювська система, фактично, е гарантом фшансово1" безпеки держави, ii залежшсть вщ кон'юнктури на св1тових ринках робить ii вразлившою до глобальних фшансових криз. За таких умов постають питання не лише збереження конкурентних переваг вггчизняних банюв, а й розвитку та захисту банювсь^' системи й нацiональноi безпеки.
Аналiз останшх дослiджень та публжацш щодо проблем, пов'язаних 1з особливостями розвитку вiтчизняноi банкiвськоi системи у сфер1 реашзацн iнвестицiйноi дiяльностi та впливу на не1' iноземного катталу дослiджували
багато вггчизняних вчених-економiстiв, зокрема: О. Барановський, В. Геець, О. Другов, М. Козорiз, I. Лютий, В. Мiщенко, О. Рогач, М. Савлук, Т. Смов-женко, Н. Шелудько та ш. Актуальними на сьогоднi е подальшi дослiдження щодо активiзащl швестицшно! дiяльностi в умовах росту участi шоземних ш-весторiв у банкiвськiй системi Украши.
Постановка завдання. Дослiдити особливост розвитку банювсько! системи Украши у сферi ре^заци швестицшно! дiяльностi з урахуванням наростання впливу шоземного банювського капiталу; визначити напрями ак-тивiзацil швестицшно! дiяльностi банкiв у контекст збереження економiчноl безпеки краши.
Результати. В умовах вщсутност вiдчутних структурних зрушень у нацiональнiй економiцi, низького швестицшного потенцiалу держави та об-межених можливостей пiдприемств самостiйно фшансувати iнвестицiйнi проекти об'ективно актуалiзуеться шдвищення ролi кредитних джерел фшан-сування швестицш, зокрема - за рахунок банювських кредитiв. На сьогоднi украшська банкiвська система, на вiдмiну вщ краш iз розвиненою економь кою, не стала iстотним джерелом швестицшних ресурсiв для сфери реального виробництва. Доля кредиив, що спрямовуються на iнвестицiйну дiяльнiсть хоча i мае тенденцiю до зростання, проте ще залишаеться на дуже низькому рiвнi, а в процесi кредитування прюритет надаеться пiдтримцi поточно! дь яльностi суб,ектiв господарювання та фiзичних осiб.
Особливiстю нарощування банками довготермшових кредитних вкла-день у нащональну економiку е !хня споживча спрямовашсть, що призводить до звуження можливостей промислового сектора залучати банкiвськi кредити. Спостер^аеться змiщення прiоритетiв банкiв на користь активiзацil кредитування споживчих витрат населення, яке не лише поглиблюе наявнi диспро-порци з фшансовим забезпеченням вiдтворювальних процесiв в економщ, а й пригнiчуе економiчне зростання, стимулюючи iмпорт товарiв невиробничого призначення. Однак, у найближчш перспективi не варто очiкувати iстотних змш у кредитних прiоритетах банкiв на користь кредитування швестицш, пе-редуЫм через проблеми катташзаци та дефщит дешевих i довгих ресурсiв.
Ринок швестицшних кредит1в в Укршт, незважаючи на позитивну ди-намiку свого розвитку протягом останшх рокiв, е досить звуженим i не забез-печуе потреб економiки в повному обсязь Структура та обсяги банювських швестицш не вщповщають цiлям забезпечення розвитку економши за швес-тицшно-шновацшною моделлю, яка передбачае вкладення основних довготермшових кредитних швестицш у наукомютю, високотехнолопчш галузi, адже значна частина кредитних ресуршв банкiв усе ще спрямовуеться у неви-робничу сферу, переважно у торпвлю та посередництво.
1снуе цiлий комплекс проблем, яю стримують дiяльнiсть банкiв у сферi кредитування виробничого сектору економжи, зокрема високi вiдсотковi ставки, висою вимоги до позичальникiв, брак застави, проблема "довгих" грошей, яка виникла на грошовому ринку Украши внаслщок iснування неращ-онально! структури зобов'язань банкiв, де переважали короткотермiновi зо-бов'язання та невщповщшсть мiж термiнами повернення активiв i зобов'язань.
Сучасний етап розвитку банювсько! системи характеризуеться вщносно но-вим явищем - ютотним зростанням частки iноземного капiталу та посиленням позицш на вiтчизняному фшансовому ринку iноземних банкiвських установ.
В Укра!ш наслiдком впливу глобалiзацil та фшансово! штеграци стало входження шоземних банюв у вiтчизняний фiнансовий ринок шляхом ство-рення представництва, вщкриття власного дочiрнього банку, купiвлi, злиття або поглинання укра!нських банкiв. Серед основних чинниюв, якi штенсифь кують мотиви входження шоземного кашталу до банювського сектору Украши, можна видшити отримання ринкових переваг за рахунок мюткоси вгг-чизняного ринку банювських послуг i перспектив його розширення та при-ваблива дохщшсть операцiй. Динамiчнi змiни у структурi капiталу нащональ-но! банювсько! системи протягом останшх рокiв свiдчать про ютотну активь зацiю процесiв входження шоземних банюв у вггчизняний фшансовий сектор. У структурi шоземного кашталу в^чизняно! банювсько! системи основна частка припадае на австршсью (35 %), французькi (16 %) та росiйськi банки (12 %). З-помiж iнших iнтерес до укра!нських фiнансових ринкiв виявля-ють таю краши, як Iталiя, Польща, Швейцарiя, Великобританiя [5, с. 97].
Порiвняльний аналiз темпiв i рiвня експанси iноземного банкiвського капiталу у кра!нах Схщно! та Центрально! Свропи показав, що в бiльшостi держав вони значно вишд, нiж в Укра!ш. Активнiсть мiжнародних банкiв у кра!нах Центрально! та Схiдно! Свропи пов'язана з тим, що вщкриття банювського сектора зб^лося в чаЫ з виведенням капiталiв транснащональних банкiв iз азiатського регiону та пошуками напрямiв передислокацi! капiталiв. Лiбералiзацiя фiнансових систем цих кра!н призвела до того, що шоземш фш! та пiдроздiли володiють 60-90 % банювських активiв. Зокрема, частка активiв, якi контролюе iноземний банкiвський каштал, в Естонi! становить понад 90 %, в Хорватi! - понад 80 %, у Чехi! та Словаччиш - близько 80 %, у Поль-щi, Болгарi!, Латвп, Угорщинi - понад 70 % [3, с. 99]. Фактично в зазначених кра!нах кардинально змшилися функцп нацiональних банкiвських систем, якi перетворились на перифершш пiдсистеми глобальних банювських структур.
Банювська система Укра!ни, на вщмшу вiд кра!н Центрально! та Схщ-но! Свропи i Прибалтики, для яких активний прихщ шоземного кашталу в банювський сектор розпочався ще всередиш 1990 р., на початковому еташ свого становлення i розвитку була малопривабливою для шоземного кашталу через наднизьку ефектившсть та надмiрну концентрацiю ризикiв. У мiру розвитку фiнансового ринку, досягнення макроекономiчно! стабiлiзацi! та роз-гортання приватизацшних процесiв, починаючи з 2004 р., спостершаеться iн-тенсифiкацiя штеграцшних процесiв у банкiвському секторi Укра!ни, яка характеризуеться двома суперечливими тенденщями: перша - це штернащона-лiзацiя нацiональних банкiв, iнтеграцiя !х у свiтову банкiвську систему, друга - прагнення зберегти незалежшсть, внутршню цiлiснiсть та економiчний потенщал вiтчизняних банкiв для самостiйного фшансування розвитку нацi-онально! економiки. На сьогодш з певнiстю можна стверджувати, що украшська банювська система вже значною мiрою штегрована у свгговий фiнан-совий ринок (рис.).
Рис. 1ноземний камтал у бантвському секторi Укрални
Вплив iнoзeмниx банюв на poзвитoк в1тчизняно1" бaнкiвcькoï cиcтeми в^увает^я поетупово, й поки що cклaднo пepeдбaчити ва його нacлiдки. Однак, yжe cьoгoднi помггт пeвнi тeндeнцiï, яю виникли з пpиxoдoм на y^a-ïнcький фiнaнcoвий pинoк iнoзeмниx банюв, i дeдaлi cильнiшe впливають на poзвитoк бaнкiвcькoï cиcтeми, зoкpeмa:
пocилeння кoнкypeнцiï мiж вiтчизняними та зapyбiжними банками за ^ен-тiв. Як на^док, вiтчизнянi банки пiдвищили rapa^i^amc^ дeпoзитниx вклaдiв фiзичниx ocí6, зpocлa якicть oбcлyгoвyвaння клieнтiв i poзшиpивcя acopтимeнт пocлyг, що надають вггчизнят банки. Зaзнaчeнi peзyльтaти e, бeзпepeчнo, позитивними як для клieнтiв втизняник баншв, так i для бан-кiвcькoï cиcтeми загалом, aджe чepeз пpиcyтнicть iнoзeмниx банюв aктивiзy-вaлacя peaлiзaцiя cтpaтeгiï адаптаци та нaближeння до вимог мiжнapoдниx cтaндapтiв;
змiни y cтpyктypi джepeл фopмyвaння банив^кого кaпiтaлy. Iнoзeмнi банки чepeз cвoï мaтepинcькi cтpyктypи дicтaли дocтyп до дeшeвшиx, нiж в Укpaïнi, ф^шов^ pecypciв;
збiльшeння зaлeжнocтi бaнкiвcькoï cиcтeми Укpaïни вiд iнoзeмнoгo кaпiтaлy чepeз opieнтaцiю на дeшeвший позичковий каттал i, як нacлiдoк, зpocтaння зовтшнього бopгy вiтчизняниx баншв. В yмoвax дeфiцитy дoвгoтepмiнoвиx фiнaнcoвиx pecypciв на внyтpiшньoмy pинкy вiтчизнянi банки пpoтягoм кшь-кox ocтaннix poкiв почали активно зaпoзичyвaти таю кошти на зoвнiшнix p^ нкax. Так, ^отягом 2003-2008 pp. зoвнiшня зaбopгoвaнicть банюв зpocлa з 1,75 млpд дол. США y 2003 p. до 39,47 млpд дол. США y 2008 p., ^и цьому питома вага зовтшньо1 зaбopгoвaнocтi банюв y валовому зовтшньому бopзi Укpaïни за щй пepioд пiдвищилacь бiльшe, тж y п'ять paзiв. пocилeння вpaзливocтi вiтчизнянoï eкoнoмiки до зoвнiшнix шоюв, ocкiльки знaчнi тeмпи зpocтaння зовтшньо1 зaбopгoвaнocтi кopпopaтивнoгo ceктopa в paзi виникнeння кpиз на cвiтoвиx p^rax пpизвoдять до диcбaлaнciв на валютному p^Ey. В Укpaïнi нaдмipнe зaлyчeння зoвнiшньoгo позичкового ка-тталу мало cвoïм нacлiдкoм пocилeння вpaзливocтi eкoнoмiки до дiï зoвнiш-
тх шошв, що ввдразу ж запустило ланцюг дестабiлiзацiï фiнансовоï системи Украши в умовах попршення кон'юнктури свiтовиx риншв TOBapiB украшсь-кого експорту i поширення CBiTOBOÏ кредитноï кризи на краши Сх1дно1 та Центральноï Свропи.
Безперешкодне залучення зовтштх позик вггчизняними банювськи-ми шститутами та актив1защя д1яльност1 банюв з шоземним кашталом на фь нансовому ринку Украши в умовах зростання попиту на кредитш ресурси стали чинниками стр1мкого зростання р1вня банювських кредипв. Станом на 1 жовтня 2008 р. сума наданих в економшу банювських кредипв сягнула 59 % ВВП. Фах1вщ МВФ для визначення р1вноважного р1вня банювських кредипв вщносно ВВП вивели залежшсть м1ж сумою наданих кредипв i роз-м1ром середньодушових доход1в. За щею методикою, р1вноважний показник банювських кредипв суб'ектам економжи у краïнi з розм1ром ВВП на одну особу населення 6941 паритетний долар (фактичний показник Украши за 2007 р.) становить 37 % ВВП [9, с. 29]. Це означае, що розм1р фактично наданих банками Украши кредипв у 1,6 раза перевищуе р1вноважний р1вень.
Попршення умов отримання зовшштх кредипв i позик, починаючи з вересня 2008 р., миттево оголило област вразливост валютно-фiнансовоï системи Украши: надмiрну залежнiсть вiд зовшшнього фiнансування, низький розмiр офiцiйниx валютних резервiв та слабкiсть банкiвського сектору. Таким чином, наростання зовнiшньоï заборгованост вiтчизняниx банкiв не мо-же стати стратегiчним напрямом розвитку банювсь^' системи Украïни. Тому НБУ доцшьно розробити стратегiю обмеження зовнiшньоï заборгованостi банкiвськоï системи, розширення альтернативних варiантiв включення в бан-кiвський обiг заощаджень фiзичниx та юридичних ошб.
Вiдзначаючи появу шд впливом iноземниx банкiв зазначених тенден-цiй у розвитку нацiональноï банювсь^' системи, потрiбно звернути увагу не тшьки на ïx рiзноспрямованiсть та суперечливють, а й на можливють виник-нення масштабнiшиx проблем. У процес дослiдження цiеï проблеми ми згру-пували можливi позитивнi чинники впливу дiяльностi iноземниx банкiв на нацюнальну економiку, зокрема:
• впровадження новгттх баншвських технологш, що покращить яшсть обслу-говування кл1енпв;
• зниження вартост стандартизованих баншвських продуктов, що е результатом як тдвищення продуктивност пращ, так i зростання конкуренцп. Кларенс А., анал1зуючи досвщ 80 краш, зазначив, що присуттсть шоземних банюв у крашах 1з перехщною економшою певним чином зменшуе дохщтсть мюцевих баншв через зменшення ïxньоï марж1, але водночас збшьшуе ефек-тивтсть баншвсько! системи загалом [10];
• розширення кооперацн на фшансовому ринку, що передбачае об'еднання ба-ншв та суб'екив господарювання з метою пшьгового кредитування та прь оритетного баншвського обслуговування;
• 1мпорт високих стандартов менеджменту та контролю за ризиками;
• впровадження м1жнародних стандартов бухгалтерського облшу (МСБО) та звггаосп, як появились внаслвдок штегращйних процешв у свгтовш економь щ i спрямован на зближення бухгалтерського облшу та звгтносп в р1зних крашах свгту;
• пoлiпшeння iнвecтицiйнoгo клiмaтy, пepш за вce, за paxyнoк бiльш дocтyп-ниx кpeдитiв iнoзeмниx банюв та pocтy дoвipи зaкopдoнниx iнвecтopiв до eкoнoмiчнoï crnyaujï в ^aim, що e одним iз вaжливиx чинниюв eкoнoмiчнo-го зpocтaння ^аши, ïï cтaбiлiзaцiï в yмoвax фiнaнcoвoï кpизи.
Активте пpoникнeння iнoзeмнoгo кашталу y в1тчизняний бaнкiвcький ceктop нece в co6í пopяд 1з позитивними нacлiдкaми, i тевт pизики, як мо-жуть пpизвecти нe лишe до змши cтpyктypи бaнкíвcькoгo ceктopa, а й rap^ чинити нeкoнтpoльoвaнí нacлíдки для eкoнoмiчнoï cиcтeми дepжaви:
• зaxoплeння iнoзeмними банками бaнкiвcькoгo pинкy У^аши внacлiдoк за-гocтpeння мiжбaнкiвcькoï кoнкypeнцiï. Фaxiвцi Вcecвiтньoгo банку зазнача-ють, що дiяльнicть iнoзeмниx банюв xapaктepизyeтьcя вищою peнтaбeльнic-тю, нижчими накладними видатками та пpoцeнтнoю мapжeю пopiвнянo з мь cцeвими банками [4]. У^аш^ю банки можуть нe ви^имата кoнкypeнцiï, ocкiльки пpиxiд вeликиx iнoзeмниx банюв на pинки, що poзвивaютьcя, як пpaвилo, пpизвoдить до знижeння пpибyткoвocтi дiяльнocтi мicцeвиx банюв i ii вiтчизнянi банки, яю ж будуть cпpoмoжнi впopaтиcя iз зpocтaючим конку-peнтним тиcкoм, oпинятьcя пepeд зaгpoзoю бaнкpyтcтвa, що мoжe пpизвecти до фiнaнcoвoï нecтaбiльнocтi, пocлaблeння вше1 бaнкiвcькoï cиcтeми, моно-пoлiзaцiï iнoзeмними банками у^а^^кого pинкy бaнкiвcькиx пocлyг;
• пiдвищeння чacтки пpoблeмниx кpeдитiв y пopтфeляx тиx вiтчизняниx банюв, яю нe в змoзi кoнкypyвaти з iнoзeмними банками, адж для збepeжeння чacтки pинкy, вони пpидiлятимyть мeншe уваги oцiнцi pизикy кpeдитiв;
• нав'язування мoдeлi зaлeжнoгo poзвиткy, пpичoмy cтpyктypнa вiдcтaлicть та iнcтитyцiйнa cлaбкicть вiтчизнянoï eкoнoмiки poбить мoжливicть такого дe-фopмoвaнoгo poзвиткy дocить peaльнoю, aджe вжe на cьoгoднiшньoмy eтaпi цiлi дiяльнocтi банюв з iнoзeмним кaпiтaлoм нe збiгaютьcя з eкoнoмiчними й coцiaльними пpiopитeтaми Укpaïни.
За peзyльтaтaми дocлíджeння Свггового банку, íнoзeмнí банки, вжо-дячи на pинки кpaïн, якí poзвивaютьcя, нe пocпíшaють íз впpoвaджeнням но-виx пocлyг та знижeнням пpoцeнтниx cтaвoк за кpeдитaми. Оcнoвнa ïx^ мe-та - вcтaнoвлeння коифолю за фíнaнcoвими потоками та плaтocпpoмoжнicтю бaнкíвcькoï cиcтeми, в яку вони iнтeгpyютьcя [7, c. 35]. Iнoзeмнi íнвecтopи, купуючи yкpaïнcькí банки або ж cтвopюючи влacнí ycтaнoви на тepитopiï Ук-païни, нe кepyютьcя íнтepecaми poзвиткy вíтчизнянoï eкoнoмíки i те будуть цíлecпpямoвaнo пíдтpимyвaти oгoлoшeний в кpaïнí кypc мíннoвaцíйнoгo poз-витку eкoнoмíким. Дocлíджeння пpoцecíв cвiтoвoï кoнкypeнцíï та poбoти тpaн-cнaцíoнaльниx кopпopaцíй показали, що пpинципoвo нов^ íннoвaцíйнí ^о-дукти виpoбляютьcя винятково y виcoкoтexнoлoгiчнo poзвинeниx кpaïнax, a y ^arnx, дe фyнкцíoнyють вiддiлeння та фíлíï мaтepинcькиx кoпaнíй, здшшю-eтьcя здeбíльшoгo лишe виpoбництвo ^або кoнкypeнтocпpoмoжнoï пpoдyкцíï [8]. Зaкopдoнний дocвiд, зoкpeмa Пoльщí, вказуе на тe, що банки, кoнтpoльo-вaнí зaкopдoнними íнвecтopaми, нe кpeдитyють íнвecтицíйниx пpoeктiв на пoльcькиx пíдпpиeмcтвax, а вщдають пepeвaгy кpeдитyвaнню cпíльниx або зaкopдoнниx пpoeктíв. Окpíм цього, банки, кошрольоваш зaкopдoнними íн-вecтopaми, нe будуть цíлecпpямoвaнo cпpияти пíдвищeнню кoнкypeнтocпpo-мoжнocтi yкpaïнcькиx виpoбникíв, ocкíльки цe cтвopюe додаткову кoнкypeн-цíю для ïx жe влacниx виpoбникíв [1, c. 201];
• встановлення контролю шоземними банками над деякими економ1чно випдни-ми секторами економши, що у перспектив! може призвести до втрати фшансо-воï та економ1чно! незалежносп краши та попршить ïï економ1чну безпеку;
• виб1ркове обслуговування шоземними банками кл1ент1в. Як правило, шозем-н банки ор1ентуються на роботу з великими кл1ентами i ввддають перевагу високоприбутковому корпоративному б1знесу, фшансуванню зовшшньоеко-ном1чних операцш, кредитуванню великих компанш У той же час вони ви-являють незначну защкавлешсть у робот! 1з компанiями, що належать до малого та середнього б1знесу, яких зазвичай не влаштовують стандартизован фшансов1 продукти, а ïxнiй бухгалтерський облш часто не вщповщае мiжна-родним стандартам;
• в1ропдшсть посилення нестабшьност на нацюнальних фшансових ринках через прихвд шоземних банюв, як не мають високих м1жнародних рейтингов та достатнього обсягу кашталу;
• зниження стаб1льност1 роботи банювсько1 системи внаслвдок ввдтоку шоземного кашталу у випадку попршення економ1чно! ситуацп в Украш чи крашах походження шоземного кашталу.
Можливють реалiзацiï зазначених ризиюв тдвишуеться через вщсут-шсть чiткоï позици державноï влади та брак в Украш! будь-яких меxанiзмiв регулювання р!вня iноземного капiталу у в!тчизнянш банювсьюй системi та його впливу на ïï розвиток та роботу. Для активiзацiï iнвестицiйноï д!яльнос-п, усунення негативних наслщюв д!яльност iноземниx банювських установ та недопущення втрати контролю за банювською системою, НБУ доцшьно зад!яти певн регулятивн та контрольш важелг
• розробити регуляторн положения та мехашзми ввдбору потенцшних шоземних претендентов на заснування власного банку чи кутвлю в1тчизняно1 бан-ювсько1 установи, що забезпечуватимуть виявлення та недопущення в Украшу тих банюв, що мають сумтвну репутащю i можуть дестабшзуюче впли-нути на нацюнальну банювську систему. Досягти зазначеного можна за до-помогою допуску лише банювських установ, як вщповщають мшмальним вимогам щодо власного кашталу, балансових актив1в та кредитного рейтингу, а яюсть банювського нагляду в краïнi походження материнського банку вщповщае "Основним принципам ефективного нагляду", розробленими Ба-зельським ком1тетом з банювського нагляду, та "Мшмальним стандартам" -iнструкцiï щодо нагляду за д1яльшстю шоземних банювських установ;
• ввести норматив мiнiмальноï частки 1нвестування банками (включаючи шд-контрольн шоземному кашталу), який передбачае !нвестування певного в!д-сотку свого кредитного портфеля у стратепчно важлив1 сфери украюсь^' економжи, список яких мае розроблятися та щор1чно поновлюватись Кабше-том М1тстр1в Украши. Це дозволило б залучати шоземний каштал у розвиток як малого б1знесу, так i менш привабливих, з позицiï шоземних банюв, сектор1в економ1ки;
• збшьшити мшмальний розм1р регулятивного кашталу для банювських установ за участю шоземного кашталу, що забезпечить тдвищення стабшьносто роботи останшх та посилення шдтримки вичизняно! економ1ки;
• розробити шструкцш про створення, регулювання та нагляд за д1яльшстю фшй шоземних банюв в Украш, яка мштитиме засади роботи системи нагляду за ïx д1яльшстю i включатиме мехашзми сприяння розвитку нацюналь-но! економ1ки, зокрема напрями використання прибутку. З цього приводу в зазначенш шструкцп мають бути вщображеш так норми: протягом перших
трьох роюв свое! д1яльност1 фшя мае розм1щувати не менше, шж 80 % сво!х прибутк1в на територи Украши, з яких не менше половини 1нвестувати у стратепчно важлив1 сфери економжи; протягом наступних двох рошв - не менше 60 %, з яких не менше половини швестувати у стратепчно важлив1 сфери економжи; в ус наступт роки - не менше 50 %, з яких не менше половини швестувати у стратепчно важлив1 сфери економжи [1, с. 202];
• встановити тимчасово максимальну частку шоземного катталу в каттат ук-рагнсько! банк1всько1 системи, що дасть змогу вичизняним банкам пристосу-ватися до нових економ1чних умов, наростити каттал, залучати шоземний кап1тал в економ1ку, не допускаючи штатного ризику попршення стабшьнос-тГ роботи банювсько! системи, можлнвють зберегти стiйкiсть вичнзняних банкiв та вiдносну керованiсть шоземних; пом'якшити негативнi прояви дь яльност останнiх та використати !х фшансовий потенциал;
• розробити механiзм тдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняних банив з метою захисту 1х iнтересiв та тдвищення ^естищйного потенцiалу, який передбачае: сприяння концентраци укра1нського банювського катталу; стимулювання нарощування капiталiв вiтчизняних банив шляхом звiльнення вiд оподаткування прибутку, що спрямовуеться на капiталiзацiю; запровади-ти систему п1льгового рефiнансування банив за умов кредитування швести-щйних проектiв; звiльнити вiд оподаткування частину прибутив комер-цiйних банив, якщо вони спрямовують сво! кошти й швестицшт проекти у прiоритетнi сфери економiчноl д1яльностц
• укласти угоди iз наглядовими органами кра!ни мшцезнаходження материнсь-кого банку.
Висновки. Здшснений анал1з свщчить про неоднозначт результати присутност1 шоземного катталу на фшансовому ринку Укра!ни. Так, прихщ на укра!нський ринок потужних шоземних банюв 1з дешевим кредитним ресурсом веде до посилення !хнього впливу на управлшня напрямами та проце-сами використання кредитних ресурЫв у реальнш економщ1, а отже, до обме-ження можливостей не лише вггчизняних комерцшних банюв, а й НБУ впли-вати на розвиток економжи Укра!ни. Цього не можна допустити, адже як вгт-чизняний, так { заруб1жний банювський каттал, якщо вш функцюнуе в Укра-!ш, повинен забезпечувати ефективний розвиток нацюнально! економжи вщ-повщно до визначених урядом стратепчних напрям1в.
Лггература
1. Другов О.О. Актив1защя швестицшно! д1яльносп банювсько! системи в умовах росту в нш учасп шоземних швестор1в / О.О. Другов, О.С. Орловський // Региональна економ1ка. - 2007. - № 2. - С. 198-203.
2. Бутенко О. 1ноземш банки на фшансових ринках кра!н Центрально-Схщно! Свропи // Банювська справа. - 2005. - № 3. - С. 62-69.
3. Верников А. Иностранные банки в Восточной Европе // Мировая экономика и международные отношения. - 2003. - № 8. - С. 97-107.
4. Доклад о мировом развитии 2002 года. Создание институциональных основ рыночной экономики : пер. с англ. - М. : Изд-во "Весь Мир", 2002. - С. 88-91.
5. Козор1з М.А. Методолопчш засади дослщження впливу шоземного катталу на розвиток банювсько! системи Укра1ни // Банювська справа. - 2007. - № 11. - С. 95-102.
6. Мщенко В. Проблеми збалансованост внутр1шшх заощаджень та зовшшшх запози-чень банюв в умовах нестабшьносп фшансових ринюв / В. Мщенко, В. Жупанин // Вюник НБУ. - 2008. - № 7. - С. 8-12.
7. Смовженко Т. Проблеми та перспективи розвитку банювсько! системи в умовах ев-роштеграци Укра1ни. Оргашзацшний аспект / Т. Смовженко, О. Другов // Вюник Нацюналь-ного банку Укра1ни. - 2005. - № 11. - С. 34-37.
8. Субботина Т. Россия на распутье: два пути к международной конкурентоспособности // Вопросы экономики. - 2006. - № 2. - С. 46-64.
9. Cottarelli C.. Early Birds, Late Risers and Sleeping Beauties: Bank Credit Growth to the Private Sector in Central and Eastern Europe and the Balkans / C. Cottarelli, G. Dell'Ariccia, I. Vladkova-Hollar // IMF Working Papers. - 2003. - № 213. - Р. 29.
10. Klarense A. How Does Foreign Entry Affect the Domestic Banking Market? The World Bank Paper. - 2001. _
УДК339.137 Ст. викл. Л.П. Стещв -
Укратська академш друкарства, м. Львiв
КОНКУРЕНТН1 ПЕРЕВАГИ: П1ДХОДИ ДО ТРАКТУВАННЯ
ТА IX В1ДМ1ННОСТ1
Наведено анал^ичний огляд наукових пiдходiв до дефшщп "конкурентна перевага", визначено i'x сутшсть та вщмшносп. Встановлено, що для конкурентоспро-можност репону важливi не стшьки його ресурсш активи чи навт ще'', як яюсть виконавських процеав всередиш репону (майстерна трансформащя щей i технологий у конкретш продукти та послуги). На сьогодш у зв'язку з "переформатуванням" концепцп конкурентоспроможносп кра'ни вiд "твердо'" iнфраструктури (дороги, порти, i т. ш.) на м'яку (генерування, збереження, дистрибущя, сервiс), основним фактором конкурентного устху стае людський фактор.
Ключов1 слова: конкуренщя, конкурентнi переваги, методичний пщхщ.
Senior lecturer L.P. Stetsiv - Ukrainian Academy of Book-Printing, Lviv Competitive advantages: approaches to interpretation and its differences
In the article the analytical review of the scientific approachs near the definition "competitive advantage" is presented, its essence and differences is resulted. It is set that for the competitiveness of region important not so much him resource assets or even ideas, as quality of performance processes into a region (skilful transformation of ideas and technologies is in concrete products and services). For today a human factor becomes in connection with "repeated formatting" of conception of competitiveness of country from a "hard" infrastructure (roads, ports, and т. other) on soft (generuting, maintainance, distribution, service), basic factor of competition success.
Keywords: competition, competitive advantage, methodical approach.
У найбшьш загальному вигляд1 головна мета регюнально" полпики -змша пропорцш i тенденцш, що склалися в розподш сощально-економ1чно" д1яльносп, добробуту i ресурЫв, тобто зведення до мшмуму нер1вностей, що юнують м1ж регюнами. Важливого значения при цьому набувають притаман-m кожному репону конкурентш переваги, що забезпечують прюритет його розвитку в сучасних умовах конкуренцн.
Правильним, з огляду на процеси глобал1зацн свггу, е твердження Р. Фатхутдинова, який вважае, що конкуренщя - "це процес управлшня су-б'ектом сво'ми конкурентними перевагами для одержання перемоги або до-сягнення шших цшей в боротьб1 з конкурентами за задоволення об'ективних або суб'ективних потреб в рамках законодавства або в природних умовах. Конкуренщя е рушшною силою розвитку суб'екив i об'екпв управлшня, сус-шльства загалом" [1, c. 16]. Перевагою цього означення е розгляд конкуренцн як процесу, де враховуеться вплив умов господарювання, що змшюються за наявносп глобально'' конкурентно'' боротьби.
