CC BY
16
УДК339.9 Проф. М.1. Флейчук, д-р екон. наук;
магктрант Р.Р. Николюк - Львгвська КА
НАСЛ1ДКИ ДОСТУПУ 1НОЗЕМНИХ БАНК1В ДО РИНКУ БАНК1ВСЬКИХ ПОСЛУГ КРА1Н З ПЕРЕХ1ДНОЮ ЕКОНОМ1КОЮ
Проаналiзовано загальне поняття 1ноземно! бангавсько! дiяльностi, ч1тко розме-жованi позитивнi та негативш аспекти доступу iноземних бангав до ринку бангавсь-ких послуг кра!н з перехiдною економiкою. Прошюстровано наслiдки присутностi шоземного капiталу для окремих тишв зацiкавлених сторiн, що мають вiдношення до банювсько! системи, з допомогою вщповщно! теоретично! модели Дослiджено вплив iноземного капiталу на реальний сектор трансформацiйних економiк на прик-ладi окремих кра!н.
Ключовг слова: мiжнародна дiяльнiсть банкiв, шоземний капiтал, трансформа-цiйнi економiки, транснащональш банки.
1ноземний каттал мае важливе значення у розвитку банювсько! системи та економжи будь-яко! кра!ни, саме вш е важливим джерелом шдвищення р1вня кап1тал1зац1! банюв та фшансування економжи. На сьогодш переважна бшьшють кра!н 1з перехщною економжою потребуе притоку шоземних швес-тицш, проте потреба у визначенш наслщюв !х доступу до трансформацшних економж загалом та ринку !х банювських послуг зокрема. Основш аспекти м1жнародно! д1яльност1 банюв плщно вивчали захщш, росшсью та укра!нсью автори. Заруб1жш вчеш звертають увагу на низку негативних наслщюв д1яль-носп шоземних банюв. Так, зокрема М. Дулей та rnmi, подтвердили, що вихвд 1нвестор1в 1з катталу корейських банюв зумовив кризу в Швденнш Коре! 1997 р. [1]. Серед сучасних укра!нських науковщв, що вивчають окреслену проблематику, можна вщзначити В. Гейця та Н. Шелудько, як розглядають активне проникнення шоземного катталу у вичизняний банювський сектор як позитивним, так i, певною м1рою, ризикованим явищем, що може спричи-нити неконтрольоваш наслiдки для економiчно! системи держави [2, 3]. В.В. Коваленко ж вважае, що наявшсть в економщ будь-яко! кра!ни значних обсяпв iноземного капiталу е ознакою макроекономiчно! стабiльностi, висо-кого рiвня довiри iнвесторiв до !! законодавчо!, виконавчо! влади [4].
Традицшним показником, який характеризуе участь шоземного кат-талу в банкiвськiй системi кра!ни, е наявнють у статутному капiталi банку частки, яка належить нерезидентам. В економiчнiй енциклопедичнш лиера-турi поняття шоземного катталу розглядають як рiзноманiтнi форми катта-лу (акцiонерний, державний, банювський, капiтал мiжнародних фшансово-кредитних оргашзацш та iн.), який належить закордонним власникам [5, с. 726]. В укра!нському законодавствi термiн "банк з шоземним капiталом" по-яснюеться як банк, у якому частка катталу, що належить хоча б одному шо-земному iнвестору, становить не менше 10 % [6]. У загальному можна зазна-чити, що шоземна банкiвська дiяльнiсть - це участь шоземного швестора (ш-вестуючо! кра!ни) у банкiвськiй системi кра!ни-акцептора. Дослiдження еко-номiчно! сутносп iноземного банкiвсько! дiяльностi переконуе в тому, що розвинена банювська система е необхщною умовою нормального функцюну-вання суб'ектiв господарсько! дiяльностi та економжи кра!ни загалом.
Процеси експансп шоземного капiталу до банювських систем рiзних кра!н розпочалися ще в XIX ст., коли англшсьи банки почали вщкривати сво! представництва за кордоном iз метою налагодження торгiвлi зi сво!ми колошями, що згодом робили i бельгшсью, французью, шмецью, а також японськi банки. На сьогодш банкiвським системам зарубiжних кра1н прита-манна значна присутнiсть шоземного кашталу. У деяких кра1нах шоземш банки займають домiнуючу позицiю i вирiшально впливають на функцюну-вання не лише банювських систем, а й уше! економiки [7].
Варто зазначити, що в умовах глобально! штеграцп банювсько! систе-ми у свгговий фiнансовий ринок розвиненi кра!ни шукають можливостi для ефективного розмщення капiталiв, а кра!ни з трансформацшною економiкою потребують капiталiв для розвитку. Дефiцит капiталу внаслiдок недостатнiх внутршшх нагромаджень е значним, адже щорiчнi потреби кра!н з трансформацшною економiкою становлять 200-300 млрд дол. США.
Необхщно наголосити на позитивних наслщках приходу iноземних банкiв у банювськ системи кра!н з перехщною економiкою, зокрема:
1. Швидке й ефективне впровадження новгтшх метод1в банювсько! д1яль-ность
2. Зростання обсягу кредитних ресуршв [ посилення стабшьносл !х джерел.
3. Упровадження системи страхування банювських ризиюв.
4. Актив1защя конкуренцп й прискорення процесу реформування банювсь-ко! системи.
5. Упровадження м1жнародного досв1ду фшансового оздоровлення, реорга-шзацп й реструктуризацп банюв.
6. Посилення рол1 банювсько! системи в процес розподшу швестицшних ресуршв [8].
З шшого боку, iноземнi банки завдяки конкурентним перевагам здiйснюють експанию на найбiльшi прибутковi вiтчизнянi ринки, залишаючи мiсцевим банкам обслуговування шших (бiльш ризикових) клiентiв, збшьшу-ючи загальний рiвень ризикiв !х портфелiв [9]. О. Сугоняко зазначае, що го-ловна мета банков з шоземним капiталом - отримання надприбутюв та здiйснення спекуляцiй на ринку нерухомосп та землi [10]. У загальному вщ-значимо такi негативш аспекти дiяльностi банкiв з шоземним катталом у кра!нах з перехщною економiкою:
1. Деяка загроза економ1чному суверештету кра!ни, осюльки законопроект, надаючи право шоземним банкам на вщкриття сво!х фшш, не передбачае жодних обмежень присутност шоземного кашталу в нацюнальнш бан-ювсьюй систем^
2. Нер1вш конкурентш умови з нацюнальними банками, адже, наприклад р1вень монетизацп в перехщних економжах (в Украш, близько 30 % вщ ВВП), е значно нижчим вщ кра!н з розвиненою економжою, де цей по-казник наближаеться до обсягу ВВП, або навпъ перевищуе його. В умовах, коли щ показники е не з1ставними, прихщ шоземних фшш поставить шоземш банювсью установи у заздалепдь випдшше становище.
3. Ввдбуваеться в1длк прибутюв з територш трансформацшних економж, осюльки за специфжою свое! д1яльност1 фшц, як структурш шдроздши
iноземних банюв, не здiйснюють формування капiталу. Таким чином, до-хiд, отриманий вщ !х дiяльностi на територп певно! кра!ни, пiсля сплати податкiв, зазвичай, повнiстю переводиться до материнсько! компанп [11].
4. Iноземнi банки можуть переслiдувати цiлi, не сумiснi з основними зав-даннями економiчноl политики приймаючо! кра!ни (наприклад пiдтримка експорту з кра!ни походження материнського банку).
5. У перюд банкiвських криз шоземт банки можуть "експортувати" неста-бiльнiсть, "iнфiкуючи" банкiвську систему приймаючо! сторони.
6. Вщмшносл у системах банювського регулювання можуть створювати проблеми в процем контролю за дiяльнiстю iноземних банкiв [8].
Для визначення впливу шоземного банювського катталу на розвиток банювсько! системи доцшьно використовувати шституцшний шдхщ 1 чгтко вщокремлювати наслщки експансп для кожного типу защкавлених сторш, що мають вщношення до банювсько! системи (рис. 1).
ьм„ / ■к; я ¿^чЯм,
Гу\ ! \
ВР0 / ВР, \ ' У/ дл/ / \ / / ! V '"ТьС ."13,
\ У
X"
У. V, V Рис. I Макроеконоличш нася1дки приплыву капталу (грошова стабшьшсть), за; ¡12, с.442/
Зауважимо, що навпъ для одного суб'екта вплив шоземних банюв мо-же мати р!зновекторний характер. Наприклад, для державних оргатв влади приплив катталу з-за кордону, з одного боку - виршення проблеми з додат-ковими швестицшними ресурсами, а з шшого - загострення проблеми еконо-м1чного сувереттету держави. Для прийняття стратепчних регуляторних рь шень необхвдно зважувати обидв! альтернативи. Приплив катталу (|у) по-лшшуе сальдо плапжного балансу (ВР0—ВР^. Внаслщок монетизацп прип-ливу катталу / виникае тенденщя до збшьшення пропозицп грошово! маси (ЬЫ0—ЬМ^), зниження процентно! ставки та збшьшення доходу (т. В).
Дефщит бюджету стимулюе попит та змшюе р1вновагу на ринку това-р1в 1 послуг (ГБо—>1Вх). Це тдвищуе процентну ставку, а вщповщно - пожвав-люе приплив катталу 1 додатково збшьшуе грошову масу (ЬЫ1—ЬЫ2). Якщо прийняти гнучюсть обмшного курсу, при переход! з т. В. у т. С (рис.) вини-
кае тенденщя до пiдвищення в,. Тобто збшьшення дефiциту бюджету стае чинником змщнення грошово! одиницi.
Процес штернащоналiзацп банювсько! дiяльностi у бiльшостi кра!н ЦС€ активiзувався на початку 90-х роюв, сьогоднi iстотну частку банювсь-ких активiв цього регiону контролюють транснацюнальт банки. Натомiсть деякi кра!ни СНД, зокрема РФ, Бшорусь, дотримуються iзоляцiйного режиму щодо допуску iноземного катталу до банювсько! системи. Так, у Словаччит на сьогоднi переважну бшьшють у нацiональнiй банкiвськiй системi станов-лять банки з iноземним катталом, частка активiв, що належать шоземним власникам, становить 96,72 %, при цьому основна частина iноземного кашта-лу походить з Люксембургу (30 %) та Австрп (29 %) [7].
Заслуговуе на увагу також самобутнш i при цьому досить устшний досвiд реформування у кра!нах Балтп. Кожна iз цих кра!н обрала свою стра-тегiю трансформацп. Унаслiдок цього спостерiгаються й ютотш вiдмiнностi в процесах, що вщбуваються як у реальному секторi економжи, так i в грошо-во-кредитнш сферi (табл.). Латвiя та Естотя обрали стратегiю швидких рин-кових перетворень, що базувалися на грошовш моделi приватизацп за тд-тримки держави, залучення iноземного капiталу, зокрема за рахунок знижен-ня податкових ставок. Естонп вдалося запобiгти виникненню надмiрноl юль-костi ненадiйних дрiбних банкiвських структур, а тому - не допустити банювсько! кризи, як це сталося, наприклад, у Литвг Це зумовлено переважно недостатнютю iнвестицiй та зосередженiстю дшово! активност в дрiбному торговельному бiзнесi, що стримувало перетворення у виробничiй сферь Як i сфера виробництва, бшьшють кредитних установ тут iснувала за рахунок внутрштх iнвестицiй. Одним iз важливих факторiв збiльшення iнвестицiй була приватизащя великих державних об'ектiв, зокрема Литовського ощадно-го банку, який викупив шведський банк Swedhank. Найбшьших успiхiв у ре-формуваннi кредитно-грошово! сфери досягла Латвiя. Пiд час реформування основну увагу придiляли саме прискореному розвитку банювсько! системи й фшансового ринку. На сьогоднi розвиток кредитно! системи Латвп базуеться як на мюцевому, так i на шоземному капiталах, що припливае з багатьох кра-!н Свропи й США. Щд контролем iноземного катталу в Латвп перебувае по-над 2/3 банювських активiв (як i в Угорщинi та Польщi) [7]. 1з поданого ниж-че дослщження можемо простежити змiну макроекономiчних показниюв за участi iноземного капiталу в цш кра!т (табл.).
Табл. Чинники впливу надходжень ¡поземного катталу у Латви [13]
Незалежш змшш Залежна змшна (Nвtforassвts)
Константа 3,635483 (0,427342)
Socialcontr 0,350303 (0,963284)**
Unвmplt 0,005377 (3,783411)*
Gsavingst -2,58Е-05 (-0,097295)
Exportt 1,038642 (2,215677)**
СА, -0,000411 (-2,855591)*
adj. Я2 БШ 0,963278 (1,640413)
Виходячи 3i значень коефiцieнтiв DW та R2, цю модель вважаемо адекватною 3i щiльним зв'язком мiж показниками. У разi збiльшення шозем-ного катталу в Латвп на 1 % р1вень соцiальних внескiв збiльшиться на 0,35 в. п., а експорт - на 1,03 % з iмовiрнiстю 0,95, при цьому i3 достовiрнiстю 99 % дещо покращиться сальдо поточного рахунку та незначно (0,005), але збшьшиться безробiття. При цьому, присутшсть iноземного капiталу нiяким чином не впливае на заощадження (це ще раз пiдтверджуе один iз негативiв, про якi згадувалось вище).
У кра1нах Двденно-Сх1дно1 Азп, порiвняно з европейськими кра1нами, присутнiсть шоземного капiталу е незначною. Так, питома вага шоземних ак-тивiв у загальних активах банкiвських систем Китаю, 1нди, Коре1 не досягае навiть 10 %. Це пов'язано з тим, що уряди кра1н обмежують доступ iноземних банкiв та 1х фiлiй до вiтчизняних банювських систем. До того ж, мiжнароднi фiнансовi центри - Гон-Конг та Сшгапур - створюють якнайкращi умови для тдвищення конкурентоспроможностi й ефективностi мюцевих банкiв.
Отже, можемо зробити висновок, що шоземний капiтал мае важливе значення у розвитку банювсько1 системи та економжи будь-яко1 кра1ни. У пе-реважнiй бiльшостi кра1н свпу iноземнi швестицп е важливим джерелом фь нансування економiки. За умов постшних дисбалансiв у нацiональнiй еконо-мiцi, спричинених переважно вiдсутнiстю стабшьного фiнансування, присут-нiсть iноземного катталу в банювськш системi дае змогу залучати необхiднi ресурси на зовшшшх фiнансових ринках. Головною передумовою ефектив-ного функцiонування iноземного капiталу в банювськш системi е сприяння розвитку нащональних фiнансово-кредитних iнститутiв. Розвиток вичизня-но1 економiки в процесi фшансово! глобал1зацп неможливий без штеграцп фшансово-кредитних структур в свiтову економiку на умовах, що вщповща-ють нацюнальним iнтересам i особливостям.
Л1тература
1. Dooley M. Private Inflows When Crises are Anticipated: a Case Study of Korea / M. Do-oley, I. Shin // NBER Working Paper. - 2000. - № 7992.
2. Геець В. 1ноземний каттал у банювськш системi Украши / В. Геець // Дзеркало тиж-ня. - 2006. - № 26. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua.
3. Шелудько Н.М. 1ноземний каттал у банювському секторi Украши: проблеми i нас-лiдки / Н.М. Шелудько // Фшанси Украши : журнал. - 2006. - № 7. - С. 79-86.
4. Коваленко В.В. 1ноземний каштал i фшансова безпека банкiвськоi системи Украши / В.В. Коваленко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dspace.uabs.edu.ua.
5. Економiчна енциклопедiя. - У 3-ох т. / редкол.: С.В. Мочерний (вщп. ред.) та ш - К. : Вид. центр "Академiя", 2000. - Т. 1. - 864 с.
6. Закон Украши "Про банки i бангавську дiяльнiсть" вiд 07.12.2000 р., № 2121-III [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
7. 1нтегращя iноземного банкiвського капiталу в краши Центрально!' та Схiдноi Свропи // Журнал "Схщ". - Лютий, 2011. - № 2(109). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. experts.in.ua.
8. 1ваав I. Вплив iноземних бангав на банкiвську систему Украши / I. 1ваав, Р. Корни-люк // Вiсник Нацiонального банку Украши : журнал. - жовтень, 2011. - С. 34-41.
9. Корнилюк Р. Украшсьга банки в тенетах шоземного катталу / Р. Корнилюк. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrrudprom.com.
10. Прiмерова О.К. Особливосп дiяльностi бангав з iноземним капiталом / О.К. Прiмеро-ва // Формування ринкових вщносин в Украiнi. - 2009. - С. 40-43.
11. Аналогична записка: Уроки бангавсько! кризи 2008-2009 рогав i шляхи стратепчно! трансформацп бангавсько! галузi Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ukrrudprom.com.
12. Шевчук В.О. Мiжнародна економiка: теорiя i практика. - Львiв : Вид-во "Каменяр", 2003. - 719 с.
13. Статистична база IFS. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ifs.org.
Флейчук М.И., Николюк Р.Р. Последствия доступа иностранных банков к рынку банковских услуг стран с переходной экономикой
Проанализировано общее понятие иностранной банковской деятельности, четко разграничены позитивные и негативные аспекты доступа иностранных банков на рынок банковских услуг стран с переходной экономикой. Проиллюстрированы последствия присутствия иностранного капитала для отдельных типов заинтересованных сторон, имеющих отношение к банковской системе, с помощью соответствующей теоретической модели. Исследовано влияние иностранного капитала на реальный сектор трансформационных экономик на примере отдельных стран.
Ключевые слова: международная деятельность банков, иностранный капитал, трансформационные экономики, транснациональные банки.
Fleyckuk M.I., Nykolyuk R.R. Consequences of the foreign banks access to the banking market of transition countries
The article analyzes the general concept of foreign banking, clearly separated positive and negative aspects of foreign banks access to the banking market countries with economies in transition. Illustrated the effects of foreign capital for certain types of stakeholders in relation to the banking system, with the help of the theoretical model. The influence of foreign capital in the real sector of transformation economy in case of individual countries.
Keywords: international activities of banks, foreign capital, transformation of the economy, multinational banks.
УДК 657.[1+474]:658.0 Доц. О.М. Чабанюк, канд. екон. наук;
магктр О А. Мелешко - Львiвська КА
ЕКОНОМ1ЧНА СУТН1СТЬ, УМОВИ ВИЗНАННЯ ТА КЛАСИФ1КАЦ1Я ВИТРАТ, ДОХОД1В I Ф1НАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТ1В ОСНОВНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ПВДПРИеМСТВ
Дослщжено eKOHOMi4Hy суть витрат, доходiв, фшансових результата, визначе-но особливост !х визнання в бухгалтерскому облжу. Узагальнено основш напрями класифжаци витрат, доxодiв, фшансових результата з метою оргашзацп ix облжу.
Ключовг слова: облж, витрати, доходи, фiнансовi результати.
Вступ. Шдприемства в процеш свого функцюнування мають на мет досягнення максимального ефекту вщ свое! д1яльносп, а це неможливо без ефективного управлшня ним. Тому менеджменту варто приймати ршення на основ! даних, що вщображають реальний фшансовий стан шдприемства. Важливим шдгрунтям для ефективного управлшня е шформащя про витрати, доходи, фшансов1 результати, визнання та класифжащя яких мае сво! особ-ливосп, тому тема дослщження е актуальною.
Вивченню економ1чно! суп, умов визнання та класифжацп витрат, до-ход1в i фшансових результата присвячеш пращ таких науковщв, як: Ф.Ф. Бу-
