CC BY
71
ант зведення витрат у нормативних калькулящях за вщповщними центрами вiдповiдальностi (цехами, вщдшеннями, дiльницями). При цьому ведення об-лiку витрат у розрiзi центрiв вiдповiдальностi повиннi поеднуватися i3 аналь тичним облiком за окремими замовленнями з узагальненням облшово! шфор-мацп окремих видiв друковано! продукци, що забезпечить можливiсть визна-чення прибутково! та економiчноl роботи структурних пiдроздiлiв та рента-бельностi рiзновидiв готово! продукци.
Визначено, що покращення iнформацiйного забезпечення процесу уп-равлшня витратами виробництва можна досягти за допомогою встановлення вiдповiдного взаемозв'язку витрат iз дiями конкретних осiб, як вiдповiдальнi за !х виникнення. Саме тому рекомендовано на малих полiграфiчних шд-приемствах органiзувати облiк виробничих витрат за центрами вщповщаль-ност в розрiзi окремих замовлень.
Л^ература
1. Сопко В.В. Бухгалтерський облш у пщприемництвь - К.: Техтка, 1995. - 267 с.
2. Riebel P. Das Rechnen mit Einzelkosten und Deckungsbeitragen. Westdeutsche Verlag. -Opladen, 1972. - P. 234. _
УДК 336.71 Л.Г. Кльоба - KepieHUK Центру сприяння залученню
твестищй ВАТ "Кредобанк"
БАНКИ ТА СТРАХОВ1 КОМПАНП, ЯК ОСНОВН1 СУБ'СКТИ Ф1НАНСОВИХ СУПЕРМАРКЕТ1В
Висвiтлено теоретичнi засади взаемодп банюв та страхових компанiй, розгля-нуто 1х iнтеграцiю в рамках фшансових супермаркетiв, сформульовано практичнi ре-комендацп щодо 11 вдосконалення.
L. G. Kleba - leader of Center of assistance bringing in of
investments VAT "Kredobank"
Banks and insurance companies, as main financial supermarkets subjects
Theoretical concepts of co-operation of banks and insurance companies are reflected, their integration is considered within the framework of financial supermarkets, practical recommendations are formulated in relation to its improvement.
Постановка проблеми. Св1товий фшансовий ринок зазнае постшно! трансформаци шд впливом р1зномаштних фактор1в, змшюе та ускладнюе свою структуру, яка значною м1рою опираються на банки та страхов! компа-ни. У глобальному середовишд нестримно зростають процеси концентраци кашталу, фшансово-кредитш шститути переходять нацюнальш меж1, вступа-ючи у жорстку конкурентну боротьбу за кшента, яка з кожним роком все бшьше загострюеться. У найближчш перспектив1 глобал1зац1я призведе до утфшаци регулювання i контролю над страховими ринками, полшшенню доступу банювського i страхового капiталу на будь-як фiнансовi ринки, стандартизацii вимог до страхових компанш, змiцнення iнтеграцiйних реп-ональних процесiв. В таких умовах можуть вижити тшьки великi ушверсаль-нi фiнансово-кредитнi iнститути, котрi пропонують сво1м клiентам широкий
спектр рiзноманiтних i сучасних фiнансових продуктiв, а також володшть значними фiнансовими ресурсами.
Надаючи переважно стандартний спектр послуг, банки i страховi ком-пани все бiльше уваги придiляють шдвищенню якостi обслуговування кшен-тiв, а головною стратепею конкурентоспроможностi стае штегращя рiзних видiв фiнансового посередництва. Одшею iз характерних особливостей уш-версаизаци у банкiвськiй i страховiй сферах е розвиток комплексного обслуговування кшента та поява фшансових супермаркета, що зумовлюе актуаль-нiсть даного питання.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Останнiм часом у перь одичних виданнях з'явилося чимало публжацш, присвячених аналiзу розвит-ку фшансових супермаркета за кордоном та можливостям застосування за-рубiжного досвiду в Укра1ш. У вiтчизнянiй науцi проблеми функщонування, оргашзаци дiяльностi та розвитку фшансових супермаркета дослщжувалися у працях О. Вовчак, Р. Гриценка, М. Клапюва, С. Кубiва, С. Реверчука та ш. 1хш працi присвячеш переважно висвiтленню сутностi та причин штеграци банкiв зi страховими компашями та iншими фiнансовими посередниками. Однак даш проблеми досi залишаються недостатньо вивченими як в теоретичному, так i практичному аспектах. Практично вщсутт дослiдження, пов'я-занi iз розробленням концептуальних засад функцiонування та розвитку фь нансових супермаркетов в Укра1ш, формуванням оптимальних механiзмiв ефек-тивно! взаемоди учасникiв фiнансового супермаркету, зокрема банюв i стра-хових компанш.
Мета статтi - розглянути i висвiтлити теоретичнi засади взаемоди бан-кiв та страхових компанш, а також сформувати практичш рекомендаци щодо 11 вдосконалення.
Виклад основного матерiалу. 1снуе декiлька шляхiв сшвпращ банкiв i страхових компанiй в межах фшансового супермаркету: по-перше, страхова компанiя може купити банк; по-друге, банк може купити страхову компанш; по-трете, банк може створити свою страхову компанш; по-четверте, може бути укладений договiр про сшвпрацю мiж банком i страховою компанiею.
У середиш 80-х рокiв ХХ ст. у свт активно вiдбувалися процеси злиття i поглинання фiнансових оргашзацш, що зумовило появу рiзноманiт-них фшансових союзiв та об'еднань, зокрема об'еднань банкiв i страхових компанш. Саме в цей час почали з'явились i фiнансовi супермаркети. Фшан-совий супермаркет - це установа, яка пропонуе кшентам в одному i тому ж мiсцi шд одним брендом широкий спектр фшансових послуг - банювських, страхових та швестицшних, лiзингових, факторингових, аудиторських, рiел-терських, консалтингових тощо. 1дея створення таких структур мае два ос-новш аспекти: комплекс i яюсть послуг, а також можливостi 1х вiльного ви-бору покупцем [1, с. 4].
Як свщчить зарубiжний досвiд, фiнансовi супермаркети створюються здебшьшого на базi двох суб,ектiв - банку i страхово! компанп. Таке явище набуло розвитку пiсля того, коли у другш половинi минулого столтя уряди деяких кра!н Свропи та США дозволили банкам i страховим компанiям воло-
дiти значними пакетами акцiй один в одного. Наведемо деюлька прикладiв. У 1985 р. було зроблено першi кроки на шляху до злиття банювського i страхового кашталу у Великобританiï i Францiï. Британська страхова компашя Standard Life швестувала в Bank of Scotland, а французька GAN придбала пакет акцш банку Credit Industriel et Commercial (CIC). Подiбнi явища вщбулися й у Нiмеччину у 1986 р., в Ггали - у 1988 р. та Нидерландах - у 1990 р. Свггова практика наводить чимало прикладiв ефективноï взаемоди банюв i страхових компанш. Так шведсько-фшська фшансова група MeritaNordbanken ^м самого банку MeritaNordbanken включае компанiï по страхуванню життя Merita Life Assurance Ltd. i Livforsakrings AB Livia, а також перестрахувальну компанш Nordbanken Reinsurance S.A. Французький банк Credit Agricole Indosuez володiе компашею по страхуванню життя Predica - провiдним постачаль-ником банко-страхових послуг у Франци, з активами 361 млрд. франюв i час-ткою ринку в 10,8 %, а також компашею Pacifica, яка спецiалiзуеться на стра-хуваннi власностi1.
Ще одним прикладом, який заслуговуе уваги i наочно демонструе переваги спiльноï роботи банюв i страхових компанш, е те, що факторингова компашя Natexis Factor - дочiрня компашя крупного европейського банку з домь нуючим французьким кашталом Natexis Banque пропонуе цший ряд послуг, як для роздрiбного бiзнесу, так i для крупних компанiй-експортерiв. Цiкавим е те, що ця компашя тюно ствпрацюе iз страховою фiрмою Cauri, спiльно з якою вона пропонуе послугу iз страхування кредитiв Accredia. У цьому альянсi страхова компашя вщповщае за вiдносини iз страховиками i управлiння страхови-ми полюами, а факторингова - за банювсью факторинговi послуги.
Один з найбшьших банкiв свiту - The Bank of Tokio-Mitsubishi входить до одше1" групи з такими страховими компашями, як The Meiji Life Insurance Company, яка спецiалiзуеться на страхуваннi життя, i The Tokio Marine & Fire Insurance Company (промислове i морське страхування) [2, с. 162-163].
У США до певного часу юнували обмеження на швестицшну i страхову дiяльнiсть для комерцшних банюв, яю були скасованi пiсля вщмши закону Гласса-Стiгала вiд 1933 р. Через те, що явище сшвпращ банкiв i страхових компанiй вщбулося пiзнiше, продаж страхових продуктiв через банки набу-вае все бшьшого розвитку, проте, в перспективi таю структури повинш вийти на першi мiсця, оскiльки американський ринок фшансових послуг е найбшь-шим в свт, а доступ на нього для шоземних компанiй i банюв е обмеженим.
Найбшьшим фiнансовим супермаркетом у США е Citi Group на чолi з банком "Citibank", який утворися в результат злиття цього банку з фшансо-вим холдингом Travelers Group. Ця структура е найбшьшим продавцем страхових полiсiв в США. Так, впродовж 2002 р. вш забезпечив обсяг продажу у сумi 52.6 млрд. доларiв США.
За рiзноманiтними оцшками, в крашах СС кредитнi установи е влас-никами 20-40 % страхового ринку. Модель фшансового супермаркету вико-ристовують такi провiднi фiнансовi групи як AIG, KBC, Allianz i Kredit Suisse First Boston та ш.
1 www.insurance.ru
В Укршт взаемодiя банкiвських i страхових структур розпочалась у Х1Х ст., коли у 1841 р. крайовими органами влади Галичини було ухвалено ршення про запровадження страхування будинкiв вщ вогню, спираючись на мережу територiальних органiв Галицького крайового кредитного товари-ства, яке мало створитися. Тодi цей задум не був втшений у життя, однак iдея розвитку страхування на основi банкiв залишилась актуальною i нинi. Таке банювсько-страхове об'еднання почало формуватись у Львовь Згодом до нього входило товариство взаемного страхування вiд вогню (страхове това-риство), засноване у 1892 р. та його однойменний дочiрнiй банк "Товариство взаемного кредиту", засноване за кошти згадано! вище страхово! компани у 1895 р. Це була початкова форма ствпращ, яка передбачала бiльшi можли-востi для розвитку партнерiв [3, с. 16].
У схщнш Укршт активнi процеси штеграци банювсько1 та страхово! дiяльностi вiдбувались у 20-их роках ХХ ст. Ця ствпраця спрямовувалась на максимальне охоплення добровiльним страхуванням державного майна. В той час кшьюсть вщдшень Держстраху була недостатньою i тому для виршення поставленого завдання почали залучати банки. Нинi цю форму штеграци нази-вають агентськими вщносинами мiж банком i страховою компатею.
В Укршт iнiцiаторами створення фшансових супермаркета, як правило, е банки, як мають найбшьшу довiру в населення i створюють !х мережу за рахунок власних ресуршв на базi сво!х вiддiлень. Однак, iнiцiатором створення ФСМ може бути i страхова компашя. В Укршт, наприклад, страхова група ТАС, СК "Ушверсальна", УАСК "АСКА". Головною причиною розвитку ФСМ е значне загострення конкуренцп на фшансовому ринку, а метою - необхщтсть збiльшення прибутковостi фшансових установ шляхом максимiзацil задоволення потреб роздрiбних клiентiв.
Свiтова фiнансова практика свiдчить про те, що поеднання страхово1 та банювсько1 дiяльностi в однш оргатзаци забезпечуе явнi i неявш вигоди. Ця iдея вперше була обгрунтована Ф. Райффайзеном в останнш чвертi Х1Х ст., яка стала базою для створення сучасних форм фшансових супермаркета.
Кожен учасник фшансового супермаркету користуеться певними перевагами. Основна перевага тако1 ствпращ полягае у тому, що в межах дано1 структури продавщ фшансових послуг розширюють свое представництво на ринку i збшьшують обсяги продаж сво1м кшентам за рахунок зменшення щн на послуги, а також економи адмiнiстративних, маркетингових i технолопч-них ресурсiв. Так, наприклад, з розвитком страхового ринку страховики активно шукають альтернативш канали продажу страхових полiсiв. Оскiльки банки обслуговують значну кшьюсть кшента, вони представляють штерес для страховикiв як агенти. Вигода продажу страхових продукта через банки полягае у використанш страховими компашями розвинених фшальних мереж банюв по всiй територи краши. Експерти-аналiтики вважають, що ств-праця банку зi страховою органiзацiею е рентабельною вже тод^ коли прибу-ток банку вiд продажу страхових полiсiв становить не менше 0,1 % вщ за-гального прибутку банку [4, с. 22].
Оскшьки банювський бiзнес в Укршт розвинений набагато сильнiше, нiж страховий, i багато банюв мають розгалужену фшальну мережу, то при реалiза-
ци концепци фiнансового супермаркету в сшвпращ з крупним банком (як це в основному i вщбуваеться) проникнення страхово1' компани в регюни краïни може бути реалiзовано у вдаосно стислi термiни i без значних фiнансових витрат.
Розширення спектру послуг шляхом реаизаци моделi фшансового супермаркету дае змогу банкам залучити нових клiентiв i бшьш повно задо-вольняти ïхнi потреби, що позитивно впливае на iмiдж банку i дае додатковi конкурентш переваги для просування власних програм. Ще один важливий момент полягае в тому, що сшвпраця iз страховими компанiями е вигiдною з позици формування банками довгостроково1' ресурсно1' бази з залучених на банювсью рахунки страхових резервiв та отримання додаткового доходу за рахунок комiсiйноï винагороди, як продавцю страхових продукта.
Окрiм зазначених вище, учасники фшансового супермаркету отриму-ють ряд додаткових переваг:
• зростае надштсть вс1х фшансових операцш, що проводяться страховою компашею i банком;
• банку значно дешевше обходиться комплексне страхування його сшвроб1тни-шв (медичне, життя, вщ нещасного випадку тощо) i власного майна та ризишв;
• банк i страхова компашя дютають взаемний доступ до нових канал1в збуту;
• рацюнально 1нвестуються кошти страхових резерв1в, акумульованих страховою компашею; розширюеться спектр послуг, з'являеться можливють упро-ваджувати нов1 спшьт продукти (страхування кредипв, заставного i л1зинго-вого майна та ш.);
• досягаеться повний контроль над вс1ма фшансовими потоками ктенттв, що дае змогу проводити точний маркетинговий анал1з 1х майбутшх потреб;
• найефектившше проводяться рекламш i PR-кампани.
Проте крiм очевидних переваг штегращя банкiв i страхових компанш мае i певш недолiки, основним з яких е посилення монополiзацiï ринку фшансових послуг, осюльки кшент фiнансового супермаркету до певно1' мiри практично втрачае свободу вибору. Так, при отриманш банювського кредиту чи ус-таткування в лiзинг вiн змушений укладати угоду страхування тшьки з компа-шею, яка е партнером банку, i на ïï умовах. У даному випадку кшент не мае права обрати шшу страхову компанш, умови страхування яко1' можуть бути приваблившими, а вартють послуг - дешевшою, що обмежуе його права1.
По-друге, у фшансовому супермаркет менеджер з продажу часто не може надати кшенту таке обслуговування, яке той отримуе у менеджера маленького фшансового магазина. Якщо менеджер велико1' структури обслуго-вуе 40-50 кшенпв, то у нього е черга, можливо iз VIP - кшенлв. М1ж тим е кшенти, якi не уявляють себе у черзi до менеджера. Тремтливе вщношення до себе персонального менеджера е для них найважлившим i принциповим.
По-трете, у фiнансовому супермаркетi можуть бути надаш, як правило, стандартизоваш послуги. Це тi послуги, яю не потребують великих затрат часу на 1'хне оформлення. Наприклад, банк може надавати кшентам страховi послуги якщо для ïï оформлення достатньо певного набору документа (во-дiйськi права, паспорт чи документи на автомобшь), без необхiдностi вшзду
1 www.banckclub.ru
працiвника банку для оцшки майна, що страхуеться. Однак для оформлення нестандартно: страхово1 послуги (наприклад, страхування гаража) необхщ-ним буде вiзит до страхово1' компани, операцiонiст банку тут не допоможе.
По-четверте, юнуе небезпека, що витрати на створення i забезпечення дiяльностi ФСМ можуть не покриватися доходами через низький попит насе-лення на фiнансовi послуги, зокрема швестицшного характеру, зумовлений його низькими доходами.
Проанашзувавши наявш переваги та недолши взаемодл страхових компанш з банкiвськими установами, можна видшити такi завдання тако1 спiвпрацi:
• оргатзащя управлiння страховыми резервами;
• просування банком страхових послуг за рахунок залучення для страхових компанш додаткових ктентав, що потребують 1х послуг, i за рахунок продажу послуг страховишв разом баншвськими продуктами. Основною умовою при цьому е розмiщення страхових резервiв на баншвських рахунках на зада-них умовах строковоси i прибутковост!;
• залучення на обслуговування страхових компанш, що страхують ризики бан-шв за ïхнiми власними операциями.
Процес виршення поставлених завдань повинен здшснюватися у та-кiй послiдовностi:
• розроблення i формалiзацiя комплексу послуг, пропонованих страховим ком-панiям ввдповвдно до вказаних завдань.
• ощнювання ринку страхових послуг з метою виявлення двох груп компанiй. До першоï вiдносяться компанiï, що володшть значними страховими резер-ви, як вимагають ефективного управлiння. До другоï групи вiдносяться ком-панiï, котрi потребують допомоги баншв-посередниюв, що дасть змогу залу-чити додаткову ^ентуру.
• доведення до страхових компанш розробленого комплексу послуг банку. Найб^ш ефективним шляхом вирiшення цього завдання е первинна оргатзащя безкоштовних семiнарiв, iз запрошенням фахiвцiв регулятивних шсти-туцiй, провiдних наукових i практичних пращвнишв, що займаються проблемами взаемоди баншвського i страхового бiзнесу, i вiдповiдальних ствробгт-нишв банку, щоб запропонувати фiнансовим менеджерам страхових компанш взаемовигщну ствпрацю;
• подальша iндивiдуальна робота з найбшьш значущими страховими компат-ями, що виявили iнтерес до послуг банку.
Взаемод1я банюв i страхових компанш, ïx штегращя допомагае вирь шити проблему ефективного використання страхових резерв1в i актив1в, яка е прюритетним економ1чним завданням не тшьки для будь-якоï страxовоï компани, але i для держави загалом. Основними принципами розмщення страхових резерв1в для забезпечення фiнансовоï стшкосл страxовоï компанiï е: ди-версифжащя (наявшсть широкого спектру об'екпв вкладень кошт1в з метою зменшення швестицшного ризику); повернешсть (обов'язкове повернення вкладених ресурЫв); прибутковють (обов'язковють отримання доходу вщ вкладення кошт1в); лжвщшсть (можливють швидко1' реал1заци швестицшних актив1в у випадку, якщо це буде необхщно для виконання зобов'язань по страхових виплатах). У розвинутих заруб1жних крашах саме дохщ вщ розмь щення страхових резерв1в е основною складовою сукупного доходу страхових
оргашзацш. Основними напрямами взаемоди страхових компанш i комер-цшних банкiв по розмщенню страхових резервiв Украïнi можуть бути:
• агенгсью послуги банюв з проведения емки акцш крупних страхових компанш;
• агенгсьи послуги банив з трастового (дов1рчого) управлшня розм1шуваними страховими резервами;
• кутвля ц1нних папер1в банку (вексел1в, акцш, обллацш, депозипв) як один з напрям1в самостшно1 iнвестилiйиоï д1яльност! страхових компанш.
Банки i страховi компанiï, що входять до фшансових супермаркета, мають можливють виршувати проблеми з капiталiзацiею за рахунок перероз-подiлу засобiв усередиш структури. Банкiвськi послуги i послуги iз страхування чудово доповнюють один одного в пропонованому единому продуктовому ряду. Фiнансовi супермаркети акумулюють значш фiнансовi ресурси, як iнвестуються також й за допомогою швестицшних i пенсiйних фондiв.
Щкавим е досвiд зарубiжних краш в плат реатзаци страхових поль Ыв. Спосiб реалiзацiï цього продукту через банк залежить вiд рiвня його ш-теграцiï iз страховою компашею. Так у Росп найбiльш поширений продаж стандартних страхових продукта (зелена карта, страхування цившьно1* вщпо-вщальност власникiв транспортних засобiв) через так зваш "банювсью вж-на". При бшьш сильнiй iнтеграцiï можливий варiант вiдкриття при банку представництва страхово1' компанiï, яке могло б пропонувати практично весь набiр наявних страхових послуг [5, с. 115-116].
Сшвпраця страхових компанш з банками в межах моделi фшансового супермаркету не обмежуеться розповсюдженням по сво1'х каналах страхових полiсiв. У всьому свт функцюнують розроблеш страховими компанiями програми взаемоди типу "банк - партнер страхово1' компани", яю також пе-редбачають страхування не тiльки банювських ризикiв, але й його пращвни-кiв i клiентiв, реалiзацiя спшьних iнвестицiйних проектiв. Такi програми можуть включати низку напрямкiв страхового обслуговування. По-перше, це страхування майна банку: будiвель, примщень, сховищ, меблiв, устаткуван-ня, засобiв обчислювально1' техшки, транспорту (зокрема iнкасаторських машин), вантажiв i iнкасаторських перевезень. Також може бути застраховано майно, передане банку в заставу. Поширеним стало страхування грошових кошта i шших цшностей пiд час перевезення i на збершанш в банювських сховищах, сейфах, касах. Як вщомо, дiяльнiсть iнкасаторiв, операцiонiстiв, охоронцiв пов'язана з пiдвищеним ризиком. Полiс страхування вщ нещасних випадкiв дасть змогу компенсувати заподiяну 1'м шкоду.
По-друге, пропонуеться комплекс послуг iз страхування персоналу. Страхове забезпечення сшвробггниюв банку вщповщае найсучаснiшим вимо-гам i включае:
• страхування життя i ввд нещасних випадк1в;
• пенсшне страхування;
• добров1льне медичне страхування (ДМС);
• страхування квартир, дач, особистих автомобшв пралiвиикiв тощо.
В той же час, страховi компани, маючи в своему розпорядженш знач-ний об'ем "довгих" грошей, можуть вкладати ïx через банкiвськi установи на коротю, так i тривалi термiни, наприклад, спрямовувати в швестицшш кредити,
кредити у поточну д1яльшсть кшента або у фшансування експортно^мпор-тних операцш. Кшенти, користуючись послугами фшансового супермаркету, можуть вщкрити не тшьки кредитну лшда шд постачання товар1в, але й ско-ристатися повним комплексом страхового обслуговування, необхщним при реал1зац11" крупних експортно^мпортних операцш, при використанш яких значно легше i дешевше здшснювати розрахунки за допомогою шструмента торгового фшансування (акредитив, шкасо i т.д.).
Безумовно, ключовим аспектом у в д1яльносп фшансових супермаркета з надання кшентам р1зноман1тних фшансових послуг i продуктов е "об'еднання", а ще точшше "штегращя" р1зних вид1в фшансового катталу, зокрема банювсь-кого та страхового. Кожна форма i вид тако1' структури повинш передбачати продуману та узгоджену сукупшсть спшьно об'еднаних б1знес1в. Отже, фшансо-вий супермаркет - це об'еднання стшких i прибуткових компанш, що представ-ляе собою стабшьну ф1нансову структуру з надання р1зних послуг, яку дуже важко похитнути, нав1ть в перюд гострих економ1чних криз.
Процес формування банками i страховими компашями фшансових супермаркета викликаний необх1дн1стю забезпечити кшентам комплексне обслуговування. Адже для збереження наявних i залучення потенцшних кл1ент1в недостатньо запропонувати 1'м вигiднi умови. Для пiдвищення конкурентос-проможностi банкiвського i страхового бiзнесу необxiдно розвивати увесь спектр послуг - як для юридичних, так i фiзичниx осiб, а також орiентуватися на потреби i проблеми кшента та умгти ïx вирiшувати [6, с. 39].
Висновки. Ниш дiяльнiсть фiнансовиx супермаркетiв в Украш переваж-но спрямована на задоволення швестицшних потреб юридичних ошб, житлове кредитування та автокредитування населення. На нашу думку ця дiяльнiсть мае бути дещо ширшою. Таким структурам доцшьно працювати над просуванням та розмщенням емiсiй цiнниx паперiв, структуруванням iпотечниx та реорганi-зацй' шотечних пулiв, розробленням складних фiнансовиx шструмента.
З iншоï сторони, важливо розширювати дiяльнiсть фiнансовиx супер-маркетiв на фiзичниx осiб, якi також виступають суб'ектами швестицшно1" дi-яльностi. Для залучення кошта населення до швестицшного процесу доцшьно було б оргашзовувати випуски шотечних сертифжата для реалiзацiï програм житлового будiвництва, надавати послуги з управлшня коштами спiльного ш-вестування та формування портфеля доходних активiв для залучення коштiв за нагромаджувальними програмами, розвивати спектр страхових послуг, зокрема недержавне пенсшне страхування та довгострокове страхування житла.
Безперечно, фшансовий супермаркет повинен придшяти значну увагу питанням свое1' репутацп та iмiджу, i не допускати низько1' якостi послуг та незадовшьного рiвня сервiсу серед сво1'х учасниюв. Для всix продавцiв фiнан-сових послуг шдвищення ефективностi з розширення кшентсько1" бази - це один з основних стимулiв впровадження бiзнес-моделi фiнансового супермаркету. Як банки, так i страxовi компанй", яю беруть участь у цiй моделi по-виннi усвiдомлювати, що фшансовий супермаркет - це не тшьки можливють отримання додаткових доxодiв i розширення мережi збуту. Насамперед, це можливють пiдвищити лояльнiсть клiентiв, забезпечивши ïx бшьшою кiлькiс-
тю послуг та кращою яюстю i рiвне сервiсу. Важливою перевагою для кшенлв фiнансового супермаркету е можливють отримання консультацiй з тих продуклв i послуг, якi йому можуть бути потрiбнi найближчим часом.
Укрупнення фiнансового бiзнесу - перспектива, яка згодом буде ефек-тивно реашзована в Украïнi. Досвiд фiнансовиx груп Заxiдноï та Центрально:' Свропи, а також провщних росiйськиx банкiвськиx холдинпв достатньо пере-конливо свiдчить, що ствпраця банкiв i страхових компанш у виглядi моделi фiнансового супермаркету е взаемовипдною для всix його учасниюв та клiентiв.
Лiтература
1. Куб1в С. Вс види фшансових послуг - в основному офЮ// Кредоб1знес. - 2006, № 2. - С. 4-7.
2. 1стор1я страхування: Пщручник/ С.К. Реверчук, Т.В. Сива, С.1. Куб1в, О.Д. Вовчак: За ред. С.К. Реверчука. - К.: Знання, 2005. - 213 с.
3. Реверчук С.К. Фшансовий супермаркет - перспективна форма розвитку ринку фь нансових послуг// Кредошвест. - 2006, № 3. - С. 16-17.
4. Фурман В. Перспективи створення альянав страхових компанш i банюв в Украш1// Вюник НБУ. - 2005, № 4. - С. 20-22.
5. Андреева Л.Ю. Российский страховой рынок в системе мирового страхового хозяйства. - М.: Анкил, 2004. - С. 110-115.
6. Кльоба Л.Г. Фшансовочнвестищйний супермаркет// Дшовий вюник. - 2005, № 10. - С. 38-39.
УДК 339.37 Доц. Н.Г. Мщенко, канд. екон. наук;
студент Ю.В. Крук - Львiвська КА
МЕТОДОЛОГ1Я РОЗРОБЛЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ ПРОГНОЗНИХ ПОКАЗНИК1В У РОЗДР1БН1Й ТОРГ1ВЛ1
Розглянуто основш методи, як застосовують в процес прогнозування показни-юв у сфер1 роздр1бно'1 торпвл1. Визначено 1х основш групп, а також видшено найбшьш пошпренi на практиц1.
Ключов1 слова: методи прогнозування, показники прогнозування, модел1 прогно-зування.
Assoc. prof. N. G. Micenko; stud. Y. V. Kruck - L 'viv commercial academy Methodology of development of appropriate forecasting indicators in trade
In this article the main methods, which are used in the process of forecasting of indication in trade are depicted. The main groups of methods are analysed and the moist wide spread in practise are emphasised.
Keywords: methods of forecasting, forecasting indicators, forecasting models.
Роздрiбний товарооб^ - це продаж товарiв населенню за готаку та шдприемствам i установам за перерахунком для поточних господарських потреб [4, с. 81].
В умовах ринку шдприемства стикаються з безлiччю чинниюв iмовiр-ного характеру, що викликае необхщшсть вщмови вщ жорсткого планування i переходу до гнучко1 системи економiчного регулювання його дiяльностi. У цих умовах зростае роль багатоварiантних розрахунюв, оцшки i обгрунтуван-ня прогнозних показниюв.
yd методи прогнозування можна об'еднати у три основш групи: ек-спертнi оцiнки, лопчне моделювання, математичнi. Найбiльш простим з екс-
