CC BY
35
УДК368.023.5 Доц. О.А. Сич, канд. екон. наук; доц. В.С. Крупський,
канд. екон. наук - nrniecbrn державна фтансова академш
ВИКОРИСТАННЯ ЗАРУБ1ЖНОГО ДОСВ1ДУ ДЛЯ РОЗВИТКУ БАНКОСТРАХУВАННЯ В УКРА1Н1
Розглянуто переваги та недолки банкострахування1 в УкраЫ за умов виходу страхового ринку з економ1чно'1 кризи. Дослщжено основнi тенденцп европейського ринку bancassurence та особливостi розвитку банкострахування в Росп. Зазначено про необхщшсть застосування европейського досвiду використання банювського каналу збуту та визначено прюритетш напрями розвитку bancassurence в Украшу
Ключов1 слова: bancassurence, банювське страхування, страхування застави, страхування життя, страховi продукти.
Вступ. За умов нерозвиненост та ненасиченост страхового ринку Ук-раiни з одного боку та недов1рою населення до страхування - з шшого, бан-ювський канал продаж1в страхових послуг заслуговуе на посилену увагу та розвиток. Тему bancassurence дослщжували: C. Козьменко [1], С. Кремень [2], I. Школьник [3], А. Срмошенко [4], Ю. Клапюв [5] та ш. Щор1чний мотто-ринг банювського страхування здшснюють об'еднання та асоцiацii страхови-юв як в Украiнi, так i за кордоном [6-10].
Мета та завдання роботи. Однак вибiр стратеги розвитку украшсько-го bancassurence на rai тенденцiй краiн-сусiдiв дослщжено недостатньо.
Виклад основного матерiалу. Частка страхування у ВВП Украши в 2011 р. становила 1,3 %. Для порiвняння: середнш рiвень проникнення страхування в европейських крашах - близько 9 % ВВП [6]. Це свщчить про пер-спективи росту цього ринку, як одного з найбшьш динамiчних в украшськш економiцi. Через власш канали продажiв у 2011 р. страховики реашзували страхових послуг на 5,1 млрд грн, зокрема на центральш офки припадае 35 %, а на регюнальш мережi й агенлв - 65 %. О^м цього, в загальному об-сязi реалiзованих продуктiв 1 % припадае на страхових брокерiв, 55 % - на кредитт органiзацii (рис. 1).
И центральш офюи 0 репональна мережа агенпв | страхов! брокери □ банки
Рис. 1. Канали продажьв страхових послуг у 2011 р. (складено на основ\ [6])
Як бачимо, банювсью установи е провщним каналом збуту страхових послуг i заслуговують на прискшливу увагу з боку страховиюв. Щ опитуван-ня вказують на основш критерii вибору партнера в системi bancassurence:
• прийнятт умови ствпращ - 62,5 %;
• дов1ра до партнера та особист! зв'язки - 37,5 %;
• усталет партиерсью ввдиосиии - 25 %;
• "неписат правила" акредитаци (до прикладу, 3 млн дол. США на депозит) -
4,2 % [5].
1 Банкострахування (в1д англ. - bancassurance) - ствпраця баншв i страхових компанш за дешлькома напрямами: страхування позичальник1в 6анк1в, об'екпв застави i ризик1в самих баншв.
Iнiцiаторами налагодження сшвпращ, за словами експерпв, у 54,2 % виступали страховi компанп й лише 12,5 % - банювсью установи, решта 33,3 % опитаних вважають, що вiдбуваeться взаемний процес: страхова ком-панiя шукае новi канали збуту продукпв, а банк - додаткового та постшного заробггку [5]. Часто розмiр комiсп банку значно перевищуе винагороду стра-ховим посередникам, вiд цього певною мiрою рiзко зростае вартiсть послуги й знижуеться якiсть. Загалом переваги й недолжи bancassurence наведенi в таблиц та ранжованi за мiрою 1х важливостi для сторiн.
Табл. Переваги та недолит bancassurence*
Переваги
для банюв: для страхових компан1й:
- залучення фшансових ресурав партнера; - розширення ктентсько! бази;
- розширення асортименту послуг; - диверсифжащя канал1в збуту;
- розширення ктентсько! бази; - укршлення бренду;
- уншерсал1защя д1яльност1; - розширення асортименту послуг, що надаються завдяки реал1заци принципу продажв "усе з одних рук".
- комплексне страхування банювських ризиюв;
- зростання продуктивност пращ персоналу.
Недолши
- сприйняття банками страхових послуг як другорядних;
- комплексы продукти не завжди мютять наивипдн1ш1 для ктента умови;
- зниження якост страхових послуг;
- подорожчання комплексних продукпв;
- виникнення залежност вщ партнер1в, якi бшьш1 за розм1ром 1 фшансовою потужшстю.
Примггка: *Джерело: складено авторами на основ! [1-5].
Як видно з таблищ, найважлившою перевагою bancassurence для банку е фшансовий ресурс страховика та щедрi комiсiйнi. Для страховика головне - ктентська база i новий канал збуту. Така рiзновекторнiсть прiоритетiв призводить до появи вузьких мюць у спiвпрацi банюв та страховикiв. Пере-дусiм це сприйняття страхово1 послуги як допомiжноl до банювсько1 послуги - кредитування. Адже через банювську мережу 83,3 % опитаних страхови-юв реалiзують саме продукти страхування заставного майна, 79,2 % - автос-трахування (КАСКО), 62,5 % - страхування шотеки [5].
Bancassurance, який з'явився в Сврот в 1980-х роках, е основним каналом продажу продукпв страхування життя в багатьох европейських кра1нах, з часткою ринку вщ 42 % у Бельгп до 87 % в Португалп в 2009 р. Банювське страхування домiнуе (тобто на нього припадае понад 50 % ринку) на твдш Свропи, а також в Австрп. Так, частка банювського страхування в 2009 р. становить 65 % в Австрп, в Туреччиш - 56 %, а в Гталп - 74 %. Водночас, у Великобританп, найбiльшому европейському ринку страхування життя, на банювське страхування припадае лише 15-20 % нового бiзнесу. У Схщнш Сврот продукти страхування життя рiвномiрно розподшеш мiж прямими продажами, посередниками i банкiвським страхуванням [8].
Як i в попереднi роки, агенти i брокери продовжують залишатися найбiльшими постачальниками продуктiв страхування, iнших нiж страхування життя, в бшьшосп европейських кра1н. Агенти зазвичай складають найбшьшу частку в розподiлi таких страхових продукпв. Оскiльки продукти
страхування життя здебшьшого придбанi через банювське страхування, цей канал вдаграе незначну роль у страхуванш iнших ризиюв. На банювське страхування припадае не бшьше нiж 14 % вiд загально! суми премiй ризико-вого страхування в Сврот.
В Укра!ш банювський канал продажiв залишаеться головним для ком-панiй зi страхування життя. При цьому спiвпраця з банками повинна змшить-ся на краще. Якщо ранiше банки пропонували страхування життя зазвичай разом iз грошовими кредитами або шотекою, то вже зараз помггна тенденцiя ви-користання банкiв як повноцiнного каналу продажiв, через який просувають-ся класичш програми страхування як ризиков^ так i накопичувальнi. Однак активiзацiя фiзичних осiб на ринку страхування життя е не однозначною. Нас-лщки глобально! фшансово! кризи, нестабшьшсть, iнфляцiйнi оч^вання, ха-рактернi для перiодiв проведення виборiв, поява нових фшансових шструмен-тiв не сприяють укладенню нових страхових договорiв серед фiзичних осiб.
Законодавчi змiни призвели до занепаду ринку корпоративного страхування життя. Договори страхування життя, за якими компанп формували для сво!х спiвробiтникiв накопичення i надавали страховий захист життя, здоров'я i працездатност почали пiдпадати пiд дш единого соцiального внес-ку. Це робить економiчно невигiдним подiбнi програми на тдприемствах. 3i змiною податкового законодавства, що забороняе страхувальникам-тд-приемствам бути вигодонабувачами, припинене зростання довготермшового корпоративного страхування. Внаслщок, на початку 2011 р. корпоративний сектор займав 20 % вщ загального збирання страхових премш в сегментi страхування життя, до середини 2011 р. - вже 14 %, а до початку 2012 р. -лише 10 % [9].
Подальший розвиток ринку багато в чому буде залежати вщ оператив-ност проведення пенсшно! реформи та учасп страхових компанiй на другому рiвнi пенсшно! системи, а також запуску продукпв unit-linked (продукти довго-термшового страхування життя з iнвестицiйною складовою) у разi ухвалення ново! редакцп закону "Про страхування". Цей вид страхування е основним продуктом, що просуваеться банювським каналом продаж у сусщнш Польщi [7].
Близькою до укра!нсько1 е ситуацiя на росшському ринку банювсько-го страхування. О^м цього, можна говорити про розвиток укра!нського страхового ринку за "росшським сценарiем". Пiдставою для таких тверджень е той факт, що росшський каттал широко представлений на страховому ринку Укра!ни (близько 20 % страхових компанш походять з РФ), о^м цього, страховi компанп зi 100-вiдсотковим росiйським катталом е лiдерами укра-!нського ринку. Так, у I пiврiччi 2012 р. 1НГО-Укра!на, Альфа-страхування та СК "Провщна" зiбрали 30 % вщ усiх страхових премiй на ринку [9]. Таким чином, варто враховувати ситуащю на росшському страховому ринку, щоб визначити його можливi впливи та загрози для укра!нського ринку.
За даними "Експерт РА" [10], ринок банкострахування Росп в 2011 р. зростав високими темпами, його обсяг становив 125 млрд рублiв, що на 32 % вище вщ обсягу 2010 р. Основу банкострахування складае страхування фь зичних ошб (роздрiбне банкострахування), що, за даними рис. 2, становило 81 % премш, отриманих через банювський канал.
Рис. 2. Структура ринку банкострахування в Роси у 2011 р.
(складено на ocHoei [10])
З 20-ти найбшьших страховиюв за обсягом внесюв, 3i6paHrn через банки, у тршку лiдерiв входять страховики - дочiрнi компани банюв (ТОВ СК "ВТБ страхування", Група страхових компанiй "Сосьете Женераль Страхування", ГСК "Росшський стандарт"). Шсля кризи кредитнi iнститути вщреагували жорсткiстю вимог до страховиюв i переходом на страхування у сво1х дочiрнiх компанiях, частка яких у 2011 р. ютотно збiльшилася i становила 28 %, роком рашше частка таких компанiй не перевищувала 15 %. У 2011 р. найбiльшi банки, якi не мали ранiше сво1х страховикiв, придбали страховi компани: Сбербанк купив "Альянс Лайф", а Россельхозбанк - "Газгарант" [10].
Модель взаемоди банку з афшшовано! страховою компанiею е вкрай привабливою в частинi страхування життя i здоров'я позичальникiв, а також страхування позичальника вiд втрати роботи. Ц види страхування е найменш збитковими, що дае змогу страховш компани платити банку дуже висою ко-мюп. За ощнками учасникiв ринку, комiсiя банку вщ продажу послуг зi страхування життя i здоров'я позичальникiв при споживчому кредитуванш для страхових компанш, не пов'язаних з банками, становить 70 %, а для "сво1х" страховиюв - 50 %.
Рис. 3. Структура роздрiбного банкострахування в Роси'у 2011 р.
(джерело: складено на основ\ [10])
О^м цього, вже другий рж поспшь страхування життя i здоров'я позичальника при споживчому кредитуванш показуе висою темпи приросту, що дае змогу йому вийти на друге мюце за обсягом шсля автострахування (КАСКО) (рис. 3).
Незважаючи на пожвавлення кредитування, страхування заставного майна юридичних оЫб звужуеться, воно так i не вийшло на докризовий рь вень, продовжуе скорочуватися (- 4 % за 2011 р.). Причиною цьому стало шд-вищення частки беззаставного кредитування, замша заставного на iншi види забезпечення, наприклад: оборотш кошти, контроль фшансово! дiяльностi та шше. Це позначилося i на динамщ внескiв, якi iстотно збшьшилися за шши-ми видами страхування ризиюв юридичних осiб, пов'язаних з банювськими послугами (+32 % за 2011 р.) [10]. У Роси збшьшуеться страхування малого та середнього бiзнесу при кредитуванш. Однак невелик компани не завжди володшть майном, яке можна було б надати в заставу, тому в цш категори позичальниюв найбiльш поширеним е страхування товарiв в оборотi (+86 % за 2011 р.) [10].
Бшьшють банюв розглядають страхування не як шструмент захисту власних операцiйних ризиюв, а всього лише як спошб тдвищення лояльносп персоналу. У страхуваннi ризиюв самих банков стабiльно основну частку займае добровiльне медичне страхування (ДМС) ствробпниюв банков, частка цього виду становила 56 % вщ загального обсягу страхування власних ризикiв банюв. Велику частину коштiв банки волтоть витрачати на страхування сво1х ствробггниюв, а не на iншi операцшш ризики. Значними темпами (133 % за 2011 р.) зростае страхування життя i здоров'я ствробггаиюв банюв, на 95 % збшьшилося страхування вщповщальносп керiвникiв банков [10].
Комiсiйна винагорода також е iстотною умовою ствпращ як для Ро-си, так i для Укра1ни. Загалом, банки навчилися прораховувати ризики стра-хових компанiй за короткотермiновими договорами, розраховувати середню збитковють за продуктами, тому складно боротися зi зростаючою защкавле-нiстю банкiв за рiвнем комiсil. Тому умови та вимоги до роботи страховиюв посилюються, прибутковють бiзнесу скорочуеться. Вкрай високi котсп, по сутi, е демпiнгом з боку страховикiв, не кажучи про рiвень тарифiв. Компанп не можуть нескiнченно збiльшувати тарифи для досягнення заданого банком рiвня комiсiйного доходу. У будь-яюй страховiй компанп е погоджеш з наг-лядовою радою нормативи структури тарифно! ставки за продуктами i дотри-мання цих нормативiв повинне бути невiд'емною частиною будь-яко! систе-ми управлiння ризиками.
Можна констатувати, що страхування безпосередньо ризиюв самого банку i страхування емггенлв банкiвських карток в Украш будуть розвива-тися поступово. Щодо страхування банкiвських карток, то варто зазначити, що несанкцюноване списання кошпв стало буденнiстю. Кiлькiсть i обсяг шахрайств з картками в Украш зростае (у 2011 р. втрати банюв становили понад 9,1 млн грн) [9]. Природно, що i послуга страхування дорожчатиме через високу збитковють. Кшьюсть виданих пластикових карток на сьогодш перевищуе населення Укра!ни, тому такi послуги будуть затребуваш. З часом представники банюв зрозумтоть, що подiбна страховка буде обов'язковою при видачi картки. У страхуванш емiтентiв банкiвських карток можуть бути задiянi рiзнi схеми: колективне страхування банком пластикових карток або шдив^альна пропозищя кожному клiентовi.
С значш перспективи для крос-продажiв тд час реалiзацil банкiвських продуктiв. Наприклад, позичальник з автокредиту обов'язково набувае полюа автострахування, при цьому йому можна пропонувати також полiс з страхування життя i здоров'я або шший вид страхування. О^м цього, деякi банки активно просувають продаж полiсiв страхування життя i здоров'я сво!х вклад-никiв. Тобто у випадку настання страхово! подл, вкладник або його родич мо-же зазнати непередбачених витрат, яю буде компенсувати страхова компанiя, а вклад у банку залишиться недоторканим, кшент не втрачае прибутковостi по внеску, що е неминучим при його дотермшовому вилученнi. Тут все залежить вiд того, наскiльки ствробггаики банку зможуть правильно запропонувати страховку, вщ рiвня навчання, вiд здатносп пояснити вигоди клiенту.
Страховики можуть скористатися додатковим способом поширення страхових продукпв у виглядi "iнтернет-банкiнгу". наявна вже платформа
для просування банювських послуг через 1нтернет дае змогу додати i опщю "страхування" в "штернет-банк". Банкiвськi кшенти, яю звикли до оплати послуг через 1нтернет, з легкiстю сприймуть i послугу страхування у своему банку. Перевагою для страхових компанш буде вже наявна ктентська база та нижчi витрати на IT-системи.
Водночас, у банках власш ризики i складш великi ризики юридичних ошб не повиннi передаватися в афшшоваш страховi компани, щоб не вщбу-валося кумуляцiï ризиюв всерединi групи. Страхова компанiя при видачi по-лiса висувае додатковi вимоги щодо оцiнки та огляду застави, перевiрцi пози-чальникiв. Банк, приймаючи на себе кредитш ризики, часто обмежуеться пе-ревiркою фiнансовоï iнформацiï, репутацп та кредитноï iсторiï позичальника, не провiряючи, наприклад, стан здоров'я свого позичальника. Один iз видiв шахрайства - оформлення кредиту на людину, що знаходиться в критичному сташ здоров'я. Тут страхова компанiя, яка в певних ситуащях робить медич-ний андеррайтинг, е додатковим бар'ером для шахрайства. Щд час страхування застави вщбуваеться схожа ситуащя. Частими е ситуацiï, при яких ствро-бiтники банкiв не оглядають об'екти, покладаючись на оцiнювачiв. Страхова компашя, проводячи додатковий передстраховий огляд, вносить додатковий елемент перевiрки.
Останшм часом значно почастiшали випадки злому або крадiжки бан-коматiв, яю е власнiстю банкiв. З огляду на це, страховi компанiï були змуше-нi значно пiдвищити ставки страхування або вносити обмеження в договори страхування для запоб^ання високого рiвня збитковосп за такими договорами. Це змусило представники банюв вжити додаткових заходiв для забезпе-чення банкоматiв, змiцнення i охорони.
Висновки. Досвщ Росiï щодо утворення банками дочiрнiх чи прид-бання наявних страхових компанш вказуе на те, що на украшському страховому ринку потрiбно оч^вати появу нових банювсько-страхових альянсiв. Прибутковiсть таких кроюв е очевидною для банюв. Однак це не зменшуе ризиюв усерединi групи, веде до зниження якост послуг та тiньовоï оптимь зацiï фiнансових потокiв. Це не сприяе розвитку якiсних банкiвських та страхових продукпв.
Окрiм цього, банки i страховики не повинш зосереджуватись лише на страхуваннi застави споживчого та шотечного страхування, а повинш пропо-нувати iншi, новi страховi продукти. Для покращення ситуацп у сферi страхування життя через банювський канал потрiбно запроваджувати страховi продукти з накопиченням та швестицшною складовою, що популярно за кордоном. Однак таю заходи потребують законодавчого регулювання i внесення змш до законiв, зокрема i щодо оподаткування страхування.
Загалом, украшська модель бенкешуренс знаходиться в стадп форму-вання, однак можна виокремити ïï особливi риси: тяжiння до роздрiбного ринку (обслуговування фiзичних ошб); зосередженiсть на майновому страху-ванш (страхуваннi застави); нерозвиненiсть найбiльш поширеного за кордоном сектору вапсаззигапсе, а саме страхування життя. Водночас, сектор страхування життя демонструе стшю темпи зростання i з часом стане прюритет-ним продуктом, що реалiзуеться через банювський канал.
Значним потенщалом володiе сегмент страхування ризикiв самих бан-кiв, де в рамках ствпращ страховика i банку можуть бути запровадженi програми комплексного страхування банюв, зокрема захисту банкiв вщ шах-ра!в, захисту вiдповiдальностi керiвникiв банкiв, його працiвникiв тощо.
Таким чином, вancassurance в Украш буде вагомою альтернативою прямим продажам страхових продукпв i привабливiсть цього каналу як для банюв чи страховиюв, так i для самих ктенпв дасть змогу нарощувати обся-ги реалiзацil страхових послуг через цей канал.
Л1тература
1. Козьменко С. Розвиток регюнальних рингав бангавського страхування: заруб1жний досвщ / С. Козьменко, К. Багмет // Вюник Нацюнального банку Укра!ни : журнал. - червень 2011. - С. 20-26.
2. Кремень В.М. Розвиток bancassurance: досвщ европейських кра!н та Укра!ни /
B.М. Кремень // Вюник Запор1зького нащонального ушверситету. - 2011. - № 3(11). -
C. 184-194.
3. Школьник I.O. Фшансовий ринок Укра!ни: сучасний стан i стратепя розвитку : мо-нограф1я / I.O. Школьник. - Суми : Вид-во "Мря", УАБС НБУ, 2008. - 348 с.
4. Срмошенко А.М. Bancassurance як форма взаемоди страхових компанш i банювських установ / А.М. Срмошенко // Проблеми i перспективи розвитку бангавсько! системи Укра!ни : зб. наук. праць. - Суми : Вид-во УАБС НБУ. - 2007. - Т. 20. - С. 265-269.
5. Клапгав Ю. Банкострахування: нов1 виклики та можливост1 / Ю. Клапк1в, В. Тринчук // Укра!нський науково-практичний журнал "Страхова справа". - 2008. - № 3. - С. 55-59.
6. Страховой рынок Украины в 2011 году. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.forinsurer.co m/files/file00406.pdf.
7. Polski rynek bancassurance - 2011: Raport / PIU. - Warszawa. - 2011 r. - 23 s.
8. Flexibility in uncertain times 2012: global insurance outlook / Ernst and Young. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/Global_ insurance_ in-dustry_outlook_for_012.pdf.
9. Зведена звптасть Члешв УФУ - 2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ufu.org.ua/ua/statistics/member_statistic/general_insurance / 5318.
10. Банкострахование: передел рынка?: Обзор / О. Басова, А. Янин // Бюлетень рейтингового агентства "Експерт РА". - М. : - 2012. - 40 с.
Сыч О.А., Крупский В.С. Использование зарубежного опыта развития банкострахования в Украине
Рассмотрены преимущества и недостатки банкострахования в Украине в условиях выхода страхового рынка из экономического кризиса. Исследованы основные тенденции европейского рынка bancassurence и особенности развития банкострахо-вания в России. Указано на необходимость применения европейского опыта использования банковского канала сбыта и определены приоритетные направления развития bancassurence в Украине.
Ключевые слова: bancassurence, банковское страхование, страхование залога, страхования жизни, страховые продукты
Sych ОА., Krupski V.S. Use of foreign experience of bancassurance in Ukraine
The article discusses the advantages and disadvantages of bancassurence in Ukraine in case of exit the insurance market from the economic crisis. The basic trends of the European market of bancassurence and features of bank insurance in Russia are given. The necessity of applying the European experience of using bank sales channel and priority directions of development of bancassurence in Ukraine are indicated.
Keywords: bancassurence, banking insurance, mortgage life insurance, insurance products.
