CC BY
52
УДК 336.71:332.834.4
С. В. КАЛАМБЕТ, Л. В. СУХ1ЧЕНКО-ЛЯЛЬКА (ДПТ)
ПОКРАЩЕННЯ СП1ЛЬНОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО ФУНКЦ1ОНУВАННЯ БАНКIВСЬКОÏ СИСТЕМИ I РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ
У статп проан^зовано проблеми в економiцi функцюнування банков та страхових компанiй, запропо-новано напрями ïï шдвищення в майбутньому.
В статье проанализированы проблемы в экономике функционирования банков и страховых компаний, предложены направления ее повышения в будущем.
In the article the problems in economy of functioning of banks and insurance companies are analyzed, the directions of its further increasing are offered.
Анатз сучасно1' економ1чно1' лггератури св> дчить про те, що страхування розглядасться, з одного боку, як зааб реатзацп державно1' пол> тики сощально-економ1чного захисту населен-ня, з шшого - як зас1б формування значних ш-вестицшних ресуршв.
В Украм шформащя щодо реатзаци бан-ювськими установами страхових полюв вггчи-зняних компанш е м1зерною пор1вняно з шши-ми каналами збуту. Як правило, банки волод> ють страховими компашями. З компашями, яю банк не контролюе, юнуе взаемна настороже-шсть у вщносинах. Але незважаючи на це, у страховиюв та банюв е взаемш спшьш фшан-сов1 програми та великий потенщал для розви-тку [3; с. 1].
Економ1чнш взаемоди м1ж банками i страховими компашями, ïï проблемам та перспективам розвитку присвячеш пращ вггчизняних та зарубiжних економю^в, серед яких вщзна-чимо роботи Базилевича В. Д., Белоконе-ва Ф. Н., Горбач Л. М., Заруби О. Д., Приходь-ко В. С., Федоровоï Т. А. та шших.
На ix думку, страховi компанiï i банки, за-ймаючи провiдну позици по величиш активiв, е основними постачальниками позикового кат-талу i грошових кош^в для довгострокових виробничих капiталовкладень. Одним iз факто-рiв, якi стимулюють банки до спiвпрацi зi страховими компашями, е зниження ризикованосп як банювського, так i страхового бiзнесу. В Украш великий потенщал для розвитку мае кредитування тдприемств малого i середнього бiзнесу. При видачi кредитiв таким позичаль-никам здшснюеться обов'язкове страхування заставного майна, страхування вщповщальносп керiвникiв пiдприемства. К^м того, через банки здшснюеться обов'язкове страхування цив>
льно! вщповщальносп власникiв транспортних засобiв перед трепми особами, страхування майна фiзичних ошб, медичне страхування, страхування життя, страхування фiзичних осiб вiд нещасних випадюв тощо [4; с. 259].
У 2006 р. спостерталася найбiльша актив-нiсть на ринку надання споживчих кредитiв. Багато банкiв активно кредитували купiвлю населенням автомобiлiв або побутово! технiки. У данiй ситуацп у своечасному виконаннi фiзи-чною особою взятих на себе зобов'язань защ-кавленi обидвi сторони. Страхова компашя могла б запропонувати сво! послуги i продавцям, i кредиторам.
Одним iз ключових напрямкiв у загальнш системi заходiв щодо ефективного реформу-вання усiх економiчних вiдносин на ринкових засадах е проблеми шдвищення ефективностi функцiонування банювсько! системи i ринку страхових послуг.
Як вщомо, страховий ринок володiе знач-ними швестицшними ресурсами. Цим потоком грошових кош^в можуть користуватися як страховики, так i банкiвськi установи для щлей iнвестування галузей промисловостi. Крiм того, обмiн iнформацiею про ктенпв, надання висо-коякiсних, привабливих страхових послуг в умовах конкуренци шдвищить ефективнiсть взаемоди банкiв i страхових компанш. Це може знизити витрати на страхове обслуговування та пошук нових ктенпв.
Напрацьований кредит довiри може дозво-лити в майбутньому розглядати рiзнi швести-цiйнi проекти, прибутковi господарськi програми, спiльнi вкладення в цiннi папери або шдприемства, що належать банку або його ф> лiалам [4; с. 262-263].
До прикладiв спшьного напрямку дiяльностi страхових компанiй i банкiв вiдносять: страху-вання заставленого у банку майна, страхування фiнансових ризикiв банку, ризиюв за операщя-ми з плапжними картками. В сучасних умовах спшьними схемами ефективно! спiвпрацi банку i страхово! компани е кредитування на при-дбання автотранспорту з його одночасним обов'язковим страхуванням при надант кредиту на його кушвлю, страхування туристичного бiзнесу, iпотечне кредитування з одночасним страхуванням житла, отриманого за рахунок кредиту.
Таким чином, видшимо декшька причин ш-двищено! взаемно! зацiкавленостi страхових компанiй та банюв:
- можливiсть розширити клiентську базу, через надання послуг установами едино! систе-ми;
- проникнення на новi ринки та забезпечен-ня ефективного використання фшально! сис-теми;
- диверсифшащя капiталу та доходу, тдви-щення норми прибутковостi iнвестицiйних ре-сурав;
- необхiднiсть акумулювання всiх грошових потокiв в однiй системi;
- можливють надання повного спектру бан-кiвських та страхових послуг [6; с. 20].
У окремих вчених рiзнi уявлення щодо схе-ми оргатзаци взаемоди з банкiвськими структурами, все ж таки, можна вщзначити найроз-повсюдженiшу посеред них:
- на першому етапi вщдш або управлiння страхово! компани по робот з банками визна-чае найбшьш привабливе з точки зору специф> ки роботи страхово! компани, !! цiлей i спеща-лiзацi! коло банкiвських структур. Окремо вщ-мiчаються величина активiв банку, розмщених у виглядi кредитiв органiзацiям i населенню, величина власного капiталу банку, кшькють клiентiв юридичних i фiзичних осiб, наявнiсть вiддiлень i фшатв. Додатково можливий збiр iнформацi! вщ клiентiв страхово! компанi! або !х контрагентiв;
- на другому етат встановлюеться контакт з вiдповiдним шдроздшом банку. Це може бути управлшня активними операцiями, кредитне управлiння або управлшня пасивними операщ-ями в частит роботи з банювськими депозитами або з коштами ктенпв - фiзичних осiб. На цьому етат менеджери страхово! компани в процес ведення переговорiв з'ясовують, яю зi страхових продуктiв або нових розробок компани можуть бути цiкавi даному банку. З цього
етапу роботу веде персонально вщповщальний за взаемодда з даним банком менеджер страхово! компани;
- третш етап - шдготовка пропозицш страхово! компани. У них, нарiвнi з пропозищями базових страхових послуг, враховуються i спе-цифiчнi продукти, тiею або iншою мiрою цiкавi банку. Передбачаються також можливють роз-мiщення тимчасово вiльних страхових ресуршв компанi!, обмiн iнформацiею, взаемодiя по ро-зширенню клiентських баз. На цьому етат до роботи шдключаються топ-менеджери страхово! компани;
- на наступному етат найбшьш корисним було б особисте знайомство топ-менеджерiв банку i страхово! компани, а також досягнення домовленостей про шляхи розвитку спшьно! дiяльностi. Було б доречним шдписання договору про ствпрацю (генерально! угоди), в якш визначалися б цiлi й задачi на найближчий час i перспективу. Окремо можна було б обговорити умови пiльгового страхування спiвробiтникiв банку шсля досягнення певного рубежу в ств-працi, запропонувати спецiальнi умови страхування вищому керiвництву;
- на п'ятому етат маеться на увазi початок конкретно! роботи з банком з надання базових страхових послуг i бiльш детального опрацю-вання шших фiнансових проектiв i продуктiв. Ктенти страхових компанiй - юридичнi особи завжди радi збiльшити сво! оборотш кошти на прийнятних умовах. Страхова компашя могла б на цьому етат надати банку рекомендацi! на користь початку роботи з ктентом [4; с. 264].
У ходi розгляду даного питання, економюти вщзначають, що банкiвськi послуги й послуги iз страхування доповнюють себе в пропонова-ному единому продуктовому ряду. Банки i страховi компанi! в умовах розвитку фшансо-вого ринку акумулюють значнi кошти, якi шве-стуються за допомогою взаемних швестицшних i пенсiйних фондiв. У цшому цi фiнансовi гру-пи працюють зпдно з концепцiею «фiнансового супермаркету», тобто ктенти одержують по-вний пакет високоякюних фiнансових послуг в тдроздш однiе! групи, який вщповщае мiжна-родним стандартам i практищ створення штег-рованого простору для дшових операцiй. У страхово! компани, у свою чергу, при реал> заци концепцi! «фiнансових супермаркет» з'являеться можливiсть використати базу даних про ктенпв банкiв, зменшити витрати на роз-повсюдження страхового продукту, розширити мережу надання фшансових послуг [1; с. 32].
Однак до 2007 р. склалась ситуащя, коли основш послуги, що надаються банками стра-ховим компанiям i страховими компанiями банкам, вже запиташ i спостерiгаеться iстотне уповшьнення темпiв розвитку спiльно! дiяльно-сп.
Тому, крiм зазначених переваг, штегращя банкiв i страхових компанiй мае й недолши, головним iз яких е, в першу чергу, монополiза-цiя фiнансово! галузi. Для прикладу, тдприем-ство бере в банку в лiзинг обладнання, при цьому банк зобов'язуе його застрахувати лiзин-гове майно й пропонуе ряд страхових компанш, полюи яких вш прийме. 1з цими страховими компашями вiн мае договiр про ствпрацю, або вони входять в одну банювсько-страхову групу. Пiдприемство, яке бере у лiзинг обладнання, не мае права вибрати шшу страхову компашю, умови страхування яко! можуть бути бшьш привабливими, а вартiсть послуг - нижчою, що обмежуе права споживача фшансових послуг. Таким чином, вщбуваеться прихована монопо-лiзацiя ринку фшансових послуг [2; с. 34].
Для полшшення спшьно! роботи найчастше пропонуються наступнi, умовно роздiленi на кшька груп, заходи:
1. Вдосконалення стандартних (базових) послуг страховою компашею.
2. Впровадження в практику взаемоди роз-роблених спецiально для конкретного банку страхових послуг.
3. Розробка i впровадження нових спшьних фшансових продукпв.
Розглянувши запропонованi заходи, слщ в> дмiтити те, що розробка i впровадження нових спшьних фшансових продукпв, на думку вче-них-економiстiв, - найбiльш гостра i значуща тема в розвитку спшьних вщносин. Вiд того, наскiльки устшно буде розвиватися робота в цш сферi, залежить фiнансовий успiх уше! спiвпрацi загалом. При розробцi даних продук-тiв необхiдно враховувати насамперед найбшьш привабливi бiзнес-проекти всередиш самих банкiв.
В економiчнiй лiтературi зазначаеться, що деякi страховi компанi! вже почали освоювати програму по роботi з пластиковими картами, але в переважнiй бiльшостi випадюв страховi компанi! випускають картки, на як нанесенi лише данi власника i номер його полiса. Страхування власниюв банкiвських платiжних кар-ток включае, як правило, програми: страхуван-ня медичних витрат ви!жджаючих за кордон, страхування !х вантажу, страхування затримки рейшв, оплату проживання в готелях та iншi
послуги; страхування вщ нещасних випадкiв в Укра!ш та за кордоном; страхування на випа-док втрати, крадiжки та пошкодження банюв-сько! картки; страхування вщ махiнацiй з пла-тжними картками.
Вiдомо також, що вичизняш страховики ро-зробили та надають провiдним банкам такi послуги. Для банку цей вид страховки щкавий тим, що вони можуть залучати нових ктенпв за рахунок тдвищення якостi та розширення спектра послуг ктентам. Вартiсть страховки становить вщ 4 дол. США (залежно вiд набору ризикiв). При цьому вона повинна обов'язково входити до цши картки. Це пов'язано з тим, що ктент мае сприйняти страховку як невщ'емну частину картки, а не як окремий продукт, осю-льки в зв'язку з нерозвиненютю такого виду страхових послуг та непошформованютю насе-лення, низькою страховою культурою окремо страховка не матиме великого обсягу продаж. Разом з карткою можна видавати !! власнику також полюи страхування вщ нещасних випад-юв, медичну страховку на територi! Укра!ни, полiс страхування водi!в вiд нещасних випадюв чи страхування цивiльно! вщповщальносп вла-сникiв транспортних засобiв перед тре^ми особами тощо.
При реатзаци карткового проекту страховик повинен встановлювати невелию тарифи для зменшення витрат банку. Важливим для банюв е страхування вiд махшацш з платiжни-ми картками. Статистика повщомляе наступне: збитки банкiв вщ махiнацiй з картками станов-лять близько 1 % вщ обороту по плапжних ка-ртках. Це менше шж на Заходi, де втрати вщ махiнацiй становлять 2-5 %. Але зi зростанням обсяпв трансакцiй цей вид страхування буде актуальним для банювських установ (хоча й недешевим 40...70 тис. дол. США на рш) [3; с. 2-3].
Слщ погодитись, що безумовним кроком уперед в цьому напрямi буде спшьний випуск пластиково! карти одше! або двох найпошире-шших платiжних систем, тобто випуск пластиково! карти з нанесеними на нш логотипами банку, страхово! компани i пла^жно! системи. Це дозволить робити додаткову послугу клiен-там компани, а також отримувати певний при-буток вiд реалiзацi! даного проекту. З банком-емiтентом доцшьно домовитися про вiдсотко-вий розподш прибутку, що складаеться з плати за трансакци, зняття готiвки через банкомат i рiчне (щомiсячне) обслуговування картки, на умовах страхування фшансових ризиюв, пов'язаних з можливим наданням клiенту овер-
драфту по картщ. Для страхування таких ризи-юв можна використати декшька з варiантiв.
По-перше, банк може застрахувати фшансо-вi ризики, пов'язаш з неповерненням наданого овердрафту в тш же страховiй компани з ура-хуванням суми страхово! преми вiд суми овердрафту. При цьому, пластикова картка повинна видаватися безкоштовно, щоб не обтяжувати потенцiйного страхувальника додатковими ви-тратами, а плата за користування картою повинна стягуватися тшьки за умови наявносп по-рушення по картковому рахунку.
По-друге, банки можуть видавати безкош-товно картки супутнього продукту при купiвлi яко!-небудь фшансово! послуги. Крiм того, банк може позитивно сприймати пропозищю придбати на певних умовах деякi страховi про-дукти, скашмо, страхування при ви!здi за кордон або мшмальне страхування цившьно! вщ-повщальност власника автомобiля, що буде сприйматись ктентом як переваги пластикових карт, що випускаються саме цим банком.
По-трете, для будь-якого банку i страхово! компани був би цiкавий також проект з видачi пластикових карток з одночасним страхуван-ням фшансових ризикiв спiвробiтникам оргаш-зацiй - страхувальниюв майна. Поручителем, а значить об'ектом, на який може бути звернений регрес, виступить сама оргашзащя. Тобто банк надае овердрафт фактично тд 100 % гарантi!, а страхова компашя мае джерело погашення страхових виплат.
Список подiбних спшьних продуктiв буде поповнюватись в процес розвитку фшансово-економiчно! ситуацi! на ринку Укра!ни [4; с. 263-264].
За даними на кшець 2008 р., в Сврош через банки реатзувався кожний третiй полiс страхування життя i кожний двадцятий по iнших видах страхування. Однак вельми великий також список видiв страхування фiнансових i банюв-ських ризикiв.
Вченi помiчають, що бшьшють фiнансових гарантiй охоплюе основнi фiнансовi операцi!, пов'язанi з кредитуванням, шотекою, депозитами, цiнними паперами, операцшними ризи-ками, хеджуванням валютних куршв. При цьо-му загальним е прагнення всiх страхувальникiв звести до мшмуму ризик цих гарантiй шляхом зваженого тдходу до операцiй. Одшею з осно-вних послуг страхових компанш, якою най-бiльш активно користуються банкiвськi струк-тури, е страхування майна, що передаеться тд-приемствами в заставу для забезпечення пово-ротност кредитiв, що видаються. Крiм того,
спостерiгаеться всезростаючий попит на страхування шотечного i лiзингового кредитування, проектного фiнансування, а також цившьно! вiдповiдальностi (при iпотечному, лiзинговому кредитуваннi i т.п.). Важливого значення набу-вае страхування при видачi споживчих кредитiв фiзичним особам, з поширенням даного виду страхування, як на предмет кредитування, так i на життя та працездатшсть позичальника. Та-рифи на страховi послуги у рiзних компанiй приблизно однаковi i часто вiдрiзняються на сот частки вiдсотка. У зв'язку з цим на перший план виходить привабливють програми взаемоди з конкретною фшансовою структурою, а також грамотно побудована робота з рiзними управлшнями i департаментами банку або не-банкiвсько! кредитно! оргашзацп. Так, ще одним перспективним напрямком спiвпрацi можна назвати страхування фiзичних осiб керiвни-юв пiдприемства, якi дуже часто дають i свое особисте поручительство по поверненню взято! позики. Тут доречно говорити про страхування життя або страхування вщ нещасного випадку. Причому термiн дi! договору страхування фiзи-чних осiб повинен вiдповiдати термiну дi! договору страхування майна. Все бшьш актуальною стае сшвпраця банкiвських i страхових структур у сферi обмiну i розширення клiентських баз. Особливого значення в робоп пiдроздiлiв клiентського сервiсу набувае обiзнанiсть банкiв про дiяльнiсть конкуренпв, про потреби i переваги ^енпв. Страхово! компанiя, що мае роз-галужену фiлiальну мережу, може надавати до-вiдку про потенцшного клiента або позичальника, що дислокуеться у вщдаленому регiонi.
Серед одних з головних спонукальних мо-тивiв до бiльш тiсно!' взаемодi!' зi страховою компанiею е розмiщення тимчасово вшьних коштiв. Помiтно, що навт при порiвняно не-великiй сумi розмiщення страхувальник отри-муе доступ до основно! клiентсько! бази банку i мае бiльш конкретнi рекомендаци про вибiр клiентом страхово! компани. Необхщно зазна-чити, що почавши роботу з клiентом - юридич-ною особою, страхувальник отримуе декшька ктешгв - фiзичних осiб: керiвникiв i спiвробiт-никiв пiдприемств, партнерiв по бiзнесу, а також члешв !х сiмей. З метою матерiально! зацi-кавленостi працiвникiв фшансових структур, страхова компашя мае можливють запропону-вати пiльговi або взагат безкоштовнi полiси по добровiльному медичному страхуванню, стра-хуванню майна вщповщального працiвника або страхуванню цивiльно! вщповщальносп влас-никiв транспортних засобiв [4; с. 259-260].
Щоб взаемодiя банкiв в умовах розвитку страхових вщносин була ефективною, пропо-нуеться створити систему державного регулю-вання функцiонування й розвитку банювсько-страхових структур, визначити вимоги до фун-кцiонування таких структур згiдно з нормами й стандартами Свропейського Союзу [2; с. 35].
Тенденцп, яю склалися на фiнансовому ринку, породжують новi сфери конкуренцп i су-перництво на нацiональниx ринках. Розвиток глобальноï фiнансовоï системи ставить задачi переосмислення економiчноï i фiнансовоï пол> тики, вимагае удосконалення конкретних ш-струментiв i теxнологiй економiчного регулю-вання страхових вiдносин, що забезпечують економiчну безпеку господарюючих суб'екпв i стiйкий розвиток нацiональноï економши
[5; с. 13].
Спiвпраця страxовоï компани з банком вип-дна обом учасникам, оскшьки, в першу чергу:
- знижуеться собiвартiсть трансакцш та iнформацiйниx витрат усерединi групи i, як на-слiдок, зменшуються тарифи, надаеться мож-ливiсть вести бшьш гнучку цiнову полiтику, зростае надшшсть усix фiнансовиx операцiй, що проводяться страховою компанiею i банком, також рацюнально iнвестуються кошти страхових резервiв, зiбраниx страховою компашею;
- у банку виникае додаткове джерело до-xодiв - комюшна винагорода за реалiзацiю страхових полюв [6; с. 21];
- страховик отримуе постiйний канал над-ходження страхових платежв та клiентiв;
- вщбуваеться розширення набору послуг, яю надае банк при обслуговуваннi кшенпв, яке, в
свою чергу, позитивно впливае на його iмiдж та дае додатковi конкурентнi переваги для поши-рення власних програм [6; с. 22].
Дослщивши дану проблему, можна зробити висновок, що в Укра1ш ринок страхування ще молодий, i юнуе багато невиршених питань, над якими потрiбно працювати, адже вiд характеру, розвитку i вдосконалення взаемоди мiж банками i страховими компашями багато в чо-му залежить фiнансова стiйкiсть i добробут цих фшансових структур у майбутньому.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Зубарев, В. В. Банк i страхування: «за» i «про-ти» [Текст] / В. В. Зубарев // Вюник НБУ. -2004. - № 11. - С. 32-38.
2. Лилик, О. Р. Banc assurance та перспективи його розвитку в Украш [Текст] / О. Р. Лилик // Вюник НБУ. - 2007. - № 2. - С. 32-37.
3. Магаенко, В. Сшвпраця страхових компанш [Текст] / В. Матв1енко // Обрш. - 2002. -№ 27 (85). - С. 1-3.
4. Навроцький, С. А. Взаемод1я страхових компанш i банков [Текст] / С. А. Навроцький // Вюник НБУ. - 2007. - № 4. - С. 259-264.
5. Петров, М. А. Интеграция рынков в условиях глобализации на примере страхового рынка [Текст] / М. А. Петров // Финансы. Инвестиции. Деньги. - 2003. - № 7. - С. 13.
6. Фурман, В. В. Перспективи створення альянав страхових компанш i банков в Укршш [Текст] /
B. В. Фурман // Вюник НБУ. - 2005. - № 4. -
C. 20-22.
Надшшла до редколегп 18.03.2009.
