CC BY
16
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2G13. - Вип. 23.3
11. Балабанова, Л.В. Управлшня реашзащею стратегiй пщприемства: маркетинговий тд-хщ : монографiя / Л.В. Балабанова, 1.С. Фоломюна. - Донецьк : Вид-во ДонНУЕТ, 2009. - 402 с.
Томич П.М. Инвестиции как фактор развития предприятий
Рассмотрена сущность понятия и разновидности инвестиций, определена их роль в процессе развития предприятия, которая обеспечивается путем обоснованного управления инвестиционной деятельностью. Для повышения результативности инвестиционной деятельности исследованы стратегия и тактика ее осуществления на предприятиях.
Ключевые слова: инвестиционная деятельность, стратегия, тактика, результативность.
Tomych P.M. Investments as factor of development of enterprises
Essence of the notion and varieties of investments, prominent their role in the process of development of enterprise is considered which is provided by a reasonable management investment activity. For the increase of effectiveness of investment activity, strategy and tactic of investment activity of enterprises is investigational.
Keywords: investment activity, strategy, tactic, effectiveness.
УДК 336.71 Здобувач В. Ф. Халло1 - Львкська КА
СУБ'еКТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ М1ЖГАЛУЗЕВО1 БАНК1ВСЬКО1 КОНКУРЕНЦИ
Розглянуто склад суб'екпв державного регулювання мiжгалузевоi банювсько! конкуренци, сутшсть ix дiяльностi та роль у розвитку економiчноi конкуренци у бан-ювському ceo^i економжи Украши. Висв^лено сшльш з банками конкуренты засади страхових компанш, шститупв сшльного швестування, кредитних сшлок, не-державних пенсiйниx фондiв та шших фiнансовиx посередникiв, а також потенцшш можливостi розвитку мiжгалузевоi банкiвськоi конкуренци.
Ключовг слова: мiжгалузева банкiвська конкуренщя, суб'екти державного регулювання конкуренци, страxовi компани, iнститути спiльного швестування, кредитш спiлки, недержавнi пенсiйнi фонди, фiнансовi посередники.
Постановка проблеми. Вггчизняна банювська система покликана бути одним 1з найголовшших шститупв реал1зацп державноi полггаки зростан-ня та модершзацп економжи. Водночас, ускладнення конкуренцп у банювсь-кш сфер1 Украши в умовах негативного впливу зовшшнього середовища ак-туал1зуе проблему економ1чного виживання банюв, постiйноi тдтримки й тдвищення конкурентоспроможностi з метою утримання своix позицiй. Важ-ливу роль у цьому процесi вiдiграe держава, яка сприяе формуванню конкурентного середовища за допомогою шструменпв регулятивного впливу.
Питанням державнго регулювання економiчноi конкуренцп та його меxанiзмiв у банювському бiзнесi Украiни придiляли значну увагу у своix працях класики економiчноi науки: А. Смгт, Д. Ржардо, Дж.М. Кейнс, М.1. Туган-Барановський та iн. Вагомий внесок у дослщження цiei проблематики зробили таю впчизняш вчеш, як Г.1. Башнянин, 1.О. Бланк, О. Д. Вовчак, В.1. Грушко, М.П. Денисенко, О.В. Дзюблюк, 1.1. Д'яконова, Ю. Заруба, Л.В. Кузнецова, Т.В. Майорова, А.М. Мороз, С.К. Реверчук, А.А. Пересада, Ю. Шкуш, I. Фомш, Н.М. Шелудько та iн.
1 Наук. кер1вник: проф. Ольга Дмитр1вна Bовчaк, д-р екон. наук - Льв1вська КА
Водночас, теоретична розроблешсть окремих складових елементiв ме-ханiзму державного регулювання розвитку конкуренцп у банкiвськiй дiяль-ностi в Укра1ш в науковiй економiчнiй лiтературi е недостатнiми. Це насам-перед стосуеться визначення складу суб'екпв та об'екпв державного регулювання мiжгалузевоl банювсько1 конкуренцп, що актуалiзуе дослщження в цьому напрямi.
Метою роботи е обгрунтування складу суб'ектiв державного регулювання мiжгалузевоl банювсько1 конкуренцп, сутност 1х дiяльностi та ролi в розвитку економiчноl конкуренцп у банювському секторi економiки Укра1ни.
Виклад основного матер1алу. Ринок фiнансових посередниюв у роз-винених кра1нах е рiзноманiтним i мiстить велику кшьюсть фiнансових шсти-тутiв. Банки як суб'екти фiнансового ринку конкурують не лише мiж собою, але й з небанювськими фiнансовими установами. Сутшсть мiжгалузевоl бан-ювсько1 конкуренцп зводиться до боротьби банюв з фшансовими посередни-ками, що надають послуги, котрi е субститутами банкiвських послуг.
В Украш законодавчо надано право на дiяльнiсть широкому колу фь нансових посередникiв. Утiм, мало як з них досягнули високого рiвня розвитку. Найрозвиненiшими е банювсью установи, котрi впевнено лiдирують на фшансовому ринку. 1хня частка в загальному розмiрi активiв усiх установ фшансового сектору у 2011 р. становила 95,13 %, що на 4,6 п.п. бшьше, нiж у 2005 р. [1]. Стрiмко розвиваються страховi компанп та iнститути спшьного iнвестування. Розвиток iнших небанкiвських фшансових посередникiв е слабшим.
За залучення кошпв населення банки конкурують передусiм зi страхо-вими компанiями, однак частка 1х активiв у загальнiй сумi активiв всiх посе-редникiв поступово знижуеться вiд 8,43 °% у 2005 р. до 3,55 %> у 2011 р. [1]. Серед страхових компанш безпосередшми конкурентами банюв е страховi компанп, що займаються страхуванням життя (лайфовi страховi компанп). Страховi компанп насамперед конкурують з банками на ринку залучення гро-шових коштiв фiзичних осiб. Однак наразi страховi компанп, що пропонують послуги зi страхування життя розвиваються досить повшьно, в Украш.
Однак, за умов динамiчного розвитку ринку, в найближчш перспекти-вi лайфовi страховi компанп можуть стати реальними конкурентами банкiв.
Основною проблемою розвитку лайфових страхових компанш на ук-ра1нському ринку е неготовнiсть украшщв до довготермiнового вкладання коштiв. О^м залучення коштiв вiд населення, лайфовi компанп потенцiйно можуть конкурувати з банками на ринку кредитування фiзичних ошб. Адже в межах розмiру страхових внескiв вони мають змогу кредитувати сво1х клiентiв. Однак цей мехашзм е мало розвиненим в Украш.
Загалом, страховi компанп в Украш дiють швидше на партнерських, шж на конкурентних засадах. Саме банювська система виступае "локомотивом" розвитку страхування в Украш. Так, зi 13,8 млрд грн страхових премш зiбраних страховими компанiями у 2008 р., 12,9 млрд грн. становлять страхо-вi премп за договорами добровшьного страхування майна, левова частка яких виникае тд час укладання кредитних договорiв [2].
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2013. - Вип. 23.3
OKpiM цього, CTpaxoBi KOMnaHiï виступають для банюв також важливи-ми ктентами, адже значну частину власних активiв CTpaxoBi KOMnaHiï трима-ють на депозитних рахунках у банках. Таким чином, на нашу думку, в найближчш ^pme^rai важко прогнозувати виникнення конкуренцп мiж банками та страховими компашями.
До iнститутiв спiльного iнвeстувaння, яю набули розвитку в Укpaïнi, вщносять корпоративний iнвeстицiйний та пайовий швестицшний фонди. Серед них видiляють вдарил, зaкpитi та iнтepвaльнi типи. В Украш насам-перед через складшсть упpaвлiння ними та юридичного оформлення, вдарил коpпоpaтивнi iнвeстицiйнi фонди не набули розвитку. Основну роль в дiяль-ностi iнститутiв спiльного швестування вiдiгpaють компaнiï з упpaвлiння активами (КУА). За даними piчних та квартальних звiтiв Укpaïнськоï асощацп iнвeстицiйного бiзнeсу (УА1Б) станом на 01.01.2011 р. в Украш було за-реестровано 36 вiдкpитих шститупв спiльного iнвeстувaння (пайових швестицшних фондiв), 48 iнтepвaльних пайових швестицшних фондiв i майже двi тис^ iнших типiв iнститутiв спiльного швестування, що перебували в уп-равлшш 339 КУА. [3]. Вapтiсть чистих aктивiв вiдкpитих ICI станом на 01.01.2011 р. становила 281 млн грн проти 61,9 млн грн у 2007 р. [3]. Однак для бшьшосл населення Украши швестицшш фонди ще е нeзpозумiлим та ризиковим способом вкладення грошей. Для того, щоб стимулювати людей до бшьш активного iнвeстувaння у фонди, piвeнь ïх дохiдностi повинен бути значно вищим, нiж дохiднiсть альтернативних вapiaнтiв iнвeстувaння.
Cьогоднi КУА продовжують вiдчувaти нeстaбiльнiсть свого фшансо-вого стану та брак ресуршв для вщшкодування збиткiв, якi були спричинеш як iнвeстицiйною дiяльнiстю, так i вилученням швесторами своïх aктивiв з швестицшних фондiв у пepiод фiнaнсово-eкономiчноï кризи, що розгорнула-ся у 2008 р. Важливим стримуючим чинником розвитку е недосконалють на внутршньому ринку нaдiйних фiнaнсових iнстpумeнтiв, в яю можуть вкласти зaлучeнi кошти компaнiï з упpaвлiння активами. Отож, у найближчш пер-спeктивi не можна оч^вати piвносильноï конкуpeнтноï боротьби мiж банками та швестицшними фондами. Однак саме банкам в швестицшних фондах можна вбачати серйозного конкурента, mrpi, за умови розвиненого фондового ринку, стануть важливими учасниками фшансового ринку Украши i поси-люватимуть мiжгaлузeву бaнкiвську конкурентну боротьбу.
Кpeдитнi спiлки (КС) у 2005-2007 pp. вийшли на роль пдного конкурента вiтчизняних банюв, за цi три роки активи КС збшьшились у 9 paзiв, кiлькiсть ïх члeнiв - у 4 рази, сума кредипв i депозипв - у 10 paзiв, кaпiтaл -у 8 paзiв, резервний кaпiтaл - у 14 paзiв [3, с. 50]. Однак з 2009 р. темп приросту aктивiв кредитних спшок е найнижчим серед фшансових посepeдникiв i становив за 2005-2011 pp. 125,40 %, тсда як активи банюв зросли у 5,4 раза. Ниш головна конкуренщя КС i КБ вщбуваеться на ринку споживчого креди-тування. Щд впливом банювсь^ конкуpeнцiï дeякi КС почали страхувати вклади фiзичних осiб на випадок втрати установою плaтоспpоможностi. Ок-piм цього, обговорюеться iдeя створення системи гарантованих вклaдiв у КС, аналопчно дiючiй на бaнкiвському ринку. Однак домовитися про принципи
створення i дiяльностi тако! системи дуже складно. О^м цього, значна кшь-юсть КС органiзованi у двi структури: Нащональна асоцiацiя кредитних сш-лок Украши (НАКСУ) i Всеукра!нська асощащя кредитних спiлок (ВАКС).
Важливо наголосити, що з 2009 р. на ринку залучення коштiв вiд фь зичних осiб активно працюють недержавш пенсiйнi фонди (НПФ). У 2005 р. у державi дiяло вже 54 НПФ, 2007 р. - 96, до кшця 2011 р. на ринку було за-реестровано 97 НПФ, з них усього 10 % - професшш, 14 % - корпоративш та переважна бшьшють (82 %) - вдарил НПФ. Сумарна вартiсть активiв НПФ, за даними Нацюнально! комгси, що здiйснюе державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг, збшьшилася вiд 137,4 млн грн 2006 р. до 1306,4 млн грн 2011 р., або майже вдесятеро [4]. Це свщчить про те, що зап-ропонована НПФ форма сощального забезпечення набула значну популяр-нють у населення, особливо в контексп недосконалостi функцiонування державно! пенсшно! системи. Загальна чисельнiсть учасниюв НПФ у 2011 р. на-лiчувала понад 550 тис. ошб [4].
Найбiльшою проблемою НПФ в Укра!ш е обмежена кiлькiсть об'екпв для iнвестування. Загалом структура швестування активiв НПФ в Укра!ш значно вiдрiзняеться вiд свiтових стандартiв. Основним об'ектом швестування пенсшних фондiв е цiннi папери (в структурi iнвестицiйних активiв гло-бальних пенсшних фондiв акцп та обл^аци становлять бшьше половини), то-дi як банювсью депозити е лише допомiжним iнструментом, котрий е бiльш надшним, однак i набагато менш дохщним [5]. Наразi НПФ практично не здшснюють пенсiйних виплат i тому мають змогу нарощувати фiнансовi по-тужностi. Аналiз показав, що основним ринком, на якому збiгаються штереси укра!нських банкiв та "Укрпошти", е ринок грошових переказiв. Наприкiнцi 2006 р. ухвалено Закон Укра!ни "Про внесення змш до Декрету Кабшету Мь нiстрiв "Про систему валютного регулювання i валютного контролю", яким закршлено право "Укрпошти" надавати послуги щодо здiйснення грошових валютних переказiв.
З кiнця вересня 2008 р. НБУ дае змогу "УкрпоштГ" надавати послуги наявного обм^ валют. "Укрпошта" стала першою позабанкiвською структурою, що отримала право на валютообмшш операцп. У цьому ж мюящ мiж НБУ i "Укрпоштою" було укладено договiр про еквайрiнг i участь в Нащ-ональнiй системi масових електронних платежiв (НСМЕП). Зпдно з умовами договору, на "Укрпошту" покладено завдання - забезпечення доступу населення до Нацюнально! системи масових платежiв через мережу поштових вiддiлень [6].
Генеральну лiцензiю на здшснення валютних операцiй "Укрпошта" отримала вщ Нацiонального банку ще 29 грудня 2005 р. Проте повшстю 11 використовувати пошта не могла, оскшьки не була фiнансовою установою. Для виправлення ще! помилки в травш 2008 р. НБУ довелося видати спещ-альну ухвалу, в якш окремим пунктом до списку небанювських установ було внесено державне тдприемство поштового зв'язку "Укрпошта", Сьогодш ге-неральна лiцензiя дае змогу "УкрпоштГ" "вiдкривати i вести поточш рахунки клiентiв i банкiв-кореспондентiв, розмiщувати залученi засоби вiд свого iменi
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.3
i на власний ризик, а також вести дiяльнiсть з надання будь-яких фшансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фiнансових активiв вщ фiзичних оиб" [6].
Проте на конкурентоспроможнють "Укрпошти" можуть вплинути не так! вже й низью тарифи на переказ: екв!валентний сумi до 500 грн - 4 %, до 1000 грн - 2 %, бшьш шж 1000 грн - 1,2 %. За даними "Укрпошти", до ii структури входить 24 поштамти, 297 вузл!в i 62 центри поштового зв'язку, 3567 мюьких, 9833 сшьських, 116 пересувних i 22 сезонних вiддiлень, а також 1729 пункпв поштового зв'язку. Для пор!вняння: мережа найбшьшого в Укра1ш КБ "Приватбанку" налiчуe всього 1945 вiддiлення [7]. Завдяки таюй мережi та доступу практично в кожний населений пункт "Укрпошта", за умо-ви продуманого керiвництва, мае змогу стати лiдером на ринку грошових пе-реказiв та пунктами видачi споживчих кредитiв.
Отже, "Укрпошта" вже стала для банюв конкурентом у певних сегментах 1хньо1 дгяльносп й надалi складе конкуренщю й шшим. Ще одним конкурентом банюв на ринку споживчого кредитування е ломбарди. В Укра-rni ломбарди - це установи з перепродажу майна. Однак реально ломбарди -це фшансов! шститути, що спецiалiзуються на споживчому кредитуванш тд заставу особистого майна.
Ломбарди, а 1х понад 300, мають деюлька переваг, пор!вняно з банками: по-перше, набагато нижчий р!вень уваги з! сторони контролюючого органу (Нащональна ком!с!я, що здшснюе державне регулювання ринюв у сфер! фшансових послуг), пор!вняно з контролем банюв з! сторони НБУ. Як насль док, ломбарди не мають жорстких обмежень у сво1й дгяльносп. По-друге, перевагою ломбард!в е те, що вони можуть кредитувати практично будь-кого, осюльки не е защкавленими у поверненш кредиту. Для ломбард!в головним у д!яльносп е досягнення якомога бшьшо! р!знищ м!ж сумою кредиту та вартю-тю заставного майна, тод! як банки витрачають час i кошти спочатку на виз-начення платоспроможносп позичальника, а згодом, у випадку неповернення кредиту, на боротьбу з простроченими кредитами та на судов! розгляди.
Сектор л!зингових послуг в Украш зростае швидкими темпами. Вже зараз спостершаеться стр!мке збшьшення юлькосп л!зингових компанш i можна прогнозувати, що входження на укра1нський ринок л!зингових компанш, власниками котрих е шоземш банки, прискорить темпи зростання цього сектору протягом найближчих роюв. Однак ринок л!зингових послуг в Укра-1ш залишаеться вщносно малим, адже портфель л!зингових компанш важко пор!вняти з кредитним портфелем банюв щодо кредитування юридичних ошб, котрий у 2011 р. становив 580,9 млрд грн [9]. Водночас, останшм часом вш стр!мко зростае.
До числа шших шоземних л!зингових компанш (за винятком компанш, що надають у л!зинг автомобЫ), як! ведуть активш л!зингов! операцп в Украш, належать: "Firs Lease Finance", "TBI Leasing", "Ласка-Л!зинг2, "Глав-л!зинг", "HVB Л!зинг", компашя "Energi Alliance", компашя "Ukio Bank Leasing", "Scania Credit Ukraine". Одшею з головних перепон розвитку л!зинго-вого ринку е те, що Укра1на не пропонуе податкових пшьг або будь-яких ш-
ших швестицшних стимулiв нi для фiнансового, ш оперативного лiзингу. По сутi, лiзинговi компанп не дуже вiдрiзняються вщ банкiв, що надають зви-чайш банкiвськi кредити. Допоки лiзинг не будуть сприймати як спосiб фь нансування придбання активiв, якому передуе оперативна процедура затвер-дження угод, i який пропонуе вигоди у вигл_вд грошових потокiв, потенцiйнi лiзингоодержувачi можуть так i не визнати очевидних переваг лiзингу, порiв-няно з банкiвськими кредитами [10].
Деяю банки лише недавно почали розумгги можливостi, якi вiдкривае перед ними фшансування лiзингових компанiй, але строки й умови, яю бшь-шють з них висувають до такого фшансування, необхщно робити бiльш гнуч-кими. Лiзинговi компанп з шоземними власниками мають менш жорсткi кре-дитнi процедури i вiдтак використовуватимуть сво! конкурентнi переваги, тага як бiльш низька вартiсть фшансування, а також справжне фшансування придбання активiв i швидка процедура ухвалення рiшень.
Через кризовi явища на фшансових ринках та в економщ загалом, нестабiльнiсть полггачно! ситуаци, попршення доступу до кредитних ресур-ив (що е основним джерелом фшансування лiзингових операцiй), зниження платоспроможностi шдприемств, призупинення iнвестицiйних проектiв у найближчi роки можна очiкувати значного скорочення обсяпв лiзингового кредитування та призупинення зростання лiзингового ринку, що спостерпа-лося в останнi роки. Проте в структурi капiтальних iнвестицiй частка лiзингу може зрости внаслiдок обмеження обсяпв банювського кредитування. Швид-кий розвиток лiзингових компанiй можливий лише за умови виникнення де-юлькох великих компанiй, що не мають тюних зв'язкiв з банками, яю дiють на фiнансовому ринку Укра!ни.
Висновки Отже, вiдносини мiж банками та небанювськими установа-ми в Укра!ш е швидше партнерськими, шж конкурентними, оскiльки суб'екти фiнансового ринку дтть переважно на засадах кооперацп. Банки часто е зас-новниками лайфових страхових та лiзингових компанш, котрi надають суб-ститутнi послуги до банювського кредитування та банювських депозипв. Таким чином, банки розширюють спектр сво!х послуг. Суб'ектами мiжгалузевоl банкiвськоl конкуренцil в Укра!ш виступають: банки, страховi компанil, НПФ, швестицшш фонди, ломбарди, кредитнi спшки, пошта. При цьому об'ектом конкуренци е споживачi фiнансових послуг, котрi вибирають мiж рiзними послугами з однаковим функщональним призначенням, що пропону-ють суб'екти мiжгалузевоl банкiвськоl конкуренци. Банки е "локомотивом" розвитку фшансового ринку Укра!ни i мають на ньому найбiльшу вагу. Не-банювсью фiнансовi iнститути лише починають розвиватися, хоча i роблять це досить швидкими темпами, однак, на нашу думку, незначш розмiри акти-вiв та нерозвиненiсть фондового ринку не дадуть 1м змоги в найближчi роки реально конкурувати з банками.
Л1тература
1. Нащональна комгая, що зд1йснюе державне регулювання у сфер1 ринк1в ф1нансових послуг. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uabanker.com.
Науковий вкник Н.1Т У УкраУни. - 2013. - Вип. 23.3
2. Статистична шформащя про активи страхових компанш. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.forinsurer.com.
3. Украшська асощащя швестицшного бiзнесу. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uaib.com.ua.
4. Статистична шформащя про дiяльнiсть недержавних пенсiйних фондiв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uabanker.com.
5. Наумець I. Ризики на паях / I. Наумець // Контракти : журнал. - 2007. - N° 6. - С.
32-36.
6. Куринкша Ю. Грошовi перекази вщ "Укрпошти" / Ю. Куринкiна // Львiвська газета. -2008. - № 54. - С. 3.
7. Тимонькш Б. Сдиним крш^ем була щна / Б. Тимонькiн. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.usb.com.ua.
8. Статистична шформащя про дiяльнiсть лiзингових компанш. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.leading.com.
9. Статистична шформащя про дiяльнiсть бангав Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua.
10. Миньков Д. Авто у лiзинг: мгая можлива / Д. Миньков. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.epravda.com.ua/publication/4a3f2f447d086
Халло В.Ф. Субъекты государственного регулирования межотраслевой банковской конкуренции
Раскрыт состав субъектов государственного регулирования межотраслевой банковской конкуренции, сущность их деятельности и роль в развитии экономической конкуренции в банковском секторе экономики Украины. Освещены общие с банками конкурентные основы страховых компаний, институтов совместного инвестирования, кредитных союзов, негосударственных пенсионных фондов и других финансовых посредников, а также потенциальные возможности развития межотраслевой банковской конкуренции.
Ключевые слова: межотраслевая банковская конкуренция, субъекты государственного регулирования конкуренции, страховые компании, институты совместного инвестирования, кредитные союзы, негосударственные пенсионные фонды, финансовые посредники.
Hullo V.F. The subjects of state banking regulation the intersectoral competition
The subjects of state banking regulation the intersectoral competition, their structure, essence and role in the development of economic competition in the banking sector of Ukraine are explored. The competing principles of insurance companies, collective investment institutions, credit unions, private pension funds and other financial intermediaries by combined with banks as well as the potential of inter-bank competition.
Keywords: interdisciplinary bank competition, the subjects of state regulation the competition, insurance companies, collective investment institutions, credit unions, private pension funds, financial intermediaries.
УДК 657.6:658.14/.17:338.45 Доц. О.М. Чабанюк, канд. екон. наук;
Maziemp Н.О. Юганович - Львiвська КА
ОБЛ1К ТОВАР1В У СИСТЕМ1 УПРАВЛ1ННЯ ШДПРИЁМСТВ РОЗДР1БНО1 ТОРГ1ВЛ1
Дослщжено особливост торгiвлi як форми товарного общу, визначено еконо-мiчну сутщсть товарiв у роздрiбнiй торпвл^ ОбГрунтовано важливють облжу товар-них запашв й товарообшу та його мюця в управлшщ роздрiбними шдприемствами. Визначено основн проблеми, перспективи та напрями розвитку облжу товарних за-паав у торпвлг
Ключовг слова: облж, товари, роздрiбна торпвля, роздрiбний товарообш.
