CC BY
36
УДК 336.71 Л.Г. Кльоба - KepieHUK Центру сприяння залученню
твестицш ВАТ "Кредобанк"
ПРОБЛЕМИ I ПЕРСПЕКТИВИ Д1ЯЛЬНОСТ1 БАНК1В У СФЕР1
Ф1НАНСОВОГО Л1ЗИНГУ
Запропоновано практичш рекомендацп щодо акт^зацп дiяльностi банюв у сферi фiнансового лiзингу. В умовах загострення конкуренцп на ринку банювських послуг, проведення банками лiзингових операцiй може стати ефективним засобом розширення сфери банкiвського впливу. Виконуючи функцiю лiзингодавця, банки можуть зробити свш внесок щодо формування стратеги та тактики оновлення основ-них фондiв, визначити напрями розвитку лiзингу, контролювати ситуацiю на лiзин-говому ринку.
L. G. Kl'oba - leader of Center of assistance bringing in of
investments VAT "Kredobank"
Problems and prospects of activity of banks are in the field of financial leasing
Practical recommendations are offered in relation to activation of activity of banks in the field of the financial leasing. In the conditions of sharpening of competition on the market of bank services, leadthrough of leasings operations jars can become the effective mean of expansion of sphere of bank influence. Executing the function of leasing giver, jars can do the payment in relation to forming of strategy and tactic of update of capital assets, to define directions of development of leasing, control a situation on a leasing market.
Постановка проблеми. Враховуючи обмежешсть можливостей щодо збшьшення обсяпв фшансових ресурЫв, призначених для швестування ви-робництва, доцшьно звернути увагу на оптим1защю структури наявних дже-рел фшансових ресурЫв i на принципи, що лежать в основ! ïx швестуванш. Традицшш фшансов! послуги, як! надаються банками шдприемствам та орга-шзащям, не завжди допомагають останшм сповна виршувати своï проблеми, пов'язаш з оновленням чи вдосконаленням ïxнix основних фонд!в, що у свою чергу потребуе значних довгострокових швестицш. За таких умов перспек-тивним стае л!зинговий б!знес. У сучасних умовах л!зинг - це альтернативна форма фшансування, в якш поедналися орендш вщносини, елементи креди-тування i фшансування, а також елементи зовшшньо-торпвельних та швес-тицшних операцш. Потреба розвитку фшансового л!зингу в Украïнi, включа-ючи формування л!зингового ринку, обумовлена передуЫм несприятливим станом парку устаткування: значна питома вага морально застаршого устат-кування, низька ефективнiсть його використання тощо, що зумовлюе акту-альнiсть використання л!зингу як одного з найбшьш реальних варiантiв вирь шення даних проблем.
Аналiз останнiх досл1джень i публжацш. Останнiм часом у наукових фахових виданнях з'являеться чимало публiкацiй, присвячених тематицi фшан-сового л!зингу. Проблеми та перспективи розвитку лiзинговоï д!яльносп знайшли широке вiдображення у наукових працях А. Мороза, О. Вовчак, А. Пересади, Т. Майоровоï та багатьох шших вггчизняних вчених. Переважна бшь-шють праць спрямована на теоретичне висвiтлення сутносп, класифшаци та порядку здiйснення фшансового л!зингу, обгрунтування методик розрахунку ль зингових платеж1в та напрямiв розвитку даних операцiй у цшому. Значно менше
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
придшяеться увага питанням здiйснення банками операцiй у сферi фiнансового лiзингу та 1х впливу на розвиток рiзноманiтних галузей i сфер економiки.
Метою дано! статтi е характеристика напрямiв здшснення банками ль зингових операцiй та окреслення заходiв щодо розвитку фшансового лiзингу в банкiвськiй дiяльностi.
Виклад основного матерiалу. Згiдно з чинним законодавством Укра-1ни лiзинг визначаеться як шдприемницька дiяльнiсть, яка спрямована на ш-вестування власних чи залучених фiнансових коштiв i полягае у наданш ль зингодавцем у виключне користування на визначений термш лiзингоодержу-вачу майна, що е власшстю лiзингодавця або набуваеться ним у власшсть за дорученням i погодженням iз лiзингоодержувачем з вiдповiдного продавця майна, за умови сплати лiзингоодержувачем перiодичних лiзингових плате-жiв [1]. Водночас в економiчнiй лiтературi трапляються iншi визначення ль зингу. Так, М.1. Крупка визначае лiзинг як одну iз найперспективнiших форм виробничого швестування, що здатна пожвавити процес техшчного i техно-лопчного оновлення виробництва в Укршт. [2, с. 126]. А.Г. Загороднш вва-жае, що лiзинг е специфiчною формою фiнансування капiтальних вкладень, альтернативою традицшному банкiвському кредитуванню чи використання для придбання основних фондiв власних фшансових ресурсiв [3, с. 262]. Вщ-повiдно до Закону Укра!ни "Про фiнансовий лiзингм, фiнансовий лiзинг - це вид цивiльно-правових вщносин, що виникають iз договору фшансового ль зингу, за яким лiзингодавець зобов'язуеться набути у власнiсть рiч у продавця (постачальника) вщповщно до встановлених лiзингоодержувачем специфь кацш та умов i передати 11 у користування лiзингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лiзинговi платеж^.
Саме фiнансовий лiзинг виступае одним iз основних видiв лiзингу, змют якого полягае в тому, що лiзингодавець купуе обладнання на замовлен-ня клiента, якому i здае його у довготривале користування, при цьому вар-тiсть обладнання й експлуатацшш витрати окупляться лiзингодавцевi протя-гом термiну користування ним. Шсля закiнчення термiну дil договору лiзин-гоодержувач викуповуе предмет лiзингу за залишковою вартiстю.
З огляду на науковi публiкацil з цього питання, можна зробити висно-вок, що найбшьш поширеним е пiдхiд науковщв до визначення лiзингу як до альтернативи банкiвського кредиту загалом. Пояснюеться це тим, що укра-1нсью банки як учасники iнвестицiйного процесу пропонують клiентам засто-совувати переважно традицшш кредитнi схеми 1х господарсько! дiяльностi. Вони мають сво! переваги, однак iнодi спричиняють серйознi проблеми - об-меження iнвестицiйних можливостей суб,ектiв пiдприемницькоl дiяльностi, недостатнiсть обсяпв капiталовкладень в оновлення основних фондiв, по-вiльний розвиток iнвестицiйного кредитування в^чизняними банками, вiд-сутнiсть у бшьшос^ потенцiйних позичальникiв реально! гаранти повернен-ня кредитiв та лжвщно! застави тощо.
Вiдповiдно до чинного законодавства, банк може брати участь у ль зинговому бiзнесi прямо та опосередковано (шляхом фшансування лiзинговоl компанil).
У першому випадку банк е безпосередньо лiзингодавцем вiдповiдно до Закону Украши "Про банки i банювську дiяльнiсть". Для здiйснення лiзин-гових операцш банковi необхiдно сформувати у свош структурi спецiальний вiддiл або у складi кредитного вiддiлу - спещальну групу. Виступаючи ж ль зингодавцем банк мае ютотт вигоди - розширюеться спектр банкiвських операцiй, зростае кшентська база, пiдвищуеться iмiдж банку; знижуеться ри-зик втрат вщ неплатоспроможностi лiзингоодержувача, оскiльки банк зали-шаеться власником майна, переданого в лiзинг; зростають доходи банку, ос-кiльки розмiр лiзингових платежiв вищий, нiж процентна ставка за кредит; здшснюеться прискорення амортизацiï об'екта лiзингу [4, с. 322].
Таким чином, у банюв з'являеться можливiсть здшснювати новi прог-ресивнi форми обслуговування, що вiдрiзняються вiд традицiйного довготер-мiнового кредитування наданням додаткових послуг у сферi маркетингу та оргашзаци виробництва на базi передовоï техшки i технологiï. Взаемопов'яза-нi комерцшш i фiнансовi переваги лiзингу будуть сприяти залученню банкiв до фшансування НТП в усiх галузях економжи. Проте така дiяльнiсть потре-буе спещалютсв, якi повиннi мати глибок знання у сферi органiзацiï кредитування, визначення попиту i пропозици на обладнання, технологи виробництва i техшчне обслуговування обладнання, аудиту, а також у сферi законо-давства, ощнки ризикiв, страхування майна.
При цьому можна вщзначити цшком своерiднi, вiдмiннi вiд тради-цшних кредитних зв,язкiв, взаемовiдносини. Це обумовлено подвшною рол-лю банку. З одного боку, купуючи машини, обладнання, транспортш засоби, вiн е покупцем, а з шшого, здаючи все це в лiзинг - лiзингодавцем. Однак бiльшiсть банкiв вiддають перевагу опосередкованим формам участ в лiзин-гових угодах. Цi форми таю:
• створення власно! доч1рньо1 лiзинговоï' компани;
• створення разом з 1ншими банками, кредитними установами, шшими суб'ектами господарювання стльних л1зингових компанш;
• кредитне обслуговування л1зингових компанш (включаючи факторингове).
Вказанi форми в цшому забезпечують вищу ефективнiсть, шж безпо-середня участь банкiв у лiзинговому бiзнесi. Це пояснюеться перевагами спе-цiалiзацiï лiзингових компанiй, тобто тим, що вивчення ринку, оргашзацшна структура, глибше вивчення специфiки лiзингу, реклама - все шдпорядкова-но розв'язанню одного завдання - забезпеченню успiшноï лiзинговоï дiяль-ностi. Ниш у свт 80 % загально1' кiлькостi лiзингових компанiй або створеш банками, або контролюються ними. Так, наприклад, Сосьете Женераль створила компанш "СЖ Еквiпмент Лiзинг", i придбала Першу Лiзингову Hertz, яка ниш працюе пiд назвою ALD Automotive; БНП Парибас придбав укра-шський банк "Укрсиббанк", разом з його лiзинговою компанiею "Украшська лiзингова компанiя", а також Унiверсальну лiзингову компанiю; Австршсь-кий банк "Райффайзен" придбав украшський банк "Аваль", який тепер вихо-дить на ринок лiзингу з компанiею "Райффайзен Лiзинг Аваль"; Шведський банк "SEB" створив лiзингову компанiю через свiй украшський банк "Aжiо".
^цшнальний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт Украши
Оcнoвнi переваги cтвopення дoчipнoï лiзингoвoï кoмпанiï для банюв звoдятьcя дo такoгo:
• закoнoдавcтвoм не oбмеженo oбcяги здiйcнюваниx нею лiзингoвиx oпеpацiй та напрям1в i фopм такoï дiяльнocтi;
• пpoведення oпеpацiй за пocеpедництва лiзингoвoï кoмпанiï дас змoгy банкy poзшиpити cвoï мoжливocтi y ефер1 л1зингу (адже вш отав не лише заешв™-кoм лiзингoвoï кoмпанiï, а й ïï кpедитopoм, гаpантoм, пocеpедникoм i л1зинго-oдеpжyвачем);
• з^вл^бт^я мoжливicть за дoпoмoгoю л1зингу виршити низку гocпoдаpcькиx пpoблем за pаxyнoк залyчениx (а не влаcниx) тоштав (наприклад, баншвоька ycтанoва мoже надати влаонш лiзингoвiй кoмпанiï кредит для придбання кoмп'ютеpiв та iншoï opn^m^, а пoтiм узяти цю теxнiкy в л1зинг);
• poбoта з р1зним cкладoм ocнoвниx фoндiв;
• мoжливicть заcтocyвання лiзингoвoю кoмпанieю пpoцедypи фшаноування придбання oбладнання.
^зитивним мoментoм e i те, шр cтвopення влаcнoï дoчipньoï лiзингoвoï ^мпат!" пoтpебye вiд банку мiнiмальниx каштаговкладень, ocкiльки в Укpаïнi вiдcyтнi oбмеження щoдo мiнiмальнoгo poзмipy cтатyтнoгo фoндy абo opганiза-цiйнo-пpавoвиx фopм лiзингoвиx кoмпанiй, тoж пopядoк ïx заcнyвання такий же, як i пpoцедypа cтвopення бyдь-якoгo iншoгo гocпoдаpcькoгo товариетва.
Сьoгoднi банк маe мoжливicть зашувати не влаcнy лiзингoвy гампа-шю, а cпiльнy з iншими cyб'eктами пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi. Як cвiдчить практика, e кшька фopм такoгo партнерства: зашування лiзингoвoï кoмпанiï cпiльнo з шшим банкoм (банками); cтвopення лiзингoвoï кoмпанiï банкoм cпiльнo з виpoбникoм oбладнання; заcнyвання банкoм лiзингoвoï ^мпат!' за yчаcтi iнoземнoгo iнвеcтopа; ст^рення лiзингoвoï кoмпанiï банoм cпiльнo з лiзингooдеpжyвачем [б, c. 217]. Однак дocвiд лiзингoвoï дiяльнocтi як в Укра-ïm, так i у cвiтi дoвoдить, щo з ypаxyванням poзвиткy ринку фiнанcoвиx toc-луг банкам найкраще i найдoцiльнiше cтвopювати дoчipнi лiзингoвi кoмпанiï.
Вoднoчаc poзвитoк банкiвcькoï лiзингoвoï дiяльнocтi в Укра1'ш галь-мyeтьcя низкoю причин, ^ред якиx вагoме мicце займаe недocтатнicть pеcyp-cнoгo пoтенцiалy банкiв. З oднoгo бoкy, банкiвcький cектop Украши де-мoнcтpye вiдпoвiднi темпи зpocтання i e найбiльш poзвиненим пopiвнянo з ш-шими cектopами. З другого - oбcяги та структура влаcнoгo капiталy, зoбoв'я-зань та активiв банкiв cвiдчать, щo вoни e замалими пopiвнянo з ^требами екoнoмiки краши i, у тому чиош ринку лiзингy. Дo шшж причин cлiд вщне^ ти в^ута^ть cфopмoванoгo втopиннoгo ринку oбладнання, державах' ^o^ рами poзвиткy лiзингy, недocкoналicть меxанiзмiв cтpаxyвання лiзингoвиx oпеpацiй i заxиcтy лiзингoдавцiв тoщo [7].
Неадекватним тагаж e oпoдаткyвання oпеpацiй iз фiнанcoвoгo лiзингy пoдаткoм на дoданy ваpтicть, щo cтocyeтьcя ocoбливo мiжнаpoднoгo фшанш-вoгo лiзингy, який не знайшoв в Укpаïнi належнoгo poзвиткy. Так, вiдпoвiднo дo Закoнy Украши "npo пoдатoк на дoданy вартють", якщo узятий у лiзинг товар пеpетинаe митну теpитopiю, вiн oпoдаткoвyeтьcя ПДВ i пiдвищye на 20 % вартють пpедметiв лiзингy. Предметами мiжнаpoднoгo лiзингy переваж-нo e лши пo виpoбництвy, тpанcпopтнi зашби, якi мають значну ваpтicть i ль зингoвi платежi cтанoвитимyть вагoмi cyми.
Попри несприятливий законодавчий клiмат на наявшсть зазначених вище перешкод щодо проникнення банювського капiталу у сферу лiзингово-го бiзнесу вiтчизнянi банки розширюють сво! можливостi у даному напрямку традицшно стаючи не лише засновниками лiзингових компанiй, а й !х кредиторами, гарантами, посередниками та лiзингоотримувачами. При цьому вони збшьшують доходи та зменшують ризики банку, пов'язаш зi здiйсненням ль зингових операцш, в результат чого зростають можливост банкiв при за-войовуванш лiзингового ринку Укра!ни через створення мережi лiзингових компанiй у рiзних регiонах кра!ни.
Крiм цього, украшсью банки та !хш лiзинговi компани стикаються з проблемою недостачi та складшстю залучення фiнансових ресурсiв на трива-лi термiни, отримати гаранти чи страховi послуги. На вщмшу вiд них, шозем-нi лiзинговi компани не мають таких проблем i володiють значним капiталом, надежною репутащею. Цiлком iмовiрно, що коли макроекономiчна ситуацiя в Укра!ш стабшзуеться, а чинне законодавство, яке регламентуе цю дiяль-нiсть, буде удосконалене, !хня присутнiсть у регiонах Украши значно зросте. При цьому банки повинш отримати вщповщш права щодо видачi сво!м суб'ектам лiзинговоl дiяльностi пiльгових i безпроцентних кредитiв.
Крiм того, витрати на страхування предмета лiзингу не вiдносяться на витрати, якщо !х сума перевищуе 5 % вiд загально! суми валових витрат у по-датковому перiодi тривалiстю на один рiк. На нашу думку, дане законодавче обмеження слщ усунути, що стимулюватиме дiяльнiсть банюв у сферi лiзин-гового бiзнесу.
Для того, щоб стимулювати участь банюв у процесi оргашзаци фшансового лiзингу, слiд надавати податковi пiльги (за сплатою податку на прибу-ток) банкiвським установам при здшсненш ними довгострокових лiзингових операцiй для таких прiоритетних i перспективних для лiзингового бiзнесу сфер економжи як сiльське господарство, транспорт, авiабудiвельна промис-ловiсть, нафтогазовий комплекс, харчова промисловють.
Нинi назрiла об'ективна необхiднiсть створення державно! програми шдтримки лiзингу, яка б передбачала серед шших необхiдних умов й залучення банювського сектору до розвитку лiзингових послуг. I! реадiзацiя повинна сприяти шдвищенню якiсних характеристик лiзингового потенцiалу банкiв до рiвня розвинутих зарубiжних кра!н, активному використанню у практичнш дiяльностi банкiв рiзноманiтних лiзингових схем та широкого кола банювських операцiй та послуг при здшсненш фшансового лiзингу.
Цей документ повинен мютити такi заходи, яю, на нашу думку, нададуть значного поштовху розвитковi дiядьностi банюв у сферi лiзингового бiзнесу:
• впровадити диференц1йований п1дх1д щодо оподаткування прибутку комер-ц1йного банку залежно в1д напрям1в та обсяг1в здшснення л1зингу: зниження у випадку надання в л1зинг засоб1в виробництва тдприемствам у пр1оритет-них сферах економ1ки терм1ном понад 5 рок1в, а у раз1 в1дсутност1 таких вкладень - залишити ставку оподаткуваннянезм1нною;
• стимулювати комерцшт банки вкладати кошти у статуты фонди л1зингових компанш, шляхом звшьнення в1д оподаткування т1е! частини прибутку, яка спрямовуеться на придбання акц1й даних п1дприемств;
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
• створити систему тльгового довгострокового рефiнансування Нацюнальним банком Укра1ни тих комерцiйних баншв, як активно займаються довгостро-ковим фшансовим лiзингом;
• запровадити державне ввдшкодування (часткове) процентних ставок за операциями, що як передбачають здiйснення фiнансового лiзингу для тд-приемств, як функцюнують у прюритетних галузях економiки, та передба-чити вщповвдт обсяги вiдшкодування у Державному та мюцевих бюджетах;
• розробити ввдповвдт механiзми щодо: зниження вартост кредитних ресур-сiв, що сприятиме ефективностi лiзингових операций; зниження вартосп но-тарiальних послуг з оформленням договорiв лiзингу з метою послаблення фь нансового навантаження на учаснишв лiзинговоl угоди;
• надання податкових п1льг щодо операцiй з мшнародного лiзингу з метою ввезення на територш Украши високотехнологiчного устаткування;
• реформування податкового законодавства в частит стимулювання лiзинго-вих операций - запровадження прискорено! норми амортизаци для об'екпв л1зингу, надання iнвестицiйних тльг при оподаткуванн1 прибутку тд-приемств, застосування спрощено! процедури повернення майна.
Висновки. В умовах загострення конкуренци на ринку банювських послуг, проведення банками л1зингових операцш може стати ефективним за-собом розширення сфери банювського впливу. Виконуючи функщю л1зинго-давця, банки можуть зробити свш внесок щодо формування стратеги та тактики оновлення основних фонд1в, визначити напрями розвитку л1зингу, кон-тролювати ситуащю на л1зинговому ринку. Для швидкого розвитку л1зинго-вого б1знесу слщ розробити та реашзувати систему д1евих оргашзацшно-еко-ном1чних заход1в, щодо стимулювання та державно! шдтримки д1яльност1 банюв у сфер1 л1зингового б1знесу. Лише у цьому випадку можливе швидке зростання такого напрямку банювського б1знесу, за допомогою якого дося-гаеться подвшна мета: розширюються ринки збуту продукци, пожвавлюеться д1яльшсть виробниюв основних засоб1в, а шдприемницью структури ринку отримують можливють розвивати свою виробничу базу. А банювська система Укра!ни мае повноцшно виконувати надзвичайно важливе завдання -сприяти розвитков1 економжи держави, шдтримувати в1тчизняного товарови-робника, тдвишувати ефектившсть його д1яльност1 та конкурентоспромож-шсть у тому числ1 й за рахунок здшснення фшансового л1зингу.
Лггература
1. Про ф1нансовий д1зинг: Закон Укра1ни// Урядовий кур'ер. - 2004. - 16 ачня.
2. Крупка М.1. Фшансово-кредитний мехашзм шновацшного розвитку економши Украши. - Льв1в: Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2001. - 608 с.
3. Загороднш А.Р., Вознюк Р.Л., Смовженко Т.С. Фшансовий словник. - 2-е вид., випр. та доп. - Льв1в: Центр Свропи, 1997. - 576 с.
4. Банкчвськч операцп: Пщручник/ Мороз А.М., Савлук М.1., Пудовюн М.Г. та ш.; За ред. д-ра екон. наук, проф. Мороза А.М. - К.: КНЕУ, 2000. - 384 с.
5. Меренгс Е. Л1зинг в Укрш'ш// www.leasing.org.ua.
6. Вовчак О.Д. Банювська швестицшна д1яльнють в Укрш'ш. - Льв1в: Вид-во ЛКА, 2005. - 544 с.
7. Петрук О.М. Банювська справа: Навчальний посбник/ За ред. д-р екон. наук, проф. Ф.Ф. Бутинця - К.: Кондор, 2004. - 461 с.
8. Онищук Я.В. Розвиток л1зингу в Укрш'ш// Фшанси Укра1ни. - 2005, № 7. - С. 106-114.
