CC BY
42
ми для швестування. Лише у групi "шшГ спостер1гаемо стрiмкий спад (на 38,1 %). На жаль, у лiзинговому портфелi Украши не видiлено люово! та де-ревообробно1' промисловостi. Проте, саме щ галузi потребують значних ш-вестицiй на оновлення основного кашталу. Ми лише можемо припустити, що вони вiднесенi до групи "шшГ, вартiсть лiзингового портфеля яко! у П квар-талi 2009 р. зменшилась. Тому, на нашу думку, заслуговуе уваги застосуван-ня лiзингу в лiсовiй i деревообробнш промисловостi. Оскiльки саме лiзинг е вiдносно новим iнструментом оновлення основного кашталу цих галузей, ак-тивне використання якого може стати потужним iмпульсом техшчного пере-оснащення виробництва. Висновки.
1. В анатзованому перюд1 вщзначено стр1мкий рют л1зингових послуг в Укра!т з домшуванням, проте, коротко- та середньотермшових угод.
2. Л1зинговими послугами користуються здебшьшого велиш тдприемства, а середтм { малим вони все ще мало доступт через високу вартють.
3. У структур1 л1зингового портфеля дом1нують транспорт, виробниче об-ладнання, сшьськогосподарська техтка, комп'ютерна техтка та телеко-муткацшне обладнання.
4. Галуз1 люового сектора, переважна бшьшють яких представлена малим { середтм б1знесом, знаходяться серед "шших", частка яких загалом не перевищила 8,0 % у першому твр1чч1 2009 р.
5. Треба вщзначити вразливють ринку л1зингових послуг в Укра1т до впли-ву кризових явищ в економщ1, хоча переваги л1зингу над банювським кредитом стають особливо в1дчутними у кризових умовах.
6. Удосконалення л1зингового законодавства поряд 1з покращенням взаемно! пошформованосп суб'екпв ринку л1зингових послуг може ютотно тдви-щити ефективтсть остантх, особливо в галузях люового комплексу.
Л1тература
1. Григоренко О. Л1зинг як перспективный вид д1яльносп // Ринок щнних папер1в Украши. - 2002. - № 1-2. - С. 29-35.
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.leasing.org.ua/ua/bulletin /Бигуеу_2008.
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ifc.org/leaseukraine.
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.leasing.org.ua/ua/bulletin.
УДК338.94 Ст. викл. О.М. Орлова -Прикарпатський
тститут м. М. Грушевського
Л1ЗИНГ ЯК ЕФЕКТИВНА ФОРМА 1НВЕСТУВАННЯ НА РЕГЮНАЛЬНОМУ Р1ВН1
Розглянуто особливостi застосування лiзингу для iнвестування регшнально'1 економши. Запропоновано заходи, спрямованi на удосконалення нормативно-право-во! бази лiзингу з метою його активiзацii. Встановлено, що в лiзингових стосунках закладено величезний потенщал розвитку взаемовигiдних пiдприемницьких вщно-син для всiх суб'ектiв регюнально! економiки i, як наслiдок, надiйнiшi платежi до бюджетiв всiх рiвнiв з одночасною модернiзацiею iнфраструктури вае! сощально-економiчноi системи регiону. Запропоноваш заходи з оптимiзацii правових основ ре-алiзацii лiзингових операцiй дадуть змогу пiдготувати якiсну базу для подальшо! ак-тивiзацii лiзинговоi дiяльностi на державному i регiональному рiвнях.
Ключов1 слова: лiзинг, регiон, законодавство.
Senior lecturer O.M. Orlova - Prycarpatian institute named after M. Grushevsky Leasing as an effective form of regional investing
In the article the features of leasing for regional economy investing are considered. The measures intended on legislative base improvement with the aim of its activization are proposed. It is set that in leasings relations enormous potential of development of mutually beneficial enterprise relations for all subjects of regional economy and, as a result, more reliable payments is stopped up to the budgets of all levels with simultaneous modernization of infrastructure of all socio-economic system of region. The offered measures on optimization of legal frameworks of realization of leasing operations will enable to prepare a high-quality base for subsequent activation of leasing activity on state and regional levels.
Keywords: leasing, region, legislation.
У кризових умовах пошук ефективних Mexam3MiB швестування з ура-хуванням потенцшних можливостей фондового ринку, активiзащl шнова-цшних процеЫв на основi створення шновацшних структур та розширення 1х функщональних можливостей, створення мехашзму штеграци та координацп дiяльностi в процес планування i реаизаци швестицшних проекпв, потребуе ефективних оргашзацшних форм швестицшно! дiяльностi.
Лiзинг як система шдприемницько1 дiяльностi мiстить, як мiнiмум, три види органiзацiйно-економiчних стосункiв: оренднi, iнвестицiйнi i торго-вельнi, змiст кожного з яких окремо не вичерпуе сут специфiчних майново-фiнансових лiзингових операцш Використання механiзму лiзингу в промис-ловому секторi об'еднуе рiзнi сфери економши регiону, одночасно сприяючи 1х взаемодп i взаеморозвитку, отже, лiзинг як ключова точка зростання позитивно впливае на соцiально-економiчний розвиток шфраструктури вше1 регь онально! економши.
З iншого боку, як специфiчна форма швестицшно1 дiяльностi, лiзинг сприятливо впливае на швестицшну привабливiсть всього регюну. Встанов-люючи додатковi шльги, стимулюючи розвиток лiзингового бiзнесу на реп-ональному рiвнi, органи влади збшьшують притоки iнвестицiй в основний каштал суб'ектiв господарювання, що своею чергою сприяе збiльшенню вщ-дачi на вкладений капiтал.
Якщо вщ полiтики регiональних органiв влади залежить створення системи передумов i можливостей для зростання швестицшно1 активностi на пiдставi механiзму лiзингу, то немае шшо1 сощально1 сили, здатно1 стати двигуном використання цих можливостей, о^м реального сектора реп-онально1 економжи. Саме суб'екти господарювання, що функцюнують в про-мисловому секторi, найбшьшою мiрою зацiкавленi в iнiцiативнiй та ефектив-нiй iнвестицiйнiй дiяльностi. Таким чином, питання про створення умов для нового швестицшного витка в розвитку регюну, а також практичних заходах щодо ефективного лiзингового швестування мае бути адресоване як влад^ так i шдприемництву.
Разом з тим доводиться визнати, що на сучасному еташ сощально-економiчного розвитку готовшсть суб'ектiв господарювання до переходу на шновацшш методи iнвестування залишаеться абсолютно недостатньою.
Регiональний лiзинг вiдрiзняеться складнiшою органiзацiею не тiльки за кшьюстю суб'ектiв цих стосункiв i специфiкою виконуваних ними функцiй,
але й безпосередньо за особливостями регюнальних швестицшних лiзингових проекпв, що передбачають здшснення комплексу органiзацiйно-правових, фь нансових, техшчних, маркетингових i виробничих процесiв. Використання ль зингу для стимулювання розвитку промислового комплексу регюну мае сво1 вiдмiннi особливостi, пов,язанi, насамперед, з основоположними принципами розвитку регюну, а також геопол^ичними характеристиками регюну.
По-перше, ефективне використання лiзингу на регюнальному рiвнi мае яскраво виражений довготермшовий ефект. Беручи до уваги специфжу розвитку регiональноï економiки, можна стверджувати, що довготермшовий ль зинговий ефект складаеться як з об,ективноï переваги бшьш оперативного використання результата НТП, збiльшення масштабiв дiяльностi виробництва, мiнiмiзацiï витрат i штенсифжаци всього виробничо-технологiчного процесу, так i полшшення основних макроекономiчних показникiв розвитку регюну.
У загальному виглядi можна стверджувати, що довготермшовий ль зинговий ефект мае три головш особливосп.
1. Мультiплiкатiвнiсть. Використання лiзингового швестування регюналь-ними органами влади може бути точкою зростання для розвитку всiеï ш-фраструктури економiки регюну. Немае сумтву, що лiзинговий ефект виникае внаслщок застосування новiтнiх результатов НТП i далi, поши-рюючись на вс стадiï вiдтворювального процесу, наростаючи i примно-жуючись, одночасно переходить до розподшу, обмiну i споживання.
2. Розвиток й ефективне використання регюнального ринку лiзингових послуг створюе умови для динамiчного поступального розвитку тдприем-ств промисловост як на основi використання наявних резервiв, так i оптимального залучення кредитних ресурсiв i державноï фiнансовоï тд-тримки. Своею чергою, розвиток регюнального промислового комплексу сприятиме покращенню соцiально-економiчного стану всього регюну.
3. Використання лiзингового механiзму стимулюе i /або тдтримуе найпер-спективнiшi напрями розвитку галузей i тдгалузей промисловостi реп-ону з метою найбшьш гармонiйного соцiально-економiчного розвитку регюну загалом.
По-друге, використання лiзингових схем кредитування впливае на розвиток малого i середнього шдприемництва. Виходячи з економiчноï сутi лiзингових стосункiв, можна стверджувати, що у формi лiзингу пiдприемство отримуе фактично позику, близьку до вартост предмета операцiï, що посту-пае в його користування. Впровадження мехашзму лiзингового кредитування та ефективне його використання, спрямоване на розвиток малого i середнього бiзнесу, забезпечуе набагато бшьшу вщдачу, шж на великих шд-приемствах.
Серед проблем регюнального ринку лiзингу треба видшити:
1. Потреба постiйноï участi урядових i навколоурядових кш у лiзинговому секторi, особливо в стратепчних галузях - таких, як сшьське господар-ство, i, значно меншою мiрою, в пiдтримцi малих i середнiх пiдприемств. Лiзинг, як фшансовий iнструмент, може успiшно працювати лише на ос-новi певних митних, валютних i податкових тльг, як надае держава пiд час укладення лiзингових договорiв. Завдяки цьому здешевлюються ль зинговi операцiï, вони стають приваблившими, нiж операцiï з придбання
устаткування за рахунок звичайного банкiвського кредитування. У пев-ному сенсi, це тльги не лише лiзинговим компанiям або лiзингоотриму-вачам. Це пiльги, як держава надае самiй собi, прискорюючи темпи сво-го економiчного i технологiчного розвитку i зводячи при цьому до мшь муму власт витрати.
2. Серйознi труднощi, яких зазнають лiзинговi компанп, пов,язанi з повер-ненням устаткування у разi порушення лiзингоотримувачем умов договору лiзингу. За рiдкiсним винятком, лiзингодавцi, як i ранiше, не вiрять, що суди зможуть захистити !х право власносп. Банки та iншi кредитори бiльшою мiрою розраховують на певт форми власного контролю над да-яльнiстю компанiй, наприклад таю, як пряма участь в структурi заснов-никiв, управлiнський контроль або контроль над грошовими потоками компани. Часто, в разi виникнення проблем мiж лiзингодавцями i лiзин-гоотримувачами, краще для обох сторiн просто скоротити сво! збитки i погодитися на будь-як взаемоприйнятнi умови. У будь-якому випадку, потреба удосконалення юридично! процедури повернення устаткування е очевидною. Змщнення упевненост кредиторiв (насамперед лiзингодав-цiв) в тому, що !х права будуть захищенi, е головною умовою забезпе-чення подальшого зростання кредитування.
3. Вщсуттсть кредитного рейтингу тдприемств ускладнюе оцiнку на-дайносп лiзингоотримувача i збiльшуе ризик для лiзингодавця. Як результат, лiзингодавцi вимушенi вимагати попередньо! частково! оплати в рахунок лiзингових платежiв, а також !х забезпечення, що робить лiзин-гову операцiю менш привабливою для лiзингоотримувачiв.
4. Серед шших проблем видiляються питання, пов,язанi з оподаткуванням лiзингових операцiй, корупцiею, злочинтстю, невизначеностями юри-дично! системи, низьким попитом унаслiдок економiчних проблем, труд-нощами з мюцевою адмiнiстрацiею тощо.
Що стосуеться розвитку лiзингу в Укра1ш, то його ефективному зап-ровадженню заважае насамперед недосконалiсть нормативного поля. На сьо-годнi найбшьш актуальними е питання, що стосуються: подвшного оподатку-вання ПДВ при операщях оперативного лiзингу автомобiлiв; неможливост вiднесення повною мiрою до валових витрат лiзингодавцiв страхових плате-жiв; штучного обмеження ставки лiзингових комiсiй лiзингоотримувача при фiнансовому лiзингу.
У Закош про бюджет змiнено порядок оподаткування операцш фшан-сового лiзингу, тобто комiсiя лiзингодавця. Якщо в минулому лiзинговi ком-панн, так само як i будь-який фшансовий посередник, не були платниками ПДВ за операщями фiнансового лiзингу, оскшьки лiзинговi компанн е типо-вими фшансовими посередниками i додану вартють не виробляють, а розпо-дшяють 11, так само як банки, кредитш спiлки тощо, то в новому закош вста-новлена межа у розмiрi двох облiкових ставок НБУ, до розмiру яких не нара-ховуеться ПДВ, а якщо комiсiя складае бiльше двох облжових ставок НБУ, вiдповiдно ПДВ може нараховуватися. Зрозумшо, що законодавцi намагалися усунути можливi тiньовi схеми, якими користуються деяк компанн, до реч^ не лiзинговi, оскiльки лiзингом дозволено займатися не лише лiзинговим компашям, але iснують бiльш толерантнi способи уникнення подiбних опера-
цш, що не зашкодять галуз1 i не знизять и конкурентоспроможност по вщно-шенню до банюв i кредитних спшок. Понад це, в ринковш економщ дохщ фшансового посередника не оподатковуеться ПДВ в жодному разь
Не менш актуальним е питання, що стосуеться вщнесення на валов1 витрати страхових платеж1в з майна. 1сторично склалося, що найяскравше це видно на л1зингових компашях, що займаються л1зингом автомобшв, оскшь-ки друга за величиною стаття !х витрат - стаття на страхування свого автопарку. Законодавщ ввели 5 % обмеження на вщнесення до валових витрат сум страхових платеж1в, але в структур1 витрат л1зингових компанш витрати на страхування зазвичай становлять у середньому 10-12 %, вщповщно щ ф1р-ми будуть зобов'язаш платити податок на прибуток з !х витрат. З нашого пог-ляду, це е економ1чним нонсенсом.
I стосовно порядку вщнесення до податкового кредиту ПДВ при по-купщ легкових автомобшв для наступно! передач1 !х у л1зинг. Законодавщ врахували особливост д1яльност1 таксопарюв, заборонивши вЫм, кр1м авто-парюв, вщносити до податкового кредиту суму ПДВ при покупщ легкових автомобшв юридичними особами, за рахунок каппашзаци и у вартост авто-мобшя i нарахування на не! амортизаци. При цьому не було враховано особ-ливост д1яльност1 як таких самих посередниюв л1зингових компанш, що займаються оперативним л1зингом автомобшв i короткостроковою орендою автомобшв, як це зроблено в шших кра!нах, зокрема, Великш Британп. Це призвело до фактично подвшного оподаткування ПДВ операцш оперативного л1зингу легкових автомобшв.
Особливють л1зингу полягае у тому, що ставка л1зингових платеж1в може враховувати не лише ставку фшансування, але й включати в себе т1 са-м1 страхов1 платеж1 за об'ектом л1зингу, оскшьки л1зингов1 компани страху-ють його як власники до останнього л1зингового платежу. Власне, ця ставка може досягати 25 % з урахуванням вЫх страхових платеж1в i витрат. Вщпо-вщно, на суму страхових платеж1в, вони повинш нараховувати ПДВ.
Таким чином, на сьогодш в регюнах кра!ни потр1бно лобдавати не розширення мюткосп ринюв л1зингу - вони сформоваш i сегментоваш, - а ухвалення такого законодавства, яке дасть змогу зробити л1зинг доступним для будь-якого тдприемства. На наш погляд, доцшьно запропонувати таю заходи з вдосконалення л1зингового законодавства:
• розширення способ1в 1 тдстав придбання л1зингового майна л1зингодавцем;
• можлившть отримання вiдтермiнування сплати митних платежiв ввдносно предмету л1зингу;
а '
• визначення митно! вартоси майна, а також застосування режиму тимчасово-го ввезення (вивозу) з урахуванням специф!ки л1зингових операцiИ;
• законодавче закршлення спрощено!' процедури валютного регулювання л1-зингових правовiдносин;
• розроблення i впровадження спрощеного мехатзму вилучення предмету л1-зингу у недобросовюного лiзингоотримувача;
• уточнення норм податкового законодавства з урахуванням особливостей здшснення л!зингових операций;
• уточнення дшчого порядку вiдображення л1зингових операцш в бухгалтерскому облшу.
Це далеко не вичерпний перелш заходiв iз вдосконалення лiзингового законодавства. На практищ 1х значно бiльше, тому юнуе потреба детального дослiдження цих проблем. Як би не розвивався ринок лiзингових послуг, доля його безпосередньо залежить не лише вщ стану економши, але й вщ ста-бiльностi нормативно-правово! бази. Стабшьшсть лiзингових стосункiв за-безпечуеться, окр1м спецiального законодавства, ще i продуманим держав-ним регулюванням у сферi оподаткування, митного права, валютного регу-лювання. Але це зовсiм не означае повного контролю з боку держави, скорь ше навпаки: державi належить встановити правила iгри, що дають змогу ль зинговому сектору розвиватися вшьно i за ринковими принципами. Для оптим1зацн лiзингу, на наш погляд, потрiбно:
• створити додаткову (роз'яснювальну) нормативну базу та стшку систему со-цiально-психологiчних аспектов сприйняття лiзингу як механiзму ^естуван-ня, що поеднуе в собi елементи звичних договiрних стосунюв (тдряду, кредитування, доручення, оренди тощо). В цьому випадку йдеться про роз-роблення i введення в даю низки законопроектiв "нижчого" порядку (у формi листiв, методичних рекомендаций), як здiйснювали б роз'яснення щодо ряду "проблематичних" статей i положень вже шнуючих документiв;
• формувати i розвивати "роз'яснювальну" законодавчу базу, що стосуеться вь дображення в облшу i внутрiшньому плануваннi суб'екпв господарювання, як беруть участь в лiзингових операцiях, специфiчних операциях i розрахун-ках за ними. Цей блок пропозицш досить широкий, оскшьки стосуеться безпосередньо ввдображення в облшу i звiтностi операцiй з лiзинговим майном.
На нашу думку, використання роз'яснення е найбшьш прийнятним, оскшьки йдеться про специф1чну процедуру швестування, що мютить в соб1 р1зш несумюш елементи господарських стосунюв. Зокрема, виршення супе-речностей, як безпосередньо впливають на елементи фшансового (зокрема податкового) планування суб'екпв господарювання. Саме роз'яснювальний мехашзм дасть змогу надал1 максимально можливо використовувати вс спо-соби амортизацн залежно вщ особливостей виробничого процесу, що забез-печить зменшення розрахункового навантаження тд час формування реаль-них фшансових результат1в д1яльност1 суб'екпв господарювання, що шдляга-ють оподаткуванню.
При використанш л1зингу потр1бно враховувати таке: по-перше, дос-вщ Укра!ни в проведенш реформ, який дае шдстави для висновюв щодо по-милковост прямого застосування у нас заруб1жних схем, моделей { метод1в. Десятил1ття жорсткого управлшня економшою створили в кра!ш промислову шфраструктуру { ментальшсть учасниюв ринку, що не допускають р1зкого переходу до л1беральних метод1в управлшня. У зв'язку з цим з'являеться потреба розумного поеднання монетаристських метод1в економ1чно! политики, що вживалися протягом тривалого перюду часу, з сучасними шдходами державного регулювання економшою на бшьш обмежених часових вщр1зках; подруге, державну промислову пол1тику з урахуванням особливостей укра!нсь-кого швестицшного процесу { ринку загалом. Держава мае визначити прюри-тети в галуз1 економши, джерела фшансування державних програм { вибору шструменлв !х реал1зацн, усунути адмшютративш бар'ери. Фшансовий ль зинг може отримати найбшьший розвиток при реал1зацн державних прюри-
тетiв в наукомютких галузях i виробництвах: машинобудуванш, суднобуду-ваннi, автомобiлебудуваннi, аграрному сектор! ! т.1н. Саме ц1 прюритети могли б стати лщерами економiчного зростання.
Виходячи з викладеного, можна припустити, що в л1зингових стосун-ках закладений величезний потенщал розвитку взаемовигiдних шдприем-ницьких вщносин для вс1х суб,ектiв регiональноi економжи i, як наслiдок, на-дшшш1 платежi до бюджетiв вс1х р1вшв з одночасною модернiзацiею шфрас-труктури вше! соцiально-економiчноi системи регiону.
Запропоноваш заходи з оптимiзацii правових основ реалiзацii л1зинго-вих операцiй дадуть змогу пiдготувати як1сну базу для подальшо! активiзацii л1зингово! д1яльност1 на державному i регiональному р1внях.
Лггература
1. Варнал1й З.С. Мале пщприемницгво у сферi побутового обслуговування населения / З.С. Варналш, Л.П. Хмелевська, М.О. Хмелевський : навч. поабн. - К. : Вид-во "Знання" Украши". - 2007. - 260 с.
2. Кисшь С. Документальш аспекти здiИсиеиия фiиаисового та оперативного л1зингу в Украiиi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.legalweekly.com.ua/article/uid=423.
3. Копалова Г.1. Розвиток л1зингу в Укра!ш: облiково-аиалiтичиi та фшансово-еконо-м1чш аспекти // Формування ринкових вщносин в Украiиi. - 2007. - № 1. - С. 120-126.
4. Погорелова Н.П. Проблеми розвитку л1зингу в Укра!ш // Держава та репони. - 2007. - № 3. - С. 189-191.
5. Програма розвитку л1зингу в Укра!ш на перюд 2008-2010 роки // Л1зинг в Украiиi. -2008. - № 3. - 24 с.
УДК336.71:339.137:339.944 Ст. викл. В.М. Шсний -Львiвський
умверситет 6Î3Hecy i права; студ. А. В. Колодшчук - НУ "Львiвська полтехмка"
ТРАНСНАЩОНАЛЬШ ЗЛИТТЯ I ПОГЛИНАННЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ СУЧАСНИХ КОНКУРЕНТНИХ СТРАТЕГ1Й ТРАНСНАЦЮНАЛЬНИХ БАНК1В
Транскордонш злиття i поглинання е формою конкурентно'1 боротьби мiж банками, в основi яко'1 лежить процес концентрацп капiталу, що сьогодш е головним критерiем конкурентного позищонування на глобальному рiвнi. Встановлено, що на певному етапi життевого циклу певного продукту стае неефективним його вироб-ництво в крш'ш базування i його подальший експорт, тому компашя вимушена розмь щувати виробництво в iнших крашах, згодом виникае потреба укршлення позицiй на ринку цих краш, зокрема, шляхом злитпв i поглинань. Компанiя, володшчи специ-фiчними конкурентними перевагами, може досягти синерги, об'еднавшись i3 компа-нiею, якiй властивi взаемно доповнювальш конкурентнi переваги.
Ключов1 слова: транснащональш злиття i поглинання, холдинг, горизонтально вертикальнi i конгломератнi злиття, монополютична конкуренцiя.
Senior lecturer V.M. Pisnyj - Lviv university of bisenes and law; stud. A.V. Kolodiychuk - NU "L'vivs'ka Politekhnika"
Confluence and absorption as an important element of modern competition strategies of transnational banks
Transfrontal confluence and absorption is the form of competitive activity between banks, which a process of concentration of capital which today is the main criterion of the
