CC BY
12
1ШЕВтаИмнЫЬШ|д-|йЁЫ1
С.Г. БАТАЖОК,
к.е.н., доцент, Блоцерювський нацональний аграрний унверситет,
О.О. РУДИЧ,
к.е.н., доцент, БлоцеркВський нацюнальний аграрний унверситет
Особливост л1зингових операцш у портфел1 послуг кредитно-фшансових ¡нститулв
У статтi розглянуто сучасний стан функцюнування та розвитку ринку пзингових послуг в УкраЫ. Проанал\зовано сутнсть фнансового лiзингу, його переваги i недолки.
Ключов'1 слова: пзинг, фнансовий пзинг, оперативний л'зинг, оренда, лiзинговi компанИ] пзингодавець, пзингоодержувач.
С.Г. БАТАЖОК,
к.е.н., доцент, Белоцерковский национальный аграрный университет,
О.О. РУДИЧ,
к.е.н., доцент, Белоцерковский национальный аграрный университет
Особенности лизинговых операций в портфеле услуг кредитно-финансовых институтов
В статье рассмотрено современное состояние функционирования и развития рынка лизинговых услуг Украины. Проанализированы суть финансового лизинга, его преимущества и недостатки.
Ключевые слова: лизинг, финансовый лизинг, оперативный лизинг, аренда, лизинговые компании, лизингодатель, лизингополучатель.
S.G. BATAZHOK,
PhD in economics, associate professor of finance and credit, Bila Tserkva national agrarian university,
O.O. RUDYCH,
PhD in economics, associate professor of finance and credit, Bila Tserkva national agrarian university
Leasings operations are in brief-case of services of credit-financial institutes
The article reviews the current state of operation and development of the leasing market in Ukraine. The essence of financial leasing, its advantages and disadvantages.
Keywords: leasing, financial leasing, operating leasing, renting, leasing companies, lesser, lessee.
Постановка проблеми. В умовах ринково)' економки Украина перебувае на шляху глибоких соц1ально-економ1ч-них перетворень, необхщною умовою успшного здмснення яких е розвиток i розширення реального сектору економки. Але для цього необхщно використовувати альтернативы ме-тоди фЫансування витрат на оновлення матерiальноï бази i реструктуриза^ю виробництва. Одыею з таких альтернатив
може стати лiзинг. Нин лiзинг як фЫансова послуга висту-пае одним iз факторiв зростання конкурентоспроможност вггчизняних товаровиробниюв, пщвищення якост та ефек-тивност виробництва i, як наслщок, змщнення )'х позицiй на вггчизняному та свiтовому ринках. Пiдвищення значення ринку лiзингових послуг в Укра'ы обумовлене тим, що лiзинг е альтернативою банкiвському кредитуванню та дieвим Ы-
70 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 10 (161)/2014
© С.Г. БАТАЖОК, О.О. РУДИЧ, 2014
струментом процесу ефективного оновлення основних за-собв ¡ технолопй пщприемств уах напрямв економнноУ дЬ яльностк Зважаючи на це, розвиток ц° фЫансовоУ послуги на фЫансовому ринку УкраУни е своечасним та необхщним.
Лнал13 дослщжень та публкацш з проблемы. На су-часному етап розвитку л^ингових вщносин проблеми орга-шзацп та регулювання лвингу привертають увагу багатьох фахюцю, про що свщчить значна ктьюсть наукових публЬ кацм, присвячених ц1й темк Серед вггчизняних дослщни-юв проблеми лвингу висв^лено у працях А. Загороднього, 0. Лубяницького, А. Моюя, Н. СлавянськоУ, В. Трача, Н. Люо-вського, 0. Грищенко, А. Кущика, 0. Ладюка, 0. СтртецькоУ, Ю. ЛазерноУ та ¡н. Проте через динамвм сучасних соц^ль-но-економнних, пол¡тичних процес¡в зазнають в¡дпов¡дних змЫ ¡ умови зд¡йснення л¡зингових операцм. Ряд актуальних питань щодо оцЫки, розвитку, ф¡нансування та кредитуван-ня лвингу потребують додаткового досл¡дження.
Мета статт'1 - розглянути сутнють фЫансового л¡зингу, основн¡ переваги й недолки, як¡ впливають на нього, дослЬ дити ринок л¡зингових послуг та визначити проблеми та пер-спективи його розвитку в Укра'У.
Виклад основного матер~1алу. Незважаючи на актив-ний розвиток фЫансовоУ системи, ринок л^ингових послуг в Украíн¡ перебувае на стад¡í становлення, при цьому акти-в¡зац¡я л¡зингових операц¡й ¡стотно впливае на розширення реального сектору економки УкраУни, а тому необхщно визначити переваги та недолки л¡зингу в пор¡внянн¡ з ¡ншими видами ф¡нансування, а також дослщити проблеми та пер-спективи розвитку ринку л^ингових послуг в УкраУнг
Значним кроком на шляху до створення умов для ефективного функцюнування та розвитку л^ингу в УкраУн став 2004 р¡к, осюльки саме в цьому роц¡ набули чинност у нов¡й редакци Цивтьний кодекс УкраУни, Господарський кодекс УкраУни та Закон УкраУни «Про фЫансовий л^инг». Зазна-чен¡ акти е основою правовоУ бази регулювання цивтьно-правових в¡дносин, що виникають ¡з договору л¡зингу. Нове законодавство е позитивним з погляду створення д^вого правового механ¡зму для функц¡онування л^ингу у держав¡, оск¡льки в ньому задекларована свобода догов^них вщно-син, бтьш ч¡тко окреслен¡ права й обов'язки учасниюв договору фЫансового л¡зингу та його основн¡ умови, закртлена можлив¡сть субл¡зингу, прописан¡ норми захисту прав лвин-годавця у випадку недобросовюност л¡зингоодержувача то-що. 0днак, незважаючи на прогресивн¡сть прийнятих норм, у цтому законодавство у сфер¡ л¡зингу не е досконалим, ¡сну-ють норми, як¡ не узгоджуються м^ собою.
У редакци Господарського кодексу УкраУни л¡зинг - це гос-подарська д¡яльн¡сть, спрямована на ¡нвестування власних чи залучених фЫансових кошт¡в, яка полягае в наданн за договором лвингу одн¡eю стороною (л¡зингодавцем) у виключне користування друг¡й сторон¡ (л¡зингоодержувачу) на визначе-ний строк майна, що належить лвингодавцю або набуваеть-ся ним у власнкть (господарське вщання) за дорученням чи погодженням л^ингоодержувача у в¡дпов¡дного постачаль-ника (продавця) майна, за умови сплати лвингоодержувачем перюдичних л¡зингових платеж¡в. Залежно вщ особливостей зд¡йснення л¡зингових операц¡й лвинг може бути двох вид¡в -фЫансовий чи оперативний. 0б'ектом лвингу може бути не-
рухоме ¡ рухоме майно, призначене для використання як основы фонди, не заборонене законом до втьного об^ на ринку ¡ щодо якого немае обмежень про передачу його в л^инг. Не можуть бути об'ектами л¡зингу земельн¡ д¡лянки, ¡нол природ-н¡ об'екти, а також цтюы майнов¡ комплекси державних (кому-нальних) п¡дприeмств та Ух структурних п¡дрозд¡л¡в [1].
Майно, передане в оперативний лвинг, п¡сля зак¡нчення строку договору лвингу п¡длягаe обов'язковому поверненню лвингодавцю. А майно, передане у фЫансовий л¡зинг, п¡сля зак¡нчення термЫу договору л¡зингу переходить у власнють л¡зингоодержувача на умовах, визначених договором. Для об'екта ф¡нансового л¡зингу ¡снуе обмеження щодо переда-ч¡ його на термЫ, упродовж якого амортизуеться м¡н¡мум 60 в¡дсотк¡в вартост¡ об'екта лвингу, визначеноУ в день пщпи-сання договору. Догов¡р л¡зингу укладаеться у форм¡ багато-сторонньоУ угоди за участю лвингодавця, л¡зингоодержувача, продавця (постачальника) предмета договору лвингу та ¡н-ших юридичних або фвичних ос¡б, участь яких е необидною для його виконання (непрямий лвинг), або двосторонньоУ угоди мж л¡зингодавцем ¡ л¡зингоодержувачем (прямий лвинг).
У Закон¡ УкраУни «Про оренду державного та комунально-го майна» зазначено, що оренда - це засноване на догово-р¡ строкове, юридично оформлене, платне користування майном, необхщне орендарев¡ для здмснення пщприемницькоУ та ¡ншоУ д¡яльност¡ [2]. Сптьним у в¡дносинах л¡зингу ¡ оренди з боку користувач¡в Изингоодержувача та орендаря) е те, що це вщносини майнового найму, платного строкового користування майном. ВщмЫнють полягае в тому, що л^ингодавець (на вщмЫу в¡д орендодавця) виступае як ¡нвестор. Якщо орен-додавець здае в оренду свое майно, то л^ингодавець передав у лвинг майно, яке в¡н спецвльно придбав, як правило, за вказвкою майбутнього л¡зингоодержувача. 0рендодавцю оренда забезпечуе краще використання його майна. Для лЬ зингодавця в наданн¡ майна для використання полягае суть його бвнесу. Тобто дтльнють л¡зингодавця полягае у фЫан-суванн¡ тимчасового користування лвингоодержувачем майна через надання йому майнового кредиту. Роль лвингоо-держувача е б¡льш активною, ыж роль орендаря. На в¡дм¡ну вщ орендаря в¡н над¡ляeться правами й обов'язками, прита-манними покупцев¡. Хоча формально покупцем об'екта лвин-гу е л¡зингодавець, при непрямому лвингу майно передаеться продавцем безпосередньо лвингоодержувачу, який зд¡йснюe вс¡ процедури, пов'язан з прийманням майна.
До 2004 року в УкраУн д¡яв Закон «Про л^инг» №723/97-ВР в¡д 16.12.97, згщно з яким л¡зинг подтяв-ся на оперативний та фЫансовий. У 2003 роц¡ був прийня-тий Закон «Про ф¡нансовий л^инг», норми якого регулюють лише поняття фЫансового л¡зингу. Поняття «оперативний л^инг» залишилося т¡льки в податковому законодавство а його суть сп¡впадаe ¡з суттю понять «оренда» та «прямий лЬ зинг» Цив¡льного кодексу №435-!У в¡д 16.01.2003. Таким чином, мжнародне поняття «оперативний л¡зинг» ¡дентичне украУнським терм¡нам «оренда», «прямий л¡зинг» та «оперативний л^инг». Аналогом мжнародного поняття «фЫансо-вий л¡зинг» е украУнський терм¡н «ф¡нансовий л¡зинг», який е р¡зновидом «непрямого л¡зингу».
ФЫансовий л¡зинг - це вид цивтьно-правових в¡дносин, що виникають ¡з договору фЫансового л¡зингу, зг¡дно з яким
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 10 (161)/2014 71
ihhobaôiého-ihbectèôiéha пoлitиka
лiзингoдaвець зoбoв'язyeтьcя нaбyти y влacнicть piч y пpo-дaвця (пocтaчaльникa] вiдпoвiднo дo вcтaнoвлениx лiзингoo-деpжyвaчем cпецифiкaцiй тa yмoв i пеpедaти ïï в кopиcтyвaн-ня лiзингooдеpжyвaчy нa визнaчений cтpoк не менше oднoгo poкy зa вcтaнoвленy плaтy (лiзингoвi плaтежi] [3]. Moжнa cфopмyлювaти cпецифiчнi oзнaки фiнaнcoвoгo лiзингy, якi фaктичнo i вiдмежoвyють йoгo вiд oпеpaтивнoгo лiзингy:
- тpьoxcтopoннiй xapaктеp вiднocин - yчacть лiзингoдaв-ця, лiзингooдеpжyвaчa тa пpoдaвця (пocтaчaльникa);
- нaявнicть кoмплекcy дoгoвopiв (щoнaйменше дoгoвopy лiзингy тa дoгoвopy кyпiвлi-пpoдaжy);
- cпецiaльне пpидбaння мaйнa лiзингoдaвцем для нaдaн-ня йoгo y лiзинг;
- aктивнa poль лiзингooдеpжyвaчa, якoмy нaдaне пpaвo oбpaти пpедмет лiзингy тa йoгo пpoдaвця;
- мiнiмaльний cтpoк лiзингy, який cтaнoвить oдин piк.
Biдпoвiднo дo Зaкoнy Укpaí'ни «Пpo фiнaнcoвий лiзинг»
«пpедметoм лiзингy мoже 6ути неcпoживнa piч, визнaченa iндивiдyaльними oзнaкaми тa вiднеcенa вiдпoвiднo дo зaкo-нoдaвcтвa дo ocнoвниx фoндiв». Hеcпoживнa piч нa вiдмiнy вiд cпoживнoí' пiд чac ïï викopиcтaння не знищyeтьcя пoвнic-тю, тa нею мoжнa кopиcтyвaтиcь yпpoдoвж тpивaлoгo чacy. Cyб'eктaми лiзингy е лiзингoдaвець, лiзингooдеpжyвaч, пpo-дaвець (пocтaчaльник] тa iншi юpидичнi aбo фiзичнi ocoби, якi мoжyть бути cтopoнaми бaгaтocтopoнньoгo дoгoвopy лГзин-гу. Лiзингooдеpжyвaчем, тaк i пpoдaвцем (пocтaчaльникoм] пpедметy лiзингy мoже бути як фiзичнa, тaк i юpидичнa ocoбa. Пpoте лiзингoдaвцем мoже бути ттьки юpидичнa ocoбa.
Пеpед пiдпpиeмницькoю cтpyктypoю, щo пpийнялa piшен-ня пpo poзшиpення icнyючoгo aбo зaпpoвaдження нoвoгo ви-poбництвa, зaвжди пocтae пpoблемa пoшyкy i викopиcтaння нaйбiльш дешевиx cпocoбiв фiнaнcyвaння кaпiтaльниx вклa-день. Bеликi пoтенцiйнi мoжливocтi в цьoмy плaнi нaдae лiзинг. Oптимaльний cпociб фiнaнcyвaння мae зaбезпечити пiдпpи-емству мiнiмiзaцiю витpaт iз пpидбaння тa викopиcтaння o6-лaднaння впpoдoвж теpмiнy iнвеcтицiйнoгo пpoектy з ypaxy-вaнням чacoвoгo чинникa тa меxaнiзмy oпoдaткyвaння.
Aктивне зaпpoвaдження лiзингoвиx oпеpaцiй cпpияe oнoв-ленню ocнoвниx фoндiв зaвдяки збiльшенню дocтyпy пiдпpи-eмcтв дo зoвнiшнix джеpел фiнaнcyвaння iнвеcтицiй, poзвиткy мaлoгo тa cеpедньoгo бiзнеcy зaвдяки бiльшiй дocтyпнocтi лЬ зингу в пopiвняннi з iншими iнcтpyментaми зaпoзичень. Poз-витoк лiзингoвиx вiднocин cтимyлюe пiдвищення ефективнocтi кpедитнoí' пoлiтики бaнкiв y pезyльтaтi cтвopення кoнкypентнo-га cеpедoвищa мiж джеpелaми фiнaнcyвaння тa poзвитoк op-гaнiзoвaнoгo втopиннoгo pинкy бaгaтьox видiв теxнiки.
У cyчacниx pинкoвиx yмoвax лiзинг poзглядaють як ефек-тивний вид фiнaнcyвaння кaпiтaльниx вклaдень тa фopмy pеaлiзaцií' пpoмиcлoвoï' пpoдyкцiï.
Лiзинг oдин iз нaйпoшиpенiшиx y cвiтoвiй пpaктицi метoдiв фiнaнcyвaння теxнiчнoгo ocнaщення тa oнoвлення виpoбни-цтвa, який мae дaвнi тpaдицií'. У кpaïнax iз poзвиненoю pинкo-вoю екoнoмiкoю лiзинг cтaнoвить мaйже тpетинy iнвеcтицiй в ocнoвнi зacoби, a в pештi кpaí'н iз виcoкими пoкaзникaми зpocтaння - вщ 10 дo 15% (в Укpaï'нi лише 1,5%]. Без Ыве^ тифй в oнoвлення ocнoвниx зacoбiв Укpaïнa не мoже cпoдi-вaтиcя нa coцiaльний тa екoнoмiчний poзвитoк. Hемoжли-вo пiдняти мaтеpiaльний дoбpoбyт людей в yмoвax низькoí
пpoдyктивнocтi пpaцi, неефективнocтi виpoбництвa, низькoí якocтi пpoдyкцiï. Iнтегpaцiя y pинки зaxiднoeвpoпейcькиx ^a-'н тaкoж cтae пpoблемaтичнoю, o^^^ пpoдyкцiя вгтчизня-ниx пiдпpиeмcтв не мoже кoнкypyвaти нa зoвнiшнix pинкax.
Hезвaжaючи нa aктивний poзвитoк фiнaнcoвoï' cиcтеми, pинoк лiзингoвиx пocлyг в Укpaï'нi пеpебyвae нa cтaдií' CTa-нoвлення. Пpи цьoмy aктивiзaцiя лiзингoвиx oпеpaцiй icтoтнo впливae нa poзшиpення pеaльнoгo cектopy екoнoмiки Укpa-'ни. 3a 2012 piк в Укpaï'нi зapеecтpoвaнo 235 лiзингoдaвцiв, aле фaктичнo з ниx пpaцюють нa pинкy лiзингoвиx пocлyг не бiльше двaдцяти.
Cтвopенi бaнкaми кoмеpцiйнi лiзингoвi кoмпaнiï i cпецiaлi-зoвaнi вiддiли кoмеpцiйниx бaнкiв cтaнoвлять нaйпoтyжнiшy гpyпy лiзингoвиx кoмпaнiй, якi aктивнo фyнкцioнyють нa pин-ку лiзингy в Укpaïнi. Дoцiльнicть cтвopення лiзингoвиx гам-пaнiй бaнкaми пoяcнюeтьcя тим, щo для пpoведення лГзин-гoвиx oпеpaцiй пoтpiбнi великi кoшти для зaкyпiвлi cyчacнoï теxнiки й ycтaткyвaння. Koмеpцiйнi бaнки мaють неoбxiднi pеcypcи, тoмy лiзингoвий бiзнеc мiг би cтaти вигiднoю cфе-poю вклaдення кaпiтaлiв i oдеpжaння дoдaткoвoгo пpибyткy.
Пpи po6o^ зi cвoeю впoвнoвaженoю лiзингoвoю кoмпaнi-ею бaнк пеpеклaдae нa не'' вм дoкyментaльне тa юpидичне пpoведення yгoди, a caме:
- aнaлiз бiзнеc-плaнy i фiнaнcoвoгo cтaнy пoтенцiйнoгo лiзингooдеpжyвaчa i йoгo гapaнтa;
- oфopмлення кoнтpaктy нa пocтaчaння ycтaткyвaння, дo-гoвopи лiзингy i cтpaxyвaння, yзгoдження тa зaтвеpдження гpaфiкa лiзингoвиx плaтежiв;
- пpoцедypy пocтaчaння ycтaткyвaння i йoгo митнoгo oфopмлення;
- кoнтpoль зa нaлежнoю екcплyaтaцieю ycтaткyвaння, фЬ нaнcoвим cтaнoм лiзингooдеpжyвaчa пюля мoдеpнiзaцiï ви-poбництвa.
Pизикiв для бaнкy пpи пpoведеннi ним лiзингoвиx oпеpaцiй чеpез cвoю лiзингoвy кoмпaнiю нaбaгaтo менше, ocкiльки ме-xaнiзм лiзингy пеpедбaчae пpaвo влacнocтi лiзингoвoï' кoмпa-ни нa лiзингoве мaйнo, яке мoже бути пеpедaне бaнкy в зacтa-ву. Cтвopення лiзингoвoï' кoмпaнií' не пoтpебye знaчниx витpaт бaнкy, ocкiльки немae вимoг дo мiнiмaльнoгo poзмipy cтaтyт-нoгo фoндy тaкиx кoмпaнiй i лiзингoвий бiзнеc не лiцензyeтьcя.
Лiзингoвa кoмпaнiя, i^o пеpебyвae y cтpyктypi бaнкy, мae cyттeвi пеpевaги:
- мoжливicть зaлyчення пiльгoвиx кpедитiв для poзши-pення cвoeï дiяльнocтi;
- мoжливicть викopиcтaння шиpoкoгo cпектpy ^CTpy-ментiв oптимiзaцií' кoмеpцiйнoí' дiяльнocтi, зoкpемa тaкиx, як фopфейтинг.
Укpaí'нcькi бaнки нa пpaктицi чacтiше виcтyпaють зacнo-вникaми влacниx лiзингoвиx кoмпaнiй. Oкpемi бaнки pеaлi-зують лiзингoвi пpoекти як кpедитopи, piдше як лiзингoдaвцi.
Пpoцеc пiдгoтoвки тa pеaлiзaцiï лiзингoвиx пoлoжень бaн-кoм включae тpи етaпи [5]:
1. Пiдгoтoвкa тa oбrpyнтyвaння лiзингoвoï yгoди:
- пpийoм зaявки нa лiзингoвi пocлyги вщ клieнтa;
- визнaчення opieнтoвнoí' вapтocтi лгзингу;
- aнaлiз дoкyментiв, щo xapaктеpизyють ф^нмвий cтaн клieнтa нa чac пoдaння зaявки;
- aнaлiз бiзнеc-плaнy, пoдaнoгo клieнтoм;
72 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 10 (161)/2014
- визначення потенцмних можливостей кл1ента щодо ви-конання плат1жних зобов'язань за л1зингом;
- складання замовлення-наряду, що подаеться поста-чальников1 л1зингодавцем;
- прийняття ршення про надання л1зингових послуг.
2. Юридичне оформлення л1зинговоУ угоди (якщо прийнято ршення про i'i надання):
- пщготовка та укладання угоди про надання кредиту для фЫансування л1зинговоУ угоди (за необхщносл);
- пщготовка та укладання угоди кутвлНпродажу з ф1рмою постачальником;
- пщготовка та укладання л1зинговоУ угоди;
- пщготовка та укладання угоди страхування майна -об'екта л1зингу;
- розробка плану реал1зацп л1зинговоУ угоди.
3. Мониторинг виконання л1зинговоУ угоди. На цьому етап здм-снюеться експлуата^я об'екта л1зингу. Л1зингоодержувач забез-печуе збереження л1зингового майна, виконуе роботи з утримання його в робочому стащ здмснюе виплати л1зингових платеж1в. На цьому етап л1зингов1 операци вщображаються в бухгалтерському облку та звгтноси а пкля заюнчення строку л1зингу оформляють-ся вщносини щодо дальшого використання майна.
Серед л1зингових компанм, як сьогодн працюють на укра-Унському ринку л1зингу, можна видтити топ-8 компанм. Вони
активно поводять себе на ринку i залишаються в десятц лще-р1в уже деюлька рокiв пiдряд. Рейтинг лiзингодавцiв за 20102013 рiки, який проводить асоцаця «УкраУнське Об'еднання Лiзингодавцiв», очолила компанiя «ВТБ Лiзинг УкраУна», друге мiсце посiв «Райффайзен Лiзинг Аваль» (табл. 1).
На юнець 2013 року три з восьми найбтьших лiзингових компанiй показали вщ'емний темп приросту вiдносно 2010 року, п'ять лiзингових компанiй, навпаки, продемонстрували значне зростання лiзингового портфелю.
Слщ зазначити, що жодна з лiдерiв лiзингових компанiй не е суто украУнськими. Наприклад, «ВТБ Лiзинг УкраУна», яка впев-нено займае першу позицю рейтингу впродовж 2010-2013 роюв, е дочiрньою компанieю росiйськоУ «ВТБ Лiзинг». Також компанiями з Ыоземним капiталом е лiдируючi «Райффайзен Лiзинг Аваль», яка е дочiрньою компаыею «Райффайзен Банк Аваль» та «Райффайзен Лiзинг lнтернацiональ» та «УнiКре-дит Лiзинг», яка входить до складу фЫансово'У групи UniCredit Group i 100% ак^й якоУ належать «УыКредит Лiзинг» (lталiя).
Кiлькiсть укладених договорiв фiнансового лiзингу станом на юнець третього кварталу 2013 року збтьшилася на 60% у порiвняннi з 2010 роком (табл. 2). У вартюному вира-женнi обсяг договорiв, укладених станом на юнець третього кварталу 2013 року, збтьшився у порiвняннi з 2010 роком майже в п'ять разiв. Вартють дiючих договорiв фiнансового
Таблиця 1. Топ-8 л1зингових компан1й Укра'|'ни [рейтинг вщносно po3Mipy л1зингового портфелю)
Компатя 2010, млн. грн. 2011, млн. грн. 2012, млн. грн. 2013, млн. грн. Темп прирос^, % 2010-2013
ВТБ Лiзинг УкраУна 5230,27 4869,36 3505,03 2342,69 - 55,21
Райффайзен Лiзинг Аваль 1329,86 1913,29 2004,80 2176,50 + 66,66
УнiКредит Лiзинг 1462,60 1459,52 1415,13 1139,13 - 22,12
1НГ Лiзинг УкраУна 1420,00 1482,00 1336,70 719,10 - 49,36
ОТП Лiзинг 131,46 756,89 1156,11 1992,06 + 1415,34
Порше Лiзинг УкраУна 229,83 363,83 546,44 691,60 + 200,92
АЬО Аотое/Перша лiзингова компанiя 294,60 336,00 466,32 598,91 + 103,30
Сканiя кредит УкраУна 238,68 138,60 350,00 389,00 + 62,98
Джерело: [4].
Таблиця 2. Укладеж договори фшансового лiзингv
Договори фшансового лiзингv 2010 2011 2012 2013 [за III кв.)
Ктьюсть укладених договорiв, шт. 5095 10906 10826 8147
Вартють укладених договорiв, млрд. грн. 4,97 11,33 14,71 29,79
Ктьюсть д^чих договорiв, шт. 78199 76307 85450 68247
Вартють д^чих договорiв, млрд. грн. 116,20 129,20 158,80 154,00
Джерело: [4].
Таблиця 3. Варлсний poзпoдiл дoгoвopiв фiнансoвoгo лiзингv за галvзями, %
Таблиця 3. Варлсний poзпoдiл дoгoвopiв фiнансoвoгo лiзингv за галvзями, %
Галvзь 2010 2011 2012 2013 [за III кв.)
Транспорт 59,36 57,40 58,09 72,09
Стьське господарство 12,99 14,23 19,04 11,99
Сфера послуг 4,97 6,16 4,79 1,85
Будiвництво 8,26 6,71 5,00 2,29
Харчова промисловють 1,36 1,05 1,04 0,48
Добувна промисловють 1,13 0,90 2,53 5,68
Машинобудування 0,49 2,10 0,51 0,28
Металурпя 1,10 0,34 0,32 0,14
Легка промисловють 0,27 0,26 0,17 0,20
Хiмiчна промисловють 0,29 0,26 0,20 0,06
1нше 9,79 10,58 8,31 4,93
Джерело: [4].
Формування ринкових в1дносин в УкраУнл № 10 (161)/2014 73
1нновац1йноннвестиц1йна rm^ka
Taблиця 4. Bapтicний poзпoдiл дoгoвopiв фiнaнcoвoгo лiзингv зa видрм oблaднaння, %
Вид oблaднaння 2010 2011 2012 2013 ^a III кв.)
Tpaнcпopт 51,83 52,65 58,82 78,29
Tеxнiкa, мaшини тa ycтaткyвaння для ciльcькoгo гocпoдapcтвa 12,85 15,34 15,60 10,90
Koмп'ютеpнa теxнiкa тa телекoмyнiкaцiйне oблaднaння 5,57 6,22 4,67 1,65
Дpyкapcьке тa пoлiгpaфiчне oблaднaння 0,87 0,73 0,32 0,12
Topгiвельне тa бaнкiвcьке oблaднaння 0,07 0,09 0,11 0,07
1нше 28,82 24,98 20,49 8,96
Pœepeno: [4].
лГзингу cтaнoм нa кiнець тpетьoгo квapтaлy 2013 poкy збть-шилacя нa 32,5% y пopiвняннi з 2010 poкoм. У кiлькicнo-му виpaженнi oбcяг дiючиx дoгoвopiв нa юнець 2010 poкy н8 12,7% бтьше, ыж cтaнoм нa кiнець тpетьoгo квapтaлy 2013 poкy. Cпocтеpiгaeтьcя знaчне збiльшення питoмoï вaги дoгo-вopiв cтpoкoм дГ'' вщ 5 дo 10 тa зменшення чacтoк упэд, щй yклaдaлиcя нa ¡нший CTpo^
Cеpед дiючиx дoгoвopiв фiнaнcoвoгo лГзингу пеpевaжaють yгoди в гaлyзi тpaнcпopтy, ciльcькoгo гocпoдapcтвa, будГвни-цтвa тa cфеpи пocлyг (тaбл. 3]. Упеpше питoмa вaгa дoгoвopiв y галузГ дoбyвнoí' пpoмиcлoвocтi в 2013 po^ дocяглa 5,68%.
3гiднo з вapтicним poзпoдiлoм дiючиx дoгoвopiв ф^нм-вoгo лГзингу нa юнець пеpioдy зa видoм oблaднaння нaйбiль-ше в лГзингу знaxoдитьcя тpaнcпopтy, a тaкoж ciльcькoгoc-пoдapcькoï теxнiки тa кoмп'ютеpнoï' теxнiки (тaбл. 4].
Ocнoвними джеpелaми фiнaнcyвaння лiзингoвиx oпеpaцiй y пoтoчнoмy пеpioдi були пoзичкoвi кoшти, в тому чиcлi бaн-кiвcькi ^едити. Пpи цьoмy '^ня питoмa вaгa збiльшилacя н8 11,51%, a питoмa вaгa влacниx кoштiв лiзингoвиx кoмпaнiй зменшилacя нa 11,44% (тaбл. 5].
Для poзвиткy бaнкiвcькoí' cиcтеми i екoнoмiки Укpaïни взa-гaлi лГзингэвий бiзнеc мae ocoбливе знaчення, o^^^ вк
- е ефективнoю фopмoю iнвеcтyвaння, чеpез яку cкopoчy-eтьcя пoтpебa y кpедитax, викopиcтoвyeтьcя aльтеpнaтивний шляx фiнaнcyвaння;
- cпpияe poзвиткy кoнкypенцiï y cфеpi фiнaнcoвиx пocлyг;
- дoпoвнюe тpaдицiйнi джеpелa фiнaнcyвaння, тaкi як пpя-ме фiнaнcyвaння тa кpедитyвaння, a в деякиx випaдкax ви-cтyпae aльтеpнaтивнoю зaмiнoю;
- як фopмa iнвеcтицiй cпpияe poзвиткy pинкoвoí' ^pa-cтpyктypи тa cпpияe poзшиpенню зoвнiшньoекoнoмiчниx зв'язюв, o^^^ бaнки тa лiзингoвi кoмпaнiï взaeмoдiють ¡з зapyбiжними виpoбникaми;
- мoже cтимyлювaти виpoбничi iнвеcтицiï пpи виcoкиx cтaвкax пoзичкoвиx пpoцентiв.
Лiзингoвa дГяльнють бaнкiв cпpияe poзвиткy пiдпpиeмни-цтвa в Укpaïнi:
- лГзинг дae мoжливicть пoчaти cпpaвy, мaючи лише чac-тину кoштiв, неoбxiдниx для пpидбaння пpимiщень тa yCTa^ кyвaння (мaйнa], aбo poзшиpити виpoбництвo i нaлaгoдити oбcлyгoвyвaння без великиx oднopaзoвиx витpaт i неoбxiд-нocтi зaлyчення пoзикoвиx кoштiв;
- витpaти нa пpидбaння oблaднaння piвнoмipнo poзпoдi-ляют^я нa веcь теpмiн дм дoгoвopy. Bивiльняютьcя кoшти для вклaдення в ¡нол види aктивiв;
- не зaлyчaeтьcя пoзикoвий кaпiтaл, i в бaлaнci пiдпpиeм-cтвa пiдтpимyeтьcя oптимaльне cпiввiднoшення влacнoгo т8 пoзикoвoгo кaпiтaлiв;
- пpидбaння oблaднaння в лГзинг дae мoжливicть oнoв-лення ocнoвниx виpoбничиx фoндiв;
- пpидбaння ycтaткyвaння в лГзинг дoзвoляe pентaбель-ним пiдпpиeмcтвaм cyттeвo зменшити бaзy oпoдaткyвaння шляxoм oптимiзaцiï пoдaткoвиx вiдpaxyвaнь;
- лiзингoвi плaтежi, як cплaчye пiдпpиeмcтвo, вxoдять дo coбiвapтocтi пpoдyкцiï чи пocлyг i не oпoдaткoвyютьcя. Пюля пoвнoï cплaти вapтocтi лiзингoвoгo ycтaткyвaння пiдпpиeм-cтвo, як пpaвилo, CTae йoгo влacникoм;
- oтpимaння ^и неoбxiднocтi] дoдaткoвиx пocлyг (^op-мaцiйниx, кoнcyльтaтивниx, юpидичниx, пoвне теxнiчне o6-cлyгoвyвaння oблaднaння, pемoнт, cтpaxyвaння тa ¡н.].
Bикopиcтaння лiзингoвиx oпеpaцiй е пpивaбливим фЬ нaнcoвим iнcтpyментoм для cyб'eктiв гocпoдapювaння i мo-же cтaти бaзoю для oнoвлення тa пoпoвнення 'fx^x ocнoвниx фoндiв. ^¡м цьoгo, лГзинг cпpиймaeтьcя як дoдaткoве ¡нве^ тyвaння в пiдпpиeмcтвo, o^^^ дoзвoляe кopиcтyвaтиcя ocнoвними фoндaми (мaшинaми, oблaднaнням], внocячи пе-pioдичнi фiкcoвaнi лiзингoвi плaтежi. Пpи цьoмy збеpiгaють-cя неoбxiднi пiдпpиeмcтвy oбiгoвi гашти. Moжливocтi лГзин-гу фaxiвцями oцiнюютьcя вище, нГж мoжливocтi бaнкiвcькoгo ^едиту, ocкiльки лГзинг - гнyчкa фopмa фiнaнcyвaння, якa пiддaeтьcя меншoмy нopмaтивнoмy pегyлювaнню (oбме-женням], нГж бaнкiвcькa cпpaвa.
Poзвитoк лГзингу в Укpaïнi cтpимyeтьcя низкoю пеpешкoд, якГ визнaчaють oпеpaцií' лГзингу як недocтaтньo пpинaднi т8 pизикoвi. ОднГею з тaкиx пеpешкoд е недocкoнaлicть чиннoгo зaкoнoдaвcтвa y cфеpi лГзингу, зoкpемa вaгoмi poзбiжнocтi y тpaктyвaннi cyтнocтi лГзингу, йoгo фopм тa видГв.
ÁaTaTO пpoблем лiзингoвoгo pинкy Укpaí'ни пoв'язaнi з aмopтизaцieю oб'eктiв лГзингу. вiдпoвiднo дo зaкo-
нoдaвcтвa cтpoк фiнaнcoвoгo лГзингу мae cпiвпaдaти з теp-мiнoм aмopтизaцií' oблaднaння, яке е oб'eктoм тaкoï лiзингo-вoï yгoди. Tpивaлi теpмiни aмopтизaцiï виcтyпaють знaчнoю пеpешкoдoю для лiзингoвиx фipм тa ocoбливo для лiзингo-oтpимyвaчiв, якГ бaжaють якнaйшвидше викупити мaйнo i
Taблиця Б. Cтpvктvpa джepeл фiнaнcvвaння лiзингoвиx oпepaцiй, %
Види фiнaнcувaння 2010 2011 2012 2013 ^a III кв.)
Bлacнi гашти 27,22 18,93 9,93 15,78
^зичгавГ гашти, в тому чи^ бaнкiвcькi ^едити 72,67 80,82 89,89 84,18
Зaлyченi кoшти 0,11 0,25 0,18 0,14
Pœepeno: [4].
74 Фopмyвaння pинкoвиx вдюсин в УкpaÏнi № 10 (161)/2014
стати його власником. Встановлення залежност Mix опера-ц1ею фшансового лiзингy та термiном, упродовж якого амор-тизуеться 60 вiдсоткiв вартост об'екта лiзингy, знижуе мож-ливост сyб'eктiв лiзинговиx вiдносин самостiйно визначати термiн дм договору лiзингy. Але якщо в об'екта лiзингy за-лишкова вартiсть на момент заюнчення договору лiзингy е менша за 75 вщсотюв його первiсноí вартост^ цей об'ект не можна передати у фЫансовий лiзинг. Аналогiчно об'екти фЬ нансового лiзингy, вилyченi лiзингодавцями у неплатоспро-можних лiзингоодержyвачiв iз залишковою вартiстю, мен-шою за 75 вщсотюв íxньоí первiсноí вартост^ не можуть бути повторно передав у фiнансовий лiзинг.
Результатом обмеженого доступу вггчизняних лiзинговиx компанiй до дешевих фiнансовиx ресyрсiв е висока вартють лiзинговиx послуг. У результат малi i середнi пiдприeмства майже не використовують переваги лiзингy.
Успшному формуванню лiзинговиx вiдносин в Укра'У пе-решкоджае незадовiльний розмiр стартового капралу лЬ зинговиx компанiй, недостатня фЫансова стiйкiсть лiзинго-давцiв, слабкий розвиток Ыфраструктури ринку, нестабiльна економiчна ситyацiя в краíнi, незацiкавленiсть банюв у дов-гостроковому кредитyваннi лiзинговиx угод, вiдсyтнiсть сти-мyлiв та необiзнанiсть сyб'eктiв господарювання у застосу-ваннi лiзингy, залежнiсть вiтчизняного лiзингового ринку вiд iмпортy, слабка державна пщтримка, вiдсyтнiсть податковиx пiльг, обмеженють довгостроковиx фiнансовиx ресyрсiв та ix висока вартiсть.
Шляxи вдосконалення меxанiзмiв здiйснення операцiй лЬ зингу:
- узгодити в^чизняне законодавство iз мiжнародними нормами з питань фyнкцiонyвання ринку лiзингy;
- скасувати економiчно невиправдан термiни користування предметом лiзингy, якi залежать вiд строку користування об'екта лiзингy, термiнy та норми його амортизации
- надати право лiзингодавцю вимагати повернення майна, переданого в лiзинг, якщо лiзингоодержyвач не виконав умови договору лiзингy. Лiзингоодержyвач у разi невико-нання умов договору лiзингy зобов'язаний вщшкодовува-ти збитки;
- зобов'язати лiзингодавця повернути лiзингоодержyва-чу витрати, пов'язанi з полтшенням та усуненням недолiкiв предмета договору лiзингy;
- забезпечити лiзингодавцю можливостi для проведення перевiрки умов використання та утримання предмета лiзингy;
- розширити можливостi лiзинговиx вщносин через укла-дення договорiв сyблiзингy, що активiзye пiдприeмницькy iнiцiативy суб'ек^в господарювання;
- надати лiзингодавцю податковi пiльги при кyпiвлi вiтчиз-няного обладнання;
- впроваджувати державы програми розвитку використання лiзингy як джерела оновлення основниx фондiв;
- знизити вартють кредитiв, що забезпечить ефективнiсть лiзинговиx операцiй.
Висновки
Ринок лiзинговиx послуг у краiнаx iз розвинутою ринко-вою економiкою набув значного поширення i е прогресив-ним засобом Ывестування економiки. Реальноí ефективност1 лiзингy можна досягти лише за умови вигщного лiзингового меxанiзмy для всix yчасникiв. Дослiдження дiяльностi лiзин-говиx компанiй показало, що лiзинг е достатньо дieвим ме-xанiзмом на i0^xy теxнiчного забезпечення та модерызаци реального сектору економiки Украíни. В УкраУ ринок лiзин-говиx послуг ще не набув значного поширення i потребуе пе-редyсiм законодавчого врегулювання. Незважаючи на цiлий ряд проблем, вггчизняний ринок лiзинговиx послуг розвива-еться, накопичуе досвiд i позитивно впливае на Ыновацмно-Ывестифйну дiяльнiсть в цiломy.
Список використаних джерел
1. Господарський кодекс Украпни / Закон Украпни №436-IV в1д 16.01.2003 [поточна редакц1я - в!д 24.07.2014, п1дстава 1508-18] [Електрон. ресурс] - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/ go/436-15
2. Закон Украпни «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII вщ 10.04.92 [поточна редакц1я - в1д 26.09.2013, пщстава 411-18] [Електрон. ресурс] - Режим доступу: zakon.rada. gov.ua/go/2269-12
3. Закон Украпни «Про ф1нансовий л1зинг» №723/97-ВР в1д 16.12.97 [поточна редакц1я - вщ 16.01.2004, п1дстава 138115] [Електрон. ресурс] - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/ go/723/97-вр
4. Асоц1ац1я «УкраТнське об'еднання л1з1нгодавц1в». 0ф1ц1йний сайт / [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: // http://www.uul.com.ua/stat/
5. Герасимович А.М. Л1зингов1 операцп: сутн1сть, меxанiзм проведення, оподаткування, облiк, аналiз / А.М. Герасимович, 1.А. Герасимович, Н.А. Морозова-Герасимович // ФЫанси, обл^ i аудит. -2009. - Вип.13. - С. 184-197.
A.B. ЦИГАНЮК,
к.е.н., с.н.с., зав\цувач В!рдту репональноi пол'пики, Науково-досл1дний економ 'мний iнститут М1некономрозвитку i торпвл Украми
Сучасн1 аспекти оргашзацп формування ¡нвестиц1йних ресурс1в аграрних п1дприсмств
У статт до^джуються актуальнi питання формування джерел iнвестицiйниx ресурав аграрних пщприемств. При цьому особливу увагу прид>лено специфiцi функцй фнансових кап'паловкладень, що обумовлена теxнiко-економiчними особливостями альськогосподарського виробництва.
Ключов! слова: агропромисловий комплекс, залучення нвести^й, розвиток АПК, випуск продукцН, державне регулювання, нвести^йний клiмат.
© A.B. ЦИГАНЮК, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра|'н1 № 10 (161)/2014 75
