CC BY
23
УДК 330.658
£втушенко Н.О.,
к.е.н., ст. викладач кафедри менеджменту Н1копольськоУ фтп Запсрзького Национального Ушверситету,
заступник декана з науково-педагопчноУ роботи
Л131НГ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНЕ ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ Ф1НАНСОВОГО КАП1ТАЛУ ПРОМИСЛОВИХ П1ДПРИ8МСТВ
Розвиток ринково/ економ1ки в Укра/Hi зумовлюе поглиблене вивчення проблем ф1нансування промислових пщпри-емств, передуам, джерел формування ¿х фiнансового капЬалу. Вльшють пiдприeмств для формування фiнансового катталу використовуе внут^шн джерела, зокрема чистий прибуток i амортизацiйнi вiдрахування. Разом з тим суб'ек-ти господарювання поки що дуже мало послуговуються можливостями фiнансового ринку. До^дження показують, що лiзинг як джерело зовнiшнього формування фiнансового капЬалу дае змогу задовольнити сучаснi фiнансовi потреби промислових п/дприемств. Л'зинг - це альтернативний джерело iнвестицiйно-iнновацiйно/ полiтики промислових пщ-приемств, за допомогою якого вони мають можлив/сть здйснювати виробництво i реалiзацiю продукцИ'.
Ключовi слова: фiнансовий капЬал, джерела формування фiнансового капЬалу, промисловi пiдприeмства, л/зинг.
Развитие рыночной экономики в Украине приводит углубленное изучение проблем финансирования промышленных предприятий, прежде всего, источников формирования их финансового капитала. Большинство предприятий для формирования финансового капитала использует внутренние источники, в частности чистая прибыль и амортизационные отчисления. Вместе с тем субъекты хозяйствования пока очень мало пользуются возможностями финансового рынка. Исследования показывают, что лизинг как источник внешнего формирования финансового капитала позволяет удовлетворить современные финансовые потребности промышленных предприятий. Лизинг - это альтернативный источник инвестиционно-инновационной политики промышленных предприятий, с помощью которого они могут осуществлять производство и реализацию продукции.
Ключевые слова: финансовый капитал, источники формирования финансового капитала, промышленные предприятия, лизинг.
The development of market economy in Ukraine determines the depth study of the problems of financing industrial enterprises, above all, their sources of financial capital. Most of the enterprises to finance capital formation uses internal sources, in particular, net income and depreciation. However, business entities that still very little to avail of the financial market. Studies show that leasing as a source of external finance capital formation makes it possible to meet the financial needs of modern industry. Leasing - an alternative source of investment and innovation politics, industrial companies with which they are able to carry out production and sales.
Key words: financial capital, sources of financial capital, industry and leasing.
Развитие рыночной экономики в Украине предопределяет углубленное изучение проблем финансирования промышленных предприятий, прежде всего, источников формирования их финансового капитала. Большинство предприятий для формирования финансового капитала использует внутренние источники, в частности чистая прибыль и амортизационные отчисления. Вместе с тем субъекты хозяйствования пока что очень мало пользуются возможностями финансового рынка. Исследования показывают, что лизинг как источник внешнего формирования финансового капитала дает возможность удовлетворить современные финансовые потребности промышленных предприятий. Лизинг - это альтернативный источник инвестиционно-инновационной политики промышленных предприятий, с помощью которого они имеют возможность осуществлять производство и реализацию продукции.
Ключевые слова: финансовый капитал, источника формирования финансового капитала, промышленные предприятия, лизинг.
Постановка проблеми в загальному виглядк
Подальший сощально-економнний розвиток УкраТнськоТ економки вимагае швидкого переходу до використання структурно-шновацмноТ модел1 розвитку економки, яка передбачае прискорення нагромадження значних обсяпв фь нансового капралу з метою реалюаци численних ¡нвестицмних проект^, переоснащення промислового виробництва та розробки нов^ых технолопй в Тх дтльностк 1сторт розвитку економки провщних краТн свщчить, що необхщнють тотального оновлення основних засоб^ виробництва породжуе ¡ нов¡ способи та методи його фшансового забезпе-чення. Одним ¡з таких способ^ е люинг, який е найпоширеншим методом фшансового забезпечення науково-технн-ного розвитку промислових пщприемств ¡ одним ¡з провщних видю пщприемницькоТ дтльност в краТнах розвинутоТ економки. З пщвищенням р^ня розвитку лЫнгу як джерела формування фшансового капралу промислових пщприемств, порушены питання набувають все бтьшого значення, що ¡ визначае актуальнють обранноТ теми дослдаеня.
Анал1з останых дослщжень та публшацш. Проблема формування та використання фшансового капралу в Укра-Тн нерозривно пов'язан з розвитком ¡нших вид^ капралу, а також подальшою розбудовою фшансового ринку, його сегмента та ¡нфраструктурних елеменлв.
Питання стосовно вивчення сул, значення та мехаызм^ формування фшансового капралу, а також фшансового забезпечення розвитку пщприемств знайшли свое вщображення в роботах таких вчених як В.Л. Андрушенко, Л.М. Алексеенко, В.Д. Базилевич, О.1. Барановський, М.Д. Бтик, 1.О. Бланк, А.С. Гальчинський, В.М. Наець, О.М. Мозговий. Варто також вщзначити дослдаення роайських вчених, серед яких 1.Т. Балабанов, В.В. Бочаров, В.В. Ковальов, S.C. Стоянова, О.П. Чернявський та ¡н.
В^чизняы та зарубжы вчен всебнно дослщили теоретичн засади, практику формування та використання фшансового капралу, а також його вплив на фшансове забезпечення господарськоТ дыльност пщприемств. Разом з тим зазначен проблеми в УкраТн та ¡нших краТнах з трансформацмною економкою вивчен поки що недостатньо.
256 Економнний □¡сник университету | Випуск № 17/2
© Евтушенко Н.О., 2011
На жаль, floci не запропоновано д1евого механизму державного регулювання економ1чних вщносин у промисловм галуз^ який стосуеться саме ресурсозбереження в сучасних умовах побудови нових ринкових вiднocинах в УкраТнк Мова йде саме про забезпечення промислових пщприемств доступним та якюним устаткуванням та iншими основни-ми фондами, потреба в яких поспйно зростае i досягла критичних показниюв. В умовах обмежених власних та запо-зичених кoштiв промислових пщприемств виходом з cитуацiТ може бути лiзинг як один iз шструменлв кредитування рiзних oперацiй з купiвлi основних фoндiв промислового призначення.
Постановка завдання. Метою дocлiдження е визначення основних засад формування фшансового капралу в Ук-раТнi в умовах нестабтьного розвитку екoнoмiки та визначення лiзiнгу як альтернативного джерела формування фь нансового капiталу промислових пщприемств.
Виклад основнго матер1алу. Як свщчить значна частина наукових джерел, поняття "фшансовий капiтал" вперше запропонував використовувати ымецький вчений Р. Гiльфердiнг [1] Так, при дослдаены природи капралу прoвiдних краТн cвiту автор дмшов висновку про збiльшення залежнocтi виробництва вщ банкiвcькoгo капiталу в результат про-никнення капiталу в промисловють. Завдяки цьому вiдбулocя злиття капiталiв та утворення нового капiталу, названого Пльфердшгом - фiнанcoвим. Теoрiя фiнанcoвoгo капiталу на його думку передбачае мoжливicть досягнення ста-бтьност екoнoмiчнoТ системи через кoнцентрацiю контролю над виробництвом i узгодження дм бiзнеcу.
Сучаcнi дocлiдники, у переважый бiльшocтi, визначають фiнанcoвий капiтал як складну систему взаeмoзв'язкiв по-тужних кредитно-фшансових установ на не фшансових кoрпoрацiй [2] На думку шших наукoвцiв, фiнанcoвий капiтал - це сукупнють капiталiв у фoрмi голвкових грошей та лiквiдних фiнанcoвих активiв (акцiй, oблiгацiй та iнших цшних паперiв) [3].
У рoзумiннi Бточенко А.М. фiнанcoвий капiтал - це ринкова вартють уciх реcурciв, як залучаються суб'ектами гос-подарювання з рiзних джерел (зокрема за рахунок власних кошлв, з ринку цшних паперiв та страхового ринку, за-сновницьких внеcкiв, вiд банкiвcькoТ системи, бюджелв уciх рiвнiв тощо), що виражаеться у грoшoвiй фoрмi. Вибiр джерел формування фiнанcoвoгo капiталу на думку науковця повинен здмснюватися як за рахунок зовышых так i власних джерел (рис.) [4].
Джерела формування фшансового кашталу пщприемства
На сучасному етап вiтчизняним промисловим пщприемствам не вистачае внутрiшнiх джерел фшансування, що зумовлюе пошук та використання зовышых джерел. Одним iз альтернативних джерел на сьогоды залишаеться фшансовий лiзинг.
1дея лiзингу далеко не нова, хоча термЫ '^зинг" (Lease) з'явився лише у 1877 рощ, коли телефонна компаыя "Белл" прийняла ршення здавати своТ телефоны апарати в оренду. Розкриття ж сутносл лiзингoвoТ угоди сягае чаав Аристотеля (384-322 р. до н.е.). Саме йому належить назва одного з тракталв у "Ритoрицi: "Багатство полягае в ко-риcтуваннi, а не в правi влаcнocтi". 1ншими словами, не обов'язково мати у власносл будь яке майно, досить лише мати право користуватися ним i в результатi цього одержувати прибуток. [5].
Лiзинг - це довготермшова оренда машин, обладнання, транспортних заcoбiв, виробничих споруд тощо на пщста-вi договору мiж орендодавцем i орендарем, що передбачае можливють Тх викупу орендарем. Це контрактна домовле-нicть згiднo з якою орендодавець передае oрендаревi право на користування певним майном, що стае власнютю орендаря на визначений термш часу, в oбмiн на узгоджены перioдичнi oренднi платежi. При цьому право власносл на зазначенi матерiальнi цiннocтi зберiгаeтьcя на його балана [6].
Згiднo Закону УкраТни "Про лiзинг", обектом лiзингу, як визначено може бути будь-яке нерухоме та рухоме май-
Екoнoмiчний вicник университету | Випуск № 17/2 257
нo, щo мoжe 6ути вiднeceнe дo ocнoвниx фoндiв вiдпoвiднo дo зaкoнoдaвcтвa, в тому чи^ пpoдyкцiя, виpoблeнa дep-жaвними пiдпpиeмcтвaми, мaйнo, нe зaбopoнeнe y вiльнoмy oбiгy нa pинкy i щoдo якoгo нe мae oбмeжeнь пpo пepe-дaчy йoгo в лiзинг [7].
Дo pyxoмoгo мaйнa вiднocять: oблaднaння пpoмиcлoвoгo пpизнaчeння (вepcтaти, ycтaткyвaння, тexнoлoгiчнi лiнiÏ, eнepгeтичнe oблaднaння, cклaдcькe oблaднaння i мaйнo, тpaнcпopтнe oблaднaння, бyдiвeльнa тexнiкa, зacoби тeлe-вiзiйнoгo i диcтaнцiйнoгo зв'язку, opгтexнiкa, кoнтopcькe oблaднaння, лiцeнзiÏ, нoy-xay, кoмп'ютepнi пpoгpaми тa iншe.
Дo нepyxoмoгo мaйнa вiднocять: бyдiвeльнi cпopyди i cпopyди виpoбничoгo, тopгiвeльнoгo aбo кoмyнaльнo-пoбy-тoвoгo пpизнaчeння, cпopyди (нaфтoвi тa гaзoвi cвepдлoвини, гiдpoтexнiчнi тa тpaнcпopтнi cпopyди).
У клacичнiй лiзингoвiй yгoдi бepyть yчacть тpи cyб'eкти лiзингy: лiзингoдaвeць, лiзингooдepжyвaч, пpoдaвeць ^o-cтaчaльник) лiзингoвoгo мaйнa.
Лiзингoдaвeць - цe cyб'eкт пiдпpиeмницькoÏ дiяльнocтi, яга пepeдae в кopиcтyвaння oб'eкт лiзингy зa дoгoвopoм ль зингу. Дo ниx вiднocять: бaнки, фiнaнcoвi кoмпaнiÏ, кpeдитнi ycтaнoви, лiзингoвi кoмпaнiÏ, бpoкepcькi лiзингoвi кoмпa-нiÏ, cтpaxoвi тa пeнciйнi фoнди, бyдь-якa виpoбничa aбo тopгiвeльнa фipмa, для якoÏ лiзингoвa дiяльнicть пepeдбaчeнa в ycтaнoвчиx дoкyмeнтax i якa мae в дocтaтнocтi фiнaнcoвиx зacoбiв.
Лiзингooдepжyвaч - цe cyб'eкт пiдпpиeмницькoÏ дiяльнocтi, який oтpимye в кopиcтyвaння oб'eкт лiзингy зa дoгoвo-poм лiзингy.
Дo пocтaчaльникiв вiднocять пiдпpиeмcтвa-виpoбники, тopгiвeльнi opгaнiзaцiÏ aбo iншi cyб'eкти пiдпpиeмницькoÏ дiяльнocтi, як пpoдaють мaйнo, щo пepeдaeтьcя згiднo з дoгoвopoм лiзингy, тaкoж пiдпpиeмcтвa з iнoзeмними ^e-cтицiями.
Лiзинг cтвopюe пepeвaги yciм cтopoнaм, щo бepyть yчacть у лiзингoвiй угодк Для лiзингoдaвця вiн е oдним iз oto-coбiв eфeктивнoгo вклaдeння кaпiтaлy, pизик втpaти якoгo нeвиcoкий, тoмy щo пpидбaнi ocнoвнi фoнди пepeбyвaють нa бaлaнci лiзингoдaвця пpoтягoм ycьoгo тepмiнy дiÏ дoгoвopy лiзингy. Для виpoбникa ocнoвниx фoндiв лiзинг cпpияe poзшиpeнню pинкiв збуту пpoдyкцiÏ. Для лiзингooдepжyвaчa пepeвaги лiзингy пoлягaють у тoмy, щo лiзингoвi плaтeжi вiднocять нa coбiвapтicть пpoдyкцiÏ ^o^yn щo дaють змoгy змeншити бaзy oпoдaткyвaння i пoдaткoвi плaтeжi).
Лiзiнгoвi oпepaцiÏ poзpiзняють нa види зaлeжнo вiд cклaдy yчacтникiв yгoди, тaк пpямий лiзингo пepeдбaчae, щo влacник мaйнa (пocтaчaльник) caмocтiйнo пepeдae o66^ у лiзинг (двocтopoня yгoдa), тa oпocepeдкoвaний, кoли пe-peдaчa мaйнa здiйcнюeтьcя чepeз пocepeдникa. B ocтaнньoмy випaдкy мae мicцe клacичнa тpиcтopoння oпepaцiя aбo пpи cклaдниx лiзингoвиx oпepaцiяx - бoгaтocтopoння oпepaцiя з вeликoю кiлькicтю cyбeктiв yгoди. Piзнoвидoм пpямo-гo лiзингy е звopoтнiй лiзинг (лiз-бeк), зa яким влacник мaйнa пepeдae пpaвo влacнocтi нa ньoгo мaйбyтньoмy лiзин-гoдaвцю нa yмoвax кyпiвлi-пpoдaжy тa oднoчacнo вcтyпae з ним у вiднocини як кopиcтyвaч мaйнa. Пpи тaкиx oбcтaви-нax нe виключaeтьcя мoжливicть нacтyпнoгo викупу мaйнa пicля зaкiнчiня тepмiнy yгoди тa вiдтвopeння пpaвa влacнo-cтi нa ньoгo пocтaчaльникa -кopиcтyвaчa.
Лiзингoвi oпepaцiÏ poзглядaютьcя дiлoвим cвiтoм як нoвий тa пepcпeктивний вид фiнaнcyвaння нe тiльки тoмy, щo вoни нaдaють фiнaнcoвy дoпoмoгy пpoмиcлoвим пiдпpиeмcтвaм, якi ÏÏ пoтpeдyють ocoбливo в cьoгoднiшнix yмoвa Ï гocпoдapювaння A тaкoж тoмy, щo вoни зaбeзпeчyють eкoнoмiчнi вигoди для тaкиx пiдпpиeмcтв.
Як apгyмeнти, щo oбгpyнтoвyють дoцiльнicть дaннoгo cпocoбy фiнaнcyвaння, мoжнa визнaчити нacтyпнi:
- бaжaння пpидбaти cклaднe пpoмиcлoвe oблaднeня тa ycтaткyвaння;
- мoжливicть викopиcтaти дaнy фopмy як зaciб бopoтьби з мopaльним cтapiнням oблaднeння;
- мoжливicть викopиcтoвyвaти ÏÏ пpи нaявнiй пoтpeбi в гaлiзяx, нe пoвязaниx з ocнoвним видoм дiяльнocтi пpoми-cлoвиx пiдпpиeмcтв (нaпpиклaд, тpaнcпopтниx).
Cьoгoднi лiзинг - цe пpocтa тa eфeктивнa фiнaнcoвa cxeмa, якa пoeднye iнтepecи влacникiв фiнaнcoвoгo кaпiтaлy i виpoбникiв. Шляxoм зacтocyвaння лiзингoвиx oпepaцiй peaлiзyeтьcя близьш 1б% iнвecтицiй у cвiтi тa близькo Зб% ш-вecтицiй у кpaÏнax з poзвинeнoю eкoнoмiкoю. нa cyчacнoмy eтaпi poзвиткy eкoнoмiчнoÏ cиcтeми лiзинг - цe ycпiшнa фopмa взaeмoдiÏ бaнкiвcькиx cтpyктyp з peaльним ceктopoм eкoнoмiки [В]. Toбтo, в eкoнoмiчнoмy poзyмiннi лiзинг -цe кpeдит, який нaдaeтьcя в тoвapнiй фopмi лiзингoдaвцeм лiзингooдepжyвaчy. Cyб'eктaми кpeдитниx вiднocин висту-пaють: у poлi кpeдитopa лiзингoдaвeць, пoзичaльникa - лiзингooдepжyвaч.
Будь якa лiзингoвa oпepaцiя мae фiнaнcoвий (кpeдитний) xapaктep. Bлacник мaйнa (лiзингoдaвeць) нaдae rap^ cтyвaчy (лiзингooдepжyвaчy) фiнaнcoвy пocлyгy: вiн купуе мaйнo у влacнicть i зa paxyнoк пepioдичниx внecкiв лiзингo-oдepжyвaчa пoкpивae йoгo пoвнy вapтicть тa oтpимye пoвний пpибyтoк у виглядi лiзингoвoÏ мapжi.
З eкoнoмiчнoгo пoглядy лiзинг мae пeвнy cxoжicть з бaнкiвcьким кpeдитoм, який бaнк нaдae пiдпpиeмcтвy, зoкpe-мa нa пpидбaння ocнoвниx фoндiв, нa yмoвax тepмiнoвocтi, плaтнocтi, пoвepнeння, зaбeзпeчeнocтi (зaбeзпeчeння зa-cтaвoю). Paзoм з тим мiж бaнкiвcьким кpeдитoм тa лiзингoм е пeвнi вiдмiннocтi, яки пpeдcтaвлeнi у тaблицi.
Bищeнaвeдeнe дoзвoляe cфopмyвaти пepeвaги лiзингy в пopiвняннi з кyпiвлeю ocнoвниx фoндiв, oтpимaниx в кpe-дит, для кopиcтyвaчa е:
- мoжливicть мaйбyтньoгo пepeocнaщeння виpoбництвa;
- пpoвeдeння пpиcкopeнoÏ aмopтизaцiÏ ocнoвниx фoндiв, a пoтiм Ïx кyпiвля зa низьшю зaлишкoвoю вapтicтю;
- вибip тepмiнy дiÏ тa виду кoнтpaктy з ypaxyвaнням пoтpeб лiзингoдaвця;
- пpocтoтa кaлькyляцiÏ тa вpaxyвaння opeнднoÏ плaти пo cтaттям пoтoчниx витpaт;
- нeвeликий пoчaткoвий внecoк зa пpидбaнi ocнoвнi фoнди;
- poзшиpeннi мoжливocтi для пpидбaння ocнoвниx фoндiв пpoмиcлoвим пiдпpиeмcтвaм;
- нaдaння зi cтopoни лiзингoдaвeця пoвнoгo aбo чacткoвoгo нaбipy пocлyг зa oб'eктoм лiзингy;
- вивiльнeння фiнaнcoвиx кoштiв для iншиx iнвecтицiй, у тoмy чиcлi для oтpимaння кpeдитiв;
- oтpимaння пoдaткoвиx пiльг.
Cyттeвy poль в лiзингy вiдiгpaють бaнкiвcькi тa нeбaнкiвcькi фiнaнcoвi opгaнiзaцiÏ. Учacть бaнкiвcькиx ycтaнoв мo-
258 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy | Bипycк № 17/2
же бути прямою (якщо вони безпосередньо здають в л!зинг машини ! обладнання) та непрямою (якщо надають по-зички л!зинговим компан!ям). Небанювськ! фшансов! установи - страхов! компанп, теж як банки беруть участь у прямому та непрямому л!зингу. Вони нерщко створюють посередницьк! органЬацп або використовують ¡нститут дов^чоТ власност!. Кр\м страхових компан\й в л\зингу можуть брати участь: ¡нвестиц\йн\ компани та фонди, як\ акумулюють гро-шов\ кошти з метою ¡нвестування Тх у перспективы л\зингов\ проекти; консалтингов! ф\рми, що допомагають л\зинго-отримувачу отримати як\сн\ консультац\йн\ послуги; брокерськ! ф\рми, як\ безпосередньо не займаються наданням л\-зингового майна, а виконують роль посередник\в м\ж постачальником, л\зингооутримувачем та л\зингодавцем [9].
Пор1вняльна характеристика банмвського кредиту вщ л1зингу
Ознаки Банмвський кредит Л1зинг
Ступ!нь ф!нансуван-ня основних фонд!в Ф!нансуе 60-70% вартост! прид-баних основних фонд!в Ф!нансуе 100% придбаних основних фонд!в
Забезпечення Вартють лквщноТ застави по бан-к!вським програмам повинна бути 130-140% вартост! кредиту Заставою е сам об'ект л!зингу. За умови, що л!зингова компа-н!я отримуе банк!вський кредит на придбання об'екту л!зингу, потр!бна застава в розмр 30-50% суми банювського кредиту
Право власност! кредитора на об'ект л!зингу Збер!гае за собою заставне майно до повного погашення позики Л!зингоодержувач стае власником узятого в оренду майна т!ль-ки пюля зак!нчення строку договору та повноТ оплати л!зинго-вих платеж!в
Форма надання У грошовш форм! У товарно-грошовш: за зворотного л!зингу, наприклад, пщпри-емство продае л!зингов!й компани основн! фонди й отримуе кошти, одночасно укладаючи догов!р про оренду цих фонд!в
Розм!р плати - вщсотки за кредит; - сума основного боргу - амортизация; - плата за ф!нансов! ресурси; - л!зингова маржа - 1-3% (прибуток л!зингодавця за надан! ним послуги); - ризикова прем!я, величина якоТ залежить в!д вид!в та ступеня ризику, що несе за договором л!зингодавець
Обслуговування Не обслуговуе придбанн! основы фонди Л!зингодавець мае надавати повний наб!р послуг за об'ектом л!зингу (л!зинг з повним набором послуг або с частковим)
Спос!б погашення У грошовш форм! У грошовш. товарнш або зм!шан!й форм!
Ступ!нь окупност! майна Повна окупнють Протягом терм!ну дм одшеТ угоди вщбуваеться повна виплата вартост! об'екту л!зингу або частина вартост! майна.
Податков! та амор-тизацшн! п!льги Вщсутш Угода може мати спекулятивний характер та укпадаеться з метою отримання необфунтованих податкових та амортизацшних п!льг
Найпоширен\ший на практиц! як альтернативний ф\нансовий ¡нструмент е ф\нансовий л\зинг. Зг\дно з Законом УкраТни "Про ф\нансовий л\зинг", ф\нансовий л\зинг - це вид цив\льно-правових в\дносин, що виникають з договору ф\-нансового л\зингу. За договором ф\нансового л\зингу - л\зингодавець зобов'язуеться набути у власн\сть р\ч у продав-ця (постачальника) в\дпов\дно до поставлених л\зингоодержувачем специф\кац\й та умов \ передати ТТ у користуван-ня лизингоодержувачу на визначений терм\н не менш одного року за встановлену плату (л\зингов\ платеж!) [10].
В\дносини, що виникають у зв'язку з договором ф\нансового л\зингу регулюються положенням Цив\льного кодексу УкраТни про л\зинг, найм (оренду), куп\влю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом [11]
Ф\нансовий л\зинг - л\зинг з повною окупн\стю, за л\зингодавця, пов'язан! з придбанням майна, яке здають у л\-зинг, окупаються повн\стю за перший терм\н оренди; сума орендноТ плати достатня для повноТ амортизац\Т майна \ забезпечуе ф\ксований прибуток л\зингодавцев\. Особливими ознаками такого виду л\зингу е:
- довгостроковий характер угоди;
- господарське в\дношення до об'екта як до власност\;
- виключне право л\зингоотримувача на користування майном протягом усього терм\ну д\Т л\зинговоТ угоди;
- можлив\сть придбання об'екта за залишковою варт\стю п\сля зак\нчення строку л\зинговоТ угоди;
- страхування та в\дпов\дальн\сть за майно, як правило, несе л\зингоотримувач;
- можлив\сть реал\зац\Т опц\ону на куп\влю л\зингоотримувачем об'екта л\зингу за залишковою варт\стю п\сля за-к\нчення основного терм\ну л\зингу.
Ринок л\зингу в УкраТн! поки не на був широкого впровадження. Не зважаючи на досягнення в удосконаленн! за-конодавчоТ бази, ¡снуюча юридична, регулююча ! податкова система не сприяють розвитку ефективних ринкових в!д-носин, зокрема таких як л!зинг. вщсутнють над!йних та доступних банк!вських кредитних джерел довгострокового ф!-нансування створюе значн! труднощ! для л!зингових компан!й в удосконаленн! л!зингових операц!й.
До загальних причин, що стримують розвиток л!зингу в УкраТн!, вщносять [12]:
- протир!ччя м!ж положеннями в законодавств! й Законом УкраТни "Про л!зинг";
- слабку ¡нформованють економ!чних суб'еклв про переваги л!зингових операц!й;
- ¡нертнють фшансових ¡нститут!в у проведены роботи ¡з впровадженням л!зингових операц!й;
- об'ективн! труднощ! при прогнозуванн! л!зингового вщсотка;
- недол!к фах!вц!в, що волод!ють ус!ма тон костями проведення л!зингових операц!й;
Економ¡чний вюник университету | Випуск № 17/2 259
- нерозвиненють вторинних ринюв устаткування;
- високий р1вень тон1зац1Т економки.
Кр1м того, е специфны причини, що спричиняють нерозвиненють сектору справжых люингових послуг й як поля-гають у наявност елеменлв фктивного люингу, здмснюваного за допомогою кишенькових люингових компаый, що обслуговують певн корпоративн структури з метою мЫЫзаци дохода.
Висновки. Таким чином, фшансовий капрал у ринковм економщ виступае об'ективною передумовою створення та розвитку промислових пщприемств. Зростання його обсяпв е необхщним чинником пщвищення ефективност гос-подарськоТ дтльностг Тобто можна стверджувати, що з економнноТ точки зору фшансовий каттал передбачае мо-жливють досягнення стабтьност економнноТ системи через концентрацю контролю над виробництвом ¡ узгодження дм бюнесу.
На нашу думку, впровадження люингу як методу фшансування та оновлення матер^льно-техннноТ бази промислових пщприемств, буде сприяти Тх розвитку. Якщо розглядати люинг як передачу майна в тимчасове користування на умовах строковосп, повернення, платност та цтьового характеру використання, його можна класифкувати як товарний кредит в основы фонди. Перевагою люингу в пороняны з закупюлею обладнення на кошти, отриманн в кредит, для ко-ристувача може стати можливють майбутнього переоснащення промислового виробництва; проведення прискореноТ амортизаци промислового обладнення, а полм Тх закупюля за низькою залишковою вартютю; виб1р термшу дм та виду контракту з урахуванням потреб люингоодержувача; простота калькуляци та врахування орендноТ плати та ¡нше.
Тому з економ\чного погляду л\зинг можна розглядати як альтернативне джерело формування ф\нансового кап\-талу промислового пщприемства виражене як форма кредиту, що надаеться л\зингодавцем л\з\нгоодержувачу у фор-м\ майна, яке передано в користування, або форму ¡нвестування в економ\ку з метою ¡нновац\йного розвитку промислових пщприемств.
Л\зинг при удосконаленн\ законодавчоТ бази ф\нансового ринку, може стати альтернативним джерелом формування ф\нансового кап\талу промислових пщприемств. Актив\зац\я л\зингових послуг на ф\нансовому ринку УкраТни суттево може вплинути на розширення реального сектору економ\ки та вивести в\тчизнян\ п\дприемства на зовн\шн\й ринок як кон-курентоспроможн\. Зг\дно з законодавством при укладанн\ договор\в л\зингу, особливо ф\нансового, повинн\ бути розро-блен\ ц\льов\ комплексн\ ¡нновац\йн\ програми, що будуть спрямован\ на як\сн\ зм\ни в промисловост\ УкраТни. Виходячи з програмних ц\лей та задач, можна планувати обеми ф\нансового покриття договор\в л\зингу за рахунок кошт\в галузеао-го ¡нновац\йного фонду. Вважаемо, що формування та робота галузевих ¡нновац\йних фонд\в промисловост\ може стати важливою ланкою в ¡нвестуванн¡ ¡нновац¡йних процесс в систем¡ промислового комплексу УкраТни.
Отже фшансовий л¡зинг може бути тим мехаызмом, за допомогою якого можна буде в^ишити питання забезпечен-ня промисловоТ галуз¡ необх¡дним сучасним промисловим устаткуванням, а також квал^кованим техн¡чним супроводом, що значно полшнить як¡сть промисловоТ продукц¡Т як конкурентоспроможноТ на внутр¡шнему та зовн¡шневу ринках.
Л1тература
1.Гильфердинг Р. Финансовый капитал. Новейшая фаза в развитии капитализма / Гильфердинг Р., пер. с нем. И. Степанова. 6 изд., стереотып. - М.-Л.: Государственное социально-економическое изд-во, 1931. - 460 с.
2.Алексеенко Л. М. Ринок ф1нансового кап1талу: становлення, перспективи розвитку: Монгр. /Алексеенко Л. М. - К.: Максимум; Тернопшь: Економ1чна думка, 2004. - 424 с.
3.Кириленко В. В. Ринок ф1нансового капЬалу: Курс лекцй: Навч. поаб. для вуз^в / Кириленко В. В., за ред. О. Р. Дивеева-Кириленка. - Тернопль: ТДУ, 2006. - 272 с.; С1рко А. В. Корпоративн вщносини в перех1дн1й економ1щ: проблеми теор'11 / практики. / Орко А. В. - К.: 1мекс, 2004. - 414 с.
4.Бшоченко А. М. Ф/нансовий кап/тал в Укра/н/: особливост/ формування та перспективи розвитку / А. М. Б/лоченко // Ф/нанси Укра/ни. - №3. - 2008. - С.94-100.
Б.Харченко В. Еволюц/я, стан, проблеми / перспективи л/зингових в/дносин. /Харченко В. - К.: Академкнига, 2004. - 129 с.
б.Йохна М. А. Економ/ка / орган/зац/я /нновац/йно/ д/яльност/: навчальний пос/бник. /Йохна М. А. Стадник В.В. - К.: Видавничий центр "Академ/я", 2005 - С. 242-343.
7.3акон Укра/ни "Про л/зинг" // Бизнес-документы, коментарии, консультации. - 1999. - № 3.
8.Онищук Я. В. Розвиток л/зингу в Укра/н/ / Я. В. Онищук. // Ф/нанси Укра/ни. - №7. - 2005. - С.109
9.Кокорин Д. И. Инновационная деятельность. / Кокорин Д. И. - М.: Экзамен, 2001. - С. 343-401. - 576 с..
10. Закон Укра/ни "Про ф/нансовий л/зинг" в/д 16.12.1997 № 723/97-ВР "В/домост/ Верховно/ Ради Укра/ни, 1998, № 16, ст. 68.
11. Цив/льний Кодекс Укра/ни. - Харк/в: СПД ФОВ, 2005. - 464 с.
12. Лизинг: основы теории и практики: Учебное пособие / Шабашев В. А., Федулова Е. А., Кошкин А. В.; по ред. проф. Г. П. Подшиваленко. - М.: КНО-РУС, 2004. - 192 с.
260 Економнний □¡сник университету | Випуск № 17/2
