CC BY
45
т шдприемства, ефективнiсть його господарсько! дiяльностi. Зниження й оп-тимiзацiя витрат е одними з основних напрямкiв удосконалювання економiч-но! дiяльностi кожного шдприемства. Пщвищення технiчного рiвня вироб-ництва, удосконалювання оргашзаци виробництва i пращ приводить до зниження витрат сировини, матерiалiв i зароб^но: плати.
Зменшення витрат сировини i матерiалiв досягаеться за рахунок зниження норм ix використання, скорочення вiдходiв i втрат у процесi виробництва та збереження, повторне використання матерiалiв, впровадження без-вiдxодниx технологш. На величину витрат iстотний вплив мае змша цiн на сировину i матерiали. У разi !хнього збiльшення витрати зростають, а зниження - зменшуються. Значне зниження виробничих витрат досягаеться внаслщок застосування прогресивних методiв органiзацii виробництва. Прикладом е розроблена в Япони система оргашзаци виробництва, яка отримала широке застосування в усьому свт. Вона знижуе витрати виробництва за рахунок бездефектного виготовлення продукци. Сутшсть ii полягае в тому, що комплектувальнi вироби, точну кшьюсть деталей поставляють споживачевi у визначене мюце, у потрiбний час. Якщо потрапляють бракованi деталi, ви-робничий процес зупиняеться, тому що запаЫв на робочому мющ немае.
Варто наголосити, що система управлшня витратами повинна впрова-джуватися на комплекснш основi, забезпечуючи взаемозалежне вирiшення поставлених завдань. Тшьки такий пiдxiд буде сприяти стрiмкому зростанню економiчноi ефективност роботи пiдприемства.
Л1тература
1. Атамас П.Й. Управлшський облш : навч. пос1бн. - Д.-К. : Центр учбов. л1т-ри, 2006. -
440 с.
2. Драган О.1. Удосконалення методики формування витрат на виробництво продукци (послуг) на шдприемствах м'ясно! промисловост // Економша, фшанси, право. - 2006. - № 2. - С. 11-15.
3. Козаченко Г. В., Погорелов Ю. С., Хлапьонов Л. Ю., Макух1н Г.А. Управлшня затратами шдприемства : монограф1я. - К. : Вид-во "Л1бра", 2007. - 320 с.
4. Корольова О.1. Концепщя розвитку бухгалтерського обл1ку витрат в УкраЛт // Еко-номша, фшанси, право. - 2008. - № 7. - С. 13-17.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обл1ку 16 "Витрати": затверджено наказом № 318 МЫстерства фшанав Украши вщ 31 грудня 1999 р.
6. Турило А. М., Кравчук Ю. Б., Турило А.А. Управлшня витратами шдприемства : навч. поабн. - К. : Центр учбов. лгг-ри, 2006. - 120 с.
7. Шпикуля О.Г. 1н-т витрат в економ1чнш теори i практищ // Економ1чш науки. Сер. "Облш i фшанси" : зб. наук. праць. - Луцьк, 2008. - Вип. 5(2 0), ч. 1. - 367 с.
УДК336.71:338.46 Acnip. В.Т. Сухаревич1 - Умверсишеш банмвсько1 справи
НБУ, м. Кшв
БАНК ЯК СУБ'СКТ Л1ЗИНГОВИХ В1ДНОСИН
Дослщжено р1зш форми участ банюв у л1зинговш д1яльносп, визначено 1хш переваги та вади. Видшено проблеми, яю не перешкоджають в1тчизняним банювсь-ким установам активно стимулювати ринок л1зингу. Окреслено перспективи подаль-шого розвитку ринку л1зингу за участю банюв.
1 Наук. кер1вник доц. М.Л. Лашшко, канд. екон. наук - Л1БС Ушверситету 6анк1всько1 справи НБУ, м. Кшв
Post-graduate V.T. Sukharevych - University of banking of the National bank of
Ukraine, Kyiv
Bank as a subject of leasing relations
In the article different forms of the banks' participation in leasing activity are researched, their advantages and disadvantages are determined. Problems that do not allow Ukrainian banks to stimulate actively the leasing market are selected, and also the prospects of the further development of leasing market with the banks' participation are outlined.
Постановка проблеми. В умовах eK0H0Mi4H0ï нестабшьност ще раз шдтверджуеться ютина ринковоï економжи: "щоб розвиватися, n0Tpi6H0 оновлюватися". Не можна подолати eKOHOMi4Hy кризу, досягти eK0H0Mi4H0r0 зростання, знизити рiвень безроб^я i шдвищити рiвень життя людей без ш-новацiйноï активност i науково-технiчних досягнень [1, с. 3]. За вщсутносл власних кош^в для оновлення виробництва, найефектившшою формою фь нансування шдприемств стае лiзинг. Проте, розвиток самого лiзингового бiз-несу зiштовхуеться з подiбною проблемою мобiлiзацiï коштiв для закупiвлi предметiв лiзингу. Банки, як каташзатори розвитку економiки, е тими шсти-туцiями, що мають потрiбнi обсяги грошових ресурсiв та можливiсть вшьно-го доступу до них. Отже, 1'хня роль у стимулюваннi розвитку лiзингу е досить вагомою. Тому сьогодш для успiшноï координацiï та реаизаци взаемозв,язкiв мiж банкiвською системою та лiзинговим ринком надзвичайно важливим стае видiлення напрямкiв спiвпрацi мiж даними секторами ринку фiнансових послуг, IX систематизацiя та обгрунтування.
Серед авторiв, якi дослiджували роль банюв у розвитку лiзингу в Ук-раïнi виокремимо таких, як О.1. Васильчишин, В.А. Горьомкiн, 1.В. Наумець, М.П. Боцман, В.1. Мщенко, Н.Г. Слав'янська, О.Г. Луб'яницький, О.О. Ляхова. Однак, незважаючи на широке коло наукових робiт, присвячених цш тема-тицi, на сьогоднi здшснено лише поодинокi спроби з'ясувати вплив банювсь-ко1' системи на ринок лiзингу, тодi ж як не розглянуто вс можливi напрями взаемоди та ïx важливiсть для розвитку ринку лiзингу.
Саме тому метою нашого дослiдження е дослiдження форм участ банкiв у лiзинговiй дiяльностi, визначення перспектив подальшого розвитку ринку лiзингу, а також аналiз проблем, як стримують банкiвськi установи вщ участi в лiзинговому бiзнесi.
Виклад основного матерiалу. Ринок лiзингу в Укршт почав досить активно розвиватися, починаючи з 2005 р. Одшею з основних причин такого стрiмкого росту став динамiчний розвиток втизняного ринку банкiвськиx послуг протягом 2005-2008 рр. Характерними тенденщями банкiвського сектора Украши останнix рокiв були значний приплив прямих шоземних швес-тицiй, розширення спектру банкiвськиx послуг та 1'хне активне проникнення у сферу виробничих вщносин. У цей перюд вiдбуваеться процес створення при потужних банках дочiрнix лiзинговиx компанш, спрощення процедури кредитування банками лiзинговиx компанiй, а також надання банками безпо-середньо послуг фiнансового лiзингу. Як наслiдок, протягом 2005-2008 рр. ринок лiзингу в Украïнi зрю бшьш нiж в 11 разiв (табл. 1) [2- 4].
Табл. 1. Показники на ринку л'иингу в Укрш'ш
Р1к Кредитно-швести-цшний портфель баншв, млрд грн Портфель угод л1зингових компанш, млрд грн Темп зростання кредитно-швести-цшного портфеля банк1в, % Темп зростання портфеля угод л1зингових компанш, %
2005 148,875 2,4 - -
2006 252,623 4,9 170 % 204 %
2007 462,149 20,2 183 % 412 %
2008 759,686 28,5 164 % 141 %
У сучасних умовах банк е невщ'емним суб'ектом лiзингових вщносин, виступаючи в ролi лiзингодавця, лiзингоодержувача, засновника, кредитора або ж фшансового агента лiзингових компанiй.
Законом Украши "Про банки та банювську дiяльшсть" визначено, що банки можуть самостшно здiйснювати лiзинговi операци на пiдставi лщензи НБУ [5]. Для банювських установ надання лiзингових послуг - доволi без-печна операцiя, адже вона базуеться на принципах цшьового використання кредиту та його забезпечення лжвщною заставою. Займаючись лiзинговою дiяльнiстю, банкiвськi установи отримують такi переваги:
• диверсифшащя портфеля баншвських послуг;
• зниження кредитних ризишв, оскшьки предмет л1зингу перебувае у власност банку;
• розширення власно! кл1ентсько! бази;
• посилення конкурентних позицш на фшансовому ринку.
Однак, незважаючи на зазначенi вище переваги, частка лiзингових операцiй у кредитному портфелi вiтчизняних банкiв е досить низькою. Таку ситуацiю можна пояснити низкою об'ективних причин:
• банкам дозволено купувати предмети л1зингу для подальшо! передач1 !х в л1-зинг лише за власт кошти;
• вщсуттсть достаттх обсяпв фшансових ресурс1в;
• вщсуттсть податкових тльг для банк1в-л1зингодавщв.
Проаналiзувавши ринок лiзингу в Укра!ш, можна зробити висновок, що втизняш банювсью установи обрали шший варiант участi у лiзинговiй дiяль-ност - створення вiдокремлених лiзингових компанiй. В Украш першим банком, який став засновником лiзинговоl компани, був АКБ "Украша", на базi якого у 1996 р. було створено Фшансово^зинговий дiм "Украша" з метою створення сприятливих умов для надання лiзингових послуг в галузях АПК [6].
Дослщження ринку лiзингу в Укра1ш свщчить, що засновниками найпотужнiших лiзингових компанш Украши е саме банкiвськi установи. Зпдно з дослiдженнями, якi здшснила Асоцiацiя "Украшське об'еднання ль зингодавщв", станом на кiнець 2008 р. лщерами вiтчизняного ринку лiзингу за показниками обсягу портфеля лiзингових угод були саме лiзинговi компанш, засноваш банками: ПП "ВТБ Лiзинг Украша" - 5,75 млрд грн, ТОВ "Райф-файзен Лiзинг Аваль" - 1,88 млрд грн та ТОВ "УшКредит Лiзинг" -1,65 млрд грн [3].
Створення банком власно!' лiзинговоl компани вирiшуе одну з найна-гальнiших проблем, з якими стикаються лiзинговi компанй в процес свое1 дь
яльност - пошук джерел фiнансування для реатзацй власних проектiв. Креди-туючи дочiрню лiзингову компанiю, банк вщкривае перед нею доступ до ста-бшьного та довготермiнового фiнансування, завдяки чому останш отримують значну конкурентну перевагу, встановлюючи нижчий рiвень вартостi лiзинго-вих послуг та пришвидшуючи процес реашзацй лiзингових проектiв.
Створення власно! лiзинговоl компанй потребуе вiд банювсько1 установи мiнiмальних капiталовкладень, оскшьки в Укршт немае обмежень що-до мiнiмального розмiру статутного фонду або оргашзацшно-правових форм лiзингових компанш, тому порядок !х заснування такий самий, як i процедура створення будь-якого господарського товариства [7]. Водночас, лише велик банки мають змогу створювати лiзинговi компанй та в подальшому !х фшансувати, оскiльки згiдно з нормативами НБУ, банк може кредитувати одного позичальника на суму, яка не перевищуе 25 % вщ його власного кашта-лу. Коли лiмiт вичерпуеться, банк та лiзингова компашя змушенi створювати новi схеми фшансування, зокрема подрiбнення дочiрнього лiзингового бiзне-су i створення цшо1 групи дочiрнiх лiзингових компанiй, органiзацiя синди-кованого кредитування або випуск щнних паперiв.
Материнський банк, окрiм фшансування, шдтримуе лiзингову компа-нiю протягом усього термшу 11 дiяльностi, зокрема з метою збшьшення лiзин-гового портфеля банк може частину сво!х кшенлв "передати" лiзинговiй ком-панй. Як показуе практика, для дочiрнiх лiзингових компанiй частка клiентiв, як були залученi банком, може сягати половини вщ загального обсягу лiзин-гового портфеля. Окрiм того, банювська установа може й сама стати кшентом лiзинговоl компанй. Зазвичай, це стосуеться угод фшансового ль зингу банювського обладнання, автомобiлiв та комп'ютерно1 технiки.
Банкiвська установа може забезпечувати власну лiзингову компанiю й шшими послугами: юридичний супровiд, перевiрка службою безпеки потен-цiйних лiзингоодержувачiв, розрахунково-касове обслуговування тощо. Зага-лом для банку можна видшити такi переваги вщ створення власно1 лiзинговоl компанй: збшьшення доходiв, розширення власно1 шфраструктури, збшь-шення кшентсько1 бази, о^м того, лiзингова компанiя буде надшним партнером, вкладником та позичальником банку на довготривалий термiн.
Лiзинг е привабливим i надзвичайно щкавим фiнансовим механiзмом для багатьох учасниюв економiчних вiдносин, тому банк може створити ль зингову компанiю спшьно з iншими установами - страховими, консалтинго-вими компанiями, а також безпосередньо з виробниками предме^в лiзингу, що дасть змогу роздiлити ризики лiзинговоl дiяльностi, розширити кшентсь-ку базу та покращити збутову та комушкацшну полiтику. Водночас недолжа-ми тако1 спiвпрацi може бути неузгоджешсть полiтики засновникiв щодо дь яльност лiзинговоl компанй, полiтики цiноутворення, управлшня ризиками, и звiтностi та контролю [7]. Зазвичай, таю лiзинговi компанй створюються всерединi великих фiнансово-промислових груп та холдинпв, де банк е мате-ринською компанiею.
Як показуе зарубiжна та вiтчизняна практика, основним джерелом фь нансування лiзинговоl дiяльностi е банкiвське кредитування. Це зумовлено
тим, що для того, щоб ефективно i швидко розвиватися, лiзинговим компаш-ям, зазвичай, не вистачае власних фшансових ресурЫв, тому вони й змушеш звертатися до банкiвського кредитування.
Станом на 01.01.2009 р., у структурi фшансування лiзингових опера-цiй в Укршт частка банкiвських кредитiв становила 47,10 % (рис. 1) [3].
Рис. 1. Структура фшансування лгзингових операцш станом на 01.01.2009 р.
Водночас, у 2008 р. цей показник ютотно зменшився через кризовi явища в банювському сектор^ внаслщок яких практично повнiстю було при-пинено банкiвське кредитування (рис. 2).
Рис. 2. Динамша частки бантвських кредит!ву загальнш структурi фшансування лiзинговихугод протягом 2005-2008 рр. [3]
Для банку фшансування лiзингових операцш мае низку переваг, оскшьки лiзингова компашя:
• як позичальник у фшансовому плат е 61льш надшною та стшкою структурою пор1вняно з бшьшютю л1зингоодержувач1в;
• надае в заставу банку, кр1м предмету л1зингу, майнов1 права на л1зингов1 пла-теж1 за договором л1зингу;
• готуе документацию та здшснюе анал1з для баншвського фшансування;
• дшить з банком ризики, оскшьки фшансуе за рахунок власних кошт1в вщ 5 % до 50 % ввд суми кожного проекту;
• позбавляе банк потреби займатися низкою техтчних питань;
• ствпраця з л1зинговою компатею дае змогу банку збшьшувати кл1ентську базу та нарощувати кредитний портфель.
Процес кредитування банками лiзингових компанш зазвичай здiйснюеться через вiдкриття кредитних лшш пiд конкретно визначену лiзин-гову програму, яка передбачае фшансування однорщних лiзингових проектiв (наприклад, проекти лiзингу медичного обладнання). Така схема сшвпращ
дае змогу зменшити витрати i прискорити процес розгляду банком кожного проекту в межах кредитно1 лшй.
Не вщкриваючи кредитну лшш, банк може надати лiзинговiй компанй кредит на придбання певного об'екта лiзингу в конкретного постачальника для конкретного клiента, платоспроможшсть якого була попередньо визначе-на. 1стотною вадою цiеï форми фшансування е те, що процес вщ подачi доку-ментiв в банк до остаточного прийняття ним ршення про кредитування е до-сить довготривалим. Спершу банк здiйснюе аналiз лiзинговоï компанiï, потiм лiзингоодержувача, визначае ефектившсть проекту. Тодi ж як, перед вщкрит-тям кредитноï лши, банк один раз детально ощнюе дiяльнiсть лiзинговоï ком-панiï та ефектившсть запропоновано1' лiзинговоï програми, а шзшше, перед прийняттям рiшення про видшення кожного окремого траншу в межах кре-дитно1' лiнiï, аналiзуе лише дiяльнiсть потенцiйного лiзингоодержувача.
Водночас банки висувають до позичальникiв-лiзингових компанш численш вимоги, що призводять до виникнення незручностей у подальшш лiзинговiй дiяльностi:
• вимоги щодо переведения грошових потошв у фiнансуючий банк, що призво-дить до зростання оргаиiзацiйиих витрат лiзииговоï компаиiï, пов'язаних з уп-равлiииям поточними рахунками, виникненням трудиощiв з оптимiзацieю грошового потоку та збшьшенням потреби у додатковому персоиалi для уп-равлiння витратами та погашенными;
• вимоги щодо синхротзацн графiка лiзиигових платежiв з графiком погашен-ня кредиту;
• вимоги в додатковому до предмету лiзингу забезпечент, в тому числi поруки лiзингодавця.
Незважаючи на зазначенi вище вади спiвпрацi з банками, можна спрогнозувати, що для лiзингових компанш банювське кредитування зали-шиться хоч i не дешевим, але доступним способом фшансування.
Банювська установа може виступати не лише кредитором, але й уста-новою, яка обслуговуе лiзингову дiяльнiсть. Окрiм розрахунково-касового обслуговування та депозитних операцш, банк може надавати лiзинговiй компанй' гарантшш та факторинговi послуги, а також допомагати у випуску обль гацш та у здiйсненнi сек'юритизацй зобов'язань.
Основними видами гарантiйних послуг банюв для лiзингових компа-нiй можуть бути: банювська гаранля та вексель; застава цшних паперiв; фор-вардш контракти на поставку готовоï продукцй у встановлених обсягах пiд-тверджеш в уповноважених банках; РЕПО лжвщних акцiй.
З метою диверсифiкацй джерел фшансування лiзингова компанiя може скористатися факторинговими послугами банку. Суть ^eï операцй поля-гае у тому, що лiзингова компанiя отримуе вщ банку (фактора) грошовi кош-ти, передаючи йому своï права грошовоï вимоги стосовно лiзингоотримува-чiв. Таким чином, лiзингова компанiя термшово отримуе кошти для подаль-шоï реалiзацй проектiв, знижуе витрати на обслуговування дебiторськоï за-боргованостi та частково або повшстю звiльняeться вщ ризику неплатоспро-можностi лiзингоодержувача. Вигода для банку - це отримання комiсiйноï винагороди вiд здiйснення факторинговоï операцй [7].
Зapубiжний досвщ покaзуe, що чaсто лiзинговi ком^ни звеpтaються до бaнкiв зa допомогою в оpгaнiзaцiï випуску облiгaцiй тa eвpобондiв. Ha^ pиклaд, в 2QQ7 p. в Росп нa бaзi спiвпpaцi pосiйського iнвестицiйного бaнку "КИТ Фи^нс" тa його дочipньоï лiзинговоï компaнiï мMaгiстpaль Фiнaнсм бу-лa pеaлiзовaнa пеpшa опеpaцiя iз сек,юpитизaцiï лiзинговиx зобов,язaнь. Це дозволило лiзингодaвцю отpимaти достaтнiй обсяг фiнaнсовиx pесуpсiв -l2,57 млpд pос. pублiв нa досить вигiдниx умовax (тд 7,875 % piчниx, тодi ж як в цей чaс сеpедня пpоцентнa стaвкa нa бaнкiвськi ^едити стaновилa l4 % piчниx). Oсновний змiст цieï сxеми полягaв в тому, що необxiдно було зiбpa-ти в eдиний пул зобов,язaння зa договоpaми лiзингу Росiйськоï зaлiзницi тa пеpепpодaти це спецiaлiзовaнiй шоземнш компaнiï - Red Arrow International Leasing PLC., яга виступилa емггентом облiгaцiй. Зapaз бaгaто pосiйськиx економю^в погоджуються з тим, що "Maгiстpaль Фiнaнс" не змоглa б сaмос-тiйно оpгaнiзувaти тaку склaдну опеpaцiю без пiдтpимки мaтеpинського ш-вестицшного бaнку [8]. В Укpaïнi поки що жоднa лiзинговa комташя не змог-лa пpовести сек,юpитизaцiю влaсниx зобов,язaнь, однaк досвiд Роси покaзуe, що дaний меxaнiзм виступae пеpспективною фоpмою спiвпpaцi лiзинговиx комтанш з бaнкaми в пpоцесi зaлученнi дешевиx фiнaнсовиx pесуpсiв.
Чеpез кpизовi явищa нa фiнaнсовиx pинкax тa в економiцi, нестaбiль-нiсть пол^ично1" ситуaцiï, пaдiння плaтоспpоможностi пiдпpиeмств, ^изупи-нення iнвестицiйниx пpоектiв, нaйближчими pокaми можнa очiкувaти знaчне скоpочення обсяпв лiзингового кpедитувaння тa пpизупинення зpостaння ль зингового pинку, що спостеpiгaлося впpодовж остaннix pокiв. Mожнa с^ог-нозувaти, що в пеpспективi вiдбувaтиметься й скоpочення кiлькостi незaлеж-ниx лiзинговиx компaнiй нa укpaïнському pинку лiзингу, у зв'язку з ^rip-шенням доступу до кpедитниx pесуpсiв (що e основним джеpелом фiнaнсу-вaння лiзинговиx опеpaцiй) [9]. Водночaс буде збiльшувaтися чaсткa дочipнix лiзинговиx компaнiй нa лiзинговому pинку зa paxунок пеpеxоду до нж вiд бaнкiв сегментa aвтокpедитувaння й збшьшення сеpед ïx клieнтiв фiзичниx осiб. Oкpiм того, сaмi лiзинговi компaнiï будуть дедaлi бiльше зaцiкaвленi у викоpистaннi послуг iнвестицiйного бaнкiнгу, якi можнa отpимaти не лише вщ мaтеpинського бaнку - обл^щ", сек,юpитизaцiя aктивiв, кpедитнi ноти.
Зaгaлом можнa зpобити висновок, що бaнки вiдiгpaють нaдзвичaйно вaгому pоль у стaновленнi тa pозвитку лiзинговиx вщносин в Укpaïнi. Пpоте, сьогоднi iснуe низкa пpоблем, що не дaють змоги вiтчизняним бaнкiвським устaновaм arcira^ стимулювaти pинок лiзингу. Oсновною з нж e вiдсутнiсть у бaнкiв довготеpмiновиx фiнaнсовиx pесуpсiв. Oбсяги тa стpуктуpa влaсного кaпiтaлу, зобов,язaнь тa aктивiв бaнкiв свiдчaть, що вони e зaмaлими поpiвня-но з потpебaми економiки кpaïни i, зокpемa pинку лiзингу. Ще однieю ^об-лемою e недосконaлiсть зaконодaвствa, супеpечливiсть зaконодaвчиx aктiв, що pегулюють pинок лiзингу, вiдсутнiсть подaтковиx пiльг для бaнкiв-лiзин-годaвцiв. Тaкож неспpиятливо впливaють нa pинок лiзингу вiдсутнiсть деp-жaвноï пpогpaми pозвитку лiзингу тa квaлiфiковaного менеджменту в гaлузi лiзингу, a тaкож низькa обiзнaнiсть з пш^нь лiзингу.
Bиcнoвки. Вpaxовуючи зaзнaчене вище, можнa зpобити тaкi висновки.
Потужшсть банювського сектора, динамiка його розвитку, обсяги, вартють та термiни банкiвського кредитування е надзвичайно вагомими у становленнi та розвитку лiзингових вiдносин в Укршт.
Вiтчизнянi банкiвськi установи надають перевагу опосередкованiй формi участi у лiзингових вiдносинах, виступаючи в ролi засновника, кредитора, а також фшансового агента лiзинговоï компанiï.
Засновниками найпотужшших лiзингових компанiй е банювсью установи. Ця форма участ банкiв в лiзинговому бiзнесi виршуе одну з найна-гальнiших проблем, з якими стикаються лiзинговi компани в процес своеï дь яльност - пошук джерел фiнансування для реашзацп власних проектiв, зав-дяки чому останш отримують значну конкурентну перевагу, встановлюючи нижчий рiвень вартост лiзингових послуг та пришвидшуючи процес реашза-цiï лiзингових проектiв.
Сьогодш дiяльнiсть бiльшостi незалежних лiзингових компанш пара-лiзована через призупинення банками операцш кредитування, яке було ос-новним джерелом фшансування лiзинговоï дiяльностi в Украïнi.
Перспективними напрямами сшвпращ банкiв та лiзингових компанiй е сек'юритизащя лiзингових зобов'язань та випуск обл^ацш, що дасть змогу зменшити залежнiсть вiтчизняного ринку лiзингу вщ банкiвського кредитування.
У зв'язку з кризовими явищами в економщ, можна спрогнозувати ско-рочення кшькоси незалежних лiзингових компанiй, купiвлi ïx банками та збiльшення частки банювських дочiрнix лiзинговиx компанiй на лiзинговому ринку Украши.
Л1тература
1. Крупка Н.1. Фшансово-кредитний мехашзм шновацшного розвитку економши Украши. - Льв1в : Вид. центр Льв1вського НУ 1м. 1вана Франка, 2001. - 608 с.
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.aub.com.ua - Офщшний сайт Асощ-аци украшських банюв.
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.leasing.org.ua - Офщшний сайт Асо-щацл "Украшське об'еднання л1зингодавщв".
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dfp.gov.ua - Офщшний сайт Державно!' комюи з регулювання ринюв фшансових послуг Украши.
5. Закон Украши "Про банки та банювську д1яльшсть. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
6. Безклубна Н.Л. Роль банюв у сфер1 лiзингу та причини його стримування в Укршш // Економша та держава. - 2007. - № 1. - С. 36-37.
7. Семен Н. Оргашзацшно-економ1чш аспекти д1яльносп банкiвськиx установ на ринку л1зингових послуг // Региональна економша. - 2006. - № 4. - С. 165-172.
8. Логвинова Н. Банк и лизинговая компания - брак по расчету // Банковское обозрение. - 2007. - № 3. - С. 100-105.
9. Румянцева С. Розвиток фшансового л1зингу в Укршш // Цшш папери в Укршш. -2009. - № 13 (555). - С. 20-21. _
