CC BY
35
Н.В. Шем'якта, А.А. Пономаренко
Л1ЗИНГ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО МЕХАН1ЗМУ ОНОВЛЕННЯ ТЕХН1ЧНО1 БАЗИ ВИРОБНИЦТВА
Прискорення науково -техшчного
прогресу, що е об'ективною рисою сучасного етапу економiчного розвитку, обумовлюе необхiднiсть створення й штенсивного використання нових видiв
високопродуктивного устаткування i технологiй. Вартiсть ново! техшки неухильно зростае, що утруднюе своечасне оновлення техшчно! бази виробництва. Висок темпи морального старiння основних засобiв, якi передбачають необхiднiсть !х перюдично! замiни, загострення ринково! конкуренци, примушують пiдприемства бiльш iнтенсивно використовувати наявш засоби виробництва, удаючись до все нових досконалих форм i механiзмiв !х оновлення, використання й обслуговування.
В умовах жорстко! конкуренци на внутршшх i зовнiшнiх ринках усе бшьш актуальним стае необхiднiсть полiпшення не тшьки технiчних характеристик
устаткування нового поколшня, але i фiнансових умов, на основi яких воно пропонуеться споживачам. Значною мiрою вирiшення цих завдань може бути забезпечене шляхом розвитку лiзингу, який е вщносно новим, але дуже перспектив ним напрямом господарсько-економiчноl
дiяльностi.
Перетворення у сферi виробництва i обiгу, змiни економiчних умов господарювання обумовлюють потребу впровадження нових, не традицшних для нашо! економiки методiв оновлення виробничо! бази. На фонi постшного браку iнвестицiйних ресурсiв, широкого використання морально застаршого i зношеного устаткування, спаду виробництва, а також конкуренци, що постiйно зростае, необхщнють розвитку лiзингу е досить великою.
Питанню використання лiзингу як iнструменту тдвищення ефективностi господарювання присвяченi науковi пращ таких втизняних учених-економистiв, як В.
Гайдука, В. Хобти, С. Боренця, В. Гончарова, В. Козика та шших. Питання розвитку i регулювання лiзингу в Укра!ш знайшли вщ-ображення в публiкацiях В. Беседша, Г. Ку-налово!, М. Гольцберга, О. Кухленка, Л. Mi-щенка та шших, у яких також обгрунтована необхщшсть сприяння розвитку лiзингу [16].
Сьогоднi iснуе потреба в аналiзi й оцiнцi впливу лiзингових операцiй на форму -вання iнвестицiйного механiзму, пiдвищення конкурентоспроможностi нацюнальних про-мислових пiдприемств.
Метою статп е визначення особливос-тей в^чизняно! практики використання ль зингових операцш, порiвняння !х з iншими альтернативними джерелами фiнансування, а також дослщження органiзацiно-економiчно-го механiзму розвитку лiзингових вiдносин.
У кра!нах iз розвиненою ринковою економiкою частка лiзингу в швестищях до основних фондiв складае до 30%, а у рядi кра!н iз високими показниками зростання вона досягае 10-15% (в Укра!ш сшввщно-шення рiчного обсягу лiзингових угод та ВВП майже в 20 разiв менше, нiж у кра!нах, якi демонструють швидкi темпи зростання). У кра!нах Схщно! Свропи, якi демонструють високi темпи зростання (Естошя, Чеська Республiка, Угорщина, Польща), сшввщно-шення рiчного обсягу лiзингу i ВВП складае 2-5% (в Укра!ш - усього 0,63%).
Фшансовий лiзинг у його сучасному визначенш бере свiй початок у США. До се-редини 60-х роюв ХХ ст. лiзинговi операци в цш кра!ш складали 1 млрд. дол., а до закш-чення 80-х перевищили 110 млрд. дол., тобто збшьшилися за чверть столотя бiльш нiж у сто разiв. Передумовами такого стрiмкого зростання послужили декшька чинникiв. Науково -техшчна революцiя 50-х рокiв поставила перед тдприемствами потребу в онов-леннi основних засобiв. А мехашзм фшан-сового лiзингу дозволяв це робити на випдшших умовах, шж купiвля устаткування
© Шем'як1на Наталя Володимир1вна - кандидат економ1чних наук; Пономаренко Алла Анатоллвна.
1нститут економ1ки промисловосп НАН Укра!ни, Донецьк.
ISSN 1562-109X
через банювську позику [7]. Одночасно розвивався ринок фшансових послуг, який пропонував новi форми кредитування, низькi процентш ставки, через що партнери по лiзингових операцiях одержували певнi переваги, що в поеднанш зi сприятливим податковим режимом, який супроводжував лiзинговi операци, зробило лiзинг привабливим iнструментом. Лiзинг став видом економiчноl дiяльностi, що дуже швидко набрав розповсюдження в захiдних крашах. За останш 20 рокiв щорiчний обсяг лiзингових операцiй у свiтi вирю у 10 разiв i в 2000 р. склав близько 540 млрд. дол., при цьому на США i Канаду припадае 41%, на Азда - 28, на Свропу - 19% [8].
Лiзинговi фiрми рiдко е незалежними, тобто такими, яю не мають майнових зв'язкiв з iншими компанiями. Наприклад, у Захiднiй Gвропi лiзингодавцями виступають переважно спецiалiзованi лiзинговi компани, яю в 75-80% випадках контролюються банками або е !х дочiрнiми фiрмами. Така тенденцiя притаманна бiльшостi розвинених лiзингових ринкiв, крiм того, вони можуть бути фшями або дочiрнiми структурами промислових чи торгових фiрм, страхових компанiй. Вх1д банкiв у цю сферу економiчноl дiяльностi пов'язан iз тим, що лiзинг е кашталомютким видом бiзнесу, а банки е основними утримувачами грошових ресурсiв; по-друге, лiзинговi послуги за своею економiчною природою тiсно пов'язанi з банювським кредитуванням i е, до певно! мiри, своерiдною альтернативою останньому. Конкуренщя на фiнансовому ринку змушуе банки до активного розширення лiзингових операцiй i в результатi банки зайняли провiднi позици щодо !х здiйснення. При цьому банки контролюють також незалежнi лiзинговi фiрми шляхом надання !м кредитiв. Кредитуючи лiзинговi компани, банки побiчно фiнансують лiзингоодержувачiв у формi товарного кредиту.
До друго! категорп фiрм, що здшснюють лiзинговi операци, вiдносяться промисловi й бущвельш фiрми, якi використовують для здавання в оренду власну продукщю.
До третьо1 категорп можна вщнести рiзнi посередницькi й торговi фiрми, якi здiйснюють операци на основi лiзингу.
У даний час поняття '"тзинг" у зарубiжнiй i украшськш практицi трактуеться досить широко. На це впливають особливосп економiчних систем рiзних кра1н, вiдмiнностi законодавчо1 бази, податково1 системи, систем звiтностi й облшу. Складнiсть вiдносин, що мае мюце у лiзингу, обумовлюе юнування декiлькох точок зору на його економiчний змiст i природу [9]. У бшьшосп випадкiв пiд лiзингом розумiють довгострокову оренду або договiр оренди основних засобiв (машин, устаткування), якi придбанi орендодавцем для орендаря з метою !х виробничого використання при збереженнi права власностi на них за орендодавцем на весь термш договору. Тобто лiзинг е особливою формою довгостроково1 оренди, коли одержувачi використовують основнi фонди, а лiзинговi компани залишаються !х власником, у цьому й полягае базовий принцип лiзингу. Лiзинг обладнання, як ми знаемо його сьогодш, е головним чином продуктом рiзних податкових i бухгалтерських правил, i практичних дiй, якi розвивалися впродовж багатьох роюв. Лiзинг устаткування е засобом придбання i використання активу без вкладення значного капiталу в його покупку [10]. Вщносини лiзингу в Укра1ш регулюються Законом Укра1ни "Про фшансовий лiзинг", який набрав чинност 16 сiчня 2004 р. i в якому регламентуються види, форми, об'екти та суб'екти лiзингу. Новий змют закону бiльшою мiрою вщповщае сучасним умовам господарських вiдносин [11].
Законодавством також визначаються норми амортизацшних вiдрахувань, якi пов'язанi зi складанням лiзингового контракту.
Позитивний результат лiзинговоl дiяль-ностi для економши кра1ни виявляеться в багатьох напрямах. Насамперед - це ефект нарощування виробничих потужностей. Придбання машин i устаткування в лiзинг здiйснюеться в межах сукупного швестицшного попиту, який, у свою чергу, визначаеться загальною господарською ситуащею. Проте за шших рiвних умов вiн створюе додатковi стимули для нагромадження фшансових ресурсiв,
прискорюе процес трансформаци капiталу з позикового у функцюнуючий.
Пiд фiнансовим лiзингом розумiеться договiр, за яким лiзингоодержувач на свое замовлення одержуе у платне користування вiд лiзингодавця об'ект лiзингу на термiн, не менший термiну амортизаци 75% вартостi цього об'екта, визначено1 в день укладення договору. Цими межами позначаеться i сума вiдшкодування вартостi лiзингових платежв за перiод ди договору фшансового лiзингу. Таким чином, на лiзингодавця покладаеться ризик морального старiння устаткування, особливо, якщо договор лiзингу складаеться не на повний строк його амортизаци. 1снуе певна вiдмiннiсть, яка полягае у тому, що в законодавствi Укра1ни для фiнансового лiзингу встановлена межа - не менше термiну, за який амортизуеться 75% вартост об'екта лiзингу, а в мiжнароднiй практицi лiзингоодержувач пiд час ди лiзинговоl угоди виплачуе лiзингодавцю весь розмiр амортизаци орендованого майна.
З ушх видiв лiзингу саме фшансовий лiзинг найбiльшою мiрою вщображае сутнiсть кредитних вiдносин. Фактично у разi фiнансового лiзингу мае мюце довгострокове кредитування покупки. Лiзингова угода характеризуеться при цьому тривалим термiном, який наближаеться до термшу окупностi предмета лiзингу й амортизаци виа або бшьшо1 частини його вартость У цiлому перевага лiзингу полягае в можливостi використовувати товар уже зараз, а сплачувати за нього через певний перюд. Даний вид економiчноl дiяльностi е вигiдним i для комерцiйних банкiв як новий вид прибутково1 операци, який дозволяе розширити коло клiентiв, понизити ризик втрат у зв'язку з неплатоспроможнютю, одержати додатковi доходи тощо.
Положення про те, що для досягнення максимальних результатiв дiяльностi пiдприемства важливим е не право власносп на засоби виробництва, а право !х використання у сво1й виробничiй дiяльностi, визначае основш переваги ще1 форми фшансування розвитку виробництва. Узяте в лiзинг майно не вiдбиваеться на баланс пiдприемства-користувача, тому що право власносп належить орендодавцю. Орендна
плата орендаря устаткування вiдноситься на витрати виробництва, що знижуе розмiр оподатковуваного податком прибутку.
Лiзинг - це шдприемницька дiяльнiсть, спрямована на швестування власних чи залучених кош^в, яка полягае в наданнi лiзингодавцем (юридичною особою або iндивiдуальним шдприемцем, якi
здiйснюють лiзингову дiяльнiсть) у користування на визначений строк лiзингоодержувачу (особi, котра одержуе майно за договором лiзингу) майна, котре е власшстю лiзингодавця або придбаваеться ним у власнiсть (iз доручення i за погодженням iз лiзингоодержувачем) у продавця (постачальника-виробника майна), за умови сплати лiзингоодержувачем перiодичних лiзингових платежiв. Тобто зпдно iз Законом лiзинг можна розглядати як зашб забезпечення капiталовкладень, альтернативну банкiвському кредиту форму фiнансування швестицшно1 дiяльностi промислових пiдприемств.
Об'ектом лiзингу може виступати рухоме й нерухоме майно, яке належить до складу основних фоцщв, а саме: устаткування, машини, технiка, транспортнi засоби тощо, стосовно яких немае обмежень щодо передачi !х у лiзинг.
Лiзинг виконуе одночасно таю три основш функци: фшансову, тому що пiдприемство-лiзингоодержувач мае
можливють використовувати необхiдне устаткування без одноразовое' мобшзаци для цього власних кош^в або кредитiв банку; виробничу, що полягае в оперативному виршенш виробничих завдань; функцiю одержання податкових i амортизацiйних пiльг.
Переваги лiзингу перед
довгостроковим кредитом банку для орендаря полягають в одержаны стовiдсоткового кредиту (у формi устаткування), що не потребуе робити вщразу сплату по цьому кредиту. Лiзинговi платежi е поточними i починаються шсля постачання устаткування лiзингодавцем; ризик щодо спрацювання устаткування лягае на лiзингову компанiю; укладаючи контракт iз лiзингодавцем лiзингоодержувач може заздалегiдь розрахувати одержання сво1х
^ибутюв i pозpобити пpийнятнy cxемy оплaти оpенди; з'являеться можливicть викоpиcтовyвaти y в^обничому пpоцеci бiльш нове тa доpоге ycтaткyвaння не мaючи зшчного влacного кaпiтaлy; можливicть викоpиcтовyвaти велию виpобничi потyжноcтi, нiж y випaдкy кyпiвлi ycтaткyвaння; y лiзингоодеpжyвaчa збшьшуегься лiквiднicть, що cпpияe пiдвищенню кypcy його aкцiй; можливicть одеpжaння пшьг з оподaткyвaня.
У Зaxiднiй €вpопi чеpез лiзинг y дaний чac здiйcнюeтьcя близько 28% iнвеcтицiй до в^обничж фондiв. Пpи цьому до 80% лiзингового бiзнеcy Зaxiдноï €вpопи пpипaдae нa Великобpитaнiю, Hiмеччинy, Ггатю i Фpaнцiю. Пеpеxiд нa pинковий pозвиток Угоpщини, Чеxiï, Словaччини й шшж кpaïн Сxiдноï Gвpопи, a тaкож кpaïн СНД вiдкpив новi можливоcтi для лiзингового бiзнеcy. 1з кpaïн СНД pоciйcький pинок лiзингy оcтaннiми pокaми пpедcтaвляe сегмент фiнaнcового pинкy, який динaмiчно pозвивaeгьcя. ^отягом оcтaннix чотиpьоx pокiв cеpеднiй ^^ют cклaдaв 40-50%. Якщо в 2001 p. чacткa лiзингy в iнвеcтицiяx в основний кaпiтaл cтaновилa 3%, a чacткa y ВВП - 0,5%, то в 2004 p. чacткa лiзингy в iнвеcтицiяx в основш зacоби cклaлa вже б%, a y ВВП - 0,9%. В осганш декiлькa pокiв лiзинг cтaв ефективним pинковим фiнaнcовим iнcтpyментом [12].
Ринок лiзинговиx послуг y США пеpе-веpшye кpaïни Зaxiдноï Gвpопи, a тим бiльше Сxiдноï Gвpопи i СНД як зa мacштaбaми, тaк i зa piвнем pозвиткy. Шиpоке викоpиcтaння лiзингy в США тa в pозвинениx ^arnax 3a-xiдноï Gвpопи пояснюеться с^ия^^вшими економiчними yмовaми, оcкiльки в цж кpaïнax (починaючи з 50-x pокiв - y США i з 60-x - y Зaxiднiй €вpопi) здiйcнюeгьcя знaчнa пiдтpимкa пiдпpиeмницького бiзнеcy, який pозвивaeгьcя, y тому чист, зa paxyнок iнвеcтицiй чеpез лiзинговий меxaнiзм. Сьо-годнi пpи викоpиcтaннi лiзингy в зaxiднiй пpaктицi не обов'язкове нaдaння оcобливиx подaтковиx пшьг, цшком досить тиx пеpевaг, як пpодиктовaнi caмим меxaнiзмом. Тaк, можливють вiднеcення нa cобiвapтicть пpодyкцiï лiзинговиx плaтежiв мae пеpевaгy пеpед шшими фоpмaми виpобничиx
iнвеcтицiй. Лiзинг почaв pозвивaтиcя швидкими темпaми мaйже в ycix кaпiтaлicтичниx кpaïнax, коли бyлa введенa пpиcкоpенa aмоpтизaцiя. Пpи цш aмоpтизaцiï пiдпpиeмcтвa повеpтaють основну чacтинy кaпiтaловклaдень y пеpшi pоки екcплyaтaцiï облaднaння. У 1966 p. y ^arnax 3axiдноï Gвpопи бyлa вcтaновленa тaк звaнa '^шьта" aмоpтизaцiя, тобто можливють aмоpтизyвaти до 100% вapтоcтi зa пеpший piк викоpиcтaння облaднaння [13]. Оcкiльки cтpоки лiзинговиx угод пею чи iншою мipою пов'язaнi зi cтpокaми aмоpтизaцiï, то caме cкоpочення aмоpтизaцiйниx теpмiнiв може стати пеpедyмовою зpоcтaння лiзинговиx опеpaцiй. О^м огpимaння подaтковиx пiльг пpи здшсненш цього виду гоcподapчоï дiяльноcтi, pозвиток лiзингy, як cвiдчить доcвiд виcокоpозвинениx кpaïн, буде зaлежaти тaкож вщ деpжaвноï aмоpтизaцiйноï полiтики й визнaчениx y зaконодaвcтвi обrpyнтовaниx aмоpтизaцiйниx тa подaтковиx пiльг.
Сьогоднi в мiжнapоднiй пpaктицi лiзинговa дiяльнicть являе cфеpy пpибyткового пpомиcлового i бaнкiвcького бiзнеcy. Це один з ефективниx cyчacниx фiнaнcовиx iнcтpyментiв pозшиpення iнвеcтицiйноï дiяльноcтi. В Укpaïнi поки що лiзинг викоpиcтовyeгьcя в незнaчниx мacштaбax. Чacткa лiзингового фiнaнcyвaння в зaгaльномy обcязi кaпiтaльниx iнвеcтицiй в Укpaïнi y 2006 p. cтaновилa 2,8%, y 2007 p. цей потазник доpiвнювaв 8,5%, a в 2008 p. знизився до 3,8% [14]. Втизняш комеpцiйнi бaнки, по cyтi, не беpyть yчacтi в лiзинговомy кpедитyвaннi.
Вyзькоcпецiaлiзовaнi лiзинговi компaнiï, якi ^оводять лiзинговi опеpaцiï з одним видом товapy aбо з товapaми одше1' гpyпи cтaндapтниx видiв, як пpaвило, caмi здiйcнюють теxнiчне обcлyговyвaння ycтaткyвaння i пiдтpимyють його в ноpмaльномy екcплyaтaцiйномy cтaнi.
В yмовax pозвиненоï pинковоï економiки y пpоцеc лiзинговоï дiяльноcтi зaлyченi знaчнi фiнaнcовi pеcypcи, тому комеpцiйнi бaнки не можуть зaлишaти лiзинг позa cфеpою свое1' дiяльноcтi [15]. Розвиток лiзинговоï дiяльноcтi в Укpaïнi потpебye мобiлiзaцiï зтачнж обcягiв гpошового
банювського кашталу для фiнансування лiзингових операцш, купiвлi устаткування з метою його подальшого використання. У свою чергу, створення конкурентного середовища на фшансовому ринку буде спонукати банки до активного розширення лiзингового кредиту. Також значну перспективу мае використання втизняними шдприемствами лiзингу у сферi мiжнародноï торгiвлi, що дозволить фiнансувати кушвлю Украïною сучасноï технiки та буде сприяти розвитку iнтеграцiйних процесiв. За допомогою мiжнародних лiзингових компанiй окремi пiдприемства матимуть нагоду придбати в користування необхiдне устаткування iз зарубiжних ринкiв.
Ефективнiсть iнвестицiйних процесiв залежить вiд можливостi використання змiшаних варiантiв фiнансування, що обумовлюеться наявнiстю збалансованоï фiнансово-кредитноï системи з включенням у не1' лiзингу як однiеï зi складових. Лiзинг дае можливiсть заощадити грошi на початкових стадiях реалiзацiï iнвестицiйних проектiв iз подальшим розмщенням капiталу для вiдтворення, дае змогу орендаревi здiйснювати виробничий процес через тимчасове використання, а не придбання обладнання, яке мае високий ризик морального старшня, таким чином забезпечуючи доступ до передово1' технiки та технологш; крiм того, до переваг лiзингових схем належить можливiсть здшснення гнучкого графiка лiзингових платежiв.
Сьогодш знос основних фондiв на шдприемствах Украши складае близько 60% (за офщшними даними: гiрничодобувна промисловiсть - 45,9%, переробна- 55,3, енергетика - 57,9, будiвництво - 55,8%), а за окремими даними наближаеться до критичного рiвня i складае до 87%. Унаслщок тако1' ситуаци стае неможливим подальше нарощування економiчних i соцiальних показникiв розвитку краши, падiння конкурентоспроможностi
вiтчизняноï продукцiï, шдвищення технологiчних i екологiчних ризикiв, збшьшення енергоемностi й
матерiаломiсткостi виробництва. Стан оновлення основних фоцщв в Украш е незадовiльним, що в свою чергу обумовлюе
розвиток лiзингового ринку. На даний момент обсяг основних фондiв, яю вибувають iз використання внаслщок ix морального i фiзичного зносу значно перевищують обсяги нових основних фондiв, якi вводяться в експлуатащю. Для оновлення iснуючиx основних засобiв економiка Украïни за даними Мiжнародноï фiнансовоï корпораци потребуе швестицш у розмiрi 106 млрд. дол. США. За експертними ощнками, вщ 36,8 до 48 млрд. дол. мае бути направлене в рiзнi галузi промисловостi (19,4 млрд. дол. - у переробну, 10,5 - в енергетичну i 5,5 млрд. дол. - у добувну галуз^. Критичний обсяг iнвестицiй (фiзичний знос устаткування 90%) ощнюеться на рiвнi 16 млрд. дол. [16]. Ураховуючи те, що Украш необхщш не тшьки вiдремонтованi, але й новi основнi фонди, якi дозволять забезпечити користувачiв новою теxнiкою, теxнологiями i сучасним
високопродуктивним устаткуванням,
необxiдне створення диверсифiкованоï системи фшансування, зокрема розвиток лiзингового мехашзму, який у сучасних умовах буде доповнювати банювське кредитування, а також створення умов для його затребуваностi втизняними пiдприемствами.
Потенцiйний попит на послуги лiзингу в Украïнi складае, за ощнками фаxiвцiв Всесвiтнього банку вщ 12 до 50 млрд. дол. США. Разом iз тим, за даними Держфшпослуг, незважаючи на те, що на ринку фшансового лiзингу спостершалися деякi позитивнi тенденци, таю як зростання юлькост укладених договорiв фiнансового лiзингу у 2008 р. на 5,3%, ïx загальна вартють зменшилася на 40,9% - iз 16,88 до 9,98 млрд. грн. Це пов'язано з погiршенням доступу до кредитних ресуршв, зростанням ставок по банювських кредитах порiвняно з аналопчним перiодом попереднього року, а також кризовими явищами в економщь Загальна вартiсть дiючиx договорiв фшансового лiзингу станом на кiнець 2008 р. становила 28,5 млрд. грн., що на 41,1% бшьше за показник юнця 2007 р. (20,2 млрд. грн.) [17]. Але, незважаючи на позитивш тенденци, темпи зростання лiзингового ринку в Украш не вщповщають потребам
промисловост й економши в цiлому. Потреба в лiзингу для оновлення основних засобiв пiдприeмств Украши значно перевищуе реальний обсяг ринку лiзингу, а сшввщношення рiчного обсягу лiзингових угод та ВВП в Укра1ш майже в 20 разiв менше, шж у крашах, що демонструють швидю темпи зростання [18]. Крiм того, середнш термiн дп договорiв бшьшост лiзингових компанiй (63,2%) складае вщ двох до п'яти рокiв, що свщчить про те, що використання лiзингових операцiй при замiнi основних фоцщв пiдприемств залишаеться короткостроковим шструментом.
Ринок лiзингових послуг в Укра1ш сьогоднi демонструе тенденцiю залежностi вщ iмпорту. Бiльше 80% лiзингових операцш здiйснюеться за договорами мiжнародного лiзингу, нерезиденти мають прийнятнi умови для здшснення свое! дiяльностi (наприклад, за такими показниками, як термш лiзингу i розмiр передплати). Така ситуащя сприяе вiдпливу капiталу з кра!ни, що в свою чергу скорочуе надходження до бюджету, оскiльки лiзинговий платiж зменшуе розмiр прибутку оподаткування.
У св^овш практицi лiзинг е шструментом переважно для малого i середнього бiзнесу. Цю нiшу лiзинг займае, перш за все, через свою низьку ризикову природу. Предмет лiзингу, що залишаеться у власносп лiзингодавця до заюнчення термiну операцп, е для нього гаранлею (часто единою i достатньою) успiшного здiйснення операцп. Оскiльки в бшьшосп кра!н лiзинг не користуеться податковими пiльгами, низький рiвень ризиюв стае основною перевагою цього шструменту. Система лiзингу в крашах iз розвиненою ринковою економiкою дае змогу малим пiдприемствам модернiзувати обладнання й техшку, пожвавлюе iнвестицiйну активнiсть [19]. Лiзинг забезпечуе для цього сектору повноцшне кредитування, що не передбачае негайних платежiв. Договiр лiзингу шдписуетъся на повну вартiсть, а лiзинговi платежi е поточними i, як правило, починаються шсля постачання майна або з вщстрочкою. Контракт лiзингу отримати значно легше, анiж позику. Лiзинговi операцп дають змогу залучити значнi кошти
банкiв, страхових, акщонерних товариств тощо. Ця форма дае змогу отримати в оренду, та ще й на випдшших умовах, нiж просто за угодою кушвльпродажу, необхiдне обладнання навт тим малим пiдприемствам, як не мають достатньо обiгових кош^в для його придбання. Отримана в лiзинг технiка стае заставою i гарантiею повернення коштiв лiзингодавцевi.
Лiзинг у даний час е економiчно доцiльним засобом технiчного
переоснащення промислових пiдприемств, оскiльки мае ряд значних переваг перед прямим кредитуванням i закупiвлею необхiдного устаткування за рахунок власних коштiв пiдприемств, серед яких можливють використання мехашзму прискорено! амортизаци, що дозволяе досягти економи по податку на майно оргашзацш, вщбуваеться вивiльнення оборотних коштiв пiдприемства, як можуть бути спрямованi на фшансування iнших його витрат. Крiм того, для лiзiнгоодержувача спрощуеться процедура поставки, пуско-наладки,
введення в експлуатацiю та обслуговування предмета лiзингу, оскiльки даш обставини часто бере на себе лiзiнгодавець у рамках лiзингового договору.
У цшях здешевлення щодо кредиту лiзiнгодавцi мають можливiсть
використовувати додаткове забезпечення, участь у власному капiталi й iншi мехашзми.
Порядок здiйснення лiзингових платежiв е одшею з переваг лiзингу. У зв'язку з тим, що розмiри i термiни виплат визначаються на договiрнiй основi, то в угодi можуть бути оптимально врахованi штереси всiх сторiн, тобто цей порядок гнучюший, нiж за кредитною угодою. Лiзингодавець i лiзингоодержувач мають змогу домовитися про вщстрочку першого платежу; про еволюцшне зростання лiзингових виплат; про авансовий пла^ж; про схему виплат iз зниженням !х обсягу до кшця термiна лiзингу; про будь-яю iншi схеми платеж1в. Форма лiзингових виплат може бути диверсифшована i здiйснюватися з виторгу вщ продаж1в зроблено1 на взятому в лiзинг устаткуваннi продукцil в грошовш або товарнiй формi.
Лiзинг шдвищуе лiквiднiсть шдприем-ства i здатшсть сплатити майбутнi борги. Крiм того, при лiзингу лiзингоодержувач може розраховувати на додатковi послуги сервюного й iнформацiйного характеру з боку лiзингодавця.
Лiзинг сприяе скороченню циклу виробництва ново1' теxнiки i створюе сприятливi умови для пiдтримки платоспроможного попиту на цю теxнiку. Це дозволяе прискорити науково-теxнiчний прогрес на шдприемствах машинобудування, змiцнити конкурентоспроможнiсть ушх задiяниx через лiзинговi операци учасниюв.
Незважаючи на переваги лiзингового мехашзму, iснуе ряд чинникiв, що стримують розвиток лiзингу в Украïнi, наприклад утрудненiсть залучення довгострокових i дешевих позикових кредитiв. Бiльшiсть лiзинговиx компанiй вимушена брати кредити на коротю термiни пiд високi вщсотки, що призводить до здорожчання лiзинговоï операци та зниження конкурентоспроможностi лiзинговиx
компанiй. Своерiдними негативними моментами лiзинговиx операцiй е велика, порiвняно з традицшною угодою купiвлi устаткування, кшьюсть учасникiв лiзинговоï угоди, що може призвести до подорожчання для лiзингоодержувача придбано1' у лiзинг теxнiки; досить складною е оргашзащя та пiдготовка до укладання лiзинговоï угоди; адмiнiстративнi витрати на складання цiеï угоди; бшьш висока цiна лiзинговоï угоди порiвняно iз кредитною, бо у вартють лiзингу закладаються амортизацiйнi вiдраxування.
Використання альтернативних джерел фшансування свое1' дiяльностi, таких як випуск векселiв, комерцiйниx кредитiв, емiсiя облшацш е доступними тiльки великим лiзинговим компанiям, оскiльки застосування даного виду фшансування потребуе бшьшо1" мобiлiзацiï ресурав i тимчасових витрат. Проте використання будь-яко1' альтернативи прямому
кредитуванню дозволяе диверсифшувати капiтал лiзинговоï компани i таким чином понизити ризик вщ використання одного основного джерела.
Багато фаxiвцiв видшяють декiлька основних стадiй розвитку лiзинговоï
iндустрiï. Для першо1' стади характерний фшансовий лiзинг, у кiнцi термiну якого покупець викуповуе устаткування, а умови договору залишаються незмiнними на весь термш його ди. Посилення конкуренци на ринку лiзинговиx послуг приводить звичайно до появи рiзноманiтниx форм лiзингу, що характеризуе наступну (другу) стадда розвитку, для яко1' xарактернi рiзноманiтнi схеми виплат лiзинговиx платежiв з урахуванням потоку наявних засобiв лiзiнгоодержувача. Третя стадiя -оперативний лiзинг, термiн якого набагато менше термiну ди устаткування, що здаеться в лiзинг. Переxiд до третього етапу припускае наявнiсть вторинного ринку устаткування, оскшьки в орендодавця виникае проблема реалiзацiï майна шсля закiнчення договору про оренду. Четверта стащя характеризуеться тим, що посилення конкуренци мiж суб'ектами лiзингового ринку приводить до появи нових вцщв послуг.
Оцiнити реальну ефективнiсть лiзингу можливо тiльки з усвiдомленням сутност та ди економiчного меxанiзму лiзинговиx операцiй. За сучасних умов господарювання головними вимогами щодо ефективностi лiзинговиx проектiв е швидка окупнiсть швестицшних ресурсiв.
Лiзинговi вiдносини формуються шд впливом чотирьох основних сфер: законодав-ство, оподаткування (пряме, непряме), бухгалтерський облiк i лiцензування, регулювання i контроль). Цi сфери встановлюють оперативну iнфраструктуру сектору лiзингу. Кожна з цих сфер мае рiзнi цш та причини встановлення сво1'х правил, оскiльки вони регулюють рiзнi питання.
Для динамiчного розвитку ринку лiзинговиx послуг з боку держави мае здшснюватися пiдтримка, яка виражалася б у внесеннi змiн i доповнень до чинного законодавства, що регулюе лiзинговi вщносини, а також у розглядi можливостi створення державного лiзингового фонду, орiентованого на лiзинг у промисловому секторi економiки, що дозволить значно прискорити процес техшчного
переозброення, а також сприятиме створенню нових промислових пiдприемств.
Розвиток лiзингового кредитування е вигiдним для украшських товаровиробникiв як зручне джерело фшансування, метод зменшення ступеня швестицшного ризику й iнструмент технiчного оновлення
виробництва. Лiзинг слiд розглядати як одну з перспективних форм виробничого швестування, здатну iстотно пожвавити процес технiчного оновлення виробництва в Украшь Використання лiзингу обумовлюе можливють замши або оновлення матерiально-технiчного забезпечення,
товаровиробникам вiдкриваеться доступ до сучасно1 передово1 технiки i технологiй, у тому числ^ особливо дорогих i зi швидким моральним старiнням.
Л^ература
1. Хобта В.М., Гайдук В.А. Проблемы и перспективы развития лизинга в Украине / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. -Донецк, 2000. - 119 с.
2. Куналова Г.1., Гринчук Ю.С. Лiзинг в Украшк статистико-економiчний аналiз, прогноз, шляхи подальшого розвитку. - Бша Церква: ВАТ "Бшоцерювська друкарня", 2007. - 237 с.
3. Боренець С.Я. Мiжнароднi фшанси. - К.: Знання-Прес, 2002. - 311 с.
4. Козик В.В. Мiжнароднi економiчнi вiдносини. - К.: Знання-Прес, 2003. - 381 с.
5. Гончаров В.В. Специфика управления важнейшими ресурсами. - К.: Л1БРА, 1998. - 358 с.
6. Кухленко О., Смiрнова О. Стратепя швестицшно! дiяльностi в Укра1ш // Економiка Украши. - 2002. - № 11. - С. 2226.
7. Газман В.Д. Лизинг: теория, практика, комментарии. - М.: Фонд "Правовая культура", 2006. - С. 207.
8. Международная практика лизинговой деятельности [Электронный ресурс]:
http:www.raexpert.ru/. ../1еа8^/. ../part2/.
9. Онищук Я.В. Розвиток лiзингу в Укра1ш // Фшанси Украши. - 2005. - № 7. -С. 106-113.
10. Применение оценки в лизинге оборудования [Электронный ресурс]:
http://www. cfin.ru/appraisal/other/
leasing.shtml.
11. Закон Украши "Про фшансовий л!зинг" ввд 16.12.1997 № 723/97-ВР [Електронний ресурс]: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi?nreg=723%2F97-%E2%F0.
12. Скрынник Е.Б. Развитие рынка лизинга в России // Деньги и кредит. - 2006. -№1. - С. 60-63.
13. Барабаш А., Барабаш Р. Особливос-т правового регулювання лiзингових вщно-син у сферi господарювання [Електронна бiб-лиотека юридично! лiтератури]: http://www. pravoznavec.com.ua/period/.../918.
14. Ринок фшансового лiзингу в Укра!ш // Цiннi папери Украши. - 2 кв^ня 2009 [Електронний ресурс]: http ://www. securities.org. ua/.../review.php?...555.
15. Miхалiна 1.Г. Актуальш проблеми розвитку лiзингу в Укра!ш // Статистика Украши. - 2005. - № 3. - С. 31-35.
16. Забелша О.1. Фшансовий лiзинг в Ук-ра!ш [Електронний ресурс]: http://www.s-journal.cdu.edu.ua/base/2008/v6/v6pp74-75.pdf.
17. Експрес-результати дослiдження ринку лiзингу Украши за 2008 рш [Електронний ресурс]: http://www.lease.org.ua/news/ 2009-02-25-322.
18. Лiзинг в Украшк дослiдження стану ринку лiзингу в Укра!ш (проект Miжнародноl Фшансово! корпораци "розвиток лiзингу в Укра1ш") / Вщп. ред. А. Гулая. - К.: Версо-04, 2005. - 95 с.
19. Дегтяр О.А. Розвиток лiзингових форм фшансування як напрям державно! шдтримки малого пiдприемництва // Економка та держава. - 2008. - № 3. - С. 8183.
