CC BY
53
Н.В. Шемякта, к.е.н, А.А. Пономаренко
ПЕРСПЕКТИВИ Л1ЗИНГОВОГО КРЕДИТУВАННЯ ТЕХНИЧНОГО ОНОВЛЕННЯ
ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ
Технолопчний прогрес сьогоднi е провщним чинником виробництва, за яким визначаються напрями перетворень у господарчiй c^TeMi будь-яко1 краши. Упровадження нових технологш неможливе без створення вiдповiдноï матeрiально-тeхнiчноï бази й забезпечення значними обся-гами iнвecтицiйних рecурciв. Для Украши пeрeхiд до модeлi iнновацiйного розвитку потребуе здшснення модeрнiзацiï традицiйних галузей i створення нових виробництв. Такий процес супро-воджуеться низкою вагомих невиршених проблем, серед яких одними з головних залишаються функцiонування промисловост в умовах неефективного вiдновлeння основного катталу й недо-статня швестицшна активнicть на макро- та мiкроeкономiчному рiвнях.
Тeхнологiя знаходиться в безпосередньому зв'язку з машинами, обладнанням, матeрiалами та iншими ресурсами, якi використовуються при наявному cпоcобi виробництва. Завдяки активнш чаcтинi основних фондiв виготовляеться продукщя та створюеться додаткова вартють, а вiд ïx cвоечаcноï замши залежить можливicть введення нових технологш, випуск якicноï продукцiï та спроможшсть конкурувати на внутрiшньому та зовшшньому ринках. Бiльша частина обладнання, яке сьогодш експлуатуеться, мае низький техшчний рiвeнь i не вiдповiдае ринковим вимогам. На сучасному етап суб'екти господарювання повиннi подолати критичне зростання зношeноcтi основних фондiв i здшснити оновлення значних обcягiв матeрiальноï частини виробництва. Без замши заcтарiлоï тexнiко-тexнологiчноï бази в реальному ceкторi здiйcнeння iнновацiйного розвитку економжи е неможливим. У цьому контекст можна визначити, що тexнiчнe оновлення основного катталу е важливим чинником, який впливае на процеси якюних перетворень в економщ, i залежить не тшьки вiд збшьшення обcягiв капiталовкладeнь, але й забезпечуеться вдосконаленням структури iнвecтицiйниx коштiв та оптимiзацiею напрямiв ïx використання. Виршення таких за-вдань можливе при застосуванш лiзингу як cкладовоï фшансового забезпечення потреб в швести-цшних ресурсах, який е формою кредитування iнвecтицiй у реальний сектор економжи i здатний пожвавити процеси техшко-технолопчного оновлення вiтчизняного виробництва.
Метою статт е доcлiджeння проблем поширення дiевоcтi лiзингу як джерела кредитування реального сектору економжи в контeкcтi шновацшного розвитку Украïни, активiзацiï учаcтi бан-кiв у забeзпeчeннi просування лiзингу на ринку фiнанcовиx послуг.
У наукових працях виcвiтлюетьcя широке коло теоретичних, практичних та мeтодологiчниx питань лiзинговоï дiяльноcтi. Рiзнi аспекти лiзингу знайшли вiдображeння у працях таких заруб> жних авторiв: E. Altman, S. Amembal, J. Ang, V. Beattie, A. Berger, E. Imhoff, A. Goodacre, J. Graham, M. Lemmon, S. Tomson, J. Thomas, P. Peterson, J. Schallheim, R. Stapleton та шших. Серед шших питань вплив банювського сектору на розвиток лiзингового ринку дослщжено в наукових роботах в^чизняних вчених: О. Василика, Н. Внуково^ О. Вовчака, Л. Кльоби, Я. Онищука, М. Савлука, В. Шелудько та багатьох iншиx. Як пщтверджують вiтчизнянi вчeнi, проблема учаcтi банюв у лiзингу не нова, але ще недостатньо розроблена. Потребують подальших доcлiджeнь про-блеми забезпечення швестицшними ресурсами реального сектору через використання лiзингу, функцiонування банкiв на лiзинговому ринку й адаптування досягнень сучасно].' eкономiчноï науки у cфeрi розвитку лiзинговиx вiдноcин до потреб економжи Украïни.
Становлення iнновацiйноï економжи неможливе без створення, освоення та випуску новоï конкурeнтоcпроможноï продукцiï на оcновi досягнень науково-тexнiчного прогресу, упровадження шновацш у вci сфери дiяльноcтi. Тexнiчний розвиток i оновлення виробничого потенщалу ви-значаеться системою взаемозв'язюв мiж державою, науково-тexнiчною сферою i ринковим сере-довищем, що забезпечуе поcтiйнe вдосконалення й вщновлення тexнiко-тexнологiчноï cкладовоï виробництва i, як наслщок - мае позитивний вплив на темпи eкономiчного зростання. Як вщзна-чають науковцi, cвiтовий шновацшний розвиток показуе, що до поширення шостого технолопч-ного укладу фундаментальна наука, НДДКР, виробництво i споживання продукту функцiонували
вщокремлено. Але шостий технологiчний уклад неймовiрний без програмно1 штеграцп сполуче-них процесiв, i в цьому розумшш вш, безумовно, е найбiльш наукоемним [1]. Тому, серед iнших заходiв, економiка Украши потребуе модершзацп власно! техшчно1 бази, пiдвищення технiчного piBra в^чизняно1 продукцп вiдповiдно до ринкових вимог через залучення наукових знань у ви-робництво. Сучасний стан шновацшно1 дiяльностi в Укрш'ш характеризуеться pозipванiстю зв'язкiв мiж головними учасниками шновацшного процесу, iнфоpмацiйною обмеженiстю та вщ-сутнiстю мотивацiй. Дослiдження показують, якщо виpобничi потужностi пiдпpиемства викорис-товуються на 60-70%, а попит на його продукцш скорочуеться, то воно не защкавлене навiть у простому вщтворенш основних фондiв. Пщприемству достатньо пiдтpимувати у працездатному сташ 60-70% потужностей, що використовуються [2].
1нновацшний чинник поки що залишаеться другорядним в економiчному зpостаннi краши, незважаючи на взятий ще у 1994 р. курс на розвиток нащонально1 економжи за iнновацiйною мо-деллю, що визначено у "Стратеги штеграцп Укра1ни до Свропейського Союзу". Починаючи з 1991 р. в Укра1ш жодного бюджетного року не була виконана визначена ст. 34 Закону Украши «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть» норма забезпечення державою бюджетного фшансу-вання науково1 та науково-техшчно1 дiяльностi обсягом не менше 1,7% валового внутpiшнього продукту (ВВП) Украши. Типова щоpiчна цифра видатюв на науку ставила 0,3-0,5% ВВП, унасль док чого наука в нашому суспiльствi мала переважно соцюкультурну функцiю. Вiдомо, що еконо-мiчна функцiя науки починаеться з обсяпв фiнансування бiльших вiд 0,9% ВВП [3].
Створення ново1 моделi розвитку економжи неможливе без забезпечення необхщно1 динамь ки оновлення техшчно1 бази виробництва й упровадження нових технологш, про що свiдчить свь товий досвщ. Як вiдзначае В. Соловйов, сьогодш загальновизнаним е те, що саме шновацшний розвиток е економжоформуючим процесом, а iнновацiйна полiтика розглядаеться як ключовий фактор соцiально-економiчного розвитку держави [4]. В економщ, оpiентованiй на шновацп, пiд впливом наукових та технолопчних знань тpадицiйнi сфери матеpiального виробництва трансфо-рмуються та радикально змшюють свою технiко-технологiчну основу. У сучасних ринкових умо-вах упровадження у практику результат наукових винаходiв е базовим чинником формування потенцiалу конкуpентоспpоможностi. Для забезпечення необхщних перетворень у вiтчизнянiй го-сподарчш системi потpiбна модеpнiзацiя виробництва на основi штенсифжацп вiдтвоpювальних пpоцесiв. 1нвестицп у вiдновлення основного капiталу мають здшснюватися на принципах цшьо-вого використання, що потребуе створення нових механiзмiв фiнансування капiталовкладень. Та-ка ситуащя посилюе увагу до проблем активiзацil iнвестування iнновацiйноl дiяльностi через використання piзних джерел фшансових pесуpсiв, у тому числi шляхом поширення лiзингового кре-дитування, що сприятиме формуванню сучасного гнучкого мехашзму фiнансування iнновацiйно-iнвестицiйних пpоцесiв. За визначенням пpовiдних фахiвцiв та вчених, яю займаються дослiджен-ням проблематики економiчного розвитку, сьогоднi iснуе двi найбiльш важливi проблеми: фiнан-си та технологи, але разом вони розглядаються piдко [5]. Забезпеченiсть фшансовими ресурсами потреб господарчо1 системи Украши в техшчному пеpеоснащеннi доцiльно розглядати з позицп активiзацil банкiвськоl дiяльностi у сфеpi iнвестування, оскiльки сьогодш з уах iснуючих фiнан-сових iнституцiйних структур (фондовий ринок, кредитш союзи, iнвестицiйнi фонди тощо), через !х недостатнiй розвиток, банкiвському сектору належить пpовiдна роль у забезпеченш коштами економiки.
У складi джерел фшансових ресурав пiдпpиемств фiнансовий лiзинг належить до позикових коштiв. По сут^ фiнансовий лiзинг (finance lease) е формою кредиту [6]. Дослщження кредитних схем фiнансування господарсько1 дiяльностi, якi використовуються у вiтчизнянiй практищ, дозво-ляе говорити про те, що украшсью банки переважно застосовують проектне, торгове фшансуван-ня та фшансування оборотного капiталу, тобто обмежена кшьюсть банкiвських установ викорис-товуе кредитування основних засобiв як джерело отримання прибутку. Банкiвськi кредити остан-нiми роками займають усього 11-12% у фшансовому забезпеченнi потреб пщприемств i не вiдпо-вiдають тш pолi, яку банки мають ввдгравати в умовах ринково1 економiки [7]. Пщприемство при фоpмуваннi основного катталу - пpидбаннi основних засобiв та нематеpiальних активiв - потребуе довгострокових вкладень. Сьогоднi в Укра1ш банки формують сво1 пасиви переважно за раху-нок залучення короткострокових pесуpсiв, що ускладнюе !х подальше розмщення на бiльш дов-гий строк. Це, у свою чергу, стае перешкодою швестицшно1 ефективноси й лiзингового ринку,
який залежить вщ можливоcтi залучення катталу на середньо- та довгострокових умовах повер-нення. Банкiвcький сектор мае важливе значення для вcix учасниюв лiзинговиx вiдноcин, оcкiльки банкiвcькe кредитування е значним джерелом фшансування ïx дiяльноcтi. Позиковi кошти, у тому чи^ банкiвcькi кредити, у cтруктурi джерел фiнанcування лiзинговиx компанiй у 2010 р. зросли до 86,6%, у 2009 р. ïx частка становила 64,5% [8]. Як визнають вчеш, з одного боку, надання кре-дипв на довгостроковш оcновi для кожного окремого банку пов'язане з тдвищеним ризиком, який не зштавляеться з можливютю отримання прибутку на вкладеш кошти [9]. З шшого боку, спад виробництва, руйнування вщтворювального контуру пiдприемcтв обмежуе можливоcтi щодо ïx cамофiнанcування, формуе пiдвищeнi очжування до наявноcтi зовнiшнix (щодо тдприемств) iнвecтицiйниx рecурciв та обумовлюе, зокрема, потребу у значних обсягах банювських кредиив, якi у зв'язку з шертшстю реального сектору мають бути достатньо довгостроковими [10]. Трива-лшть та цiна крeдитiв, cтiйка динамжа та зростання обcягiв банкiвcького кредитування, стабшь-ний банкiвcький сектор визначають розвиток лiзинговоï iндуcтрiï не тшьки у вiтчизнянiй економ> цi.
Вимогою щодо вiтчизняноï банкiвcькоï практики за умов штеграцп Украïни у св^ове госпо-дарство стае активiзацiя дiяльноcтi в напрямi розвитку ринку банювських послуг. Пiдвищeння йо-го обсяпв та використання нeтрадицiйниx джерел у банювському фiнанcуваннi е загальною тен-дeнцiею, яка притаманна розвиненим крашам. Банки через поширення використання нетрадицш-них або додаткових видiв банювських послуг, до яких належить лiзинговe кредитування, створю-ють конкурeнтнi позицп та досягають якicно нового рiвня розвитку cвоеï дiяльноcтi. Як свщчить вiтчизняна практика, cьогоднi ринок лiзинговиx послуг, за даними Украïнcького об'еднання лiзи-нгодавцiв, представлений переважно шоземними компанiями - "доньками" великих банюв. Прю-ритетне становище вони мають завдяки можливост користуватися пiдтримкою материнських структур через використання переваг цeнтралiзованого банкiвcького кредитування cвоеï дiяльноc-ri. Приналeжнicть лiзинговоï компанiï до мiжнародноï банкiвcькоï групи дае можливicть лiзинго-давцям отримувати бiльш дешеве фшансування, що дозволяе надавати лiзинговi послуги на бшьш вигiдниx умовах, шж компанiям з украïнcьким капiталом. Головними представниками на украш-ському ринку лiзинговиx послуг залишаються дочiрнi структури найбiльшиx iнозeмниx фшансо-вих груп - ВТБ Лiзинг Украïна, Райффайзен Лiзинг Аваль та УнiКрeдит Лiзинг. Дiяльнicть цих компанiй пов'язана з обслуговуванням контрактiв iз дeржмонополiями та найбшьшими пщприем-ствами Украïни [11]. Це дозволяе зробити висновок про те, що втизняний ринок лiзингового кредитування не сприяе розвитку малого та середнього тдприемництва.
Сьогоднi в^чизняш банки оперують стандартним набором продукив та послуг, якi належать переважно до традицшного кредитно-розрахункового та депозитного банювського обслуговуван-ня. Сучасна мiжнародна практика банкiвcькоï дiяльноcтi в розвинених eкономiкаx показуе, що банки намагаються зробити свою дiяльнicть ушверсальною - створюють передумови розвитку конкурентного середовища й мають швидю темпи зростання ринку банювських послуг. Це дае пщс-тави визначити, що фшансовий лiзинг е перспективним видом дiяльноcтi, а поширення його використання як одного з напрямiв забезпечення конкурентних позицiй на ринку для украшських бан-юв набувае актуальноcтi. 1з двох основних видiв лiзингу (фiнанcового та оперативного) банювсью установи cпeцiалiзуютьcя на операщях фiнанcового лiзингу, виходячи iз притаманних йому хара-ктерних вiдмiнноcтeй, яю розглядаються банками як переваги:
вщшкодування вартоcтi об'екта лiзингу у cкладi лiзинговиx платeжiв, що мае включати не менше 75% вартост об'екта лiзингу;
пicля закiнчeння строку договору об'ект угоди переходить у власшсть лiзингоотримувача або викупаеться ним за залишковою вартicтю;
ризики випадкового знищення або пошкодження, а також витрати, пов'язаш зi страхуван-ням, експлуатащею, тexнiчним обслуговуванням та ремонтом, несе лiзингоотримувач, якщо iншe не передбачено договором лiзингу.
Для досягнення ефективност впровадження лiзингового напряму кредитування швестицш, лiзингодавцeм повиннi бути доcлiджeнi внутршш та зовнiшнi фактори, cукупнicть яких визнача-тиме рeалiзацiю можливостей такого виду послуг на практищ (див. таблицю).
Таблиця
Перелт внутрштх та зовтштх фактор\в, як\ визначають реал1зацт можливостей л1зингу на
практиц
Зовшшш Виутрiшиi
структура споживачш лlзиигових послуг; дииамжа та параметры платоспроможноста л1зин-гоотримувачш; тстюсть ринку; сегментацш л1зингового ринку; поширеиия потреби в л1зингових послугах по секторах економжи та визиачеиия потеицшиих кори-стувач1в; особливоси попиту на надане в л1зинг майио (се-зоишсть, иасичеиiсть попиту тощо); прихильшсть споживачш до отримания лiзиигових послуг в однш компаии; кiлькiсть конкуренпв i частковий розподiл риику лiзингових послуг; визиачеиия коикуреитних позицш учасниюв риику; iнформоваиiсть потеицiйиих крепив про такий вид послуги та мехашзми и иадаиия; макроекоиомiчиа ситуащя; державие регулюваиия джерела мобшзацй коштш для здiйсиеиия фшаисуваиия; портфельний аиалiз (визиачеиия екоиотч-иого статусу ктентш, стратеги взаемодп, ри-зикова складова); вартють лiзииговоl послуги та можливоста и оптитзаци; рiвеиь пiдготовки фахь вщв та !х ефективиiсть у просуванш нового напряму; якiсть послуг, яш иада-ються та спецiалiзацiя; наявшсть шформацш-ио! бази
Регулювання л1зингово! дiяльностi здшснюеться за Законом Украши "Про фшансовий ль зинг", нормами цившьного, податкового та митного законодавства. Вщповщно до Закону Украши "Про фiнансовi послуги та державне регулювання
ринюв фiнансових послуг" лiзинг е одним iз видiв фшансовох' послуги, а його регулювання входить до компетенцп вповноваженого органу з регулювання дiяльностi фшансових органiзацiй. Слiд вщзначити, що у вiтчизнянiй практицi регулятором фшансового лiзингу виступае Держфш-послуг, а оперативного лiзингу - Мшеконом1ки. При цьому останньому належить прюритетне право щодо розробки законодавства у сферi л1зингово! дiяльностi. Вiдсутнiсть единого державного регулятора негативним чинником, що перешкоджае ефективному розвитку лiзингу в Укрш'ш. Крiм того, шнують i iншi невирiшенi проблеми. Так, стримуючим чинником розвитку ринку л1зи-нгових послуг е iснування рiзних умов для розвитку пiдгалузей фшансового сектору, таких як ба-нювське кредитування та фiнансовий лiзинг. Наприклад, за державною програмою, банки при на-даннi кредитiв можуть розраховувати на часткову компенсацш вiдсоткiв, тодi як використання цього механiзму щодо фшансового лiзингу не передбачено. Розвинеш краши для всiх сфер фшан-сово! дiяльностi мають однаковi умови функщонування. При виникненнi проблем iз лiквiднiстю в мiжнароднiй практицi лiзингова компанiя може отримати рефiнансування вщ Центрального банку. В Укрш'ш рефiнансування надаеться тiльки банкiвським установам.
Лiзинговi операци не належать до класичних банкiвських операцiй, але здшснювати фшан-совий лiзинг банки мають право згщно з Законом Украши "Про банки та банкiвську д1яльшсть". Фiнансування лiзингових угод банкiвськi заклади здiйснюють декiлькома способами: капiтальне швестування, якщо банк виступае в ролi лiзингодавця;
кредитування лiзингодавця при придбанш об'екта лiзингу або вiдновлення кошт1в, якi спря-мованi лiзингодавцем рашше з метою придбання об'екта лiзингу; придбання в лiзингодавцiв зобов'язань його кшенив;
гарантування угоди для зниження ризику неплатежу з боку лiзингоотримувача. Лiзинговий процент, податковi пiльги та комiсiйнi за надання пов'язаних iз лiзингом послуг (маркетингових, iнжинiрингових, консультацшних тощо), створюють нове джерело доходу банку.
Як визначають науковщ, у перюд свого становлення темпи приросту обсяпв лiзингових операцiй у грошовому вимiрюваннi перевищували темпи економiчного розвитку бшьшосп кра!н. Лiзинг став ефективним чинником штенсивного розвитку нацiональних економж захiдних кра!н, пiдвищення !х конкурентоспроможност на свiтовому ринку. У св1товш практицi лiзингу належить мiсце одного з провщних нетрадицiйних джерел фшансування швестицшнох' дiяльностi. Поши-рення впровадження лiзингу на заходi почалось на початку 50-х роюв, а його становлення у свт належить до 60-х роюв. Такого стрiмкого розвитку не набу-ла жодна шша послуга [12].
У докризовому пeрiодi питома вага лiзингу щодо iншиx видiв iнвecтування у бшьшост краш досягала 25-30%, а саме у европейських крашах вш становив близько 28%. Частка лiзингового ф> нансування у загальному обcязi капiтальниx iнвecтицiй в Украïнi у 2006 р. становила 2,8%, у 2007 р. - 8,5, у 2008 р. - 3,8%. Рiвeнь проникнення лiзингу (розраховуеться як стввщношення об-cягiв нових угод, укладених лiзингодавцями, та капiтальниx iнвecтицiй) у Сврош становив 15%, а в Украхш - 1,3% (1,7% на початку 2010 р.). Украшський ринок лiзингу за обсягами складае 0,1% вщ европейського. За 2009 р. вщбулося зниження тeмпiв укладання нових лiзинговиx угод на 71,4% порiвняно з показником 2008 р. Зараз на ринку активно працюють не бшьше 20-30 компа-нiй, оскшьки нeзалeжнi лiзингодавцi практично на 100% згорнули свою дiяльнicть щодо складан-ня нових договорiв i лише продовжують мвiдпрацьовуватим укладeнi ранiшe угоди [13, 14]. Тому, незважаючи на прискореш темпи зростання лiзингового ринку в докризовому перюд^ cитуацiя, яка склалася cьогоднi, cвiдчить про те, що використання лiзингу в нашш краши обмежене та лiзи-нгова дiяльнicть ще не набула вщповщних до потреб вiтчизняноï eкономiки розмiрiв.
Отже, основними передумовами поширення лiзингу як джерела кредитування реального сектору й пщвищення зацiкавлeноcтi банювських установ розглядати активiзацiю cвоеï дiяльноcтi у cфeрi iнвecтування через використання цього шструменту е:
cучаcнi процеси глобалiзацiï та iнтeграцiï у фшансовш cфeрi, iнтeнcивний розвиток технологш, що змiнюе iнвecтицiйну повeдiнку eкономiчниx cуб'ектiв;
сприяння формуванню конкурентних позицш фiнанcового та реального ceкторiв на внутрь шньому та зовнiшньому ринках;
досягнення результативного зв'язку банкiвcького та реального ceкторiв при викориcтаннi ль зинговоï схеми iнвecтування, яка дозволяе забезпечити цшьове використання iнвecтицiйниx ресу-рciв;
нeобxiднicть формування eкономiчноï пол^ики використання й оновлення основного катталу пщприемства вiдповiдно до сучасних ринкових вимог;
удосконалення структури швестицшних рecурciв як забезпечення тeмпiв приросту основного катталу;
стимулювання проведення змiн виробничоï структури, тexнологiй; залучення капiталу на середньо- та довгострокових умовах повернення; пiдвищeння iнвecтицiйного потенщалу eкономiки, створення умов здiйcнeння швестицшно-iнновацiйноï дiяльноcтi.
Iнновацiйнi прiоритeти розвитку потребують формування вiдповiдноï до сучасних вимог те-xнiко-тexнологiчноï бази, яка стане основою створення конкурентного потенщалу краши. Знач-ною мiрою виршення цiеï проблеми залежить вiд можливостей використання сучасних форм фь нансування, як частки комплексного забезпечення процеЫв перетворень, i залучення у високотех-нологiчну сферу eкономiки позабюджетних швестицш. Авторами вважаеться, що лiзинговe кредитування швестицш, eфeктивнicть якого тдтверджена cвiтовим доcвiдом, е перспективним шляхом фшансування техшко-технолопчного переоснащення виробництва як передумови забезпечення шновацшного напряму розвитку. Лiзинг е иею органiзацiйно-eкономiчною формою cпiль-ноï дiяльноcтi банку та пiдприемcтва, яка дозволяе найбшьш повно врахувати iнтeрecи та можли-воcтi вcix учаcникiв. Використання лiзингу сприятиме активiзацiï взаемодiï реального та фшансо-вого ceкторiв, насамперед його банювського сегмента, в пщвищенш iнвecтицiйноï cкладовоï фун-кцiонування названих структур.
Л1тература
1. Чумаченко М.Г. Перспективи неоiндустpiальноl трансформаци економiки Укра1ни та Донбасу / М.Г. Чумаченко, О.1. Амоша, В.1. Ляшенко // Стpуктуpнi реформи i трансформаци в пpомисловостi: перспективи i пpiоpитети: тези доп. i повщом. М^жнар. наук.-практ. конф. (До-нецьк, 17 груд. 2010 р.) / НАН Украши, 1н-т економiки пром-стц редкол.: О.1. Амоша (вiдп. ред.) та ш. - Донецьк, 2010.-308 с.
2. Дарижапов Б.Д. Макроэкономические подходы к оценке инвестиционных проектов / Б.Д. Дарижапов // Социально-экономические и технические системы - 2007. - № 9 (43) [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: //db.inforeg.ru/eni/artList.asp?j=14&id=0220611122&idfull=0421100029.
3. Стратепя шновацшного розвитку Украши на 2010-2020 роки в умовах глобалiзацiйних виклиюв / авт.-упоряд.: Г.О. Андрощук, 1.Б. Жиляев, Б.Г. Чижевський, М.М. Шевченко. - К.: Парламент. вид-во, 2009. — 632 с.
4. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (Синергетические эффекты инноваций) / В.П. Соловьев. - К.: Феникс, 2006. - 560 с.
5. Крегель Я. Финансы и технологии: как заставить их взаимодействовать? / Я. Крегель [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: // 2010.gpf-yaroslavl.ru/viewpoint/YAn-Kregel-Finansy-i-tehnologii-kak-zastavit-ih-vzaimodejstvovat.
6. Этрилл П. Финансовый менеджмент для неспециалистов. - 3-е изд. / П. Этрилл; пер. с англ. под ред. Е.Н. Бондаревской. - СПб.: Питер, 2006. - 608 с: ил. - (Серия Классика МВА).
7. Опарш В. Фшансова система Украши (теоретико-методолопчш аспекти): моногр. / В. Опарш. - К.: КНЕУ, 2005. - 240 с.
8. Пщсумки дiяльностi лiзингодавцiв за 2010 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.leasing. org.ua/ua/ bulletin//
9. Лущв Б.Л. Банювська дiяльнiсть у сфеpi швестицш / Б.Л. Лущв. - Тернопшь: Економiчна думка, Карт-бланш, 2001. - С. 320.
10. Дзюбулюк О.В., Банки i пщприемства: кредитш аспекти взаемодп в умовах ринково1 трансформаци економши: моногр. / О.В. Дзюбулюк, О.Л. Малахова. - Тернопшь: Вектор, 2008. -324 с.
11. Лiзинг в Укра1ш: дорого i мало [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.investway.in.ua.
12. Ляшенко В.И. Использование лизинга в развитии предпринимательства и инвестиционной сферы за рубежом / В.И. Ляшенко, В.В. Бережной. - Донецк, ИЭП НАНУ, 1997. - 84 с.
13. Розвиток фшансового лiзингу в Укра1ш [Електронний ресурс] // Цшш папери Украши. -2009. - № 13 (555). - Режим доступу: http://www.securities.org.ua/securities_paper/ review.php?id=555&pub=3963.
14. Розвиток лiзингу в Укра1ш [Електронний ресурс] // Цшш папери Украши. - 2010. - № 25 (619). - Режим доступу: http://www.securities.org.ua/securities_paper/review.php?id=619&pub=4641.
15. Ang J. The Leasing Puzzle / J. Ang, Р.Р. Peterson // The Journal of Finance. - 1984. - 39. -Р. 1055-1065.
16. Adedeji A. Leases, Debt and Taxable Capacity / А. Adedeji, R.Q Stapleton // Applied Financial Economics. - 1996. - 6, 71.
17. Beattie V. International lease accounting reform and economic consequences: the views of UK users and preparers / V. Beattie, A. Goodacre, S.J. Thomson // International journal of accounting. -2006.-41(1).-Р. 75-103.
18. Berger A.N. The Efficiency of Financial Institutions: A Review and Preview of Research Past, Present, and Future / A.N. Berger, W.C. Hunter, S.G. Timme // Journal of Banking and Finance. - 1993. - 17: 221-49.
19. Graham J.R. Debt, Leases, Taxes, and the Endogeneity of Corporate Tax Status / J.R. Graham, M L. Lemmon, J.S. Schallheim//The Journal of Finance. - 1998. - 53, 131-162.
20. Imhoff E.A. Economic consequences of accounting standards: The lease disclosure rule change / Imhoff E.A., Thomas J.K. // Journal of Accounting and Economics. - 1988. - 10: 277-310.
НадШшла до редакцП 26.10.2011 р.
