CC BY
19
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 656.024.2 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук;
здобувач М.Б. Паласевич; здобувач Е. О. Cipa - Львгвська КА
СУТЬ ТА ОСОБЛИВОСТ1 БАНКШСЬ^ КОНКУРЕНЦП НА РИНКУ ШВЕСТИЦШ
Здiйснено ретроспективний аналiз визначення сутносп поняття "конкуренцiя" у сучаснш лiтературi, що дало змогу штерпретувати власне його бачення. Визначено суть та характерш особливостi банкiвськоï конкуренци, роль та мiсце банкiв на ш-вестицiйному ринку, а також конкуренты особливостi банкiвськоï iнвестицiйноï яльностi.
Ключовг слова: конкуренцiя, бангавська система, банкiвська конкуренцiя, особ-ливост банкiвськоï конкуренцiï, iнвестицiйний ринок, бангавська конкуренцiя на ш-вестицiйному ринку, конкурентш особливос^ банкiвськоï iнвестицiйноï дiяльностi.
Постановка проблеми. Невщ'емною складовою ефективнс^ ринковоï економжи е банювська система, адже саме вона контролюе ус основш гро-шов1 потоки. Якщо банювська система перебувае у ринковому конкурентному середовищ^ то д1яльнють банюв повинна вщповщати принципам i законам внутрiшньогалузевоï i мiжгалузевоï конкуренцiï.
Проблемi оптимiзацiï банкiвськоï системи Украши присвяченi працi багатьох вичизняних науковцiв, зокрема: О.Д. Вовчак, Т.В. Майоровой В.1. Мiщенка, А.А. Пересади, С.К. Реверчука, А.П. Яценюка та шших. Проте окремi аспекти ^eï проблеми з'ясовано не достатньо повно. Зокрема, мало уваги придшяеться конкурентному мехашзму розвитку банкiвськоï швести-цiйноï дiяльностi, що й визначило вибiр проблеми дослiдження.
Методика досл1джень. Метою дослщження е визначення сутi та особливостей конкурентного мехашзму розвитку банювсь^ iнвестицiйноï дiяльностi.
Результати досл1дження. Перш шж перейти до аналiзу суп та особливостей конкурентного мехашзму розвитку банювсь^ iнвестицiйноï дiяль-носп, необхiдно визначити змiст категорiï "конкуренщя". В "Економiчнiй ен-циклопедiï" поняття "конкуренщя" тлумачиться як "економiчне суперництво i боротьба мiж приватними i колективними товаровиробниками та продавця-ми товарiв i послуг за якнайвигiднiшi умови ïх виробництва i збуту, за прив-ласнення найбiльших прибутюв, у процесi якого стихiйно регулюються про-порцiï суспiльного виробництва" [1, с. 818]. Однак серед дослщниюв немае eдиноï думки щодо цieï дефiнiцiï. У сучаснiй економiчнiй лiтературi можемо виокремити чотири головнi тдходи до визначення економiчноï конкуренцiï:
1. Змагання економiчних суб'eктiв за кращi результати на ринку [2, с. 206];
2. Елемент ринкового мехашзму, що дае змогу врiвноважити попит i про-
позищю, узгодити поведшку рiзних суб'eктiв ринку [3, с. 200];
3. Критерш, за яким визначаеться тип структури галузевого ринку [4, с. 18];
4. Ошбливий вид д^вий cтocyнкiв мiж cyб'eктaми гocпoдapювaння з ви-кopиcтaнням cyHaœKx opгaнiзaцiйниx, мapкeтингoвиx та yпpaвлiнcькиx iнcтpyмeнтiв для дocягнeння фiнaнcoвo-eкoнoмiчниx цiлeй [5, c. б]. Сива Т. ввaжae, щo бaнкiвcькa кoнкypeнцiя - да eкoнoмiчнe cyпepниц-твo кoмepцiйниx банюв за вигiднi пoзицiï на pинкy бaнкiвcькиx пocлyг [б, c. 127]. Г. Сaмoйлoв i А. Бачагов cтвepджyють, щo "кoнкypeнцiя на фшан-coвoмy pинкy - цe дина]шчний пpoцec cyпepництвa кoмepцiйниx бaнкiв, ^e-дитниx iнcтитyтiв та iншиx фiнaнcoвиx opгaнiзaцiй, в xoдi якoгo вoни ^аг-нуть зaбeзпeчити co6í мщте cтaнoвищe на pинкy кpeдитiв i бан^^кю жю-луг, а та^ж на aльтepнaтивниx нoвиx pинкax пocлyг-зaмiнникiв" [7, c. 29].
Зaкoн У^аши "npo зaxиcт eкoнoмiчнoï кoнкypeнцiï" вщ 11.01.2001 p. тлумачить "eкoнoмiчнy кoнкypeнцiю" як "змагання мiж cyб'eктaми гocпoдa-pювaння з мeтoю здoбyття пepeвaг над iншими cyб'eктaми гocпoдapювaння завдяки влашим дocягнeнням, внacлiдoк чoгo cпoживaчi, cyб'eкти гocпoдa-pювaння мають мoжливicть вибиpaти мiж кiлькoмa пpoдaвцями, гокупцями, а oкpeмий cyб'eкт гocпoдapювaння œ мoжe визначити yмoви oбopoтy тoвapiв на pинкy" [S, c. б4].
На наш пoгляд, гoлoвним у кoнкypeнцiï e opгaнiзaцiя бopoтьби на pин-ку за дocягнeння пocтaвлeнoï мeти мiж пpoдaвцями, пoкyпцями, виpoбникa-ми, cпoживaчaми, пocepeдникaми i, звичайго, банками. Oтoж, кoнкypeнцiя e бaгaтoплaнoвoю i poзмaïтoю кaтeгopieю. He мoжнa нe пoгoдитиcя з А. Юда-нoвим, який cтвepджye, щo "павутиння кoнкypeнцiï e гycтим i oxoплюe нaвiть oкpeмi дiлянки pинкy" [9, c. 43]. Та^ю "oкpeмoю дтягаюю pинкy" e бан-кiвcький iнвecтицiйний бiзнec.
Банювська конкурен^я - да eкoнoмiчнe cyпepництвo кoмepцiйниx банков за випдш пoзицiï на pинкy бaнкiвcькиx пocлyг [б, c. 121]. Визначаль-ними особливостями бaнкiвcькoï кoнкypeнцiï e тe, щo: пo-пepшe, oб'eктoм кoнкypeнтнoï бopoтьби виcтyпaють кpeдитнi pecypCT; ro^pyre, на pинкy банк виcтyпae у poлi пpoдaвця та гокупця; пo-тpeтe, на pинкy бaнкiвcькиx пpoдyктiв бpaкye пaтeнтниx зaxиcтiв для нoвoввeдeнь; пo-чeтвepтe, cyб'eктoм бaнкiвcькoï кoнкypeнцiï виcтyпaють œ лишe банки, а й табан^в^и фшанто-вi ycтaнoви; пo-п'ятe, бангав^ю пpoдyкти cтaндapтизoвaнo нeзaлeжнo вiд тe-pитopiï ïx peama^ï; пo-шocтe, бap'epи вxoджeння на pинки бaнкiвcькиx roc-луг нaдзвичaйнo виcoкi.
Визнaчимo мюда та poль бaнкiв на iнвecтицiйнoмy pинкy, а тaкoж кoнкypeнтнi ocoбливocтi бaнкiвcькoï iнвecтицiйнoï дiяльнocтi. Гoлoвними учашиками iнвecтицiйнoгo pинкy e дepжaвa, нeфiнaнcoвi фipми, дoмoгocпo-дapcтвa, банки, cтpaxoвi кoмпaнiï, iнвecтицiйнi фoнди, iнвecтицiйнi ^мпат^ пeнciйнi фoнди, кpeдитнi cпiлки, як вcтyпaють мiж coбoю в кoнкypeнтнy 6o-poтьбy. Ocoбливocтями фopмyвaння eкoнoмiчнoï кoнкypeнцiï на в^гоняго-му iнвecтицiйнoмy pинкy e: низький piвeнь "кулк^и кoнкypeнцiï"; дeфiцит-нicть iнфopмaцiï npo cтaн кoнкypeнцiï; тepитopiaльнa нepiвнoмipнicть ^нку-peнтнoï 6opo^6^ ïï пoлiтизaцiя та тшзащя; aктивiзaцiя нeцiнoвиx фopм ган-кypeнцiï, зoкpeмa peклaми; гальмування poзвиткy мiжгaлyзeвoï кoнкypeнцiï нecпpиятливим iнвecтицiйним ктматом i cлaбким pинкoм цiнниx пaпepiв; cимвoлiчнicть oбcягiв пopтфeльниx imecra^^ oбмeжeнicть викopиcтaння
вiдкритих швестицшних торпв; недостатнiсть розвитку бiржовоí дiяльностi; перевищення нагромадженостi активiв над 1х швестуванням; неоднорiднiсть i нерiвнiсть умов конкуренцп на рiзних ринках; нерозпрацьовашсть шститу-цiйно-правових засад розвитку конкуренцп.
Водночас з'ясуемо суть i виокремимо характерш особливостi бан-ювсько! конкуренцп на швестицшному ринку. На наш погляд, конкурентнiй поведiнцi банкiв сприяють такi чинники: пiдвищення ефективностi малих i середнiх банюв, порiвняно з великими, i збiльшення кiлькостi та частки перших порiвняно з другими; збшьшення суб'eктiв конкуренцп у банювськш сферi; диверсифiкацiя банювсько! дiяльностi; посилення глобалiзацií та ш-тернацюнатзацп ринку банкiвських послуг; лiбералiзацiя фшансово-еконо-мiчноl банювсько! полiтики; поява i розвиток свiтових i регiональних фшан-сових центрiв розвитку; застосування шформацшних технологiй у банювсь-кому бiзнесi, що шдвищуе мiжгалузеву мобiльнiсть факторiв виробництва; ефективна державна конкурентна полггика; зростання питомо1 ваги iнозем-них банюв у банювськш системi держави. Водночас монополютичну пове-дiнку банюв посилюють такi фактори: зростання концентрацп i централiзацií власних, позичених i залучених капiталiв банкiв; посилення диференщацп банкiвських продуктiв; прискорення НТП у банкiвництвi та зростання витрат банюв на фiнансовi iнновацil; ускладнення структури фiнансового сектору в галузевому розрiзi та зростання ролi банкiвськоl шфраструктури.
Щоб визначити особливостi банкiвськоl конкуренцп на швестицшному ринку, необхщно розглянути його суть i структуру [10, с. 8] (табл.).
1нвестицшний ринок - це ринок, на якому об'ектом кутвльпродажу виступають швестицшш проекти, iнвестицiйнi програми, iнвестицiйнi креди-ти i цiннi папери. 1нвестицшний ринок можемо подiлити на два сегменти -ринок реальних швестицш та ринок фiнансових iнвестицiй.
Об'екти ринку Суб'екти ринку
продавцi посередники покупщ
1нвестицшш проекти i програми фiрми, проектш i технологiчнi органiзацil, дер-жавш установи iнвестицiйнi банки, iнвестицiйнi компа- нй i фонди, кон-сультацiйнi фiрми, виставки, ярмарки iнвестори (банки, стра-ховi компанп, фiрми, державнi установи, на-селення)
Цшш папери, iн-вестицiйнi кредити банки, фонди, фiрми фондовi бiржi швестори (акц^онери, фiрми, банки, населення)
На ринку реальних швестицш основними об'ектами кутвльпродажу виступають iнвестицiйнi проекти i програми. Посередниками на цьому ринку можуть бути: банки; iнвестицiйнi фонди; швестицшш компанп; консульта-цiйнi фiрми, агентства i центри; органiзатори швестицшних виставок; оргаш-затори iнвестицiйних ярмарюв; агенти уряду та мiсцевоl влади для роботи з внутршшми i зовнiшнiми iнвесторами; державнi фонди шдтримки малого пiдприeмництва; iнкубатори малого шдприемництва та iн. Покупцями iнвес-тицшних проектiв i програм е швестори: фiзичнi та юридичнi особи, яю гото-вi вкласти сво1 i (або) залученi кошти у реалiзацiю певного об'екта або 1х су-
купносл, що представленi iнвестицiйним проектом або програмою. На ринку фiнансових iнвестицiй головним товаром е цiннi папери та швестицшш кре-дити. Продавати 1х можуть банки, фонди, фiрми, а купувати - рiзнi iнвестори.
Банювська конкуренцiя на iнвестицiйному ринку вирiзняеться певни-ми особливостями:
по-перше, у широкш сфер1 банювсько1 конкуренцп на швестицшному ринку виокремлюються три р1вш: конкуренщя м1ж комерцшними банками; конкуренщя банюв з небанювськими фшансовими шститутами; конкуренщя банюв з нефшансовими оргашзащями. Розмивання ввдмшностей м1ж банювськими [ небанювськими установами посилюе конкуренщю на ринку фшансових послуг; по-друге, ринок банювських швестицшних послуг недосконалий - з одного боку, не вс шформацшш потоки вшьт й доступш, а з шшого -р1вного доступу на швестицшний ринок немае [ цю тезу тдтверджуе нер1вшсть ставок вщсотка на залучений каштал [ ставок вщсотка за кредити. по-трете, на штенсившсть конкуренцп банюв на швестицшному ринку впливають споживач1 швестицшних послуг. Чим бшьше споживач1 купу-ють банювських швестицшних послуг, тим бшьше вони можуть тиснути на банк. Окр1м того, споживач за умов високо1 стандартизацп фшансо-вих послуг може легко переключитись на послуги конкурента, якими е як банювсью, так [ небанювсью фшансов1 шститути; по-четверте, вкладники впливають на конкуренту боротьбу в швестицшнш галуз1 шляхом вибору обсягу [ типу заощаджень за дгочих на ринку ввд-соткових ставок на залучений каштал. Головними умовами, яю ютотно впливають на штенсившсть конкуренцп у галуз1, е обсяги заощаджень [ стшюсть стосунюв вкладниюв з банком; вщсутшсть ефективних замш-ниюв ощадного дша в банках, що обмежуе можливост вибору [ знижуе р1вень вимог до якост швестицшних послуг; високий стушнь диферен-щаци швестицшних послуг, що е наслщком розвитку спещал1зацп [ тра-дицш вкладниюв, а також ускладнюе банку пошук шших вкладниюв; по-п'яте, на штенсившсть конкуренцп на ринку швестицшних послуг знач-ною м1рою впливае постачання послуг-субститутав. Для под1бних послуг д1е правило щново1 спокуси, за яким споживач1 переор1ентовуються на фшансов1 установи, що пропонують бшьш дешев1 послуги. I чим бшьше ефективних замшниюв, тим вищою е конкурентна загроза банкам; по-шосте, за недосконалост ринюв банювських послуг ор1ентащя бан-ювсько1 швестицшно1 д1яльност1 визначаеться здебшьшого конкурен-тним середовищем, основними чинниками якого виступають: державна конкурентна полггика; банювсью установи, яю вступають на швестицшний ринок [ посилюють конкуренщю; споживач1 банювських швестицшних послуг, яю впливають на банк; постачальники заощаджень (кат-талу) на ринок; субститути банювських швестицшних послуг. Висновки. Банювська швестицшна дiяльнiсть у ринковiй системi повинна вщбуватися за принципами i законами конкуренцп. Головним у бан-ювсьюй конкуренцп на iнвестицiйному ринку е оргашзащя змагання за до-сягнення поставлених коротко- i довготермiнових цшей. У цьому змаганнi беруть участь продавщ, покупцi, виробники, споживачi, посередники i банки.
Визначальними чинниками розвитку банювсько! швестицшно! конкуренцп е збшьшення кiлькостi конкурентiв у банювсьюй iнвестицiйнiй сферi;
диверсифiкацiя банювсько! швестицшно! дiяльностi; посилення глобалiзацп ринку банювських iнвестицiйних послуг; ефективна державна конкурентна полггака у банкiвському швестицшному бiзнесi. Характерними особливостя-ми банювсько! конкуренцп на швестицшному ринку е те, що: по-перше, банки вступають у конкурентну боротьбу не лише з шшими банками, а й з не-банкiвськими фшансовими установами та нефiнансовими органiзацiями; подруге, ринок банювських послуг недосконалий; по-трете, на штенсившсть конкуренцп банюв на швестицшному ринку впливають споживачi швести-цiйних послуг; по-четверте, вкладники впливають на конкуренту боротьбу в швестицшнш галузi шляхом вибору обсягу i типу заощаджень за дточих на ринку вiдсоткових ставок на залучений капiтал; по-п'яте, на штенсившсть конкуренцп на ринку швестицшних послуг значною мiрою впливае поста-чання послуг-субститупв; по-шосте, орiентацiя банювсько! швестицшно! дь яльностi визначаеться здебiльшого конкурентним середовищем.
Л1тература
1. Економ1чна енциклопед1я. - У 3 т. / за ред. С.В. Мочерний. - К. : Вид. центр "Акаде-м1я", 2000. - Т. 1. - 864 с.
2. Економ1чна теор1я: Псштеконом1я : шдручник / за ред. В.Д. Базилевича. - К. : Вид-во "Знання-Пресс", 2001. - 581 с.
3. Основы экономической теории : учебник / С.В. Мочерный, В.К. Симоненко, В.В. Секретарю®, А.А. Устенко / под общ. ред. С.В. Мочерного. - К. : Вид-во "Знання" НОО, 2000. - 607 с.
4. Борисенко З.М. Основи конкурентно! жштики : шдручник / З.М. Борисенко. - К. : Вид-во "Таксон", 2004. - 704 с.
5. Сива Т.В. Формування конкурентних вщносин у трансформацшнш економщ Укра-!ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Т.В. Сива. - Льв1в, 2005. - 20 с.
6. Сива Т.В. Конкуренщя на ринку банювських послуг / Т.В. Сива // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2002. - № 7. - С. 127-132.
7. Самойлов Г.О. Банковская конкуренция / Г.О. Самойлов, А.Г. Бачалов. - М. : Изд-во "Экзамен", 2002. - 256 с.
8. Про захист економ1чно! конкуренцп: Закон Укра!ни вщ 11.01.2001 р., № 2210-III // В> домосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2001. - № 12. - С. 64.
9. Юданов А. Теория конкуренции: прикладные аспекты / А. Юданов // Мировая экономика и международные отношения. - 1997. - № 6. - С. 41-53.
10. Инвестиционный бизнес : учебн. пособ. / под общ. ред. Ю.В. Яковец. - М. : Изд-во РАТС, 2002. - 342 с.
Башнянин Г.И., Паласевич М.Б., Сира Э.А. Суть и особенности банковской конкуренции на рынке инвестиций
Осуществлен ретроспективный анализ определения сущности понятия "конкуренция" в современной литературе, что собственно дало возможность интерпретировать его виденье. Определены суть и характерные особенности банковской конкуренции, роль и место банков на инвестиционном рынке, а также конкурентные особенности банковской инвестиционной деятельности.
Ключевые слова: конкуренция, банковская система, банковская конкуренция, особенности банковской конкуренции, инвестиционный рынок, банковская конкуренция на инвестиционном рынке, конкурентные особенности банковской инвестиционной деятельности.
Bashnyanin G.I., Palasevich M.B., Sira E.O. Essence and features of bank competition is at the market of investments
The retrospective analysis of determination of essence of concept is conducted "competition" in modern literature, that enabled to interpret his vision actually. Certainly essen-
ce and characteristic features of bank competition, role and place of banks at the investment market, and also competition features of bank investment activity.
Keywords: a competition, banking system, bank competition, features of bank competition, investment market, bank competition, is at the investment market, competition features of bank investment activity.
УДК 336.774 Доц. С.В. Слейко1, канд. екон. наук;
ст. викл. О.Р. Галько2; ст. викл. Л.М. Смага2
1НОЗЕМНИЙ ДОСВ1Д РЕГУЛЮВАННЯ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ ТА МОЖЛИВ1СТЬ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАШ1
Розглянуто питання щодо регулювання кредитних послуг, висв1тлено заруб1ж-ний досвщ у плат управлшня кредитною дiяльнiстю, з'ясовано можливост щодо ви-користання досвiду шоземних банкiв у вiтчизнянiй банкiвськiй система
Ключовi слова: кредитнi послуги, регулювання кредитних послуг, кредитна система, грошово-кредитна псштика, банкiвська система, банкiвськi установи.
Вступ. Одним i3 ютотних i важливих завдань тдйому, стабiлiзацiï на-цiональноï економiки та пiдвищення ефективност ïï функцiонування е структуры реформування вiдповiдно до вимог ринкових перетворень. Значна час-тина вггчизняних суб'екпв пiдприемницькоï дiяльностi не мае достатшх фь нансових ресурсiв для техшчного i технологiчного оновлення виробничо-гос-подарськоï дiяльностi, пiдвищення ефективностi виробництва, запроваджен-ня новiтнiх iнновацiйних технологш. За цих умов необхiдним стае обгрунту-вання структури механiзму кредитування структурних перетворень нащ-ональноï економжи. Ця проблема, яка мае теоретичш та прикладнi аспекти, досить тюно пов'язана з капiтальними вкладеннями, кредитами, швестищ-ями, без яких доволi важко забезпечити стале економiчне зростання.
Одним iз найважливiших чинникiв переходу до ринковоï економiки е оргашзащя ефективноï системи регулювання розвитку кредитних послуг, управлшня i регулювання кредитними ресурсами з ïх активiзацiею i побудова найбшьш рацiонального кредитного мехашзму, спрямованого передусiм на вщновлення виробництва та розвиток основних стратепчних i прiоритетних галузей економiки. Щдприемства, якi потребують значного фiнансового за-безпечення для налагодження i розвитку виробничого процесу та яюсного функцюнування на ринку, звертаються до впчизняних кредиторiв, особливо банкiвських установ.
Проблемi регулювання ринку кредитних послуг та управлшню кредитною дiяльнiстю у вичизнянш економiчнiй науцi придiляють значну увагу, цим питанням присвячено чимало наукових праць. Серед вiтчизняних еконо-мiстiв, якi дослiджують теоретичнi та практичш аспекти регулювання кредитних послуг i кредитноï дiяльностi фшансово-кредитних установ та ïх кредитних вщносин iз суб'ектами господарювання, треба вщзначити В. Вгтлшсь-кого, О. Вовчак, А. Дуку, О. Зарубу, О. Ковалюка, М. Крупку, I. Лютого,
1 Навчально-науково-виробничий комплекс "Академiя технолопй та 6i3Hecy";
2 Львiвський шстигут бангавськга' справи Унiверсигетy банювсько! справи Нащонального банку Украши (м. Кив)
