CC BY
26
5. Державн будiвельнi норми Украши "Правила визначення вартостi будiвництвам, зат-верджеш наказом Державного комiтету будiвництва, арх^ектури та житлово! полiтики Украши вiд 27 серпня 2000 р., № 174.
6. П(С)БО - 16 "Витрати", затвердженого наказом Мшютерства фiнансiв Украши вiд 31 грудня 1999 р., № 318.
7. П(С)БО - 25 "Фiнансовий звiт суб'екта малого пiдприeмництва ", затвердженого наказом Мшютерства фшанав Украши вiд 25 лютого 2000 р., № 39.
УДК 368 Acnip. О.1. Фарат - RbeiecbKa державна фтансова академш
ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ В УКРА1Н1 ЕФЕКТИВНО1 СИСТЕМИ ГАРАНТУВАННЯ ВИПЛАТ У СФЕР1 СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ ЗГ1ДНО З СВРОПЕЙСЬКИМИ СТАНДАРТАМИ
Дослiджено шляхи вдосконалення системи захисту прав споживачiв послуг 3i страхування життя в Укршт за допомогою створення фонду гарантування страхових виплат. Висвiтлено европейсью стандарти дiяльностi системи гарантування страхових виплат та можливосп ix застосування в Укрш'ш.
Ключов1 слова: страхування, страхування життя.
Post-graduate O.I. Farat - L 'viv state financial academy
The premises of the creation of an effective Life Insurance Guarantee Scheme in Ukraine according to European standard
It has been explored the ways of improving for protection schemes of consumer's rights, service of life insurance in Ukraine by the creation of Insurance Guarantee Fund. Also it has been lightened European standards of activity Life Insurance Guarantee Scheme and the chances of their using in Ukraine.
Keywords: state regulation of insurance activities, insurance, life insurance.
Постановка проблеми. До проблем, як стримують розвиток ринку страхування життя в Украш1, разом з низькою фшансовою культурою насе-лення та недостатшм р1внем квал1фшаци пращвниюв страхових компанш не-обхщно вщнести низький р1вень захисту прав споживач1в страхових послуг, що по своему породжуе недов1ру населення до страхових компанш. Так, результата сощолопчного дослщження, проведеного Центром сощальних ек-спертиз при 1нститут1 сощологи НАН Украши, за р1внем дов1ри респондента до страхових компанш, зпдно з даними за 2006 рж показують, що дов1ряе страховим компашям лише 9 % опитаних респондента [1].
Для того, щоб покращити ситуащю, яка склалась на страховому ринку, необхщно вжити заход1в для шдвищення р1вня захисту прав споживач1в страхових послуг. До таких заход1в належать створення фонду гарантування страхових виплат за договорами страхування, запровадження шституту страхового Омбусмана для вдосконалення процедури виршення суперечок у страховому сектор! та схвалення "Концепци захисту прав споживач1в фшансових послуг в Укршт".
Особливо актуальним е питання створення фонду гарантування страхових виплат у сфер1 страхування життя, оскшьки укладаючи з1 страховою компашею догов1р довготермшового нагромаджувального страхування життя, кшент робить швестици на 10, 20 чи бшьше роюв. Враховуючи те, що в
Укршт дiе Фонд гарантування вкладiв фiзичних оЫб - кшенлв банкiв, а зараз створено ще й систему гарантування вкладiв для киенлв кредитних сш-лок, вiдсутнiсть фонду гарантування страхових виплат робить компанп зi страхування життя неконкурентоспроможними на ринку залучення внескiв вiд фiзичних оЫб. Водночас, Концепцiя розвитку страхового ринку Украши до 2010 р., що схвалено розпорядженням КМУ вiд 23 серпня 2005 р. N 369-р, також визначае необхiднiсть створення фонду гарантування страхових виплат за договорами страхування життя для шдвищення захисту штереЫв спо-живачiв страхових послуг [2].
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Вагомий внесок у досль дження теоретико-методологiчних засад страхово! дiяльностi зробили такi вчеш Укра!ни, як Т.М. Артюх, В.Д. Базилевич, Н.М. Внукова, О.О. Гаманко-ва, А.Д. Заруба, С.С. Осадець, Я.П. Шумелда та ш. Водночас, дослщжували державне регулювання страхово! дiяльностi й О.Й. Жабинець, А.Л. Самой-ловський, В.М. Фурман. Дослiдження зарубiжноl та в^чизняно! практики страхування життя висвгтлеш у працях О.М. Залетова. Однак питання створення та дiяльностi системи гарантування страхових виплат власникам поль сiв страхування життя хоча й постае у працях в^чизняних науковщв, проте в теоретичному й методолопчному планi дослiджене недостатньо.
Метою ще! статтi е дослщити зарубiжну практику та европейськi стандарта дiяльностi системи гарантування страхових виплат власникам полiсiв страхування життя та окреслити заходи, яю необхщно вжити для впрова-дження тако! системи гарантування в Укршт.
Результати дослвдження. Чинне укра!нське законодавство не перед-бачае участi компанiй зi страхування життя у фондi гарантування страхових виплат. Проте наявтсть системи гарантування страхових виплат передбачае Директива 2001/17/СС вщ 19 березня 2001 р. про реоргатзащю та банкрут-ство страхово! компани.
У лютому 2002 р. Свропейська Комiсiя створила робочу групу для дослiдження питань дiяльностi систем гарантування виплат власникам страхових полiсiв у випадку лжвщаци страхово! компани. На той час лише у юль-кох Кра!нах-членах Союзу дiяли такi системи гарантування страхових виплат. Цшлю дiяльностi робочо! групи е розроблення единих стандар^в для створення та дiяльностi страхових систем гарантування у Кра!нах-членах Союзу. Вiдсутнiсть стандарт Союзу у цiй сферi могло б призвести до виник-нення проблем, пов'язаних iз захистом власниюв страхових полiсiв у випадку лжвщаци страхово! компани. У банкiвськiй сферi та секторi цiнних паперiв директиви щодо систем гарантування були прийнят у 1994 i 1997 роках вщ-повiдно до (Директиви 94/19/вС i 97/9/вС).
Напрацюваннями Комюи, яю висвiтлено у робочих документах, ко-ристуються Краши-члени з метою створення або реформування системи гарантування для власниюв страхових полiсiв. Розроблеш стандарти охоплю-ють питання обов'язковост створення страхово! системи гарантування у кра-!т; дiяльностi системи гарантування щодо кшенпв страхових компанiй, яю займаються страхуванням життя та шшими видами страхування; визначення
цiлей системи гарантування та покриття, яке надае система гарантування; ви-мог до процедури вщновлення страхового портфеля; сшвпращ мiж системами гарантування Краш-члешв; управлiння системою гарантування; конфщен-цiйностi iнформацiï та роботи з громадсьюстю. А також на останнш зустрiчi групи експертiв комiсiï 12.12.2005 р. обговорювалися питання повноваження системи гарантування виключити страхову компанiю Ï3 членства у такiй систему термiнiв проведення виплат; виключення Ï3 покриття, яке надае система гарантування; включення малих пiдприемств у систему гарантування i охоп-лення вщдшень третiх краïн. До обговорення питань, яю розглядалися залу-чалися Краши-члени СС, зокрема, надiйшли коментарi вщ щонайменше 12 Краïн-членiв [3].
Насамперед, варто вщзначити, що згiдно з розробленими стандартами, кожна Краша-член Союзу повинна гарантувати, що шяка страхова компашя не отримае дозвiл на проведення страховоï дiяльностi або не зможе продов-жувати страхову дiяльнiсть, на ïï територiï, якщо вона не належить до системи гарантування страхових виплат. А також кожна Краша-член повинна гарантувати, що на ïï територи дiе одна або юлька систем гарантування, яю вщ-повiдають визначеним вимогам [4].
Тобто участь у системi гарантування е обов'язковою для вЫх страхових компанiй, яю отримали лiцензiю на здiйснення страховоï дiяльностi на територiï Краïни-члена. На мою думку, впровадження та^ норми в Укра-ïнське законодавство е актуальним, враховуючи велику кiлькiсть страхових компанш, якi на сьогоднi працюють в Украïнi, та недолiки у системi контролю платоспроможностi страхових компанш.
Аналiзуючи досвiд впровадження европе^ь^ практики у дiяльнiсть страхових систем гарантування, звернемося до Шмецького Гарантшного фонду страховикiв життя. Участь у ньому е обов'язковою для вЫх компанш зi страхування життя, яю зареестрованi згiдно з шмецьким законодавством та пiдлягають нагляду та регулюванню з боку держави. Винятками е погребаль-нi каси та пенсшш фонди, хоча останнi можуть брати участь у Гарантшному фондi добровiльно.
Гарантiйний фонд страховикiв життя почав свою дiяльнiсть з травня 2006 р. та дiе виключно для захисту iнтересiв клiентiв страхових компанш зi страхування життя. Щкаво, що Гарантiйний фонд у Шмеччиш створено на базi органу Гарант страховиюв життя - АГ, який е мехашзмом, заснованим нiмецькими страховиками життя для захисту штереЫв власниюв страхових полiсiв. Акцiонерами Гаранту страховиюв життя - АГ е компани страхування життя, яю зпдно з шмецьким законодавством шдлягають фiнансовому нагляду i регулюванню, та члени Асощаци шмецьких страховикiв. У 2002 р. щ ак-цiонери заснували Гарант страховикiв життя - АГ як добровшьну резервну компанiю. Гарант страховиюв життя - АГ приймае полюи неплатоспромож-ноï компанiï, реоргашзовуе ïï iнвестицiйний портфель, керуе страховими портфелями i передае ix частково або повнiстю в iншi компанiï.
У 2003 р. в управлшня компанп було передано страховий портфель Mannheimer Lebensversicherung AG. Жодш умови страхування для власникiв
полiсiв Mannheimer Lebensversicherung AG не змшилися - гарантуеться роз-Mip пенсiйних виплат та дотримання термшу полiсiв, а також дохщ згiдно з розмщеними внесками. Yci виплати, якi передбачаються згiдно з полiсами страхування, здшснювалися у повному розмiрi [5].
Такий позитивний досвщ роботи гарантшного фонду страховикiв життя, заснованого страховими компашями на добровiльних засадах, може пос-лужити хорошим прикладом для Украши в умовах вщсутносл законодав-ства, яке б регулювало створення та дiяльнiсть у кршт обов'язково1 системи гарантування виплат за договорами страхування життя. Водночас, заснова-ний на добровшьних засадах гарантшний фонд страховикiв життя може прийняти на себе, в майбутньому, обов'язки гарантшного фонду страхових виплат з обов'язковим членством страхових компанш у ньому.
Ще одна норма, яку передбачають стандарти СС, стосуеться диферен-цiацiï покриття для страхування життя та шших видiв страхування. Вона пе-редбачае, що у випадку, коли система гарантування дiе одночасно для захисту штерешв клiентiв зi страхування життя та iнших видiв страхування, вiдповiднi активи системи повинш роздiлятися як в управлiннi, так i в облiку, щоб гаран-тувати, що iнтереси клiентiв не порушуються перехресним субсидiюванням.
На вщмшу вiд Нiмецького Гарантiйного фонду страховиюв життя, який засновано винятково для захисту прав кшенпв компанiй зi страхування життя, iнша органiзацiйна схема системи гарантування страхових виплат в Англп, яка називаеться Система гарантування фшансових послуг (FSCS). Зпдно iз законо-давством FSCS е незалежним органом, створеним вщповдао до Закону Про фь нансовi послуги та ринки вщ 2000 р.. Вона стала единою системою гарантування з 1 грудня 2001 р., замшивши iншi системи гарантування. FSCS е гаран-тшним фондом компанш з надання фiнансових послуг, як регулюються Органом нагляду за фшансовими послугами: банкiвський сектор, страхування, страхове посередництво (дiюче станом на або шсля 14.01.2005 р.), швестицшний бiзнес й iпотечне посередництво (ддаче станом на або шсля 31.10.2004 р.). Для виконання поставлених цiлей FSCS роздiлений на тдсхеми:
• система гарантування депозипв;
• страхова система гарантування;
• система гарантування у страховому посереднищш;
• система гарантування швестищйних компанiй;
• система гарантування в шотечному посереднищш [6].
У кожнш Пiдсхемi дiе одна або бiльше груп. Компанiï розподiляються у групи вщповщно до отриманих лiцензiй на надання фшансових послуг, тоб-то зпдно з видом дiяльностi, яку вони проводять. Компанiя може вiдноситись одразу до кшькох груп та Шдсхем, вiдповiдно до послуг, якi вона надае [7].
Кожна з форм оргашзаци системи гарантування страхових виплат мае своï переваги та недолжи. Створення единоï системи гарантування фшансових послуг, яка захищатиме права споживачiв всiх фiнансових послуг знижуе адмшютративш витрати на управлiння такою системою. Але така система гарантування потребуе складноï органiзацiйноï структури. Крiм цього, на вщмь ну вщ Великобритании в Украïнi немае единого наглядового органу, який здшснював би державне регулювання вЫх видiв фiнансових послуг. Цi функ-
ци розподiленi мiж Нацбанком, Держфiнпослуг та Державною Комiсiею з цiнниx паперiв та фондового ринку.
Найоптимальнiшим варiантом е створення в Украïнi окремоï системи гарантування виплат власникам полiсiв страхування життя. Така форма орга-нiзацiï вимагала б найменше бюрократичних процедур у процес ïï заснуван-ня, не вимагала б вели^ кiлькостi персоналу, була б досить мобшьною у ро-ботi, найкраще могла б вiдповiдати вимогам як компанш зi страхування життя, так i ix клiентiв. На початковому етапi можливе заснування системи гарантування виплат власникам полiсiв страхування життя з добровольною участю у нш страхових компанiй. Водночас, саме компани, яю надають пос-луги зi страхування життя, на сьогодш найбiльш зацiкавленi та готовi до створення системи гарантування страхових виплат. Адже у страхуванш життя проблема вщсутност системи гарантування страхових виплат найбшьше стримуе розвиток ринку. Для страховиюв, яю займаються iншими видами страхування, вирiшення цього питання не е таким актуальним.
Головними завданнями системи гарантування зпдно з европейськими стандартами, е:
• забезпечити покриття для здшснення виплат кл1ентам страхово! компани, яка
визнана неплатоспроможною;
• забезпечити передачу всього або частини страхового портфелю такох компанй.
Система гарантування повинна забезпечити покриття для кшенпв страхових компанш при настанш однiеï з таких подш: наглядовий орган прийшов до висновку, що на цей час страхова компанiя, враховуючи ïï фшансовий стан, не у змозi виконувати своï зобов'язання щодо страхових виплат i не мае найближчим часом перспективи виршити цю проблему або судом, або шшим уповноваженим органом винесено ршення, враховуючи фшансовий стан стра-xовоï компанй, яке мае призупиняючу дiю щодо подання вимог про виплату клiентами та^ страxовоï компанй або наглядовий орган прийшов до висновку, що страхова компашя не у змозi протягом певного часу вжити заходи, визначе-m у плаш оздоровлення компани, або виконати фiнансовi показники, передба-ченi Статтею 37 Директиви 2002/83/СС i Статтею 20 Директиви 73/239/СС.
Страxовi компанй, якi беруть участь у системi гарантування мають певш обов'язки. Одним з таких обов'язюв е сплата внескiв до системи гарантування. Так, зпдно з шмецьким законодавством Гарантшний фонд фшансу-ють щорiчними внесками члени фонду. Внески страхових компанш викорис-товуються для покриття недостачi згiдно з договорами страхування, а також на адмшютративш витрати та iншi витрати на дiяльнiсть фонду. Такi внески становлять 0,2 % техшчних резервiв Нiмецькиx страxовикiв життя (розмiр внесюв у 2006 р. становив 123 мшьйони евро), поки розмiр нагромадженого кашталу не становитиме 1 % техшчних резервiв (цей розмiр становить у 2006 р. близько 615 мшьйотв евро).
У випадку, якщо Гарантшному фонду доведеться реоргашзувати стра-ховий портфель компанй зi страхування життя, яка стала банкрутом, можуть збиратися додатковi спещальш внески. Але загальний рiчний внесок страхо-воï компанй не може перевищувати 1 % ïï техшчних резервiв. Крiм цього для
розрахунку розмiру щорiчних внескiв враховують вид i об'ем гарантованих послуг, якi надае страхова компашя, а також розмiр та бiзнес-структура стра-хово1' компани. Розмiр внеску враховуе також фшансовий стан та категорiю ризику страхово1' компани. Для управлiння переданими договорами страхування нагромаджеш кошти вщповщно iнвестуються.
Страховi компанiï - члени Гарантшного фонду - зобов'язаш на вимогу гарантшного фонду видавати довщки та надавати шформащю, яку вш потре-буе для виконання сво1'х обов,язкiв. У випадку, якщо страхову компанш виз-нано неплатоспроможною, вона повинна надати Гарантшному фонду вс не-обхiднi документи та шформащю для того, щоб Гарантiйний фонд мш шдго-тувати передачу страхових полiсiв [8].
Стандарти СС передбачають процедуру виключення страхово1' компани iз системи гарантування, якщо вона не виконуе сво1'х зобов'язань члена системи гарантування.
Водночас стандарти СС передбачають вимоги щодо розкриття шформаци про дiяльнiсть системи гарантування для громадськость Кожна краша-член Союзу повинна гарантувати, що ïï система гарантування дотримуеться розумного управлшня, забезпечуе адекватне фiнансування та дiе прозоро. Система гарантування повинна розкривати наступну шформащю:
• закони, шструкци, правила i загальнi розпорядження, прийнят у Краïнi-членi Союзу, де вона заснована;
• загальт критерiï та методологи, яю використовуються для ощнки страхових виплат;
• загальнi правила щодо передачi портфеля.
Також краши-члени повинш гарантувати, що кожна страхова компашя вживае необхщних заходiв, щоб донести до власника страхового полюа (до моменту укладання такого полiса та протягом перюду його дiï) шформащю про систему гарантування, яка покривае страхове зобов'язання згiдно з поль сом. Власнику страхового полiса також повщомляють умови дiяльностi системи гарантування, враховуючи шформащю про вщсоток вщ виплат, який е тд покриттям системи гарантування, та правила передачi страхового портфеля. Ця шформащя повинна викладатися у доступнiй форм^ у письмовому виглядi, на офщшнш мовi Кра1'ни-члена зобов'язання - зпдно iз законодавством кра1'ни.
Нiмецький Гарантшний фонд страховиюв життя становить щорiчний звiт. Гарантiйний фонд зобов'язаний шсля закшчення фiнансового року опуб-лшувати рiчний баланс, а також звернутися до незалежного аудитора або аудиторсько1' компани для перевiрки iнформацiï про дiяльнiсть Гарантiйного фонду, яка подаеться у звт. Звiт про дiяльнiсть Гарантiйного фонду повинен мiстити вщомос^ про фiнансовi показники, зокрема, розмiр активiв, розмiр коштiв на здшснення виплат, сума внескiв, а також витрати на управлiння.
Працiвники Гарантшного фонду або особи, яю мають доступ до кон-фiденцiйноï шформаци, не мають права розголошувати комерцшну таемни-цю. У таких випадках вони несуть вщповщальшсть згiдно з законодавством. Факти розголошення конфiденцiйноï шформаци передаються на розгляд федерально!' влади.
Якщо звернутися до нового Проекту ЗУ "Про страхування", вш визна-чае, що з метою додаткового забезпечення страхових зобов'язань страховики можуть на пiдставi договору створити Фонд страхових гарантш, який е юри-дичною особою. Державна реестращя Фонду здшснюеться у порядку, перед-баченому для державноï реестрацп суб'ектiв пiдприемницькоï дiяльностi. Ви-конавчий орган Фонду у десятиденний строк з дня реестрацп повщомляе про це Уповноважений орган. Джерелами утворення Фонду страхових гарантш е добровшьш вщрахування вiд страхових (перестрахових) платежiв, а також доходи вщ розмiщення цих коштiв. Розмiр вiдраxувань до Фонду страхових гарантш i порядок використання кош^в цього Фонду встановлюються страховиками, яю беруть у ньому участь [9].
Отже, Проект ЗУ "Про страхування" просто декларуе можливють страхових компанш самостшно створити фонд гарантування страхових виплат на добровшьнш основь Водночас, не встановлено жодних вимог щодо розмiру покриття для власниюв страхових полiсiв. Для того, щоб створити ефективну систему гарантування страхових виплат, яка вщповщае европейсь-ким стандартам, необхщно розробити законодавство, яке регулюватиме дь яльшсть такоï системи гарантування. Законодавство мае передбачати обов'яз-кову участь страхових компанш у системi гарантування страхових виплат, вимоги щодо розмiру покриття для власниюв страхових полiсiв, затвердже-ний метод розрахунку розмiрiв щорiчниx внесюв страхових компанiй та роз-мiр максимального внеску, звiтнiсть системи гарантування, оргашзацшна структура, процедура розгляду заяв про виплату вщ клiентiв неплатоспро-можних страхових компанiй.
Висновки. Шдводячи пiдсумки, варто вiдзначити, що створення в Ук-раïнi фонду гарантування виплат за договорами страхування життя шдви-щить рiвень захисту прав споживачiв страхових послуг, а також довiру клiентiв до компанiй зi страхування життя та сприятиме активному розвитку ринку страхування життя. Для ефективноï дiяльностi системи гарантування виплат зi страхування життя необxiдно, насамперед, розробити законодавство, яке регулюватиме правовщносини мiж системою гарантування, страхо-вими компанiями та ïx кшентами. При розробцi такоï законодавчоï бази необ-xiдно дотримуватися европейських стандарт, використовувати мiжнарод-ний досвiд та досвщ роботи Фонду гарантування вкладiв фiзичниx осiб -клiентiв банку, який дiе в Украïнi. Враховуючи велику юльюсть страхових компанiй, яю на сьогоднi працюють в Украш, та недолiки у системi контролю платоспроможност страхових компанiй, необхщно законодавчо встано-вити обов'язкову участь компанш зi страхування життя у системi гарантування страхових виплат. На еташ розроблення та впровадження у дш законодав-ства, яке регулювало б дiяльнiсть системи гарантування страхових виплат компашям зi страхування життя, доцшьно створити фонд гарантування виплат зi страхування життя на добровшьних засадах.
Лiтература
1. Рейтинг страховых компаний// www.ins-club.com - Страховий Клуб.
2. "Концепщя розвитку страхового ринку Украши до 2010 р." схвалена Розпоряджен-ням Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 23.08.2005 р., № 369-р// www.rada.gov.ua - офщйний сайт Верховно'! Ради Украши.
3. www.europa.eu.int - офщшний сайт Свропейсько'! Комюп.
4. Working paper on Insurance Guarantee Schemes// www.europa.eu.int - офщшний сайт Свропейсько'! Комюп.
5. www.protektor-ag.de - офщйний сайт Кмецького Гaрaнтiйного фонду стрaховикiв життя.
6. www.fscs.org.uk - офщшний сайт Системи гарантування фшансових послуг Великоб-ританп.
7. Financial Services and Markets Act 2000// www.fsa.gov.uk - офщйний сайт Органу нагляду за фшансовими послугами Великобританп.
8. Gesetz über die Beaufsichtigung der Versicherungsunternehmen// www.bafin.de - офщшний сайт Державного органу нагляду за фшансовими послугами Кмеччини.
9. Проект Закону Украши "Про внесення змш до Закону Украши "Про страхування"// www.dfp.gov.ua - офщшний сайт Держфшпослуг.
УДК 368 Ст. викл. О.М. Шевчук - Rbsiscbm державна фтансова академш ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ П1ДПРИСМНИЦТВА В yKPAÏHI
Розглянуто необхщшсть соцiально-економiчного розвитку тдприемництва як важливого компонента ринково1 економши, а також правовi засади можливосп ш-теграцп пiдприемств в Укршш.
Senior teacher O.M. Shevchuk - L 'viv state financial academy Features of development of enterprise are in Ukraine
The necessity of socio-economic development of enterprise is considered as an important component of market economy. Legal principles of possibility of integration of enterprises are considered in Ukraine.
Важливе значення шдприемницького сектора в економщ Украши по-лягае у тому, що ефектившсть його функцюнування забезпечуе ïï економiч-ний та сощальний розвиток. Зупинимось на визначенш цiеï економiчноï кате-горп. Отже, пiдприемництво - це "шщативна ефективна дiяльнiсть, учасни-кiв (суб'ектiв пiдприемницькоï дiяльностi), що спрямована на досягнення ви-соких результата ефективнос^ i прибутковостi власних тдприемницьких структур, утримання стабiльностi на ринку, тдвищення iмiджу. Супрово-джуеться високим професiйним рiвнем пiдготовки залучених до пiд-приемництва кадрiв, умшням рацiонального використання ресурсiв i пошу-ком та залученням внутрiшнiх та зовшшшх резервiв зростання прибутковостi шдприемства завдяки впровадженню новiтнiх технологiй, фшансово-еконо-мiчних програм, оптимальних управлiнських ршень" [1].
Проте iснуе досить багато тлумачень, яю стосуються визначення та су^ пiдприемництва i пiдприемницькоï дiяльностi у зв'язку iз розвитком еко-номiки i змiною соцiально-економiчних потреб суспшьства. Автори, поясню-ючи цю економiчну категорiю, переважно додають у сво1х оцiнках даного по-няття, серед шшого, також: "пiдвищену ймовiрнiсть економiчного ризику^"; "процес пошуку найкращого способу поеднання трьох основних факторiв ви-робництва^"; створення новоï якос^ того чи iншого блага; запровадження нового методу виробництва, або нового комерцшного використання нового
