CC BY
17
УДК 336.71:[330.332+336.77] Астр. Н.Ю. Копилюк -
1нститутрегюнальних до^джень НАН Украши
Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ Д1ЯЛЬНОСТ1 БАНК1В УКРА1НИ В КОНТЕКСТ1 РЕОРГАН1ЗАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕДУР
Розглянуто фiнансово-економiчнi показники дiяльностi банюв Украши, якi слу-гують iндикаторами фшансово1 нестабiльностi й неплатоспроможносп та зумовлю-ють потребу у реоргашзаци i консолщаци банкiвських установ.
Ключовг слова: банк, реоргашзащя, капiталiзацiя, проблемнi активи, реструк-туризацiя активiв, неплатоспроможнiсть.
Постановка проблеми. Вщповщно до сво!х функцш, банювська система визначально впливае на формування шновацшно-швестицшно1 модел1 економ1чного зростання, забезпечення потреб економжи у кредитних та ш-вестицшних ресурсах.
Банювська система Украши е двор1вневою i складаеться з Нацюналь-ного банку Украши та шших банюв, а також фшш шоземних банюв, що ство-реш i дшть на територп держави. На початок 2012 р. в Украш зареестровано 198 банюв, з яких 176 функцюнували. Упродовж 2005-2011 рр. з Державного реестру банюв у середньому за рж було вилучено 18 банювських установ. У перюд ф1нансово-економ1чно! кризи 2008-2010 рр. процес лжвщаци банюв посилився i на 01.01.12 р. становив 21 установу. Основш фшансово-еконо-м1чш показники дiяльностi 6анкiв свiдчать про незбалансованють структури активiв i пасивiв, значний обсяг протермшовано1 кредитно! заборгованосл, недостатнiй рiвень капiталiзацil та збиткову дiяльнiсть, яка становила на 01.01.12 р. 7708 млн грн. Такий стан банювсько! системи актуалiзуе необхвд-нiсть розробки адекватних механiзмiв реоргашзаци банюв, вибору форм i ме-тодiв !х консолщаци.
Анал1з дослвджень та публ1кац1й з проблеми. У зару6iжнiй лггерату-рi проблеми реоргашзаци та реструктуризацп 6анкiв розглянуто у працях I. Ансоффа, €. Бржхема, Т. Коупленда, Д. Депамфiлiса, I. Мазура, П. Роуза та шших. Проблеми реструктуризацп у банювсьюй системi Украши та розроб-лення методiв управлiння неплатоспроможнiстю 6анкiв дослiдили у сво1х на-укових працях О. Барановський, З. Васильченко, М. Козорiз, В. Крилова, В. Мщенко, А. Мороз, I. Вядрова, Т. Смовженко, О. Чуб та шш1 Незважа-ючи на значну кiлькiсть публжацш, залишаються недостатньо обгрунтовани-ми методичш пiдходи до визначення фiнансово-економiчних показниюв дь яльностi 6анкiв, якi сигналiзують про настання кризових явищ i проблем й зумовлюють потребу в розробленш програм фiнансового оздоровлення i реоргашзаци.
Мета досл1дження - аналiз i оцiнка фiнансово-економiчних показниюв дiяльностi 6анкiв з метою обгрунтування нео6хiдностi реорганiзацiйних процедур.
Виклад основного матер1алу. У контекстi дослiдження реоргашзаци банюв вважаемо за доцшьне оцшити фiнансово-економiчнi показники дiяль-ностi банюв Украши з використанням ресурсного (облжово-звиного), струк-
турного (функцюнального) та цiльового (проблемно-орieнтованого) пiдходiв з метою визначення конкурентного становища банюв Укра!ни з позицiй фор-мування й розмiщення фiнансових ресурсiв i виявлення вiдповiдностi постав-леним стратепчним цiлям розвитку та виявити проблемш аспекти дiяльностi, ознаки неплатоспроможносп, яю слугуватимуть мотивом для застосування реоргатзацшних процедур на основi вартiсно-орieнтованого тдходу.
За твердженням 1.М. Парасш-Вергуненко, рiвень конкурентного по-тенцiалу оргатзацп визначаегься: складом наявних ресурсiв та !х реальним станом i вартютю, рiвнем вiдповiдностi ресурсного потенцiалу стратегiчним цшям та завданням оргатзацп; спроможнiстю ресурсного потенщалу забез-печити стiйкiсть господарсько! системи до впливу зовнiшнього середовища та внутрiшня адаптованiсть [5, с. 66].
Ресурсна база банюв формуеться за рахунок власних, залучених та за-позичених ресурсiв з урахуванням наявного тформащйного, кадрового, уп-равлшського забезпечення, адекватно! оргатзацшно! та корпоративно! структур i трансформуеться у дохщш активи з метою одержання прибутку за допустимих рiвнiв ризикiв. Власний каттал, залученi та запозиченi ресурси надаються вартiсному ощнюванню, а iншi - виключно якiсному ощнюванню, що не знижуе 1х вагомостi у досягнент сукупно! результативностi банювсь-ко! дiяльностi.
Структурний (функцiональний) аналiз спрямований на визначення ра-щонально! структури ресурсно! бази банюв порiвняно з установами аналопч-ного сегменту банювського ринку. За допомогою цього тдходу можна ощни-ти недостатнiсть потенщалу банюв для досягнення стратепчних щлей або надлишок потенщалу, його недовикористання, що зумовлюе потребу у засто-суваннi проблемно-орiентованого цiльового пiдходу.
Основою створення функщонування i забезпечення фшансово! ста-бiльностi банювсько! установи е власний каттал, який формуеться за рахунок фактично сплаченого статутного катталу, емiсiйних рiзниць, капiталiзо-ваних дивiдендiв i фондiв банку, резервiв переоцiнки необоротних активiв i щнних паперiв, прибуткiв (збиткiв) минулих i поточного рокiв.
Основним макроiндикатором, який використовують при оцiнцi катта-лiзацil банкiв е вiдношення власного катталу до ВВП. На думку окремих ви-чизняних та зарубiжних учених, каттал банювсько! достатнiй для обслугову-вання нормального вiдтворювального процесу мае становити, вщповщно до свгтово! практики 6-7 % ВВП [8, с. 304]. За даними табл., цей показник стано-вив на 01.01.2006 р. 5,8 %, на 01.01.12 р. - 11,8 %, що позитивно характеризуе дiездатнiсть банювсько! системи Укра!ни. У Росп цей показник сягае 37,2 %, у кра!нах Центрально! Свропи - понад 40 % [3, с. 21]. За нашими розрахунка-ми, вщношення статутного катталу до ВВП становило у 2005 р. - 3,6 %, у 2011 р. - 13,1 %. Упродовж 2009-2011 рр. спостеркжеться перевищення ств-вiдношення ВВП/статутний каттал над ВВП/власний капiтал, що зумовлено збитковою дiяльнiстю окремих банков i банювсько! системи загалом.
Власний каттал банюв формуеться виключно у нащональнш валкш Укра!ни i на вщм^ вiд iнших суб'екгiв тдприемницько! дiяльностi займае
незначну питому вагу в пасивах. За нашими розрахунками, на 01.01.06 р. час-тка власного катталу становила 11,9 %, на 01.01.12 р. - 14,7 % сукупних па-сивiв банювсько! системи. За 2005-2011 рр. частка власного катталу збшь-шилася у 6,11 раза на 130036 млн грн i становила на 01.01.12 р. 155 487 млн грн. Збшьшення власного катталу е позитивною тенденщею розвитку банюв Укра!ни з огляду на виконання ним захисно!, оперативно!, регуляцшно! фун-кцiй, захисту вiд кредитного, ринкового, операцшного ризикiв, покриття неп-рибуткових активiв i збиткiв.
Основним елементом власного катталу е сплачений, зареестрований статутний каттал, мшмальна величина якого визначена НБУ у розмiрi 70 млн грн. Упродовж 2005-2011 рр. статутний каттал банюв Укра!ни збшь-шився на 155754 млн грн i становив на 01.01.12 р. - 171 865 млн грн. Небез-печна тенденщя спостерiгаегься у стввщношент статутного i балансового капiталiв банювсько! системи. Упродовж 2005-2008 рр. частка статутного у власному капiталi змiнювалася у дiапазонi 63,3 %-69,1 %. У 2009-2011 рр. частка статутного у власному капiталi становила вщповщно 103,5 %, 105,9 %, 110,5 %, що пiдтверджуе покриття статутним катталом негативних результа-пв дiяльностi банкiв у перiод фтансово! нестабiльностi. Така ситуацiя пог-либлюе питання недостатньо! каmталiзацп банкiв Укра!ни особливо пiсля банювсько! кризи 2008 р., коли вщбулася 60-вiдсоткова девальващя нащ-онально! валюти. За таких умов, за твердженням А. Дробязко, "... корпора-тивнi права власникiв банкiв нiвелюються, а в умовах гонки за мшмальним рiвнем регулятивного капiталу мiноритарним акцiонерам дивщенди майже нiколи не виплачуються - перерозподш рiчних прибуткiв банку спрямо-вуеться на нарощення капiталу" [4, с. 4-5].
Недостатнш рiвень капiталiзацil банкiв актуалiзуе питання концентра-цп i консолщацп !х капiталiв. На думку банювських аналiтикiв, консолща-щя - це об'ективний процес, пов'язаний iз концентрацiею банкiвських катта-лiв. Погоджуемося з вiтчизняними ученими В. Базилевичем та В. Филюк, котрi визначають концентращю банкiвського капiталу як зосередження еко-номiчно значущих показниюв (капiталу та активiв) у одного у деюлькох бан-кiв шляхом примноження ними власних i залучених ресурсiв, а також !х цен-тралiзацil з метою отримання прибутку [1, с. 6]. Такий тдхщ акцентуе на тому, що концентращя на ринку банкiвських операцш та послуг Укра!ни вiдбу-ватиметься за рахунок зовнiшнiх джерел шляхом придбання, поглинання i купiвлi значно недокапiталiзованих i проблемних установ.
За твердженням окремих авторiв, основним критерiем централiзацil е показник гранично! частки активiв, що належать групi найбшьших банкiв у сукупних активах нацюнально! банкiвськоl системи [1, с. 7]. Загалом пiдтриму-ючи такий тдхщ, вважаемо за доцiльне концентращю катталу i акгивiв виз-начити за групами установ, що належать до найбшьших (1 група) i великих (2 група) банков, що пояснюеться !х прiоритетним положенням як системоут-ворювальних суб'ектiв, що визначально впливають на стан грошово-кредитно-го ринку й рiвень кредитно-iнвестицiйного забезпечення потреб економ^.
Згiдно з розподшом банкiв за групами на 01.01.12 р., 1 група (активи понад 14 000 млн грн) складаегься з 17 банкiв або 10 %, 2 група (активи по-над 4500 млн грн) - 19 банюв або 11 %, 3 група (активи понад 2 000 млн грн) - 22 банки або 13 %, 4 група (активи менше 2 000 млн грн) - 117 банюв або 66 % вщ 1х загально! чисельносп.
У вичизнянш банювсьюй системi спосгерiгаeгься конценграцiя акти-вiв i капiталу у найбшьших банках, частка яких становила на 01.01.06 р. -57,7 % або 123501883 тис. грн й 47,6 % або 12108902 тис. грн, на 01.01.12 р. -66,9 % або 705448894 тис. грн й 65,5 % або 101790189 тис. грн, що представлено в табл. Аналопчна ситуащя спостершаеться в шших кра!нах. Наприклад, директор Департаменту лщензування дiяльностi фшансового оздоровлення кредитних оргашзацш банку Росп М.1. Сухов стверджуе, що частка перших п'яти банюв у сукупних банювських активах з 43 % збшьшилась до 48 % за тв року i що щ банки будуть займати понад половину банювських активiв [6, с. 28]. Упродовж 2005-2011 рр. активи 1 групи банюв зросли у 5,7 раза, на 581947011 тис. грн, каттал - у 8,4 раза, на 89681287 тис. грн, частка статутного катталу у власному капiталi становила на 01.01.12 р. - 97,7 %.
За нашими розрахунками, у груш найбшьших банюв упродовж 20052008 рр. вщсутш банки, в яких обсяг статутного перевищував власний каттал. У кризовий та посткризовий перюди (2009-2011 рр.) шм банюв Укра!ни (41,1 % вщ !х юлькосл у груш), як мають системний характер, вщносять до установ, що мають проблеми з капiталiзацiею, що тдтверджуе перевищення статутного над власним катталом. Зокрема на 01.01.12 р., питома вага статутного у власному капiталi Промшвестбанку сягала 104,3 %, ВТБ Банку -133,5 %, Укрсиббанку - 596,7 %, Альфа-Банку - 113,8 %, Фiнанси i кредит -
112.4 %, Укргазбанку - 356,6 %, Ощадбанку Росп - 135,1 %.
У груш великих банюв активи впродовж аналiзованого перюду зросли у 4,1 раза, на 667848192 тис. грн i становили на 01.01.12 р. - 155632762 тис. грн, або 14,8 % вщ !х загального обсягу. Концентрацiя активiв у цiй груш банюв упродовж останшх семи роюв скоротилась на 2,8 процентних пункти. Варто зазначити, що ютотне нарощення рiвня капiталу установ ще! групи, який збшьшився у 58,6 раза на 227207143 тис. грн i становив на 01.01.12 р. -231151364 тис. грн або14, % сукупного обсягу катталу банювсько! системи. У 19 банках, що належать до ще! групи установ, спостершаеться значна частка статутного у власному каттал^ яка станом на 01.01.12 р. досягла 174,2 %. За нашими розрахунками, на 01.01.12 р. статутний перевищуе обсяг власного катталу у таких установах ще! групи: Кредитпромбанк - 123,8 %, Банк Форум - 398 %, Ерсте банк - 113,1 %, Вiейбi банк - 375,6 %, Родовщ банк -338,8 %, Сведбанк - 570,6 %, Хрещатик - 132,7 %, Кредi Агрiколь банк -
137.5 %, Унiверсал банк - 253,3 %. У великих банкiвських установах сшввщ-ношення власного капiталу до зобов'язань становило на 01.01.12 р. -14,9/85,1 %, що свщчить про те, що залучеш i запозичеш ресурси перевищу-ють власний каттал цих банюв у 5,7 раза.
Показник Група банюв 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
значения питомавага значения питома вага значения питомавага значения питома вага значения питомавага значения питомавага значения питома вага
показника групи, % показника групи, % показника групи, % показника групи, % показника групи, % показника групи, % показника групи, %
Загалом 213877982 100,0 340179288 100,0 599396103 100,0 926086498 100,0 873449574 100,0 942083994 100,0 1054272287 100,0
Усього I 123501883 57,7 211760824 62,2 388271099 64,8 629542973 68,0 606249970 69,4 628785640 66,7 705448994 66,9
активш, П 37600802 17,6 64808091 19,1 102956220 17,2 154115648 16,6 138333751 15,8 170328631 18,1 155635762 14,8
тис. грн Ш 27811046 13,0 29278079 8,6 61170048 10,2 68003311 7,3 57033261 6,5 59806008 6,3 81974135 7,8
IV 24964250 11,7 34332295 10,1 46998735 7,8 74424566 8,0 71832592 8,2 83163715 8,8 111213396 10,5
Загалом X х 159,1 х 176,2 X 154,5 X 94,3 X 107,9 X 111,9 X
у % до I X X 171,5 X 183,4 X 162,1 X 96,3 X 103,7 X 112,2 X
попереднього П X х 172,4 х 158,9 X 149,7 X 89,8 X 123,1 X 91,4 X
перюду ш X X 105,3 X 208,9 X 111,2 X 83,9 X 104,9 X 137,1 X
ГУ X X 137,5 X 136,9 X 158,4 X 96,5 X 115,8 X 133,7 X
Загалом 25450853 100,0 42566109 100,0 69578274 100,0 119263048 100,0 120207619 100,0 137725113 100,0 155486926 100,0
Власний I 12108902 47,6 22965199 54,0 39810141 57,2 74957484 62,9 81384493 67,7 91486572 66,4 101790189 65,5
каштал, П 3944221 15,5 7092662 16,7 11668566 16,8 19383987 16,3 15500971 12,9 20433463 14,8 23151364 14,9
тис. грн Ш 3508281 13,8 4566612 10,7 8942971 12,9 11113936 9,3 10095508 8,4 8375285 6,1 9828104 6,3
IV 5889449 23,1 7941637 18,7 9156597 13,2 13807641 11,6 13226647 11,0 17429793 12,7 20717269 13,3
Загалом X X 167,2 X 163,5 X 171,4 X 100,8 X 114,6 X 112,9 X
у%до I X X 189,7 X 173,3 X 188,3 X 108,6 X 112,4 X 111,3 X
попереднього П X X 179,8 X 164,5 X 166,1 X 80,0 X 131,8 X 113,3 X
перюду Ш X X 130,2 X 195,8 X 124,3 X 90,8 X 83,0 X 117,3 X
IV X X 134,8 X 115,3 X 150,8 X 95,8 X 131,8 X 118,9 X
з нього статутний каштал, тис. грн Загалом 16144439 100,0 26266179 100,0 42872630 100,0 82454241 100,0 119188503 100,0 145857209 100,0 171864665 100,0
I 7215971 44,7 12459190 47,4 21905367 51,1 50356275 61,1 75805353 63,6 87096798 59,7 99495625 57,9
П 2396214 14,8 4555972 17,3 7828387 18,3 12910495 15,7 18556893 15,6 32629923 22,4 40337996 23,5
Ш 1846712 11,4 3039680 11,6 6188937 14,4 8561966 10,4 10777132 9,0 10685258 7,3 10020207 5,8
IV 4685543 29,0 6211337 23,6 6949939 16,2 10625505 12,9 14049125 11,8 15445230 10,6 22010837 12,8
Загалом X X 162,7 X 163,2 X 192,3 X 144,6 X 122,4 X 117,8 X
у % до I X X 172,7 X 175,8 X 229,9 X 150,5 X 114,9 X 114,2 X
попереднього П X X 190,1 X 171,8 X 164,9 X 143,7 X 175,8 X 123,6 X
перюду Ш X X 164,6 X 203,6 X 138,3 X 125,9 X 99,1 X 93,8 X
IV X X 132,6 X 111,9 X 152,9 X 132,2 X 109,9 X 142,5 X
Загалом X X 61,7 X 61,6 X 69,1 X 99,2 X 105,9 X 110,5 X
статутного I X х 54,3 х 55,0 X 67,2 X 93,1 X 95,2 X 97,7 X
кашталу П X X 64,2 X 67,1 X 66,6 X 119,7 X 159,7 X 174,2 X
у власному Ш X х 66,6 х 69,2 X 77,0 X 106,8 X 127,6 X 102,0 X
каштал1 IV X X 78,2 X 75,9 X 77,0 X 106,2 X 88,6 X 106,2 X
питома Загалом X X 12,5 X 11,6 X 12,9 X 13,8 X 14,6 X 14,7 X
I X X 10,8 X 10,3 X 11,9 X 13,4 X 14,5 X 14,4 X
вага власного кашталу у пасивах, % П X X 10,9 X 11,3 X 12,6 X 11,2 X 12,0 X 14,9 X
Ш X X 15,6 X 14,6 X 16,3 X 17,7 X 14,0 X 12,0 X
IV X X 23,1 X 19,5 X 18,6 X 18,4 X 21,0 X 18,6 X
. . Загалом 11,9/88,1 X 12,5/87,5 X 11,6/88,4 X 12,9/87,1 X 13,8/86,2 X 14,6/85,4 X 14,7/85,3 X
¡о сп1вв1дношення "власний каштал / зобов'язаиня:" I 9,8/90,2 X 10,8/89,2 X 10,3/89,7 X 11,9/88,1 X 13,4/86,6 X 14,5/85,5 X 14,4/85,6 X
П 10,5/89,5 X 10,9/89,1 X 11,3/88,7 X 12,6/87,4 X 11,2/88,8 X 12,0/88,0 X 14,9/85,1 X
ш 12,6/87,4 X 15,6/84,4 X 14,6/85,4 X 16,3/83,7 X 17,7/82,3 X 14,0/86,0 X 12,0/88,0 X
IV 23,6/76,4 X 23,1/76,9 X 19,5/80,5 X 18,6/81,4 X 18,4/81,6 X 21,0/79,0 X 18,6/81,4 X
Загалом 8,4 X 8,0 X 8,6 X 7,8 X 7,3 X 6,8 X 6,8 X
Мультишикатор кашталу I 10,2 X 9,2 X 9,8 X 8,4 X 7,4 X 6,9 X 6,9 X
П 9,5 X 9,1 X 8,8 X 8,0 X 8,9 X 8,3 X 6,7 X
ш 7,9 X 6,4 X 6,8 X 6,1 X 5,6 X 7,1 X 8,3 X
IV 4,2 X 4,3 X 5,1 X 5,4 X 5,4 X 4,8 X 5,4 X
питомавага групи, %
питома вага групи, %
питомавага групи, %
питомавага
групи,
питома вага групи,
69,4
68003311 74424566
-А!
81974135 111213396
154,5
100,0
100,0
16,8
12,9
14,9
171,4
108,6
166,1
3 нього статутний каштал, тис. грн
100,0
100,0
100,0
_173
18,3
12,9
23,5
у % до попереднього перюду
192,3
190,1 164,6
питома вага статутного
кашталу у власному каштал!
67,2
питома вага власиого
кашталу у пасивах, %
10,3
_1м.
23,1
14,6
19,5
16,3
18,6
18,4
14,0
21,0
12,0
18,6
о сшввщношення "власний капитал / зобов'язаиня"
11.9/88.1
12,5/87,5
11.6/88.4
12,9/87,1
13.8/86.2
14.6/85.4
14.7/85.3
9,8/90,2
10,5/89,5
10,8/89,2
10,9/89,1
10,3/89,7
11,3/88,7
11,9/88,1
12,6/87,4
13,4/86,6
11,2/88,8
14,5/85,5
12,0/88,0
14,4/85,6
14,9/85,1
12,6/87,4
23,6/76,4
15,6/84,4
14,6/85,4
23,1/76,9
19,5/80,5
16,3/83,7
17,7/82,3
18,6/81,4
18,4/81,6
14,0/86,0
21,0/79,0
12,0/88,0
18,6/81,4
8,4
8,0
7,8
7,3
6,8
6,8
Мультишикатор кашталу
10,2
9,2
9,8
8,4
7,4
6,9
6,9
9,1
6,8
_6Д
5,6
У rpyni середнiх банюв консолiдувалося на початок 2005 р. 13 % або 2781046 тис. грн a^raBÎB i 13,8 % або 3508281 тис. грн катталу, на 01.01.12 р. - 7,8 % або 81974135 тис. грн активiв i 6,3 % або 9228104 тис. грн катталу. Упродовж остантх семи роюв активи ща групи установ зросли у 29,5 раза, на 79193089 тис. грн, каттал - у 32,3 раза, на 5719823 тис. грн, проте скоро-тились ïx частки у сукупних активах i капiталi банювсь^ системи вщповщ-но на 5,2 i 7,5 процентних пункти. Проблеми перевищення статутного над власним катталом притамант 18,2 % установ ^eï групи i спостершались на 01.01.12 р. у таких банках: Дреус банк МКБ - 294,9 %, Кредо банк - 266,2 %, Платинум банк - 101,5 %, БМ банк - 144,2 %. Стввщношення власний каттал до зобов'язань становило на 01.01.12 р. 12,0/88,0, що свщчить про те, що залучет i запозичет ресурси перевищували власний каттал у 7,3 раза, що значно нижче, тж по банювсьюй системi загалом.
У грyпi малих банкiв, чисельнiсть яких за 2005-2011 рр. зросла на 14 одиниць, консолщувалось на 01.01.06 р. - 11,7 % або 24964250 тис. грн ак-тивiв i 23,1 % або 5889449 тис. грн катталу, на 01.01.12 р. - 10,5 % або 111121396 тис. грн активiв й 13,3 % або 20717269 тис. грн катталу. Активи малих банюв збшьшились упродовж семи роюв у 4,5 раза на 86157146 тис. грн, каттал - у 3,5 раза на 14727820 тис. грн. На основi проведених розра-хунюв, банюв ^eï групи постшно мали проблеми iз капiталiзацieю. На 01.01.2006 р. им установ (6,5 % вщ загальжо! ïx чисельносп) вщнесено до проблемних, обсяг статутного катталу у яких перевищував власний, а саме: 1нтерконтинентбанк - 381,9 %, об'еднаний комерцшний банк - 104,6 %, Мiж-народний iпотечний банк - 139,1 %, Гарант - 106,6 %, Украïнський банк ре-констрyкцiï та розвитку - 106,1 %, Столичний - 101,2 %, Свробанк - 100,4 %. В умовах сьогодення бшьшють з даних установ e лiквiдованими. На 01.01.12 р. юльюсть таких банкiв збiльшилась до 22 одиниць або 18,8 % вщ ïx чисельностi. За нашими розрахунками, до банкiв, у яких статутний каттал перевищуе власний, вiднесено: СЕБ Банк - 144,2 %, Фольксбанк - 101,6 %, Киïв - 455,9 %, Банк Кiпрy - 100,6 %, Про кредит Банк - 110,0 %, Експо-банк - 118,2 %, Мiсто банк - 100,9 %, Енергобанк - 112,1 %, Банк Руский Стандарт - 117,8 %, банк Золот ворота - 122,2 %, Базис - 118,0, Каттал -101,7 %, Свробанк - 108,2 %, Банк Львiв - 197,4 %, Банк нацiональний кредит - 9360 %, Дойчебанк ДБУ- 142,2 % та iншi.
Про проблеми у дiяльностi таких установ свщчить те, що тимчасовi адмiнiстрацiï НБУ було введено у загальнш юлькосп, близько 80 %, саме у малi банки. Спiввiдношення мiж катталом i депозитами у цих установах становило на 01.01.12 р. 18,6/81,4, тобто зобов'язання у 4,4 раза перевищували власний каттал.
За проведеними розрахунками можна зробити висновок про зниження ризиковост банкiвськоï дiяльностi загалом, осюльки мультиплжатор катталу 2005-2011 рр. знизився в 1,6 раза, для першоï групи - у 3,3 раза, для дрyгоï групи - у 2,6 раза, для третьоï - у 2,8 раза. Таю тенденцп зумовлеш знижен-ням банювських активiв, обсяпв кредитно-iнвестицiйноï дiяльностi, значною часткою високолiквiдниx активiв у ïx сукупному обсязi. У грyпi малих банюв
мультиплжатор катталу мае тенденцiю до зростання з 4,2 до 5,4 разiв, що тдтверджуе ризиковiсть активних операцiй банюв за недостатнього рiвня на-явного власного катталу.
У банювсьюй системi Укра!ни процеси глобалiзацп та штернацюналь зацп проявились через збiльшення частки iноземного капiталу у банювсько-му секторi шляхом вiдкриття фiлiй та представництв шоземних банкiв. На 01.01.12 р. iз 176 банкiв 53 установи мали iноземний капiтал, частка якого у статутному капiталi банюв зросла з 23 % у 2005 р. до 41,9 % у 2011 р. Упро-довж 2004-2011 рр. присуттсть шоземних iнвесторiв у банювському секторi перевищила встановлений МВФ лiберальний (понад 40 %) рiвень i поступово наближаеться до традицiйного рiвня (бiльше 50 % катталу) присутностi шо-земного катталу в нащональних банкiвських системах.
Висновки. Аналiз концентрацп банкiвських активiв i капiталу дае змогу зробити таю висновки:
• по-перше, шститущальна структура баиювсько! системи Укра!ни е недос-татньо розвииеиою, що зумовлено значною кшьюстю середтх i малих бан-кв, чисельшсть яких зросла за 2005-2011 рр. вщ 135 до 139 одиниць або до 78,9 % !х сукупно! кшькостц
• по-друге, у таких установах на 01.01.12 р. сконцентровано 18,3 % або 193187531 тис. грн сукупних активш, i 18,6 % або 32031044 тис. грн сукупно-го банювського капталу;
• по-трете, у 30 установах або 21,5 % загально! чисельиоста спостерггаеться пе-ревищення статутного над балансовим катталом;
• по-четверте, недостатиш ршеиь кашташзацц обмежуе ф1нансов1 спромож-иосп малих i середтх баикв у наданш широкого спектра послуг кредитно-швестицшного характеру, недостатню ефектившсть д1яльиосп;
• по-п'яте, фшансово-економ1чна криза посилила проблеми у иайбшьших та великих банках, яю мають системоутворювальний характер i пов'язаш на-самперед з1 збитковою д1яльшстю;
• по-шосте, иеобхiднiсть забезпечення штеграцл та диверсифжаци б1знесу зу-мовить розширеиия угод злиття, придбання i поглииаиия, особливо в установах, в яких наявш проблеми кашташзаци.
Л1тература
1. Базилевич В. Концентращя у баигавському сектор1 Укра!ни: сучасний стан та шляхи регулювання / В. Базилевич, В. Филюк // Баигавська справа : иаук.-практ. журнал. - 2012. - № 2. - С. 3-18.
2. Диба М. Безпека баиювсько! д1яльиост та умови II оргашзаци в Украт / М.С. Диба, Яремеико // Баигавська справа : иаук.-практ. журнал. - 2012. - № 1. - С. 13-23.
3. Диба М. Вплив глобашзаци иа баиювську систему Укра!ии / М. Диба, С. Осадчий // Вюиик Нацюнальиого баику Укра!ии : журнал. - 2011. - № 11. - С. 19-24.
4. Дроб'язко А. Якою бангавська система Укра!ии виходить ¡з кризи 2008-2009 рогав? / А. Дроб'язко // Вюиик Нацюиальиого баику Укра!ии : журнал. - 2011. - № 2. - С. 4-8.
5. Парасш-Вергуиеико 1.М. Стратепчний аиашз у банках: теор!я, методолопя, практика : монограф!я / 1.М. Парасш-Вергуиеико. - К. : Вид-во КНЕУ, 2007. - 360 с.
6. Сухов М.И. Капитализация капиталов в банковском секторе / М.И. Сухов // Деньги и кредит. - 2009. - № 7. - С. 28-31.
7. Степаиеико А. Вплив 1иоземиих фшаисово-кредитиих устаиов иа иацюиальиу баиювську систему / А. Степаиеико, I. Чамара // Економжа Укра!ии : пол1тико-екоиом1чиий журнал. - 2011. - № 2. - С. 60-67.
8. Национальные банковские системы : учебник / под общ. ред. проф. В.И. Рыбина. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 2009. - 528 с.
9. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/ca te-gory?cat_id=60949.
Копылюк Н.Ю. Финансово-экономические показатели деятельности банков Украины в контексте реорганизационных процедур
Рассмотрены финансово-экономические показатели деятельности банков Украины, которые служат индикаторами финансовой нестабильности и неплатежеспособности и обуславливают потребность в реорганизации и консолидации банковских учреждений.
Ключевые слова: банк, реорганизация, капитализация, проблемные активы, реструктуризация активов, неплатежеспособность.
Kopylyuk N.Yu. Financial and economic indicators of bank of Ukraine in the context of procedures reorganization
A number of financial and economic performance of banks in Ukraine, which serve as indicators of financial instability and insolvency and determine the need for reorganization and consolidation of banking institutions.
Keywords: Bank, reorganization, capitalization, problem assets, restructuring of assets, insolvency.
УДК 657.372.5 Доц. М.В. Корягт, канд. екон. наук - Льв1вська КА
ВНУТР1ШНЯ ЗВ1ТН1СТЬ ЩОДО РИНКОВО1 ВАРТОСТ1 ШДПРИеМСТВА ЯК ОСНОВА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛ1НСЬКИХ
Р1ШЕНЬ
Пщтверджено вщсутшсть иалежиих теоретичиих напрацювань у частит фор-мування системи внутршньо!' звгтност щодо рииково! вартосп тдприемства. З метою усунення зазначених недолтв розроблеио пакет внутршньо! звгтносп щодо рииково! вартосп тдприемства як осиови шформацшного забезпечеиия прийняття управлшських ршень.
Ключовг слова: внутршня звгтшсть, риикова варпсть, управлiиськi рiшеиия, зовшшш та внутрiшнi користувачi.
Постановка проблеми. Рiчна фiнансова звiтнiсть пiдприемства приз-начена переважно для потреб зовншшх користувачiв i е недостатньо придат-ною для прийняття оперативних ршень. Отримання оперативно! шформацп залежить, насамперед, вщ оргашзацп та налагодженостi функцюнування системи бухгалтерського облiку на тдприемст. Внутрiшнi користувачi повин-ш отримувати необхiдну iнформацiю, яка вщбираеться для задоволення !х ш-формацшних потреб. На основi внутрiшнiх звтв дп керiвника повиннi бути спрямоваш на виявлення сильних i слабких сторш бiзнесу, адекватне реагу-вання на фактори в процес прийняття ршень.
"Створити цiлiсну систему внутршньо! звгтносп можна лише за наяв-ностi вщповщно! шформацшно! бази, узгодженосп змiсту та форми звiтiв. Внутршня звiтнiсть формуеться вiдповiдно до характеру дiяльностi тд-приемства, цiлей i завдань управлiння загалом та його рiвнiв" [5]. Сьогоднi залишаеться не розробленою належна система аналiтичного обл^ вщобра-ження змiни рииково! вартосп майна пiдприемства, вiдсутня окрема внут-
