CC BY
14
Р. В. Венжега
АТРИБУТИ ЕКОНОМ1ЧНИХ МОДЕЛЕЙ ШДУСТР1АЛ1ЗАЩ1 ТА НЕОШДУСТР1АЛ1ЗАЩ1
Вугiльна промисловiсть е стратегiчною галуззю нацюнально1 економiки. Дана сфера дiяльностi забезпечуе стабiльне функщону-вання i розвиток таких базових промислових напрямкiв, як коксохь мiя, металургiя, виробництво електроенергп. Однак серед галузей промисловостi е однiею з найбшьш проблемних (з одного боку, до-зволяе задовольняти потреби економши в енергоресурсах, а з ш-шого - через збитковiсть вимагае значних фшансових вкладень). Для ефективного функцюнування вугледобувного пiдприемства ця галузь мае вщповщати економiчнiй моделi iндустрiалiзацil та вклю-чати елементи моделi неоiндустрiалiзацil вiдповiдно до заданих ат-рибутiв.
Проблеми iндустрiального та неошдус^ального розвитку промислових пiдприемств знаходяться у полi зору багатьох дослщ-ниюв, серед яких у контекстi цшьово! спрямованостi статтi слiд на-звати роботи О. I. Амошi [1], Н. Ф. Васильевой' [2], Ю. З. Драчука [5], С. В. 1ванова, С. В. Котова [9]. Але проблеми стратепчного розвитку вугледобувних пiдприемств набувають актуальностi в контекст реалiзацil ноiндустрiальноl парадигми та потребують по-дальшого дослiдження.
Отже, метою статтг е визначення атрибутiв, притаманних iндустрiальному суспiльству i неоiндустрiалiзацil, та аналiз перспектив функцiонування вугшьних пiдприемств Украши в контекстi вщповщних викликiв.
Iндустрiалiзацiя характеризуеться створенням машинного ви-робництва стандартизованих продуктiв на базi складного розподiлу працi та спецiалiзацil, використання рiзних видiв енерги i застосу-вання науки та техшки в оргашзаци виробництва. До характеристик шдус^ального виробництва вiдносять стандартизащю «життедь яльносп» промислових пiдприемств, тдготовку iнженерно-технiч-них працiвникiв для промислових тдприемств, а також мехашза-щю, машинiзацiю та впровадження ново! техшки i технологiй.
Крiм того, iндустрiалiзацiя супроводжуеться зростаючим роз-подiлом пращ та ускладненням професшно1 структури; зсувом вщ концентраци робочо1 сили в аграрий економiцi до промисловостi
© Р.В. Венжега, 2016
та в кшцевому рахунку сфери послуг. Технолопчний прогрес ви-кликае потребу в нових спецiальностях, що потребують бiльш ви-соко! квалiфiкацil i замiнюють попереднi, менш квалiфiкованi. Крiм того, iндустрiалiзацiя викликае появу нових товарiв та послуг, яких не було рашше, що у свою чергу також впливае на структуру зайня-тост [20, с. 135]. Узагальнення наукових праць дозволяють назвати таю визначальш чинники, що впливають на розвиток пiдприемств.
Стандартизация та регламентация виробництва. Сучасш умови господарювання змушують кожне пiдприемство впроваджу-вати дiевий контрольний механiзм управлiння яюстю продукци i процесiв, суворо дотримуватися його вимог. Визначальним елемен-том цього специфiчного управлiння, який найбшьш iстотно впливае на процес постшного забезпечення ефективного виробництва i пос-тачання на ринок яюсно! конкурентоспроможно! продукци, е стан-дартизацiя дiяльностi пiдприемств. Доцiльнiсть впровадження i ви-користання на пiдприемствах регламентуючих документ поясню-еться перш за все необхщшстю ушфшаци та забезпечення стабшь-них (у межах заданих параметрiв) характеристик виробничих i управлiнських процешв, а також характеристик сировини, матерiа-лiв i готово! продукци. Незважаючи на те що необхiднiсть регла-ментацп не викликае сумнiвiв, можуть юнувати рiзнi пiдходи до ви-значення сфер регламентации рiвня 11 строгостi, кiлькiсного та якiс-ного складу регламентованих характеристик.
Розподы працг - це розмежування дiяльностi людей у процес спшьно! пращ, виготовлення продукци i виконання послуг. На вуп-льному пiдприемствi видшяють технологiчний, функцiональний та професiйно-квалiфiкацiйний подш працi.
Технолог!чний поды працг залежить вiд структури виробни-чого процесу, рiвня його мехашзаци, обсягу i типу виробництва та здiйснюеться на основi розбиття виробничого процесу на стади (за-готiвельну, обробну, складальну), межi, фази, частковi технологiчнi процеси i операцп. технологiчний розподiл пращ може бути коопе-рацiйним, подетальним i поелементним.
Функцгональнийрозподы працг визначае роль i мiсце кожного пращвника у процесi працi на пiдприемствi та передбачае вщокре-млення на пiдприемствi рiзних видiв трудово! дiяльностi й виконання конкретних робгг групами працiвникiв, що здшснюють рiзнi за змiстом функци. Залежно вiд змiсту функцiй персонал тдприем-ства розподiляеться на двi категори: робiтникiв i службовцiв.
Профестно-квал1ф1кацшний поды прац полягае у вщокрем-ленш всерединi функцiональних груп окремих вцщв робiт залежно 200
вщ змюту i стiйкостi 1'х закршлення за працiвниками, у спецiалiзацil трудово1 дiяльностi за спiльнiстю спецiальних знань i методiв впливу на предмет пращ. Обумовлюе розподiл персоналу шдприем-ства на окремi групи пращвниюв за професiями та спецiальностями [21, с.20].
Мехатзащя та машитзащя пращ. У розвитку мехашзаци ву-гшьно1 промисловостi можна видiлити три етапи [7]:
I етап (30-т роки) - мехашзащя процесiв зарубки вугшля за допомогою врубових машин, доставки вугшля iз застосуванням конвеерiв, транспорту вугiлля за допомогою електровозiв. До 1940 р. механiзацiя цих процешв в основному була завершена;
II етап (50-т роки) - впровадження широкозахватних комбай-нiв, що дозволяють механiзувати процеси зарубки, вщбивання i на-валювання вугiлля;
III етап (кшець 50-х i 60-т роки) - створення нових високоп-родуктивних схем i засобiв мехашзаци та автоматизаци виробниц-тва, призначених для рiзкого пiдвищення навантаження очисних i пiдготовчих вибо1в i шахт. Техтка базуеться на принципах мшма-льно! кiлькостi технiчно рiзноманiтних операцш; мехашзаци всiх сумiжних виробничих операцш; автоматизаци виробничих проце-сiв; концентраци гiрничих робiт; безпечних умов пращ.
Процеси та операци за ступенем мехашзаци робгг дiляться на: ручш, частково-механiзованi, комплексно-механiзованi, автомати-зованi та юбернетизоваш (автоматичнi).
Коефiцiент мехашзаци очисних i пiдготовчих робiт КМ.г хара-ктеризуе рiвень комплексно1 мехашзаци робгг на вугiльних шдпри-емствах i визначаеться за формулою [12, с. 28]
У + У + У
КМ. = У ° Ук У ш 100, ' 3
де Уог - рiвень мехашзаци очисних робгг 7-1 шахти, %;
УК - рiвень комбайнового проведення прохiдницьких робгг 7-1 шахти, %;
Умг - рiвень проведення виробок з механiзованим навантажен-ням 7-1 шахти, %.
Розрахунок рiвня комплексно1 мехашзаци робiт на вугшьних пiдприемствах Укра1ни наведено в табл. 1.
Таким чином, за критерiем комплексно1 мехашзаци робiт серед державних пiдприемств достатнiй рiвень мехашзаци мають ДП ш/у Пiвденнодонбаське № 1, ДП ВК Краснолиманська, ДП Львiв-вугiлля, всi приватнi шдприемства, а серед корпоративних шдпри-
Таблиця 1
PieeHb комплексно1 мехатзаци po6im на вугыьних _тдприемствах Укрални, %_
№ з/п Ha3Ba n^npœMCTBa Кшь-кiсть шaхт Pora
2009 2010 2011 2012 2013
Державш шдп риемства
1. ДП ДВЕК 9 6B,73 68,18 63,60 68,20 67,98
2. ДП ш/y Пiвденнoдoнбaське №1 1 93,10 B3,B3 92,90 89,30 91,87
3. ДП Мaкiïввyгiлля 7 64,B7 62,43 38,70 36,29 62,06
4. ДП Кpaснoapмiйськвyгiлля 4 б3,77 67,82 66,67 34,30 33,43
3. ДП ВК Кpaснoлимaнськa 1 97,47 97,13 96,87 93,70 94,33
б. ДП Селидiввyгiлля 4 7B,60 70,34 81,20 80,13 90,16
7. ДП Аpтемвyгiлля 4 47,22 47,49 49,83 30,31 47,49
B. ДП Дзеpжинськвyгiлля 4 44,73 41,02 41,49 40,42 38,17
9. ДП Opджoнiкiдзевyгiлля б 37,б1 27,82 27,99 31,93 31,79
10. ДП Шaхтapськaнтpaцит 3 34,B7 61,30 36,30 33,97 68,02
11. ДП Topезaнтpaцит 3 43,B6 38,22 41,84 39,37 41,32
12. ДП Снiжнеaнтpaцит 2 41,03 36,86 39,60 40,80 42,33
13. ДП Лyгaнськвyгiлля B б7,43 39,64 38,97 37,68 63,39
14. ДП Пеpвoмaйськвyгiлля б 31,09 32,26 40,13 33,00 41,18
13. ДП Дoнбaсaнтpaцит 7 41,70 33,43 30,33 30,33 32,73
1б. ДП Антpaцит 3 43,70 43,93 49,30 47,70 32,20
17. ДП Львiввyгiлля 7 94,19 89,30 88,40 89,83 82,10
1B. ДП Boлиньвyгiлля 3 33,0б 72,36 73,34 66,13 72,40
Недержавш пвдприемства
1. ПАТ Пaвлoгpaдвyгiлля (np^ вaтнa) 10 99,бЗ 99,80 99,83 99,90 99,90
2. ТОВ Кoмсoмoлець Дoнбaсy (пpивaтнa) 1 B3,00 81,07 87,47 87,37 83,03
3. ТОВ ДТЕК Дoбpoпiллявyгiлля (opендa) 3 91,33 92,83 94,80 97,27 98,47
4. ТОВ ДТЕК Рoвенькиaнтpaцит (кoнцесiя) б 42,97 40,86 41,43 43,18 46,19
3. ТОВ ДТЕК Свеpдлoвaнтpaцит (ганцешя) 3 б3,07 66,37 63,37 62,30 64,07
б. ПАТ ш/y Пoкpoвське (пpивaтнa) 1 94,47 91,60 92,13 93,93 94,33
7. ПАТ Кpaснoдoнвyгiлля (np^ вaтнa) 7 B0,13 79,33 76,30 79,40 82,00
B. ТДВ Шaхтa Бiлoзеpськa (np^ вaтнa) 1 100,00 88,33 94,40 97,47 97,47
Корпоративны шдприемства
1. ПАТ Шaхтa Нaдiя 1 30,37 46,20 66,10 61,33 32,20
2. ПАТ Шaхтa Бiлopiченськa 1 93,б0 99,87 98,63 94,63 99,00
3. ПАТ Шaхтoyпpaвлiння Дoнбaс 2 60,4B 64,22 66,70 63,77 64,80
4. ПАТ Лисичaнськвyгiлля 4 3б,4б 32,70 30,13 31,67 63,10
3. ОП ш.iм.O.Ф.Зaсядькa 1 96,30 97,70 97,83 98,17 98,67
* Po3paxoBano aBTOpoM 3a дaними джеpел [13- 19].
емств - ПАТ Шахта Бiлорiченська та ОП шлм.О.Ф.Засядька. Iншi пiдприeмства частково мехашзоваш переважно на 40-60% та не за-довольняють сучасним вимогам до мехашзаци робгг.
Навантаження на один очисний вибш в Укрш'ш становить 763 т, при цьому майже третина з вибо1'в оснащеш морально заста-рiлою технiкою, включаючи вiдбiйнi молотки, i мають навантаження дещо бiльше 130 т на добу. Низьким е також рiвень комбайнового проведення прничих виробок - менше 50%. Невисоким рiв-нем механiзацiï та автоматизаци характеризуются й iншi процеси вуглевидобування, де зайнято приблизно 75% персоналу шахт. Вна-слiдок складних природних умов i низького технiчного рiвня ви-робництва продуктивнiсть працi на шахтах становить у середньому 33,5 т. на одного робггаика на мюяць [1, с. 27].
Неоiндустрiалiзацiю слщ розглядати як процес створення ш-дустрiального базису на новш технологiчнiй основi. З появою комп'ютеризованих технологiй почався процес комп'ютеризацiï продуктивних сил, або ix «оцифрування», формування цифровоï економiки, або iнформацiйноï економши. Виходячи з того що прос-тий теxнiчний закон свiдчить, що автоматизувати i комп'ютеризу-вати можна те, i тiльки те, що попередньо електрифшовано, процес iндустрiалiзацiï можна вважати двоединим, двофазним [2, с.88]. Неоiндустрiалiзацiя е етапом переходу до технологш 6 укладу, з ви-пуску продукцiï з високою доданою вартiстю, що характеризуемся iндивiдуалiзацiею, наномшатюризащею, бiотеxнологiзацiею, ког-нiтивiзацiею, розвитком 3D друку, шляхом реiндустрiалiзацiï та збь льшення в нацiональнiй економiцi робочих мiсць на базi наведених технологш у сферi малого та середнього шдприемництва [9, с.62]. Неоiндустрiалiзацiï притаманш такi атрибути, як змiна структури зайнятостi убiк iнтелектуалiзацiï працi, укрупнення та вертикальна штегращя, збiльшення частки шновацшних продуктiв та впливу НДДКР на устхи пiдприемства, автоматизацiя та роботизащя виро-бництва, управлiнськi шноваци, автоматизацiя управлiння.
Змта структури зайнятост1 y6iK ттелектуал1зацп пращ. Iнтелектуалiзацiя пращ - це тдвищення вагомостi штелектуально1' дiяльностi персоналу, рiвня iнтелекту, професшних та загальноос-вiтнix знань, яю забезпечуються безперервним розвитком персоналу, науково-техшчного забезпечення його дiяльностi, що зумов-люе появу нових технологш, використання яких забезпечуе соща-льно-економiчний розвиток пiдприемства. Процес iнтелектуалiзацiï для сучасного керiвника на вугiльному шдприемсга обумовлений
появою велико1 кшькосп завдань з «розмитою» структурою, що ви-магають нестандартних шновацшних пiдходiв та рiшень в рiзних аспектах професшно1 дiяльностi [6, с.107].
Укрупнення та вертикальна Штегращя. Значна частина вуп-льних тдприемств iнтегрована до складу потужно1 вертикально-ш-тегровано1 структури Сiстем Кепiтал Менеджмент (СКМ). Групи Метшвест та Донбаська паливно-енергетична компанiя (ДТЕК), що входять до складу СКМ, займаються видобутком, переробкою та подальшим використанням вугшьно1 продукци на власних шдпри-емствах. Зокрема, до складу Метшвесту входять пiдприемства ПАТ «Краснодонвугшля», що займаеться видобутком коксiвного вугшля, та Юнайтед Коул iз рiчним видобутком понад 5 млн т, що розташоване у США.
До складу ДТЕК, що представляе корпоращю з повним циклом виробництва, входять ПАТ «Павлоградвугшля» (видобуток у 2015 р. - 18,83 млн т); ТОВ «Свердловантрацит» (видобуток у 2015 р. - 1,77 млн т); ТОВ «Ровенькиантрацит» (видобуток у 2015 р. - 1,55 млн т) ; ТОВ «Комсомолець Донбасу» (видобуток у 2015 р. - 1,22 млн т); ТОВ «Добропшлявугшля» (видобуток у 2015 р. - 2,43 млн т). Кшцевим продуктом компани е виробництво електроенерги [3; 8].
1ншою потужною вертикально-штегрованою структурою, що пов'язана iз видобутком вугшля в Укра1ш, також е ЗАТ «Донецьк-сталь-металургшний завод». До складу групи входить найбшьше вугледобувне тдприемство з видобутку кокшвного вугшля - шах-тоуправлшня «Покровське» (видобуток у 2015 р. - 4,35 млн т) [3]. Корпоращя мае повний цикл виробництва, кшцевим продуктом якого е металопрокат.
Автоматизащя та роботизащя виробництва. На шахтах екс-плуатуються системи управлшня прничошахтним обладнанням i системи АСУТП (автоматизоваш системи управлiння технолопч-ними процесами). Однак у даний час вони застарши морально i ф> зично. В останнi роки проводилася модершзащя локальних систем, внаслiдок цього набули поширення бiльш сучаснi системи автома-тизованого оперативного диспетчерського управлшня. Зростаючий рiвень навантаження на видобувш вибо1, пiдвищенi вимоги до шви-дкостi проведення пiдготовчих виробок, оснащешсть сучасними ав-томатизованими технiчними засобами прничошахтного облад-нання, забезпечення шахт системами приладово1 оцiнки безпечного ведення гiрничих робiт передбачають створення автоматизованих систем збору iнформацil про хщ технологiчних процесiв, уявлення 204
ïï в найбшьш зрозумiлому виглядi, формалiзацiю i видачу набору оптимальних ршень для 4Îtkoï органiзацiï робгг по виконанню ви-робничих завдань, шдвищення надiйностi i безпеки ïx ведення. Си-стеми управлiння гiрничим виробництвом на сучасних вугледобув-них тдприемствах реалiзуються в основному за рахунок створення шформацшних засобiв.
Функцiï оперативного контролю та управлшня розподшя-ються мiж iнформаторами з рiзниx дшянок теxнологiчниx процесiв. Така децентралiзацiя доставки шформаци часто призводить до по-милок, що порушуе об'ективнiсть. Велика кшьюсть iнформацiйниx потокiв, iерарxiчнiсть ïx подання вимагають перебору рiзниx вар> антiв вирiшення завдань, ïx оптимiзацiï у виробничих ситуацiяx. Bi-дсутшсть однозначних i об'ективних критерiïв методiв ïx оцiнки, ряду суб'ективних факторiв, що залежать вiд рiвня обiзнаностi i мо-жливостi переробки шформаци людиною, визначають створення системи автоматизованого управлшня виробництвом, ергатичноï системи (людина-машина), з введенням людини як ланки у систему управлшня з деякими обмеженнями, щоб забезпечити надшшсть роботи людини у системi та мiнiмiзувати напруженiсть виконання ïï функцiй [11, с.13].
Ефективнiсть автоматизацiï вугледобувних тдприемств по-лягае у пiдвищеннi безпеки пращ, скороченш чисельностi роб^ни-юв, особливо в найбiльш небезпечних зонах, шдвищенш ефектив-ностi працi, зниженш простоïв та негативного впливу людського фактора [10, с.20].
Управлгнськ гнновацИ'. До управлшських iнновацiй вiдносять [13, с. 82; 14, с. 100]:
1) розробку i реалiзацiю новоï або значно змiненоï стратегiï шдприемства;
2) впровадження сучасних (на основi iнформацiйниx техноло-гiй) методiв управлшня тдприемством (теxнологiй з використан-ням сучасних засобiв обчислювальноï теxнiки та спещальних про-грамних засобiв для виршення завдань бухгалтерського i складсь-кого облiку, облiку кадрiв i шших видiв ресурсiв, планування потреб оргашзацп, аналiзу фiнансового стану оргашзаци та пiдтримки прийняття управлшських ршень, систем автоматизованого докуме-нтооб^у органiзацiï та iншиx сучасних автоматизованих систем управлшня бiзнес-процесами оргашзацп).
Наприклад, збалансована система показникiв BSC (Balanced Scorecard), ABC-аналiз, система зниження дефектiв 6 сигм (Six Sigma), виробнича систему Toyota TPS (Toyota Production System),
система оргашзаци робочого мюця 5S (Sorting, Straightaning, Systematic cleaning, Standardizing and Sustaining), система ефективного yпрaвлiния часом TBM (Time Based Management), система ефекти-вного обслуговування клieнтa ECR (Efficient Consumer Response), система тотального управлшня яюстю TQM (Total Quality Management), система ощадного виробництва LP (Lean Production), реiнжи-шршг бiзнес-процесiв BPR (Business Processes Reengineering), система комп'ютерного iнтегровaного виробництва CIM (Computer Integrated Management), система тотального управлшня потоками TFM (Total Flow Management), система тотального обслуговування обладнання TPM (Total Productive Maintenance), оргашзащя тотального управлшня допомiжними службами TSM (Total Service Management), система планування потреб y мaтерiaлaх MRP (Material Requirements Planning), система управлшня ресурсами шдпржм-ства ERP (Enterprise Resource Planning), система швидкого перена-лагодження SMED (Single-Minute Exchange of Dies).
3) розробку та впровадження нових чи значно змшених орга-шзацшних структур yпрaвлiния на пiдприeмствi;
4) нововведення y використaннi змiнного режиму робочого
часу;
5) застосування сучасних систем контролю якостi, сертифша-ци продyкцiï, включаючи використання сучасних втизняних i за-рyбiжних стaндaртiв якосп;
6) розробку нових або значно змшених методiв i прийомiв оргашзаци пращ на п^дпр^мс^ i т.д.;
7) створення спецiaлiзовaних шдроздшв з проведення науко-вих дослщжень i розробок, практично!' реaлiзaцiï науково-техшчних досягнень (технологiчнi та iнжинiринговi центри, мaлi iнновaцiйнi пiдприeмствa);
8) оргашзащю та вдосконалення дiяльностi мaркетинговоï служби пiдприeмствa, включаючи як створення спецiaлiзовaних груп i пiдроздiлiв, так i формування фyидaментaльноï концепцiï (стрaтегiï) маркетингу п^пр^мс^а
Збiльшeння частки шновацшних продуктiв та впливу НДДКР на устхи тдприемства. Питома вага виконаних наукових i на-уково-дослщних робiт y BBП y 2015 р. - 0,68%. Частка шновацшно-активних промислових пiдприeмств скоротилася i склала за цей пе-рiод 15,8% вщ зaгaльноï кiлькостi пiдприeмств. Питома вага шд-приeмств, що впровадили шноваци, - 11,8%. Частка реaлiзовaноï iнновaцiйноï продyкцiï y загальному обсязi промисловоï продyкцiï знизилася до 2,3%. 206
Як пoкaзaв пpoведений aиaлiз, иедocтaтиьo ефективш здш^ июeтьcя iииoвaцiйиa дiяльиicть та пiдпpиeмcтвaх дoбyвиoï пpoмиc-лoвocтi. Xa^ чacткa iииoвaцiйиo aктивиих пiдпpиeмcтв y дoбyвиiй пpoмиcлoвocтi cтaиoвить 7,7% зaгaльнoï кiлькocтi пpoмиcлoвих пiдпpиeмcтв; питoмa вaгa пiдпpиeмcтв, щo впpoвaджyвaли iииoвa-ци, - 0,03%; чacткa oбcягy pеaлiзoвaнoï iииoвaцiйиoï пpoдyкцiï -0,04% зaгaльнoгo oбcягy pеaлiзoвaиoï iииoвaцiйиoï пpoдyкцiï. Лише тpи пiдпpиeмcтвa y дoбyвиiй пpoмиcлoвocтi (1,9%) впpoвaджyвaли мapкетиигoвi iииoвaцiï, двa пiдпpиeмcтвa (1,6%) - opгaиiзaцiйиi iииoвaцiï. У дoбyвиiй пpoмиcлoвocтi впpoвaджеиo 18 швих техвд-лoгiчиих пpoцеciв, aбo 1% ■х зaгaльиoï кiлькocтi та пpoмиcлoвих пiдпpиeмcтвaх.
Таблиця 2
Динамика ocнoвних пoказникiв iннoвацiйнoгo _ррзвитку пpoмиcлoвocтi_
Рк Питoмa вягя ви-кoнaних raym-вих i Myro^o-дocлiдних poöii y ВВП,% Питoмa вяга пiдпpиeмcтв, щo зяймя-ютьcя што-вaцiями,% Питoмa вягя пiдпpиeмcтв, щo впpoвaд-жують ШТО-вaцiï,% Питoмa вяга pеaлiзoвaнoï iннoвaцiйнoï пpoдyкцiï в o6-cязi пpoмиcлo-вocтi,%
2000 1,16 18,0 14,8 9,4
2001 1,11 16,3 14,3 6,8
2002 1,11 18,0 14,6 7,0
2003 1,24 13,1 11,3 3,6
2004 1,19 13,7 10,0 3,8
2003 1,09 11,9 8,2 6,3
2006 0,98 11,2 10,0 6,7
2007 0,93 14,2 11,3 6,7
2008 0,90 13,0 10,8 3,9
2009 0,93 12,8 10,7 4,8
2010 0,90 13,8 11,3 3,8
2011 0,79 16,2 12,8 3,8
2012 0,80 17,4 13,6 3,3
2013 0,81 16,8 13,6 3,3
2014 0,70 16,1 12,1 2,3
2013 0,68 13,8 11,8 2,3
Cклaдеиo aвтopoм 3a дaними джеpелa [3].
3a дaними Мiиеиеpгoвyгiлля в 2013 p. y cтpyктypi джеpел ф> иaиcyвaиия пiдпpиeмcтв дoбyвиoï пpoмиcлoвocтi чacткa влacиих тош^в дocягиyлa 9B,6%, иa кpедити ж пpипaдaлo 0,3%, iишi дже-pелa - 0,9%. 3 кoжиим poкoм cкopoчyeтьcя oбcяг фiиaиcyвaиия
шновацшного розвитку в^чизняно1 добувно1 промисловостi за рахунок кошлв державного бюджету. Якщо в 2005 р. на нього припадало 3,3% загального фшансування, в 2012 р. - 12,9%, то в 2013 р. - лише 1,3%. Починаючи з 2014 р. держава припинила шве-стування розвитку добувно1 промисловосп. Наведений аналiз свщ-чить про негативну тенденщю фiнансування НДДКР вугшьно1 про-мисловосп Укра1ни [5].
Автоматизоват системи управл1ння. Автоматизащя проце-сiв управлiння здшснюеться на базi розвитку автоматизованих систем управлшня (АСУ) рiзних тишв i напрямкiв, що складають едину загальнодержавну автоматизовану систему управлшня (ЗДАС). У вугшьнш промисловостi галузева автоматизована система управлшня складаеться з Головного обчислюваного центру Мшвугле-прому Украши, автоматизованих систем управлшня виробничими об'еднаннями, автоматизованих систем управлшня шдприемст-вами.
Галузева автоматизована система управлшня вугшьною про-мисловiстю (рiвнi мшютерства i об'еднання) роздiляеться на таю шдсистеми: оперативного i статистичного облшу та аналiзу, поточного i перспективного планування, переробки i збагачення вугiлля, матерiально-технiчного забезпечення, працi та зароб^но1 плати, ка-пiтального будiвництва, використання i ремонту устаткування, ф> нансування, бухгалтерського облiку, робочих i керiвних кадрiв, об-лiку i планування науково-дослiдних робiт, контролю виконання розпорядчих документiв мiнiстерства i дшоводства, науково-тех-шчно1 iнформацil, розвитку технологи i механiзацil на вугiльних шахтах.
В шформацшному обчислювальному центрi (1ОЦ) виробни-чого об'еднання вирiшуються завдання для апарату управлшня об'еднання i вшх його пiдприемств. 1ОЦ об'еднання пов'язаний з первинними шформацшними пунктами шдприемств (шахти, збага-чувальнi фабрики) прямим двостороншм зв'язком.
Технiчнi засоби отримання iнформацil зосереджуються в ди-спетчерських установках i забезпечують безперервне вщображення стану контрольованих установок i обладнання.
Автоматизована iнформацiйна система технологiчного диспетчера А1СТ призначена для централiзованого контролю роботи очисних вибо1в. Ця система забезпечуе отримання таких контрольованих параметрiв, що характеризують роботу очисних вибо1в: стан вугледобувно1 машини (працюе - не працюе), мюцезнаходження машини в очисному вибо1, вщстань перемiщення машини за певнi 208
перюди (змiну, добу), машинний час вшмки (тривалiсть вшмки ву-гiлля), тривалють просто1в та iншi параметри.
1нформацшна система САТУРН призначена для вщбору, пе-редачi, первинно1 переробки та подання шформаци про спуск-тд-йом роб^ниюв шахти, облiку робочого часу та ш. Носieм шформаци для автоматичного зчитування у системi е металевий табельний жетон шахтаря [4, с. 34].
На державних шахтах Украши частково застосовуеться авто-матизована система УТАС для запоб^ання вибухiв, пожеж, аварiй, у тому чи^ з груповими нещасними випадками. Це досягаеться, головним чином, за рахунок оснащення навколишнього середовища вугшьно! шахти i гiрничошахтного устаткування шд землею i на по-верхш, всiх вугледобувних та прохiдницьких технолопчних ком-плексiв шахти датчиками i пристроями, а також спецiальним про-грамним забезпеченням системи УТАС. Система УТАС робить шахту «ПРОЗОРОЮ» - керiвний персонал шахти бачить вс про-цеси, що вщбуваються на шахтних виробках в реальному чаш, у ви-глядi мнемосхем на монiторi на робочому мющ.
Таким чином, вугшьш пiдприемства в даний час лише частково вщповщають атрибутам шдустрiалiзащl та неошдустрiалiзащl i певною мiрою не виконують усi вимоги для переходу до неошду-стрiального розвитку. Державш пiдприемства страждають вiд хро-нiчного недофiнансування управлiнських iнновацiй, НДДКР з боку держави та шституцшних iнвесторiв, характеризуються низьким р> внем мехашзаци та автоматизаци виробництва, приватш шдприем-ства задовольняють вимогам iндустрiалiзацil та частково неоiндус-трiалiзацil внаслщок коштiв з приватного сектору. Отже, виршення зазначених проблем i буде складати перспективу подальших дослi-джень у цьому напрямку.
Л^ература
1. Амоша О. I. Формування та реалiзацiя державно1 полiтики стосовно вугшьно1 промисловостi з урахуванням штеграци Укра1ни у свiтову економiку: моногр. / О. I. Амоша, Л. Л. Стариченко, Д. Ю. Череватський та ш.; НАН Укра1ни, 1н-т економiки пром-стi. - До-нецьк, 2013. - 196 с.
2. Васильева Н. Ф. Машинобудування як матерiально-технi-чна основа неоiндустрiальноl економши Украши / Н. Ф. Васильева, В. Л. Кавура // Економша промисловостi. - 2014. - №4. - С.88-96.
3. Добыча угля в Украине за 12 мес. 2015 г. упала на 38,8% / Энергетика Украины [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://uaenergy.com.ua/post/24502/dobycha-uglya-v-ukraine-za-12-mes -2015 -g-upala-na/.
4. Должников П. Н. Основы экономики и управления горным предприятием / П. Н. Должников, Н. М. Величко, А.П.Должни-кова. - Донецк: Норд-пресс, 2009. - 200 с.
5. Драчук Ю. З. Как выживает угольная промышленность без инвестирования инноваций [Электронный ресурс] / Ю. З. Драчук, Н. В. Трушкина. - Режим доступа: http://gazeta.zn.ua/energy_ market/kak-vyzhivaet-ugolnaya-promyshlennost-bez-investirovaniya-innovaciy-_.html.
6. Зубчинська Н. М. Iнтелектуалiзацiя пращ на робочому мь сщ промислового тдприемства / Н. М. Зубчинська // Бiзнес-iн-форм. - 2011. - №7(2). - С.107-108.
7. Звягин П. З. Технико-экономическая эффективность комплексной механизации и автоматизации производственных процессов на шахтах угольной промышленности / П. З. Звягин, А. С. Ми-невич, Ю. А. Рудинкин. - М. : Недра, 1965. - 57 с.
8. Интегрированный отчет ДТЭК 2015. Финансовые и нефинансовые результаты [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: //www.scm. com .ua/m/documents/dtek-web-ru-08-07_1.pdf.
9. 1ванов С. В. Ощнка перспектив неошдус^ально! модерш-заци промислового репону / С.В.1ванов, С.В.Котов // Вюник еконо-мiчноi науки Украши. - 2016. - №1. - С.61-70.
10. Курносов В. Г. Некоторые аспекты развития автоматизации угольных шахт / В.Г.Курносов // Уголь Украины. - 2013. -№ 6. - С. 20-22.
11. Курносов В. Г. О стратегии создания интеллектуальных роботизированных систем управления горношахтным оборудованием / В.Г.Курносов, В.В.Синенко, В.Н.Сирченко, А.А.Винарик // Уголь Украины. - 2014. - №1. - С.12-16.
12. Макаров В. М. Методика ранжування шахт Украши за перспективною / В. М. Макаров, М. О. Перов, М. М. Макортець-кий, I. Ю. Новицький // Проблеми загальноi енергетики. - 2010. -Вип. 2. - С. 26-30.
13. Макеенко А. Г. Теоретичш аспекти розвитку управлшсь-ких шновацш / А. Г. Макеенко // Економша та держава. - 2014. -№ 5. - С.81-84.
14. Moмчевa А. M. Упpaвлiиcькi iииoвaцiï: cyтиicть, види, ocoбливocтi впpoвaджеиия / А. M. Moмчевa // Вюиик Диiпpoпетpoв-cькoгo yиiвеpcитетy. - 2013. - Вип.7 (4). - C.9B-104.
13. Ocиoвиi пoкaзиики poбoти вyгiльнoï пpoмиcлoвocтi Укpa-■ии зa ciчень-гpyдень 2009 p. / ДП «Вугшля Укpaïии»; Miи-вo еиеp-гетики тa вyгiльиoï пpoм-cтi Укpaïии. - Marina: ВП «Гглузевий iифopмaцiйиo-poзpaхyикoвий цен^», 2010. - 160 c.
16. Ocиoвиi пoкaзиики poбoти вyгiльиoï пpoмиcлoвocтi Укpa-■ии зa ciчеиь-гpyдеиь 2010 p. / ДП «Вугшля Укpaïии»; Mrn^o еиеp-гетики тa вyгiльиoï пpoм-cтi Укpaïии. - Maкiïвкa: ВП «Гглузевий iифopмaцiйиo-poзpaхyикoвий цен^», 2011. - 136 c.
17. Ocиoвиi пoкaзиики po6OTO вyгiльиoï пpoмиcлoвocтi Укpa-■ии зa ciчеиь-гpyдеиь 2011 p. / ДП «Вугшля Укpaïии»; Miи-вo еиеp-гетики тa вyгiльиoï пpoм-cтi Укpaïии. - Marina: ВП «Гглузевий iифopмaцiйиo-poзpaхyикoвий цен^», 2012. - 133 c.
18. Ocиoвиi пoкaзиики poбoти вyгiльиoï пpoмиcлoвocтi Укpa-■ии зa ciчеиь-гpyдеиь 2012 p. / ДП «Вугшля Укpaïии»; Mrn^o еиеp-гетики тa вyгiльнoï пpoм-cтi Укpaïии. - Maкiïвкa: ВП «Гглузевий iифopмaцiйиo-poзpaхyикoвий цеитp», 2013. - 14B c.
19. Ocиoвиi готазники poбoти вyгiльиoï пpoмиcлoвocтi Укpa-■ии зa ciчеиь-гpyдеиь 2013 p. / ДП «Вугшля Укpaïии»; Miи-вo енеp-гетики тa вyгiльиoï пpoм-cтi Укpaïии. - Maкiïвкa: ВП «Гглузевий iифopмaцiйиo-poзpaхyикoвий цеитp», 2014. - 147 c.
20. Пoбеpежникoв И. В. Пеpехoд oт тpaдициoииoгo к ииду-cтpиaльнoмy oбщеcтвy: теopетикo-метoдoлoгичеcкие пpoблемы мo-деpнизaции: мoиoгp. / И. В. Пoбеpежникoв. - M.: POCCПЭH. -200б. - 240 c.
21. Tихoмиpoвa Т. П. Opгaиизaция, нopмиpoвaние и oплaтa тpyдa иa пpедпpиятии: учеб. пocoбие / Т. П. Tихoмиpoвa, Е. И. Чуч-кaлoвa. - Eкaтеpиибypг: Изд-вo ГОУ ВПО «Poc.гoc.пpoф.-пед. уи-т», 200B. - 1B3 c.
Надшшла до редакци 18.11.2016р.
