CC BY
9
А.1. Кабанов, д.е.н., Л.Л. Стариченко, к.е.н.
СУЧАСНИЙ СТАН I ШЛЯХИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ В1ТЧИЗНЯНО1 ВУГ1ЛЬНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1
Викладено загальну характеристику вугтьног промисловостг Украти (поргвняно з деякими ¡ншими крагнами), наведено динамку основних показниюв втчизняно! вугшьно! галуз1 за останне десятиргччя. Визначено найбшьш актуальш проблеми розвитку галузг та заходи щодо 1х виршення.
Изложена общая характеристика угольной промышленности Украины (в сравнении с некоторыми другими странами), приведена динамика основных показателей отечественной угольной отрасли за последнее десятилетие. Определены наиболее актуальные проблемы развития отрасли и меры по их решению.
Coal mining of Ukraine is characterized (as compared with some other countries), dynamics of main native mining indices for the last ten years is demonstrated. The urgent problems of mining development have been identified and the ways to solve them as well.
© A.I. Кабанов, Л.Л. Стариченко, 2010
Вугшьна промисловють Украши е основним джерелом забезпечення нащонально! економжи власними енергоресурсами, певним гарантом енергетично! незалежност та безпеки краши i разом з тим характеризуеться складними природними умовами розробки родовищ та невисоким техшчним рiвнем бшьшост тдприемств.
Приблизно 80% геолопчних запаЫв втизняного вугшля зосереджено в пластах потужшстю до 1,2 м, дуже газоносних, часто небезпечних за раптовими викидами вугшля i газу, переважно на великих (понад 800 м) глибинах. Таю пласти у багатьох крашах взагалi не виймаються через вщсутшсть ефективних засобiв та дорожнечу. Майже двi третини украшських шахт - мало! потужност (видобувають до 1000 т вугшля за добу), з украй зношеним i морально застаршим обладнанням. Таю шахти не спроможш застосовувати сучасну високопродуктивну виймальну технiку. Тому середне добове навантаження на очисний вибiй становить в Укрш'ш менше 650 т, тодi як, наприклад, у Росп - 2300 т, у Имеччиш - понад 3000 т. Унаслщок цього Укра!на, яка входить до першо! десятки кра!н свiту за обсягами видобутку вугшля (близько 80 млн. т за р^), займае останш позицп за продуктивнiстю працi шахтарiв (близько 360 т за рж на одного робiтника, що в 3-8 разiв менше, нiж у Имеччиш, Польщi, Росil, Казахстанi, i в десятки разiв менше, шж в Aвстралil, США, Канадi, ПАР). Серед 153 дшчих укра!нських шахт немае жодно! з продуктивнiстю пращ хоча б на рiвнi середньо! на росiйських шахтах (1450 т на роб^ника за рiк) i лише 10 шахт досягли 50-70% цього рiвня.
Динамiку основних показниюв вугiльноl промисловостi Укра!ни у 2000-2008 рр. наведено в таблищ. Протягом цього перюду зберiгалися вiдносно стабшьш рiчнi обсяги видобутку вугiлля (в межах 75,5-83,4 млн. т) i випуску товарно! вугiльноl продукцil (57,461,6 млн. т). Практично все в^чизняне вугiлля постачалося на внутршнш ринок i, крiм того, щорiчно iмпортувалося 6-12 млн. т вугшьно1 продукцil (переважно дефiцитних марок для виробництва коксу). При зростанш продуктивной працi в 3,3 раза реальну заробiтну плату промислово-виробничого персоналу було тдвищено в 4,3 раза, що певною мiрою пом'якшило проблему кадрового забезпечення, яка набула загрозливого характеру, i водночас стало суттевим чинником подорожчання виробництва вугiльноl продукцil. Випереджаюче зростання собiвартостi вугiльноl продукцil (в 4,1 раза) проти зростання ll середньо1 цiни (в 3,9 раза) зумовило значне збiльшення збиткiв галузi (в 5,6 раза).
Завдяки бшьш сприятливим природним умовам, своечасному i достатньому за обсягами iнвестуванню з боку власниюв - потужних фшансово-промислових груп, а також бiльш високому рiвню менеджменту вiдносно стабiльно i загалом рентабельно функцiонував приватний сектор вугшьно1 промисловостi Укра1ни, де дiяло менше 20% усiх шахт, а видобувалося
бшьше 40% вугiлля. У той же час державний сектор, у якому значну частку становлять дрiбнi малопотужнi шахти зi складними прничо-геолопчними умовами, потребував значного
систематичного державного субсидування для покриття поточних збитюв i пiдтримання виробничих потужностей. Однак через обмежешсть обсягiв i недосконалiсть механiзмiв субсидування цей сектор уже тривалий час перебувае у важкому фiнансово-економiчному станi, що поглибився внаслщок загально! кризи економiки кра!ни.
У 2009 р. в умовах кризи через скорочення виробництва металу й електроенергп та вiдповiдного зниження попиту на вугiлля його видобуток, за даними 9 мiсяцiв, зменшився проти 2008 р. на 8,8%, у тому чи^ у приватному секторi - на 5,6, а в державному - на 11,3%. Одночасно середня щна 1 т вугшьно! продукци, вироблено! у державному сектор^ знизилася на 1,2% при зростанш И собiвартостi на 22,5%, що призвело до збiльшення збитюв на 76,7%. А осюльки державш субсиди на покриття збиткiв було збшьшено в iстотно меншому розмiрi (на 39,4%), значно посилився фшансовий дисбаланс збиткових державних вугледобувних пщприемств, стала стрiмко зростати кредиторська заборговашсть, передусiм щодо соцiальних вiдрахувань.
Слщ пiдкреслити, що недостатне субсидування вугледобувних пщприемств не тшьки призводить до попршення поточного !х фiнансового стану, але й обумовлюе зростання !х збиткiв у наступнi перiоди, що потребуе подальшого збiльшення субсидiй. Саме така закономiрнiсть спостерiгалася протягом останшх рокiв: обсяги субсидiй збiльшувалися, залишаючись недостатнiми, i тому стан державного сектору i галузi в цшому практично не полiпшувався.
За результатами дослщжень, зокрема [1; 2], до найбшьш гострих та актуальних слщ вщнести такi проблеми розвитку вугшьно! промисловостк
низький технiчний рiвень i водночас неповне використання виробничих потужностей дшчих шахт, наявнiсть велико! кшькост малопродуктивних шахт, що поглинають значну частку кошив державно! пiдтримки галуз^ видобуваючи мiзерну кiлькiсть вугiлля;
недосконалють чинних механiзмiв державно! пiдтримки вугледобувних пщприемств, яю стримують стимули до високопродуктивно! роботи, пiдживлюють утриманську психолопю, перешкоджають залученню у галузь приватного катталу;
обмежена економiчна самостiйнiсть i вiдповiдальнiсть державних шахт за кiнцевi результати дiяльностi, нерозвиненiсть ринкових важелiв регулювання !х дiяльностi, ринково! шфраструктури, превалювання у державному секторi галузi адмiнiстративних методiв управлiння;
непривабливiсть бшьшост державних вугледобувних пiдприемств як об'екив приватизацi! при проведеннi !! за загальними правилами;
високi ризики швестицшно! дiяльностi у галузi, обумовленi не тшьки складними природними умовами, але й вщсутшстю належно! нормативно-методично! бази; деградащя галузево! науки;
вiдсутнiсть цшюно! iдеологi! та довгостроково! програми розвитку й реформування вугшьно! промисловоси, непослщовшсть i суперечливiсть органiзацiйно-економiчних перетворень у галузь
При цьому слщ мати на уваз^ що орiентацiя на подальше систематичне збшьшення субсидування вугшьно! галузi в довгостроковiй перспективi не мае сенсу. Намагання «пщтримувати на плаву» вс без винятку дiючi нинi шахти призводить до розпорошення i неефективного використання обмежених бюджетних коштiв. Слiд урахувати досвiд Роси, де iз 284 шахт було закрито 188, тобто двi третини, що сприяло подальшому динамiчному розвитку галузi [3].
За правилами Св^ово! органiзацi! торгiвлi (СОТ), членом яко! Укра!на стала у 2008 р., державна пщтримка пiдприемств може здшснюватися без обмежень протягом трьох роюв, а в подальшому вважаеться не забороненим, але нелептимним заходом, що мае щорiчно декларуватися i не може поширюватися [4]. Виходячи з цього домшантою державно! полiтики стосовно вугшьно! промисловоси треба визнати пщвищення ефективностi видобування вугiлля, а не досягнення наперед заданих його обсяпв за будь-яку цiну.
Вирiшення проблем подальшого розвитку в^чизняно! вугiльно! промисловоси потребуе здiйснення таких заходiв:
прискорення та поглиблення реструктуризацi! вугiльно! галузi - подальше виведення з експлуатацп (переважно шляхом консервацi! iз збереженням доступу до невщпрацьованих запасiв вугшля) дрiбних глибокозбиткових шахт та техшчна модернiзацiя (реконструкцiя,
Таблиця
Динамжа основных показнитв вугыьног промис.ловоспп у 2000-2008рр.__
Показники Роки Рiвень 2008 р. до 2000 (2001) р.
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Видобуток вугшля, млн.т 80,3 83,4 81,9 79,3 80,2 78,0 80,3 75,5 77,8 0,97
Випуск товарно! вугшьно! продукций млн.т 60,5 60,2 57,9 57,9 57,6 58,9 61,6 57,6 57,4 0,95
Продуктивнють працi робiтника з видобування вугiлля, т/м1с. 22,8 25,4 26,3 26,8 27,4 27,3 28,5 28,2 29,5 1,29
Заробiтна плата пращвника про-мислово-виробничого персоналу, грн./мiс.: а) номшальна 411,9 538,7 644,4 726,8 954,4 1302 1654 2196 3140 7,62
б) приведена до 2000р. з урахуван-ням шфляцп 411,9 481,4 571,3 612,8 739,3 887,5 1036 1215 1380 3,35
Цша 1т товарно! вугiльно! продукций грн. 105,0 121,2 125,6 134,0 168,0 201,8 235,1 280,6 412,4 3,93
Собiвартiсть 1т товарно! вугшьно! продукцп,грн. 117,7 135,7 148,1 156,3 191,4 230,0 274,1 343,4 487,3 4,14
Збитки вiд випуску товарно! вуп-льно! продукцi!, млн. грн.: а) всього по галузi 768 873 1301 1290 1348 1660 2402 3620 4300 5,60
пepeoснaщeння) пepспeктивних шaхт з вiдпoвiдним шщгльним зaхистoм пpaцiвникiв, якi вивiльняються;
зaкoнoдaвчe вpeгyлювaння систeми дepжaвнoï пiдтpимки вyглeдoбyвних пiдпpиeмств з нaдaнням ш стимyлюючoгo хapaктepy з ypaхyвaнням вимoг СОТ i нopм GC;
пpoвeдeння кopпopaтизaцiï дepжaвних вyглeдoбyвних пiдпpиeмств iз нaдaнням шaхтaм стaтyсy дoчipнiх aбo кopпopaтивних пiдпpиeмств y склaдi вyгiльних томший; ствopeння зaгaльнoгaлyзeвoï (нaцioнaльнoï) aкцioнepнoï вугшьшх' кoмпaнiï з пepeдaчeю ш функцш гoспoдapськoгo yпpaвлiння i зaлишeнням зa мiнiстepствoм фyнкцiй здiйснeння дepжaвнoï шл^ики y гaлyзi тa ïï нopмaтивнo-пpaвoвoгo зaбeзпeчeння;
пoдaльшe poздepжaвлeння (пpивaтизaцiя, пepeдaчa в opeндy) вyглeдoбyвних пiдпpиeмств з ypaхyвaнням ïx спeцифiки, iз збepeжeнням y дepжaвнiй влaснoстi чaстини пщ^иемств, дoстaтньoï для нaлeжнoгo впливу та стaн pинкy eнepгeтичнoгo вyгiлля;
yпpoвaджeння бipжoвoï (ayкцioннoï) тopгiвлi вyгiллям iз нaстyпним пepexoдoм дo тopгiвлi пepeвaжнo нa oснoвi дoвгoстpoкoвиx дoгoвopiв мiж виpoбникaми тa спoживaчaми вyгiльнoï пpoдyкцiï;
ствopeння нopмaтивнo-мeтoдичнoï бaзи для зaлyчeння нeдepжaвниx iнвeстицiй y дepжaвний ce^op гaлyзi, нaсaмпepeд шляxoм спiльнoï poзpoбки вyгiльниx poдoвищ дepжaвними тa пpивaтними пiдпpиeмcтвaми;
yпopядкyвaння мepeжi нayкoвиx ycтaнoв гaлyзi, нaлeжнe фiнaнcoвe зaбeзпeчeння таутових дocлiджeнь зa пpiopитeтними нaпpямaми, кoмepцiaлiзaцiя peзyльтaтiв нayкoвo-тexнiчниx poзpoбoк;
здистення випepeджaльнoï cтpaтeгiï щoдo cтвopeння i впpoвaджeння пpинципoвo нoвиx, нeтpaдицiйниx зacoбiв i тexнoлoгiй виймaння вyгiлля y складних пpиpoдниx yмoвax (з тонких, виcoкoгaзoнocниx, викидoнeбeзпeчниx плacтiв тoщo), яю нeoбxiднi для yкpaïнcькиx шaxт i з чacoм мoжyть бути зaтpeбyвaними нa cвiтoвoмy pинкy;
poзвитoк peнтaбeльнoгo видoбyвaння бypoгo вyгiлля (лiгнiтy), a тaкoж гopючиx cлaнцiв, пoклaди яких е в y^arni;
poзpoбкa тa peaлiзaцiя з ypaxyвaнням вищeвиклaдeнoгo дoвгocтpoкoвoï (нa 15-20 poкiв) cпeцiaльнoï дepжaвнoï цiльoвoï кoмплeкcнoï пpoгpaми pecтpyктypизaцiï, poзвиткy тa peфopмyвaння вyгiльнoï гaлyзi з годгльшим щopiчним ïï кopигyвaнням зaлeжнo вiд визнaчeниx нa вiдпoвiдний prn oбcягiв дepжaвнoï пiдтpимки гaлyзi тa змiн ïï cтaнy, yмoв дiяльнocтi, кoн'юнктypи pинкy вyгiльнoï пpoдyкцiï.
Звoлiкaння зi здiйcнeнням зaзнaчeниx зaxoдiв пpизвeдe дo пoдaльшoгo пoглиблeння кpизoвoгo CTa^ гaлyзi тa ïï зaнeпaдy.
Л^ература
1. AHoma O.I. Пpoблeми вiтчизнянoï вyгiльнoï пpoмиcлoвocтi y cвiтлi вступу Укpaïни дo Cвiтoвoï opгaнiзaцiï тopгiвлi: мoнoгp. I O.I. Aмoma, A.I. Kaбaнoв, Л.Л. Cтapичeнкo I HAH y^aï™. Iн-т eкoнoмiки пpoм-cтi. - Дoнeцьк, 2006. - 68 с.
2. Ефeктивнicть дepжaвнoï пiдтpимки тa пepcпeктиви iннoвaцiйнoгo poзвиткy i cтpyктypниx пepeтвopeнь вyгiльнoï пpoмиcлoвocтi Укpaïни: Зв^ пpo HДР (зaключний) I HAH y^aï™. Iн-т eкoнoмiки пpoм-cтi. - № ДР 0106U008449. - Дoнeцьк, 2009. - 149 с.
3. О мepax гocyдapcтвeннoй пoддepжки yгoльнoй oтpacли Рoccии II Уголь. - 2009. - №4. -С. 12-16.
4. Угoдa npo субсидп тa кoмпeнcaцiйнi зaxoди. - Рeжим дocтyпy: http:IIme.kmu.gov.uaIcontrolIukIpublishIprintable_article? art_id=47610. - Зaгoлoвoк з eкpaнy.
Надшшла до редакцИ' 16.03.2010 р.
