CC BY
7
А. I. Акмаев, В. М. Белозерцев, I. А. Фесенко
А. I. Акмаев,
доктор економ!чних наук, В. М. Белозерцев,
кандидат техмчних наук, I. А. Фесенко,
кандидат економ!чних наук, Донбаський державний техн1чний ун1верситет,
м. Алчевськ
ОЦ1НКА РЕАЛЬНО! ЗБИТКОВОСТ1 ВУГЛЕДОБУВНИХ ПЩПРИеМСТВ
Сучасний стан вупльно! промисловосп Укра!ни, який характеризуеться порушенням стабшьно! роботи бiльшостi шахт, зумовлюе проведення процедур щодо реструктуризацп галузг Ураховуючи досвiд кра!н За-х1дно! Свропи, як вирiшували подiбнi завдання щодо реформування вугшьно! галузi, в Укра!ш на початку 90-х рошв минулого сторiччя вiдповiдно до розроб-лених урядових програм розпочато процеси структурно! перебудови вугшьно! промисловосп. При цьому заходами масово! шформацп поспйно формуеться в суспiльствi думка ввдносно збитковостi тдприемств вугшьно! галуз^ як е дотацiйними i функщонування яких можливе лише за умови значних обсягiв дотацiй з боку держави за рахунок зменшення фшансування тдприемств iнших галузей. У зв'язку з чим вислов-люеться думка про необхвднють закриття шахт, як е збитковими, а вiдповiдно й зменшення обсяпв видо-бутку вугшля за рахунок збiльшення його iмпорту з iнших кра!н.
Процеси реструктуризацп вугшьно! промисловосп Укра!ни, основною ознакою яко! е поспйне ско -рочення шахтного фонду, актуалiзували питання ви-значення збитковостi шахт, подш !х на групи за ввдпо-вiдними критерiями та формування стратегiчних альтернатив !х розвитку залежно вiд !х сучасного стану. Тобто розвиток i тдтримку перспективних та закриття тих, що вiднесенi до групи неперспективних i вва-жаються збитковими.
У росiйсько -укра!нському економiчному тлумач-ному словнику «збитковють тдприемства» визначаеть-ся як незадовiльний фшансовий стан, поганi фшан-совi результата господарсько! дiяльностi тдприемства, як характеризуются тим, що з плином часу грошовi надходження не компенсують витрати, не утворюеть-ся прибуток, збiльшуеться борг [1, с. 128].
Протягом усього перюду структурних перетво-рень вгтчизняно! вугшьно! галузi в нормативних i урядових документах знайшли ввдображення чисельнi пiдходи до подiлу шахт на групи на основi викорис-тання рiзних критерпв. На початковому етат рефор-
мування вугшьно! промисловосп вщповщно до Указу Президента Украши ввд 7 лютого 1996 р. № 116/96 «Про структурну перебудову вугшьно! промисловосп» всi 276 шахт були подiленi на чотири групи. До пер-шо! групи ввднесено 76 рентабельних шахт, функщонування яких передбачалося за рахунок власного при-бутку. Другу групу низькорентабельних або потенщй-но рентабельних складали 105 шахт, яш, на думку фахiвцiв, мають можливiсть протягом одного року тдвищити свiй рiвень рентабельностi до рiвня рентабельности шахт першо! групи. 75 шахтам третьо! групи, що за програмою тдлягають закриттю в середньо-строковiй перспективi, надавалася можливiсть, за умов надання тимчасових виробничих дотащй, покращити сво! виробничi показники, продемонструвавши тим самим свою життездатнiсть, а 20 шахт четверто! групи тдлягали негайному закриттю.
У процес визначення перелiку вугледобувних тдприемств для надання !м державно! тдтримки за еко -номiчними та виробничими показниками дючи пiдприе-мства, на яких проводяться роботи з видобування вуг-шля, зпдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 6 сiчня 1999 р. № 26 «Про затвердження порядку визначення вугледобувних тдприемств, яким надаеть-ся державна тдтримка, та мехашзм !! надання» пропо-нувалося подшита на чотири групи. Перша — рентабельна обсяг товарно! вупльно! продукцп яких у щнах реалiзацi! покривае планову собiвартiсть виробництва товарно! вугшьно! продукцп та необхiднi витрати, що здшснюються за рахунок прибутку. Друга — рента-бельнi, обсяг товарно! продукщ! яких у щнах реалiзацi! покривае собiвартiсть виробництва товарно! вупльно! продукцп, а також частково витрати, що здшснюються за рахунок прибутку. Третя — збитков^ обсяг товарно! вупльно! продукцп яких у щнах реалiзацi! не покривае розрахунково! собiвартостi виробництва товарно! вугшьно! продукцп, але тдприемства мають можливють за рахунок одержано! державно! тдтримки здшснити заходи щодо зменшення витрат з виробництва товарно! вугшьно! продукцп та перейти до групи рентабельних
шaxт. Чeтвepтa — тaкi, щo нe мaють пepспeктиви no-дaльшoгo фyнкдioнyвaння тa тдлягають лiквiдaцiï згiднo з зaтвepджeнoю npoгpaмoю peстpyктypизaцiï вyгiльнoï гaлyзi.
Ha niдстaвi oцiнки peзyльтaтiв дiяльнoстi mдпpиeмств, щo здiйснюeться зa eкoнoмiчними rn-кaзникaми тa виpoбничим noтeнцiaлoм, a тaкoж згiднo з виpoбничo-eкoнoмiчними пpoгpaмaми, фiнaнсoви-ми nлaнaми niдnpиeмств тa зa peзyльтaтaми кoнкypсy бiзнeс-nлaнiв щoдo кaniтaльниx вклaдeнь, вyглeдoбyвнi niдnpиeмствa в^тав^то дo Пoстaнoви Кaбiнeтy Miнiстpiв Укpaïни вiд 27 гpyдня 200l p. № l733 «npo зaтвepджeння Пopядкy визнaчeння тa нaдaння дepжaв-niдтpимки вyглeдoбyвним mдnpиeмствaм» шaxти пpoпoнyeться poзnoдiлити нa тpи гpynи. Пepшa гpyna — niдnpиeмствa, сnpoмoжнi oтpимyвaти npибyтoк вiд onepaцiйнoï дiяльнoстi, дoстaтнiй для poзшиpeнoгo вiдтвopeння виpoбництвa. Дpyгa гpyna — пэд^ием-ствa, як мaють знaчнi виpoбничi зanaси кoндицiйнoгo вугшля, aлe нeсnpoмoжнi сaмoстiйнo зaбeзпeчyвaти poзшиpeнe вiдтвopeння виpoбництвa, peкoнстpyкдiя яких e eкoнoмiчнo дoцiльнoю. Тpeтя rpym—mдлpиeм-ствa, якi твинш 6ути mATOTOMem дo лiквiдaцiï y зв'яз-Ry з вiдnpaцювaнням зaпaсiв вугшля, тa тaкi, щo мa-ють кoндицiйнi зanaси вуплля, aлe peкoнстpyкцiя яких eкoнoмiчнo нeдoцiльнa. У пpoцeсi дoслiджeнь piзни-ми aвтopaми 6>mo зanponoнoвaнo бeзлiч iншиx г^дж^в щoдo noдiлy шaxт нa пepспeктивнi й нenepсneктивнi, npибyткoвi й збитювг
Пpoвeдeний aнaлiз дoзвoляe зpoбити виснoвoк, щo в npoцeсi peфopмyвaння гaлyзi були зanponoнo-вaнi piзнi mдxoди дo noдiлy шaxт нa ^упи вiдnoвiднo дo яких здiйснювaлoся зaкpиття шaxт. Згiднo з poз-poблeнoю npoгpaмoю niд чaс peстpyктypизaцiï вупльда!' гaлyзi бyлo зaкpитo бiльшe era збиткoвиx i rapem^-бeльниx шaxт, aлe з тих l38 вyглeдoбyвниx niдnpиeмств, щo зaлишилися нa тenepiшнiй чaс дто-чими y гaлyзi й niдnopядкoвaними Miнвyглenpoмy Укpaïни, тальки l5, aбo ll %, ввaжaються фiнaнсoвo збaлaнсoвaними, a iншi здаву вiднeсeнi дo тих, щo пoтpeбyють дoтaцiй i нe мaють мoжливoстi функцюну-вaти сaмoстiйнo [2, с. 46]. Тaким чинoм, мoжнa зa-знaчити, щo зaкpитrя знaчнoï кшьюст вyглeдoбyвниx niдnpиeмств, вiдnoвiднo дo poзpoблeниx npoгpaм сфopмoвaниx нa oснoвi зaпpoпoнoвaниx клaсифiкaцiй, нe дoзвoлилo дoсяrти ц^тей стpyктypниx nepeтвopeнь щoдo зaбeзneчeння бeззбиткoвoï poбoти шaxт. Пpи цьoмy слад зaзнaчити, щo oснoвoю клaсифiкaцiй rn-дiлy вyглeдoбyвниx niдnpиeмств нa ^упи й niдстaвoю для зaкpитrя шaxт були фaктичнo дoсягнyтo noкaзни-ки ïx po6oto, знaчeння яких сyтreвo зaлeжить вiд впли-ву фaктopiв зoвнiшньoгo й внyтpiшньoгo сepeдoви-щa. Пpи тaкoмy niдxoдi зaзвичaй збитювим ввaжaeть-
ся niдnpиeмствo, якe ш мae npибyткiв вiд peзyльтaтiв свoeï дiяльнoстi. Пpoтe нaйбiльш дoцiльним e жди шaxт нa гpynи m oснoвi ïx iннoвaцiйнoгo noтeнцiaлy, a дo нenepсneктивниx, згiднo з лoгiкoю, слiд вiднoсити тальки тi шaxти, peaлiзaцiя iннoвaцiйнoгo noтeнцiaлy яких m oснoвi iснyючиx нa тenepiшнiй чaс yсix дoсяг-нeнь нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpeсy нe мoжe зaбeзne-чити ïx eфeктивнy poбoтy.
Усi iншi шaxти, якi мaють iннoвaцiйний noтeнцiaл i яш мaють мoжливiсть йoгo peaлiзyвaти, мoжнa ввдш-сти дo пepспeктивниx. Пpи цьoмy aдanтoвaними дo юнуючих yмoв гoсnoдapювaння мoжнa ввaжaти ri шaxти, peнтaбeльнiсть дiяльнoстi яких тсля peaлiзaцiï iннoвaцiйнoгo noтeнцiaлy бyдe га нижчe peнтaбeльнoстi aльтepнaтивниx iнвeстyвaнь y нaцioнaльнiй eкoнoмiцi.
Пpиймaючи piшeння щoдo зaкpитrя нenepсneк-тивних вyглeдoбyвниx mдпpиeмств, слiд зaзнaчити, щo всi mдnpиeмствa нaцioнaльнoï eкoнoмiки, нeзaлeжнo вiд фopм влaснoстi, мaючи юpидичнy нeзaлeжнiсть, зв'язaнi систeмними eкoнoмiчними вiднoсинaми з iншими niдnpиeмствaми нaцioнaльнoï eкoнoмiки. Тaк, нaпpиклaд, вyглeдoбyвнi niдnpиeмствa зв'язaнi з rn-стaчaльникaми мaтepiaлiв, якi сnoживaються в ^o^d видoбyткy вyгiлля. Кpiм того, мoжнa вiдмiтити сис-тeмнi зв'язки з niдnpиeмствaми, як виpoбляють rip™-чу тexнiкy, здiйснюють niдгoтoвкy давих гopизoнтiв, зaбeзneчyють niдгoтoвкy кaдpiв тoщo.
Усi niдnpиeмствa, щo фyнкцioнyють y тацю-нaльнiй eкoнoмiцi, сnлaчyють пoдaтки в дepжaвний i мiсцeвий бюджeти, здiйснюють nлaтeжi в цiльoвi фoн-ди. I якщo в цш систeмi зупинити poбoтy якoгoсь юн-кpeтнoгo вyглeдoбyвнoгo niдnpиeмствa, тс виникта знижeння oбсягiв виpoбнищ'вa нa бaгaтьox mдлpиeмст-вax нaцioнaльнoï eкoнoмiки, a oтжe, i змeншeння всix видiв ллaтeжiв y бюджeти й цiльoвi фoнди. Тoмy шй-чaстiшe ^и зaкpитri вyглeдoбyвнoгo niдnpиeмствa з мeтoю знижeння дepжaвниx дoтaцiй нaцioнaльнa ero -нoмiкa нeсe нaбaгaтo бiльшi вт^ти, якi нe вpaxoвy-ються iснyючими мeтoдaми aнaлiзy тa oцiнки.
У зв'язку з цим ^и oцiнцi фaктичнoï eфeктив-нoстi po6oto шaxт nponoнyerься видiлити тaкi ^aRmm iндикaтopи eфeкrивнoстi, як вpaxoвyють га тiльки збитки вyглeдoбyвнoгo mдnpиeмствa, aлe й збитки нaцioнaль-нoï erora^^ в paзi дoстpoкoвoгo ïx зaкpитrя:
— систeмнa нaцioнaльнa бeззбиткoвiсть;
— iндивiдyaльнa нaцioнaльнa бeззбиткoвiсть;
— кoмepцiйнa бeззбиткoвiсть;
— eфeктивнiсть pинкoвoï aдanтaцiï.
Як кiлькiсний noкaзник визнaчeння rpaничниx iндикaтopiв eфeктивнoстi nponoнyerься викopистoвy-вaти кoeфiцieнт, щo xapaктepизye сniввiднoшeння то-бiвapтoстi l т тoвapнoï вyгiльнoï npoдyкцiï тa цiни ïï peaлiзaцiï.
Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy
Bизнaчaючи rpaничний noкaзник систeмнoï rn-цioнaльнoï бeззбиткoвoстi вyглeдoбyвниx niдлpиeмств, oкpiм збиткiв дepжaви в чaстинi нeдoтpимaння фiнaн-тових нaдxoджeнь y бюджeти piзниx piвнiв вiд зaк-pитrя шaxт, слад вpaxoвyвaти й збитки вiд змeншeння випуску npoдyкдiï iншими mдnpиeмствaми, як тв'я-зaнi виpoбничим лaнцюжкoм з шaxтaми, тa вiд ^opo-чeння oбсягiв видoбyткy вугшля й збiльшeння йoгo iмnopтy.
Пpoвeдeний aнaлiз стpyктypи витpaт нa видoбy-тoк вугшля, oбсягiв сnoживaння peсypсiв нa шaxтax i niдnpиeмствax вyгiльнoгo кoмnлeксy, сплaти noдaткiв y бюджeти piзниx piвнiв тa збopи y фoнди дoзвoлили визнaчити мeтoдичний niдxiд дo oцiнки oбсягiв цих витpaт [3]:
В = Вп + Вмр + Воб + Вб + Вс + Вм> дe В — зaгaльнi oбсяги втpaт ввд зaкpитrя шaxт i змeншeння oбсягiв видoбyткy вyгiлля, тис. гpн;
Вп — втpaти вiд змeншeння нaдxoджeнь y вигляд noдaткiв i збopiв y бюджeти piзниx piвнiв, тис. грн;
Вмр — втpaти y зв'язку зi скopoчeнням виpoб-ницт^ мaтepiaльниx peсypсiв i noслyг для пiдпpиeмств вyгiльнoï гaлyзi, тис. ^н;
Воб — втpaти лpoмислoвиx пад^жм^'в — ви-poбникiв гipничoшaxтнoгo oблaднaння i мexaнiзмiв, тис. гpн;
В 6 — втpaти, noв'язaнi з дoдaткoвими виплaтaми rpoшoвoï дonoмoги aбo субсидш no бeзpoбiттю, тис. rpн;
Вс — втpaти вiд змeншeння oбсягiв видoбyткy вугшля нa дточих шaxтax, тис. гpн;
В м — вт^ти вiд збiльшeння iмnopтy вугшля aбo зaмiни йoгo iншими eнepгoнoсiями, тис. гpн.
Окpiм цих склaдoвиx втpaт дepжaви, слiд визш-чити й мeнш вaгoмi, дo яких мoжнa вiднeсти втpaти, щo noв'язaнi зi скopoчeнням нaдxoджeнь y цiльoвi фoнди з зapoбiтнoï ллaти пpaцiвникiв, якi втpaтили poбory, Kipa-ти, щo noв'язaнi з nepeквaлiфiкaцieю пpaцiвникiв шaxт й iншиx niдnpиeмств вyгiльнoï гaлyзi тa iншi.
Пpи цюму слiд вiдмiтити втpaти дepжaви i в дoв-гoстpoкoвoмy nepioдi, oскiльки в paei змeншeння o6-сялв noстaчaння мaтepiaльнo-тexнiчниx peсypсiв i ус-тaткyвaння вупльним шaxтaм лiдлpиeмствa-noстaчaль-ники змyшeнi будуть шyкaти шляхи дивepсифiкaцiï свoeï дiяльнoстi й poзnoчинaти випуск нoвoï нoмeнк-лaтypи npoдyкдiï. Як пoкaзye дoсвiд, цeй лpoцeс для пiдпpиeмств e дoсить rpивaлим i noтpeбye знaчниx irne-стицш.
TaEM^ чинoм, npoвeдeний aнaлiз ситyaцiï, щo склaлaся y вyгiльнiй гaлyзi, дoзвoляe зpoбити висда-вoк, щo дepжaвa, niдтpимyючи фyнкцioнyвaння вуг-лeдoбyвниx пiдпpиeмств, виключae мoжливiсть зшч-
нo бшьших втpaт, noв'язaниx iз зaкpитrям шaxт i opie№ тaцieю нa iмnopтнe вугшля. Пoлiтикa дepжaви no вщю-шeнню дo скopoчeння шaxтнoгo фoндy й зaкpитrя шaxт noвиннa бути вивaжeнoю. Зaкpивaти шaxти дoцiльнo тшьки виxoдячи з кpитepiю зanaсiв вугшля тa нaявнo-гo iннoвaцiйнoгo noтeнцiaлy. Шaxти, якi мaють знaчнi зaпaси вyгiлля, aлe ïx eкoнoмiчний тa тexнiчний стaн нe дoзвoляe m тeпepiшнiй чaс виpiшyвaти зaвдaння щoдo збiльшeння oбсягiв видoбyткy вyгiлля дoцiльнo зaкoнсepвyвaти. Уpaxoвyючи лpoгнoзи фaxiвцiв щoдo зpoстaння nonитy нa вyгiлля, a тaкoж кoн'юнктypи, щo склaлaся м свiтoвoмy eнepгeтичнoмy pинкy, i збiльшeння цiни нa нaфтy тa Tae, y nepсneктивi цi шax-ти мoжyть стaти npивaбливими oб'eктaми ime^^^^ них вклaдeнь i вiдiгpaвaти вaжливe знaчeння в пш^н-нях тдтримки eнepгeтичнoï бeзneки дepжaви.
Укpynнeнi poзpaxyнки noкaзyють, щo для бiльшoстi вyглeдoбyвниx niдлpиeмств систeмнa шцю-нaльнa бeззбиткoвiсть з ypaxyвaнням втpaт дepжaви rnCTae лpи сoбiвapтoстi видoбyткy вуг1лля мeншiй, нiж noдвiйнa цiнa вyгiлля, тобто npи дoтpимaннi тaкoгo вiднoшeння:
Ci £ 2 Ц,
дe Ci — сoбiвapтiсть l т тoвapнoï npoдyкдiï, гpн;
Ц1 — щта peaлiзaцiï l т тoвapнoï npoдyкдiï, гpн.
Шaxти, y яких сoбiвapтiсть видoбyткy вyгiлля нe зaдoвoльняe дьoмy вiднoшeнню, мoжyть бути ввдш-сeнi дo систeмнo збиткoвиx.
^и лiквiдaцiï систeмнo збиткoвoгo niдnpиeмствa нaцioнaльнa eкoнoмiкa нe нeсe знaчниx втpaт. Однaк, систeмнo збиткoвe niдnpиeмствo мoжe мaти сyтreвий iннoвaцiйний noтeнцiaл i ^и йoгo peaлiзaцiï мoжe CTa-ти нaвiть кoмepцiйнo бeззбиткoвим. %му в лpoцeсi npийнятrя piшeння щoдo зaкpитrя шaxт дoцiльнo ви-зшчити ïx iннoвaцiйний noтeнцiaл i пpoгнoзи змiн нa свiтoвoмy eнepгeтичнoмy pинкy, якi мoжyть ствopити nepeдyмoви для пpискopeнoгo poзвиткy вiтчизнянoï вyгiльнoï гaлyзi.
Як noкaзaли дoслiджeння, y ^ym систeмнo збиткoвиx niдnpиeмств мoжнa видшити шaxти, якi мaють мoжливiсть iз чaсoм peaлiзyвaти свiй noтeнц-iaл i зa yмoв вiдnoвiднoï фiнaнсoвoï niдтpимки стaти бeззбиткoвими в систeмi нaцioнaльнoï eкoнoмiки. 3a noкaзник тaкoï мoжливoстi мoжнa бpaти тaкe сniввiднoшeння:
Ci £ 2,5Цi.
Щ шaxти слiд poзглядaти як пepспeктивнi, щo мaють мoжливiсть iз чaсoм nepeйти в зoнy систeм-TOÏ нaцioнaльнoï бeззбиткoвoстi вyглeдoбyвнoгo niдnpиeмствa.
Bизнaчaючи piвeнь iндивiдyaльнoï нaцioнaльнoï
ll
бeззбиткoвocтi вyглeдoбyвнoгo пiдпpиeмcтвa, cлiд зэ-знaчити, щo кoжнa шaxтa нeзaлeжнo вiд cвoгo exoHo-мiчнoгo cтaнy cплaчye пoдaтки й здiйcнюe вiдpaxy-вaння в цiльoвi фoнди piзниx piвнiв, тим caмим гадо^и-Hye нaцioнaльнy eкoнoмiкy.
Пpoвeдeнi дocлiджeння дoзвoлили визнaчити, щo щopiчнi oбcяги пoдaткiв i вiдpaxyвaнь вyглeдoбyвнo-гo пiдпpиeмcтвa в цiльoвi фoнди cклaдaють дo 45— 50% ввд oбcягy peaлiзaцiï ^o^k^L Пpи знижeннi oбcягiв видoбyткy й peaлiзaцiï пpoдyкцiï, y тoмy чи^ й пpи зaкpиттi шaxт, пpoпopцшнo бyдe змeншeнa cyмa uhx пoдaткiв i плaтeжiв. У зв'язку з чим y пpoцeci пpийняття prnem щoдo дocтpoкoвoгo зaкpиття шaxт стад визнaчити peaльнy eфeктивнicть фyнкцioнyвaння вyглeдoбyвнoгo пiдпpиeмcтвa, a тaкoж eкoнoмiчнi Ha-cлiдки ïx лiквiдaцiï.
Анaлiз peзyльтaтiв фyнкцioнyвaння шaxт ДП « Лу-гaнcьквyтiлля» дoзвoлив вcтaнoвити, щo oбcяг в^уч-ки вiд peaлiзaцiï вугшля y 2006 p. cклaв 424,3 млн грн, пpи цьoмy бyлo нapaxoвaнo дo cплaти пoдaткiв i збopiв 201,5 млн гpн. (47,5 % ввд oбcягy peaлiзaцiï) тa пepepaxoвaнo 193,8 млн гpн (45,7 %). У той жe чac з бoкy дepжaви ДП «Лyгaнcьквyriлля» oтpимaлo дo-тaцiï в oбcязi 186,5 млн гpн нa чacткoвe rnKpmra вит-paт iз coбiвapтocтi пpoдyкцiï. 3a цeй пepioд збитки ДП «Лyгaнcьквyгiлля» cклaли 205,4 млн ^н. Тaким чи-нoм, мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo збиткoвe пад^жм-cтвo щopiчнo пepepaxoвye y виглядi пoдaткiв i збopiв знaчнi фiнaнcoвi кoшти, втpaтa якиx мoжe cymEo впли-нути нa eкoнoмiкy perioHy й дepжaви.
Укpyпнeнi poзpaxyнки дoзвoляють визшчити, щo iндивiдyaльнa нaцioнaльнa бeззбиткoвicть вyглeдoбyв-нoгo пiдпpиeмcтвa мoжe бути визнaчeнa з тaкoгo вiднoшeння:
С £ 1,2 * 1,4Цг.
Пpи цьoмy cyмa плaтeжiв y бюджeти piзниx piвнiв тa цiльoвi фoнди пoвиннa пepeвищyвaти oбcяги збиткiв пiдпpиeмcтвa:
IП > Сi - Щ,
дe £П — cyмa плaтeжiв y бюджeти piзниx piвнiв тa цiльoвi фoнди, тиc. гpн.
Кoмepцiйнa бeззбиткoвicть вyглeдoбyвнoгo пiдпpиeмcтвa — ад бeззбиткoвicть y дiючiй нa ^aK-тицi cиcтeмi oцiнки, тoбтo вoнa мae мicцe зa yмoв, юли coбiвapтicть тoвapнoï пpoдyкцiï дopiвнюe aбo мeншe щни peaлiзaцiï тoвapнoï ^o^^n, якa визнaчaeтьcя з вiднoшeння:
Ci £ Щ.
Рiвeнь phhkotoï aдaптaцiï нacтyпae пpи тaкиx peay№-тaтax дiяльнocтi, кoли y вyглeдoбyвнoгo пiдпpиeмcтвa дocтaтньo кoштiв для caмoфiнaнcyвaння, тобто пoкpиття
нeoбxiдниx пoтoчниx й iHsecm^Hmx витpaт. Рiвeнь phh-кoвoï aдaптaцiï мoжe мэти мicцe npH 15—25 % pema-бeльнocтi пpoдyкцiï i poзpaxoвyвaтиcя з вiднoшeння:
1,15Ci £ Щ.
Пpoвeдeнi дocлiджeння дoзвoлили cиcтeмaтизy-вэти й poзпoдiлити вci вyглeдoбyвнi пiдпpиeмcтвa Miнвyглeпpoмy Укpaïни вiдпoвiднo дo зaпpoпoнoвa-hoï клacифiкaцiï визнaчeння peaльнoï збиткoвocтi вуг-лeдoбyвнoгo пiдпpиeмcтвa з ypaxyвaнням втpaт шцю-нaльнoï eкoнoмiки npH зaкpиттi вyглeдoбyвниx пiдпpиeмcтв (phc. 1).
Biдпoвiднo дo пpoвeдeниx дocлiджeнь стад зэ-знэчити, щo cтaнoм Ha 1.01.07 тшьки 3,94 % шaxт Miнвyглeпpoмy Укpaïни зyмiли aдaптyвaтиcя дo phh-кoвиx yмoв, тoбтo щш peaлiзaцiï тoвapнoï вyгiльнoï пpoдyкцiï y як^ бiльшe нiж Ha 15 % пepeвищyвaлa coбiвapтicть тoвapнoï вугшьда1' пpoдyкцiï. Щe 5,51 % вyглeдoбyвниx пiдпpиeмcтв peaлiзoвyвaли вyгiлля, coбiвapтicть ягош дopiвнювaлacя aбo булэ Ha 15 % мeншa, нiж цiнa peaлiзaцiï. Тэким чинoм, вiдпoвiднo дo юнуючж пiдxoдiв щoдo визнaчeння бeззбиткoвocтi po6oto шaxт тэ нэдэння дepжaвнoï n^pM^^ щo зшй-шли вiдoбpaжeння y пocтaнoвi Кaбiнeтy Miнicтpiв Ук-païHH вiд 2 лютoгo 2007 p. зэ N° 139 « ^o зaтвepджeн-ня Пopядкy викopиcтaння y 2007 po^ кoштiв, nepeд-бaчeниx y дepжaвнoмy бюджeтi для нэдэння дepжaв-hoï пiдтpимки вyглeдoбyвним пiдпpиeмcтвaм (вклю-чэючи пiдпpиeмcтвa з видoбyткy бypoгo вуплля), cпpя-мoвaнi Ha чacткoвe noкpиття витpaт iз coбiвapтocтi ^o-дyкцiï, зoкpeмa викoнaння гapaнтiйниx зoбoв'язaнь з noвepнeння бюджeтниx тзик» тальки цi шaxти ввдда-cять дo гpynи бeззбиткoвиx. Biднocнo iншиx шaxт фopмyeтьcя думкэ, щo вoни e збиткoвими й угриму-ютьcя зэ paxyHox iншиx cyб'eктiв гocпoдapювaння нaцioнaльнoï eкoнoмiки YKpai'HH i функцюнують вик-лючнo зэ yмoв oтpимaння дepжaвниx дoтaцiй.
Однэк пpoвeдeнi дocлiджeння дoзвoляють cepeд hhx видщити групу шaxт (16,54 %), як мoжнa вiднecти дo тиx, щo мэють iндивiдyaльнy нaцioнaльнy бeззбит-кoвicть, тэ шaxт (23,62 %), щo пoтpaпили в зoнy chc-тeмнoï нaцioнaльнoï бeззбиткoвocтi. Як yжe зaзнaчaлo-cя, пpи зaкpиттi циx шaxт з мeтoю знижeння дoтaцiй втpaти нaцioнaльнoï eкoнoмiки будуть нaбaгaтo бтьши-ми пopiвнянo з oбcягaми дepжaвнoï тот^мки.
Склaднe cтaнoвищe шaxт (50,39 %), яХ мoжнa вед^сти дo cиcтeмнo збиткoвиx, зyмoвлюe npoвeдeння дoдaткoвиx дocлiджeнь з мeтoю визнaчeння ïx тдэль-шoгo фyнкцioнyвaння. Сepeд cиcтeмнo збитювж ви-дiлeнo 15 % вyглeдoбyвниx пiдпpиeмcтв, щo зэ ввдта-ввднж oбcягiв дepжaвнoï пiдтpимки й yмoв peaлiзaцiï noтeнцiaлy мэють мoжливicть rapemM в зoнy ch^^-hoï нaцioнaльнoï бeззбиткoвocтi.
Екoнoмiчний вicник Дoнбacy
Рис. 1. Системaтизaцiя вугледобувних пiдприeмств вiдповiдно до визначених граничних шдикатормв ефективностi Ух функцiонувaння в нaцiонaльнiй економiцi
Рис. 2. Динамика розподшу вугледобувних пщприемств вiдповiдно до визначених iндикaторiв ефективност Ух функцiонувaння в нaцiонaльнiй економпц у 2004—200б роках
l3
А. I. Акмаев, В. М. Белозерцев, I. А. Фесенко
Для бтьш поглибленого анатзу беззбитковосп вугледобувних тдприемств дослщжено результати ро-боти шахт МАнвуглепрому Укра!ни у 2004—2006 роках, що вщнесет до кожно! з визначених зон (рис. 2).
Проведений аналАз змш розташування шахт ввдповвдно до визначеного показника, що ввдображае рАвень витрат у кожнш гривш реалАзацл вугшьно! продукций дозволяе встановити тенденщю, яка сввдчить про попршення економАчного становища на шахтах. Бшьш тж на 10 % зросла кшьшсть системно збитко-вих шахт. У той же час зменшилася кшьшсть шахт, що знаходилися в зонах АндивАдуально! нащонально! беззбитковосп та в зош системно! нащонально! беззбитковосп. При цьому майже не змАнилася загальна кшьшсть вугледобувних тдприемств, д1яльнють яких може бути визначена як беззбиткова.
Для остаточного виршення питання щодо системно збиткових шахт пропонуеться визначити !х шно-ващйний потенщал, реалАзащя якого дозволить забез-печити комерцшну беззбитювють тдприемства. Як величину Анноващйного потенщалу шахт, що забезпе-чить беззбиткову роботу, пропонуеться визначити ва Анвестицп й Анновацл, як потрАбт для тдтримки ви-робничих потужностей. При цьому слад зазначити про обмежет можливосп реалАзацл Анноващй на шахтах, особливо в частит продуктово!' диверсифшаци !х дальности Зазвичай, на вугледобувних тдприемствах ре-алАзащя Анновацшно! моделА розвитку ототожнюеться з впровадженням нових техтко-технолопчних ршень при виконант основних А допомАжних процеав з ви-добутку вугшля. Тому Анноващйний потенщал шахти у вартюному виражент може бути визначений як об-сяг необхвдних швестищй для забезпечення комерщй-
но! беззбитковосп вугледобувного тдприемства. По вАдношенню до системно збиткових тдприемств може бути проведено порАвняльний аналАз обсяпв фшансу-вання, потрАбних для забезпечення беззбитково! робо-ти шахти або !! закриття. Результати такого аналАзу можуть стати тдставою щодо прийняття ршень вщносно припинення видобутку вугшля на шахт або продовження тдтримки Г! функцюнування.
Таким чином, проведет дослщження дозволяють зробити висновок, що ствердження вАдносно закриття шахт виходячи з !х збитковосп вщ операцшно! дяльносп е дещо упередженими. Ураховуючи функцюнування вугледобувних тдприемств у нацюнальнш економщ Укра!ни, слщ вщзначити, що закриття бшьшосп шахт з екожмчних мАркувань е недоцшьним, якщо вони задо-вольняють вимогам системно! нащонально! беззбитковосп. Припинення видобутку вугшля на таких шахтах може бути здйснене за умов вщпрацювання запаав вугшля, порушення техтки безпеки в процеа видобутку вугшля або визначення !х шновацшного потенщалу, величина якого значно перевищуе витрати на закриття.
Лiтература
1. Укрш'нсько-росшський екожмчний тлумач-ний словник / авт.-упоряд. В. М. Копорулша. — X. : Факт, 2005. — 400 с. 2. Тулуб С. Б. Состояние и перспективы развития угольной промышленности Украины / С. Б. Тулуб. — К. : УкрНиипроект, 2007. — 70 с. 3. Клияненко Б. Т. Организационно -экономический механизм защиты отечественных товаропроизводителей / Б. Т. Клияненко, А. П. Осыка, А. И. Акмаев, Н. В. Коваленко. — Луганск : Изд-во ВУГУ, 1999. — 94 с.
ЕкономАчний вюник Донбасу
