CC BY
26
УДК [622.33:334.716](477)
О. В. Белозерцев,
кандидат економ!чних наук, Донбаський державний техн1чний ун1верситет,
м. Алчевськ
МАТРИЧНА МОДЕЛЬ СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ ВУГЛЕДОБУВНИХ ШДПРИСМСТВ
Розвиток ринкових в^носин пiдвищуе важ-ливiстъ корпоративного управлшня пiдприемствами та посилюе !х ввдповвдальнють за резулътати свое! д!яль-ностт. Саме ефективне функц1онування тдприемств створюе передумови стабшьного функц1онування га-лузей народного господарства. В нових умовах гос-подарювання кожне тдприемство на основi аналiзу результатов монiторингу впливу факторiв зовшшньо-го i внутршнього середовища повинно самостийно ви-рiшувати завдання щодо формування стратегiчних альтернатив розвитку та пошуку шляхiв його забезпе-чення адекватними тактичними заходами. Ураховую-чи нестабiлънiстъ зовнiшнъого середовища та його негативний вплив на результативнють функц1онуван-ня пiдприемства, менеджери все часттше вирiшуютъ складнi завдання щодо своечасного забезпечення пiдроздiлiв уама видами ресурсiв, !х розподшу та еко-номiчного використання, а також зниження витрат на виробництво продукци.
Найбiлъш гостро питания щодо використання ефективного менеджменту постають на тдприемствах вугшьно! промисловостi, бiлъшiстъ з яких у кризово-му станi. Ситуащя, що склалася в галузi, вже протя-гом тривалого часу визначаеться тенденщею зниження обсягiв видобутку вугiлля й погiршення iнших тех-нiко-економiчних показнишв та зумовлюе розробку стратегiй розвитку окремих шахт на основi використання ввдповвдних методичних пiдходiв i проведення всебiчного аналiзу !х сучасного стану.
Для виршення завдання щодо розробки методичних пiдходiв до формування стратепчних альтернатив розвитку вiтчизняними та заруб1жними фах1вцями зап-ропоновано багато методичних тдходав на основi використання рiзних механiзмiв i прийомiв [1—4]. Най-бшьше поширення серед них отримали матричнi мето-ди, за допомогою яких з'являеться можливiстъ фор-мувати стратеги розвитку в!дпов!дно до сучасного стану тдприемства й позици, яку воно займае на полях матриц [5, с. 240]. Ощнка сучасного стану потенщалу пiдприемства здiйсиюетъся за допомогою шдход!в, як передбачають використання рiзних груп показниюв [6, с. 17—34]. Мгж тим, проведений аналiз дозволяе вста-новити обмежен можливостi використання запропоно-ваних тдходав для визначення поточного економiчного стану вугледобувного пiдприемства та формування стратеги його розвитку, що зумовлюе урахування галузе-
вих особливостей функцюнування тдприемств галузi при розробщ стратепчних альтернатив.
До^дженнями багатьох фах1вщв протягом тривалого часу визначенi основш особливостi функцю-нування шахт, як необхiдно враховувати при розробцi напрямшв !х розвитку в короткостроковiй та довгост-роковiй перспективi. До таких галузевих особливостей зазвичай науковщ вiдносятъ суттеву залежнiстъ результата функцюнування шахти ввд впливу природ-них факторiв, монопродуктовий характер виробницт-ва, постшне перемiщення робочих мiсцъ та iншi. Крiм цього, до специфiчних галузевих вiдмiнностей нале-жить структура собiвартостi видобутку вугiлля, у якш до 60 % витрат ввдносять до умовно-постшних, як не залежать ввд обсягiв видобутку вугiлля. Саме со-бiвартiстъ видобутку вугiлля е комплексним показни-ком, у якому знаходять вiдображення всi сторони ви-робничо! й фшансово-господарсько! дiялъностi тдприемства i який доцшьно враховувати при вирь шеннi завдань вибору напрямшв розвитку шахт [7, с. 13]. Вищезазначене актуалiзуе завдання розробки стратепчних альтернатив розвитку шахт з урахуван-ням витрат на видобуток вугшля.
Метою роботи е розробка методичного тдходу щодо формування стратегiчних альтернатив розвитку вугледобувних тдприемств на основi використання матричних моделей, як дозволяють в процесi прий-няття ршень враховувати витрати на видобуток вугшля та темпи !х змши.
Зазвичай економiсти у визначеинi ефективност роботи вугледобувних тдприемств використовують показ-ник, який визначае витрати на видобуток 1 т вугшьно! продукци. Як один з основних критерив собiвартiстъ видобутку 1 т вупльно! продукци використовуеться також у визначенш обсягiв державно! тдтримки збитко -вим гпдприемствам МЫстерства вугiлъно! промисловост Укра!ни. Важливе значення цього показника, який ха-рактеризуе резулътативнiстъ роботи шахти, зумовлюе проведення до^джень щодо мехаиiзму формування собiвартостi видобутку 1 т вупльно! продукци, пошуку шлях1в !! зниження, а також використання при форму-ванн стратегi! розвитку окремих шахт.
Науковщ й практики тд собiвартiстю, залежно ввд складу витрат, розумтоть «витрати тдприемства при виробнищи товара» [8, с. 630] або «грошовий вираз витрат пiдприемства на виробництво й реалiза-
55
45
35
25
15
%
г-, о о" 3
(О
о>
2
СО
о
4
(О СО
<0 N. м р:
Ь о» 00
«о сЗ 22
со «о со
2
2
О) (О
4
к
со
(О
да
да
«о
до 200 грн./т 201-400 грн./т 410-600 грн./т 601-800 грн./т бiльш 800 грн./т
5
□ 2004 □ 2005 □ 2006 □ 2007
Рис. 1. Динамiка розподшу шахт Мiнвуглепрому Укрш'ни по соб1вартост1 товарноТ вупльноТ продукци по
результатах Тх роботи у 2004-2007 роках
щю продукци» [9, с. 479]. В останнш час при анал1з1 ефективност роботи вугледобувного тдприемства ви-користовують такий показник, як соб1варт1сть товарно! вугшьно! продукци, що враховуе не тшьки витрати на видобуток, а й на збагачення.
Для анатзу в робот проведено розподш вугле-добувних тдприемств М1нвуглепрому Укра!ни за по-казником соб1вартост1 1 т товарно! продукци (рис.1).
Анал1з дозволив виявити загальну негативну тен-денщю щор1чного збшьшення витрат на видобуток вугшля. За цей перюд зменшилася кшьшсть шахт з соб1варт1стю товарно! вугшьно! продукци до 400 грн./т 1 ввдповвдно збшьшилася питома вага вугледобувних тдприемств, соб1варт1сть товарно! вугшьно! продукцi!, у яких перевищуе 400 грн./т. Найбшьш1 зм1ни вщбу-лися в дiапазонi з соб1варт1стю вугшля бiльше 800 грн./т. З 2004 до 2007 рр. кшьшсть шахт, на яких витрати на видобуток 1 т вугшля перевищують 800 грн./т, збшьши-лася майже у 6 р^в. Рiвень iнфляцi! за цей перюд становив 1,89. При цьому слiд зазначити, що середне значення собiвартостi товарно! вугiльно! продукци на шахтах Мшвуглепрому Укра!ни у 2007 р. склала 439,41 грн./т, а щна 1 т товарно! вугшьно! продукцi! становила 296,04 грн. Таким чином, у середньому збитки на виробництво 1 т товарно! вугшьно! продукци на цих шахтах сягали 143,37 грн. Для тдтримки фун-кц1онування вугледобувних тдприемств i !х розвитку держава видiляе дотаци, розмiр яких у 2007 р. склав 163,59 грн. на 1 т товарно! вугшьно! продукци, у тому чи^ 100 грн./т на часткове покриття витрат з собiвар-тост! Однак, як показав аналiз, незважаючи на щорiчнi
дотаци, обсяг яких поспйно зростае, бiльшiсть вугледобувних тдприемств Мiнвуглепрому не полшшили свiй економiчний стан i не забезпечили стiйко! роботи, що свiдчить про негативний вплив факторiв зовшш-нього i внутрiшнього середовища, а також про недо-статню ефективтсть використання бюджетних коштiв i зумовлюе проведения бiльш детальних дослiджень процеив формування собiвартостi товарно! вугiльно! продукци.
Значною мiрою структуру собiвартостi вугшьно! продукци формують виробничi витрати. У зв'язку з цим проведено аналiз формування виробничо! собiвартостi готово! вугшьно! продукци. Аналiз результатов роботи шахт Мшютерства вугшьно! промисловост Укра!ни у 2004—2007 рр. дозволив визначити загальну тенден-цто зростання виробничо! собiвартостi готово! вугшь-но! продукци. Так, порiвняно з 2004 р. у 2007 р. вона збшьшилася у 2,1 рази i склала 411,65 грн./т.
Аиалiз показав, що найбшьшу питому вагу в струк-турi виробничо! собiвартостi готово! продукци займа-ють матерiальнi витрати та витрати на оплату пращ й в^ахування на сощальш заходи. При цьому слад визначити тенденщю зниження амортизациних вщрахувань та зростання виплат на оплату пращ й шших витрат. Вра-ховуючи, що матерiальнi витрати в структурi собiвар-тост сягають бшьше 40 %, детальнiшi дослiджеиня щодо структури матерiальних витрат дозволили встановити, що з уах складових, як враховуються при визначеннi матерiальних витрат, за цей перюд найбшьше подорож-чала електроенергiя (в 1,32 рази) та паливо (в 1,26 разiв). Це значною мiрою зумовлено загальною тен-
О. B. Бeлoзepцeв
дeнцieю зpocтaння вapтocтi eнepгoнociïв в усьому cвiтi i зoкpeмa в Укpaïиi. Цe актуал!зуе пошук шляxiв зни-жeння вapтocтi eлeктpoeнepгiï, як за paxyнoк ïï eroro-мiчнoгo викopиcтaиня, так i cтвopeння на бaзi шaxт мiнieлeктpocтaнцiй з виpoблeиия eлeктpoeнepгiï з вуп-лля, що видобуваеться на шaxтi. У peзyльтaтi aнaлiзy БCтaнoвлeнo також нeзнaчнe знижeния питомо1' ваги до-пoмiжниx мaтepiaлiв i послуг виpoбничoгo xapaктepy в cтpyктypi coбiвapтocтi, aлe пpи цьому зpocли послуги cтopoннix opгaнiзaцiй на збaгaчeиня вугшля i його 'фанс-пopтyвaиия.
Пpoвeдeиi дocлiджeння дозволили встановити, що для ощнки пoтeидiйииx мoжливocтeй вyглeдoбyв-ниx гад^иеми^ пpи виpiшeниi питань зaбeзпeчeння стойкого фyнкцioиyвaиия i визнaчeиия ïx подальшого poзвиткy доцшьно вpaxoвyвaти нe тшьки пoтoчнi вит-paти, aлe й тeндeнцiю змiии вeличиии coбiвapтocтi ву-гшьно1' пpoдyкцiï. З цieю мeтoю зaпpoпoнoвaнo мeтo-дичний пiдxiд на ocнoвi побудови двoмipнoï мaтpицi «coбiвapтicть тoвapнoï вyгiльнoï пpoдyкцiï — тeмпи зм!ни» (pиc. 2). Гopизoитaльнa ось мaтpицi, що xa-paктepизye абсолютш знaчeння вeличини coбiвapтocтi тoвapнoï вупльно1' пpoдyкцiï в поточному poцi под^ге-на на п'ять частин та мютить так гpaиичнi знaчeння цього показника: мeншe 200 гpн./т; 201—400 ^н./т; 401—б00 грн./т; б01—В00 гpн./т; бiльшe В00 гpн./т. Bepтикaльнa ось матриц! визначае твмпи змiии coбiвap-тостт тoвapнoï вуг!льно1' пpoдyкцiï в поточному po^ пopiвнянo з минулим. Bpaxoвyючи, що coбiвapтicть видобутку вугшля мoжe мати piзиi нaпpямки змш, вона також подана на п'ять частин з визнaчeнням тaкиx iитepвaлiв: тeмпи зм!ни coбiвapтocтi мeишe шж у 0,5 paa; ввд 0,51—1,0 paз, в 1,01—1,5 paa, в 1,51—2,0 paзи, бiльшe шж у 2 paзи.
Таким чином, на пoляx cфopмoвaнoï мaтpицi ут-вopeнo 25 кБaдpaтiв, як! визначають piзнe ствввдно-шeння coбiвapтocтi тoвapнoï вугшьно!' ^o^^u та ïï зм!ни. З мeтoю визнaчeння piзииx гpyп шaxт за цими показниками пoлe матчиш пoдiлeнo на тpи зони. nep-ша з ниx, яка включае квaдpaти б, 11, 1б—17, 21—24 xapa^eproye пoлoжeння, коли шaxти за умов иизькoï coбiвapтocтi тoвapнoï вyгiльнoï пpoдyкцiï мають по-тeнцiйнi можливостт ïï знизити шляxoм peaлiзaцiï виyтpiшиix peзepвiв. Дpyгa зона xapaктepизye мeиш ^ивабливу позищю, у якш вyглeдoбyвнi тд^ием-ства мають шиpoкий д!апазон змш coбiвapтocтi тoвap-нoï вyгiльнoï ^o^^u i вони мають можливють по-кpaщити свш eкoнoмiчний стан за умов ^значн^ обсяпв пiдтpимки з боку дepжaви. Boнa oxoплюe квад-paти 1, У—В, 12—14, 18—19, 25. Тpeтя зона (квaдpa-ти 2—5, 9, 10,15, 20) визначае позищю, яка сввдчить ^о oбмeжeиi можливостт вyглeдoбyвнoгo гад^ием-ства знизити coбiвapтicть як за paxyнoк виyтpiшиix pe-зepвiв, так i шляxoм надання дepжaвнoï пiдтpимки.
Зaпpoпoнoвaнa мaтpиця була викopиcтaнa для
анал!зу eкoнoмiчнoгo стану шaxт МiиБyглeпpoмy Ук-païии та фopмyвaння cтpaтeгiчииx aльтepнaтив ïx poз-витку. На основ! дaииx пpo peзyльтaти poбoти вyглe-дoбyвииx пiдпpиeмcтв у 200б—2007 pp. була побудо-вана мaтpиця, яка дозволяе подшити ва шaxти на групи ввдповвдно до poзтaшyвaння ïx у зoнax мaтpицi.
Хapaктepизyючи шaxти, що повалили в пepшy зону, слщ сказати пpo нaявиicтъ у нж пoтeицiйииx мож-ливоствй зaбeзпeчити свш ст1йкий poзвитoк за paxyнoк мобшзаци виyтpiшнix peзepвiв, лpo що свщчать ero -ном!чш показники ïx функцюнування. У 200б p. у цш зон! було poзтaшoвaнo 14,9б % вyглeдoбyвниx ^д^жмстЕ, як видобували 39,04 % обсяпв вугшля. ^и цьому слад в!дмгтити, що якщо пpoтягoм poкy в ц1й зон кшьюсть шaxт cкopoтилacя до 11,бУ% (тобто на 20%), то обсяги видобутку вугшля cкopoтилиcя до 18,08% (бiльшe, шж у дв!чи). Таку тeидeидiю нe мож-на вважати позитивною, а змeишeния обсяпв видобутку вугшля зyмoвлeнe пoгipшeниям eкoнoмiчнoгo стану шaxт i зpocтaнням витpaт на видобуток вугшля.
Хapaктepизyючи цю позицю, слад зазначити, що на u^x шаста^ як посщали лiдиpyючi позици в галуз! у 200б p. i здшснювали видобуток вугшля ^и нeзнaчниx витpaтax (coбiвapтicтъ тoвapнoï вyгiльнoï пpoдyкцiï до 200 ^н/т), у 2007 p. показники coбiвapтocтi видобутку вугшля нe вдалося втpимaти в циx мeжax. На бшьшостт шaxт, що займали цю позищю в пoпepeдиъoмy poцi coбiвapтicть видобутку 1 т вугшля зpocлa мaйжe в 1,5 paзи й бшьша частина шaxт пepeмicтилacя до !ншж кБaдpaтiв, у якиx д!апазон coбiвapтocтi 1 т вугшля збiльшeнo до 400 гpн./т Анал!з показав, що зpocтaння coбiвapтocтi на шaxтax, poзтaшoвaииx у пepшiй зон!, зyмoвлeнo, у пepшy чepгy, знижeиням обсяпв дepжaв-ииx дотац1й на 10%. ^и цьому було пpoпopцiйнo ско -poчeнo i фiнaнcyвaиня poзвиткy, i пiдтpимки шляxoм надання чacткoвиx дотац1й на пoкpиття витpaт з coбiвap-тостт. Скopoчeиня у 2007 p. бшьш, н!ж на 30 % дотацш на кaпiтaльнe бущвництво i тexиiчнe ocнaщeиия ц!е1 ^упи шaxт нe дозволило на дeякиx з ниx своечасно викона-ти пpoгpaмy щодо вiднoвлeння фpoнтy очиснж poбiт i ввeдeния нoвиx очиснж вибoï'в, що зумовило cropo-чeння обсяпв видобутку вугшля та ввдповщно зpocтaн-ня витpaт
Для шaxт, що poзтaшoвaиi в пepшiй зош, най-бшьш eфeктивиими можуть бути cтpaтeгiï зовшшньо-го й внyтpiшньoгo зpocтaиня, вибip якиx зaлeжить ввд eкoнoмiчнoгo стану шaxти i впливу фaктopiв, що визначають eфeктивиicть ïï фyнкцioиyвaния. Рeaлiзaцiя cтpaтeгiй зовшшнього зpocтaния пepeдбaчae зм!ну cтpyктypи mдпpиeмcтвa за paxyнoк cтвopeния вepти-кально iнтeгpoвaниx cтpyктyp або об'еднання з !ншою шaxтoю й yтвopeння шaxтoyпpaвлiння. Пpи внутрш-ньому зpocтaннi в^^уються завдання щодо збiльшeння обсяпв видобутку вугшля й пoлiпшeння iншиx тexиiкo-eкoнoмiчниx показнишв шляxoм пошу-
О. В. Бeлoзepцeв
200 400
600
800 >800 Co6ÍEapTÍCTb БиробництЕа 1 т TOEapHOÏ ЕуГШЬН01Пр0ДуКЩ1, грн./т
Рис.2 Формування мaтрицi «co6iBapTicTb товарно'1 вупльноТ продукци — темпи змши»
ку внyтpiшнix peзepвiв та iнтeнсифiкацiï виpoбнищ•ва. Шахти цieï групи мoжyть бути привабливими для irne-стоpiв за ушв ïx пpиватизацiï. Цi шахти таюж мають мoжливiсть, за ушв забезпечення дepжавнoï тдтрим-ки в твдаму oбсязi, тдвищити свoю ефективнють.
Дoслiджeння peзyльтативнoстi poбoти шахт, poз-ташoваниx у дpyгiй зoнi, дoзвoлилo встанoвити, щo 1'х кшьшсть майже не змiнилася (2006 р. — 51,18%, 2007 р. — 50%), але при цьoмy збiльшився oбсяг видoбyткy вyгiлля шахтами цieï групи на 16%. Це збшьшення ввдбуюся за pаxyнoк тих шахт, як перей-шли з пepшoï зoни та peалiзyвали свiй пoтeнцiал щoдo збiльшeння oбсягiв видoбyткy вyгiлля при зpoстаннi витрат на йoгo видoбyтoк. Дopeчнo вiдмiтити, щo збiльшeння oбсягiв видoбyткy вyгiлля вiдбyлoся за ушв збтьшення майже на 12% державних дoтацiй на poзвиток, щo сввдчить пpo наявний пoтeнцiал цих шахт i ïx внyтpiшнi резерви. Осдавна юльюсть шахт ще! зoни зoсepeджeна в 12 i 13 квадратах, дiапазoн сoбiваp-
тoстi яких юливаеться вiд 200 дo 600 грн./т, з щopiч-ними темпами ïï зpoстання дo 1,5 рази. Це свiдчить пpo негативну тeндeнцiю, щo склалася у вyгiльнiй га-луз^ пoв'язанy з пoстiйним збiльшeнням сoбiваpтoстi тoваpнoï вyгiльнoï пpoдyкцiï. Шахти nieï зoни за yмoв збтьшення oбсягiв дepжавнoï тдтримки i на техшчне oнoвлeння i капiтальнe бyдiвнищ•вo, i на частюве т-криття витрат iз сoбiваpтoстi пpoдyкцiï мають мoж-ливiсть пoлiпшити свiй eкoнoмiчний стан. Щ шахти мoжyть такoж бути привабливими за ушв ïx приватизации Для них найбiльш прийнятними е стpатeгiчнi аль-тернативи, щo пoв'язанi з утриманням пoзицiй, тдви-щенням пoтeнцiйниx мoжливoстeй i забезпеченням пoдальшoгo poзвиткy.
Третю зoнy займають шахти, яш характеризують-ся витокими значеннями пoказникiв сoбiваpтостi ви-poбнищБа 1 т товаpнoï вyгiльнoï пpoдyкцiï та для яких xаpактepнoю е тенденщя ïï щopiчнoгo збтьшення. Слщ вiдзначити негативну тeндeнцiю збтьшення мльшсп
шахт у цш зон! у 2007 р., що свщчить про попршення !х економ!чного стану. При цьому попршення економ-!чного стану шахт ще! зони ввдбуваеться за умов пос-■пйного збiлъшения обсяпв державних дотацш. Анал!з сигуаци, що склалася на вугледобувних тдприемствах розташованих у третей зон! матриц!, свщчить про не-ефективне використання бюджетних кошт!в. Так, кшькютъ шахт, розташованих у щй зон!, у 2007 рощ складала 33,33%, а обсяг видобутку вугшля тшьки 10,82%. Незважаючи на те, що дотацл для ще! групи шахт сягають 33,8 % загального обсягу дотащй, потен-щал цих шахт не дозволив забезпечити !х стабшьну роботу й полшшити технко-економчм показники. Шахти ще! зони мають широкий д!апазон соб!вартост! товарно! вугшьно! продукцп, але для бшьшосп з них характерною е тенденщя щор!чного зростання соб!вартост1
Стратегч^ альтернативи розвитку шахт ще! зони передбачають проведення досл!джень з метою визна-чення !нноващйного потенщалу шахт, як мають мож-ливють розвитку ! як повинн в першу чергу тдтри-муватися державою. Широкий спектр вугледобувних тдприемств з р!зним економ!чним станом зумовлюе реал!загцю р1зномаштних стратег!чних альтернатив, що передбачають ! забезпечення виживання в короткост-роковш перспектив!, ! подальший розвиток у довгос-троковш, ! консерващю й закриття.
Анал!з показав, що в процес ощнки потенщйних можливостей вугледобувних тдприемств щодо забезпечення стшкого функщонування в короткостроково-му й довгостроковому перюда доцшьно враховувати не тшьки абсолютне значення соб!вартосп в поточному пе-рюд!, але й тенденцию зм!ни цього показника, для чого запропоновано матрицю «соб!вартютъ товарно!' вугшь-но! продукцп—темпи змши». Використання розробле-но! матриц! для подшу шахт Мшвуглепрому Укра!ни за результатами !х роботи у 2006—2007 рр. на групи дозволило видшити вугледобувш тдприемства з р!зним економ!чним станом ! потенщалом, для яких можливо формувати р!зн стратегч^ альтернативи.
При цьому анал!з розташування шахт на матриц! «соб1вартють товарно! вугшьно! продукцп — темпи змши» дозволяе зробити висновок, що збшьшення обсяпв державно! тдтримки шахт з низьким шновац-!йним потенщалом за рахунок зменшення п1дтримки вугледобувних п1дприемств з бшьшими потенцшними можливостями не дозволяе полшшити економ!чну ситуащю у вугшьнш галузг Щор!чне збшьшення обсяпв державно! тдтримки, яке у 2007 р. склало 4,6 млрд. грн., з них майже 2,8 млрд. грн.. на часткове покриття витрат !з соб!вартосп вугшьно! продукцп, не дозволило скоротити збитки вугледобувних тдприемств ! уповшьнити зростання соб!вартосп товарно! вугшьно! продукцп на шахтах. Такий п1дх1д щодо збшьшення дотацш при збшьшенш величини збитк1в не стимулюе кер!вництво шахти до пошуку
шляхiв зниження витрат, ефективного використання бюджетних кошпв i реалiзацii внутрiшнiх резервiв шахт.
Лiтература
1. Пастухова В. В. Стратепчне управлiння пiдприемством: фiлософiя, полiтика, ефективнiсть : монографiя / В. В. Пастухова. — К. : Кив. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. — 302 с. 2. Пономаренко В. С. Стратегия розвитку тдприемства в умовах кризи : моно-графiя / В. С. Пономаренко, О. М. Тридвд, М. О. Ки-зим. — Х. : 1НЖЕК, 2003. — 328 с. 3. Наливай-ко А. П. Теорiя стратеги тдприемства. Сучасний стан та напрями розвитку : монографiя / А. П. Наливайко. — К. : КНЕУ, 2001. — 227 с. 4. Тридщ О. М. Орган-iзацiйно-економiчний мехашзм стратепчного розвитку пiдприемства : монографiя / О. М. Тридiд. — Х. : ХДЕУ, 2002. — 364 с. 5. Зуб А. Т. Системный стратегический менеджмент: методология и практика / А. Т. Зуб, М. В. Локтионов. — М. : Генезис, 2001. — 752 с. 6. Ефремов В. С. Стратегическое планирование в бизнес-системах / В. С. Ефремов. — М. : Фин-пресс, 2001. — 240 с. 7. Череп А. В. Управлшня со-бiвартiстю : монографiя / А. В. Череп. — Х. : 1НЖЕК, 2005. — 376 с. 8. Ожегов С. И. Словарь русского языка / под ред. Н. Ю. Шведовой. — М. : Русский язык, 1982. — 816 с. 9. Горная энциклопедия / гл. ред. Козловский. — М. : Сов. энцикл. — Ортин-Со-циосфера, 1989. — Т. 4. — 623 с.
Белозерцев О. В. Матрична модель стратеги розвитку вугледобувних тдприемств
Розроблено методичний тдхгд до формування стратепчних альтернатив розвитку вугледобувних тдприемств на основi використання матричних моделей, що враховують витрати на видобуток вугшля та темпи iх змiни.
Ключовi слова: стратегия розвитку, вугледобувш тдприемства, матрична модель.
Белозерцев О. В. Матричная модель стратегии развития угледобывающих предприятий
Разработан методический подход к формированию стратегических альтернатив развитию угледобывающих предприятий на основе использования матричных моделей, которые учитывают затраты на добычу угля и темпы их изменения.
Ключевые слова: стратегия развития, угледобывающие предприятия, матричная модель.
Belozertsev O. V. Matrix model to strategies of the development coal-producing plants
The methodical approach is designed to shaping the strategic alternatives development coal-producing plants on base of the use the matrix models, which take into account the expenseses on coal mining and rates of their change.
Key words: strategy of the development, coal-producing plants, matrix model.
