CC BY
11
НАУКОВ1 СТАТТ1
Соцiально-економiчнi проблеми Донбасу -
А.1. Кабанов,
доктор економтних наук Ю.З. Драчук, кандидат техтнних наук О.М. Еременко,
кандидат економтних наук, 1нститут економти промисловостi НАН Украгни, м. Донецьк
РОЛЬ ДЕРЖАВИ ТА РИНКОВИХ МЕХАН1ЗМ1В У ЗД1ЙСНЕНН1 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ВУГШЬНО! ГАЛУЗ1
Основою прискорення матерiального прогресу у XXI столiттi е розвиток науки й техшки. Вислов-лене К. Марксом у середиш XIX ст. передбачення, що наука стае найважливiшою продуктивною силою сустльства, цiлком виправдовуеться. Наука нею вже стала. Характерною рисою економiчноl дiяльностi на сучасному рiвнi е широке використання досягнень науки.
У зв'язку з посиленням мiжнародноl конкуренци в науково-технiчнiй полiтицi багатьох держав ввдбува-ються радикальнi змiни. Для забезпечення успiху в супернищи на свiтовому ринку, подоланнi зростаю-чо! шоземно1 конкуренци межi ввдповвдальносп дер-жави в провiдних iндустрiальних кра1нах розширю-ються. Держава нарiвнi з приватним капiталом фшан-суе створення новiтнiх цивiльних технологiй, конку-рентоспроможних на свiтових ринках. У США фун-даментальнi досягнення у сферi наукових знань офь щйно визнанi основою економiчного зростання, що в принцип е закономiрним: за ощнками, на 1 дол., вкла-дений у НДДКР, припадае 9 дол. зростання валового виробничого продукту (ВВП). Федеральн iнвестицп в НДДКР розглядаються як вкладення, що мають серйознi економiчнi й соцiальнi наслвдки [16].
Мету формування шноващйно1 економши, створення «сустльства, побудованого на знаннях», став-лять уряди багатьох кра1н. Розробляються програми формування спещальних баз знань, велика частина яких е знаннями про новi види дiяльностi й новi про-дукти. Крiм того, створюються бази проблем i зав-дань, до ршення яких можна тдключитися. Таким чином, розвиваеться механiзм, що дозволяе вибрати й використовувати найбiльш ефективнi на сьогодш рiшення. Можна стверджувати, що, якщо проекти
«сустльства, побудованого на знаннях», реалiзуютъ-ся, економiчне зростання набере бшьшого динамiзму.
1нноващйний процес—дiяльнiстъ щодо створення, реалiзацil й поширення iнновацiй у суспльному ви-робництвi. Стратегiя iнновацiйноl дiялъностi будь-яко! галузi промисловостi являе собою погоджену су-купнiстъ iнновацiйних рiшенъ, що визначалъно впли-вають на дiялънiстъ тдприемства (держави, галуз^ та мають довгостроковi наслiдки. 1нноващ! для держави визначаютъ потенщал li розвитку на довгостро-кову перспективу, унаслвдок чого щ iнновацil стають стратегiчним чинником економiчного зростання тдприемства, держави. Суттю шноващйно1 даяльносп е одержання значного соцiалъно-економiчного ефек-ту за рахунок тдвищення ефективносп використання iнтелектуалъного потенщалу У ходi iнновацiйного про-цесу при ввдповвдному ресурсному забезпеченнi на пiдставi результатов фундаментальних i прикладних дослiдженъ створюються висом технологи, оргашза-щя виробництва й реалiзацiя продукци.
Розгляду питань iнновацiйного розвитку галузей промисловост присвячено ряд публiкацiй учених i фах1вщв, у тому числi у вгтчизнянш вугiлънiй галузi — результати до^джень академiчних i галузевих шсти-тупв: 1нституту економiки i прогнозування НАН Украгни, 1нституту екож^ки промисловост НАН Укра1ни, ДП «Донвугшля», Донднiпровуглемашу та iн. [1—9].
Найбшьш актуальним в екожмчних перетворен-нях, що вiдбуваютъся в Укра1ш, е питання поеднання мехашзму державного регулювання економiки з ме-ханiзмами ринкового середовища. Вiд цього рiшення багато в чому залежить доля соцiалъно-економiчних реформ, перспективи розвитку держави й державносп, а отже, можливост розвитку економiки кра1ни.
Еконгашчна полiтика як форма реалiзацi! еконо-мiчних функцш держави базуетъся, в iдеалi, на вимо-гах системи об'ективних економiчних законiв, якими е закони ринкових вiдносин. У дiалектичнiй едност механiзмiв державного регулювання економiки й рин-ково! саморегуляци розвиток механiзмiв саморегуляци забезпечуетъся саме завдяки регулювалъним функць ям держави. Спираючись на методологiю кейнсiанства й неокласичних теорiй, зокрема монетаризма, кра!ни розвинено! ринково! економiки сприяють формуван-ню широко! мережi так званих функцiоналъних еко -номiчних систем, що й забезпечують дiю мехашзму саморегуляцй. Зрозумiло, що вiн досягаеться активною державною полiтикою, а тому навряд чи можна говорити про саморегулящю як антипод державного регулювання. Тут очевидний нерозривний зв'язок, взаемозалежнють, еднють державних регулювальних функцш, що призводять до нормування вшьного са-морегулюючого ринку [10].
Ураховуючи специфiку вiтчизняних умов та з метою зменшення полiтичних ризиюв у реалзаци шно-ващйно! стратеги реформування вггчизняно! економь ки, необхвдною е розробка системи законодавчих акпв, спрямованих на тдвищення зацiкавленостi суб'екпв господарювання в iнновацiйнiй дальность Законодавчi акти повинн гарантувати стабiлънiстъ «правил гри» [11] в iнновацiйнiй сферi на довгостроковий перiод.
Дослiдження вiтчизняних учених-економю^в В.М. Гееця, М.Г. Чумаченка, О.1. Амошi, А.1. Кабанова, B.C. Нейенбурга, О.С. Галушко, Ю.А. Архан-гельського, А. А. Мазура, Г.М. Пилипенко свiдчатъ про те, що державне регулювання iнновацiйно! дiялъностi доцiлъне i вкрай необхiдне. У перехiдний перюд держава виконуе функцл регулятора й стимулятора iнно-ващйно! дальноси, що досягаеться за допомогою пря-мих i непрямих методiв регулювання шновацшно! дiялъностi. Таке регулювання властиве не ттльки кра!-нам, що розвиваються, але й розвинутим iндустрiалъ-ним кра!нам. Так, наприклад, у Японл державне регулювання iнновацiйних процесiв характеризуеться iндикативним плануванням НДДКР, наданням подат-кових i кредитних пiлъг у фiнансуваннi НДДКР, про-текцiонiстсъкою полiтикою в просуваннi ново! науко -мютко! продукцл [12; 13].
У вггчизнянш промисловост державне регулювання шновацшно! дiяльностi, зпдно з Законом Укра!-ни «Про iнновацiйну дiялънiстъ» [14], здiйснюетъся шляхом:
— визначення й пiдтримки прюритетних напрямiв iнновацiйно! дальност державного, галузевого, регю-нального й мiсцевого рiвнiв;
— формування й реалiзацi! державних, галузе-вих, регiоналъних i мюцевих iнновацiйних програм;
— створення нормативно-правово! бази та еко -номiчних механiзмiв для тдтримки й стимулювання iнновацiйно! дальностц
— захисту прав та iнтересiв суб'екпв iнновацiй-но! дальностц
— фiнансово! тдтримки виконання iнновацiйних проекпв;
— стимулювання комерщйних банков та iнших фiнансово-кредитних установ, що кредитують вико -нання iнновацiйних проекпв;
— установлення тльгового оподаткування суб'екпв iнновацiйно! д1яльностц
— тдтримки функцiонування й розвитку сучас-но! iнновацiйно! шфраструкгури.
Правовi основи розвитку iнновацiйно! дiялъностi в Укра!ш визначаються системою законодавчих i тдза-конних акпв, що регулюють рiзноманiтнi суспiлънi вiдносини в процесi життевого циклу iнновацiй. Ряд законiв i постанов, прийнятих Верховною Радою Ук-ра!ни, визначають принципи, завдання та мехашзми реалiзацi! державно! полiтики у сферi науково-техтч-но! та шновацшно! дальность
Крiм згаданого вище Закону Укра!ни до найваж-ливiших серед численно! низки законодавчих акпв щодо iнновацiйного розвитку економiки слiд ввднес-ти: закони Укра!ни «Про швестицшну дiялънiстъ», «Про основи державно! полггики в сферi науково! i науко -во-техтчно! дiялъностi», «Про наукову i науково-тех-нiчну дальтсть», «Про прiоритетнi напрямки розвитку науки i техтки», «Про концепщю науково-техноло-гiчного та iнновацiйного розвитку Укра!ни», «Про прю-ритетнi напрями iнновацiйно! дiялъностi в Укра!нi», Роз-порядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни «Про схвален-ня Концепцп Державно! програми розвитку системи iнформацiйно-аналiтичного забезпечення реалiзацi! державно! iнновацiйно! полiтики та мониторингу стану iнновацiйного розвитку економши» та ш.
Досконале виконання та дотримання Законiв Ук-ра!ни щодо iнновацiйного розвитку е умовою перехо -ду вiтчизняного виробництва на iнновацiйний шлях розвитку з притаманною для нього системою захисту iнтелектуалъно! власносп, ефективною нацiоналъною системою управлiння iнновацiйним процесом.
Характер захода iнновацiйного розвитку та !хньо-го програмного забезпечення багато в чому залежить ввд технiко-економiчного стану окремих тдприемств i груп шахт у складi структур бшьш високого рiвня або галузi в цiлому. Тому для розробки програм будь-якого рiвня необхвдш технiко-економiчнi характеристики об'екпв у стартових умовах (бажано й з ураху-ванням ретроспективи), можливi шляхи й цiлъовi на-станови розвитку, прогнозних дослiдженъ тощо.
У цей час гостро сто!ть питання про iнновацiй-
A.I. ^бавдв, Ю.З. Дpaчyк, O.M. €peмeнкo
ний poзвитoк вyгiльнoï гaлyзi на дoвгoстpoкoвy rap^ пeктивy. В 1нституп eкoнoмiки пpoмислoвoстi HAH Укpaïни в цюму плaнi poзpoблeнo вiдпoвiднi на^ям-ки i пiдxoди, щo вимагають нe пoспiшниx piшeнь, а зoсepeджeння для ïxньoï peaлiзaцiï знaчниx im^eray-aльниx, тpyдoвиx i фiнaнсoвиx peсypсiв.
Вyгiльнa пpoмислoвiсть Укpaïни e oднieю з бaзo-виx гaлyзeй eroreMiRM кpaïни, oднaк iснye вeликe npo-тиpiччя мiж ïï знaчeнням та кpизoвим тexнiчним й ero-нoмiчним стaнoм, у якoмy вoнa зapaз знaxoдиться. З poзвиткoм eкoнoмiки У^аши бyдe зpoстaти пoтpeбa у вугшл^ Виxoдячи з Koнцeпцiï poзвиткy вугшьдах' npo-мислoвoстi Укpaïни [15], oбсяг видoбyткy вyгiлля пpoгнoзyeться збiльшити у 2010 po^ дo 90,9 млн т, а виpoбничi пoтyжнoстi — дo 105,8 млн т на prn. Ha дpyгoмy eтaпi poзвиткy гaлyзi пpoгнoзyeться в 2015 po^ дoсягти oбсягy вyглeвидoбyткy на piвнi 110,3 млн т, а дo 2030 — 130 млн т на pi^
З oглядy на ту oбстaвинy, щo дiючий шaxтний фoнд нaдмipнo знoшeний i CTapie, а poзвитoк гipничиx poбiт на бaгaтьox шaxтax нe зaбeзпeчye npoCTe вiдтвo-peння oчиснoï лiнiï вибoïв, дoсягти тaкиx oбсягiв ви-дoбyткy дyжe пpoблeмaтичнo. Oднaк цiлкoм мoжли-вo peaльнo зaбeзпeчити кpaïнy вугшлям влaснoгo ви-дoбyткy на oснoвi викopистaння iннoвaцiйнoï мoдeлi poзвиткy дточж шaxт, peкoнстpyкцiï пpи нaявнoстi якiсниx пpoмислoвиx зaпaсiв вyгiлля, а таюж завдя-ки бyдiвнищ•вy нoвиx шaxт.
Heoбxiднoю yмoвoю peaлiзaцiï стpaтeгiï iннoвa-цiйнoгo poзвиткy eкoнoмiки Y^ai'™, eкoнoмiчнoï CTpa-тeгiï poзвиткy вyгiльнoï гaлyзi e фopмyвaння opгaнiзa-цiйнo-eкoнoмiчнoгo мexaнiзмy дepжaвнoгo peгyлювaн-ня iннoвaцiйнoï дiяльнoстi. Oснoвoю poзpoбки тaкoгo мexaнiзмy для вж eкoнoмiчниx суб^к™ e цiльoвe yпpaвлiння iннoвaцiями, суть якoгo mrnarae у ствopeннi спpиятливиx eкoнoмiчниx yмoв, нeoбxiдниx пiльг, як спoнyкaли б yax учасниюв iннoвaцiйнoгo пpoцeсy гфи-скopити ïxню peaлiзaцiю на oснoвi пoсилeння стиму-люючoï poлi peзyльтaтiв впpoвaджeння iннoвaцiй [17].
Iннoвaцiйнa дiяльнiсть у вyгiльнiй гaлyзi спpямo-вана нaсaмпepeд на ствopeння eкoнoмiчниx yмoв для poзвиткy вyглeвидoбyвниx пiдпpиeмств, oздopoвлeн-ня ïxньoгo фiнaнсoвoгo стану, oснaщeння шaxт тexнi-кoю нoвoгo тюлшня iз застосуванням пpoгpeсивниx тexнoлoгiй, видoбyтoк якiснoï вyгiльнoï пpoдyкцiï.
Oснoвними фага^ами, як впливають на фop-мування iннoвaцiйнoï дiяльнoстi, на oснoвi ан^зу й систeмaтизaцiï вiтчизнянoгo й зapyбiжнoгo дoсвiдy щoдo peaлiзaцiï iннoвaцiй, слад вважати [18]:
— нeoбxiднiсть пoстiйнoï пiдгoтoвки нoвиx дщя-нoк вугшля дo виймання й peaлiзaцiï пpoгpeсивниx сxeм poзpoбки шaxтнoгo пoля, щo зaбeзпeчyють imern сифiкaцiю гipничиx poбiт та виpoбнищ•вa в цiлoмy;
— наявнють зaстapiлoгo мopaльнo й фiзичнo зда-шeнoгo шaxтнoгo фoндy, щo визнaчae iнвeстицiйнy пpивaбливiсть вyглeвидoбyвниx п^^тем^в для здiйснeння iннoвaцiйнoгo poзвиткy;
— xpoнiчний дeфiцит yсix мoжливиx ф^антов^ кoштiв (влaсниx, дepжaвниx, зaпoзичeниx нeдepжaв-ниx iнвeстицiй), нeoбxiдниx для poзвиткy пiдпpиeмств на iннoвaцiйнiй oснoвi;
— важкий стан у нayкoвiй галуз^ дe вiдсyтнiй oбгpyнтoвaний мexaнiзм фiнaнсoвoï пiдтpимки наую-виx пpaць з ^^pmera^ нaпpямiв poзвиткy гaлyзi;
— наявнють mдвищeниx щн на гipничoшaxтнe ус-таткування й мaтepiaльнo-тexнiчнi peсypси, peзyльтa-том якoгo e фшантова нeзбaлaнсoвaнiсть бiльшoстi вуг-лeдoбyвниx пад^жм^'в.
Свiтoвий дoсвiд з poзвиткy iннoвaцiйнoï дiяль-нoстi в гaлyзяx пpoмислoвoстi, зoкpeмa у вyгiльнiй, xapaктepизyeться piзнoмaнiтнiстю, aлe зaгaльнi йoгo тeндeнцiï — тexнiчнe пepeoзбpoeння виpoбництвa, yпpoвaджeння нoвиx пpoгpeсивниx тexнoлoгiй, вию-pистaння нeтpaдицiйниx тexнoлoгiй видoбyвaння палива — дoцiльнo вpaxoвyвaти пpи визнaчeннi пpiopитeтниx нaпpямiв poзвиткy вiтчизнянoï вyгiльнoï пpoмислo-вoстi, увагу на щo aкцeнтoвaнo в низщ нayкoвиx пуб-лiкaцiй.
З aнaлiзy свiтoвoгo дoсвiдy впpoвaджeння imo-
вaцiй у вyгiльнoмy виpoбнищ•вi слад mдкpeслити дe-кшька гoлoвниx тeндeнцiй:
• мaксимiзaцiя нaвaнтaжeння на лаву, щo та-eднyeться з виpiшeнням pядy чaсткoвиx питань — юм-плeкснoю мexaнiзaцieю й пoшиpeнням тexнoлoгiй ви-дoбyткy дoвгими стовпами, збiльшeнням мeжi ттуж-нoстi плaстiв, щo вiдпpaцьoвyються, i скopoчeнням частки видoбyткy вyгiлля на poдoвищax iз пластами ^yrero залягання, збiльшeнням дoвжини лави, rnpo-щуванням eнepгooснaщeнoстi зaсoбiв видoбyткy (юм-бaйнiв i стpyгiв), шиpoким poзпoвсюджeнням arnep-нoгo кpiплeння mдгoтoвчиx виpoбoк;
• зaбeзпeчeння бeзaвapiйнoстi po6oto шaxт i бeз-пeки ^ац^
• глoбaлiзaцiя pинкiв гipничo-шaxтнoгo oблaднaн-ня (ГШO);
• знижeння тexнoгeннoгo нaвaнтaжeння на навю-лишнe сepeдoвищe вiд дiяльнoстi oб'eктiв вyгiльнoï пpoмислoвoстi;
• зaстoсyвaння нeтpaдицiйниx тexнoлoгiй oip^ мання eнepгopeсypсiв, зoкpeмa, гaзифiкaцiя i зжижeн-ня вyгiлля; видoбyтoк й yтилiзaцiя мeтaнy.
Уpaxoвyючи спeцифiкy функцюнування впчизня-нoï вyгiльнoï гaлyзi на сучасдаму piвнi (yсклaднeння гipничoгeoлoгiчниxyмoв залягання й poзpoбки вупль-ниx пласта, важкий фiнaнсoвий стан гaлyзi, у^ай ip№ валий тepмiн пpoцeсy peфopмyвaння вyгiльнoï пpoмис-
ловост кpaïни), основний пpiopитeтний нагфямок в шно-вaцiйнoмy poзвиткy гaлyзi здiйснюeться за paxyнoк лoкaльниx зaxoдiв НТП, що пpoвoдяться й оцшюються як на oкpeмиx вyгiльниx mдпpиeмствax (шaxти, poзpi-зи, збaгaчyвaльнi фaбpики), так i в цтому по гадузь
Цi лoкaльнi зaxoди дyжe piзнoмaнiтнi, вони здiйснюються на вж тexнoлoгiчниx пpoцeсax i лан-rax вyгiльнoгo в^об^^^а й базуються на сучаснж дoсягнeнняx нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpeсy. Так зaxo-ди y виглядi «нoвoввeдeнь» poзpoбляються наукови-ми, кoнстpyктopськими й пpoeктними opгaнiзaцiями i як «нoвoввeдeння» peaдiзyються y в^об^ить^
Так, iннoвaцiйний poзвитoк шaxт здiйснюeться шдяxoм замши мopaльнo зaстapiлoгo устаткування для видобутку вyгiлдя бiльш досконадим. Цeй ^овдс, що poзпoчaвся в 5G-x i 6G-x poкiв XX-го стoлiття (в^о-вaджeння вyзькoзaxвaтнoï тexнoлoгiï виймання вугш-дя й yпpaвлiння пoкpiвлeю повним oбpyшeнням, ство-peння вyзькoзaxвaтниx комбайшв 1K1G1, MK67, 2K52 та ш., пepexiд до пpoгpeсивнoï тexнoлoгiï виймання вyгiлля за допомогою мexaнiзoвaниx кoмпдeксiв типу KM87, KMK97, а поттм до потоково1' тexнoлoгiï видобутку вyгiлдя), на новому eтam iннoвaцiйнoгo poзвит-ку гaлyзi y XXI стoлiттi пoeднyeться з кoмплeкснoю мexaнiзaцieю очиснж poбiт на пла^т: пoтyжнiстю G,85 м i вищe на 6osí викopистaння кoмплeксiв нового тex-нiчнoгo piвня (НТР) — очиснж кoмбaйнiв УKД 2GG-25G, KA 2GG, УKД 3GG, KAK 5GG, тexнiчнa ^одук-тивнють якиx пepeвищye бaзoвi в 1,5—2,5 paзи. Таким чином, вгтчизняна гipничa тexнiкa ш пoстyпaeть-ся за основними показниками зapyбiжнiй, а за дeяки-ми показниками та тexнiчними пapaмeтpaми мae знaчнi пepeвaги.
До пpiopитeтнoгo iннoвaцiйнoгo нaпpямкy в га-лyзi слад ввдшсти питання виймання пдaстiв потужш-стю мeншe G,85 м, дe нeoбxiднa poзpoбкa ввдповвдно-го мexaнiзoвaнoгo кpiпдeння очисного вибою. Для зaпpoпoнoвaнoгo вiдpoджeння тexнoлoгiï виймання вyгiлля стpyгaми на сьoгoднi в гaдyзeвoмy opram yпpaвлiння e пpoгpaмa стpyгoвoгo видобутку вугшля, виконання яко1' дозволить зaбeзпeчити mдвищeння об-сягу видобутку сopтoвoгo вyгiлдя в дeкiлькa paзiв.
Фopмyвaння нoвиx eкoнoмiчниx тeндeнцiй внас-лвдок peстpyктypизaцiï, що пpoвoдидaся oстaннi 1G— 15 po^ y вугшьнш пpoмислoвoстi зapyбiжниx кpaïн та вгтчизнянш гaдyзi, виявидо pяд yскдaднeнь, подо-лання якиx мoжe зaбeзпeчити як зpoстaння eкoнoмiч-ниx показнишв вyгiльниx пiдпpиeмств, так i зaбeзпe-чити ïx кoнкypeнтoспpoмoжнiсть. У пepшy чepгy цe вiднoситься до вiдтвopeння та oнoвлeння вгтчизняно-го шaxтнoгo фонду. Aнaлiз шaxтнoгo фонду вyгiльнoï пpoмислoвoстi Укpaïни, виконаний фaxiвцями 1нсти-туту eкoнoмiки пpoмислoвoстi HAH Укpaïни y 2GG6
poní, показав, що пpoтягoм бaгaтьox poкiв виpoбничi пoтyжнoстi поспйно знижувадися внaслiдoк сист€ма-тичного змeншeння oбсягiв iнвeстицiй y вyгiльнy ^о-мислoвiсть, тому шaxтний фонд У^аши oцiнюeться як кpитичний. Знижeння oснoвниx показнишв poбoти гaдyзi в сучасному пepioдi oбyмoвлeнe систeмaтич-ним скopoчeнням пpoвeдeння гipничиx виpoбoк, ^и-зупишнням впpoвaджeння тexнiки нового тexнiчнoгo piвня на шaxтax з нeдoстaтньo poзвинeним гipничим гoспoдapствoм i вiдсyтнiстю шиpoкoмaсштaбнoгo ви-кopистaння швидкюно1' пpoxoдки для вiдтвopeння очисного фpoнтy poбiт та подадьшого poзвиткy гipничoгo гoспoдapствa на шaxтax. У бaгaтьox випaдкax нeeфeк-тивнe викopистaння мexкoмпдeксiв та пpoxiдницькиx кoмбaйнiв НТР, коли вони пpaцюють з нaвaнтaжeнням на вибш (кoмпдeкси) та тбмпами пpoвeдeння в^обок (пpoxiдницькi комбайни) нижчe eкoнoмiчнo eфeктив-ниx знaчeнь, вeдe до збитшв загадьного виpoбництвa.
Надто актуальним e визнaчeння oснoвниx нaпpямiв вiдтвopeння й oнoвлeння шaxтнoгo фонду вугшьно1' пpoмислoвoстi на пiдстaвi виявлeнoï динaмiки його poз-витку та з ypaxyвaнням oснoвниx eкoнoмiчниx показ-нишв poбoти гaдyзi. Haвiть з кopoткoгo aнaдiзy стану шaxтнoгo фонду (табл. 1) можна зpoбити opieнтoвнi висновки щодо piвня iннoвaцiйнoгo poзвиткy шaxт.
Ha сepeдньoстpoкoвy пepспeктивy (до 2G1G p.) peaльнi нaстyпнi iннoвaцiï, зaбeзпeчeнi вiтчизняними нayкoвo-тexнiчними poзpoбкaми:
— на шaxтax висoкopeнтaбeльниx, що вiднeсeнi до пepшoï гpyпи, мoждивe тexнiчнe пepeoснaщeння oчисниx, пiдгoтoвчиx poбiт i дшьничного пiдзeмнoгo тpaнспopтy бeз iстoтнoï змiни сxeм poзкpиття i пiдгo-товки шaxтнoгo поля, тому що вони xapaктepизyють-ся вeликoю виpoбничoю потужнютю й peзepвaми пpo-пускно1' здатносп oснoвниx тexнoлoгiчниx ланок;
— на шaxтax, що нaдeжaть до числа repOTe^ тивниx (дpyгa г^упа), мoжливe здiйснeння тexнiчнoгo пepeoснaщeння oснoвниx ^о^ав виpoбниuт'вa шля-xoм ввeдeння в poбoтy устаткування нового тexнiчнo-го piвня на зaмiнy мopaдьнo заст^того, пiдвищeння його eфeктивнoстi за paxyнoк poзв'язaння пpoпyскнoï здатност^ oснoвниx тexнoлoгiчниx ланок та oсвoeння виpoбничoï потужносп шaxт;
— на шaxтax, що нaлeжaть до збиткoвиx (шaxти III-ï, IV- ï та V- ï гpyп), вapтo opieнтyвaтися на викopи-стання на пoлoгиx i пoxилиx пдaстax unx шaxт вiдпo-вiдниx пoлeгшeниx мexкoмпдeксiв для виймання тон-киx пластов i пpoxiдницькиx кoмбaйнoвиx кoмпдeксiв з максимально мождивим скopoчeнням pyчнoï пpaцi.
Зaкpиття бeзпepспeктивниx шaxт доц1дьно зaвep-шити пpи обов'язковому пpoвeдeннi кoмпдeксy тex-нiчниx, eкoнoмiчниx i сoцiaдьниx зaxoдiв.
Для aнaлiзy стану й poзвиткy шaxтнoгo фонду
Таблиця 1
Розподл шахт за трупами
Д1апазон р1чного видобутку вугшля, тис. т Кшькють шахт у груш Д1апазон середньо-добового видобутку вугшля, тис. т Фактичний обсяг видобутку вугшля, тис. т Р1вень видобуку вугшля мехашзованими комплексами НТУ, % Питома вага в загальному обсяз1 видобутку вугшля, %
Iгрупа
1001—6200 26 2,90—17,44 45445,86 65,0 59,97
II група
501—1000 22 1,45—2,90 14132,16 68,8 18,65
III група
201—500 33 0,58—1,45 10005,36 38,3 13,20
IV група
101—200 26 0,29—0,58 3831,97 22,1 5,06
V група
< 100 46 < 0,29 2362,97 — 3,12
Усього
153 75778,32 57,8 100,0
набувають важливого значения питання оцiнки до-цшьносп використання техшки нового техшчного р1вня, тому що кр1м в1дпов1дност1 його прничо-техш-чним 1 геолопчним умовам необхвдно обгрунтувати його економ1чну ефективнють, а тсля впровадження — здшснювати мониторинг експлуатацп цього устат-кування для виявлення р1вня його фактичного еконо-м1чного використання.
Таким чином, роль держави в 1нноващйному роз-витку, на думку автор1в, полягае:
—у фшансовому забезпеченш шноващйно! дяль-ност як сфери економiки краши, засновано! на знан-нях, де поеднуються так! складовi, як освiта населенна, вища освiта та тдготовка фахiвцiв високо! кваль фшаци для створення нових знань iнновацiйиого при-значення в науково-дослiдних установах, що мають бути використанi в секторах економiки;
—у державному регулюванш iнновацiйного про-цесу з урахуванням та використанням р!зних джерел фшансування (державного, комерц1йного, приватного, власних коштов шдприемств, коштов iнвесторiв та ш.) для технiчного переоснащення вугшьних вироб-ництв та рiшения стратепчних завдань галузi;
— у розвитку системи захисту iителектуальноl власносп, створенш ефективно! нацюнально1 системи
управлiння шновацшним розвитком з урахуванням удосконаленого Податкового кодексу;
— у державному регулюванш у створенш та ви-користанш ринкових механiзмiв в iнновацiйиому процесс Усшшна реалiзацiя таких механiзмiв пов'язана з такими напрямами державного регулювання, як: ство-рення нормативно-законодавчо! бази, податково! полпики, тарифно! та цшово! поттики, забезпечення при-ватизащйних процесiв, створення ринкових умов конкуренции залучення !нвестищй, iнформацiйне забезпечення тощо.
Iнновацiйиий розвиток вупльно! промисловосп, як i будь-яко! !ншо! базово! галузi, мае шдвищити нау-ково-техиiчний рiвень виробництва, забезпечити ефек-тивне використання уах вид!в ресурив при впрова-дженнi ново! техшки, технолопчних процесiв та шших шновацш.
Ефективнiсть цього багато в чому залежить ввд фiнансового забезпечення шновацш. Вугтльм тдприем-ства, як i держава в цшому, не мають достатшх коштов для iнновацiйиого розвитку, тому важливим стае питання щодо використання вс!х можливих джерел фшансування на фон! загального дефщиту фiнансових ресурсiв.
Одним з шструменпв залучення !нвестицш у ву-
гiдьнy пpoмислoвiсть та джepeлoм пpискopeння ïï шно-вaцiйнoгo poзвиткy мoжe стати лiзинг, завдяки piзнo-маштност фopм якого mдпpиeмствa можуть обрати для сeбe нaйспpийнятливiший вapiaнт фшансування oсвoeння тexнiчниx або тexнoлoгiчниx шновацш.
У вyгiльнiй пpoмислoвoстi Укpaïни лiзинг поки що нe oтpимaв ш^окого застосування чepeз низьку пдaтoспpoмoжнiсть вyглeдoбyвниx пiдпpиeмств та висок баншвсьш вiдсoтки за кpeдит. Aдe його дoцiльнiсть бeзпepeчнa, oскiльки його пoстyпoвe застосування як pинкoвoгo мeтoдy iнвeстyвaння вyгiльнoгo тд-пpиeмствa надасть змогу виpiшити низку пpoблeм — як eкoнoмiчниx, так тexнiчниx i сощальнж.
До вaждивиx мexaнiзмiв дepжaвнoгo peгyлювaн-ня iннoвaцiйнoгo poзвиткy y вугшьнш гaдyзi нeoбxiд-но вiднeсти:
— вплив пpиpoдниx та iндyстpiaдьниx чиннишв на oснoвнi фонди mдпpиeмств [19];
— iннoвaцiйнy мотиващю pинкoвиx eкoнoмiчниx суб^кт^в та дiю даного мexaнiзмy в eкoнoмiчниx умо-вax Укpaïни [2G].
Мотивацшний мexaнiзм poзпoвсюджeння нoвoввe-дeнь для умов Укpaïни, як вiдзнaчeнo y [2G], мae говну сгоцифщу, що визнaчaeIъся дieю як об^га^н^, так i сyб'eктивниx чинниив. Бiдьшiсть субб^тв вiтчизнянoï eкoнoмiки го зaцiкaвлeнi вкладати гpoшi в нoвoввeдeн-ня, а спpямoвyютъ сво1' загалом oбмeжeнi iнвeстицiйнi peсypси на п^^имку CTapoï тexнoлoгiчнoï бази.
Щодо мexaнiзмy aктивiзaцiï впpoвaджeння imo-вaцiй y вугшьнш гaлyзi слiд зазначити, що за пpoвe-дeним aнaдiзoм планування та opгaнiзaцiï iннoвaцiйнoï дiяльнoстi на вугшьнж пiдпpиeмствax пepeвaжнa 6í-льшють пpoмислoвиx mдпpиeмств нe пданують та го виявляють iнтepeсy до фшансування iннoвaцiй, якi нe можуть дати repara^a™!' i швидко1' вiддaчi. Фь нансуються лишe ii iннoвaцiйнi зaxoди, що стосують-ся впpoвaджeння aпpoбoвaниx вiтчизняниx або зapy-бiжниx зpaзкiв нoвoï тexнiки та тexнoлoгiй. Останте вiдзнaчeнo i в poбoтax [2; 5], дe poзглянyтo й мexaнiз-ми aктивiзaцiï впpoвaджeння iннoвaцiй. Посилаючись на пpoпoзицiï aвтopiв poбiт [2; 5] та вжодячи з сього-дeннoï пpaктики poбoти вyгiльниx шaxт, до pинкoвиx мexaнiзмiв y здшсгонш iннoвaцiйнoгo poзвиткy гaдyзi гообидно вiднeсти:
1. Пoсидeння дepжaвнoгo втpyчaння в шновацш-ну дiядьнiстъ y пpoмислoвoстi, тобто aктивнiший вплив дepжaви на iннoвaцiйнi пpoцeси, включаючи пpи цьому й пeвнe пpимyсoвe зaдyчeння до нж пpoмислoвцiв. Пpикдaдoм мoжe бути тexнiчнe пepeoснaщeння шaxт, що почалося з 2GG3—2GG4 pp., дe для пpидбaння нoвoï тexнiки шaxтaм, що знaxoдятъся в дepжaвнiй власносп, видiляютъся гообиди кошти з дepжбюджeтy
2. Heoбxíднiсть фopмyвaння для пiдтpимки вщюб-
ництва на сучасному piвнi та зaбeзпeчeння iннoвaцiй-ного poзвиткy ^д^^мотв спeцiaдьниx iннoвaцiйниx фонда за paxyнoк визнaчeнoï дoлi пoтoчниx виIpaт пpи встaнoвлeниx нopмaтивax вiдpaxyвaння кошт1в до цьо-го фонду [21—23].
3. Застосування, ^и викopистaннi зapyбiжнoгo дoсвiдy, вeнчypнoгo фiнaнсyвaння iннoвaцiй шляxoм ствopeння вeнчypниx фoндiв, що iнвeстyють свoï кошти. Для пpaвoвoгo зaбeзпeчeння цього мexaнiзмy го-тyeться до зaтвepджeння Закон Укpaïни «npo вeнчyp-го iнвeстyвaння iннoвaцiйнoï дiяльнoстi», пpoeкт яко -го poзpoблeнo в Ыституп eкoнoмiки пpoмислoвoстi HAH Укpaïни.
4. Удoскoнaлeння (зaвepшeння) opгaнiзaцiйнoï стpyктypи галуз^ яка на цeй час, за словами мiнiстpa вyгiльнoï пpoмислoвoстi Укpaïни С.Б. Тулуба на зась данн кoлeгiï Мiнвyглeпpoмy до бG-лiття Дня шaxтapя [24], нe зaбeзпeчye досяггоння мaксимaдьниx госпо-дapськиx peзyльтaтiв. A го пов'язано, зi слiв мшстра, з тíeю обставиною, що шaxтa, як основний ланцюг виpoбнищвa, го e сaмoстiйним гoспoдapюючим суб-eктoм. Oстaннe e нaслiдкoм того, що шaxти, пíдпo-pядкoвaнi Мiнвyглeпpoмy, го мають достатнього iнвe-стицiйнoгo пoтeнцiaлy для тexнiчнoгo пepeoснaщeння та каттального буд1внищва.
5. Пoстiйнe навчання пepсoнaлy yпpaвлiння на пíдпpиeмствax i мeтoдaм пошуку нoвиx iдeй, пpoвe-дeння дoслiджeнь, швидкого впpoвaджeнню нoвиx !ex-нoлoгiй.
6. Bикopистaння, як зaзнaчeнo в poбoтi [25], eкo -нoмiчниx iнстpyмeнтiв зaбeзпeчeння кoнкypeнтoспpo-можносп нaцioнaдьнoï eкoнoмiки (а також з ypaxyвaн-ням гaдyзeвoï спeцифiки виpoбництвa ), а сaмe:
— зaбeзпeчeння внyтpiшньoгo виpoбництвa по-тужним науковим пoтeнцiaдoм для виpiшeння пpoблeм mдвищeння сyспíльнoï eфeктивнoстi. Для цього до-цiльнo збiльшити фiнaнсyвaння науки ( включаючи за-лyчeння пpивaтнoгo катталу, гpaнтiв тощо), викopис-товувати оподаткування пíдпpиeмств за змeншeними ставками, якщо на пíдпpиeмствi ствopюються науко -вo-тexнiчнi пiдpoздiли та пpoвoдятъся дoслiджeння (за умов пoкpaщeння пoкaзникiв po6oto);
— зaбeзпeчeння нaцioнaдьнoï eкoнoмiки сучасною iнфopмaцiйнoю iнфpaстpyктypoю для мiнiмiзaцiï вират виpoбничoгo пpoцeсy. Можливим кpoкoм для цього мae бути збiдьшeння вш^ат на впpoвaджeння нoвиx iнфop-мащйнж тexнoлoгiй та загадьний план пepeoснaщeння пiдпpиeмств сучасними iнфopмaцiйними тexнoлoгiями;
— зaбeзпeчeння внyтpiшньoï пoIpeби пiдпpиeмств y висoкoквaлiфiкoвaниx кaдpax. Мождивими кpoкa-ми в цьому можуть бути: вiдpoджeння системи пpo-фeсiйнoï пíдгoтoвки чepeз збiльшeння фiнaнсyвaння, зaдyчeння кaпiтaдy вiтчизняниx фipм, якi готують для
себе кадри; стимулювання пiдвищення кв^фшаци кадрiв на пiдприeмствi; зменшення ставок прибутко -вого податку для oci6, що мають науковий стушнь.
Висновок. При будь-якому розвитку ринкових вiдносин ступiнь iнновацiйно! активности, як свiдчить i свiтовий досвiд, визначасться заходами, що почи-наються державою з регулювання шновацшно! сфе-ри й спрямоваш на посилення мотивiв i стимулiв здiйснення iнновацiйноl дiяльностi. Для вугшьно! га-лузi це комплекс системних заходiв, що потребують залучення науки, виробництва та керiвних держав-них структур. До можливих таких заходiв можуть бути ввднесеш: глибоке коригування Програми «Ву-гшля Укра!ни» та формування довгострокових шно-вацiйних програм, над якими ниш проводиться дос-конала робота.
Л^ература
1. Амоша О.1. Iнновацiйний шлях розвитку Украши: проблеми та ршення // Економiст. — 2005. — №6. — С. 28—32. 2. Амоша О.1. Оргашзащйно-еко -номiчнi механiзми активiзацi! iнноваацiйноl дiяльностi в Укра!ш // Економша промисловосп. — 2005. — №5.
— С. 15—21. 3. Амоша О.1., Кабанов А.1., Стари-ченко Л.Л. Перспективи розвитку та реформування вгтчизняно! вугшьно! промисловосп на фонi свiтових тенденцш: Наук. доповiдь / НАН Укра!ни. 1н-т еконо-мiки пром-стi. — Донецьк, 2005. — 32 с. 4. Амоша О.1., Кабанов А.1., Стариченко Л.Л. Проблеми вгтчизняно! вугшьно! промисловосп у свiтлi вступу Укра!ни до Свiтово! органiзацi! торпвлг Монографiя / НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-сп. — Донецьк, 2006. — 68 с. 5. Активiзацiя iнновацiйно! дiяльностi: органiзацiйно-правове та сощально-екож^чне забез-печення: Монографiя / О.I.Амоша, В.П.Антонюк, А.ГЗемлянкш та iн. / НАН Укра!ни. 1н-т економiки пром-сп. — Донецьк, 2007. — 328 с. 6. Геець В.М., Семиноженко В.П. 1нновацшш перспективи Укра!-ни. — Х.: Константа, 2006. — 272 с. 7. Грядущий Б.А., Коваль А.Н., Зданевич В.Е. Пути решения вопросов эксплуатации длительно действующего оборудования основных технологических комплексов шахт // Современные технологии и оборудование для добычи угля подземным способом: Тезисы докл. Междунар. науч.-практ. конф. — Донецк, 2004. — С. 20—22. 8. Косарев В.В. Комплексное техническое переоснащение украинских шахт современным горно-шахтным оборудованием // Современные технологии и оборудование для добычи угля подземным способом: Тезисы докл. Междунар. науч.-практ. конф.
— Донецк, 2004. — С. 1—2. 9. Андрианов В. Государственное регулирование и механизмы саморегуляции в рыночной экономике // Экономист. — 1996.
— № 5. 10. Дмитриченко Л.И. Диалектическое единство механизмов государственного регулирования и саморегуляции в рыночной экономике // Вюник До-нецького ушверситету. — Серiя В. Економша i право.
— 2000. — №2. — С. 91—95. 11. Пилипенко Г.М., Чорнобаев В.В. Мехашзм шщювання iнновацiйного розвитку в Укра!ш // Економiчний вюник Нацюналь-ного прничого ушверситету . — 2005. — №1. — С. 6—12. 12. Архангельський Ю. Про необхвднють державного планування ринково! економши // Еконо-мка Украши. — 2004. — №3. — С. 47—52. 13. Современные инновационные структуры и коммерциализация науки / А.А.Мазур, Г.С.Маринский, И.Б.Гагауз и др.; Под ред. А.Мазура. — Х.: Ин-т монокристаллов, 2000. — 256 с. 14. Закон Украши «Про шно-ващйну д1яльнють» ввд 4 липня №40-ГУ // Ввдомосп Верховно! Ради Украши. — 2002. — № 36. — Ст. 266. 15. Концепщя розвитку вугшьно! промисловосп: Схвалено розпорядженням Кабшету Мiнiстрiв Укра!-ни вiд 7 липня 2005 року №236-р // Урядовий кур'ер.
— 2005. — № 127. — С. 10—11. 16. Бунич А. Инновационный менеджмент в международном бизнесе http://bunich.ru/book/content.php?id=8. 17. Пампу-ра О.И. Управление инновационным процессом в промышленности. — Донецк: ИЭП НАН Украины, 1997. — 364 с. 18. Амоша А.И., Логвиненко В. Актуальные проблемы развития угольной промышленности Украины // Экономика Украины. — 2006. — № 12. — С. 4—10. 19. Залознова Ю.С., Дзюба С.В. Вплив природних та iндустрiальних чинниюв на ос-новш фонди шдприемств прничо-металургшно! галузi // Економiчний вiсник Нацюнального гiрничого уш-верситету. — 2005. — №1. — С. 52—59. 20. Пилипенко Ю.1. Мехашзми iнновацiйноï мотивацiï та !х специфша в умовах Укра!ни // Економiчний Вiсник Нацюнального прничого ушверситету — 2003. — №1.
— С. 16—20. 21. Положение об использовании специального фонда внебюджетных средств целевого назначения Минуглепрома Украины (инновационного фонда) для финансирования отраслевых, межотраслевых научно-исследовательских, опытно-конструкторских, технологических работ, мероприятий по освоению новых технологий и производства новых видов продукции в условиях перехода к рыночным отношениям: Прилож. к приказу министра угольной пром-сти Украины от 21 марта 1995 г. № 88. 22. Методические рекомендации по оценке экономической эффективности мероприятий научно-технического прогресса в угольной промышленности: Утв. Министерством угольной пром-сти Украины 8 декабря 1995 г. —Донецк: ЦБНТИ угольной пром-сти, 1995. — 239 с. 23. Финансирование и экономическое стимулирование научно-технического развития угольной промыш-
лeннoсти У^аины: тeopия и opaRrara: Мoнoгpaфия / A.И.Kaбaнoв, Л.Л.Стapичeнкo, Е^^у^ина и дp. — Догоцк: ИЭП HAH У^аины, 2GG2. — 244 с. 24. Ту-луб С.Б. Ko^a ка^ы peшaют го всe: Зaмeтки с зате-дания кoлдeгии Минyглeпpoмa // Сбойка. — 2GG7. —
№7—8 (123—124). — С. 28—29. 25. Базилюк Я.Б. Koнкypeнтoспpoмoжнiсть нaцioнaльнoï eкoнoмiки: сyтнiсть та умови зaбeзпeчeння: Мoнoгpaфiя. — K.: HIСД, 2GG2. — 132 с. — ^ep. «Екoнoмiчнi стpaтeгiï»; Вип. 7).
