CC BY
29
I.K. Чукаева
ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ ВУГ1ЛЬНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 ТА КОМПЛЕКСНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРС1В
Розбудова державносп Украши, входження 11 повноправним членом у свiтове ствтовариство вимагають надiйних шляхiв забезпечення паливно-енергетичними ресурсами, зменшення залежносп вiд iмпорту енергоресурсiв та 1х ефективного використання.
Питанням сучасного стану та перспективам розвитку паливно-енергетичного комплексу Укра1ни присвячеш працi таких вiдомих фахiвцiв у цiй галузi, як О.М. Алимова, О.1. Амошi, 1.А. Башмакова, 1.А. Булата, М.1. Воропая, М.1. 1ванова,
М.Д. Прокопенка, О.О. Решетняка,
Н.С. Сургая, Ю.К. Шафранiка та ш.
Аналiз тенденцiй розвитку свггово'! енергетики показуе, що в перспективi вага вугiлля у паливно-енергетичному баланс безперервно пiдвищуватиметься.
Для Украши видобуток вугшля мае прiоритетне значення - його частка в загальному паливно-енергетичному
баланс краши складае майже 25% (у перерахунку на умовне паливо). Виходячи з цього й ураховуючи виршальну роль вугшля у забезпеченш сталого розвитку енергетики кра1ни, 11 металургiйного комплексу, а також стан шахтного фонду, який потребуе значного удосконалення, виникае необхщнють розробки довгостроково! стратеги розвитку вугшьно! галузi Украши, основною метою яко1 мае бути стале забезпечення населення та економжи краши власним вугшлям як прiоритетним енергоносiем [1].
Вугшьна промисловiсть Украши потребуе особливого пщходу. Рiч не тiльки в тому, що стутнь зносу основних фондiв за останнi 25 рокiв збшьшився до
70%, а в окремих випадках i бiльше. Необхiдним е випереджаюче зростання капiтальних вкладень у новi технологи, модернiзацiю основних фондiв з урахуванням довгострокового
iнвестицiйного циклу [2].
Реконструкщя i модернiзацiя дшчих перспективних шахт, будiвництво нових високого техшчного рiвня та ре-структуризащя галузi забезпечать пiдвищення рентабельностi
вуглевидобутку. Але у перюд, що роз-глядаеться, будуть також дiяти i фактори, якi сприятимуть подорожчанню виро-бництва вугшьно! продукци, а саме: ускладнення прничо-геолопчних i технiчних умов експлуатацп дiючих шахт через поглиблення прничих робiт i вiдпрацювання кращих
запасiв вугiлля; вiдшкодування витрат на вщтворення очисно! лшп вибо!в, придбання устаткування замють зношеного; забезпечення безпечних умов працi тощо.
Для забезпечення прогнозних обсяпв вуглевидобутку (найбiльш вiрогiдно у 2030 р. - 125 млн. т) тдтримка юнуючого шахтного фонду потребуе 30 млрд. грн. каттальних вкладень. 1х насамперед треба спрямувати на завершення будiвництва майже 1,3 тис. об'еклв, на що уже витрачено 5,8 млрд. грн.
Таким чином, основним джерелом тдтримки та збшьшення виробничих потужностей шахтного фонду мае стати будiвництво нових шахт i реконструкцiя дiючих. Крiм того, першочерговим завданням на найближчi роки е скорочення кшькосп закриття шахт i прискорене будiвництво нових
© Чукаева 1рина Костянтишвна - доктор економ1чних наук, головний науковий ствробггаик. Рада по вивченню продуктивных сил Украши НАН Укра!ни, Ки!в.
ISSN 1562-109X
горизонтсв на дшчих шахтах, для цього необхщна потужна державна пiдтримка галуз1
Основним положенням стратеги розвитку вугшьно! промисловостi е на-уково-технiчний прогрес у вах напрямах дiяльностi ще! галузi.
Технiчний рiвень засобiв вуглевидобутку характеризуеться
вщставанням у створеннi очисно! технiки для тонких та дуже тонких пласпв, перевагою використання вщбшних молоткiв на крутих пластах, вщсутнютю технiки для проведення пщготовчих виробок малого перетину i обмежено! протяжностi, вiдставанням у створенш нових засобiв мехашзаци забутовки породи в шахтах.
Невиршення цих питань призводить до обмеження широкого використання комплексно! мехашзаци, пщвищення зольностi вугiлля, яке видобуваеться, обсяпв породи, яка видаеться iз шахти на поверхню, а також до пщвищеного зносу машин та обладнання.
Тому, ураховуючи велику питому вагу видобутку з тонких пласпв (60%) i подальше зменшення середньо! потужносп пластiв, прiоритетним напрямом науково-технiчного прогресу в перспективi мае стати створення комплексно-мехашзовано! технiки для тонких пласпв, розробка технологiй виймання вугiлля без постшно! присутностi людей в очисному вибо!, безлюдного виймання вугiлля iз дуже тонких пластiв на базi нетрадицiйних способiв видобутку вугiлля, а також безвщходних технологiй видобутку вугшля iз залишенням породи в шахть
Зважаючи на постiйне пiдвищення зольносп вугiлля, яке видобуваеться, i неспроможнють дiючих збагачувальних фабрик забезпечити зростання обсяпв та якють переробки такого вугшля, слщ придiлити значну увагу оновленню
основних фондiв збагачувальних фабрик у напрямi впровадження нових технологш. Крiм того, необхiдно придiлити значну увагу розробщ технологiй зi спалювання високозольного вугiлля та впровадження 1'х у виробництво.
Для втiлення концепци
диверсифжаци вуглевидобувного
виробництва необхiдно розробити ряд нових ефективних технологш iз видобування супутшх корисних копалин, переробки вугшля та породи, вироблення тепла й електроенерги на базi мiсцевого дешевого вугшля та вiдходiв його переробки й упровадження 1'х у використання в економiцi, зокрема у вугшьнш промисловостi.
Спецiалiзованi шахтобудiвнi
органiзацii за минулi роки зумiли зберегти головне - структурш пiдроздiли i кадри, а також стабшзувати i навпь наростити обсяги будiвельно-монтажних робiт. Вггчизняш заводи вугiльного машинобудування за останш 10 рокiв налагодили випуск
гiрничопрохiдницького устаткування, що за всiма параметрами не поступаеться кращим свiтовим аналогам.
Шахтобудiвнi та проектш органiзацii мають вiдповiдний досвщ i технологii, якi дозволяють скоротити строк будiвництва шахт до п'яти роюв. Уже розробленi й упроваджеш охороннi засоби i конструкцГ! кршлення для капiтальних гiрничих виробок, яю забезпечують експлуатацiйну надiйнiсть i економiчнiсть роботи вугiльних шахт Украiни з можливютю гарантованого видобутку вугiлля у кшькосп 100-125 млн. т на рж.
На сьогоднi вугiльна промисловють Украiни вже мае переконливий досвщ пщвищення ефективносп
вуглевидобутку за рахунок концентрацп гiрничих робiт iз використанням
видобувно'Х техшки нового поколiння, створено! в УкраХнГ
У галузi е 72 шахти (перспективна група) iз рiчною виробничою потужнiстю 69,8 млн. т, на яких зосереджено значш промисловi запаси вугiлля зi сприятливими прничо-геолопчними умовами залягання пластiв. Цi шахти, поряд зi споруджуваними, у першу чергу треба оснащувати новою
високопродуктивною технiкою для концентрацГХ гiрничих робiт, спецiальним «Гменним» устаткуванням для розв'язки вузьких мюць у технолопчних ланках пiдприемства.
Крiм того, в УкраХш е велика група шахт (125-135 од.) з обмеженими можливостями або через вичерпання промислових запаав, або через наявнють нездоланних обмежуючих факторiв. Цi шахти при середньому проектному навантаженш 1 тис. т/добу у найближчi 10-20 рокiв ще будуть ввдгравати помiтну роль у паливно-енергетичному забезпеченш УкраХни через свою численнiсть. Стутнь благополуччя цих шахт навiть при робот iз проектними навантаженнями, з огляду на незначш обсяги видобутку, вимагае постшно'Х мшГмГзацГХ витрат у собiвартостi вугiлля. Радикальним виходом зi складного економiчного становища, в якому опинилась бшьшють iз ще'Х групи шахт, е перехщ на режим роботи за схемою «шахта-лава».
Парк високоресурсних i
продуктивних комплекав мае складати не менше 120 комплекпв, що забезпечить рiчний обсяг видобутку з вибо'Хв, обладнаних такими комплексами на рiвнi 50-55 млн. т. Щорiчний прирiст вуглевидобутку складе 4-5 млн. т, собiвартiсть знизиться не менше шж на 30%.
За цей перюд треба провести ютотне полiпшення iнфраструктури
шахт, закiнчити Хх тдготовку до штенсивно'Х технологи вуглевидобутку.
БГльше 70% запасiв високоякГсного, малозольного вугшля у ДонбасГ зосереджено у пластах потужнютю до 1 м. Стругова техшка забезпечуе видобуток вугшля з очисних вибо'Хв без постшно'Х присутносп людей.
Найбiльший економiчний ефект ця техшка забезпечуе при видобутку антрацитГв. Упровадження стругово'1 технiки надасть можливють видобути у 2010 р. до 23 млн. т антрацш!в додатково.
Що стосуеться ново'1 видобувно'1 техшки, то, виходячи з потужносп готових до вщпрацювання пластiв, зусилля треба спрямувати на 1'х селективну ви'Хмку (наприклад, роздшьна ви'Хмка вугГлля г породи), що запобiгае видобутку так звано'1 «гГрничо'Х маси». Як базову техшку з такими властивостями можна розглядати щитовГ механГзованГ комплекси.
Одним з основних напрямГв удосконалення роботи вугшьно'Х промисловостГ е забезпечення ритмГчностГ роботи технолопчних комплексГв та скорочення часу просто'в гГрничого обладнання. Цей напрям здшснюеться на створеннГ ГнформацГйно-аналГтичного забезпечення Г
впровадженнГ на цш основГ автоматизацй процесГв вугледобування,
автоматизованих систем управлшня виробництвом та комп'ютерно-ГнформацГйних технологГй.
У цьому разГ створюються можливостГ оснащення вугГльних шахт сучасними системами монГторингу шахтно'Х атмосфери, апаратурою попереднього виявлення Г локалГзацП вибухГв газу та пилу, виявлення Г тушшня пожеж на стрГчкових конвеерах, комплексами апаратури швидкодшчого вГдключення вибГйного
електрообладнання при пошкодженнях кабелю, що приводить до пщвищення безпеки працi шахтарiв i полiпшення соцiальних аспектiв пращ.
Такий пщхщ забезпечуе можливостi одержання об'ективно! iнформацГi для аналiзу доаваршних, аварiйних i пiсляаварiйних режимiв роботи прничого обладнання, виявлення та локалiзацп пошкоджень у технологiчних
комплексах, що значно скорочуе час простою прничого обладнання i пiдвищуе продуктивнiсть технолопчних комплексiв.
Таким чином, розвиток техшки i технологи видобутку вугiлля на подаль-ший перiод мае здшснюватися за такими напрямами: розробка техшки видобутку i навантаження вугiлля з мЫмальною присутнiстю людей у вибо!; у зв'язку зi збiльшенням швидкосп просування ви-бою необхiдно розробити методи i техш-ку управлшня посадкою стрiхи у виробленому простора розробити прохiдницький комбайн, що забезпечуе комплекс робгт iз здiйснення i крiплення капiтальних гiрничих виробок i проведення допомiжних операцiй; розробка, удосконалення технологи та техшки вщпрацьовування тонких пласпв i цiликiв бурошнековим способом при безлюднш вшмщ; пiдвищення довговiчностi та надiйностi роботи стацiонарного устаткування, забезпечен-ня автоматизаци його роботи i контролю технiчного стану; удосконалення техшки беззупинного видобутку бурого вугшля i торфу вiдкритим способом зi зниженням матерiалоемностi устаткування, розробка методiв i технiки окускування.
Основним положенням стратеги розвитку вугшьно! галузi слщ вважати диверсифiкацiю дiяльностi
вуглевидобувного пщприемства. Пiдхiд до використання вугiльних родовищ Украши мае бути комплексним, iз
використанням усiх цiнних його компоненпв.
Окрiм видобутку вугiлля, головними напрямами диверсифжаци мають стати: забезпечення супутнього видобутку i переробки метану, виробництво тепло- та електроенерги, переробка порщ вiдвалiв, вилучення попутних рщкоземельних елементiв.
Метан, як супутня корисна копалина, вмiщуеться у вугшьних пластах Донецького та Львiвсько-Волинського басейшв. Використання ресурсiв метану, яю мiстяться у вугiльних родовищах Украши, входить до найважливiших економiчних i екологiчних задач: газ метан е найцшшшим енергоносiем (природний газ на 90-95% складаеться iз метану) i в той же час е значним забруднювачем природного середовища
вуглевидобувних регiонiв.
Крiм метану, у кам'яновугшьних родовищах Донецького та Львiвсько-Волинського басейнiв, як супутш кориснi копалини, вмiщуються рiдкоземельнi елементи, головним чином германш. У даний час германш майже не видобуваеться. У перспективi реальним джерелом вилучення германш е енергетичне вугшля, але найбшьш стабшьним джерелом видобутку германш залишиться кокавне вугшля. Становить також штерес видобування германш з терикошв та породних вiдвалiв, де вш також присутнiй.
Застосування в шахтних котельнях котав iз циркулюючим киплячим шаром забезпечуе використання
низькокалоршного вугiлля, а також високозольного вугшля i вiдходiв збагачення. Це може частково вирiшити проблему тепло- й електрозабезпечення шахт.
Значна частина територи вуглевидобувних регюшв зайнята териконами та вiдвалами порщ, ям
зменшують обсяги та попршують родючють орних земель, забруднюють атмосферу та грунтовГ води внаслщок самозапалювання породи та утворення стокГв Гз великим вмютом солей та шкГдливих елементГв. Використання порГд териконГв та вщвалГв складае близько 17% вГд щорГчно'Х видачГ Х'х на поверхню, тобто в перспективГ маемо загрозу ще бГльшого забруднення земель, повГтряного Г водного басейшв вуглевидобувних регГонГв. Переробка породи Г виробництво рГзноманГтних будГвельних матерГалГв сприятиме усуненню цих негативних наслщюв.
УзагалГ перетворення шахти Гз суто видобувного пщприемства шляхом диверсифГкацГХ ХХ дГяльностГ на комплекс Гз видобування вугшля, збагачення його, переробки у теплову й електричну енергш, а також Гз вилучення всГх супутнГх корисних копалин, дозволить вирГшити багато екологГчних, соцГальних проблем Г значною мГрою проблем рентабельностГ цих тдприемств, конкурентоспроможностГ вугшьноХ
продукцГХ. У даному питанш головну роль мають ввдграти холдинговГ компанГХ, якГ далеко не повнютю використовують сво'Х можливосп з цього боку.
У планГ диверсифшацп
вуглевидобувного виробництва можна також розглядати створення
мГжгалузевих об'еднань, пропонуючи об'еднання вуглевидобувних
пГдприемств Гз тдприемствами, якГ е значними споживачами вугшля Г продукщя яких користуеться попитом на внутрГшньому та зовшшньому ринках, наприклад: "вугшля - кокс - метал" або "вугшля - енергетика", бо щ галузГ мають високий рГвень рентабельностГ завдяки споживанню вугГлля за щною, нижчою за собГвартють.
Суттевим резервом ефективностГ вугшьноХ галузГ е виробництво високоякГсного палива шляхом глибокого збагачення прничо'Х маси та тдвищення ступеня вилучення горючо'Х маси за рахунок переробки вторинних ресурсГв (переробка вугГльних мулГв, шламГв, породних вГдвалГв тощо). Тому е доцшьним виробництво на
пГдприемствах вугшьноХ промисловосп бГльш готово!' до використання стандартизовано'' продукщ! високо'Х якостГ (сортовГ вугГльнГ концентрати, концентрати для вугшьноХ
теплоенергетики та виробництва коксу, промпродукти, вугшьний пил, водно-вугшьне паливо, вугГльнГ брикети, продукти, якГ виробляються при глибокГй переробцГ вугГлля
та вугшьноХ породи). При цьому рГвень якосп продукцй треба диференщювати для кожноХ марки вугГлля та орГентува-ти на конкретного споживача. Вимоги до кожного виду палива треба стандартизувати. За попередшми тдрахунками такий пГдхГд дозволить при використан-
ш вугГлля додатково отримати до 20% тепла.
Основним положенням стратепХ розвитку вугшьноХ продукщ! е полш-шення якосп вугГльноХ продукцГ'Х, що мае дуже важливе значення у ринкових умовах. Зниження якосп видобутого вугГлля пояснюеться переважно зменшенням потужносп вугГльних пласпв: близько 65% шахт розробляють тоню та дуже тоню пласти Г, як правило, Гз причшкою бокових порщ. Ця обставина, а також вщсутнють механГзованих комплексГв для роботи у вибоях з дуже тонкими пластами обумовлюють подальше зростання зольносп вугГлля. Тобто в перспективГ
зростатиме значення збагачення видобутого вугшля.
Для подальшого зниження зольносп необхiдно перевести всi дiючi фабрики на глибоке збагачення, упровадити прогресивш новiтнi технологи (мокра гвинтова сепаращя, концентрацiя в циклонах, сухе збагачення крупного та мшкого вугiлля, мехашчне зневоднення без використання вакууму), яю особливо доречнi при переробцi рядового вугшля вузькими машинними класами.
Традицшш технологГ! (сепарацiя у важких середовищах, вщсадка, флотацiя) збережуть свою домшуючу роль, але фронт флотаци буде скорочуватися, а 11 роль обмежиться очищенням оборотное'
Таблиця. Обсяг переробки вугшля на збагачувальних фабриках Держвуглепрому в перспекшив1 до 2030 р.
води в умовах замкненого водно-шламового комплексу без використання мулонакопичувачiв.
Збшьшення обсяпв переробки вугшля на збагачувальних фабриках, а також удосконалення технологш вуглезбагачення забезпечуватиме
полшшення якостi вугшьно'1 продукцп та зниження зольностi вщвантаженого вугiлля в перспективi (див. таблицю).
Таким чином, пщвищення якостi вугшля i вугшьно'1 продукцп е головною проблемою сучасного розвитку вуглезбагачення, i в подальшому ця проблема також буде одшею iз прiоритетних.
Показник 2010 2020 2030
Видобуток вугшля, млн. т 110,0 115,0 125,0
Переробка вугшля на збагачувальних фабриках, млн. т 75,0 85,0 100,0
Питома вага переробки вугшля, % 68,2 73,9 80,0
Висока капiталоемнiсть галузi, складш природнi умови експлуатаци, несприятливий стан шахтного фонду, незадовiльне фшансове становище, потенцiйна соцiальна напруженiсть роблять галузь малопривабливою для iнвесторiв. Половинчастий перехщ вiд директивное' економiки до ринково'1, що мае мiсце зараз, попршуе якiсть управлiння галуззю. Тривала практика дотацш погасила прагнення до пошуку i використання внутрiшнiх резервiв. Цьому сприяе i дивна форма "акцюнерних товариств", де единим i повним власником акцiй виступае держава.
В умовах Укра1ни методи приватизаци у вугiльнiй промисловостi мають носити особливий характер. П мета - не одержання доходу вщ приватизаци майна, а створення умов для пщвищення ефективносп
функщонування шахт, i в першу чергу тих iз них, що зараз працюють найменш ефективно.
На нашу думку, з огляду на високий знос основних фондiв, майже повну неможливють 1х подальшого
використання, щ шахти необхщно безкоштовно передати трудовим колективам (чи окремим фiзичним або юридичним особам) iз зобов'язанням протягом певного часу продовжувати видобуток вугшля. Держава погашае заборгованють по заробгтнш платi й регресних позовах i припиняе дотацП. Шахти працюють доти, доки залишаються конкурентоспроможними. Передбачаеться, що защкавленють колективу у збереженнi робочих мюць сприятиме бiльш успiшнiй i ощадливш роботi шахти. При цьому пом'якшуеться складна проблема закриття
малоефективних шахт. Необхщно врахувати Г те, що шахта в багатьох випадках е головним мютоутворюючим фактором.
ВеликГ шахти (Гз видобутком до 1,0 млн. т Г бшьше) Гз точки зору економГчноХ безпеки, як правило, залишаються у власносп держави. 1ншГ шахти, у тому числГ тГ, що реконструюються, якщо вони не будуть приватизоваш,
перетворюються на акщонерш товариства, в яких держава володГе пакетом не бГльш 25% акцш.
РеструктуризацГя вугшьно'Х
промисловостГ потребуе дуже великих швестицш, а Гснуючу швестицшну полГтику треба докорГнно змГнити. Необхщно зробити швентаризащю незавершеного будГвництва, вибрати найбГльш близькГ до завершення Г найбГльш ефективнГ за сво'Хми результатами об'екти й у максимально коротю термГни завершити Хх будГвництво, шшГ тимчасово
законсервувати (збиток, що виникае при цьому, буде не бшьше збитку вщ консервацГХ засобГв у незавершеному будГвництвГ).
Отже, ефективний розвиток вугГльноХ промисловостГ УкраХни визначаеться за нижченаведеними напрямами:
пГдвищення ролГ вугГльноХ промисловостГ у забезпеченш енергетично'Х безпеки держави;
створення надшноХ сировинноХ бази для розвитку вугГльноХ промисловостГ та пГдвищення ефективностГ ХХ
використання;
ефективне використання
виробничих потужностей галузГ та Хх нарощування, бо саме це визначае обсяги видобутку вугГлля;
полГпшення якостГ вугГльноХ продукцГХ, що мае дуже важливе значення у ринкових умовах;
диверсифГкацГя дГяльностГ
вуглевидобувного пГдприемства;
науково-технГчний прогрес у всГх напрямах дГяльносп галузц
реформування вГдносин власностГ пГдприемств вугГльноХ промисловостГ та створення ефективноХ системи ХХ управлГння:
удосконалення цГноутворення та ринку вугГльноХ продукцГХ;
фГнансове оздоровлення
пГдприемств вугГльноХ промисловостГ;
розв'язання соцГальних та екологГчних проблем, пГдвищення рГвня охорони та безпеки пращ.
Висновки. УкраХ'на мае достатньо можливостей для подальшого розвитку вугГльноХ промисловостГ та
функцГонування галузГ протягом термГну, який набагато перевищуе можливостГ газовоХ та нафтовоХ промисловостей. Зважаючи на запаси, у перспективГ вугГлля займатиме провГдне мГсце у виробництвГ паливно-енергетичних
ресурсГв краХни.
Лггература
1. ЕнергетичнГ ресурси та потоки / Вщповщ. ред. А.К. Шидловський. - К.: Укр. енцикл. знання, 2003. - 427 с.
2. Степанов А.П., Емченко В.Н. Разработка новой энергетической стратегии Украины: «Стратепя економГчного розвитку УкраХни». - К.: КНЕУ, 2001. - С. 3-23.
